Постанова

від 31.10.2013 по справі 826/15478/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 жовтня 2013 року № 826/15478/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Теролок" до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0002692220 від 17.04.2013 р., №000822201 від 04.07.2013 р. ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Теролок", (далі - позивач), звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві, (далі - відповідач), про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0002692220 від 17.04.2013 р., №000822201 від 04.07.2013 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач помилково дійшов висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки останнім не було допущено за результатами фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Остін Трейд" (код за ЄДРПОУ 37582931), ТОВ "Проммаст-Стандарт" (код за ЄДРПОУ 37563531), ТОВ "Різано Трейд" (код за ЄДРПОУ 36445153), ТОВ "Маркон Груп Ко" (код за ЄДРПОУ 37135774), ТОВ "Дормашавто" (код за ЄДРПОУ 36791493) за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р. порушень вимог законодавства при здійсненні господарської діяльності. Позивач звертав увагу суду на те, що відповідач неправомірно самостійно, (без рішення суду) визнав недійсними договори між позивачем та зазначеними контрагентами, в силу чого, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки висновки акту перевірки та оскаржувані податкові повідомлення-рішення є законними та обґрунтованими, прийнятими на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством України.

В судове засідання 23.10.2013 р. не прибув належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи представник позивача, який подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Необхідність у заслуховуванні свідка чи експерта у справі відсутня, так само, як і відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Приймаючи до уваги викладене, розгляд справи здійснюється у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Відповідачем була проведена документальна позапланова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Остін Трейд", ТОВ "Проммаст-Стандарт", ТОВ "Різано Трейд", ТОВ "Маркон Груп Ко", ТОВ "Дормашавто" за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р., за результатами якої, відповідачем було складено Акт про результати проведення документальної позапланової перевірки ТОВ "Теролок" (код за ЄДРПОУ 37392129) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Остін Трейд" (код за ЄДРПОУ 37582931), ТОВ "Проммаст-Стандарт" (код за ЄДРПОУ 37563531), ТОВ "Різано Трейд" (код за ЄДРПОУ 36445153), ТОВ "Маркон Груп Ко" (код за ЄДРПОУ 37135774), ТОВ "Дормашавто" (код за ЄДРПОУ 36791493) за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р. №1039/22-205/37392129 від 29.01.2013 р. (надалі - Акт перевірки №1039/22-205/37392129).

Згідно висновків, викладених в Акті перевірки №1039/22-205/37392129, позивачем порушено вимоги:

- п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 пп.5.3.9 п.5.3. ст.5, пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" п.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток в загальному розмірі 240584,70 грн., в т.ч. по періодам: 1 квартал 2011 p. - на суму 28488,20 грн., 2 квартал 2011 p. - на суму 74599,10 грн., 3 квартал 2011 р. - на суму 70364,30 грн., 4 квартал 2011 р. на суму 67133,10 грн.;

- п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 207492,30 грн., в т.ч. по періодам: лютий 2011 p. - на суму 8893,00 грн., березень 2011 р. - на суму 13897,60 грн., квітень 2011 р. - на суму 24248,20 грн., травень 2011 р. - на суму 11763,30 грн., червень 2011 р. - на суму 28857,30 грн., липень 2011 р. - на суму 24890,00 грн., серпень 2011 р. - на суму 23859,40 грн., вересень 2011 p. - на суму 12707,00 грн., жовтень 2011 p. - на суму 33944,00 грн., листопад 2011 р. - на суму 20700,00 грн., грудень 2011 р. - на суму 3732,60 грн.

На підставі вказаного Акту перевірки №1039/22-205/37392129 відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення №0002692220 від 17.04.2013 р. (надалі - ППР №0002692220), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 240585,70 грн., з яких 240584,70 грн. - за основним платежем, а 1,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; №0000822201 від 04.07.2013 р. (надалі - ППР №0000822201), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 237451,50 грн., з яких 207492,30 грн. - за основним платежем, а 29959,20 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Теролок" зареєстровано Подільською районною у м. Києві державною адміністрацією 14.12.2010 р., взято на податковий облік у ДПІ у Подільському районі м. Києва 17.12.2010 р., зареєстровано як платник податку на додану вартість.

Між позивачем, як покупцем, та ТОВ "Остін Трейд", як постачальником, був укладений Договір поставки №110111 від 01.12.2011 р., відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Остін Трейд" на виконання умов Договору поставки №110111 від 01.12.2011 р. поставило позивачу товар на загальну суму 22396,01 грн., в т.ч. ПДВ 3732,67 грн., що підтверджується видатковою накладною №091205 від 09.12.2011 р., що містить всі обов'язкові реквізити.

Судом встановлено, що ТОВ "Остін Трейд" була оформлена на користь позивача податкова накладна №41 від 09.12.2011 р. на загальну суму 22396,01 грн., в т.ч. ПДВ 3732,67 грн., що оформлена у відповідності до вимог ст.201 Податкового кодексу України та містить всі реквізити, передбачені зазначеною нормою закону для первинних документів.

Судом встановлено, що на час існування спірних правовідносин, контрагент позивача, - ТОВ "Остін Трейд", було належним чином зареєстровано як юридична особа та як платник податку на додану вартість.

Факт оплати позивачем товару, поставленого ТОВ "Остін Трейд" згідно Договору поставки №110111 від 01.12.2011 р., підтверджується, дослідженими судом, належним чином засвідченими банківськими виписками.

Також судом встановлено, що між позивачем, як покупцем, та ТОВ "Проммаст-Стандарт", як постачальником, був укладений Договір поставки №110111 від 01.11.2011 р., відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Проммаст-Стандарт" на виконання умов Договору поставки №110111 від 01.12.2011 р. поставило позивачу товар на загальну суму 123971,20 грн., в т.ч. ПДВ 20661,87 грн., що підтверджується видатковими накладними №0811 від 08.11.2011 р. - на суму 29956,20 грн., в т.ч. ПДВ 4992,70 грн., №141105 від 14.11.2011 р. - на суму 35810,84 грн., в т.ч. ПДВ 5968,47 грн., №251101 від 25.11.2011 р. - на суму 25219,03 грн., в т.ч. ПДВ 4203,17 грн., №171102 від 17.11.2011 р. - на суму 32985,19 грн., в т.ч. ПДВ 5497,53 грн., що містять всі обов'язкові реквізити.

Судом встановлено, що ТОВ "Проммаст-Стандарт" були оформлені на користь позивача податкові накладні на загальну суму 123971,20 грн., в т.ч. ПДВ 20661,87 грн. (№59 від 08.11.2011 р. - на суму 29956,20 грн., в т.ч. ПДВ 4992,70 грн.; №90 від 14.11.2011 р. - на суму 35810,84 грн., в т.ч. ПДВ 5968,47 грн.; №133 від 25.11.2011 р. - на суму 25219,03 грн., в т.ч. ПДВ 4203,17 грн.; №103 від 17.11.2011 р. - на суму 32985,19 грн., в т.ч. ПДВ 5497,53 грн.), що оформлені у відповідності до вимог ст.201 Податкового кодексу України та містять всі реквізити, передбачені зазначеною нормою закону для первинних документів.

Судом встановлено, що на час існування спірних правовідносин, контрагент позивача, - ТОВ "Проммаст-Стандарт", було належним чином зареєстровано як юридична особа та як платник податку на додану вартість.

Факт оплати позивачем товару, поставленого ТОВ "Проммаст-Стандарт" згідно Договору поставки №110111 від 01.12.2011 р. підтверджується, дослідженими судом, належним чином засвідченими банківськими виписками.

Між позивачем, як покупцем, та ТОВ "Різано Трейд", як постачальником, був укладений Договір поставки №0102 від 01.02.2011 р., відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Різано Трейд" на виконання умов Договору поставки №0102 від 01.02.2011 р. поставило позивачу товар на загальну суму 136744,64 грн., в т.ч. ПДВ 22790,77 грн., що підтверджується видатковими накладними №020303 від 02.02.2011 р. - на суму 20827,09 грн., в т.ч. ПДВ 3471,18 грн.; №100301 від 10.03.2011 р. - на суму 27909,30 грн., в т.ч. ПДВ 4651,55 грн.; №140305 від 14.03.2011 року - на суму 34649,53 грн., в т.ч. ПДВ 5774,92 грн.; №РН-0000162 від 06.02.2011 р. - на суму 53358,72 грн., в т.ч. ПДВ 8893,12 грн., що містять всі обов'язкові реквізити.

Судом встановлено, що ТОВ "Різано Трейд" були оформлені на користь позивача податкові накладні на загальну суму 136744,64 грн., в т.ч. ПДВ 22790,77 грн. (№20 від 02.03.2011 р. - на суму 20827,09 грн., в т.ч. ПДВ 3471,18 грн.; №53 від 10.03.2011 р. - на суму 27909,30 грн., в т.ч. ПДВ 4651,55 грн.; №67 від 14.03.2011 року - на суму 34649,53 грн., в т.ч. ПДВ 5774,92 грн.; №39 від 06.02.2011 р. - на суму 53358,72 грн., в т.ч. ПДВ 8893,12 грн.), що оформлені у відповідності до вимог ст.201 Податкового кодексу України та містять всі реквізити, передбачені зазначеною нормою закону для первинних документів.

Судом встановлено, що на час існування спірних правовідносин, контрагент позивача, - ТОВ "Різано Трейд", було належним чином зареєстровано як юридична особа та як платник податку на додану вартість.

Факт оплати позивачем товару, поставленого ТОВ "Різано Трейд" згідно Договору поставки №0102 від 01.02.2011 р. підтверджується, дослідженими судом, належним чином засвідченими банківськими виписками.

Також судом було встановлено, що між позивачем, як покупцем, та ТОВ "Дормашавто", як постачальником, був укладений Договір поставки №0615 від 15.06.2011 р., відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Дормашавто" на виконання умов Договору поставки №0615 від 15.06.2011 р. поставило позивачу товар на загальну суму 495070,00 грн., в т.ч. ПДВ 99014,00 грн., що підтверджується видатковими накладними від 22.06.2011 №220614 - на суму 5677,78 грн., в т.ч. ПДВ 946,30 грн.; від 07.10.2011 № 100 - на суму 32716,63 грн., в т.ч. ПДВ 5452,77 грн.; від 03.10.2011 № 27 - на суму 32723,12 грн., в т.ч. ПДВ 5620,52 грн.; від 12.09.2011 №120912 - на суму 13414,20 грн., в т.ч. ПДВ 2235,70 грн.; від 22.09.2011 №220913 - на суму 19996,43 грн., в т.ч. ПДВ 3332,74 грн.; від 01.09.2011 №010903 - на суму 22431,88 грн., в т.ч. ПДВ 3738,65 грн.; від 22.08.2011 №220820 - на суму 26833,49 грн., в т.ч. ПДВ 4472,25 грн.; від 20.09.2011 №200917 - на суму 20399,93 грн., в т.ч. ПДВ 3399,99 грн.; від 15.06.2011 №150604 - на суму 31575,96 грн., в т.ч. ПДВ 5262,66 грн.; від 11.08.2011 №111 - на суму 19844,00 грн., в т.ч. ПДВ 3307,33 грн., від 02.08.2011 №020209 - на суму 20305,34 грн., в т.ч. ПДВ 3384,22 грн.; від 09.08.2011 №090919 - на суму 26626,96 грн., в т.ч. ПДВ 4437,83 грн.; від 30.08.2011 №300812 - на суму 25227,02 грн., в т.ч. ПДВ 4204,50 грн.; від 17.06.2011 №170604 - на суму 46553,22 грн., в т.ч. ПДВ 7758,87 грн.; від 01.07.2011 №010706 - на суму 31766,48 грн., в т.ч. ПДВ 5294,41 грн.; від 18.07.2011 №180707 - на суму 54742,33 грн., в т.ч. ПДВ 9123,72 грн.; від 20.06.2011 №200613 - на суму 710,54 грн., в т.ч. ПДВ 118,42 грн.; від 17.10.2011 №188 - на суму 51076,81 грн., в т.ч. ПДВ 8512,80 грн.; від 10.08.2011 №100 - на суму 24320,00 грн., в т.ч. ПДВ 4053,33 грн., від 24.10.2011 №264 - на суму 14891,22 грн., в т.ч. ПДВ 2481,87 грн.; від 20.10.2011 №229 - на суму 35450,00 грн., в т.ч. ПДВ 5908,33 грн.; від 18.10.2011 №204 - на суму 35806,08 грн., в т.ч. ПДВ 5967,68 грн., що містять всі обов'язкові реквізити.

Судом встановлено, що ТОВ "Дормашавто" були оформлені на користь позивача податкові накладні на загальну суму 495070,00 грн., в т.ч. ПДВ 99014,00 грн. (від 22.06.2011 №183 - на суму 5677,78 грн., в т.ч. ПДВ 946,30 грн.; від 07.10.2011 № 100 - на суму 32716,63 грн., в т.ч. ПДВ 5452,77 грн.; від 03.10.2011 № 27 - на суму 32723,12 грн., в т.ч. ПДВ 5620,52 грн.; від 12.09.2011 №143 - на суму 13414,20 грн., в т.ч. ПДВ 2235,70 грн.; від 22.09.2011 №272 - на суму 19996,43 грн., в т.ч. ПДВ 3332,74 грн.; від 01.09.2011 №14 - на суму 22431,88 грн., в т.ч. ПДВ 3738,65 грн.; від 22.08.2011 №205 - на суму 26833,49 грн., в т.ч. ПДВ 4472,25 грн.; від 20.09.2011 №244 - на суму 20399,93 грн., в т.ч. ПДВ 3399,99 грн.; від 15.06.2011 №127 - на суму 31575,96 грн., в т.ч. ПДВ 5262,66 грн.; від 11.08.2011 №111 - на суму 19844,00 грн., в т.ч. ПДВ 3307,33 грн., від 02.08.2011 №38 - на суму 20305,34 грн., в т.ч. ПДВ 3384,22 грн.; від 09.08.2011 №79 - на суму 26626,96 грн., в т.ч. ПДВ 4437,83 грн.; від 30.08.2011 №283 - на суму 25227,02 грн., в т.ч. ПДВ 4204,50 грн.; від 17.06.2011 №152 - на суму 46553,22 грн., в т.ч. ПДВ 7758,87 грн.; від 01.07.2011 №6 - на суму 31766,48 грн., в т.ч. ПДВ 5294,41 грн.; від 27.07.2011 №222 - на суму 54742,33 грн., в т.ч. ПДВ 9123,72 грн.; від 20.06.2011 №167 - на суму 710,54 грн., в т.ч. ПДВ 118,42 грн.; від 17.10.2011 №188 - на суму 51076,81 грн., в т.ч. ПДВ 8512,80 грн.; від 10.08.2011 №100 - на суму 24320,00 грн., в т.ч. ПДВ 4053,33 грн., від 24.10.2011 №264 - на суму 14891,22 грн., в т.ч. ПДВ 2481,87 грн.; від 20.10.2011 №229 - на суму 35450,00 грн., в т.ч. ПДВ 5908,33 грн.; від 18.10.2011 №204 - на суму 35806,08 грн., в т.ч. ПДВ 5967,68 грн.), що оформлені у відповідності до вимог ст.201 Податкового кодексу України та містять всі реквізити, передбачені зазначеною нормою закону для первинних документів.

Судом встановлено, що на час існування спірних правовідносин, контрагент позивача, - ТОВ "Дормашавто", було належним чином зареєстровано як юридична особа та як платник податку на додану вартість.

Факт оплати позивачем товару, поставленого ТОВ "Дормашавто" згідно Договору поставки №0615 від 15.06.2011 р. підтверджується, дослідженими судом, належним чином засвідченими банківськими виписками.

Між позивачем, як покупцем, та ТОВ "Маркон Груп Ко", як постачальником, був укладений Договір поставки №040111 від 01.04.2011 р., відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Маркон Груп Ко" на виконання умов Договору поставки №040111 від 01.04.2011 р. поставило позивачу товар на загальну суму 367527,67 грн., в т.ч. ПДВ 61254,60 грн., що підтверджується видатковими накладними від 08.07.2011 №080701 на суму 28868,09 грн., в т.ч. ПДВ 4811,35 грн.; від 01.06.2011 №010625 - на суму 38025,00, в т.ч. ПДВ 6337,49 грн.; від 09.06.2011 №090606 - на суму 11311,62 грн., в т.ч. ПДВ 1885,27 грн.; від 12.05.2011 №120505 - на суму 29788,99 грн., в т.ч. ПДВ 4964,83 грн.; від 01.04.2011 №010402 - на суму 26711,80 грн., в т.ч. ПДВ 4451,97 грн.; від 15.07.2011 №150702 - на суму 23171,06 грн., в т.ч. ПДВ 3861,84 грн.; від 01.07.2011 №10708 - на суму 10792,25 грн., в т.ч. ПДВ 1798,71 грн.; від 18.04.2011 №180402 - на суму 26926,70 грн., в т.ч. ПДВ 4487,78 грн.; від 29.04.2011 №290409 - на суму 56867,50 грн., в т.ч. ПДВ 9477,92 грн.; від 05.04.2011 №050401 - на суму 34983,24 грн., в т.ч. ПДВ 5830,54 грн.; від 02.06.2011 № 020608 - на суму 39290,35 грн., в т.ч. ПДВ 6548,39 грн., що містять всі обов'язкові реквізити.

Судом встановлено, що ТОВ "Маркон Груп Ко" були оформлені на користь позивача податкові накладні на загальну суму 367527,67 грн., в т.ч. ПДВ 61254,60 грн. (від 08.07.2011 №90 на суму 28868,09 грн., в т.ч. ПДВ 4811,35 грн.; від 01.06.2011 №25 - на суму 38025,00, в т.ч. ПДВ 6337,49 грн.; від 09.06.2011 №105 - на суму 11311,62 грн., в т.ч. ПДВ 1885,27 грн.; від 12.05.2011 №64 - на суму 29788,99 грн., в т.ч. ПДВ 4964,83 грн.; від 01.04.2011 №2 - на суму 26711,80 грн., в т.ч. ПДВ 4451,97 грн.; від 15.07.2011 №137 - на суму 23171,06 грн., в т.ч. ПДВ 3861,84 грн.; від 01.07.2011 №10708 - на суму 10792,25 грн., в т.ч. ПДВ 1798,71 грн.; від 18.04.2011 №100 - на суму 26926,70 грн., в т.ч. ПДВ 4487,78 грн.; від 29.04.2011 №152 - на суму 56867,50 грн., в т.ч. ПДВ 9477,92 грн.; від 05.04.2011 №35 - на суму 34983,24 грн., в т.ч. ПДВ 5830,54 грн.; від 02.06.2011 №54 - на суму 39290,35 грн., в т.ч. ПДВ 6548,39 грн.), що оформлені у відповідності до вимог ст.201 Податкового кодексу України та містять всі реквізити, передбачені зазначеною нормою закону для первинних документів.

Судом встановлено, що на час існування спірних правовідносин, контрагент позивача, - ТОВ "Маркон Груп Ко", було належним чином зареєстровано як юридична особа та як платник податку на додану вартість.

Факт оплати позивачем товару, поставленого ТОВ "Маркон Груп Ко" згідно Договору поставки №040111 від 01.04.2011 р. підтверджується, дослідженими судом, належним чином засвідченими банківськими виписками.

Згідно з дослідженою судом, наданими позивачем податковими деклараціями з податку на додану вартість в розрізі контрагентів за лютий-грудень 2011 року, всі господарсько-фінансові стосунки позивача з ТОВ "Остін Трейд", ТОВ "Проммаст-Стандарт", ТОВ "Різано Трейд", ТОВ "Маркон Груп Ко", ТОВ "Дормашавто" та третіми особами знайшли відображення в податковому обліку в повному обсязі. Зауважень по наданих деклараціях, порядку їх оформлення представник відповідача не заявив.

Суд констатує, що згідно вимог чинного законодавства України, обов'язок контролювати звітність контрагентів на суб'єктів підприємницької діяльності не покладено, також, суб'єкт підприємницької діяльності не має права контролювати звітність або своєчасність сплати податків іншими особами. Якщо віднесення сум до складу податкового кредиту відбувається на підставі належним чином оформлених розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення яких передбачена правилами ведення податкового обліку, дії платника податку є правомірними.

Суд критично відноситься до посилань відповідача на Акт ДПІ у Вишгородському районі Київської області про неможливість проведення документальної позапланової невиїзної перевірки суб'єкта господарювання Товариства з обмеженою відповідальністю "Різано Трейд" (код за ЄДРПОУ 36445153) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 05.05.2009 - 31.12.2011 р. від 10.02.2011 р. №101/23-1/36445153, Акт Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про результати проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ "Проммаст - стандарт" (код ЄДРПОУ 37563531), з питань дотримання вимог податкового законодавства при справлянні податку на додану вартість за серпень 2011 року від 23.11.2011 p. №783/23-2/37563531, Акт Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області про результати проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ "Остін Трейд" код ЄДРПОУ 37582931, з питань дотримання вимог податкового законодавства при справлянні податку на додану вартість за період з липня 2011 року по листопад 2011 p. від 19.01.2012 р. №8/2300/ 37135774, Акт ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Дормашавто", код ЄДРПОУ 36791493 щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків покупцями, постачальникам за період з 01.01.2011 по 31.03.2011, 01.05.2011 по 31.07.2011, 01.09.2011 по 30.09.2011, 01.11.2011 по 31.01.2012 року від 13.03.2012 р. №30/3-22-80, Висновок Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області щодо наявності ознак «фіктивності» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ "Проммаст-Стандарт" (код за ЄДРПОУ 37563531), як на докази недійсності чи нікчемності правочинів між позивачем та ТОВ "Остін Трейд", ТОВ "Проммаст-Стандарт", ТОВ "Різано Трейд", ТОВ "Маркон Груп Ко", ТОВ "Дормашавто", оскільки, відповідно до ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Так, суд звертає увагу, що відповідач не звертався до суду з позовом про визнання, зазначених вище договорів поставки, укладених між позивачем та ТОВ "Остін Трейд", ТОВ "Проммаст-Стандарт", ТОВ "Різано Трейд", ТОВ "Маркон Груп Ко", ТОВ "Дормашавто", недійсними.

Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Вирішуючи питання реальності виконання договору з метою використання отриманого за вказаним договором у власній господарській діяльності, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до визначення ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч.1 ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Доказів на підтвердження того, що контрагенти позивача - ТОВ "Остін Трейд", ТОВ "Проммаст-Стандарт", ТОВ "Різано Трейд", ТОВ "Маркон Груп Ко" та ТОВ "Дормашавто" не мали адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірних операціях, відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань чи відсутність можливостей залучення до виконання зобов'язань третіх осіб, відповідачем до суду не надано.

Суд критично сприймає доводи представника відповідача про нікчемність зазначених вище договорів поставки, укладених між позивачем та ТОВ "Остін Трейд", ТОВ "Проммаст-Стандарт", ТОВ "Різано Трейд", ТОВ "Маркон Груп Ко", ТОВ "Дормашавто", оскільки ці доводи ґрунтуються на припущеннях, не підтверджуються належними доказами та спростовуються доказами, наданими представником позивача.

Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Частина друга ст. 215 Цивільного кодексу України передбачає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За правилами ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Частиною третьою цієї статті Цивільного кодексу України визначено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Для застосування санкцій, передбачених ст. 228 Цивільного кодексу України, необхідними є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування податку на додану вартість у разі його несплати контрагентом до бюджету.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини першої ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до частини першої та четвертої ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідачем не наведено, а судом не встановлено, підстав, що дозволяли б дійти висновку про нікчемність чи недійсність вище вказаних правочинів, укладених між позивачем та ТОВ "Остін Трейд", ТОВ "Проммаст-Стандарт", ТОВ "Різано Трейд", ТОВ "Маркон Груп Ко", ТОВ "Дормашавто", а також не надано доказів, які б свідчили, що правочини в межах спірних правовідносин, є такими, що порушують публічний порядок чи спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

Суд також звертає увагу, що, в силу положень ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом.

Відповідно до п.5.1. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.8., 201,9 та п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, складена платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.184.1 ст.184 ПК України, реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати анулювання реєстрації платника податку.

Зі змісту наведених положень Податкового кодексу України вбачається, що у податковому обліку податкова накладна є тим документом, який складається у момент виникнення податкових зобов'язань і визначається як розрахунковий документ, що підтверджує вчинення певної господарської операції, за якою виникають податкові зобов'язання, породжує у платника податку обов'язки та права щодо нарахування та сплати податку на додану вартість, характер яких залежить від статусу платника (продавець чи покупець), в тому числі підтверджує право покупця на нарахування податкового кредиту. Податкова накладна має силу податкового і одночасно розрахункового документа за умови її складання особою, зареєстрованою як платник податку у порядку, передбаченому статтею 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.198.1 та п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Судом встановлено, що придбаний за, зазначеними вище договорами, укладеними позивачем з ТОВ "Остін Трейд", ТОВ "Проммаст-Стандарт", ТОВ "Різано Трейд", ТОВ "Маркон Груп Ко", ТОВ "Дормашавто", товар, був реалізований іншим суб'єктам господарювання, тобто був використаний у власній господарській діяльності позивача з метою отримання прибутку, що підтверджується відповідними договорами, товарно-транспортними та видатковими накладними, а також банківськими виписками.

З огляду на те, що судом було встановлено наявність усіх обов'язкових підстав для формування позивачем витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податку на прибуток підприємств, та податкового кредиту за результатами господарських відносин із вказаними контрагентами за спірний період, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для донарахування позивачу суми податку на додану вартість, податку на прибуток та застосування штрафних (фінансових) санкцій оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями.

Із зазначеного вище вбачається, що відповідач помилково вважав, що первинні документи були складені ТОВ "Остін Трейд", ТОВ "Проммаст-Стандарт", ТОВ "Різано Трейд", ТОВ "Маркон Груп Ко" та ТОВ "Дормашавто" з порушенням вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, не несуть доказовості відносно змісту здійсненної операції, та не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку.

З логічного аналізу, зазначених вище норм, та фактичних обставин справи суд приходить до висновку, що позивачем не було допущено порушень вимог податкового законодавства, що спричинило: заниження податку на прибуток в загальному розмірі 240584,70 грн., в т.ч. по періодам: 1 квартал 2011 p. - на суму 28488,20 грн., 2 квартал 2011 p. - на суму 74599,10 грн., 3 квартал 2011 р. - на суму 70364,30 грн., 4 квартал 2011 р. на суму 67133,10 грн.; заниження податку на додану вартість на загальну суму 207492,30 грн., в т.ч. по періодам: лютий 2011 p. - на суму 8893,00 грн., березень 2011 р. - на суму 13897,60 грн., квітень 2011 р. - на суму 24248,20 грн., травень 2011 р. - на суму 11763,30 грн., червень 2011 р. - на суму 28857,30 грн., липень 2011 р. - на суму 24890,00 грн., серпень 2011 р. - на суму 23859,40 грн., вересень 2011 p. - на суму 12707,00 грн., жовтень 2011 p. - на суму 33944,00 грн., листопад 2011 р. - на суму 20700,00 грн., грудень 2011 р. - на суму 3732,60 грн.

Згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідачем не було доведено правомірність та обґрунтованість прийнятих податкових повідомлень-рішень №0002692220 від 17.04.2013 р. та №000822201 від 04.07.2013 р..

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Згідно з положеннями частини першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Приймаючи до уваги викладене у сукупності, керуючись вимогами ст.ст. 69-71, ч.3 ст.94, ст. 158-163, ст. ст. 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Теролок" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві №000822201 від 04.07.2013 р.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби №0002692220 від 17.04.2013 р.

4. Судові витрати в сумі 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні) присудити на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Теролок" (ідентифікаційний номер 37392129) за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Ю.Т. Шрамко