Постанова

від 12.11.2013 по справі 5002-12/542-2011 (5002-3/542-2011)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2013 року Справа № 5002-12/542-2011 (5002-3/542-2011) Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. (головуючого), Катеринчук Л.Й. (доповідача), Коробенка Г.П. розглянувши касаційну скаргуТОВ "Бриг" в особі ліквідатора Єрьоменко Галини Володимирівни на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.08.2013 року (про перегляд ухвали господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.07.2013 року) у справі господарського суду№ 5002-12/542-2011 (5002-3/542-2011) Автономної Республіки Крим за заявоюТОВ "Текс Компані" до ТОВ "Бриг" про визнання банкрутом ліквідаторЄрьоменко Г.В. в судовому засіданні взяли участь представники:

ТОВ "Текс Компані":не з'явилися, ТОВ "Бриг":Бондар А.В. (довіреність б/н від 01.02.2013 року), ПАТ "Акціонерний банк "Експрес-Банк" в особі Кримської філії ПАТ "Акціонерний банк "Експрес-Банк": Золотарьов О.Д. (довіреність №юр-7 від 18.01.2013 року). ВСТАНОВИВ :

у провадженні господарського суду Автономної Республіки Крим знаходиться справа №5002-12/542-2011 (5002-3/542-2011) про банкрутство ТОВ "Бриг" (далі - боржника) , порушена ухвалою суду від 16.02.2011 року за заявою ТОВ "Текс Компані" (далі - ініціюючого кредитора) за загальною процедурою, регламентованою Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Законом) (в редакції, чинній на момент порушення справи про банкрутство) (том 1, а.с. 1 - 2).

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.06.2011 року затверджено реєстр вимог кредиторів боржника, до якого включено, зокрема, грошові вимоги ПАТ "Акціонерний банк "Експрес-Банк" в особі Кримської філії ПАТ "Акціонерний банк "Експрес-Банк" на суму 3 316 893, 81 грн. основного боргу (перша черга), 1 700 грн. та 120 грн. судових витрат (четверта черга) (том 2, а.с. 40 - 43).

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.07.2011 року припинено процедуру розпорядження майном боржника, боржника визнано банкрутом, введено відносно нього ліквідаційну процедуру строком на шість місяців, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Єрьоменко Г.В., яку зобов'язано після завершення усіх розрахунків з кредиторами надати до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс у строк до 20.01.2012 року (том 2, а.с. 68 - 71).

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.12.2012 року продовжено строк ліквідаційної процедури боржника та повноважень ліквідатора боржника - арбітражного керуючого Єрьоменко Г.В. до 31.03.2013 року, зобов'язано ліквідатора надати суду у строк до 31.03.2013 року звіт про виконану роботу та ліквідаційний баланс з додатками (том 5, а.с. 51 - 53).

24.05.2013 року заставний кредитор боржника - ПАТ "Акціонерний банк "Експрес-Банк" в особі Кримської філії ПАТ "Акціонерний банк "Експрес-Банк" (далі - скаржник) звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим зі заявою №07/1524 від 23.05.2013 року про визнання недійсними договорів нерухомого майна боржника у межах справи №5002-12/542-2011 (5002-3/542-2011) про банкрутство ТОВ "Бриг", у якій він просить суд:

1. Визнати недійсним договір купівлі-продажу №1 від 07.10.2011 року комплексу нежитлових будівель загальною площею 1 335, 3 кв.м., розташованого за адресою: м. Керч, вул. Свєрдлова, буд. 5б, а саме: літ "А" - нежитлова будівля площею 498,2 кв.м., літ "Б", "В", "З", "з", нежитлові будівлі площею 817,9 кв.м. над літ "Г" - надбудова площею 19,2 кв.м., літ "Ж" прибудова, укладений між ТОВ "Бриг" та ТОВ "Кристал-2011".

2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу №2 від 07.10.2011 року нежитлової будівлі загальною площею 21,6 кв.м., розташованої за адресою: м. Керч, вул. Свєрдлова, буд. 5, а саме: літ "Н" - будована прибудова, укладений між ТОВ "Бриг" та ТОВ "Кристал-2011".

3. Застосувати наслідки недійсності нікчемних правочинів:

- Повернути сторони за Договорами купівлі-продажу №1 та №2 від 07.10.2011 року у первісний стан, зобов'язати ТОВ "Кристал-2011" повернути ТОВ "Бриг" отримане нерухоме майно, зобов'язати ТОВ "Бриг" повернути ТОВ "Кристал-2011" отримані за договорами кошти;

- Скасувати акти приймання-передачі нерухомого майна від 07.10.2011 року, складені між ТОВ "Бриг" та ТОВ "Кристал-2011", свідоцтво про придбання об'єктів нерухомого майна з аукціону від 06.07.2012 року, реєстр 517, посвідченого приватним нотаріусом Керченського міського нотаріального округу Автономної Республіки Крим Павловою Л.І., зобов'язати державний орган реєстрації скасувати державну реєстрацію права власності ТОВ "Кристал-2011" на зазначене вище нерухоме майно (том 9, а.с. 25 - 34).

Заява скаржника мотивована тим, що спірні договори купівлі-продажу, укладені між боржником в особі ліквідатора та ТОВ "Кристал", порушують права банку, як заставодержателя майна боржника.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.07.2013 року (суддя Іллічов М.М.) відмовлено у задоволенні заяви ПАТ "Акціонерний банк "Експрес-Банк" в особі Кримської філії ПАТ "Акціонерний банк "Експрес-Банк" про визнання недійсними договору купівлі-продажу №1 від 07.10.2011 року та договору купівлі-продажу №2 від 07.10.2011 року (том 9, а.с. 114 - 118). Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що заставне майно, передане банку в іпотеку, та майно, відчужене переможцю аукціону з продажу майна боржника за спірними договорами купівлі-продажу, не є тотожним, при цьому, ліквідатором боржника додержано приписів законодавства про банкрутство при реалізації майна боржника на публічних торгах та при укладенні спірних договорів за результатами їх проведення.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, скаржник звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції від 09.07.2013 року та задовольнити заяву ПАТ "Акціонерний банк "Експрес-Банк" в особі Кримської філії ПАТ "Акціонерний банк "Експрес-Банк" про визнання недійсними договорів купівлі-продажу №1 від 07.10.2011 року та №2 від 07.10.2011 року та застосування наслідків недійсності правочинів, мотивуючи невірним застосуванням до спірних правовідносин норм матеріального та процесуального права.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.08.2013 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Латинін О.А., судді: Заплава Л.М., Проценко О.І.) апеляційну скаргу задоволено частково, ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.07.2013 року у справі №5002-12/542-2011 скасовано, відмовлено у задоволенні заяви ПАТ "Акціонерний банк "Експрес-Банк" в особі Кримської філії ПАТ "Акціонерний банк "Експрес-Банк" про визнання недійсними договору купівлі-продажу №1 від 07.10.2011 року та договору купівлі-продажу №2 від 07.10.2011 року (том 9, а.с. 136 - 142). Апеляційний суд дійшов висновку про те, що спірні договори купівлі-продажу є неукладеними, як такі, щодо яких сторонами не було додержано вимог щодо їх форми, а саме нотаріального посвідчення та державної реєстрації, внаслідок чого відмовив у визнанні їх недійсними.

Не погоджуючись з винесеною постановою, ТОВ "Бриг" в особі ліквідатора Єрьоменко Г.В. звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду від 19.08.2013 року в частині скасування ухвали суду першої інстанції від 09.07.2013 року, аргументуючи порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 202, 240, 638 - 643 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) , статей 3 1 , 25, 26, 29, 30 Закону (в зазначеній редакції) .

Зокрема, ліквідатор боржника зазначила про те, що спірні договори укладені за результатами проведення публічних торгів з продажу майна банкрута, тому на них не поширюються приписи ЦК України щодо форми договору купівлі-продажу нерухомого майна, зокрема, про обов'язкове нотаріальне посвідчення та державну реєстрацію такого договору.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 30.10.2013 року касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 12.11.2013 року о 12 год. 30 хв., зобов'язано ТОВ "Бриг" в особі ліквідатора Єрьоменко Г.В. надати суду касаційної інстанції до початку судового засідання докази надіслання копії касаційної скарги з додатками ініціюючому кредитору - ТОВ "Текс Компані" за належною адресою його місцезнаходження.

До початку судового засідання у справі ТОВ "Бриг" в особі ліквідатора Єрьоменко Г.В. надало касаційному суду через канцелярію документи, витребувані ухвалою Вищого господарського суду України від 30.10.2013 року.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову апеляційного суду від 19.08.2013 року (про перегляд ухвали господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.07.2013 року) на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, вислухавши представників ТОВ "Бриг" Бондара А.В. та ПАТ "Акціонерний банк "Експрес-Банк" в особі Кримської філії ПАТ "Акціонерний банк "Експрес-Банк" Золотарьова О.Д., дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 4 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) , провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом, з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтею 1 Закону (в зазначеній редакції) , ліквідація - це припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна, а ліквідатор - це фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Відповідно до частини 1 статті 25 Закону (в зазначеній редакції) , ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно з частинами 1, 2 статті 26 Закону (в зазначеній редакції) , усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури , включаються до складу ліквідаційної маси. Майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Отже, ліквідатор починає реалізацію активів боржника тільки після того, як майно буде ідентифіковано як таке, що належить банкруту, що вимагає наявності правовстановлюючих документів на зазначене майно на час включення його до ліквідаційної маси та проведення його оцінки.

Відповідно до частин 1, 2, 10 статті 30 Закону (в зазначеній редакції) , після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів. Продаж майна банкрута оформляється договорами купівлі-продажу, які укладаються між ліквідатором і покупцем відповідно до законів України.

Статтею 655 та частиною 1 статті 656 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно зі статтею 658 ЦК України, що право продажу товару , крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару . Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Відповідно до частини 1 статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору , умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, у випадку укладення договору купівлі-продажу між боржником в особі ліквідатора та переможцем публічних торгів, боржник має мати право продажу майна, яке від його імені було реалізовано в ході ліквідаційної процедури.

Пунктом 2.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" №11 від 29.05.2013 року роз'яснено про те, що не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено (договір, який не укладено). У зв'язку з наведеним господарським судам необхідно встановлювати, чи є оспорюваний правочин вчиненим та з якого моменту (статті 205 - 210, 640 ЦК України, частини 2 - 5, 7 статті 180 ГК України тощо). Зокрема, не вважаються вчиненими правочини (укладеними господарські договори), в яких (за якими): відсутні передбачені законом умови, необхідні для їх укладення (не досягнуто згоди за всіма істотними для даного правочину умовами) ; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства необхідна його передача; не здійснено державну реєстрацію або нотаріальне посвідчення, необхідні для його вчинення, тощо. Встановивши відповідні обставини, господарський суд відмовляє в задоволенні позовних вимог як про визнання правочину недійсним, так і про застосування наслідків недійсності правочину. Сама лише відсутність у договорі тієї чи іншої істотної умови (умов) може свідчити про його неукладення, а не про недійсність.

Отже, якщо на момент укладення договору купівлі-продажу продавець не набув права власності на товар, то такий договір вважається неукладеним у зв'язку з недосягненням сторонами згоди щодо такої істотної умови договору як предмет договору. При цьому, неукладений договір не може бути визнаний судом недійсним.

Згідно з частинами 1 статті 33 та частини 2 статті 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1, 2 статті 101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Судами встановлено, що провадження у справі про банкрутство порушено ухвалою суду від 16.02.2011 року за загальною процедурою, 20.07.2011 року боржника визнано банкрутом з призначенням його ліквідатором Єрьоменко Г.В., а 24.05.2013 року конкурсний кредитор - ПАТ "Акціонерний банк "Експрес-Банк" в особі Кримської філії ПАТ "Акціонерний банк "Експрес-Банк" звернувся до суду зі заявою №07/1524 від 23.05.2013 року про визнання недійсними договорів купівлі-продажу №1 та №2 від 07.10.2011 року комплексу нежитлових будівель боржника , укладених між ТОВ "Бриг" та ТОВ "Кристал-2011" із застосуванням наслідків недійсності правочинів (том 9, а.с. 25 - 34).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, за результатами проведеної інвентаризації активів боржника встановлено наявність у нього комплексу нежитлових будівель загальною площею 1 335,3 кв.м., розташованого за адресою: м. Керч, вул. Свердлова, буд. 5б, а саме літ "А" - нежитлова будівля площею 498,2 кв.м., літ "Б", "В", "З", "з" нежитлові будівлі площею 817,9 кв.м., над літ. "Г" - надбудова площею 19.2 кв.м., літ "Ж" прибудова (том 8, а.с. 77 - 79).

Судами встановлено факт проведення ліквідатором боржника публічних торгів з продажу майна боржника, включеного до складу ліквідаційної маси.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, згідно з протоколами аукціону від 04.10.2011 року , проведеного Регіональним агентством з питань банкрутства в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, спірне майно - прибудови літ. "А", загальною площею 498,2 кв.м., надбудови літ. "Над-Г" площею 19,2 кв.м., прибудови літ. "Б-Б1", частки адміністративного корпусу літ. "В", прибудови літ. "З, з", загальною площею 817,9 кв.м., прибудови літ. "Ж", площею 21,6 кв.м., прибудови літ. "Н", площею 21,6 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Керч, вул. Свердлова, 5, Лот № 1, Лот № 2, Лот №3, продано ТОВ "Кристал - 2011" за 1 337 644 грн. (том 8, а.с. 22 - 24).

Суди встановили, що 07.10.2011 року між боржником в особі ліквідатора Єрьоменко Г.В. (продавець) та ТОВ "Кристал-2011" (покупець) укладено договір купівлі-продажу №1, згідно з пунктом якого продавець подає, а покупець купує комплекс нежитлових будівель загальною площею 1 335, 3 кв.м., розташований за адресою: м. Керч, вул. Свєрдлова, буд. 5б, а саме: літ "А" - нежитлова будівля площею 498,2 кв.м., літ "Б", "В", "З", "з", нежитлові будівлі площею 817,9 кв.м. над літ "Г" - надбудова площею 19,2 кв.м., літ "Ж" прибудова. Вартість нерухомого майна визначена пунктом 2.1. договору в розмірі 1 328 958 грн. (том 8, а.с. 19 - 20).

Також суди встановили обставини укладення 07.10.2011 року між боржником в особі ліквідатора Єрьоменко Г.В. (продавець) та ТОВ "Кристал-2011" (покупець) договору купівлі-продажу №2, згідно з пунктом 1 якого продавець подає, а покупець купує нежитлову будівлю загальною площею 21,6 кв.м., розташовану за адресою: м. Керч, вул. Свєрдлова, буд. 5, а саме: літ "Н" - будована прибудова, вартість якого згідно пункту 2.1. договору становить 8 686 грн. (том 8, а.с. 12, 12 - зворот).

Судами встановлено, що 06.07.2012 року приватним нотаріусом Керченського міського нотаріального округу Автономної Республіки Крим Павловою Л.І., за реєстром №517 було посвідчено єдине Свідоцтво про придбання об'єктів нерухомого майна з аукціону на ім'я ТОВ "Кристал-2011", що складалося з комплексу нежитлових будівель за адресою: м. Керч, вул. Свєрдлова, буд. 5б та включало майно згідно обох протоколів проведення публічних торгів від 04.10.2011 року та згідно Договорів №1, №2 (том 8, а.с. 183).

З матеріалів справи вбачається, що 05.07.2012 року ТОВ "Бриг" набуло права власності на об'єкти нерухомого майна за адресою: м. Керч, вул. Свердлова, 5б, а саме літ "А" - нежитлова будівля площею 498,2 кв.м., літ "Б", "В", "З", "з" нежитлові будівлі площею 817,9 кв.м., над літ. "Г" - надбудова площею 19.2 кв.м., літ "Ж" - прибудова, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданим виконкомом Керченської міської Ради від 04.07.2012року та даними з реєстру прав власності на нерухоме майно про його реєстрацію за боржником 05.07.2012 року (том 8, а.с. 185 - 187) .

Розглядаючи заяву банку про визнання недійсними Договорів №1, №2 від 07.10.2011 року, укладених в простій письмовій формі без нотаріального посвідчення, суд першої інстанції встановив, що предметом договору іпотеки від 18.05.2007 року, укладеного між банком та боржником на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором (том матеріалів оскарження ухвали господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.07.2013 року у справі №5002-12/542-2011 (5002-3/542-2011), а.с. 36, 36 - зворот) , є нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Керч, вул. Свердлова, 5а. При цьому, суд встановив, що нерухоме майно, відчужене боржником в особі ліквідатора за спірними договорами купівлі-продажу, знаходиться за адресою: м. Керч, вул. Свердлова, 5б, та зазначив про відсутність доказів реєстрації обтяжень майна за адресою м. Керч, вул. Свердлова № 5б та №5 , щодо якого укладено Договори №1, №2.

З огляду на встановлене, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ПАТ "Акціонерний банк "Експрес-Банк" в особі Кримської філії ПАТ "Акціонерний банк "Експрес-Банк" про визнання недійсними договорів купівлі-продажу №1 та №2 від 07.10.2011 року та застосування наслідків недійсності правочинів, зазначивши про те, що майно, передане банку в іпотеку, та майно, відчужене боржником за спірними договорами купівлі-продажу, не є тотожним.

Переглядаючи справу в повному обсязі, апеляційний суд зазначив про те, що при укладенні договорів купівлі-продажу №1 та №2 від 07.10.2011 року ТОВ "Бриг" не було власником спірного нерухомого майна, оскільки право власності на спірне майно не було зареєстровано за боржником в передбаченому законом порядку, тому зазначене майно не могло включатися ліквідатором до ліквідаційної маси банкрута та реалізовуватися на публічних торгах. Апеляційний суд встановив, що тільки 14.11.2011 року виконавчим комітетом міської ради було прийнято рішення про оформлення за боржником права власності на спірне нерухоме майно, тобто вже після укладення Договорів №1 та №2 (том 8, а.с. 37, 185 - 187) .

Також, апеляційний суд здійснив власну оцінку, як доказу у справі, висновку будівельно-технічної експертизи №1408/1409 Кримського НДІСЕ від 20.06.2013 року, яка була проведена у рамках кримінального провадження №12013130090000090, та дійшов висновку про те, що будівлі, розташовані за адресою місто Керч, вул. Свердлова 5б і будівлі готелю "Море", бару "Веста", зазначені в Державному реєстрі іпотек є одними і тими ж об'єктами нерухомості. Отже, предмет відчуження згідно висновків апеляційного суду був обтяжений забороною на момент укладення вищезазначених договорів.

З огляду на встановлене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що оформлені в простій письмовій формі Договори №1, №2 від 07.10.2011 року між боржником та ТОВ "Кристал - 2011" не можна вважати укладеними, як такі, щодо яких сторони не дійшли в передбаченій законом формі (шляхом нотаріального посвідчення угоди) згоди щодо усіх істотних умов, зокрема, щодо предмета купівлі-продажу, який вимагає належного посвідчення права власності за продавцем нерухомого майна на момент укладення договору купівлі-продажу та порядку укладення договору шляхом його нотаріального посвідчення з подальшою державною реєстрацією за набувачем з посиланням на вимоги статей 210, 640, 657 ЦК України, що пов'язують момент укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна з моментом його нотаріального посвідчення та державної реєстрації.

Колегія суддів касаційного суду погоджується з висновками апеляційного суду, як такими, що прийняті з додержанням норм матеріального та процесуального права та вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до частин 3, 5, 6 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній на момент укладення спірних договорів купівлі-продажу від 07.10.2011 року) , права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом. Будь-які правочини щодо нерухомого майна (відчуження, управління, іпотека тощо) укладаються, якщо право власності на таке майно зареєстровано згідно з вимогами цього Закону.

Судами встановлено та матеріалами справи підтверджується, що рішення про оформлення за боржником права власності на нерухоме майно, яке є предметом спірних договорів купівлі-продажу від 07.10.2011 року, прийнято виконавчим комітетом міської ради 14.11.2011 року, а матеріалами справи підтверджується факт набуття боржником права власності на спірне нерухоме майно 05.07.2012 року, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно та даними з реєстру прав власності на нерухоме майно

Отже, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви банку про визнання недійсними спірних договорів купівлі-продажу, як таких, що є неукладеними, оскільки на момент їх вчинення боржник не був власником нерухомого майна, яке визначено сторонами як предмет договору, тому не набув права продажу зазначеного майна згідно статті 658 ЦК України.

Доводи скаржника про застосування судом апеляційної інстанції редакції частини 3 статті 640 ЦК України в редакції, яка недійсна на момент оформлення в простій письмовій формі Договорів №№ 1, 2, оскільки відповідно до Закону України №1878-VІ від 11.02.2010 року частина 3 статті 640 ЦК України була змінена та з неї було виключено вимогу про обов'язкову реєстрацію договорів купівлі-продажу нерухомого майна, колегія суддів касаційного суду вважає необґрунтованими, оскільки зазначені зміни набрали чинності з 31.12.2011 року. Також касаційний суд зазначає, що вимога щодо обов'язкової реєстрації договорів купівлі-продажу нерухомого майна, як норма матеріального права, не припинила свою дію, а була визначена іншим законом - Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та продовжує діяти в даний час. Відтак, усі роз'яснення Вищого господарського суду України про визнання договорів неукладеними та можливість визнання недійсними договорів відчуження нерухомого майна за відсутності їх нотаріального оформлення та державної реєстрації залишились незмінними.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції згідно з приписами статей 111 5 , 111 7 ГПК України, погоджується з висновками апеляційного суду та не вбачає правових підстав для скасування постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.08.2013 року (про перегляд ухвали господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.07.2013 року) у справі №5002-12/542-2011 (5002-3/542-2011).

На підставі викладеного, керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ТОВ "Бриг" в особі ліквідатора Єрьоменко Галини Володимирівни залишити без задоволення.

2. Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.08.2013 року (про перегляд ухвали господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.07.2013 року) у справі №5002-12/542-2011 (5002-3/542-2011) залишити без змін.

Головуючий Н.Г. Ткаченко

Судді Л.Й. Катеринчук

Г.П. Коробенко