Ухвала

від 12.11.2013 по справі 14118/11/2070

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" листопада 2013 р. м. Київ К/800/41996/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: від позивача: від відповідача-1: від відповідача-2:Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. Малюги Ю. В. Муха С. І. Назаренко А. М. Черняков С. М. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуСпеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову та постановуХарківського окружного адміністративного суду від 24.04.2013 року Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2013 року у справі№ 2а-14118/11/2070 за позовомСпеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК «Транстрейд Україна», Державного підприємства «Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів» простягнення суми,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2013 року у справі № 2а-14118/11/2070 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «ПК «Транстрейд Україна» на користь Державного підприємства «Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів» (далі ДП «Укрспецвагон») кошти в розмірі 2 340 000,00 грн., що були сплачені по договору поставки № 519-ЦВСВ(ВЗК-10.487)ю від 13.12.2012 року, а також стягнуто з Державного підприємства «Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів» в дохід держави грошові кошти в сумі 2 340 000,00 грн., як компенсація вартості поставлених товарів за договором поставки № 519-ЦВСВ(ВЗК-10.487)ю від 13.12.2012 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2013 року апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові міжрегіонального Головного управління Міндоходів залишено без задоволення. Апеляційні скарги Державного підприємства «Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів» та ТОВ «ПК «Транстрейд Україна» задоволено. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2013 року у справі № 2а-14118/11/2070 скасовано в частині задоволення позову про стягнення коштів в розмірі 2 340 000,0, що були сплачені по договору поставки № 519П-ЦВСВ(ВЗК-10.487)ю від 13.12.2010 року, стягнення з Державного підприємства «Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів» в дохід Держави грошові коштів в сумі 2 340 000,0, як компенсація вартості поставлених товарів за договором поставки № 519П-ЦВСВ(ВЗК-10.487)ю від 13.12.2010 року. Прийнято в цій частині нову постанову про відмову у задоволенні позову в частині вимог про стягнення з ТОВ «ПК Транстрейд Україна» на користь Державного підприємства «Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів» коштів в розмірі 2 340 000,0, що були сплачені по договору поставки № 519П-ЦВСВ(ВЗК-10.487)ю від 13.12.2010 року, стягнення з Державного підприємства «Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів» в дохід Держави грошові коштів в сумі 2 340 000,0, як компенсація вартості поставлених товарів за договором поставки № 519П-ЦВСВ(ВЗК-10.487)ю від 13.12.2010 року. В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2013 року у справі № 2а-14118/11/2070 - залишено без змін.

Не погоджуючись із постановою апеляційного суду в частині відмови в позові, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати в частині, прийняти нове про задоволення позову, залишити в силі постанову суду першої інстанції в частині задоволення позову. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судом норм процесуального права, зокрема, ст. ст. 72, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

В запереченнях на касаційну скаргу Державне підприємство «Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів» з вимогами та доводами заявника не погоджується, просить залишити в силі оскаржену постанову.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за при проведенні позивачем позапланових виїзних перевірок ДП «Укрспецвагон» з питань законності та достовірності декларування від'ємного значення ПДВ за січень, лютий та березень 2011 року та суми бюджетного відшкодування ПДВ за січень, лютий та березень 2011 року, камеральної перевірки з питань достовірності нарахування від'ємного значення ПДВ, яке становить більше 100 000,00 грн., за квітень 2011 року, були виявлені порушення вимог ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 207, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. ст. 228, 626,. 629, 655, 658, 662 Цивільного кодексу України, п. п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, по правочинах, здійснених ДП «Укрспецвагон» з ТОВ «ПК «Транстрейд Україна».

Результати перевірок та виявлені факти порушень законодавства були викладені в актах № 1146/40-028/01056362 від 21.04.2011 року, № 1407/40-028/01056362 від 19.05.2011 року, № 1667/40-028/01056362 від 17.06.2011 року, № 1766/40-028/01056362 від 08.07.2011 року, на підставі яких позивачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 17.05.2011 року № 0000500840 про зменшення суми бюджетного відшкодування (в т. ч. заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ на 1 395 766,0 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1,0 грн. і № 0000510840 про зменшено від'ємного значення ПДВ на 2 139 434,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1,00 грн.; № 0000630840 від 09.06.2011 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2011 року в сумі 906 135,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1,00 грн., № 0000950840 про визначення завищення від'ємного значення ПДВ в розмірі 941 471,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1,00 грн.; № 0000850840 про визначення грошового зобов'язання з ПДВ в сумі 339 529,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1,00 грн.; № 0000950840 про визначення грошового зобов'язання з ПДВ в сумі 780 000,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1,00 грн.; № 0000960840 про визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 975 000,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1,00 грн.

Податковий орган звернувся до суду з даним позовом, оскільки при проведенні вищенаведених перевірок виявлено, що укладений ним з ТОВ «ПК Транстрейд Україна» договір поставки № 519П-ЦВСВ(ВЗК-10.487)ю від 13.12.2010 року не спрямований на реальне настання правових наслідків, тобто є нікчемним, отримані за його наслідками грошові кошти у розмірі 18 216 000,00 грн. на підставі ст. 208 Господарського кодексу України підлягають стягненню в дохід держави.

Задовольняючи позов в частині вимог, суд першої інстанції виходив з того, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.12.2011 року у справі № 2а-7737/11/2070, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2012 року за позовом ДП «Укрспецвагон», скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові № 0000510840 від 17.05.2011 року в частині зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ за січень 2011 року на 1 713 512,13 грн., а в задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 17.05.2011 року № 0000510840 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ за січень 2011 року на 425 922,00 грн. і застосуванні штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1,00 грн. та № 0000500840 про зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2011 року на суму 1 395 766,00 грн. і застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1,00 грн. було відмовлено.

При розгляді вказаної справи судами першої та апеляційної інстанцій зроблені висновки про те, що отримання товару ДП «Укрспецвагон» саме від ТОВ «ПК Транстрейд Україна» не підтверджується дослідженими письмовими доказами, а свідчить про оформлення операцій між контрагентами лише шляхом складання первинних документів. Також судом було встановлено, що зі змісту залізничних накладних вбачається, що отримання товару позивачем саме від ТОВ «ПК Транстрейд Україна» не підтверджується дослідженими письмовими доказами, а свідчить про оформлення операцій між контрагентами лише шляхом складання первинних документів.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.10.2012 року у справі № 2а-12890/11/2070, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2013 року, скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові № 0000630840 від 09.06.2011 року в частині зменшення бюджетного відшкодування за лютий 2011 року в сумі 480 213,00 грн., а вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000630840 від 09.06.2011 року в частині зменшення бюджетного відшкодування за лютий 2011 року в сумі 425 922,00 та штраф 1,00 грн. відмовлено, з посиланням на те, що висновки податкового органу про завищення ДП «Укрспецвагон» від'ємного значення ПДВ за січень 2011 року на загальну суму 425 922,00 грн. (35 922,00 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «ПФК «Кубера-Трейд» та 390 000,00 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «ПК Транстрейд Україна») визнані правомірними в судовому порядку.

З посиланням на ч. 1 ст. 72, ч. 5 ст. 254, ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що факт укладання ДП «Укрспецвагон» з ТОВ «ПК Транстрейд Україна» правочину, який не направлений на реальне настання правових наслідків, підтверджений судовим рішенням, яке набрало законної сили, а тому дані обставини не підлягають додатковому доказуванню.

Також суд першої інстанції зазначив, що рішенням суду, яке набрало законної сили та підлягає обов'язковому виконанню, було встановлено завищення ДП «Укрспецвагон» у січні 2011 року суми від'ємного значення ПДВ у розмірі 390 000,00 грн. на підставі укладеного із ТОВ «ПК Транстрейд Україна» договору поставки № 519П-ЦВСВ(ВЗК-10.487)ю від 13.12.2010 року, і зробив висновок про те, що дані господарські відносини були направлені на надання податкової вигоди ДП «Укрспецвагон», тобто по суті спрямовані на незаконне заволодіння майном держави у вигляді податків, що суперечить інтересам держави і суспільства.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки в постанові суду першої інстанції зроблені посилання на судові рішення, які на його думку, підтверджують встановлення факту здійснення відповідачами нікчемного правочину. Але, як вбачається з залучених до матеріалів справи перелічених судом першої інстанції судових рішень, в жодному з них не зроблений висновок про нікчемність правочину за договором поставки № 519П-ЦВСВ(ВЗК-10.487)ю від 13.12.2010 року.

Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про відсутність підстав для задоволення позову, враховуючи наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що сума за договором поставки № 519П-ЦВСВ(ВЗК-10.487)ю від 13.12.2010 року в січні 2011 року склала 2 340 000,0 грн.,

Суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині стягнення з ТОВ «ПК Транстрейд Україна» на користь ДП «Укрспецвагон» коштів у розмірі 2 340 000,0 грн., що були сплачені по спірному договору, та стягнення з ДП «Укрспецвагон» в дохід держави грошових коштів в сумі 2 3400 00,0 грн., як компенсація вартості поставлених товарів за цим договором.

Статтею 208 Господарського кодексу України передбачено, що якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в дохід держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в дохід держави.

Таке стягнення можливо лише в разі виконання правочину хоча б однією стороною.

Проте положення зазначеної статті необхідно застосовувати з урахуванням ст. 228 Цивільного кодексу України.

Відповідно ст. 228 Цивільного кодексу України (в редакції з 01.01.2011 року) правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Тобто, законодавець з 01.01.2011 року виключив правочини, які були укладені з метою, суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних.

Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про те, що повноваження на встановлення законності правочинів, вчинених господарюючим суб'єктом за тими критеріями ознак, що містяться в складених актах, належать виключно до прерогативи судів.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України не надано допустимих та належних доказів того, що фактична господарська діяльність позивача та вчинювані ним правочини містять прояви обставин, визначені ч. 1 ст. 228 Цивільного кодексу України.

Згідно із ч. 1 та ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

В актах перевірки податковим органом зазначено, що правочин, вчинений ДП «Укрспецвагон», кваліфікується як такий, що не направлений на реальне настання правових наслідків, а отже є нікчемним. Проте згідно із ст. 234 Цивільного кодексу України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, є фіктивним. Фіктивний правочин визнається недійсним судом.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем не доведено наявність судових рішень щодо недійсності вчинених відповідачами правочинів як фіктивних або інших доказів щодо фіктивності здійснюваної діяльності, фактів, що відповідно до законодавства свідчили б про нікчемність укладених угод, інших доказів та обґрунтувань недійсності укладених правочинів.

Посилання податкового органу на судові рішення, які на його думку, підтверджують встановлення факту здійснення відповідачами нікчемного правочину, підлягають відхиленню, адже в жодному з них не зроблений висновок про нікчемність правочину за договором поставки № 519П-ЦВСВ(ВЗК-10.487)ю від 13.12.2010 року.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині вимог про стягнення в дохід Держави коштів в розмірі 15 876 000,0 грн., суди першої та апеляційної інстанцій з посиланням на ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обґрунтовано вихолоди з того, що реальність господарських операцій між ДП «Укрспецвагон» та ТОВ «ПК «Транстрейд Україна» у березні-квітні 2011 року на підставі договору поставки № 519П-ЦВСВ(ВЗК-10.487)ю від 13.12.2010 року на загальну суму 15 876 000,0 грн. підтверджені рішенням суду, яке набрало законної сили у справах № 2а-17359/11/2070 та № 2а-15798/11/2070.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Касаційну Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2013 року у справі № 2а-14118/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак