Постанова

від 14.11.2013 по справі 910/9416/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2013 р. Справа№ 910/9416/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Михальської Ю.Б.

Отрюха Б.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2;

від відповідача 1: не з'явився ;

від відповідача 2: Шматуха В.О. - представник; ОСОБА_4 - представник;

від третьої особи 1: ОСОБА_4 - представник;

від третьої особи 2: не з"явився;

за участю представників:

Олег Коляда - Телебачення інформаційного агенства "Антирейдер";

Голубченко Анастасія - журналіст Першого інформаціного Українського "5канал";

Максим Петраков - оператор Першого інформаційного Українського "5 канал"

В. Тищенко - журналіст ВО "Свобода"

розглянувши апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Сонат» та ОСОБА_9

на рішення

Господарського суду м.Києва

від 01.08.2013р.

у справі № 910/9416/13 (суддя Бондарчук В.В.)

за позовом ОСОБА_2

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія" "Реєстратор", Закритого акціонерного товариства "Сонат"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_9, ОСОБА_10

про визнання недійсними змін до реєстру власників іменних цінних паперів

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.08.2013р. у справі № 910/9416/13 позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено, визнано недійсними зміни до реєстру власників іменних цінних паперів ЗАТ "Сонат", які були внесені згідно передавальних розпоряджень за №119, №116 від 21.08.2002 р.; за №124, №122 від 22.08.2002 р.; за №128, №126 від 23.08.2002 р., та на підставі договорів купівлі - продажу акцій ЗАТ "Сонат" від 21.08.2002 р., 22.08.2002 р., 23.08.2002 р., укладених між акціонером Закритого акціонерного товариства "Сонат" ОСОБА_2 та ОСОБА_9 відповідно по 900 та 562 акцій ЗАТ "Сонат"; на підставі договорів купівлі - продажу акцій ЗАТ "Сонат" від 21.08.2002 р., 22.08.2002 р., 23.08.2002 р., укладених між акціонером Закритого акціонерного товариства "Сонат" ОСОБА_2 та ОСОБА_10 відповідно по 900 та 562 акцій ЗАТ "Сонат". Всього у кількості 4724 акцій ЗАТ "Сонат".

На підставі рішення суду з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Термінал-Реєстр" підлягає стягненню на користь ОСОБА_2 1 147 грн. 00 коп. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Закрите акціонерне товариство «Сонат» та ОСОБА_9 звернулись до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просять скасувати рішення місцевого суду та припинити провадження у справі повністю або повністю відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення місцевим судом норм процесуального та матеріального права, неповне з»ясування всіх обставин справи. Апеляційні скарги від імені ЗАТ «Сонат» подав представник ОСОБА_4 за довіреністю ОСОБА_9

В обґрунтування апеляційної скарги апелянти посилаються на те, що незважаючи на подану повноважним представником телеграми про відкладення розгляду справи через перебування представника у відрядженні, місцевим судом було прийнято рішення по справі, чим порушено ст. 77 ГПК України.

Крім того, апелянти зазначають, що незважаючи на клопотання про припинення провадження у справі у зв»язку з тим, що позовні вимоги заявлені у справі № 910/9416/13 були предметом розгляду між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав двічі розглядалася Господарським судом м Києва у справі № 2-1540/07-20/245 рішенням від 08.09.2009 року було відмовлено у задоволенні позовних вимог в повному обсязі та у справі № 5011-16/16491-2012, яким провадження у справі було припинено. Однак, Господарським судом м. Києва було грубо порушено п.2 ч.1 ст. 80 ГПК України та винесено рішення по суті спору.

Апелянти звертають увагу суду на те, що незважаючи на заявлене представником ЗАТ «СОНАТ» та ОСОБА_9 клопотання про застосування строку позовної давності, місцевий суд неправильно застосував норми статей 256, 257, 267 ЦК України.

На думку апелянтів в будь-якому випадку не підлягали задоволенню позовні вимоги позивачки, а судом невірно застосовані норми Закону України «Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів України», Закону України «Про цінні папери та фондову біржу», а винесене місцевим судом рішення порушує право власності та конституційне право ОСОБА_9 вільно розпоряджатися своєю власністю.

В судове засідання представник відповідача-1 та третьої особи-2 не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, по причини неявки суд не повідомлено.

Оскільки всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте відповідач-1 та третя особа-2 не скористались своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, вислухавши думку учасників процесу, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні року за відсутності представників відповідача-1 та третьої особи-2.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, відповідача-2, третьої особи-1, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судових засіданнях з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія встановила наступне.

Закрите акціонерне товариства "Сонат" (далі - Товариство) засноване 26.08.1995 р. згідно з рішенням засновників шляхом перетворення магазину № 1153 орендного торгівельно-виробничого підприємства "Авторітет".

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про господарські товариства", ст. 152 Цивільного кодексу України акціонерним визнається товариство, яке має статутний (складений) капітал, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства.

10.08.1998 р. ТОВ «Сонат» було здійснено випуск акцій у кількості 8008 штук номінальною вартістю 2,5 грн. у документарній формі. ОСОБА_2 є засновником Товариства, що підтверджується матеріалами справи.

Ведення реєстру власників іменних цінних паперів Товариства здійснювалось Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Реєстратор", що також підтверджується доказами, наданими в матеріали справи, та не заперечується сторонами.

В серпні 2002 р. між акціонером Товариства ОСОБА_2 та фізичними особами ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_14, які не були ні засновниками, ні акціонерами Товариства, були укладені договори купівлі-продажу акцій Товариства, а саме: - 21.08.2002 р. договір купівлі-продажу акцій, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_9 про продаж 900 акцій ЗАТ "Сонат"; - - 21.08.2002 р. договір купівлі-продажу акцій, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_10 про продаж 900 акцій ЗАТ "Сонат"; - 22.08.2002 р. договір купівлі-продажу акцій, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_9 про продаж 900 акцій ЗАТ "Сонат"; - 22.08.2002 р. договір купівлі-продажу акцій, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_10 про продаж 900 акцій ЗАТ "Сонат"; - 23.08.2002 р. договір купівлі-продажу акцій, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_9 про продаж 562 акцій ЗАТ "Сонат"; - 23.08.2002 р. договір купівлі-продажу акцій, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_10 про продаж 562 акцій ЗАТ "Сонат"; - 24.08.2002 р. договір купівлі-продажу акцій, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_15 про продаж 800 акцій ЗАТ "Сонат"; - 25.08.2002 р. договір купівлі-продажу акцій, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_15 про продаж 801 акцій ЗАТ "Сонат"

На підставі вказаних договорів та передавальних розпоряджень №119, №116 від 21.08.2002 р.; за №124, №122 від 22.08.2002 р.; за №128, №126 від 23.08.2002 р. реєстроутримувачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Реєстратор" було здійснено внесення змін до реєстру власників акцій ЗАТ "Сонат". Цінні папери були зареєстровані за ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_14

Обґрунтовуючи позов, позивач зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанією "Реєстратор" порушенні вимоги законодавства при внесенні змін до реєстру власників іменних цінних паперів ЗАТ "Сонат".

Оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судових засіданнях з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний звязок, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого суду про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до п. 7.16 Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затвердженого рішенням ДКЦПФР № 60 від 26.05.1998 р. (далі - Положення), (чинного на дату внесення змін до реєстру) внесення у систему реєстру записів про перехід права власності на іменні цінні папери за наслідками цивільно-правових угод здійснюється реєстроутримувачем на підставі подання таких документів: передавального розпорядження, складеного від імені зареєстрованої особи (залишається у реєстроутримувача); сертифіката цінних паперів власника, який передає цінні папери (при документарній формі випуску цінних паперів) (погашається та залишається у реєстроутримувача); оригіналу або нотаріально засвідченої копії цивільно-правової угоди, яка підтверджує перехід права власності на цінні папери (залишається у реєстроутримувача).

Згідно з п. 4 ст. 5 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" - підтвердженням права власності на цінні папери є сертифікат.

В силу ст. 7.12.1 Положення від дати державної реєстрацій випуску цінних паперів і до виготовлення бланків сертифікатів цінних паперів, замість сертифікатів реєстроутримувач видає власникам іменних цінних паперів тимчасові свідоцтва про право власності на іменні цінні папери.

Відповідно до ч. 1 ст. 7.13 Положення відсутність документів, що визначені цим Положенням як необхідні для внесення змін до системи реєстру, є підставою для відмови щодо внесення змін до системи реєстру.

Як вбачається з матеріалів справи, всупереч вимогам законодавства зміни до реєстру були внесені реєстратором за відсутності сертифікату цінних паперів власника або тимчасового свідоцтва про право власності на іменні цінні папери, про що зазначено у передавальних розпорядженнях, наданих в матеріали.

Внесення Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Реєстратор" змін до реєстру власників акцій ЗАТ "Сонат" з порушенням вимог чинного законодавства є підставою для визнання їх недійсними.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2011 року залишеним без змін постановою ВГСУ у справі № 37/524-45/179-14/25, за позовом акціонерів ЗАТ «Сонат» в т.ч. позивача до ЗАТ «Сонат», третя особа ОСОБА_9 встановлено, що (аркуш №6) договір купівлі-продажу, на який посилався представник ОСОБА_9 як на підтвердження права власності на акції ЗАТ «Сонат» у ОСОБА_9, це не той документ, що підтверджує право власності на цінні папери. Підтвердженням права власності на цінні папери згідно п.4 ст.5 Закону України «Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» є сертифікат (тимчасове свідоцтво), право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання речі, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.128 ЦК України в редакції чинній на момент спірних правовідносин).

Вищезазначеним рішенням встановлено, що документ про право власності (сертифікат, тимчасове свідоцтво) не було надано реєстроутримувачу. Зазначеним рішенням встановлено та відповідно до положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів №60 від 26.05.1998 року п.7.16. внесення у систему реєстру записів про перехід права власності на іменні цінні папери за наслідками цивільно-правових угод здійснюються реєстроутримувачем на підставі поданих документів: передавального розпорядження складеного від імені зареєстрованої особи; сертифікатів цінних паперів власника, який передає цінні папери; оригіналу або нотаріально посвідченого копії цивільно-правової угоди.

Аналогічної позиції дотримується і Вищий Господарський суд України в постанові від 22.12.2010 р. по справі №2-1323-6/422, в якій колегією суддів Вищого господарського суду України зазначено, що судами попередніх інстанцій правомірно враховано приписи ст.ст. 1,4,5 Закону України «Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), п.п. 7.12, 7.16 Положення «Про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів», затвердженого рішенням державної комісії з цінних паперів та фондового ринку №60 від 26.05.1998 року, якими передбачено, зокрема, що внесення у систему реєстру записів про перехід права власності на іменні цінні папери за наслідками цивільно-правових угод здійснюється реєстроутримувачем на підставі передавального розпорядження, складеного від імені зареєстрованої особи «залишається у реєстроутримувача»; сертифіката цінних паперів власника, який передає цінні папери (при документарній формі випуску цінних паперів) (погашається і залишається у реєстроутримувача); оригіналу або нотаріально засвідченої копії цивільно-правової угоди, яка підтверджує перехід права власності на цінні папери (залишається у реєстроутримувача). Відсутність документів, що визначені цим положенням, необхідних для внесення змін до системи реєстру, є підставою для відмови щодо внесення змін до системи реєстру. Зміни до реєстру були внесені реєстратором за відсутності сертифікату цінних паперів власника або тимчасового свідоцтва про право власності на іменні цінні папери, про що зазначено у передавальних розпорядженнях, що суперечить вимогам законодавства.

Відповідно до ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням Господарського суду м.Києва у справі № 2-1323-6/422 за позовом позивача до ТОВ «Компанія Реєстратор» та ЗАТ «Сонат» про визнання недійсним внесення змін в реєстр власників іменних цінних паперів ЗАТ «Сонат», які були зроблені ТОВ «Компанія «Реєстратор» за договорами купівлі-продажу від 24.08.2002 року та 25.08.2002 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_14 у кількості 1601 акцій, залишеним без змін постановою КАГС від 05.10.2010 року та постановою ВГСУ від 22.12.2010 року позов задоволено, визнано недійсним внесення змін в реєстр власників іменних цінних паперів ЗАТ «Сонат», які були зроблені ТОВ «Компанія «Реєстратор» за договорами купівлі-продажу від 24.08.2002 року та 25.08.2002 року укладеними між ОСОБА_2 та ОСОБА_16 у кількості 1601 акція, у позивача є всі підстави звертатись до суду з позовними вимогами про визнання недійсними зміни до реєстру власників іменних цінних паперів ЗАТ «Сонат» згідно передавальних розпоряджень від 21.08.2002 року, 22.08.2002 року та 23.08.2002 року та на підставі договорів купівлі - продажу акцій ЗАТ «Сонат» від 21.08.2002р., 22.08.2002р., 23.08.2002р, укладених між акціонером Закритого акціонерного товариства "Сонат" ОСОБА_2 та ОСОБА_9 відповідно по 900 та 562 акцій ЗАТ «Сонат»; на підставі договорів купівлі- продажу акцій ЗАТ «Сонат» від 21.08.2002р., 22.08.2002р., 23.08.2002р. укладених між акціонером Закритого акціонерного товариства "Сонат" ОСОБА_2 та ОСОБА_10, відповідно по 900 та 562 акцій ЗАТ «Сонат». Всього у кількості 4724 акцій ЗАТ «Сонат».

Відповідно до п.1.7 рекомендації президії ВГСУ від 28.12.2007 року № 04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» у вирішенні питання про підвідомчість спорів, щодо внесення або визнання недійсними змін до реєстрів власників іменних цінних паперів, укладання, зміни, розірвання або визнання недійсними договорів на ведення реєстрів власників іменних цінних паперів за позовом акціонерів господарським судам необхідно врахувати, що відносини з обліку прав власності на цінні папери є такими, що пов'язані з реалізацією корпоративних прав.

Зміни до реєстру власників іменних цінних паперів - акцій ЗАТ «Сонат» ОСОБА_9 та ОСОБА_10 внесено незаконно, оскільки позивач не надав реєстратору сертифікат (тимчасове свідоцтво)- документ про право власності на цінні напери, що передбачено п.7.12 Положення.

Згідно п. 4.4.1 Положення передавальне розпорядження повинно містити серію та номери сертифікатів (тимчасових свідоцтв), що додаються до розпорядження та підлягають погашенню при проведенні операції. Такі данні в складених передавальних розпорядженнях відсутні.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» реєстр власників іменних цінних паперів - складений реєстратором на певну дату список власників іменних цінних паперів та номінальних утримувачів. Власник цінних паперів - це особа, яка має право власності на цінні папери відповідно до закону та / або договору управління майном.

ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не набували права власності на акції ЗАТ «Сонат», тому не можуть бути зазначені в реєстрі як власники акцій ЗАТ «Сонат», оскільки ОСОБА_2 не передавала свою власність - речі у вигляді акцій ЗАТ «Сонат».

Відповідно до п. 2 всіх договорів купівлі-продажу акцій ЗАТ «Сонат», укладених між ОСОБА_2 та ОСОБА_9, ОСОБА_2 та ОСОБА_10 "Покупець" вступає в право власності на ЦП (цінні папери) після їх повної оплати і внесення відомостей до системи реєстру власників іменних цінних паперів ЗАТ «Сонат» згідно з діючим законодавством. Даний пункт всіх договорів купівлі-продажу акцій не було виконано сторонами а також реєстроутримувачем.

Таким чином, перереєстрація прав власності на іменні цінні папери ЗАТ «Сонат» в кількості 4724 акції відбулася з порушенням вимог п. 7.12. п.7.13. гіп. 4.4.1.Положення, а також ст.128 ЦК України, чим були порушені права позивача, передбачені ст.ст. 317, 319, 321 ЦК України та ст. 41 Конституції України на користування та розпорядження майном (акції у кількості 4724 шт.), які знаходяться у власності позивача, оскільки, згідно з абзацом 3 частини першої статті 5 Закону про «Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» права на участь в управлінні, одержання доходу тощо, які випливають з іменних цінних паперів, можуть бути реалізовані з моменту внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів.

Таким чином, порушені корпоративні права позивача, оскільки безпідставні зміни в реєстрі обмежують його право на управління відповідно до кількості належних йому акцій.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку про те, що позивачем доведено порушення реєстроутримувачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанії "Реєстратор" вимог законодавства при внесенні змін до реєстру власників іменних цінних паперів ЗАТ "Сонат". За таких обставин позовні вимоги про визнання недійсними зміни до реєстру власників іменних цінних паперів ЗАТ "Сонат", які були внесені згідно передавальних розпоряджень за №119, №116 від 21.08.2002 р.; за №124, №122 від 22.08.2002 р.; за №128, №126 від 23.08.2002 р., та на підставі договорів купівлі - продажу акцій ЗАТ "Сонат" від 21.08.2002 р., 22.08.2002 р., 23.08.2002 р., укладених між акціонером Закритого акціонерного товариства "Сонат" ОСОБА_2 та ОСОБА_9 відповідно по 900 та 562 акцій ЗАТ "Сонат"; на підставі договорів купівлі - продажу акцій ЗАТ "Сонат" від 21.08.2002 р., 22.08.2002 р., 23.08.2002 р., укладених між акціонером Закритого акціонерного товариства "Сонат" ОСОБА_2 та ОСОБА_10 відповідно по 900 та 562 акцій ЗАТ "Сонат", а всього у кількості 4724 акцій ЗАТ "Сонат" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Через відділ документального забезпечення суду 12.11.2013р. від представника ЗАТ «Сонат» В.О. Шматухи надійшла заява про відмову від апеляційної скарги, яка обґрунтована тим, що ОСОБА_4 не має права представляти інтереси ЗАТ «Сонат», оскільки довіреність, яка видана ОСОБА_4, не є чинною, підписана неуповноваженою особою ОСОБА_9, який не значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Крім того, печатка, якою засвідчена зазначена довіреність знаходиться у незаконному володіння ОСОБА_9 та знаходиться у розшуку. Єдиною особою, що має право вчиняти юридичні дії від ЗАТ «Сонат» є ОСОБА_2

Відповідно до ст. 100 ГПК України особа, яка подала апеляційну скаргу має право відмовитись від неї до винесення постанови. Апеляційний суд має право не приймати відмову від скарги з підстав, визначених у частині шостій статті 22 цього Кодексу.

Згідно ч.6 ст. 22 ГПК України господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небуть права і охоронювані законом інтереси.

Як вбачається із змісту апеляційної скарги, остання подана від імені ЗАТ «Сонат» та ОСОБА_9 представником ОСОБА_4 Виходячи із змісту ст. ст. 100, 22 ГПК України колегія не приймає відмови від апеляційної скарги наданої представником ЗАТ «Сонат» Шматухи В.О., оскільки він не подавав зазначену апеляційну скаргу.

Колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Закрите акціонерне товариство «Сонат» та ОСОБА_9 були належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, однак в судове засідання повноважний представник не з»являвся, надіслав телеграму про відкладення розгляду справи у зв»язку з перебуванням у відрядженні. Доказів, які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судового засідання суду першої інстанції не надано.

Відповідно до ст. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст. 28 ГПК України керівник підприємства ЗАТ «Сонат» та ОСОБА_9 не позбавлені права особисто представляти інтереси підприємства в судовому засіданні, а також не позбавлені права надати повноваження на представництво інтересів підприємства іншій особі.

ОСОБА_2 в судовому засіданні заявила, що вважає, що рішення місцевого суду підлягає скасуванню на підставі ст. 104 ГПК України, оскільки треті особи не були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, і апеляційний суд повинен прийняти нове рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст. 21 ГПК України сторонами в судовому процесі є позивачі та відповідачі. Треті особи згідно ст. 18 ГПК України є учасниками судового процесу, а не сторонами судового процесу.

Відповідно до частин другої та третьої статті 104 ГПК України порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення. Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Щодо поданої заяви про застосування строку позовної давності, відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 264 Цивільного кодексу України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Враховуючи, що позивач неодноразово звертався із позовними заявами до відповідачів в частині вимог, право на які має позивач, зокрема справі №2-1540/07-20/245 від 08.09.2009 р., справа №5011-16/16491-2012 від 08.04.2013 р., місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку, що строк позовної давності неодноразово переривався та на момент подачі позивачем позову не є пропущеним, отже у задоволенні поданої заяви відмовлено.

В апеляційній скарзі представник апелянтів зазначає, що суд відповідно до п.2 ч.1 ст 80 ГПК України повинен припинити провадження у справі, оскільки на його думку є рішення господарського суду, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав. В обгрунтування викладеного представник посилається на рішення Господарського суду м.Києва від 08.09.2009 року у справі № 2-1540/07-20/245 та на рішення Господарського суду м.Києва від 08.04.2013р. у справі № 5011-16/16491-2012.

Рішенням Господарського суду м.Києва у справі № 2-540/07-20/245 встановлено, що нормами права не передбачений такий спосіб захисту прав та інтересів, як визнання недійсними дій реєстратора з внесення змін в реєстр власників іменних цінних паперів. Таким чином, дана вимога позивачів не грунтується на чинному законодавстві України та не підлягає задоволенню.

Під час розгляду справи № 5011-16/16491-2012 Господарський суд м.Києва послався на вищезазначене судове рішення та припинив провадження у справі.

На підставі вищевикладеного судова колегія приходить до висновку, про те, що предмет, підстава та сторони у справі № 910/9416/13 та справах № 2-1540/07-20/245 та 5011-16/16491-2012 різні, а отже відсутні підстави для припинення провадження у даній справі.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 43 ГПК України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об»єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, інші порушення норм процесуального та матеріального права, які, на думку апелянтів, були допущені судом першої інстанції, як необґрунтовані та такі, що спростовуються обставинами справи та зібраними у ній доказами.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду м.Києва обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 101, 103, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання представника Закритого акціонерного товариства «Сонат» В.О. Шматухи про відмову від апеляційної скарги відмовити.

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Сонат» та ОСОБА_9 на рішення Господарського суду м.Києва від 01.08.2013р. у справі № 910/9416/13 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду м.Києва від 01.08.2013р. у справі № 910/9416/13 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/9416/13 повернути Господарському суду м.Києва.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді Ю.Б. Михальська

Б.В. Отрюх