Постанова

від 11.11.2013 по справі 810/5609/13-а

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2013 року 810/5609/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічне об'єднання "Енергія" до Вишгородської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-технічне об'єднання «Енергія» (надалі - позивач, підприємство) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (надалі - відповідач, податковий орган) про скасування податкових повідомлень-рішень від 24 вересня 2013 року № 0004182201 та № 0004192201.

Позовні вимоги обґрунтовані правомірністю віднесення підприємством сум з податку на додану вартість та податку на прибуток, які виникли внаслідок оплати за товари та послуги, придбані у ТОВ «БК «Палаццо».

Відповідач із врахуванням приписів частини восьмої, одинадцятої статті 35 та абзацу другого частини третьої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України був належним чином повідомлений про судові засідання, проте письмових заперечень до суду не надав, свого представника для участі у судових засіданнях не направив.

Представник позивача подав письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності.

За таких обставин, враховуючи положення ст. 128 КАС України, судовий розгляд було продовжено в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на підставі наказу від 30.08.2013 № 72, виданого Вишгородською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області, головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків з окремих питань управління податкового аудиту ОДПІ у Вишгородському районі ГУ Міндоходів у Київській області, інспектором податкової служби 13-го рангу Кучеренком Русланом Олександровичем, згідно із пп.75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 78.4 ст. 78, п. 79.1, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-технічне об'єднання «Енергія» з питань правильності нарахування податку на прибуток та на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «БК Палаццо» код ЄДРПОУ 31748459, за період з 01.04.2012 по 31.03.2013 року, за результатами якої складено Акт від 10.09.2013 № 1015/22-00/36445169.

Відповідно до висновків акту перевірки відповідачем, зокрема, встановлено порушення:

- п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 204 256,00 грн., в тому числі по періодам: І-ІІ квартали 2012 р. - 45 992,00 грн. (II квартал 2012р. - 45 992,00 грн.); І-ІП квартали 2012 р.- 101 860,00 грн. (III квартал р. 2012 - 55 868,00 грн.); I-IV квартали 2012 р. - 153 103,00 грн. (IV квартал 2012 р. - 51 243,00 грн.); І квартал 2013 р. -51 153,00 грн.;

- п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 та 201.10 ст. 201 ПК України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 194 531,00 грн., в тому числі по періодам: квітень 2012 р. - 9 937,00 грн.; травень 2012 р. -19 260,00 грн.; червень 2012 р. - 14 607,00 грн.; липень 2012 р. - 23 785,00 грн.; серпень 2012 р. -9 923,00 грн.; вересень 2012 р. - 19 500,00 грн.; жовтень 2012 р. - 19 563,00 грн.; листопад 2012 р.- 14 576,00 грн.; грудень 2012 р. - 14 663,00 грн.; січень 2013 р. - 9 858,00 грн.; лютий 2013 р. -19 441,00 грн.; березень 2013 р. - 19 418,00 грн.

На підставі Акту перевірки відповідачем винесено:

- податкове повідомлення - рішення № 0004182201від 24 вересня 2013 р., згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму: за основним платежем - 194 531,00 грн.; за штрафними санкціями - 48 633,00 грн.; загальна сума - 243 164,00 грн.;

- податкове повідомлення - рішення № 0004192201 від 24 вересня 2013 р. згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму: за основним платежем - 204 256,00 грн.; за штрафними санкціями - 51 064,00 грн.; загальна сума - 255 320,00 грн.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства стали матеріали акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «БК «Палаццо», згідно з яким контрагент позивача має ознаки фіктивного підприємства та належить до так званого конвертаційного центру.

Проте, суд не може погодитися із правомірністю дій податкового органу щодо нарахування Товариству додаткових податкових зобов'язань з ПДВ та податку на прибуток, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «НТО «Енергія» (Замовник) з одного боку та ТОВ «БК «Палаццо» (Виконавець) з іншого боку уклади договір від 02.04.2012р. № Ен-1, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе виконання комплексу робіт з ремонту електричних двигунів та поставку кабельної продукції.

На підтвердження виконання договору та реальності здійснення операцій представником позивача надано до суду сам договір, акти здачі-приймання робіт (надання послуг), податкові накладні, банківські виписки.

Судом оглянуто вищеназвані документи та встановлено, що вони оформлені належним чином, містять усі необхідні реквізити, підписи уповноважених представників, відтиски мокрих печаток та відповідають законодавчим нормам.

Судом встановлено, що станом на час проведення перевірки заборгованості позивача перед контрагентом немає.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в п. 187.1 ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у ПК України передбачено підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку -покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.

Судом досліджено податкові накладні, виписані контрагентом позивача, на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит у перевіряємий період, внаслідок чого судом встановлено, що зазначені документи містять усі необхідні підписи уповноважених осіб, скріплені відповідною печаткою та відповідають встановленій законодавством формі.

Відповідно до змісту п.п. 201.4. та 201.8 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно з п. 184.1 ст. 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Судом встановлено, а відповідачем не заперечується, що на час виписки податкових накладних ТОВ «БК «Палаццо» був зареєстрованим платником податку на додану вартість та мав свідоцтво платника такого податку.

Отже, сума податку на додану вартість, віднесена позивачем до податкового кредиту на підставі спірних господарських операцій підтверджується податковими накладними, оформленими відповідно до вимог ст. 201 ПК України та Порядку заповнення податкової накладної.

Відповідно до п. 133.1 Податкового кодексу України платниками податку на прибуток підприємств з числа резидентів є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Згідно з п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 вказаного Кодексу об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Підпунктом 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи складаються під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Так, в матеріалах справи наявні договір, акти здачі-приймання робіт (надання послуг), податкові накладні, банківські виписки, які містять відомості про господарські операції позивача з його контрагентом та оформлені належним чином.

Таким чином, у позивача наявна необхідна документація, яка дає підстави для включення витрат до складу валових за відповідний період, що виникли у зв'язку з оплатою за роботи контрагента на виконання зобов'язань по укладеному договорі.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи наявні вищевказані документи, а також те, що видані позивачу податкові накладні належно оформлені контрагентом, який знаходиться в Єдиному державному реєстрі, був зареєстрованим платником податку на додану вартість, суд вважає помилковими доводи відповідача про не підтвердження позивачем права на податковий кредит та валові витрати.

Крім того, суд звертає увагу на те, відповідач в акті перевірки вказує на господарські відносини ПАТ «Запорізький хлібзавод №3» та ТОВ «Шовковіта», проте позивач не мав фінансово-господарських взаємовідносин із вказаними підприємствами.

Суд звертає увагу, що доводи податкового органу щодо безтоварності господарських операцій базуються лише на інформації з акту про неможливість проведення зустрічної звірки, відповідно до якої певні особи, які підозрюються у вчиненні економічних злочинів, вказують на причетність ТОВ «БК «Палаццо» до підприємств з ознаками фіктивності. На думку суду, джерело такої інформації, а також сама інформація не дають підстави стверджувати про фіктивність контрагента позивача; вказані податковим органом обставини самі по собі не є достатніми для можливості стверджувати про безтоварність господарських взаємовідносин між позивачем та його контрагентом.

Таким чином, суд вважає, що наведені доводи податкового органу щодо безтоварності господарських операцій не дають підстави стверджувати про фіктивність контрагента позивача, такі доводи не підтверджені відповідними доказами та не є достатніми для можливості стверджувати про безтоварність господарських взаємовідносин між позивачем та його контрагентом.

За наведених норм та обставин суд приходить до висновку про правомірність віднесення позивачем сум податкового кредиту та валових витрат, що виникли за господарськими операціями з його контрагентами в перевіряємий період.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної служби та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Статтею 7 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що принципами здійснення правосуддя в адміністративних судах є: верховенство права; законність; рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; гласність і відкритість адміністративного процесу; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду; обов'язковість судових рішень.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не виконав покладений на нього обов'язок КАС України, не надав жодних доказів в підтвердження обґрунтованості своїх дій, не навів жодних доводів в підтвердження правомірності спірних рішень.

Позивач надав суду всі докази для спростування висновків, викладених у акті перевірки та повністю довів правомірність власної позиції.

За таких обставин, суд, проаналізувавши сукупність зібраних доказів та матеріалів справи, встановивши, що висновки відповідача стосовно завищення позивачем сум податкового кредиту з ПДВ та заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток, є необґрунтованими, не підтвердженими, та не відповідають фактичним обставинам справи, а податкові повідомлення-рішення рішень від 24 вересня 2013 року № 0004182201 та № 0004192201 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській від 24 вересня 2013 року № 0004182201 та № 0004192201.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-технічне об'єднання «Енергія» судовий збір в сумі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Василенко Г.Ю.