Постанова

від 07.11.2013 по справі 826/8902/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/8902/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю.

Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 листопада 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,

при секретарі - Дроздовій М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Солтас» на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 19 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Солтас» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2013 року ТОВ «Солтас» звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС від 20 лютого 2013 року № 0000222230.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 19 серпня 2013 року в задоволенні вказаного адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про задоволення позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що не здійснював з «Pt Platinum Public Limited» (Кіпр) розрахунки в межах торгівельного обороту. Також позивач посилається на те, що санкції, передбачені ст. 16 Декрету КМ України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» накладаються виключно Національним банком України та за його визначенням - підпорядкованими йому установами.

Під час судового засідання представник позивача підтримав свою апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було винесено законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування - відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ТОВ «Солтас» задовольнити, постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 19 серпня 2013 року - скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову виходячи із наступного.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Судом встановлено, що ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Солтас» з питань підтвердження від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами та дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з цінними паперами за період з 02 грудня 2011 року по 30 червня 2012 року, про що складено акт від 30 жовтня 2012 року № 3962/22-30/37936458.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було винесене податкове повідомлення-рішення від 20 лютого 2013 року № 0000222230, яким позивачу нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 40567720 грн. 18 коп.

Не погоджуючись із вказаним рішенням податкового органу, ТОВ «Солтас» звернулося до суду з позовом про його скасування.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ «Солтас» суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було допущено порушення, відповідальність за яке передбачена п. 2 ст. 16 Декрету КМ України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» від 19 лютого 1993 року № 15-93 (далі -Декрет), а тому на нього було правомірно накладено штрафні (фінансові) санкції.

Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки не відповідає вимогам закону.

З матеріалів справи вбачається, що 07 грудня 2011 року між «Pt Platinum Public Limited» (Кіпр) та, зокрема, ТОВ «Солтас» був укладений договір купівлі-продажу простих акцій, випущених ПАТ «Банк Восток» (резидентом України).

Протягом грудня 2011 року ТОВ «Солтас» перерахувало на підставі вказаного договору кошти нерезиденту «Pt Platinum Public Limited» (Кіпр) у розмірі 40567720 грн. 18 коп. Перерахування коштів здійснювалося у національній валюті на рахунок нерезидента, відкритий в українському банку.

Перерахування коштів нерезиденту здійснювалося без отримання Індивідуальної ліцензії Національного банку України, що, на думку податкового органу, є порушенням ст. 7 Декрету.

У відповідності до ст. 7 Декрету у редакції, чинній на час здійснення перерахування коштів, у розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту використовується як засіб платежу іноземна валюта. Такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки. Здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту у валюті України допускається за умови одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Порядок та умови видачі Національним банком України резидентам і нерезидентам індивідуальних ліцензій на розрахунки (платежі) між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту у валюті України регламентовані Положенням про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на розрахунки між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту у валюті України, що затверджене постановою Правління Національного банку України від 14 жовтня 2004 року № 484 (далі - Положення), норми якого були чинними на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно абз. 5 п. 1.4 Положення у межах торговельного обороту без ліцензії здійснюються розрахунки (платежі) у валюті України між резидентами і нерезидентами - інвесторами за операціями, передбаченими порядком використання поточного рахунку в національній валюті нерезидента-інвестора, установленим у главі 16 Інструкції.

Відповідно до п. 16.3 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 на поточний рахунок у національній валюті нерезидента-інвестора зараховуються, зокрема, кошти, повернуті внаслідок припинення нерезидентом інвестиційної діяльності в Україні.

Іноземні інвестиції, згідно ст. 3 Закону України «Про режим іноземного інвестування», можуть здійснюватися, зокрема, у формі придбання не забороненого законами України нерухомого чи рухомого майна, включаючи будинки, квартири, приміщення, обладнання, транспортні засоби та інші об'єкти власності, шляхом прямого одержання майна та майнових комплексів або у вигляді акцій, облігацій та інших цінних паперів.

З огляду на те, що у власності нерезидента «Pt Platinum Public Limited» (Кіпр) перебували акції ПАТ «Банк Восток», який є резидентом України, колегія суддів приходить до висновку про те, що «Pt Platinum Public Limited» (Кіпр) виступало іноземним інвестором. Натомість продаж нерезидентом акцій вказаного товариства слід розцінювати як припинення інвестиційної діяльності в Україні, а отримання коштів за такі акції - як повернення коштів внаслідок припинення відповідної діяльності.

Доказом того, що отриманні «Pt Platinum Public Limited» (Кіпр) кошти від продажу акцій ПАТ «Банк Восток» є саме поверненням коштів внаслідок припинення нерезидентом інвестиційної діяльності в Україні колегія суддів вважає те, що згідно додатку № 7 до договору від 07 грудня 2011 року між «Pt Platinum Public Limited» (Кіпр) та, зокрема, ТОВ «Солтас», такі кошти зараховувалися інвестиційний рахунок у гривні.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що згідно абз. 5 п. 1.4 Положення розрахунки у валюті України між ТОВ «Солтас» та «Pt Platinum Public Limited» в рамках виконанням договору від 07 грудня 2011 року не потребували одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України, передбаченої ч. 3 ст. 7 Декрету.

Аналогічний висновок було закріплено у листі Національного банку України від 16 жовтня 2013 року № 29-216/17983, надісланого до ПАТ «Банк Восток» у відповідь на запит від 11 жовтня 2013 року № 07/1387.

Крім того, як раніше зазначалося, штрафні (фінансові) санкції були накладені на позивача на підставі п. 2 ст. 16 Декрету - за порушення резидентами порядку розрахунків, установленого ст. 7 Декрету.

Згідно абз. 9 п. 2 ст. 16 Декрету санкції, передбачені цим пунктом, застосовуються Національним банком України та за його визначенням - підпорядкованими йому установами.

Натомість в даному випадку санкції, передбачені п. 2 ст. 16 Декрету, були накладені на ТОВ «Солтас» ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС, яка не належить до установ, підпорядкованих Національному банку України.

Висновок про відсутність у податкового органу повноважень щодо накладення санкцій, передбачених п. 2 ст. 16 Декрету, закріплений також у постанові Верховного Суду України від 07 лютого 2012 року у справі № 27-904а10.

У відповідності до ч. 1 ст. 244 2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС від 20 лютого 2013 року № 0000222230 було винесене за відсутності порушенням вимог чинного законодавства та з перевищенням повноважень, наданих податковим органам.

У зв'язку з цим вимоги ТОВ «Солтас» про скасування вказаного податкового повідомлення-рішення є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Таким чином, доводи апеляційної скарги позивача спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 19 серпня 2013 року, та є підставами для її скасування.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ТОВ «Солтас» задовольнити, постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 19 серпня 2013 року - скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Солтас» - задовольнити.

Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 19 серпня 2013 року - скасувати.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Солтас» - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби від 20 лютого 2013 року № 0000222230.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді Я.С. Мамчур

О.О. Шостак

Постанова складена в повному обсязі 12 листопада 2013 року.

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.