Ухвала

від 04.02.2009 по справі 16/09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2009 р.справа № 3/213/07-АП Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Мірошниченка М.В. Баранник Н.П.

при секретарі судового засідання: Галоян О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Елан»

на постанову господарського суду Запорізької області від 15.05.2007 року по справі №18/87/07-АП-3/213/07-АП,

за позовом Закритого акціонерного товариства «Елан»

до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача : Приватне підприємство «Запоріжсталь-Торгпром»

про скасування у частині податкових повідомлень-рішень від 26.10.2006 року № 0001662302/0/36859 та № 0001652302/0/6342,

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2006 року Закрите акціонерне товариство «Елан»звернулось до суду з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя від 26.10.2006 року № 0001662302/0/36859 та № 0001652302/0/6342.

Позовна заява вмотивована тим, що висновки, зазначені в акті виїзної позапланової документальної перевірки, проведеної з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток при взаємовідносинах позивача з Приватним підприємством "Запоріжсталь-Торгпром" (код ЄДРПОУ 32729568) за період з 01.01.2004 року по 31.03.2005 року, не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать нормам чинного податкового законодавства.

Постановою від 15 травня 2007 року господарський суд Запорізької області в задоволенні адміністративного позову відмовив. З посиланням п.1.7 ст.1, пп.7.4.1 п.7.4, пп. 7.2.1, 7.2.2., 7.2.3 п.7.2, ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", Порядок заповнення податкової накладної», затверджений наказом ДПА України від 30.05.1997р. №165, суд визначився, що надані позивачем на перевірку податкові накладні від 15.09.2004р. № 65, від 03.11.2004р. № 124, від 26.11.2004р. № 125 підписані невідомою особою, тому їх не можна віднести до поняття «первинні документи»і не можуть бути підставою для формування податкового кредиту.

Не погодившись з постановою суду від 15.05.2007 року, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального права. Апелянт вказує, що в акті перевірки ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя не доведено, чи задекларовані ПП «Запоріжсталь-Торгпром»податкові зобов'язання з податку на додану вартість, які виникли внаслідок проведення фінансово-господарських операцій з ЗАТ «Елан»та їх сплата до Державного реєстру. Апелянт вважає, що позовні вимоги викладені та обґрунтовані у відповідності до вимог п.5.2.5 пункту 5.2 ст.5 Закону України від 21.12.2000р. «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.7.4, 7.4.1, п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість». Наполягає на тому, що зазначені в акті перевірки податкові накладні складені у відповідності до пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». На думку апелянта, порушення з його боку норм податкового законодавства матеріалами справи не доведені. З урахуванням зазначеного, позивач просить скасувати постанову суду від 15.05.2007 року і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач заперечує проти задоволення апеляційної скарги позивача. Зазначає, що діяв в межах п.1 ст11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні». На підставі вищезазначених норм була проведена позапланова документальна перевірка з дотриманням вимог податкового законодавства. З урахуванням висновків перевірки були винесені податкові повідомленя-рішеня від 26.10.2006 року № 0001662302/0/36859 та № 0001652302/0/6342. Відповідач стверджує, що позивачем неправомірно, в порушенні вимог пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», включено до складу валових витрат витрати, пов'язані з отриманням товарів від ПП «Запоріжсталь-Торгпром». Вважає, що судом першої інстанції з'ясовані всі обставини справи, а судове рішення з даного питання ґрунтується на нормах матеріального права; зазначає, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що відповідачем у даній справі -Державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя проведено позапланову документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток при взаємовідносинах Закритого акціонерного товариства «Елан»з приватним підприємством «Запоріжсталь-Торгопром»за період з 01.01.2004 року по 31.03.2005 року. За результатами перевірки складено акт від 17.10.2006 року № 180/23-07/23287464, яким встановлено заниження податку на прибуток за 2004 рік на суму 12138 грн. та заниження податку на додану вартість у вересні та листопаді 2004 року на суму 9731 грн.

З матеріалів справи вбачається, що фактичні обставини справи в частині взаємовідносин ЗАТ "Елан" з ПП "Запоріжсталь-Торгпром"підтверджені і не заперечувались сторонами, тому у суду не виникло сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання сторонами. Відповідно до ч.3 ст.72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Щодо віднесення позивачем витрат, пов'язаних з отриманням товарів від ПП "Запоріжсталь-Торгпром" на загальну суму 48 652,00 грн. до складу валових, та чи можна визнати податкові накладні ПП "Запоріжсталь-Торгпром" документами, що дають право на включення сум ПДВ до податкового кредиту, слід зазначити наступне. З урахуванням вимог ч.І ст. 72 КАС України, згідно з якою обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, суд правомірно прийняв до уваги як такі, що не потребують доказування, наступні обставини, встановлені рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 05.04.2006р. по справі № 2-1103:

- що засновник ПП "Запоріжсталь-Торгпром" ОСОБА_1 став засновником цього підприємства лише з метою отримання грошової винагороди, а не з метою ведення господарської діяльності та отримання прибутку;

- що реєстрацію ПП "Запоріжсталь-Торгпром" було здійснено на підставі неправдивих даних про підприємство та про ціль його створення.

З урахуванням вищезазначеного, керуючись вимогами п.5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 даного Закону, а також норм Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні", суд першої інстанції обґрунтовано оцінив документи, що надавалися платником податку на підтвердження витрат, та визначився щодо безпідставності віднесення позивачем до складу валових витрат, пов'язаних з виконанням договору між ЗАТ "Елан" та ПП "Запоріжсталь-Торгпром" щодо поставки товару (вентиля, клапани, засувки та порошок олова а нікелю), оскільки видані ПП "Запоріжсталь-Торгпром" накладні підписані невстановленою та не уповноваженою особою, що суперечить ст. 28 Цивільного кодексу України та ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в країні", відповідно до якої підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Причому первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Згідно з вищезазначеними нормами для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. При цьому первинні та зведені облікові документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Крім того, згідно з п.2.1 ст.2 "Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Пунктом 2.4 цього Положення встановлено, що первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

При цьому, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам (п. 2.16 Положення).

Враховуючи, що первинні документи, видаткові накладні від 15.09.04р. № РН-0000019 на суму і 19 401,84 грн., у т.ч. ПДВ - 3 233,64 грн., від 03.11.04р. № РН - 0000031 на суму 9 873,90 грн. у т.ч. ПДВ 1 645,65 грн., від 26.11.04р. № РН - 0000035 на суму 29 106,60 грн., у т.ч. ПДВ - 4 851,10 грн., які оформлені ПП "Запоріжсталь-Торгпррм" у зв'язку з виконанням договору з ЗАТ "Елан" щодо поставки товару (вентиля, клапани, засувки та порошок олова та нікелю), не відповідають зазначеним вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку і не можуть документально підтверджувати здійснення зазначених господарських операцій, перехід права власності на товарно-матеріальні цінності, та бути підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, оскільки вони не мають юридичної сили.

За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано погодився з висновком відповідача щодо неправомірності віднесення до складу валових витрат витрат, пов'язаних з отриманням товарів від ПП "Запоріжсталь-Торгпром" на загальну суму 48 652,00 грн., що призвело до заниження позивачем податку на прибуток в сумі 12 138,00 грн.

Обґрунтованим є також висновок про те, що ЗАТ Елан" по операціям з придбання товарів у ПП "Запоріжсталь-Торгпром" неправомірно відніс до складу податкового кредиту суми ПДВ розмірі 9 731,00 грн. за вересень та листопад 2004 року, які не підтверджені податковими накладними.

Так, згідно з п.1.7 ст.1 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97 "Про податок на додану вартість", податковий кредит це - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Згідно з пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 цього Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

При цьому застосування податкової накладної є складовою частиною механізму справляння ПДВ, який врегульовано відповідним законодавством. Підпунктом 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено перелік необхідних відомостей, що мають міститися у окремих рядках в податковій накладній. Недотримання цих вимог є порушенням законодавства, тому відсутність хоча б одного з обов'язкових реквізитів позбавляє покупця права на включення до податкового кредиту витрат зі сплати ПДВ на підставі такої накладної. За приписами пп. 7.2.3 п.7.2 ст. 7 цього вказаного Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Відповідно до пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 даного Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. При цьому, згідно з вимогами пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Пунктом 6.2 "Порядку заповнення податкової накладної"(далі - Порядок), затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 № 165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.97р. за №233/2037 передбачено, що податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість. За правилами п.2 Порядку податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Згідно абзацу 1 п. 5 Порядку, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку. А відповідно до п.18 Порядку усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг).

Враховуючи фактичні обставини у справі, а саме, що відомості на паперових носіях інформації, яким було дано назву податкова накладна від 15.09.2004р. № 65, від 03.11.2004р. № 124, від 26.11.2004р. № 125, були підписані невідомою особою, їх не можна віднести до поняття документи.Тому вони не можуть бути підставою для формування податкового кредиту.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що господарський суд, з`ясувавши всі обставини, які були доведені належними доказами, зробивши правильні висновки без порушень норм матеріального та процесуального права, прийняв законну та обґрунтовану постанову, а тому апеляційну скаргу позивача слід залишити без задоволення, а постанову господарського суду -без змін.

Керуючись статями 195, 196, 198, 205, 206 КАС України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Елан»на господарського суду Запорізької області від 15.05.2007 року по справі №18/87/07-АП-3/213/07-АП, за Закритого акціонерного товариства «Елан»до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя про скасування у частині податкових повідомлень-рішень від 26.10.2006 року № 0001662302/0/36859 та № 0001652302/0/6342 залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Запорізької області по справі №18/87/07-АП-3/213/07-АП за позовом Закритого акціонерного товариства «Елан»до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя про скасування у частині податкових повідомлень-рішень від 26.10.2006 року № 0001662302/0/36859 та № 0001652302/0/6342 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Головуючий: О.А.Проценко

Судді: Н.П. Баранник

М.В. Мірошниченко