Постанова

від 13.11.2013 по справі 14/906/10-б/13-г

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2013 р. Справа №14/906/10-Б/13-Г

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Демидюк О.О.

судді Савченко Г.І. ,

судді Бригинець Л.М.

при секретарі Головченко Д.М.

Представники учасників провадження у справі в судове засідання не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ініціюючого кредитора Управління Пенсійного фонду України в Любарському районі Житомирської області на ухвалу господарського суду Житомирської області від 03.10.2013 року у справі №14/906/10-Б/13-Г

Ініціюючий кредитор: Управління Пенсійного фонду України в Любарському районі Житомирської області (смт.Любар)

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Маяк" (с.Нова Чортория, Любарський район, Житомирська область)

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Житомирської області №14/906/10-Б/13-Г від 03.10.2013 року (суддя Костриця О.О.) визнано вимоги кредитора - Чуднівської МДПІ на суму 2736,59 грн., які віднести до третьої черги реєстру вимог кредиторів боржника, 349,46 грн. штрафних санкцій, які віднести до шостої черги реєстру вимог кредиторів боржника. У зв'язку із звільненням кредитора - Чуднівської МДПІ від сплати судового збору за подачу заяви до господарського суду, підлягає сплаті боржником 1147,00 грн. в дохід Державного бюджету України, які включити до першої черги реєстру вимог кредиторів боржника.

Визнано вимоги кредитора - УПФУ в Любарському районі на суму 46 689,99 грн., які віднести до четвертої черги реєстру вимог кредиторів боржника. В решті вимог відмовити.

У зв'язку із звільненням кредитора - УПФУ в Любарському районі від сплати судового збору за подачу заяви до господарського суду, підлягає сплаті боржником 572,73 грн. в дохід Державного бюджету України, які включити до першої черги реєстру вимог кредиторів боржника.

Відмовлено в задоволенні заяви УПФУ в Любарському районі Житомирської області №4419/06 від 20.08.2013 року про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 30 189,16 грн.

Розгляд справи відкладено.

Зобов'язано ліквідатора надати суду витребувані докази.

Ухвала господарського суду Житомирської області в частині відмови в задоволенні заяви УПФУ в Любарському районі Житомирської області №4419/06 від 20.08.2013 року про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 30 189,16 грн. мотивована тим, що дані вимоги не мають характеру поточних, оскільки виникли після винесення постанови про визнання боржника банкрутом.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою в частині відмови у визнанні кредиторських вимог на суму 30 189,16 грн. Управління Пенсійного фонду України в Любарському районі Житомирської області оскаржило її в апеляційному порядку. У своїй апеляційній скарзі, ініціюючий кредитор просить суд скасувати ухвалу місцевого господарського суду у вказаній частині та визнати заявлені вимоги в повному обсязі. Апелянт посилається на те, що

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду №14/906/10-Б/13-Г від 31.10.2013 року поновлено строк апеляційного оскарження та прийнято до розгляду апеляційну скаргу ініціюючого кредитора Управління Пенсійного фонду України в Любарському районі Житомирської області на ухвалу господарського суду Житомирської області від 03.10.2013 року у справі №14/906/10-Б/13-Г.

Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду №14/906/10-Б/13-Г від 11.11.2013 року внесено зміни до складу колегії, окрім головуючої судді. Колегію суддів визначено у складі: головуюча суддя Демидюк О.О., суддя Бригинець Л.М., суддя Савченко Г.І..

Чернишем Олександром Миколайовичем подано суду відзив на апеляційну скаргу, в якому ліквідатор просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін.

Представники учасників провадження у справі в судове засідання 13.11.2013 року не з'явились. Всі учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про місце, дату та час судового засідання. Окрім того, явка представників сторін в судове засідання не вимагалась.

А тому, судова колегія вважає, що неявка представників не перешкоджатиме перегляду ухвали господарського суду Житомирської області від 03.10.2013 року у справі №14/906/10-Б/13-Г.

Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду, вивчила та дослідила наявні матеріали оскарження ухвали та наявні в ній докази, розглянула матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, відзив на апеляційну скаргу, перевірила правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, та прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Житомирської області без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Житомирської області №14/906/10-Б/13-Г від 03.01.2013 року порушено провадження у справі про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк" в порядку статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Житомирської області №14/906/10-Б/13-Г від 21.03.2013 року визнано боржника банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк" призначено арбітражного керуючого Черниша Олександра Миколайовича.

Цією ж постановою визнано таким, що настав строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Припинено нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості.

06.06.2013 року до господарського суду Житомирської області надійшла заява УПФУ в Любарському районі Житомирської області №2955/03 від 03.06.2013 року про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 93 505,95 грн. заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з січня 2013 року по червень 2013 року.

30.08.2013 року до господарського суду Житомирської області надійшла заява УПФУ в Любарському районі Житомирської області №4419/06 від 20.08.2013 року про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 30 189,16 грн..

При розгляді заяв УПФУ в Любарському районі Житомирської області до боржника, господарським судом першої інстанції враховано наступне.

В силу ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

На підставі положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у справі про банкрутство спір не вирішується по суті, а лише встановлюються грошові вимоги кредиторів на підставі поданих документів.

Згідно ч.1 ст.5 Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до п.1-1 Прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного Закону, положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Абзацом третім п.1-1 вищезазначених положень передбачено, що положення цього закону, які регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Слід зазначити, що до тексту нової редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не увійшла норма, яка в попередній редакції була закріплена в ст.52, а саме щодо спрощеної процедури банкрутства відсутнього боржника та можливості звернутися до суду із заявою у разі, якщо вимоги до боржника менші ніж встановлено загальними правилами.

Разом з тим, з огляду на те, що провадження у даній справі було порушено до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.12.2011 року №4212-VI, та зважуючи на те, що нова редакція Закону не передбачає провадження справи про банкрутство відсутнього боржника в порядку статті 52, при вирішення судом даної справи застосовуються положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року за №2343-XII в редакції, яка була чинною до 18.01.2013 року включно.

Окрім того, відповідно до абз.6 п.40 Інформаційного листа ВГСУ №01-06/606/2013 року від 28.03.2013 року "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (у редакції Закону України від 22.12.2011 року №4212VI)", норми нової редакції Закону у справах про банкрутство відсутнього боржника не застосовуються, оскільки процедура банкрутства такого боржника цією редакцією Закону не передбачена. Тому заява (заяви) про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника, подана (подані) до 19.01.2013 року розглядаються за правилами попередньої редакції Закону.

Свою заяву від 03.06.2013 року УПФУ в Любарському районі Житомирської області обґрунтовує наступними документами:

- постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 28.03.2013 року у справі №806/1391/13-а про стягнення з ТОВ "Маяк" на користь УПФУ в Любарському районі Житомирської області 31 525,04 грн.;

- постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 23.04.2013 року у справі №806/2279/13-а про стягнення з ТОВ "Маяк" на користь УПФУ в Любарському районі 15 164,95 грн. заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за березень 2013 року;

- розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за квітень - червень 2013 року на суму 46 815,96 грн..

Таким чином, господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що ТОВ "Маяк" зобов'язано відшкодувати УПФУ в Любарському районі витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за період з січня по червень 2013 року в сумі 93 505,95 грн..

Статтею 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року №400 визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та ін. установи та організації, об'єднання громадян та ін. юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

З 01.01.2004 року набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058, який визначив принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

Боржник є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України "Про збір обов'язкове державне пенсійне страхування", а також платником страхових внесків відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058, який повинен своєчасно та у повному обсязі сплачувати збір та внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди застрахованим вищезгаданим особам пенсії призначаються за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058 у разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058.

Таким чином, відповідно до розділу 15 (Прикінцеві положення) Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсії на пільгових умовах призначаються на підставі законодавства, що діяло раніше, тобто на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року №1788-XII.

Відповідно до абзацу 4 пункту 1 частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", підприємства і організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та ін. корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20% з наступним збільшенням її щороку на 10% до 100 відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Порядок відшкодування фактичних витрат по виплаті та доставці пенсій передбачений Інструкцією про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663.

Відповідно до п.6.1 вказаної Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах: 20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році; 30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році; 40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році; 50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році; 60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році; 70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році; 80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році; 90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році; 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Пунктами 6.8, 6.9 Інструкції, передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Не сплачені та/або несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зазначених в абзаці другому пункту 6.1 цієї Інструкції, стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій відповідно до норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відшкодування сум і фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Як свідчать матеріали справи, боржник здійснював свою діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи і був відповідно до п.2.1.1 вказаної Інструкції платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Діюче законодавство, що регулює спірні правовідносини, не містить виключень щодо наявності умов за яких у підприємств та організацій не виникає обов'язку відшкодовувати понесені пенсійним фондом витрати щодо доставки та виплати пенсій особам, пенсії яким призначені за Списками №1 та №2.

Постановою господарського суду від 21.03.2013 року ТОВ "Маяк" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Відповідно до вимог ч.1 ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав.

В листі Вищого господарського суду України від 05.02.2010 року №05-06/520/78 "Щодо деяких питань розгляду справ про банкрутство" зазначено, що відповідно до статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у зв'язку з визнанням боржника банкрутом в такої особи виникає особливий статус, який є значно відмінним від статусу боржника. Виходячи з аналізу положень статей 23, 25, 30, 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в ліквідаційній процедурі нові зобов'язання у банкрута в особі його органу управління - ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть виникати виключно у випадках, прямо передбачених Законом про банкрутство. Такими випадками є зобов'язання з оплати комунальних і експлуатаційних витрат та інших витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури (ч.9статті 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Згідно з абз.10 ч.1 ст.25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" - ліквідатор повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю, тому після звільнення працівників підприємства - банкрута фонд оплати праці не формується і не сплачуються витрати на виплату і доставку пенсій.

Виходячи зі змісту вказаної норми, поточні кредитори можуть звернутися в ліквідаційну процедуру з грошовими вимогами до банкрута, які виникли за період після порушення провадження у справі і до дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом.

У зв'язку з чим, вимоги УПФУ в Любарському районі в розмірі 46 689,99 грн. які виникли за період січень-березень 2013 року та підтверджуються судовими рішеннями підлягають визнанню господарським судом в повному обсязі.

Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вимоги в розмірі 46 815,96 грн., які виникли за період з квітня по червень 2013 року та підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за квітень - червень 2013 року не мають характеру поточних, оскільки виникли після винесення постанови про визнання боржника банкрутом.

Відповідно до ч.ч. 8,9 ст.30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника, з якого здійснюються виплати кредиторам, у порядку, передбаченому ст.31 Закону, з основного рахунку проводяться такі виплати: поточні комунальні та експлуатаційні платежі, інші витрати, пов'язані із здійсненням ліквідаційної процедури.

В статті 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зазначено склад витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, яка також не передбачає сплату фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а тому, вимоги заявника не є ані витратами четвертої черги, ані поточними зобов'язаннями, виходячи зі змісту спеціального Закону.

А тому, у задоволенні вимог кредитора в розмірі 46 815,96 грн., які виникли за період з квітня по червень 2013 року було правомірно відмовлено господарським судом Житомирської області.

Окрім того, відповідно до ст.31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у другу чергу задовольняються вимоги, що виникли із зобов'язань банкрута перед працівниками підприємства-банкрута (за винятком повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства), крім вимог, задоволених у першу чергу, зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за громадян, які застраховані в цьому Фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також вимоги громадян- довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників).

Оскільки вимоги УПФУ становлять заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а не зобов'язання зі сплати єдиного внеску, заявлені вимоги підлягають включенню до четвертої черги задоволення.

Крім того, відповідно до пункту 11.5 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду від 04 червня 2004 року №04-5/1193 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" поточні кредиторські вимоги визнані судом, включаються до реєстру вимог кредиторів у четверту чергу.

На підставі викладеного, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вимоги УПФУ в Любарському районі підтверджені належними доказами, тому підлягають визнанню та включенню 46 689,99 грн. до четвертої черги реєстру вимог кредиторів боржника. В решті вимог правомірно відмовлено.

Також, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду погоджується з відмовою у задоволенні заяви УПФУ в Любарському районі Житомирської області №4419/06 від 20.08.2013 року про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 30 189,16 грн., як таких, що не мають характеру поточних, оскільки виникли після винесення постанови про визнання боржника банкрутом, вимоги заявника не є ані витратами четвертої черги, ані поточними зобов'язаннями.

Судова колегія вважає, що посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, документально не підтвердженими, такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак, скаржник, в порушення вимог ст.33 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, що приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах, й виніс ухвалу з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для його скасування чи зміни та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу господарського суду Житомирської області від 03.10.2013 року у справі №14/906/10-Б/13-Г - залишити без змін, а апеляційну скаргу ініціюючого кредитора Управління Пенсійного фонду України в Любарському районі Житомирської області на ухвалу господарського суду Житомирської області від 03.10.2013 року у справі №14/906/10-Б/13-Г - залишити без задоволення.

2. Справу №14/906/10-Б/13-Г повернути до господарського суду Житомирської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом XII-1 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Демидюк О.О.

Суддя Савченко Г.І.

Суддя Бригинець Л.М.