Рішення

від 14.11.2013 по справі 922/4091/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2013 р.Справа № 922/4091/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Доленчука Д.О.

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

розглянувши справу

за позовом Харківської міської ради, м. Харків; 3-я особа на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Департамент земельних відносин Харківської міської ради, м. Харків до ФОП ОСОБА_1, м. Харків про стягнення 359149,71 грн. за участю представників:

позивача - Маринушкіна Л.В. за довіреністю № 08-11/77/2-13 від 03.01.2013 р.

відповідача - не з'явився

3-ї особи - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада (позивач) звернулася до господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача збитків у розмірі 359149,71 грн. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на положення ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України та зазначає, що земельна ділянка площею 0,0540 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 використовується відповідачем без правовстановлюючих документів для експлуатації нежитлової будівлі літ. "А-2".

Ухвалою суду по справі від 26.09.2013 р. було порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на "10" жовтня 2013 р. о(об) 15:20.

Відповідач, через канцелярію господарського суду 09.10.2013 р. за вх. № 37393, надав заяву в порядку ст. 80 ГПК України, яка судом долучена до матеріалів справи. Згідно даної заяви відповідач вказував, що усі відносини стосовно оформлення земельної ділянки по АДРЕСА_1 у нього відбуваються як з фізичною особою, крім того він є власником будівлі, як фізична особа, та сама міська рада приймала рішення про передачу земельної ділянки в оренду йому як фізичній особі. За таких обставин на підставі ст. 80 ГПК України відповідач просив суд припинити провадження у справі. Також, відповідач просив розглядати заяву без його участі.

Ухвалою суду по справі від 10.10.2013 р. розгляд справи було відкладено на "14" листопада 2013 р. о 10:20.

Представник позивача до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду 14.11.2013 р. за вх. № Д757/13, надав заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Відповідач та 3-я особа про судове засідання були повідомлені належним чином, в судове засідання їх представники не з'явилися.

Представник позивача, через канцелярію господарського суду 14.11.2013 р. за вх. № 42189, надав письмові заперечення на клопотання про припинення провадження у справи, які судом долучені до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 31.10.2003 р. № 1876555 право власності на нежитлову будівлю літ. «А-2» загальною площею 832,2 кв.м. по АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 24.10.2003 р., посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за № 6562.

Згідно з Актом № 2614/12 обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки по АДРЕСА_1, затвердженим заступником директора Департаменту - начальником Управління земельних відносин Харківської міської ради 31.07.2012 р., обстеженням на місцевості було встановлено, що земельна ділянка по АДРЕСА_1, загальною площею 0,0540 га, частково огороджена, та використовується ФОП ОСОБА_1 для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «А-2», без правовстановлюючих документів.

Під час обстеження велась фотозйомка та здійснювався контрольний замір площі земельної ділянки інженером-геодезистом за допомогою електронного тахеометру Trimble NIPR-332 № 020366, з урахуванням вимог ст.ст. 1, 34 Закону України «Про землеустрій».

Згідно інформації Управління Держкомзему у м. Харків від 02.08.2012 р. № 4716/08 станом на 01.08.2012 р. правовстановлюючі документи на право власності або користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 за відповідачем в управлінні не обліковуються.

Згідно з Актом про визначення збитків № 261 від 14.08.2013 р., затвердженого рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 26.09.2012 р. № 577, визнано неодержаний міською радою дохід в сумі 359149,71 грн. збитками, які нанесені ФОП ОСОБА_1 міській раді за використання земельної ділянки площею 0,0540 га по АДРЕСА_1 без оформлення документів, що посвідчують право на земельну ділянку відповідно до закону.

У листі ДПІ у Московському районі м. Харкова № 5629/10/17-316 від 01.08.2012 р. вказувалося, що ФОП ОСОБА_1 є платником земельного плати за земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Станом на 01.08.2012 р. згідно карток особового рахунку заборгованість по земельному податку відсутня.

За таких обставин господарський суд прийшов до висновку, що відповідачем земельна ділянка використовувалася як фізичною особою - підприємцем, у зв'язку з чим підстави для припинення провадження у справі в порядку ст. 80 ГПК України відсутні, а заява відповідача в порядку ст. 80 ГПК України не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що розрахунок збитків в розмірі 359149,71 грн. був зроблений Управлінням земельних відносин Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин 07.08.2012р. за період з 01.09.2009 р. по 01.08.2012 р., з урахуванням наданої ДПІ у Московському районі м. Харкова інформації про сплату відповідачем земельного податку в сумі 29989,88 грн. за період з 01.09.2009 р. до 01.08.2012 р.

Листом Управління земельних відносин від 02.08.2012 р. № 9492/0/84-12 відповідача було запрошено на засідання комісії для визначення збитків власникам землі та землекористувачам, яке відбудеться 14.08.2012 р. з приводу використання земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 з порушенням земельного законодавства та законодавства про плату за землю, але представник відповідача на засіданні комісії був відсутній.

З метою врегулювання даного спору у досудовому порядку листом-повідомленням Управлінням земельних відносин Харківської міської ради від 15.10.2012 № 12014/0/84-12 відповідачу було запропоновано добровільно відшкодувати Харківській міській раді збитки за використання земельної ділянки з порушенням норм земельного законодавства.

Станом на момент звернення позивача до суду з позовною заявою, вимоги викладені в листі-повідомлені відповідачем не були виконані, що підтверджується матеріалами справи.

Крім того, суд зазначає, що в матеріалах справи міститься інформація Відділу організації землеустрою та обліку земель (а.с. 41) відповідно до якої рішенням 11 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 21.02.2007 року № 21/07 "Про припинення та надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" гр. ОСОБА_1 було надано в оренду земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,1941 га для обслуговування адміністративно-виробничої будівлі. Відділом організації землеустрою та обліку земель згідно Порядку оформлення договорів оренди землі у місті Харкові було підготовлено проект договору оренди землі, про що орендаря було проінформовано листами № 838/0/84-10 від 01.02.2010 року та № 3982/0/84-10 від 16.04.2012 року. Через те, що орендар досить тривалий час не з'являвся для підпису проекту договору, кадастрову справу було здано до архіву управління Держкомзему м. Харків. Строк дії, на який земельна ділянка надавалась в оренду рішенням 11 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 21.02.2007 року № 21/07, скінчився 01.12.2011 р.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Згідно приписів ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 122 Земельного кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Таким чином, повноваження щодо розпорядження спірною земельною ділянкою здійснює Харківська міська рада, яка є позивачем по даній справі.

Відповідно до ч. 1 статті 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.

На підставі статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". - стаття 126 Земельного кодексу України.

Як свідчать матеріали справи відповідачем заходи, щодо оформлення земельної ділянки не проведені.

Порядок визначення вартості безпідставного користування земельною ділянкою визначено Рішенням Харківської міської ради від 24.06.2009 №130/09, яким затверджено "Порядок визначення та відшкодування Харківській міській раді збитків, заподіяних внаслідок невикористання земельних ділянок, самовільного зайняття земельних ділянок та використання земельних ділянок з порушенням законодавства про плату на землю" (далі - Порядок).

Відповідно до п. 5.1. Порядку нарахування збитків проводиться у випадку не оформлення документу, що посвідчує право користування земельною ділянкою у строк, встановлений рішенням Харківської міської ради про надання або поновлення права оренди земельної ділянки, збитки визначаються після закінчення строку, встановленого в рішенні Харківської міської ради для оформлення документу, що підтверджує право користування земельною ділянкою.

Відповідно до п.5.4 даного Порядку, відшкодування збитків проводиться за період використання землі з порушенням земельного законодавства у розмірі орендної плати за землю, яку власник землі (Харківська міська рада) міг би отримати при належному виконанні (дотриманні) землекористувачем вимог земельного законодавства.

Відповідно ст. 156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Статтею 157 Земельного кодексу України передбачено, що відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, серед іншого, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, а згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди (позадоговірна шкода).

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Положеннями статті 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, за змістом вищезазначеної статті для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини.

Такої правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 04.07.2011 р. у справі №51/250 та у постанові від 22.01.2013 р. у справі № 5011-71/2684-2012

Відповідно до ст. 111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Відповідно до ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

В даному разі, обставини справи свідчать про наявність протиправної поведінки відповідача у вигляді використання спірної земельної ділянки без правовстановлювальних документів в порушення вимог статей 125, 126 Земельного кодексу України та його вина підтверджується в сукупності наведеними вище матеріалами. Причинний зв'язок полягає в неотриманні позивачем доходу - орендної плати, який він отримав би в разі оформлення відповідачем згідно з вимогами статей 125,126 Земельного кодексу України правовстановлювального документу на спірну земельну ділянку - договору оренди землі.

Збитками в даному разі слід розуміти неодержаний прибуток (упущену вигоду). Неодержаний прибуток - це розрахункова величина втрати очікуваного приросту в майні, що базується на даних бухгалтерського та податкового обліку, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання певних грошових сум чи інших цінностей, якщо інший учасник відносин у сфері господарювання не допустив би правопорушення.

Розмір збитків визначено відповідно до "Порядку визначення та відшкодування Харківській міській раді збитків, заподіяних внаслідок невикористання земельних ділянок, самовільного зайняття земельних ділянок та використання земельних ділянок з порушенням законодавства про плату за землю", затвердженого рішенням Харківської міської ради від 24.06.2009 р. відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 р. № 284.

Відповідач доказів на спростування цих обставин до суду не надав.

Отже, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків у розмірі 359149,71 грн., спричинених використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів, обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що позов підлягає задоволенню, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у розмірі 7183,00 грн. покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 116, 122, 124, 125, 126, 156, 157 Земельного кодексу України, ст.ст. 11, 16, 22, 1166 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 225 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 111-28 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, ідентифікаційний код 04059243) на наступні реквізити: код ЄДРПОУ 37999649, р/р 31419611700002 в ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код платежу - 24062200, збитки у розмірі 359149,71 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, ідентифікаційний код 04059243) 7183,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 19.11.2013 р.

Суддя Доленчук Д.О.