Постанова

від 19.11.2013 по справі 825/3865/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                                        Справа №  825/3865/13-а ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 листопада 2013 року                                                                                м. Чернігів Чернігівський окружний адміністративний суд у складі: головуючого  судді                                        Бородавкіної С.В., при секретарі                                                  Хрущ Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за адміністративним  позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжинтехплит" до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - В С Т А Н О В И В: Позивач 18.10.2013 звернувся до суду з позовом до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області і просить скасувати податкові повідомлення-рішення Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 09 жовтня 2013 року: №0000332200 та №0000342200. Свої позовні вимоги мотивує тим, що договори купівлі-продажу, укладені з ТОВ "Авеста Трейд" та Малим приватним підприємством "К.В.Ком", підтверджуються рахунками-фактури, видатковими та податковими накладними. Придбаний товар було використано в господарській діяльності позивача та реалізовано контрагентам у вигляді виробленої продукції - волокнистопластикових оздоблювальних «техноплит». Відсутність у позивача товарно-транспортних накладних не може бути доказом безтоварності господарських операцій з вищевказаними контрагентами-продавцями, тому що обов'язок виписки товарно-транспортних накладних на перевезення вантажів автомобільним транспортом відповідно до «Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні» покладений на вантажовідправника. Також позивач зазначає, що до моменту проведення перевірки ТОВ «Ніжинтехплит» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинах з МПП «К.В.Ком» і ТОВ «Авеста Трейд», підприємство (його уповноважені особи) не було обізнане щодо дефектів у правовому статусі контрагентів. На час здійснення спірних господарських операцій (за якими податкова служба не визнала обґрунтованим віднесення ТОВ «Ніжинтехплит» до податкового кредиту сум ПДВ та включення вартості придбаних товарів до валових витрат) продавці товарів були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ, а за таких обставин покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу невірогідність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї. Представник позивача позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі. Представники відповідача позовні вимоги не визнали та пояснили, що підставою для висновків про порушення податкового та іншого законодавства стали акти перевірки контрагентів: від 27.05.2013 №348/22-509/34295994 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Авеста Трейд» з питань своєчасності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 31.12.2012» та від 03.07.2013 №77/2230/25291027 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання МПП «К.В.Ком» за період діяльності червень 2011 року – травень 2013 року». В ході проведення перевірки ТОВ «Авеста Трейд» не встановлено факт отримання товарів (надання робіт, послуг) покупцем від продавця, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. Також встановлено відсутність будь-якої інформації про наявність складських приміщень, наявність автомобільного чи іншого транспорту, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Таким чином, в ході проведення перевірки не підтверджено правомірність формування податкового кредиту за період з 01.01.2011 по 31.12.2012. З метою проведення перевірки МПП "К.В.Ком" ДПІ було здійснено фактичний виїзд на податкову адресу: 02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 181. При обстеженні податкової адреси МПП "К.В.Ком" та його посадових осіб за зазначеною адресою не знаходяться, про що складено акт з питань перевірки податкового та фактичного місцезнаходження платника податків, та передано службовою запискою №148/22-303 від 25.03.2013 до ГВПМ ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС з метою проведення розшукових заходів по встановленою МПП "К.В.Ком" та його посадових осіб. Таким чином, на момент зустрічної звірки підприємство МПП «К.В.Ком» має 9 стан від 03.07.2013. В ході перевірки встановлено відсутність у МПП «К.В.Ком» трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. Також позивачем не надано підтверджуючих документів факту транспортування товару. Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов належить задовольнити виходячи з наступного. Працівниками Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжинтехплит"  з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при здійсненні взаємовідносин з контрагентами протягом 2010-2012 років та січня - липня 2013 року, за результатами якої складено акт №207/22-34383174 від 24.09.2013 (том №1, а.с.16-63). Перевіркою встановлено порушення: пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 22.05.97 №283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 8002,00 грн., в тому числі І квартал 2011 року – 8002,00 грн.; п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 93357,00 грн., в тому числі: ІІ квартал 2011 року – 43358,00 грн.; ІІ-ІІІ квартал 2012 року – 54485,00 грн.; ІІ-ІV квартал 2011 року – 54485,00 грн.; півріччя 2012 року – 26350,00 грн.; три квартали 2012 року – 26350,00 грн.; 2012 рік – 38872,00 грн.; п.198.6 ст. 198 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 90800,92 грн., в тому числі: березень 2011 року – 6401,41 грн.; квітень 2011 року – 28470,40 грн.; травень 2011 року – 9232,00 грн.; серпень 2011 року – 9675,88 грн.; червень 2012 року – 9332,00 грн.; липень 2012 року – 15763,19 грн.; вересень 2012 року – 2850,00 грн.; жовтень 2012 року – 9076,04 грн. На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 09.10.2013:  №0000332200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 102476,20 грн., в т.ч. +90800,92 грн. – за основним платежем та 11675,28 грн. – за штрафними санкціями (том №1, а.с.13); №0000342200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 120796,00 грн., в т.ч. +101359,00 грн. – за основним платежем та 19437,00 грн. – за штрафними санкціями (том №1, а.с.14). Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливо без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків, хоча в некомерційній господарській діяльності можливе безкоштовне надання результатів останньої. На момент виникнення спірних правовідносин діяли норми Закону України  «Про оподаткування прибутку підприємств». З 01.04.2011 набрав чинності Податковий кодекс України, норми якого в частині визначення податку на прибуток кореспондуються з нормами Закону України  «Про оподаткування прибутку підприємств». Відповідно до п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14  Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником) Розділом ІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на прибуток. Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу. Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Відповідно до п.п.139.1.1 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України  не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності. Отже, до складу валових витрат можуть бути віднесені витрати, які безпосередньо пов'язані з підготовкою,  організацією,  веденням виробництва,  реалізацією продукції (робіт,  послуг). Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість. Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Відповідно до п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції. Отже, на підтвердження включення сум ПДВ до складу податкового кредиту необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема: документи, що підтверджують факт отримання  товару від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку. Основними видами господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжинтехплит" є: виробництво фанери, дерев'яних плит і панелей, шпону (том №1, а.с.121-122).  Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніжинтехплит"  є платником податку на додану вартість. Для виробництва орендує згідно договорів оренди нежитлових приміщень від 14.08.2007, від 05.12.2012 нежитлове приміщення: пресове відділення зазнач «Г» площею 219,3 кв.м, машино-заготівельний цех зазнач Н площею 417,4 кв.м, прибудову зазнач «н» площею 10,5 кв.м, прибудову зазнач «н1» площею 3,9 кв.м та нежитлове приміщення: пресове відділення «Г» площею 219,3 кв.м, прибудова «ж» площею 44,8 кв.м, в будинку службово-побутового комплексу «А»: коридор 1-68 площею 4,0 кв.м, кладова 1-69 площею 2,3 кв.м, кладова 1-70 площею 2,2 кв.м, підсобне приміщення 1-71 площею 6,7 кв.м, кабінет 1-94 площею 11,0 кв.м, кабінет 1-95 площею 11,5 кв.м, кабінет 1-96 площею 7,8 кв.м, за адресою: Чернігівська область, м.Ніжин, вул. Липівська, 53 відповідно (том №1, а.с.153-158). Згідно договорів оренди обладнання від 14.08.2010 та від 15.08.2012 позивач орендує прес – 2 шт., вентиляційну систему та прес для фанерування, прес винтовий, вентилятор – 2 шт. відповідно (том №1, а.с.159-165). 04.01.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Авеста Трейд" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ніжинтехплит" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу №47 (том №1, а.с.64). Відповідно до п. 1.1. договору Продавець зобов'язується постачати та передавати у власність Покупцю товари, а Покупець зобов'язується приймати товари та сплачувати їх вартість на умовах даного договору. Відповідно до п.1.2. договору найменування та кількість конкретного товару визначається рахунками та накладними на постачання. Відповідно до п.4.1. договору товар поставляється Покупцю партіями згідно домовленості на поставку. Відповідно до п.4.2. договору оплата здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів Покупцем на розрахунковий рахунок Продавця. Виконання даного договору  підтверджується: - видатковими накладними на ДВП 2015х2440 3,2 мм: від 28.03.2011 №РН-00241 на загальну суму 38408,48 грн., в т.ч. ПДВ – 6401,41 грн.; від 07.04.2011 №РН-0092 на загальну суму 115430,40 грн., в т.ч. ПДВ – 19238,40 грн.; від 25.08.2011 №РН-000310 на загальну суму 58055,27 грн., в т.ч. ПДВ – 9675,88 грн.; на папір бук: від 26.04.2011 №РН-0000287 на загальну суму 55392,00 грн., в т.ч. ПДВ – 9232,00 грн.; від 27.05.2011 №РН-0000343 на загальну суму 55392,00 грн., в т.ч. ПДВ – 9232,00 грн. (том №1, а.с.65,70,74,79,85); - рахунками-фактури на ДВП 2015х2440 3,2 мм  від 28.03.2011 №СФ-0000517 на загальну суму 38408,48 грн., в т.ч. ПДВ – 6401,41 грн.; від 07.04.2011 №СФ-0000641 на загальну суму 115430,40 грн., в т.ч. ПДВ – 19238,40 грн.; від 25.08.2011 №СФ-0001519 на загальну суму 58055,27 грн., в т.ч. ПДВ – 9675,88 грн.; на папір бук: від 26.04.2011 №СФ-0000763 на загальну суму 55392,00 грн., в т.ч. ПДВ – 9232,00 грн.; від 25.05.2011 №СФ-0000953 на загальну суму 55392,00 грн., в т.ч. ПДВ – 9232,00 грн. (том №1, а.с.66,71,75,80,86). Позивач належним чином розрахувався за придбаний товар, що підтверджується виписками по особовому рахунку (том №1, а.с.68,73,77,82-83,88). Товариством з обмеженою відповідальністю "Авеста Трейд" було виписано податкові накладні від 28.03.2011 №241 на загальну суму 38408,48 грн., в т.ч. ПДВ – 6401,41 грн.; від 07.04.2011 №92 на загальну суму 115430,40 грн., в т.ч. ПДВ – 19238,40 грн.; від 26.04.2011 № 287 на загальну суму 55392,00 грн., в т.ч. ПДВ – 9232,00 грн.; від 27.05.2011 № 343 на загальну суму 55392,00 грн., в т.ч. ПДВ – 9232,00 грн.; від 25.08.2011 № 310 на загальну суму 58055,27 грн., в т.ч. ПДВ – 9675,88 грн. (том №1, а.с.67,72,76,81,87). Дана операція була відображена в бухгалтерському обліку, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку: 631 контрагенти (том №1, а.с.69,78,84,89). 11.04.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Авеста Трейд" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ніжинтехплит" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу №42 (том №1, а.с.90). Відповідно до п. 1.1. договору Продавець зобов'язується постачати та передавати у власність Покупцю товари, а Покупець зобов'язується приймати товари та сплачувати їх вартість на умовах даного договору. Відповідно до п.1.2. договору найменування та кількість конкретного товару визначається рахунками та накладними на постачання. Відповідно до п.4.1. договору товар поставляється Покупцю партіями згідно домовленості на поставку. Відповідно до п.4.2. договору оплата здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів Покупцем на розрахунковий рахунок Продавця. Виконання даного договору  підтверджується: - видатковими накладними на карбамід тех. від 28.09.2012 №РН-0207 на загальну суму 17100,00 грн., в т.ч. ПДВ – 2850,00 грн.; на ДВП 2015х2440 3,2 мм від 15.10.2012 №РН-84 на загальну суму 54456,26 грн., в т.ч. ПДВ – 9076,04 грн. (том №1, а.с.91,96); - рахунками-фактури на карбамід тех. від 27.09.2012 №СФ-0000774 на загальну суму 17100,00 грн., в т.ч. ПДВ – 2850,00 грн.; на ДВП 2015х2440 3,2 мм від 12.10.2012 №СФ-0000798 на загальну суму 54456,26 грн., в т.ч. ПДВ – 9076,04 грн. (том №1, а.с.92,97). Позивач належним чином розрахувався за придбаний товар, що підтверджується виписками по особовому рахунку (том №1, а.с.94,99). Товариством з обмеженою відповідальністю "Авеста Трейд" було виписано податкові накладні від 28.09.2012 №207 на загальну суму 17100,00 грн., в т.ч. ПДВ – 2850,00 грн.; від 12.10.2012 №84 на загальну суму 54456,26 грн., в т.ч. ПДВ – 9076,04 грн. (том №1, а.с.93,98). Дана операція була відображена в бухгалтерському обліку, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку: 631 контрагенти (том №1, а.с.95,100). 04.06.2012 між Малим приватним підприємством "К.В.Ком" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ніжинтехплит" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу №33 (том №1, а.с.101). Відповідно до п. 1.1. договору Продавець зобов'язується постачати та передавати у власність Покупцю товари, а Покупець зобов'язується приймати товари та сплачувати їх вартість на умовах даного договору. Відповідно до п.1.2. договору найменування та кількість конкретного товару визначається рахунками та накладними на постачання. Відповідно до п.4.1. договору оплата здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів Покупцем на розрахунковий рахунок Продавця. Виконання даного договору  підтверджується: - видатковими накладними на меламин від 26.06.2012 №РН-000128 на загальну суму 55992,00 грн., в т.ч. ПДВ – 9332,00 грн.; на ДВП 2,44*2,015 від 25.07.2012 №РН-0000109 на загальну суму 94579,13 грн., в т.ч. ПДВ – 15763,19 грн. (том №1, а.с.102,107); - рахунками-фактури на меламин від 26.06.2012 №СФ-0000635 на загальну суму 55992,00 грн., в т.ч. ПДВ – 9332,00 грн.; на ДВП 2,44*2,015 від 25.07.2012 №СФ-0000730 на загальну суму 94579,13 грн., в т.ч. ПДВ – 15763,19 грн. (том №1, а.с.103,108). Позивач належним чином розрахувався за придбаний товар, що підтверджується виписками по особовому рахунку (том №1, а.с.105,110). Малим приватним підприємством "К.В.Ком" було виписано податкові накладні від 26.06.2012 №128 на загальну суму 55992,00 грн., в т.ч. ПДВ – 9332,00 грн.; від 25.07.2012 №109 на загальну суму 94579,13 грн., в т.ч. ПДВ – 15763,19 грн. (том №1, а.с.103,109). Дана операція була відображена в бухгалтерському обліку, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку: 631 контрагенти (том №1, а.с.106,111). Придбані товари були використані для господарської діяльності для виробництва волокнистопластикових оздоблювальних «техноплит», що підтверджується технічними умовами ТУ У В.2.7-20.2-00294349-083-2002 та сповіщенням №34383174.01 про зміну №1 до ТУ У В.2.7-20.2-00294349-083-2002, приймально-здавальним актом передачі оригіналу нормативного документу (том №1, а.с.175-197). Дане виробництво було відображено в бухгалтерському обліку підприємства, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку: 10 (том №1, а.с.166-174). Для підтвердження реалізації виготовлених «техноплит» були надані вибірково договори з основними контрагентами позивача: договори поставки від 30.01.2013 №85-31-3/9, від 10.04.2012 №85-31-3/79 - ПАТ «Запорізький автомобілебудівельний завод»; договір купівлі-продажу: від 08.01.2013 №4 – ДП «АЗС №1» АТ «АК «Богдан Моторс», від 11.01.2010 №1 – ВАТ «Черкаський автобус» та додаткова угода №1 від 30.12.2011 до договору №1 від 11.01.2010; договір поставки: від 09.01.2008 №14-6.2/2 – ЗАТ з іноземними інвестиціями «Запорізький автомобілебудівельний завод», від 01.01.2008 №997 – ЗАО «Чернігівський автозавод» (том №1, а.с.198-207), а також ПРАТ ТПК «Юніком», ТОВ «КИЙТРАНС-2005», ТОВ «СПЕЦ-КОМ-СЕРВІС». Продаж та поставка товару вищевказаним контрагентам підтверджується: рахунками фактури, видатковими накладними (том №2, а.с.4-21,25-40,44-53,57-64,68-76,80-90,94-103,107-122). Дані операції були відображені в бухгалтерському обліку позивача, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку: 201, картками рахунку: 201, оборотно-сальдовими відомостями по рахунку: 361, картками рахунку: 361 (том №1, а.с.208-247, том №2, а.с.1-3,22-24,41-43,54-56,65-67,77-79,91-93,104-106). На момент здійснення позивачем господарської операції ТОВ "Авеста Трейд" та Мале приватне підприємство "К.В.Ком" були належним чином зареєстровані в якості суб'єктів господарювання, що підтверджується витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (том №1, а.с.140-145) та були платниками податку на додану вартість (том №1, а.с.147,151). Таким чином, суд вважає, що  господарські операції з приводу придбання  товарів позивачем у ТОВ "Авеста Трейд" та Мале приватне підприємство "К.В.Ком" мали реальний характер, оскільки придбання товарів, зазначених в  видаткових та податкових накладних, відбулось з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжинтехплит", наявні всі належні первинні документі, які підписані та скріплені печатками сторін та мають всі реквізити, як того вимагає чинне законодавство України, і які вимагаються від покупця законодавством і підтверджують реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку,  також господарська операція спричинила реальні зміни майнового стану платника податків. З актів перевірки та доводів представника відповідача вбачається, що єдиною підставою для висновку відповідача про порушення Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжинтехплит" вимог податкового та іншого законодавства стали акти перевірки від 27.05.2013 №348/22-509/34295994 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Авеста Трейд» з питань своєчасності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 31.12.2012» та від 03.07.2013 №77/2230/25291027 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання МПП «К.В.Ком» за період діяльності червень 2011 року – травень 2013 року», якими встановлено відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність будь-якої інформації про наявність складських приміщень, транспортних засобів. Суд зазначає, що викладені в актах обставини, не є підставами вважати правочини такими, що не відбулись, та не спростовують реальності виконання господарських операцій, оскільки при дослідженні факту здійснення господарських операцій оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками цих операції, на підставі яких сформовані дані податкового обліку. Фактично, висновок про не підтвердження реальності здійснення господарських операцій, зроблено без дослідження договорів, первинних та інших документів ТОВ "Авеста Трейд" та Малого приватного підприємства "К.В.Ком". Крім того, податковий орган не подав жодних доказів на підтвердження того, що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент, а також не зазначено інших обставин, які могли б свідчити про недобросовісність позивача. Також не доведено та не надано доказів, які б свідчили про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди – як-то безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій. Суд погоджується з посиланням позивача на  рішення Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі “БУЛВЕС” АД проти Болгарії” (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захист права власності. В законодавстві України  також закріплено принцип персональної відповідальності, згідно якого особа має нести відповідальність за вчинені нею правопорушення, а не за правопорушення інших осіб. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним податкових повідомлень-рішень від 09 жовтня 2013 року: №0000332200 та №0000342200. Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Встановивши, на підставі досліджених доказів та їх правової оцінки, підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами надання контрагентом позивачу транспортних послуг, відображення таких операцій в бухгалтерському обліку позивача та надання до перевірки всіх необхідних первинних документів, які відповідали вимогам законодавства, суд вважає, що позивачем не було порушено вимог Податкового кодексу України та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а тому позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 09 жовтня 2013 року: №0000332200 та №0000342200 з підстав, наведених позивачем у позовній заяві, належать задоволенню. Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Позов задовольнити. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 09 жовтня 2013 року: №0000332200 та №0000342200. Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31216206784002, код 38054398, отримувач: УК у м.Чернігові/ м.Чернігів/ 22030001, банк отримувача: ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжинтехплит" (код ЄДРПОУ 34383174) судові витрати в сумі 2232,72 грн.   Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.           Суддя                                                                                 С.В. Бородавкіна