Постанова

від 31.10.2013 по справі 826/13479/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 жовтня 2013 року № 826/13479/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфосистеми Джет" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.07.2013 р. №22626552207, №22726552207 та №4626551702 ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інфосистеми Джет", (далі - позивач), звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, (далі - відповідач), з урахуванням уточнення позовних вимог, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.07.2013 р. №22626552207, №22726552207 та №4626551702.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач помилково дійшов висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки останнім не було допущено за результатами фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Експерт-промислова торгівельна група" та ТОВ "Торгівельно-будівельна компанія "Нова Країна" за період з 01.04.2010 р. по 31.12.2012 р. порушень вимог законодавства при здійсненні господарської діяльності. Позивач звертав увагу суду на те, що відповідач неправомірно самостійно, (без рішення суду) визнав недійсними договори між позивачем та зазначеними контрагентами, в силу чого, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню. Також позивач зазначав, що відповідачем неправомірно встановлено порушення вимог податкового законодавства щодо правильності утримання та своєчасності перерахування сум податку на доходи фізичних осіб до бюджету на суму 4189,88 грн.

Відповідач заперечень проти позову не надав..

В судове засідання 22.10.2013 р. не прибули належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи представник позивача, який подав клопотання про розгляд справи без його участі, та представник відповідача.

Необхідність у заслуховуванні свідка чи експерта у справі відсутня, так само, як і відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Приймаючи до уваги викладене, розгляд справи здійснюється у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Відповідачем була проведена документальна планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 р. по 31.12.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої, відповідачем було складено Акт про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфосистеми Джет", код за ЄДРПОУ 33786187, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 р. по 31.12.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 р. по 31.12.2012 року від 09.07.2013 р. №64/26-55-22-07/33786187 (надалі - Акт перевірки).

Згідно висновків, викладених в Акті перевірки, позивачем порушено вимоги:

1) ст.44, п.п. 135.4.1 п.135.4 ст.135, п.п. 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 5039955,00 грн., в тому числі: 3 квартал 2012 року в сумі - 910824,00 грн.; 4 квартал 2012 року в сумі 4129131,00 грн.;

2) ст.185, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.201.1, п.201.4, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження ПДВ на загальну суму 4799955,33 грн., у т.ч.: липень 2012 року - 271039,75 грн.; серпень 2012 року - 541187,79 грн.; вересень 2012 року - 55222,70 грн.; жовтень 2012 року - 543170,57 грн.; листопад 2012 року - 353402,90 грн.; грудень 2012 року 3035931,62 грн.;

3) п.14.1.47 п.14.1 ст.14. «є» 14.1.54 п.14.1 ст.14, п.п.14.1.180 ст.14, п.163.1 ст.163, пп.164.2.2 п.164.2 ст.164, «е» 164.2.17 п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167, п.п.168.1.1. п.168.1 ст.168, «а» пп.171.2 ст.171 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено порушення вимог податкового законодавства щодо правильності утримання та своєчасності перерахування сум податку на доходи фізичних осіб до бюджету на суму 4189,88 грн., в т.ч. по періодах 2011 p. - 2955,47 грн., 2012 р. - 1234,41 грн.

На підставі вказаного Акту перевірки відповідачем були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення: №22726552207 від 26.07.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 5999944,00 грн., з яких 4799955,00 грн. - за основним платежем, та 1199989,00 грн. - за штрафними санкціями; №22626552207 від 26.07.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 6299944,00 грн., з яких 5039955,00 грн. - за основним платежем, та 1259989,00 грн. - за штрафними санкціями; №4626551702 від 26.07.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 4992,00 грн., з яких 4190,00 грн. - за основним платежем, та 802,00 грн. - за штрафними санкціями.

З матеріалів справи судом встановлено, що оскаржувані грошові зобов'язання за податковими повідомленнями-рішеннями від 26.07.2013 р. №22626552207 та №22726552207 виникли за наслідками господарських правовідносин позивача з ТОВ "Експерт-промислова торгівельна група" (код ЄДРПОУ 38050718) та ТОВ "Торгівельно-будівельна компанія "Нова Країна" (код ЄДРПОУ 38317283).

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Інфосистеми Джет", зареєстровано Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 01.11.2005 р., взято на податковий облік у ДПІ у Печерському районі м. Києва 07.11.2005 р., зареєстровано як платник податку на додану вартість 12.12.2006 р.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інфосистеми Джет", як замовником (покупцем), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Експерт-промислова торгівельна група", як виконавцем (продавцем, постачальником), були укладені наступні договори на загальну суму 21815111,17 грн., в т.ч. ПДВ 3635851,86 грн.:

- Договір №ЕГ-04/2012 від 30.04.2012 року, відповідно до умов якого замовник доручає а виконавець бере на себе зобов'язання на власний ризик і за власні кошти організувати роботи з надання послуг та надати послуги (консультування (консалтинг) з надання послуг технічної підтримки обладнання та програмного забезпечення згідно специфікації обладнання та програмного забезпечення, що обслуговується), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити результати робіт (послуги). Сторони домовилися, що повна вартість винагороди за результати робіт за даним договором складає 1626238,50 грн., в т.ч. ПДВ 271039,75 грн.;

- Договір №ЕГ-07/2012 від 02.07.2012р., Договір №ЕГ-06/2012 р. від 02.07.2012 р., Договір №ЕГ-06-2/2012 від 02.07.2012 р. та Договір №ЕГ-06-3/2012 від 02.07.2012 р., відповідно до умов яких замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати йому, у відповідності до умов даних договорів, спеціальну інформацію (кваліфіковану консультацію), а замовник зобов'язується прийняти послугу та оплатити її. Відповідно до специфікацій до зазначених договорів виконавець зобов'язувався надати послуги на загальну суму 2507318,95 грн., в т.ч. ПДВ 417886,49 грн. (№ЕГ-07/2012 від 02.07.2012 р. - на суму 331336,20 грн., в т.ч. ПДВ 55222,70 грн.; №ЕГ-06/2012 р. від 02.07.2012 р. - на суму 690400,80 грн., в т.ч. ПДВ 115066,80 грн.; №ЕГ-06-2/2012 від 02.07.2012 р. - на суму 44938,80 грн., в т.ч. ПДВ 7489,80 грн.; №ЕГ-06-3/2012 від 02.07.2012 р. - на суму 1440643,15 грн., в т.ч. ПДВ 240107,19 грн.).

- Договір №ЕГ-07/2012 від 30.07.2012 р., відповідно до умов якого виконавець зобов'язується поставити та передати у власність замовника систему - система накопичення та обробки архіву поштових повідомлень «Дозор», це набір програмних модулів, які забезпечують потоковий аналіз SMTP-трафіку поштових повідомлень та складається з наступних основних системних компонент: розбору повідомлень, моніторингу поштових повідомлень, архівації, адміністрування. Сторони домовилися, що повна вартість Системи за даним договором складає 1071144,00 грн., в т.ч. ПДВ 178524,00 грн.

- Договір №ЕГ-10/2012 від 19.10.2012 р. та Договір №ЕГ-12/2012 від 03.12.2012 р., відповідно до умов яких постачальник зобов'язується в порядку та на умовах передбачених Договором поставити покупцю товар, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його. Відповідно до специфікацій до зазначених договорів постачальник зобов'язувався поставити товар на загальну суму 16610409,72 грн., в т.ч. ПДВ 2768401,62 грн. (№ЕГ-10/2012 від 19.10.2012 р. - на суму 16172681,40 грн., в т.ч. ПДВ 2695446,90 грн.; №ЕГ-12/2012 р. від 03.12.2012 р. - на суму 437728,32 грн., в т.ч. ПДВ 72954,72 грн.).

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Експерт-промислова торгівельна група" на виконання умов зазначених вище договорів надало (поставило) позивачу послуги (товар) на загальну суму 21815111,17 грн., в т.ч. ПДВ 3635851,86 грн., що підтверджується наступними актами приймання-передачі робіт (надання послуг)/видатковими накладними №30/07/12-1 від 30.07.2012 р. на суму 1626238,50 грн., в т.ч. ПДВ 271039,75 грн., №09/08/12-1 від 09.08.2012 р. на суму 1071144,00 грн., в т.ч. ПДВ 178524,00 грн., №30/08/12-2 від 30.08.2012 р. на суму 690400,80 грн., в т.ч. ПДВ 115066,80 грн., №30/08/12-3 від 30.08.2012 р. на суму 44938,80 грн., в т.ч. ПДВ 7489,80 грн., №30/08/12-1 від 30.08.2012 р. на суму 1440643,15 грн., в т.ч. ПДВ 240107,19 грн., №28/09/12-2 від 28.09.2012 р. на суму 97200,00 грн., в т.ч. ПДВ 16200,00 грн., №28/09/12-1 від 28.09.2012 р. на суму 234136,20 грн., в т.ч. ПДВ 39022,70 грн., №519 від 19.12.2012 р. на суму 16172681,40 грн. ,в т.ч. ПДВ 2695446,90 грн., №559 від 24.12.2012 р. на суму 437728,32 грн., в т.ч. ПДВ 72954,72 грн., що містять всі обов'язкові реквізити.

Судом встановлено, що ТОВ "Експерт-промислова торгівельна група" були оформлені на користь позивача податкові накладні на загальну суму 21815111,17 грн., в т.ч. ПДВ 3635851,86 грн. (№92 від 30.07.2012 р. на суму 1626238,50 грн., в т.ч. ПДВ 271039,75 грн., №12 від 09.08.2012 р. на суму 1071144,00 грн., в т.ч. ПДВ 178524,00 грн., №97 від 30.08.2012 р. на суму 690400,80 грн., в т.ч. ПДВ 115066,80 грн., №99 від 30.08.2012 р. на суму 44938,80 грн., в т.ч. ПДВ 7489,80 грн., №95 від 30.08.2012 р. на суму 1440643,15 грн., в т.ч. ПДВ 240107,19 грн., №73 від 28.09.2012 р. на суму 97200,00 грн., в т.ч. ПДВ 16200,00 грн., №74 від 28.09.2012 р. на суму 234136,20 грн., в т.ч. ПДВ 39022,70 грн., №14 від 19.12.2012 р. на суму 16172681,40 грн., в т.ч. ПДВ 2695446,90 грн., №24 від 24.12.2012 р. на суму 437728,32 грн., в т.ч. ПДВ 72954,72 грн.).

Зазначені податкові накладні оформлені у відповідності до вимог ст.201 Податкового кодексу України та містять всі реквізити, передбачені зазначеними нормами для первинних документів.

Факт оплати позивачем наданих (поставлених) позивачу послуг (товарів) на загальну суму 21815111,17 грн., в т.ч. ПДВ 3635851,86 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи, дослідженими судом платіжними дорученнями та банківськими виписками.

Також судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інфосистеми Джет", як замовником (покупцем), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-будівельна компанія "Нова Країна", як виконавцем (продавцем, постачальником), були укладені наступні договори на загальну суму 6984620,90 грн., в т.ч. ПДВ 1164103,60 грн.:

- Договір підряду на виконання робіт (про надання послуг) №ТБКНК-08/2012 від 15.08.2012 р., відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання на власний ризик і за власні кошти організувати роботи з надання послуг та надати послуги відповідно до умов даного договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити результати робіт (послуги). Сторони домовилися, що повна вартість ви нагороди за результатами робіт за даним договором складає 1511989,50 грн., в тому числі ПДВ 251998,25 грн.;

- Договір про надання послуг №ТБКНК-09/2012 від 03.09.2012 р., відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов'язується за завданням замовника протягом визначеного в договорі строку надавати за плату наступні інформаційно-консультаційні послуги: консультаційні послуги з реалізації в Identity Management функціоналу атестації прав доступу; консультаційні послуги з реалізації функціоналу зміни пароля для облікових записів систем BIS і дилерського порталу; консультаційні послуги з підключення інтегрованих систем: АБС Б2, FORPAY, CRM Siebel 8, Microsoft Exchange 2010. За надання передбачених договором послуг замовник виплачує виконавцю 1234202,50 грн. у тому числі ПДВ 205700,00 грн.;

- Договір поставки №ТБКНК-10/2012 від 29.10.2012 р., відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а окупець прийняти належним чином поставлений Сканер мережевої безпеки на базі продукту MaxPatrol та сплатити за нього відповідну грошову суму. Ціна договору складає суму вартості усього товару, що має бути поставлений та робіт, що мають бути виконані та складає 2143519,50 гривень, у тому числі ПДВ 357253,25 гривень;

- Договір про надання послуг №ТБКНК-11/2012 від 01.11.2012 р., відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов'язується за завданням замовника протягом визначеного в договорі строку надавати за плату наступні інформаційно-консультаційні послуги: консалтингові послуги по підтримці робочого стану обладнання та програмного забезпечення; консультаційні послуги з проектування системи консолідації LDOM; консалтингові послуги на тему: "Аналіз та усунення можливих нестандартних ситуацій, у випадку їх виникнення в роботі програмного забезпечення Symantec по управлінню кластером та використання програмного забезпечення Symantec по управлінню кластером. За надання передбачених договором послуг замовник виплачує виконавцю 220276,50 грн., у тому числі ПДВ 36712,75 грн.;

- Договір про надання послуг №ТБКНК-12/2012 від 03.12.2012 р., відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов'язується за завданням замовника протягом визначеного в договорі строку надавати за плату наступні інформаційно-консультаційні послуги: проведення обстеження автоматизованих систем замовника, використовуваних в процесі прийому та обробки платежів від населення. Підготовка звіту про обстеження та узгодження його із замовником.; формалізація і аналіз вимог до рішення, отриманих в ході обстеження. Підготовка технічного завдання на локалізацію рішення та узгодження його із замовником.; консультаційні послуги по технічній підтримці та забезпеченню працездатності інформаційної системи у період з 01.10.2012 по 31.12.2012р.; планування робіт по локалізації рішення. Підготовка плану-графіка виконання робіт по локалізації рішення та узгодження його із замовником. За надання передбачених договором послуг замовник виплачує виконавцю 1605180,00 грн. грн., у тому числі ПДВ 267530,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Торгівельно-будівельна компанія "Нова Країна" на виконання умов зазначених вище договорів надало (поставило) позивачу послуги (товар) на загальну суму 6984620,90 грн., в т.ч. ПДВ 1164103,60 грн., що підтверджується наступними актами приймання-передачі робіт (надання послуг)/видатковими накладними №ОУ-0001 від 16.10.2012 р. на суму 433143,25 грн., в т.ч. ПДВ 72190,54 грн., № ОУ-0002 від 16.10.2012 р. на суму 72302,50 грн., в т.ч. ПДВ 12050,42 грн., № ОУ-0003 від 30.10.2012 р. на суму 416432,40 грн., в т.ч. ПДВ 69405,40 грн., № ОУ-0004 від 19.10.2012 р. на суму 728756,75 грн., в т.ч. ПДВ 121459,46 грн., № ОУ-0005 від 30.10.2012 р. на суму 1511989,50 грн., в т.ч. ПДВ 251998,25 грн., № ОУ-0006 від 30.10.2012 р. на суму 96399,00 грн., в т.ч. ПДВ 16066,50 грн., №18 від 23.11.2012 р. на суму 1900140,90 грн., в т.ч. ПДВ 316690,15 грн., № ОУ-0012 від 29.11.2012 р. на суму 90800,00 грн., в т.ч. ПДВ 15133,33 грн., № ОУ-0014 від 29.11.2012 р. на суму 104476,50 грн., в т.ч. ПДВ 17412,75 грн., № ОУ-0013 від 29.11.2012 р. на суму 25000,00 грн., в т.ч. ПДВ 4166,67 грн., № ОУ-0018 від 28.12.2012 р. на суму 633120,00 грн., в т.ч. ПДВ 105520,00 грн., №ОУ-0022 від 28.12.2012 р. на суму 496130,00 грн., в т.ч. ПДВ 82688,33 грн., № ОУ-0020 від 28.12.2012 р. на суму 117180,00 грн., в т.ч. ПДВ 19530,00 грн., № ОУ-0017 від 28.12.2012 р. на суму 358750,00 грн., в т.ч. ПДВ 59791,67 грн., що містять всі обов'язкові реквізити.

Судом встановлено, що ТОВ "Торгівельно-будівельна компанія "Нова Країна" були оформлені на користь позивача податкові накладні на загальну суму 6984620,90 грн., в т.ч. ПДВ 1164103,60 грн. (№1 від 16.10.2012 р. на суму 433143,25 грн., в т.ч. ПДВ 72190,54 грн., № 2 від 16.10.2012 р. на суму 72302,50 грн., в т.ч. ПДВ 12050,42 грн., № 6 від 30.10.2012 р. на суму 416432,40 грн., в т.ч. ПДВ 69405,40 грн., № 3 від 19.10.2012 р. на суму 728756,75 грн., в т.ч. ПДВ 121459,46 грн., № 4 від 30.10.2012 р. на суму 1511989,50 грн., в т.ч. ПДВ 251998,25 грн., № 5 від 30.10.2012 р. на суму 96399,00 грн., в т.ч. ПДВ 16066,50 грн., №2 від 23.11.2012 р. на суму 1900140,90 грн., в т.ч. ПДВ 316690,15 грн., № 4 від 29.11.2012 р. на суму 90800,00 грн., в т.ч. ПДВ 15133,33 грн., № 5 від 29.11.2012 р. на суму 104476,50 грн., в т.ч. ПДВ 17412,75 грн., № 6 від 29.11.2012 р. на суму 25000,00 грн., в т.ч. ПДВ 4166,67 грн., № 9 від 28.12.2012 р. на суму 633120,00 грн., в т.ч. ПДВ 105520,00 грн., №11 від 28.12.2012 р. на суму 496130,00 грн., в т.ч. ПДВ 82688,33 грн., № 10 від 28.12.2012 р. на суму 117180,00 грн., в т.ч. ПДВ 19530,00 грн., № 8 від 28.12.2012 р. на суму 358750,00 грн., в т.ч. ПДВ 59791,67 грн.).

Зазначені податкові накладні оформлені у відповідності до вимог ст.201 Податкового кодексу України та містять всі реквізити, передбачені зазначеними нормами для первинних документів.

Факт оплати позивачем наданих (поставлених) позивачу послуг (товарів) на загальну суму 6984620,90 грн., в т.ч. ПДВ 1164103,60 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи, дослідженими судом платіжними дорученнями та банківськими виписками.

Судом встановлено, що на час існування спірних правовідносин, контрагенти позивача, - ТОВ "Експерт-промислова торгівельна група" та ТОВ "Торгівельно-будівельна компанія "Нова Країна" були належним чином зареєстровані як юридичні особи та як платники податку на додану вартість, відтак мали належний обсяг правосуб'єктності для здійснення господарських операцій.

Згідно з дослідженими судом, наданими позивачем деклараціями з ПДВ та з податку на прибуток в розрізі контрагентів за період існування спірних правовідносин, зокрема, за липень-грудень 2012 р., всі господарсько-фінансові стосунки позивача з ТОВ "Експерт-промислова торгівельна група", ТОВ "Торгівельно-будівельна компанія "Нова Країна" та третіми особами знайшли відображення в податковому обліку в повному обсязі. Зауважень по наданих деклараціях, порядку їх оформлення представник відповідача не заявив.

Суд констатує, що згідно вимог чинного законодавства України, обов'язок контролювати звітність контрагентів на суб'єктів підприємницької діяльності не покладено, також, суб'єкт підприємницької діяльності не має права контролювати звітність або своєчасність сплати податків іншими особами. Якщо віднесення сум до складу податкового кредиту відбувається на підставі належним чином оформлених розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення яких передбачена правилами ведення податкового обліку, дії платника податку є правомірними.

Суд критично відноситься до посилань відповідача на Акт ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС про неможливість проведення звірки ТОВ "Експерт-промислова торгівельна група" щодо підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями за період з 01.03.2012-31.12.2012 року від 20.03.2013 року №609/22.9-11/38050718, Акт ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС про неможливість проведення звірки ТОВ "ТБК "Нова країна" (код за ЄДРПОУ 38317283) щодо підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями за період з 01.10.2012 31.12.2012 від 20.03.2013 року №610/22.9-11/38317283, оскільки відповідно до ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Так, суд звертає увагу, що відповідач не звертався до суду з позовом про визнання зазначених вище договорів позивача з ТОВ "Експерт-промислова торгівельна група" та ТОВ "Торгівельно-будівельна компанія "Нова Країна" недійсними.

Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Вирішуючи питання реальності виконання договорів з метою використання отриманого за вказаними договорами у власній господарській діяльності, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до визначення ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч.1 ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Доказів на підтвердження того, що контрагенти позивача - ТОВ "Експерт-промислова торгівельна група" та ТОВ "Торгівельно-будівельна компанія "Нова Країна", не мали адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірних операціях, відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань чи відсутність можливостей залучення до виконання зобов'язань третіх осіб, відповідачем до суду не надано.

Суд критично сприймає доводи представника відповідача про нікчемність зазначених вище договорів позивача з ТОВ "Експерт-промислова торгівельна група" та ТОВ "Торгівельно-будівельна компанія "Нова Країна", оскільки ці доводи ґрунтуються на припущеннях, не підтверджуються належними доказами та спростовуються доказами, наданими представником позивача.

Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Частина друга ст. 215 Цивільного кодексу України передбачає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За правилами ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Частиною третьою цієї статті Цивільного кодексу України визначено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Для застосування санкцій, передбачених ст. 228 Цивільного кодексу України, необхідними є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування податку на додану вартість у разі його несплати контрагентом до бюджету.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини першої ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до частини першої та четвертої ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідачем не наведено, а судом не встановлено, підстав, що дозволяли б дійти висновку про нікчемність чи недійсність вище вказаних правочинів, укладених між позивачем та ТОВ "Експерт-промислова торгівельна група", ТОВ "Торгівельно-будівельна компанія "Нова Країна", а також не надано доказів, які б свідчили, що правочини в межах спірних правовідносин, є такими, що порушують публічний порядок чи спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

Суд також звертає увагу, що, в силу положень ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом.

Відповідно до п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.8., 201,9 та п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, складена платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.184.1 ст.184 ПК України, реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати анулювання реєстрації платника податку.

Зі змісту наведених положень законодавства України вбачається, що у податковому обліку податкова накладна є тим документом, який складається у момент виникнення податкових зобов'язань і визначається як розрахунковий документ, що підтверджує вчинення певної господарської операції, за якою виникають податкові зобов'язання, породжує у платника податку обов'язки та права щодо нарахування та сплати податку на додану вартість, характер яких залежить від статусу платника (продавець чи покупець), в тому числі підтверджує право покупця на нарахування податкового кредиту. Податкова накладна має силу податкового і одночасно розрахункового документа за умови її складання особою, зареєстрованою як платник податку у порядку, передбаченому статтею 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.198.1 та п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Судом встановлено, що зазначені вище договори позивача з ТОВ "Експерт-промислова торгівельна група" та ТОВ "Торгівельно-будівельна компанія "Нова Країна", укладались з метою використання отриманих послуг(товарів) у власній господарській діяльності, а саме з метою виконання своїх обов'язків перед іншими контрагентами, зокрема, ПАТ "ОТП Банк" та ПАТ "Київстар", що підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними договорами, актами виконаних робіт(наданих послуг), податковими накладними, платіжними дорученнями та банківськими виписками.

З огляду на те, що судом було встановлено наявність усіх обов'язкових підстав для формування позивачем витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податку на прибуток підприємств, та податкового кредиту за результатами господарських відносин із вказаними контрагентами за спірний період, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для донарахування позивачу суми податку на додану вартість, податку на прибуток та застосування штрафних (фінансових) санкцій оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями.

Із зазначеного вище вбачається, що відповідач помилково вважав, що первинні документи були складені ТОВ "Експерт-промислова торгівельна група" та ТОВ "Торгівельно-будівельна компанія "Нова Країна" з порушенням вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, не несуть доказовості відносно змісту здійсненної операції, та не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку.

Відносно обґрунтованості та законності прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення №4626551702 від 26.07.2013 року судом встановлено наступне.

В Акті перевірки відповідачем зазначалось, що в ході перевірки встановлено, що:

- ТОВ "Інфосистеми Джет" перераховано грошові кошти з розрахункового рахунку в розмірі 8024,00 грн. фізичним особам, а саме: ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) за послуги 1С, платіжні доручення: 21.01.2011 - 1204,00 грн., 10.03.2011 - 490,00 грн., 16.06.2011 р. -490,00 грн., 07.09.2011 - 690,00 грн., 20.12.2011 р. - 1750,00 грн.; ОСОБА_2 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2) за виготовлення вивісок, платіжні доручення: 18.02.2011 - 3100,00 грн., 30.03.2011 - 300 грн. Проте, дані фізичні особи не перебували з підприємством в трудових відносинах, чим порушено абз. «є» пп.14.1.54 п.14.1 ст.14, пп.164.2.2 п.164.2 ст.164, абз. «а» п.171.2 ст.171, п.167.1 ст.167, пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України;

- не утриманий податок на доходи фізичних осіб, з загальної суми коштів 5588,68 гри., що були відшкодовані працівникам Товариства, відповідно до авансових звітів за проживання, відсутні фіскальні чеки, а саме: Красовська І А. (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_3) - авансовий звіт №45 від 17.10.2011 р., на суму 2228,40 грн.; ОСОБА_3 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_4) - авансовий звіт №45 від 17.10.2011 р. на суму 2228,40 грн.; ОСОБА_4 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_4) - авансовий звіт №53 від 15.12.2011 р. на суму 1131,88 грн. Що призвело до порушення вимог абз. «е» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164, абз. «а» п.171.2 ст.171 Податкового кодексу України;

- не утриманий податок на доходи фізичних осіб, з загальної суми коштів 10130,00 грн., що були сплачені Товариством за медичне страхування працівників, а саме: ОСОБА_5 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_5) - 06.12.2011р. на суму 3135,00 грн.; ОСОБА_3 (р.н,о.к.п.п. НОМЕР_4) - 04.04.2012р. на суму 2475,00 грн.; ОСОБА_6 (р.н.о.к.п.и. НОМЕР_6) - 16.10.2012р. на суму 4520,00 грн., чим порушено вимоги абз. »е» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164, абз. «а» п.171.2 ст. 171 Податкового кодексу України.

Суд критично відноситься до вищезазначених тверджень відповідача, оскільки на підтвердження зазначеного, ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, в порушення вимог ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, не було надано жодних доказів.

Приймаючи до уваги викладене в сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем не було допущено порушень вимог податкового законодавства, що призвело до: заниження податку на прибуток на суму 5039955,00 грн., в тому числі: 3 квартал 2012 року в сумі - 910824,00 грн.; 4 квартал 2012 року в сумі 4129131,00 грн.; заниження ПДВ на загальну суму 4799955,33 грн., у т.ч.: липень 2012 року - 271039,75 грн.; серпень 2012 року - 541187,79 грн.; вересень 2012 року - 55222,70 грн.; жовтень 2012 року - 543170,57 грн.; листопад 2012 року - 353402,90 грн.; грудень 2012 року 3035931,62 грн.; порушення вимог податкового законодавства щодо правильності утримання та своєчасності перерахування сум податку на доходи фізичних осіб до бюджету на суму 4189,88 грн., в т.ч. по періодах 2011 p. - 2955,47 грн., 2012 р. - 1234,41 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідачем не було доведено правомірність та обґрунтованість прийнятих податкових повідомлень-рішень від 26.07.2013 р. №22626552207, №22726552207 та №4626551702.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Приймаючи до уваги викладене в сукупності, керуючись вимогами ст.ст. 69-71, ст. 94, ст. 158-163, ст. ст. 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфосистеми Джет" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 26.07.2013 р. №22626552207.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 26.07.2013 р. №22726552207.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 26.07.2013 р. №4626551702.

5. Судові витрати в сумі 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні) присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфосистеми Джет" (ідентифікаційний номер 33786187) за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Ю.Т. Шрамко