Рішення

від 14.11.2013 по справі 3/82/5022-1085/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" листопада 2013 р.Справа № 3/82/5022-1085/2012

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Турецького І.М.

Розглянув справу

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" , м. Дніпропетровськ вул.. Набережна Перемоги , 50

до відповідача: Приватного підприємства "Компанія Янус Біоекотехнологія" , м. Тернопіль вул.. Текстильна, 34

про cтягнення заборгованості

За участю представників сторін від :

Позивача:

не з"явився

Відповідача:

Бачинський В.В. - директор підприємства

Покотило Ю.В. - представник за довіреністю б/н від 01.05.2013р.

Суть справи:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача Приватного підприємства "Компанія Янус Біоекотехнологія" про стягнення 29 533 грн. 91 коп. заборгованості , в тому числі: 9882 грн. 62 коп. заборгованість за кредитом; 11247 грн. 06 коп. заборгованість по процентам за користування кредитом; 8404 грн. 23 коп. пеня за несвоєчасне виконання зобов"язань за договором банківського рахунка №250922 від 06.03.2007р. .

Судовий збір позивач просить суд покласти на відповідача.

Відповідач своїм конституційним правом на захист скористався . Явку у призначені судові засідання свого представника забезпечив, письмового відзиву на позовну заяву суду не надав, проте , проти позову заперечує в усній формі .

А також , 06 листопада 2013 року надав суду клопотання б/н від 05.11.2013р. (вх.. № 18353) , в якому просить суд залишити позов ПАТ "КБ "Приватбанк" без розгляду, з підстав викладених у поданому клопотанні, яке підтримане представниками сторін у судовому засіданні - 14.11.2013р.

Ухвалою суду від 31 січня 2013 року , на підставі статті 79 ГПК України було зупинено провадження у справі №3/82/5022-1085/2012 та призначено судову бухгалтерську експертизу, проведення якої доручено Тернопільському відділенню Київського науково - дослідного інституту судових .

Після усунення обставин , що зумовили зупинення провадження у даній справі , ухвалою господарського суду Тернопільської області від 10 жовтня 2013 року , у відповідності до статті 79 ГПК України, поновлено провадження у справі №3/82/5022-1085/2012 та призначено до розгляду у судовому засіданні на 24.10.2013р. о 10:40 хв.

У відповідності до статті 77 ГПК України , у судовому засіданні оголошувалась перерва до 31.10.2013р. до 12:00 год. , про що зазначено у формулярі (протоколі) судового засідання від 24.10.2013р .

Розгляд справи №3/82/5022-1085/2012 , в порядку статті 77 ГПК України , відкладався на 07.11.2013р. на 11:20 год. та на 14.11.2013р. на 11:40 год., про що свідчать ухвали суду відповідно від 31.10.2013р. та від 07.11.2013р.

Строк розгляду справи №3/82/5022-1085/2012, в порядку частини 3 статті 69 ГПК України, було продовжено до 20 листопада 2013 року, про що винесено відповідну ухвалу від 31 жовтня 2013 року.

В судовому засіданні представникам сторін роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 ГПК України.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу, в порядку статті 81-1 ГПК України, не здійснюється із-за відсутності відповідного клопотання сторін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення представників сторін , оцінивши наявні у справі докази, суд встановив наступне:

06 березня 2007 року між Публічним акціонерним товариством КБ "Приватбанк" (надалі, "Банк") та Приватним підприємством "Компанія Янус Біоекотехнологія" (надалі , "Клієнт") було укладено договір №250922 банківського рахунка, згідно якого Банк відкриває Клієнту поточний рахунок у національній та іноземній валюті та здійснює його розрахункове та касове обслуговування відповідно до чинного законодавства України, нормативних актів Національного банку України та умов цього Договору. .

Відповідно до п. 6.1. договору банківського рахунка , цей договір укладений на невизначений строк, набуває чинності з дня його підписання обома сторонами і припиняє свою дію відповідно до умов цього договору та чинного законодавства.

17 травня 2007 року Публічне акціонерне товариство Комерційного банку "Приватбанк" та ПП "Компанія Янус Біоекотехнологія" уклали додаток №7 до договору банківського рахунка № 250922 "Регламент надання мінімального бланкового овердрафтового кредиту на картковий рахунок" , згідно з умовами якого Банк надав Клієнту ліміт овердрафту по картковому рахунку в розмірі 10 000,00 грн. з відсотковою ставкою в залежності від існування несплаченого залишку по кредиту по картковому рахунку .

Пунктами 1.4. , 1.5., 1.6. Регламенту встановлено, що овердрафтове кредитування Клієнта здійснюється Банком у межах ліміту і терміну, установлених згідно з п.1.3 цього додатка до Договору, з періодом безперервного користування кредитом не більше 30 днів. Клієнт сплачує відсотки за увесь час фактичного користування кредитом згідно п.п. 3.1., 3.2., 3.3. Додатка до Договору. Клієнт здійснює погашення кредиту отриманого в межах установленого ліміту, не пізніше терміну закінчення періоду безперервного користування кредитом, установленого п.1.4 цього додатка до Договору.

Відповідно до п.п. 3.2. Регламенту передбачено що, у відповідності до ст. 212 Цивільного кодексу України , при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань з погашення кредиту, передбачених додатком до договору, Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі подвійної ставки річних інтервалу "16-30 днів" від суми залишку непогашеної заборгованості.

Згідно пункту 4.1. Регламенту, визначено , що для розрахунків відсотків за користування кредитом установлюється диференційована процентна ставка ; процентна ставка до розрахунку залежить від терміну існування непогашеного залишку по кредиту і визначається такою таблицею:

Термін користування кредитом Процентна ставка

Протягом 1-3 днів - 12,00%

Протягом 4-7 днів - 13,00%

Протягом 8-15 днів - 17,00%

Протягом 16-30 днів - 19,00%

Пунктом 4.2 Регламенту встановлено, що у випадку непогашення кредиту після закінчення 30 днів з дати початку періоду безперервного користування кредитом, починаючи з 31-го дня встановлюється подвоєна процентна ставка, визначена в п.3.2 цього додатка до Договору.

На виконання умов договору банківського рахунку та Регламенту Банком був наданий кредит Клієнту в розмірі 10 000,00 грн.

Факт отримання кредиту неоспорений Клієнтом , проте, останнім не доведено та не надано доказів в підтвердження сплати (погашення ) кредиту та сплати процентів за користування кредитом у встановленому розмірі та строках.

Як вбачається із матеріалів справи , Банк свої договірні зобов'язання виконав, проте, відповідач взятих на себе зобов'язань не виконав .

Як стверджує Банк , всупереч договірним умовам, Клієнт не виконав своїх зобов'язань щодо сплати процентів за користування кредитом у встановленому розмірі та строках.

Відповідно до розрахунку Банку, заборгованість Клієнта перед Банком за кредитом становить 9882 грн. 62 коп. та по процентах за користування кредитом складає 11247 грн. 06 коп.

Враховуючи клопотання відповідача та з метою правильного та об"єктивного вирішення спору по суті , в порядку статті 79 ГПК України , судом було призначено судову бухгалтерську експертизу, проведення якої доручено Тернопільському відділенню Київського науково - дослідного інституту судових експертиз , на вирішення якої поставлено таке питання: Чи відповідає розрахунок заборгованості , наданий позивачем - ПАТ КБ "Приватбанк" банком станом на день подання позову, умовам договору банківського рахунку № 250922 від 06.03.2007р. та Додаткових угод до нього?

Згідно висновку експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи №542/13-22 складеного Тернопільським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз 05.09.2013р. вбачається, що розрахунок заборгованості , наданий позивачем ПАТ КБ "Приватбанк" станом на день подання позову не відповідає умовам договору банківського рахунка №250922 від 06.03.2007р. та додаткових угод до нього та становить 9433 грн. 17 коп. заборгованості за кредитом, 5980 грн. 78 коп. заборгованості по процентах за користування кредитом , 709 грн. 42 коп. пені по тілу кредиту, 450 грн. 01 коп. пені по прострочених процентах , разом - 16573 грн. 37 коп.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько -господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно до частини 2 статті 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

В силу статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Статтею 1049 Цивільного кодексу України, встановлено, що позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із кредитного договору, згідно якого, в силу статті 1054 Цивільного Кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Кредитні відносини, згідно статей 345, 346 Господарського кодексу України, здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно пп.. 5.1., 5.3. Регламенту, визначено , що при порушенні Клієнтом якого - небудь із зобов"язань: по сплаті відсотків за користування кредитом, термінів повернення кредиту й інших витрат Клієнт сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу , але не більше подвійної облікової ставки НБУ , що діяла в період , за який виплачується пеня. Нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбаченої даним договором, здійснюється протягом 3 (трьох) років із дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане Клієнтом.

Банк нарахував Клієнту пеню у розмірі 8404 грн. 23 коп.

Статтями 549, 550 Цивільного кодексу України, передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статей 230, 231, 232 Господарського кодексу України, передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

У відповідності до статті 42 ГПК України , висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Враховуючи викладене , суд приймаючи до уваги висновок експерта , визначає , що заборгованість згідно договору банківського рахунка №250922 від 06.03.2007р. становить 9433 грн. 17 коп. заборгованості за кредитом, 5980 грн. 78 коп. заборгованості по процентах за користування кредитом , 709 грн. 42 коп. пені по тілу кредиту, 450 грн. 01 коп. пені по прострочених процентах, які станом на час розгляду справи суді не погашені відповідачем.

Оцінивши наявні матеріали в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення заборгованості , документально обґрунтовані та підлягають до задоволення частково у розмірі 9433 грн. 17 коп. заборгованості за кредитом, 5980 грн. 78 коп. заборгованості по процентах за користування кредитом , 709 грн. 42 коп. пені по тілу кредиту, 450 грн. 01 коп. пені по прострочених процентах .

В решті позову, відмовити.

Крім того, представник відповідача Покотило Ю.В. ( довіреність б/н від 01.05.2013р. ) - 06 листопада 2013 року надав суду клопотання б/н від 05.11.2013р. ( вх.. № 18353) , в якому просить суд залишити позов ПАТ КБ "Приватбанк" без розгляду, яке підтримане у судовому засіданні - 14.11.2013р. , посилаючись на те , що у матеріалах справи №3/82/5022-1085/2012 відсутній розрахунок заборгованості .

В силу статті 81 ГПК України , господарський суд залишає позов без розгляду, якщо:

- позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано;

- у провадженні господарського суду або іншого органу, який діє в межах своєї компетенції, є справа з господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав;

- позивач не звертався до установи банку за одержанням з відповідача заборгованості, коли вона відповідно до законодавства мала бути одержана через банк;

- позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору;

- громадянин відмовився від позову, який було подано у його інтересах прокурором. Після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

Вказаний перелік підстав для залишення позову без розгляду є остаточним .

Пунктом 4.8. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011р. за №18 визначено, що залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду в зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Однак, як вбачається із матеріалів справи , по клопотанню відповідача ПП "Компанія Янус Біоекотехнологія" було проведено судову бухгалтерську експертизу Тернопільським відділенням КНДІСЕ, , якою здійснено розрахунок суми боргу згідно договору банківського рахунка №250922 від 06.03.2007р. у відповідності вимог чинного законодавства України .

З огляду на наведене, суд заяву відповідача про залишення позову у справі №3/82/5022-1085/2012 без розгляду , залишає без задоволення.

Згідно вимог статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Стаття 43 ГПК України , вказує , що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судовий збір, у відповідності статті 49 ГПК України, покладається на відповідача .

Керуючись статтями 22, 32, 33, 42, 43, 49, 69, 81, 81-1, 82 - 85 ГПК України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Компанія Янус Біоекотехнологія" , м. Тернопіль вул.. Текстильна, 34 , код ЄДРПОУ 14033747 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" , м. Дніпропетровськ вул.. Набережна Перемоги , 50 код ЄДРПОУ 14360570 - 9433 грн. 17 коп. заборгованості за кредитом, 5980 грн. 78 коп. заборгованості по процентах за користування кредитом , 709 грн. 42 коп. пені по тілу кредиту, 450 грн. 01 коп. пені по прострочених процентах , 1609 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову, відмовити.

4. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

5. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "19" листопада 2013 року , через місцевий господарський суд.

6. Рішення направити сторонам у справі , рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суддя І.М. Турецький