Рішення

від 14.11.2013 по справі 908/3078/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 27/61/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2013 Справа № 908/3078/13

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Бердянське підприємство теплових мереж" (71100 Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Мазіна, 65/97)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовська промислова компанія" (71100 Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Мазіна, 17/56)

про стягнення 21 174 грн. 40 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

Від позивача: Дігтяренко В.С., дов. № 4 від 01.04.2013 р.

Від відповідача : не з'явився

Публічне акціонерне товариство "Бердянське підприємство теплових мереж", Запорізька область, м. Бердянськ звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовська промислова компанія", Запорізька область, м. Бердянськ про стягнення 21 174 грн. 40 коп. вартості безпідставно набутої теплової енергії.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010 р., протоколом автоматичного розподілу справи між суддями від 16.09.2013 р., справу № 908/3078/13 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 17.09.2013 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/3078/13, присвоєно справі номер провадження 27/61/13 та призначено судове засідання на 07.11.2013 р.

У засіданні суду 07.10.2013 р., на підставі ст. 77 ГПК України, судом оголошено перерву до 06.11.2013 р., для необхідності надання сторонами додаткових доказів та документів, які необхідні для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи по суті.

Ухвалою суду від 06.11.2013р. розгляд справи відкладався на 14.11.2013р., на підставі ст. 77 ГПК України, у зв'язку з неявкою у судове засідання відповідача, а також, враховуючи, необхідність витребування додаткових доказів у справі та документів, які необхідні для всебічного, об'єктивного розгляду спору.

14.11.2013р. продовжено судовий розгляд справи № 908/3078/13.

14.11.2013р. до початку розгляду справи представник позивача заявив письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представнику позивача, який прибув в судове засідання, його права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

У судовому засіданні 14.11.2013р. позивач підтримав позовні вимоги, на підставах, викладених у позовній заяві. Просить суд стягнути з відповідача 21 174 грн. 40 коп. вартості безпідставно набутої теплової енергії.

Відповідач у судові засідання, відкриті 06.11.2013р. та 14.11.2013р. не з'явився. Про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. Поважні причини своєї неявки суду не повідомив. Клопотань про розгляд справи за відсутності відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

В матеріалах справи міститься письмовий відзив відповідача, надісланий на адресу суду 02.10.2013р., в якому просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідач належним чином був повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно роз'яснень Вищого Господарського Суду України, які викладені в інформаційному листі від 15.03.2010 року № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" - неявка в судові засідання учасників судового процесу (сторін), ненадання витребуваних судом документів та доказів, необхідних для повного розгляду справи - подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. "Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ "Азовська промислова компанія" знаходиться за юридичною адресою: 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Мазіна, 17/56 та у процесі припинення юридичної особи не перебуває.

Ухвали суду від 06.11.2013р. направлено саме на юридичну адресу відповідача у справі - ТОВ "Азовська промислова компанія": 71100 Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Мазіна, 17/56.

Неявка відповідача в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Суд зазначає, що Господарський процесуальний кодекс України не обмежує коло осіб, які можуть з'явитися в судове засідання та представляти інтереси ТОВ "Азовська промислова компанія" знаходиться за юридичною адресою: 71100 Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Мазіна, 17/56, згідно статті 28 ГПК України.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов'язання не виконав, не скористався правом на захист своїх інтересів.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши представників позивача та відповідача, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до п. 2 ст. 275 Господарського кодексу України, Закону України "Про теплопостачання", споживання теплової енергії допускається тільки на підставі договору, укладеного між Теплопостачальною організацією та Споживачем.

Відповідач у справі - має право на здійснення підприємницької діяльності.

Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).

Підприємницька діяльність здійснюється суб'єктами господарювання, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Господарським судом встановлено, що основним предметом господарської діяльності ПАТ «Бердянське підприємство теплових мереж» є виробництво та розподілення теплової енергії для обігріву житла і побутової потреби населення та комунальні-побутові потреби підприємств, організацій, установ і її збут.

Рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області № 546 від 14 вересня 2005 року «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг у житловому фонді» ПАТ «Бердянське підприємство теплових мереж» було визначено виконавцем послуг з теплопостачання.

Відповідно до частини 4 статті 19 Закону України «Про теплопостачання», теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу теплової енергії та частини 1 статті 25 цього Закону, теплопостачальна організація має право укладати договори купівлі-продажу теплової енергії із споживачами.

Статтею 25 Закону України «Про теплопостачання», закріплено права та основні обов'язки споживача теплової енергії, яка містить обов'язок споживача на своєчасне укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Згідно з пунктом 4 «Правил користування тепловою енергією», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007 року, користування тепловою ' І енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, а пунктом 14 Правил передбачений обов'язок споживача до початку подачі теплоносія до системи тепло сцоживання укласти з теплопостачальною організацією такий договір.

ПАТ «Бердянське підприємство теплових мереж» здійснює постачання теплової енергії в будинок № 11 по вулиці Пушкіна в м. Бердянськ, в тому числі і до нежитлового вбудованого приміщення площею 61,1 кв. м., яке згідно з свідоцтвом про право власності на нерухоме майно (серія-С АС № 916407) та витягом про державну реєстрацію прав (серія СЕ А № 692836) належить на праві приватної спільної часткової власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Азовська промислова компанія».

Факт централізованого опалення нежитлових помешкань першого поверху житлового будинку № 11 по вул. Пушкіна без оформлення договору купівлі-продажу теплової енергії з ПАТ «Бердянське підприємство теплових мереж» виявлено та зафіксовано актом від 17 січня 2013 року, складеного комісією позивача з залученням головного спеціаліста адміністративного відділу Бердянського виконавчого комітету.

На виконання положень Закону України «Про теплопостачання», «Правил користування тепловою енергією», Цивільного та Господарського кодексів України, на адресу відповідача було направлено лист № 468 від 26 лютого 2013 року з проханням надати документи для укладення договору купівлі-продажу теплової енергії.

На вищезазначений лист від відповідача отримана відповідь № 10 від 13 березня 2013 року, в якому він зазначив, що ТОВ «Азовська промислова компанія» є власником частини вбудованого нежитлового приміщення по вул. Пушкіна, 11, відсутність намірів укладення договору та про намір відключення.

В зв'язку з чим, на підставі наявних у позивача відомостей щодо відповідача, на юридичну адресу відповідача листом № 734 від 26 березня 2013 року було направлено проект договору № 356 від 26 березня 2013 року купівлі-продажу теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення, приміщень розташованих за адресою: Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Пушкіна, 11.

Листом № 15 від 03 квітня 2013 року відповідач відмовився від укладення договору купівлі-продажу теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення, мотивуючи відсутністю намірів та те, що ці приміщення ним не використовуються, і в опаленні не потребують.

08 квітня 2013 року на адресу відповідача було направлено лист № 860 з роз'ясненням питання щодо відключення від мереж централізованого опалення.

У зв'язку з незгодою відмови відповідача в укладенні договору купівлі-продажу теплової енергії, позивач 15 квітня 2013 року звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом про зобов'язання укласти договір купівлі-продажу теплової енергії Товариство з обмеженою відповідальністю «Азовська промислова компанія».

В ході судового розгляду вищезазначеного позову позивачем та відповідачем було обстежено вбудоване нежитлове приміщення площею 61,1 кв. м., що належить відповідачу, про що свідчить складений акт від 29 травня 2013 року та яким також встановлено про наявність системи централізованого опалення.

01.06.2013р. між Публічним акціонерним товариством "Бердянське підприємство теплових мереж" (постачальник) та ТОВ "Азовська промислова компанія" (споживач) укладено договір купівлі-продажу теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення № 356.

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник відпускає теплову енергію на потреби опалення об'єктів споживача, а споживач одержує теплову енергію та оплачує її вартість відповідно до умов даного договору, затверджених тарифів та виставленого рахунку.

Згідно п. 1.2 договору користування тепловою енергією допускається тільки на підставі договору між постачальником та споживачем.

Відповідно до п. 2.1.1 договору постачальник зобов'язаний забезпечити в опалювальний період безперебійний відпуск теплової енергії споживачу, що відповідає діючим нормам і правилам, за умови дотримання споживачем виконання п. 3.1.5, 3.1.8, 3.1.10, 3.1.12 даного договору.

17 червня 2013 року у зв'язку з підписанням сторонами 01.06.2013р. договору № 356 купівлі-продажу теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення та поданою заявою про затвердження мирової угоди, господарським судом Запорізької області по справі № 908/1398/13 прийнята ухвала про затвердження мирової угоди.

Отже, відповідач як власник убудованих приміщень по вулиці Пушкіна, 11 в місті Бердянськ, загальною площею 61,1 кв. м. отримував без договору (безпідставно) теплову енергію вироблену позивачем з жовтня 2011 року по травень 2013 року.

Обмежити постачання теплової енергії на об'єкт за яким відсутні договірні стосунки позивач не міг, так як приміщення є вбудованим, а обмеження призвело б до порушення прав громадян, що проживають у відповідному багатоповерховому будинку.

Нежитлові приміщення, які займає відповідач знаходяться на першому поверсі багатоповерхового будинку, який мас єдину систему централізованого теплопостачання, яка була закладена при проектуванні будинку як засіб теплопостачання, а будь-яке втручання в дану систему без проекту може привести до аварійних ситуацій. А тому, в зв'язку з тим. що приміщення є вбудованими в будинок. Відповідач повинен дотримуватися загального правила відключення від мереж централізованого теплопостачання.

У зв'язку з тим, що приміщення є вбудованими в будинок, відповідач повинен дотримуватися загального правила відключення від мереж централізованого теплопостачання.

Пункт 1.4.1 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, що затверджені наказом Державного комітету України з питань ЖКГ 17.05.05р. № 76 встановлено, що переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства. В свою чергу, процедура відключення від систем централізованого опалення, встановлена Порядком відключення житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, що затверджений наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 4 від 22.11.2005р. (зареєстрований в МЮУ 09.12.2005р. за № 1478/11758), який містить в собі імперативні норми, тобто норми, що не допускають будь-яких відхилень від вичерпного переліку прав і обов'язків тих чи інших суб'єктів, зокрема, ним:

- встановлена процедура відключення від мереж централізованого опалення цілого будинку (а не окремого приміщення), а саме, шляхом написання заяви про надання дозволу на відключення до Міжвідомчої комісії з розгляду питань відключення від мереж ЦО;

- визначені суб'єкти звернення та суб'єкти, уповноважені давати дозволи на відключення

від мереж централізованого опалення, яким є Міжвідомча комісія з розгляду питань відключення від мереж ЦО;

- передбачені документи, які оформлюються при проведенні відключення від мереж централізованого опалення, а саме: протокол Комісії, яким оформлюється прийняте нею рішення, акт про відключення від систем централізованого опалення.

Згідно вимог п. 2.1, п.п. 2.2.1, 2.2.2 п. 2.2 Порядку, затвердженого наказом № 4, споживач звертається в Комісію для отримання дозволу і саме Комісія приймає рішення щодо надання дозволу на відключення від мереж ЦО чи про відмову у його наданні. При позитивному рішенні Комісії заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж ЦО і ГВП.

Такого дозволу з боку відповідача на адресу позивача не надходило.

Заперечення відповідача, про неможливість отримання теплової енергії у зв'язку з проведенням реконструкції опалювального приміщення не може бути обставиною для уникнення оплати за отриману теплову енергію з огляду на те, що помешкання відповідача опалювалось, що свідчить про отримання теплової енергії.

Сторони в договорі обумовили, що позивач зобов'язаний забезпечити в опалювальний сезон безперебійний відпуск теплової енергії на підставі проектних теплових навантажень наданих відповідачем (п. 2.1.1, п. 1.4), а відповідач зобов'язався одержувати теплову енергію та оплачувати її вартість відповідно до умов договору (п.1.1)

Згідно Закону України «Про теплопостачання», теплова енергія - це товарна

продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву

питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для

купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є: договори та інші право чини…

Так, цивільні права і обов'язки виникають, крім угод, також внаслідок інших дій суб'єктів. Такими діями зокрема, може бути користування тепловою енергією без договору.

За змістом частини 2 статті 275 Господарського кодексу України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Аналогічні норми щодо наявності договору містяться також у пунктах 4. 14 Правил користування тепловою енергією.

У пункті 3 Правил користування тепловою енергією дано визначення споживача теплової енергії як фізична особа, яка є власником будівлі або суб'єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.

Відповідно до п. 44 Правил користування теплової енергії вбачається, що термін споживач застосовується в значно ширшому значенні, оскільки він також розповсюджується і на осіб, які використовують теплову енергію без укладення договору на теплопостачання.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Статтею 387 Цивільного кодексу України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Зазначені положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно з ст. 1213 ЦК України, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Теплова енергія хоча і є товаром, проте її властивості зводяться до наступного:

1. теплову енергію неможливо накопичувати у значній кількості і зберігати;

2. процес виробництва теплової енергії, як правило, непереривний і невід'ємно

пов'язаний як з її транспортуванням, так і з споживанням;

3. теплова енергія при передачі споживається і не може бути повернена.

Тому в зв'язку з тим, що повернення теплової енергії в натурі є неможливим, то відповідач повинен відшкодувати її вартість.

За період з 01 жовтня 2011 року по 31 травня 2013 року відповідачем отримано теплову енергію на загальну суму 21 174 грн. 40 коп.

При розрахунку вартості безпідставно набутої теплової енергії використовувався тариф встановлений Постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України № 148 від 30.09.2011 року «Про встановлення тарифів на теплову енергію ПАТ «Бердянське підприємство теплових мереж» якою постановлено: установити Публічному акціонерному товариству «Бердянське підприємство теплових мереж» умовно-змінну частину двоставкових тарифів на теплову енергію (вартість одиниці теплової енергії): для потреб бюджетних установ та інших споживачів - 529,83 грн. за 1 Гкал (без ПДВ). Дана постанова набрала чинності 1 жовтня 2011 року.

Інформація про зміну умовно-змінну частину двоставкових тарифів на теплову енергію позивачем опублікована 18 жовтня 2011 року в газеті Південна Зоря № 121 (16826). З 01 жовтня 2011 року встановлена плата за приєднане теплове навантаження в місяць протягом року (абонентська плата) - 50,65 грн. за 1000 ккал/годин, та плата за спожиту теплову енергію в опалювальний період - 635,90 грн. за 1 Гкал.

З 01 березня 2012 року діє новий тариф на теплову енергію встановлений Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг № 42 від 03 лютого 2012 року «Про встановлення тарифів на теплову енергію ПАТ «Бердянське підприємство теплових мереж».

Рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області № 95 від 14.02.12 «Про встановлення двоставкових тарифів на послуги з опалення ПАТ «Бердянське підприємство теплових мереж» для бюджетних організацій та інших споживачів», встановлені двоставкові тарифи які введені в дію з 1 березня 2012 року, (опубліковано 23.02.2012 р. в офіційному друкованому місцевому засобі масової інформації органу місцевого самоврядування газета «Південна зоря»). Позивачем, відповідно до ст. 25 Закону України «Про теплопостачання» інформація про нові тарифи на свої послуги опублікована 25.02.2012 р. в цьому ж засобі масової інформації. З 01.03.2012 р. встановлена плата за приєднане теплове навантаження (абонентська плата), що сплачується щомісяця, протягом року у розмірі 52,34 грн. за 1000 ккал/годин та плата за спожиту теплову енергію, що сплачується в опалювальний період у розмірі 717,16 грн. за 1 Гкал.

Крім того, розпорядженням міського голови міста Бердянськ Запорізької області № 528-р від 17 жовтня 2011 року «Про початок опалювального сезону 2011-2012 років», а саме п. 2 вирішено: теплопостачальним організаціям розпочати надання теплової енергії на опалення споживачам міста з 18.10.2011 року.

Розпорядженням міського голови міста Бердянськ Запорізької області № 178-р від 09 квітня 2012 року «Про закінчення опалювального сезону 2011-2012 років, вирішено: рекомендувати всім керівникам промислових підприємств, установ і організацій усіх форм власності та підпорядкованості, що мають котельні та опалюють житлово-комунальний фонд міста, при досягненні середньо - добової температури зовнішнього повітря більше +8 С протягом трьох діб поспіль завершити постачання теплової енергії на потреби централізованого міського тепло забезпечення, але не пізніше 14 квітня 2012 року.

Рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області № 456 від 26 жовтня 2012 року «Про початок опалювального сезону 2012-2013 року», вирішено: теплопостачальним організаціям розпочати надання теплової енергії на опалення споживачам міста при досягненні середньодобової температури зовнішнього повітря не вище + 8 С протягом трьох днів поспіль, але не пізніше 26.10.2012 року згідно з чинним законодавством.

Рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області № 176 від 09 квітня 2013 року «Про закінчення опалювального сезону 2012-2013 років», вирішено: рекомендувати всім керівникам промислових підприємств, установ і організацій усіх форм власності та підпорядкованості, що мають котельні та відпускають теплову енергію для опалення та гарячого водопостачання організаціям, установам та населенню міста, продовжити постачання теплової енергії на потреби централізованого міського тепло забезпечення до 12 квітня 2013 року.

22.08.2013р. позивач надіслав на адресу відповідача вимога вих. № 2248 про сплату боргу у розмірі 21 174 грн. 40 коп.

Дана вимога отримана відповідачем 29 серпня 2013 року.

05.09.2013р. позивачем отримано відповідь на вищезазначену вимогу та відмовлено в її задоволенні.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Правовідносини сторін врегульовано договором купівлі-продажу теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення № 356.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами. (ст. 714 ЦК України).

Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обов'язки.

В матеріалах справи містяться докази (аркуш справи 65) свідоцтво про право власності на нерухоме майно зареєстровано за відповідачем у справі - ціле убудоване приміщення загальною площею = 365,5кв.м, за адресою: Запорізька область м. Бердянськ, вул. Пушкіна, будинок 11, тим паче позивач у справі не оспорює право власності на цю будівлю, а просить сплатити вартість наданих послуг для опалення нежитлового приміщення, яке відповідач експлуатував у спірний період.

Відповідач посилається на те, що для даного виду послуг законодавством встановлений обов'язків порядок укладання договору і тільки його укладання є підставою для виникнення зобов'язань для сторін, а сторонами договір не укладався, тому відсутній і факт недобросовісності з боку одержувача товарної продукції, а майно слід розглядати як належно набуте.

Проте у даній справі позивачем до стягнення заявлено вартість спожитої теплової енергії як набутої без достатньої правової підстави (договору) згідно статті 1212 Цивільного кодексу України.

Тому не можуть бути прийняті до уваги і заперечення відповідача, що одержана теплова енергія не є безпідставно набутим майном, оскільки це спростовується наявними у справі доказами.

Відповідач не надав суду доказів належного виконання зобов'язання і сплати суми заборгованості у повному обсязі.

За таких обставин , суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовська промислова компанія", Запорізька область, м. Бердянськ 21 174 грн. 40 коп. вартості безпідставно набутої теплової енергії за період з 01 жовтня 2011р. по 31 травня 2013р.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, ст. 34 ГПК України.

На підставі статті 85 ГПК України - 14.11.2013року в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, , 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Бердянське підприємство теплових мереж", Запорізька область, м. Бердянськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовська промислова компанія", Запорізька область, м. Бердянськ задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовська промислова компанія" (71100 Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Мазіна, 17/56, код ЄДРПОУ 25484453, р/р 26009005270001 в АТ «ТАСкомбанк», МФО 339500) на користь Публічного акціонерного товариства "Бердянське підприємство теплових мереж" (71100 Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Мазіна, 65/97, код ЄДРПОУ 05541120, р/р 26032301000530 у Запорізькому обласному управлінні ВАТ «Ощадбанк», МФО 313957) 21 174 (двадцять одна тисяча сто сімдесят чотири) грн. 40 коп. вартості безпідставно набутої теплової енергії, 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення оформлено та підписано 18.11.2013р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.