Постанова

від 21.01.2014 по справі 825/3865/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/3865/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Бородавкіна С.В.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 січня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Зубрицькому Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.11.2013 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ніжинтехплит» до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Ніжинтехплит» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 09.10.2013 №0000332200 та №0000342200 .

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.11.2013 позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеною вище постановою відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи працівниками Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Ніжинтехплит» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при здійсненні взаємовідносин з контрагентами протягом 2010-2012 років та січня-липня 2013 року.

За результатами перевірки складено акт №207/22-34383174 від 24.09.2013, яким встановлено порушення позивачем вимог:

- пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 22.05.97 №283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 8002,00 грн., в тому числі І квартал 2011 року - 8002,00 грн.;

- п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 93357,00 грн., в тому числі: ІІ квартал 2011 року - 43358,00 грн.; ІІ-ІІІ квартал 2012 року - 54485,00 грн.; ІІ-ІV квартал 2011 року - 54485,00 грн.; півріччя 2012 року - 26350,00 грн.; три квартали 2012 року - 26350,00 грн.; 2012 рік - 38872,00 грн.;

- п.198.6 ст. 198 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 90800,92 грн., в тому числі: березень 2011 року - 6401,41 грн.; квітень 2011 року - 28470,40 грн.; травень 2011 року - 9232,00 грн.; серпень 2011 року - 9675,88 грн.; червень 2012 року - 9332,00 грн.; липень 2012 року - 15763,19 грн.; вересень 2012 року - 2850,00 грн.; жовтень 2012 року - 9076,04 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 09.10.2013:

- №0000332200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 102 476,20 грн., в т.ч. 90 800,92 грн. - за основним платежем та 11675,28 грн. - за штрафними санкціями (том 1, а.с.13);

- №0000342200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 120 796,00 грн., в т.ч. +101359,00 грн. - за основним платежем та 19437,00 грн. - за штрафними санкціями (том 1, а.с.14).

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів, не доведено наявності обставин та підстав, які б відповідно до положень податкового законодавства та законодавства з питань бухгалтерського обліку унеможливлювали формування позивачем спірних сум податкових вигод, та які свідчили б про нездійснення спірних операцій та юридичну дефектність первинних документів за спірними операціями.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Податкові повідомлення-рішення є обґрунтованими, оскільки у ході перевірки встановлено порушення вимог податкового законодавства, що свідчить про заниження позивачем грошових зобов'язань.

Колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта обгрунтованими, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи 04.01.2011 між ТОВ «Авеста Трейд» (продавець) та ТОВ «Ніжинтехплит» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 47 (том 1, а.с.64), відповідно умов якого продавець зобов'язується постачати та передавати у власність покупцю товари, а покупець зобов'язується приймати товари та сплачувати їх вартість на умовах даного договору.

11.04.2012 між ТОВ «Авеста Трейд» (продавець) та ТОВ «Ніжинтехплит» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу №42 (том 1, а.с.90), відповідно до умов якого продавець зобов'язується постачати та передавати у власність покупцю товари, а покупець зобов'язується приймати товари та сплачувати їх вартість на умовах даного договору.

04.06.2012 між малим приватним підприємством «К.В.Ком» (продавець) та ТОВ «Ніжинтехплит» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 33 (том №, а.с.101), відповідно до умов якого продавець зобов'язується постачати та передавати у власність покупцю товари, а покупець зобов'язується приймати товари та сплачувати їх вартість на умовах даного договору.

На підтвердження виконання вказаних договорів позивачем надано копії наступних документів: видаткових накладних, рахунків-фактур, банківських виписок по особовому рахунку, податкових накладних, оборотно-сальдових відомостей.

Згідно з п. 198. 1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198. 2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.6. ст. 198 Кодексу, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 ПК України).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях.

Законом України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, враховуючи викладені законодавчі норми, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги), необхідні первинні документи (податкові накладні, видаткові накладні, акти здачі-прийняття товару тощо), оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Закон України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон) поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством (ст. 2).

Частиною 2 ст. 3 Закону визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст. 9 Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

З матеріалів справи вбачається, що до Ніжинської ОДПІ надійшов акт ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 03.07.2013 №77 /2230/25291027 Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання МПП «К.В.Ком» (код ЄДРПОУ 25291027) за період діяльності червень 2011 року - травень 2013 року. В акті перевірки зазначається, що у ході організації проведення зустрічної звірки ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС було отримано лист №32/07-09/29 від 08.01.2013 СВ ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС з приводу проведенням документальної перевірки МПП «К.В.Ком» (код ЄДРПОУ 25291027) по взаємовідносинам з рядом контрагентів, також було надано копію протоколу допиту гр. ОСОБА_2 від 13.11.2012, в якому зазначається що останній фактично не має ніякого відношення до реєстрації на його ім'я МПП «К.В.Ком» (код ЄДРПОУ 25291027) та показав, що підприємство було зареєстроване ним без мети здійснення фінансово-господарської діяльності та за грошову винагороду. Ніякого відношення до здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства не має.

Відповідно до постанови Верховного суду України від 05.03.2012 у справі № 21-421а11, контрагенти позивача, податкові накладні, яких стали підставою для формування податкового кредиту, зареєстровані в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України і Реєстрі платників податку на додану вартість за зверненням невстановлених осіб від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності цих товариств, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, отже, виписані від їх імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставними.

Згідно до ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що виписані МПП «К.В.Ком» податкові накладні, які стали підставою для формування позивачем податкового кредиту, не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним, що не було враховано судом першої інстанції.

Крім того, до Ніжинської ОДПІ надійшов акт ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 27.05.2013 № 348/22-509/34295994 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Авеста Трейд» (код ЄДРПОУ 34295994) з питань своєчасності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 31.12.2012, в якому міститься наступна інформація.

До ДПІ у Святошинському районі м. Києва надійшла постанова про призначення документальної перевірки TOB «Авеста Трейд» слідчого СВ ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС лейтенанта податкової міліції Євпак М.Ю. від 23.04.2013 по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32012110090000029 від 23.04.2013, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК, за фактами фіктивного підприємства, тобто створення (придбання) невстановленими слідством особами ряду підприємств в тому числі TOB «Авеста Трейд» (код ЄДРПОУ: 34295994), з метою прикриття незаконної діяльності, вчиненими повторно, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі.

Так, під час проведення обшуку за адресою м. Київ, вул. Машинобудівна 35/А було вилучено печатку МПП «К.В. Ком» (код ЄДРПОУ: 25291027), ПП «КТМ Груп» (код ЄДРПОУ: 36506289), ПП «Система» (код ЄДРПОУ: 32661589), TOB «Авеста Трейд» (код ЄДРПОУ: 34295994), TOB «Века Груп» (код ЄДРПОУ: 36620860), TOB «Консалтингова група «Стратегії і Технології» (код ЄДРПОУ: 35507370), TOB «Транс Централ» (код ЄДРПОУ: 37885995).

Також, в акті від 27.05.2013 № 348/22-509/34295994 міститься інформація, що за результатами аналізу даних податкової звітності TOB «Авеста Трейд» відповідно до автоматизованої інформаційної системи «Податки» та АІС «Бест Звіт» не встановлено наявність у TOB «Авеста Трейд» власних, складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, які суб'єкт господарювання міг би використовувати при здійсненні фінансово-господарської діяльності.

Згідно постанови Верховного суду України від 08.09.2009 у справі № 21-737во09 про необґрунтованість податкової вигоди може свідчити відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, а також письмові заперечення посадових осіб контрагентів, що будь-яких документів, угод, платіжних доручень, банківських та господарських документів вони не підписували.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що відсутність основних засобів у TOB «Авеста Трейд» свідчить про неможливість здійснення фінансово-господарської діяльності.

Також, колегія суддів вважає, що позивачем не доведено факт реального виконання умов договору, що надало б йому право на формування податкового кредиту з огляду на наступне.

Згідно з ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до ст. 228 ЦК України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, - нікчемним.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Такий правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ч. 1 ст. 216).

Санкції застосовуються за вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Разом із тим, за змістом частини 1 статті 208 ГК застосування цих санкцій можливе не за сам факт укладення зазначеної угоди, а лише в разі виконання правочину хоча б однією стороною. Санкції, встановлені частиною 1 статті 208 ГК, не можуть застосовуватися за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів), зокрема однією зі сторін договору, що є самостійним правопорушенням. Для застосування санкцій, передбачених частиною 1 статті 208 цього Кодексу, необхідним є умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Колегія суддів приходить до висновку, що фінансово-господарська діяльність контрагентів позивача здійснювалась ними поза межами правового поля, а укладені ними правочини (договори) є такими, що вчиненні без мети настання реальних наслідків, а тому недійсність договорів, укладених між позивачем та ТОВ «Авеста Трейд» та «К.В.Ком», не потребують доведення в силу їх нікчемності. Колегія суддів не приймає до уваги доводи позивача про те, що договори не визнавались недійсними в судовому порядку, оскільки в даному випадку, визнання таких правочинів недійсними судом не вимагається.

Як зазначено у постанові Верховного Суду України від 07.02.2012 № 21-425во10, наявність у позивача податкових накладних, виданих контрагентом, за умови встановлення судом факту нездійснення самої господарської операції, не є підставою для віднесення зазначених у цих накладних сум до податкового кредиту.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, судом першої інстанції прийняте рішення з порушенням норм чинного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції, а відповідач, як суб'єкт владних повноважень - довів правомірність своїх дій.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вирішив скасувати її та ухвалити нове рішення, оскільки судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.11.2013 - скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Ніжинтехплит» до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Повний текст постанови виготовлений 27.01.2014.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.