Постанова

від 30.10.2013 по справі 814/4382/13-а

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

(вступна та резолютивна частини)

30 жовтня 2013 р. Справа № 814/4382/13-а

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Кононенка Д.Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальність "Дорога- Сервіс", до за участю представників: від позивача:Кочубей О.В., Ковтун М.Г. від відповідача: Гаргауна Я.І.Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, проскасування податкового повідомлення - рішення, На підстави викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Центральному району м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївської області №0004242204 про визначення ТОВ «Дорога-Сервіс» грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 85131,25 гривень та №0004252204 про визначення ТОВ «Дорога-Сервіс» грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 81077,50 гривень.

3. Судові витрати: сплата судового збору 1662,10 гривень стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Дорога-Сервіс» (код 30826200).

4. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд, протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.

Суддя В. В. Біоносенко

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

30 жовтня 2013 р. справа № 814/4382/13-а

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Кононенка Д.Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Дорога-Сервіс» до відповідачаДержавної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області за участю представників: від позивача: Кочубей О.В., Ковтун М.Г. від відповідача: Гаргауна Я.І. про скасування податкових повідомлень-рішень В С Т А Н О В И В:

Підприємство звернулось до адміністративного суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень відповідача про визначення йому грошових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 81077,5 гривень та податку на прибуток в сумі 85131,25 гривень.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що має всі первинні документи по взаємовідносинам з підприємством-контрагентом ПП «Арткат», а податковий орган безпідставно не визнає його право на віднесення сплачених цьому постачальнику коштів до податкового кредиту та валових витрат.

Відповідач позов не визнав, свої заперечення обґрунтував тим, що ПП «Арткат» має взаємовідносини з фіктивними підприємствами, не має достатніх матеріальних та трудових ресурсів для виконання своїх зобов'язань за господарськими договорами, а за таких обставин правочини, укладені позивачем та ПП «Арткат» не мали на меті створення реальних правових наслідків та не можуть враховуватися у податковому обліку.

Дослідив матеріали справи, вислухав представників сторін, допитав свідка, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дорога-Сервіс» зареєстроване в якості юридичної особи 15.03.00. Основним видом діяльності ТОВ «Дорога-Сервіс» є виробництво бетонних розчинів, виробництво сухих будівельних суміші, будівництво доріг та автострад та ін. (арк.спр.36 ).

Свою господарську діяльність ТОВ «Дорога-Сервіс» здійснює на потужностях асфальтобетонного заводу, розташованого на території с. Весняне Миколаївського району Миколаївської області (арк.спр.35 ).

11.09.12 ТОВ «Дорога-Сервіс» уклало договір поставки з ПП «Арткат», відповідно до якого останнє зобов'язувалось поставити позивачу бітум шляховий (арк.спр.37 ).

Відповідно до цього договору ТОВ «Дорога-Сервіс» сплатило ПП «Арткат» 389170 гривень, у тому числі ПДВ 64861,67 гривень, що підтверджується відповідними банківськими документами (арк.спр.53-56 ).

Відповідно до первинних документів ПП «Арткат» поставило на адресу позивача 55,95 т бітуму, що підтверджується відповідними видатковими та товарно-транспортними накладними (арк.спр.41-43, 49-52 ).

На підтвердження здійснення зазначених господарських операцій ПП «Арткат» надав позивачу податкові накладні №1 від 05.09.12, №2 від 10.09.12, №6 від 20.09.12, №7 від 28.09.12 на загальну суму податку на додану вартість 64861,67 гривень (арк.спр.44-47 ). Зазначені податкові накладні були зареєстровані ПП «Арткат» у Єдиному реєстрі податкових накладних (арк.спр.48 ).

Кошти, сплачені ТОВ «Дорога-Сервіс» ПП «Арткат» за договором поставки від 11.09.12, були враховані позивачем у власному податковому обліку в якості податкового кредиту та витрат, які враховуються під час визначення об'єкту оподаткування.

В вересні 2013 року ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва провела документальну позапланову невиїзну перевірку позивача, за наслідками якої склала Акт №213/22-08/30826200 від 13.09.13 (арк.спр.16 ).

Відповідно до висновків цього Акту ревізор не визнав можливим віднесення до податкового кредиту за вересень 2012 та до витрат, які враховуються під час визначення об'єкту оподаткування з податку на прибуток підприємств за 3 квартал 2012 року, суми коштів, сплачених ПП «Арткат». Підставами для таких висновків ревізора стала підозра участі ПП «Арткат» у схемах з мінімізації оподаткування, формування зазначеним підприємством свого податкового кредиту за рахунок фіктивних підприємств, відсутність у нього матеріальних, трудових ресурсів, недоліки в оформленні товарно-транспортних накладних.

20.10.13 уповноваженою особою ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва прийняті податкові повідомлення-рішення №0004242204 про визначення ТОВ «Дорога-Сервіс» грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 85131,25 гривень та №0004252204 про визначення ТОВ «Дорога-Сервіс» грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 81077,50 гривень (арк.спр.6, 7 ).

Суд не може погодитися з такою аргументацію відповідача для позбавлення підприємства права на врахування сплачених коштів ПП «Арткат» у складі податкового кредиту та витрат.

Відповідно ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є господарська операція з постачання товарів, постачання послуг, ввезення товарів (послуг) на митну територію України, вивезення товарів (послуг) у митному режимі експорту.

Відповідно до ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання, виготовлення товарів або отримання послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, відповідно до Кодексу у підприємства є право на включення до податкового кредиту сплачених сум іншому платнику податку за умови проведення реальної господарської операції та наявності первинних документів, які підтверджують її проведення

Аналогічне регулювання має і податок на прибуток підприємств у ст. 138 ПК України.

Досліджуючи реальність та товарність цих договорів, відповідно до роз'яснення Вищого адміністративного суду України, викладеного у листі № 742/11/13-11 від 02.06.11, суд вважає, що саме за цими господарськими операціями будь-яких інших документів, ніж ті, які були надані позивачем (договори, товарні накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, платіжні доручення), бути не може.

У будь-якому випадку, відповідно до вимог ч.1 ст.71 КАС України обов'язок доказування обставин безтоварності та не реальності господарських договорів покладено на податковий орган, а не на платника податків.

На думку суду, відповідачем таких доказів не надано, а висновки, зроблені в Акті перевірки, є бездоказовими.

Суд не може погодитись з позицією податкового органу, відповідно до якої він за надуманими підставами взагалі заперечує цивільну правоздатність постачальника позивача, вважає укладені угоди нікчемними та не визнає з цього приводу право на податковий кредит. Постачальник позивача у першому ланцюгу мав необхідний обсяг цивільної та податкової правоздатності, оскільки перебував на обліку у органах податкової служби та мав свідоцтво платника податку на додану вартість. Оскільки Державна податкова служба зареєструвала ПП «Арткат» платником ПДВ, видала йому Свідоцтво №100290115, яке це посвідчує, її органи не мають права заперечувати можливість формування податкового кредиту за рахунок цього підприємства. Крім того, судом також враховується те, що податковим органом зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні ПП «Арткат», на підставі яких сформовано податковий кредит позивача.

Ті обставини, що у ПП «Арткат» недостатньо власних трудових чи матеріальних ресурсів, або в ланцюгах постачальників є сумнівні підприємства чи навіть підприємства, які визнані фіктивними, є лише приводом (сигналом) для більш ретельної перевірки (дослідження) їх діяльності. Самі по собі ці обставини не можуть бути підставами для позбавлення покупців цих підприємств права на віднесення сплачених на їх користь коштів до податкового кредиту.

На переконання суду, якщо податковий орган мотивує своє рішення про позбавлення платника податків права на віднесення сплачених постачальникам коштів до податкового кредиту та валовим витратам тим, що, на його думку, відбулася фіктивна операція по штучному нарощуванню цих показників, то цьому повинно передувати доведеність цієї діяльності платника податків або його контрагентів у порядку кримінального судочинства.

Щодо висловлених у Акті перевірки зауважень до товарно-транспортних накладних: недостатньо конкретизації місць навантаження, розвантаження (вулиця, будинок), власника автотранспорту, суд вважає їх дріб'язковими, несуттєвими та такими, що не можуть вплинути на недійсність цих товарно-транспортних накладних. В накладних зазначений державний реєстраційний номер автомобіля, за яким завжди можливо встановити власника автотранспорту.

Взагалі, для підтвердження факту купівлі-продажу товару, товарно-транспорті накладні не є обов'язковими документами. Товарно-транспорті накладні є, перш за все, документами, які підтверджують факт виконання робіт з перевезення або надання інших транспортних послуг. Оскільки позивач сплачував ПП «Арткат» кошти не за перевезення або інші транспортні послуги, а саме за товар, то і товарно-транспортна накладна має не обов'язкове, а факультативне значення, а дрібні недоліки у її оформленні не можуть позбавити покупця права на податковий кредит та врахування валових витрат.

Крім того, в судовому засіданні було допитано в якості свідка директора ПП «Арткат» ОСОБА_1 (арк.спр.70-73 ), який повністю підтвердив укладення та виконання очолюваним ним підприємством договору поставки бітуми з ТОВ «Дорога-Сервіс», отримання від позивача коштів та видачу йому податкових накладних.

На підтвердження реальності факту постачання бітуму позивачу ОСОБА_1. надав суду копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів Камаз р.н. НОМЕР_1 прицеп р.н.НОМЕР_2 паливна цистерна р.н.НОМЕР_3, що відповідає зазначеному автотранспорту у товарно-транспортних накладних (арк.спр.74-76 ).

Також, факт реальності та товарності господарської операції ТОВ «Дорога-Сервіс» з ПП «Арткат» підтверджується фактом подальшого використання зазначеного бітуму у господарської діяльності та продаж його у складі асфальтобетону ТОВ «Укрпівденьбудінвест» (арк.спр.57-58 ).

Враховуючи викладене, за наявності у позивача всіх первинних документів, доведеність реальності постачання товару, сплати за нього коштів та подальшого використання у господарської діяльності підприємства, у податкового органу немає ніяких підстав для позбавлення підприємства права на врахування сплачених ним коштів ПП «Арткат» в якості податкового кредиту та витрат, які враховуються під час визначення об'єкту оподаткування.

Всі претензії податківців, висловлені у Акті перевірки щодо діяльності ПП «Арткат», жодним чином не стосуються позивача, і він не може нести відповідальність за своїх контрагентів.

Податковим кодексом України, не передбачається солідарної відповідальності для всіх учасників господарської діяльності по всім ланцюгам постачальників.

Чинним законодавством України не встановлено обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність з негативними наслідками саме щодо цієї особи.

Зазначена правова позиція, зокрема, викладена у постановах Верховного Суду України від 01.06.10 за позовом ПП «Армавір» до ДПІ у Печерському районі м. Києва, від 19.11.10 у справі за позовом ВАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» до Кременчуцької ОДПІ, від 31.01.11 за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської ОДПІ, а також у Рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.09 по справі «Булвес» проти Болгарії.

Відповідно до ч.2 ст.160, 244-2 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних відносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України.

Позов задовольнити повністю, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Центральному району м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївської області №0004242204 про визначення ТОВ «Дорога-Сервіс» грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 85131,25 гривень та №0004252204 про визначення ТОВ «Дорога-Сервіс» грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 81077,50 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Центральному району м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївської області №0004242204 про визначення ТОВ «Дорога-Сервіс» грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 85131,25 гривень та №0004252204 про визначення ТОВ «Дорога-Сервіс» грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 81077,50 гривень.

3. Судові витрати: сплата судового збору 1662,10 гривень стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Дорога-Сервіс» (код 30826200).

4. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд, протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.

Суддя В.В.Біоносенко

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 01.11.2013

Суддя В.В. Біоносенко