Постанова

від 05.02.2014 по справі 14/906/10-б/13-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2014 року Справа № 14/906/10-Б/13-Г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Полякова Б. М. суддів:Коваленка В. М., Короткевича О. Є.(доповідач у справі), розглянувши матеріали касаційної скарги Управління Пенсійного фонду України в Любарському районі Житомирської області на постанову та ухвалуРівненського апеляційного господарського суду від 13.11.2013 року Господарського суду Житомирської області від 03.10.2013 року у справі№ 14/906/10-Б/13-Г за заявою доУправління Пенсійного фонду України в Любарському районі Житомирської області Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк" пробанкрутство за участю представників сторін: не зявились

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Житомирської області №14/906/10-Б/13-Г від 03.10.2013 року (суддя Костриця О.О.) визнано вимоги кредитора - Чуднівської МДПІ на суму 2736,59 грн., які віднести до третьої черги реєстру вимог кредиторів боржника, 349,46 грн. штрафних санкцій, які віднести до шостої черги реєстру вимог кредиторів боржника. У зв'язку із звільненням кредитора - Чуднівської МДПІ від сплати судового збору за подачу заяви до господарського суду, підлягає сплаті боржником 1147,00 грн. в дохід Державного бюджету України, які включити до першої черги реєстру вимог кредиторів боржника. Визнано вимоги кредитора - УПФУ в Любарському районі на суму 46 689,99 грн., які віднести до четвертої черги реєстру вимог кредиторів боржника. В решті вимог відмовити.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.11.2013 року ухвалу господарського суду Житомирської області №14/906/10-Б/13-Г залишено без змін.

Не погоджуючись із прийнятими рішенням судів попередніх інстанцій, в частині вимог УПФУ в Любарському районі, останнє звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою.

В обґрунтування касаційних вимог заявник посилається на порушення судом апеляційної та першої інстанції при винесенні оскаржуваних судових рішень в частині розгляду заявлених вимог, норм процесуального права,

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Сумської області від 03.01.2013 року порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк".

Постановою господарського суду Житомирської області від 21.03.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Маяк" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру у справі.

УПФУ в Любарському районі Житомирської області звернулось з заявою №2955/03 від 03.06.2013 року про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 93 505,95 грн. заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з січня 2013 року по червень 2013 року.

30.08.2013 року до господарського суду Житомирської області також надійшла заява УПФУ в Любарському районі Житомирської області №4419/06 від 20.08.2013 року про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 30 189,16 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що заявлена заборгованість мотивована наявністю постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 28.03.2013 року у справі №806/1391/13-а про стягнення з ТОВ "Маяк" на користь УПФУ в Любарському районі Житомирської області 31 525,04 грн.; постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 23.04.2013 року у справі №806/2279/13-а про стягнення з ТОВ "Маяк" на користь УПФУ в Любарському районі 15 164,95 грн. заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за березень 2013 року; розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за квітень - червень 2013 року на суму 46 815,96 грн..

Таким чином, судами встановлено, що ТОВ "Маяк" зобов'язано відшкодувати УПФУ в Любарському районі витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за період з січня по червень 2013 року в сумі 93 505,95 грн.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 23 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів ( обов'язкових платежів) вважається таким, що настав.

Згідно з абз. 10 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" - ліквідатор повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю, тому після звільнення працівників підприємства - банкрута фонд оплати праці не формується і не сплачуються витрати на виплату і доставку пенсій.

Виходячи зі змісту вказаної норми, суд касаційної інстанції вважає, що поточні кредитори можуть звернутися в ліквідаційну процедуру з грошовими вимогами до банкрута, які виникли за період після порушення провадження у справі і до дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом.

Однак вимоги за зобов'язання боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства можуть пред'являтись тільки в межах ліквідаційної процедури. Під час ліквідаційної процедури не виникає будь-яких нових зобов'язань, що можуть бути заявлені в порядку ст. 23 Закону.

Тому на заявлені вимоги розповсюджується дія норм, які передбачені ч. 1 ст. 23 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Також відповідно до ч. ч. 8 , 9 ст. 30 Закону, кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника, з якого здійснюються виплати кредиторам, у порядку, передбаченому ст. 31 Закону, з основного рахунку проводяться такі виплати: поточні комунальні та експлуатаційні платежі, інші витрати, пов'язані із здійсненням ліквідаційної процедури.

В стаття 31 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зазначено склад витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, яка також не передбачає сплату фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Отже заборгованість боржника в розмірі 46 689,99 грн. яка виникли за період січень-березень 2013 року та підтверджуються судовими рішеннями правомірно визнані судами попередніх інстанцій.

Також судова колегія погоджується з висновком місцевого та апеляційного господарського суду про те, що вимоги в розмірі 46 815,96 грн., що виникли за період з квітня по червень 2013 року та підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, не мають характеру поточних, оскільки виникли після винесення постанови про визнання боржника банкрутом, тому судами правомірно вирішено відмови в задоволені вимог в зазначеній частині.

Відповідно до п. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого господарського суду або постанова апеляційного господарського суду прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої та апеляційної інстанції вірно застосовані норми матеріального та процесуального права і підстав для скасування оскаржуваного судового акту відсутні.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Любарському районі Житомирської області залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13.11.2013 року у справі № 14/906/10-Б/13-Г змінити.

Частину першу резолютивної частини постанови викласти в наступній редакції: "Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Любарському районі Житомирської області - залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Житомирської області від 03.10.2013 року у справі № 14/906/10-Б/13-Г в частині розгляду кредиторських вимог Управління Пенсійного фонду України в Любарському районі Житомирської області залишити без змін."

Головуючий Б. М. Поляков

Судді В. М. Коваленко

О. Є. Короткевич