Постанова

від 13.11.2013 по справі 810/5243/13-а

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2013 року 810/5243/13-а

приміщення суду за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26,

час прийняття постанови : 12 год.50 хв.

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лиска І.Г.

при секретарі: Васковець М.С.

за участю представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПВІТА Центр" до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Київській області, 3-тя особа: Вороньківська сільська рада Бориспільського району Київської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПВІТА Центр» звернулось до суду з позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області з вимогою визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 03.04.2013 року №0001121510.

У обґрунтування своєї позиції вказує, що 10.04.2013року ТОВ «ПВІТА Центр» отримало податкове повідомлення-рішення Бориспільської ОДПІ №0001121510 від 03.04.2013року про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ «ПВІТА Центр» по орендній платі на суму 426 986, 73 грн. на підставі Акту перевірки №66/15- 1/32768937 від 31.01.2013р., яким нібито встановлено порушення ст.2, 13, 7 Закону України «Про плату за землю» та нараховані 325264,17 грн. за орендну плату за земельну ділянку та 101722,56 гри. штрафних (фінансових) санкцій.

ТОВ «ПВІТА Центр» не погоджуючись з податковим повідомленням - рішенням Бориспільської ОДПІ №0001121510 від 03.04.2013року, вважає, що підстави прийняття податкового повідомлення - рішення є повністю надуманими та такими що суперечать дійсним обставинам, тому оскаржуване податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню.

Протокольною ухвалою суду від 29 жовтня 2013 року було замінено первинного відповідача - Бориспільську об'єднану державну податкову інспекцію Державної податкової служби на її правонаступника (у зв'язку із реорганізацією) - Бориспільську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Київській області та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Вороньківську сільську раду Бориспільського району Київської області.

У судовому засіданні представники позивача Плесков В.І. та Покиньчереда О.М. підтвердили обставини, викладені у позовній заяві та письмових поясненнях до позову, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили позов задовольнити.

Представник відповідача Безсмертна М.Т. у судовому засіданні позов не визнала, просила відмовити в його задоволенні з підстав, зазначених у письмових запереченнях, зазначила, що позовні вимоги є безпідставними, а оскаржуване податкові повідомлення - рішення є такими, що прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства.

Представник третьої особи - Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, 11.11.2013 року на адресу суду від Сільського голови Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області І.М. Заборного надійшов лист, в якому зазначено, що сільська рада ніяких заперечень проти позову не має та просить розглядати справу без представника сільської ради за наявними у справі матеріалами.

На підставі викладеного, судом прийнято рішення про розгляд справи у відсутності представника третьої особи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши сторони, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ПВІТА Центр» зареєстрований, як юридичну особу 23.12.2003 року Дарницькою районною у м. Києві державною адміністрацією Київської області за №1 065 120 0000 005295.

Між ТОВ «ПВІТА Центр» та Вороньківською сільською радою 13.11.2007року було укладено договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3220881701:01:001:0059, для будівництва торгового комплексу, площею 2,791 га.

У п.1.4 вказаного договору оренди вказана нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка становить 593 794, 74 грн.

Пунктом 2.7.1 Договору визначено, що орендна плата встановлюється та справляється у грошовій формі і з 01.01.2009року становить 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, визначеної у п. 1.4 . цього Договору за рік: 29 689, 74 грн.

25.12.2009року між позивачем та Вороньківською сільською радою Бориспільського району Київської області було укладено додатковий договір про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки, посвідченого 13.11.2007 року ОСОБА_6, приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області за реєстром №5077.

Вказаним додатковим договором внесені наступні зміни та викладено п. 1.4, п. 2.7.1 в наступній редакції: п. 1.4 Договору: Нормативна грошова оцінка Земельної ділянки станом на 15.05.2009 року становить 703429, 13грн.; п. 2.7.1 Договору: Орендна плата встановлюється та справляється в грошовій формі: - з 01.01.2010 року по 01.01.2013 рік в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, визначеної у п. 1.4 цього договору за рік: 21102,87 грн.; - з 01.01.2013 року в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, визначеної у її, 1.4 цього договору за рік: 35171,46 грн.

27.01.2010 року позивачем було подано до Бориспільської ОДПІ Київської області Податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 рік за вх. №2416 та відомості із договору оренди землі за 2010 рік за №2417.

В зазначеній Податковій декларації позивачем самостійно було задекларовано річну суму плати за землю - 22347, 94 грн. (помісячний платіж - 1862, 33 грн.)

31.01.2011 року позивачем було подано до Бориспільської ОДПІ Київської області Податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2011 рік, вх. №970 та відомості про наявність земельних ділянок за 2011 рік за №969

В зазначеній Податковій декларації позивачем самостійно було задекларовано річну суму плати за землю - 21102,87 грн. (помісячний платіж - 1758,58 грн.)

17.02.2012 року позивачем було подано до Бориспільської ОДПІ Київської області Податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2012 рік , вх. №1904 та відомості про наявність земельних ділянок за 2012 рік за №1905.

В зазначеній Податковій декларації позивачем самостійно було задекларовано річну суму плати за землю - 21102, 87 грн. (помісячний платіж - 1758,58 грн.).

ТОВ «ПВІТА-Центр», відповідно до умов Договору від 13.11.2007року, додаткового договору від 25.12.2009року та згідно зазначених вище податкових декларацій оплачувала орендну плату на рахунок Вороньківської сільської ради, що підтверджується наданими позивачем копій платіжних доручені, які наявні в матеріалах справи, зазначені суми щомісячних платежів.

На підставі п.п. 20.1.4 п.20.1 ст. 20 та п. 75.1 ст. 75, ст. 76 Податкового кодексу України Бориспільською ОДПІ проведена камеральна перевірка податкової звітності з плати за землю Товариства з обмеженою відповідальністю „ПВІТА Центр" за 2010-2012роки, за результатами якої 31.01.2013 року складено Акт №66/15-1/32768937 камеральної перевірки податкової звітності з плати за землю.

Актом перевірки встановлено, що платником податків при визначенні суми орендної плати, за земельні ділянки державної і комунальної власності, невірно застосовано розмір нормативної грошової оцінки, що стало причиною заниження податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки комунальної власності за 2010р. на суму 162 009,05грн., в тому числі 2011р. - 163 254,12 грн.; 2012р. - 163 254,12 грн.

У обґрунтування даного порушення відповідачем зазначено, що рішенням Вороньківської сільської ради від 04.09.2009 року №826-48-У затверджено нову нормативно-грошову оцінку землі в межах населених пунктів, і відповідно до Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки позивача, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 3687139, 81 грн.

На підставі встановленого порушення Бориспільською ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення 3 квітня 2013 року № 0001121510, якими згідно п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу за порушення вимог пп. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271, п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України визначила позивачу суму грошового зобов'язання за платежем «орендна плата за землі державної та комунальної власності» в розмір 426 986,73 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами, суд виходить із такого.

Щодо спірних відносин, які мали місце у 2010 році.

Так, розмір і порядок сплати орендної плати у випадку, що розглядається у цей період урегульовувались Законами України "Про плату за землю" та "Про оренду землі".

Відповідно до статті 2 Закону України "Про плату за землю" №2536-XII використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Статтею 13 цього закону встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

За правилами статті 14 Закону України "Про плату за землю", платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

За змістом частин першої та другої статті 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Як встановлює стаття 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Граничний розмір орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, встановлено Законом України "Про оренду землі" та є обов'язковим при укладанні відповідних договорів.

За визначенням частини першої статті 21 цього ж Закону орендна плата - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Як закріплює частина четверта такої статті річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів. Розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю"; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю".

За приписами статті 21 Закону України "Про оренду землі" та статті 8 Закону України "Про плату за землю" передбачено внесення змін у розмір орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності.

Однак статтею 30 Закону України "Про плату за землю" встановлено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам у 2011-2012 роках, суд зазначає наступне.

Так, 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, яким урегульовано питання внесення плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності на праві постійного користування і оренди.

Згідно із пп. 14.1.147 ст. 14 Податкового Кодексу України, плата за землю - це "загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності".

Згідно із тією ж ст. 14 ПКУ, земельний податок - це "обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів" (пп. 14.1.72 ст. 14 ПКУ); орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це "обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою" (пп. 14.1.136 ПКУ).

Відповідно до вимог ст. 15 п. 15.1. Податкового Кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Статтею 16 Податкового Кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний, зокрема, стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Статтею 288 Податкового Кодексу України передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; не може перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки; може бути більшою граничного розміру орендної плати, ніж зазначений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах. Плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Згідно ст. 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Відповідно до вимог п. 286.2. ст. 286 Податкового Кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 287.3. ст. 287 Податкового Кодексу України передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно п. 57.1. ст. 57 Податкового Кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У обґрунтування спірного податкового повідомлення - рішення відповідач посилається на Рішення Вороньківської сільської ради від 04.09.2009 року № 826-48-У про затвердження нової грошової оцінки Земельної ділянки, але доказів набрання ним чинності відповідач суду не надав.

Представник відповідача у судовому засіданні не заперечував, що зазначене рішення не було опубліковане та не було доведено до відома населення.

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 57 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є не чинним.

Вороньківська сільська рада є органом місцевого самоврядування в розумінні ч. 1 ст. 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Обов'язковість доведення до відома населення актів органів місцевого самоврядування встановлена ч. 11 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

У ч. 5 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», передбачено, що рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію.

Рішення Вороньківської сільської ради від 04.09.2009 року №826-48-У не було опубліковано, тобто до відома населення доведено не було.

Вказане Рішення Вороньківської сільської ради визначає права і обов'язки всіх орендарів земельних ділянок (як тих, що мали такий статус на момент ухвалення Рішення, так і потенційних орендарів), зокрема, і TOB «ПВІТА Центр», оскільки Рішення Вороньківської сільської ради від 04.09.2009 року № 826-48-У могло бути передумовою для того, щоб Вороньківська сільська рада та ТОВ «ПВІТА Центр» дійшли згоди про зміну умов Договору оренди земельної ділянки від 13.11.2007 року, на підставі якого здійснюється користування Земельною ділянкою, в тому числі щодо змін обов'язків ТОВ «ПВІТА Центр» як орендаря (хоча такої згоди і не було досягнуто).

За таких умов, не опублікування Рішення Вороньківської сільської ради від 04.09.2009року № 826-48-У мало наслідком його не доведення до відома населення, а, відтак, і не чинність.

Отже, день офіційного оприлюднення Рішення Вороньківської сільської ради від 04.09.2009 року № 826-48-У мав би бути найбільш раннім строком набирання ним чинності.

Проте, такого оприлюднення не відбулось, отже Рішення Вороньківсьої сільської ради від 04.09.2009 року за №826-48-У чинності не брало, відтак не стало актом законодавства.

Наведений висновок підтверджується і судовою практикою.

Так, Вищий адміністративний суд України в постанові від 09.08.2011 року у справі № К/9991/183/11 (копія додається) зазначив про необхідність набрання чинності рішенням органу місцевого самоврядування про зміну нормативної грошової оцінки земель, для того, щоб таке рішення мало юридичні наслідки.

Вищий адміністративний суд України у вказаній постанові акцентував увагу, що набрання чинності рішенням органу місцевого самоврядування про зміну нормативної грошової оцінки земель нерозривно пов'язано з його офіційним оприлюдненням.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Оскільки Рішення Вороньківської сільської ради від 04.09.2009 року №826-48-У, як було обґрунтовано вище, чинності не брало, є не чинним, актом законодавства не стало, обов'язку його виконувати в ТОВ «ПВІТА Центр» не виникло.

Крім того, судом встановлено, що після прийняття рішення Вороньківської сільської ради від 04.09.2009 року №826-48-У , остання не зверталась до позивача з пропозицією укласти Додаткову угоду з метою зміни розміру орендної плати та нормативно грошової оцінки земельної ділянки.

Отже, судом встановлено, що ТОВ „ПВІТА Центр" користується Земельною ділянкою на підставі Договору оренди земельної ділянки від 13.11.2007 року (зміни в договір внесені згідно Договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 25.12.2009 року), укладеного між Вороньківською сільською радою та ТОВ «ПВІТА Центр» (надалі - Договір оренди).

Відповідно до зазначених договорів нормативна грошова оцінка землі проведена, і складає 703 429,13грн., про що чітко і однозначно вказано у пункті 1.4. Договору оренди від 13.11.2009 р.

Відповідно до ст. 274 ПК України, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.

Під дію ст. ст. 272, 273, 276 ПК України Земельна ділянка не підпадає.

Саме такий розмір орендної плати за Земельну ділянку передбачено п. п. 2.7.1. Договору оренди (редакція п. п. 2.7.1. відповідно до Договору про внесення змін від 25.12.2009 року до Договору оренди).

Отже, ТОВ «ПВІТА Центр» нараховує та сплачує орендну плату за Земельну ділянку відповідно до положень п. п. 288.5.1. п. 288.5. ст. 288 ПК України.

Слід окремо зазначити, що згідно зі ст. 289 ПК України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. У Договорі оренди (п.1.4.) визначена відповідна нормативна грошова оцінки Земельної ділянки.

Разом з тим ані ст. 289 ПК України, ані будь-яка інша норма ПК чи іншого закону України не передбачає, що при затвердженні нової грошової оцінки Земельної ділянки автоматично змінюється розмір орендної плати.

Більше того, ст. 289 ПК України, передбачає лише зміну орендної плати у зв'язку з індексацією грошової оцінки землі.

Пункт 2.7.1. Договору оренди також вказує, що розмір орендної плати може змінюватися без внесення змін до Договору оренди лише для врахування індексів інфляції.

Як було вище зазначено, Рішення Вороньківської сільської ради від 04.09.2009 року №826-48-У, яким затверджено нову нормативну грошову оцінку чинності не брало, є не чинним, отже застосуванню не підлягає.

Відтак, і нова нормативна грошова оцінка не може бути застосована.

Застосуванню підлягає нормативна грошова оцінка, яка визначена Договором оренди і відповідно до якої ТОВ „ПВІТА Центр" сплачувало орендну плату.

Отже розмір суми плати за землю, яка підлягає нарахуванню та сплаті за земельну ділянку, розрахований в Акті перевірки від 31.01.2013 року №66/15-1/32768937 та Рішенні від 03.04.13р. № 0001121510 суперечить п. п. 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 ПК України.

Відповідно до п. п. 288.1 ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

В п. п. 2.4. Договору оренди встановлено, що його умови зберігають свою чинність на строк його дії (за п. п. 2.3.1. Договору оренди - 49 років) у випадках, коли після набуття чинності договором, законодавством встановлені інші правила, ніж передбачені договором.

П. п. 5.1. Договору оренди передбачає зміну його умов тільки за взаємною згодою сторін.

Відповідно до пункту 5.5 Договору оренди встановлено, що у випадку, коли будь-яке із положень цього Договору втратило юридичну силу, сторони Договору оренди невідкладно розпочинають переговори для того, що змінити це положення таким чином, щоб у зміненому вигляді воно стало чинним і законним.

При цьому, ст. 654 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) передбачено, що зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.

ТОВ "ПВІТА Центр" та Вороньківська сільська рада 25.12.2009 року уклали Договір про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки. Договором про внесення змін збільшено річний розмір орендної плати за Договором оренди - до 5% від нормативної грошової оцінки.

Інших змін до Договору оренди не вносилось.

Як зазначив Верховний Суд України у своїй постанові від 11.06.2013 року у справі № 21-443а12, договір оренди землі є цивільно-правовим, а отже, йому притаманні такі ознаки, як свобода договору, обов'язковість його виконання сторонами тощо. Хоча зміна розміру земельного податку є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі його учасниками, зазначене не тягне автоматичні зміни орендної палати та, відповідно, донарахування ДПІ суми податкового зобов'язання з орендної плати із застосуванням штрафних санкцій за податковими повідомленнями-рішеннями.

Вказана постанова Верховного Суду України прийнята, відповідно до ч. 2 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), а тому, відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України вищенаведені висновки Верховного Суду України є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень та судів.

Зазначеній практиці слідує і Вищий адміністративний суд України. Зокрема, в Ухвалі від 06.06.2013 року у справі № К/9991/9084/11 (копія додається) Вищий адміністративний суд України зазначив, що оскільки сторонами договору оренди змін до нього, в передбачений законом та самим договором спосіб, щодо грошової оцінки земельної ділянки не вносилось, не може бути зміненим і розмір орендної плати. Таким чином податковим органом порушений порядок збільшення розміру орендної плати та розміру грошової оцінки земель.

Змін до п. п. 1.4 Договору оренди між ТОВ «ПВІТА Центр» та Вороньківською сільською радою щодо грошової оцінки Земельної ділянки в передбачений законом та Договором оренди спосіб не вносилось, отже, не може бути зміненим і розмір орендної плати, оскільки п. п. 288.1 ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку.

З огляду на зазначене, висновки Бориспільської ОДПІ, викладені в Акті перевірки, про обов'язок ТОВ «ПВІТА Центр» здійснювати сплату орендної плати за Земельну ділянку, виходячи з нормативної грошової оцінки Земельної ділянки, відповідно до Рішення Вороньківської сільської ради від 04.09.2009 року №826-48-У, незалежно від положень Договору оренди, суперечать положенням Конституції України, Податкового кодексу України, Цивільного кодексу України та Договору оренди.

З матеріалів справи та пояснень представника відповідача слідує, що відповідач самостійно збільшив розмір орендної плати позивачу, керуючись Витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та рішенням Вороньківської сільської ради від 04.09.2009 року №826-48-У , а не умовами договору оренди щодо орендної плати, погодженими сторонами цього договору.

В судовому засіданні представник позивача також підтвердив, що позивач не давав згоди на збільшення розміру орендної плати в межах договірних відносин з Вороньківською сільською радою , як розпорядником земельної ділянки.

Таким чином суд вважає, що відповідач, донараховуючи орендну плату позивачу понад розмір, визначений в договорі оренди та задекларований позивачем, діяв в порушення права позивача на погодження з орендодавцем за договором оренди розміру орендної плати та, відповідно, - в порушення принципу свободи договору.

Окрім того, суд прийшов до висновку, що оскаржуваним рішенням відповідач порушив статтю 19 Конституції України, оскільки, визначаючи самостійно розмір орендної плати, діяв не в межах повноважень, передбачених для відповідача Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним рішень.

Представниками позивача надано обґрунтовані пояснення та докази на їх підтвердження, щодо заявлених позовних вимог.

Таким чином, Податкове повідомлення-рішення Бориспільської ОДПІ від 03.04.2013 року №0001121510 Бориспільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області суперечить положенням чинного законодавства та підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПВІТА Центр" до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Київській області, 3-тя особа: Вороньківська сільська рада Бориспільського району Київської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Київській області від 03.04.2013 року №0001121510.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: Лиска І.Г.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 18 листопада 2013 р.