Рішення

від 14.11.2013 по справі 5011-8/17524-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-8/17524-2012 14.11.13

За позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»

До 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «РБ-Резерв»

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Акваторія»

3) Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Інтерсофт»

Про стягнення заборгованості

Головуючий суддя Полякова К.В.

Суддя Картавцева Ю.В.

Суддя Нечай О.В.

Представники :

від позивача: Максюта Е.А. (дов. № б/н від 17.01.13),

від відповідача 1: не з'явилися,

від відповідача 2: Сидоренко М.В. (дов. № б/н від 11.02.13),

від відповідача 3: Здоренко В.Є. (дов. № б/н від 17.01.13),

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «РБ-Резерв», Товариства з обмеженою відповідальністю «Акваторія», Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Інтерсофт» про солідарне стягнення заборгованості у розмірі 4 034 257,14 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок порушення ТОВ «РБ-Резерв» зобов'язання, щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за їх користування, взяте на себе умовами Договору відновлювальної кредитної лінії № 24-11/1 від 16.01.08 у останнього виникла заборгованість перед ПАТ «Укрсоцбанк», що надає право банку стягнути суму заборгованості безпосередньо з боржника та поручителів за Договором поруки № 02-038/16 та Договором поруки № 02-038/17 у судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.12 порушено провадження за вищезазначеним позовом та призначено розгляд справи на 17.01.2013 року.

У судовому засіданні 17.01.2013 у зв'язку з неявкою представників відповідачів 1, 2 та враховуючи клопотання позивача про відкладення розгляду справи, розгляд справи відкладено на 31.01.2013 року.

29.01.2013 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва позивачем подано заяву про забезпечення позову, а саме:

- вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на поточний рахунок у гривні № 26007300043502 відкритий 01.06.2007 року у АКБ Банк "Форум" відповідачем 1;

- направити запити до БТІ, МРЕВ УДАЇ, ДПА та Державного агентства земельних ресурсів з метою виявлення іншого майна, яке належить ТОВ "РБ-Резерв", ТОВ "Акваторія", ТОВ "Спільне підприємство "Інтерсофт" з ціллю подальшого накладення на нього арешту;

- ужити заходів по забезпеченню позову шляхом накладення арешту на все майно (особисте чи на частку в спільній власності) ТОВ "РБ-Резерв", ТОВ "Акваторія", ТОВ "Спільне підприємство".

За наслідками розгляду вказаної заяви у судовому засіданні 31.01.2013 у її задоволенні відмовлено, про що зазначено в ухвалі від 31.01.2013, якою також розгляд справи відкладено на 14.02.2013 року.

За наслідками розгляду справи у судовому засіданні 14.02.2013 справу призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів.

Розпорядженням В.о. Голови Господарського суду міста Києва від 14.02.2013 визначено для розгляду справи № 5011-8/17524-2012 колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Полякова К.В., судді Картавцева Ю.В. та Літвінова М.Є.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.02.2013 справу № 5011-8/17524-2012 прийнято до провадження колегію суддів у складі: головуючий суддя Полякова К.В., судді Картавцева Ю.В. та Літвінова М.Є. та призначено її до розгляду на 28.02.2013 року.

28.02.2013 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду м. Києва від представників відповідача-2 та відповідача-3 надійшли відзиви на позовну заяву.

За наслідками розгляду справи у судовому засіданні 28.02.2013, з метою вивчення поданих по справі доказів судом оголошено перерву до 04.04.2013 року.

Ухвалою суду від 04.04.2013 розгляд справи відкладений на 11.04.2013, у зв"язку із нез"яввленням до судового засідання відповідача 2, що перешкоджає розгляду справи.

11.04.2013 відповідачем 2 - Товариством з обмеженою відповідальністю "Акваторія" подано до суду клопотання про призначення судової експертизи.

Під час судового засідання 11.04.2013 судом розглянуто клопотання відповідача 2 та з"ясовано думку інших учасників судового процесу, у судовому засіданні оголошено перерву до 12.04.2013 року.

За результатами розгляду справи 12.04.13, судом призначена судова почеркозвавча експертиза та судова технічна експертиза документів, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Ухвалою суду від 12.04.13, у порядку передбаченому ст. 79 ГПК України, провадження у справі зупинено до проведення судової почеркознавчої експертизи, судової технічної експертизи документів та повернення справи до Господарського суду міста Києва.

30.09.13 матеріали справи та висновок експерта повернулись на адресу Господарського суду міста Києва, що є підставою для поновлення провадження у справі № 5011-8/17524-2012.

У зв'язку із перебуванням судді Літвінової М.Є. у відпустці, розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва матеріали справи передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючий суддя Полякова К.В., судді Картавцева Ю.В та Нечай О.В.

Ухвалою суду від 30.09.13 справу № 5011-8/17524-2012 прийнято до свого провадження вищезазначеною колегією суддів, поновлено провадження у справі та призначений розгляд справи на 31.10.13 року.

У зв'язку із необхідністю повного та всебічного з'ясування обставин справи та необхідністю надання додаткових доказів розгляд справи відкладений на 14.11.13, про що судом винесено відповідну ухвалу.

У судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення по суті спору, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві та додаткових письмових запереченнях та поясненнях, просив позовні вимоги задовольнити.

Відповідач 1 до судового засідання 14.11.13 у судове засідання не направив свого представника, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується наявністю підпису уповноваженого представника на розпискі про відкладення розгляду справи від 31.10.13 року.

Приписи статті 22 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Нормами ст. 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихсь обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п. 3.9.2 постанови N 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Під час судового засідання представник відповідача 2 заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи, яке визнане судом необґрунтованим та таким що не підлягає задоволенню.

Надалі, представником відповідача 2 заявлено клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної, на його думку, справи за позовом Раміка Віталія Вікторовича до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» за участі Товариства з обмеженою відповідальністю «РБ-Резерв» про визнання договору відновлювальної кредитної лінії недійсним, провадження у якій порушено Голосіївським районним судом м. Києва 14.11.13 року.

Суд, з'ясувавши думку сторін щодо заявленого клопотання відповідача 2 про зупинення провадження у справі, відмовив у його задоволенні з огляду на таке.

За приписами п. 3.16. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України», статтею 79 ГПК України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним. Зокрема, відповідно до частини першої статті 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що порушення провадження у справі, предметом спору у якій є визнання недійсним кредитного договору, не перешкоджає з'ясуванню обставин у справі, в якій предметом спору є повернення кредиту та сплата відсотків за ним, а тому клопотання відповідача 2 про зупинення провадження не підлягає задоволенню.

Представник відповідача 3 проти позову заперечував, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях.

За таких обставин, незважаючи на те, що позивач не з'явився на виклик суду, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача 2 та представника відповідача 3, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.01.08 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк", правонаступником якого є позивач - Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «РБ-Резерв» (позичальник) укладено Договір відновлювальної кредитної лінії № 24-11/1 (а. с. 10-21).

Пунктом 1.1. Договору відновлювальної кредитної лінії № 24-11/1 від 16.01.08 передбачено, що банк здійснює позичальнику надання кредиту окремими частинами, - траншами, зі сплатою 14,5% процентів річних за Кредитом та комісій, в розмірі та в порядку визначеному тарифами на послуги по наданню кредитів, що містяться у Додатку 1 до цього договору, який є невід'ємною частиною цього Договору, в межах максимального ліміту заборгованості позичальника за кредитом в сумі 3302000 гривень, відповідно до графіку зниження максимального ліміту заборгованості. Кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 15.01.13 на умовах, визначених цим Договором.

У подальшому до Договору відновлювальної кредитної лінії № 24-11/1 від 16.01.08 укладено Додаткову угоду № 1 від 01.07.08, якою внесені зміни у Додаток № 1, а саме включено послугу у вигляді плати за використаний кредитний ліміт у розмірі 4,5% річних, який нараховується щоденно на залишок заборгованості за визначеною формулою.

Досліджуючи умови укладеного між сторонами Договору про відновлювальну кредитну лінію з Додатковою угодою № 1, судом встановлено, що відповідно до п. 2.3. Договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно в останній робочий день поточного місяця за період з останнього робочого дня попереднього місяця по день, що передує останньому робочому дню поточного місяця, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі, за методом "факт/360", де "факт" - фактична кількість днів у періоді, за яким здійснюється нарахування процентів, а " 360" - умовна кількість днів у році. При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення кредиту.

Пунктом 2.4. Договору про надання відновлювальної кредитної лінії визначено, що сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті виданого кредиту щомісячно не пізніше п'ятого числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані відсотки, а також в день повернення заборгованості за Кредитом в повній сумі на рахунок № 20786038856821, відкритий в Міжрайонному відділенні Київської міської філії АКБ «Укрсоцбанк».

На виконання Кредитного договору позичальник зобов'язався своєчасно та в повному обсязі погашати кредит із нарахованими процентами за фактичний час його використання та можливими штрафними санкціями в порядку, визначеними умовами договору.

Як передбачено п. 4.1. Договору кредиту, у разі прострочення Позичальником строків погашення Кредиту та/або сплати відсотків, комісій, зазначених у п.п. 1.1.1., 3.3.6.1., 3.3.15., 3.3.17., 2.4., 2.5. цього Договору, Позичальник сплачує кредитору пеню в національній валюті в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період невиконання зобов'язань за цим договором, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, починаючи з наступного дня за днем прострочення.

Згідно п. 3.2.7. Договору кредиту у разі порушення Позичальником зобов'язань, визначених у п.п. 3.3.3.-3.3.18. цього Договору кредиту, за письмовим повідомленням Кредитора до Позичальника, односторонньому порядку розірвати цей Договір, що має наслідком дострокове, протягом 30 (тридцяти) календарних днів від дня отримання Позичальником відповідної письмової вимоги кредитора, виконання Позичальником всіх своїх зобов'язань за Договором кредиту, а саме: повернення Кредиту, сплату процентів, комісій, а також сплату можливої неустойки (пені, штрафів) та відшкодування збитків,завданих простроченням виконання. Після погашення зазначених вимог цей Договір вважається розірваним.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Положеннями ч. 1 ст. 1048 ЦК України зазначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

Судом у межах розгляду даного спору встановлено, що станом на 31.10.12. у Товариства з обмеженою відповідальністю «РБ-Резерв» існує заборгованість у розмірі 4034257,14 грн., з яких:

Сума заборгованості за кредитом - 2974716,01 грн.;

Сума заборгованості за відсотками - 599954,90 грн.;

Розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту - 195291,80 грн.;

Розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків - 35635,05 грн.

Розмір інфляційних витрат за кредитом - 24131,65грн.;

Розмір інфляційних витрат за відсотками - 3044,53 грн.;

Розмір нарахованої комісії за кредитом 201483,20 грн.

15.01.13 строк повернення кредиту закінчився, однак Товариство з обмеженою відповідальністю «РБ-Резерв» не виконало свої зобов'язання за Договором відновлювальної кредитної лінії № 24-11/1 від 16.01.08 та Додаткової угоди № 1 до нього.

Під час розгляду даного господарського спору, позичальником - Товариством з обмеженою відповідальністю «РБ-Резерв» визнано позовні вимоги у повному обсязі у розмірі 4034257,14 грн., про що останнім зазначено у відзиві на позовну заяву.

З метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов'язань - способи або види забезпечення виконання зобов'язань.

Нормами статті 546 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Так, у забезпечення виконання кредитних зобов'язань Товариством з обмеженою відповідальністю «РБ-Резер» (позичальник) за Договором відновлювальної кредитної лінії № 24-11/1 між Акціонерним комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (кредитор) укладено Договір поруки № 02-038/16 від 16.01.08 із Товариством з обмеженою відповідальністю «Акваторія» (поручитель) та Договір поруки № 02-38/17 від 16.01.08 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Інтерсофт» (поручитель). Зазначені договори поруки укладені на ідентичних умовах.

У відповідності до п. 1.1. вищезазначених договорів поруки, поручитель зобов'язується перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій, у розмірі та у випадках, передбачених Договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 24-11/1 від 16.01.08 року.

Статтею 2 Договору поруки № 02-38/16 та Договору поруки № 02-38/17 визначено зміст зобов'язання забезпеченого порукою, а саме:

- повернення траншів кредиту, що надаватимуться в межах максимального ліміту заборгованості в розмірі до 3302000,00 грн. з щомісячним зниженням ліміту за станом на кожне 15 число місяця, починаючи з січня 2009 на 67387,00 грн., з коригуванням залишку ліміту на останній місяць дії Договору кредиту та порядком погашення заборгованості, який зазначений в п. 1.1.1 договору кредиту, з кінцевим терміном погашення до 15.01.13, а також дострокового погашення у випадках, передбачених Договором кредиту (пункт 2.1.1 Договорів поруки);

- сплата відсотків за користування кредитом, у розмірі 14,5% відсотків річних та комісій, визначених договором кредиту (пункт 2.1.2. Договорів поруки);

- сплата можливих штрафних санкцій, визначених Договором кредиту (п. 2.1.3. Договорів поруки);

- інші витрати, пов'язані зі здійсненням забезпеченої порукою вимоги (2.1.4. Договорів поруки).

У подальшому до Договору поруки № 02-38/16 від 16.01.08 та Договору поруки № 02-38/17 від 16.01.08 внесені зміни, шляхом укладення Додаткової угоди № 1 від 01.07.08 до кожного з зазначених договорів поруки.

Так, у зв'язку із укладенням додаткової угоди до Договору кредиту щодо зміни процентної ставки сторони дійшли згоди в пункті 2.1.2. Договорів поруки вислів « 14,5 відсотків річних» замінити на вислів «у розмірі 19 відсотків річних».

Відповідно до п. 3.4. Договору поруки № 02-38/16 та Договору поруки № 02-38/17. кредитор має право у разі невиконання позичальником та поручителем забезпеченого порукою зобов'язання видати наказ про примусову оплату несплаченої суми зобов'язання з рахунків позичальника та/або поручителя, або звернути стягнення на все майно поручителя та/або позичальника, як солідарних боржників, згідно чинним законодавством України.

Як вбачається із матеріалів справи, оскільки ТОВ «РБ-Резерв» не здійснив погашення заборгованості за кредитним договором та відсотків за користування кредитними коштами, позивач листами: № 19.1-01/2055 від 27.03.12 Товариству з обмеженою відповідальністю «РБ-Резерв» ( т. 1 а. с. 41-042); № 19.1-01/2054 від 27.03.12 Товариству з обмеженою відповідальністю «Акваторія» ( т. 1 а. с. 36-37) та № 19.1-01/2056 від 27.03.12 Товариству з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Інтерсофт» (т. 1 а. с. 31-32) повідомив про дострокове виконання зобов'язання за Договором відновлювальної кредитної лінії № 24-11/1 від 16.01.08, договору поруки № 02-38/16 від 16.01.08 та Договору поруки № 02-38/17 від 16.01.08, а саме щодо дострокового повернення кредиту. Однак зазначені вище вимоги залишені без відповіді та реагування.

За таких обставин Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «РБ-Резерв», Товариства з обмеженою відповідальністю «Акваторія» Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Інтерсофт» про стягнення солідарно заборгованість у розмірі 4034257,14 грн.

Під час розгляду даного господарського спору, відповідач 2 та відповідач 3 заперечують проти задоволення позовних вимог та стягнення солідарно з них суми заборгованості за Договором відновлювальної кредитної лінії № 24-11/1, посилаючись на положення частини 1 статті 559 Цивільного кодексу України, приписами якої передбачено, що порука за договором припиняється внаслідок збільшення обсягу відповідальності поручителя без його згоди на таке збільшення. ТОВ «Акваторія» та ТОВ «Інтерсофт» вважають, що таке збільшення обсягу відповідальності відбулося внаслідок внесення змін Додатковою угодою № 1 від 01.07.08 до Договору відновлювальної кредитної лінії № 24-11/1 від 16.01.08 року.

Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю «Акваторія» у межах розгляду справи заперечувало проти того, що його директором Рамік В.В., як уповноваженою особою, укладено Додаткову угоду № 1 від 01.07.08 до Договору поруки № 02-38/16 від 16.01.08, а тому клопотав про призначення судової експертизи.

З метою з'ясування зазначених обставин, судом призначено почеркознавчу експертизу та судову технічну експертизу документів. Висновком експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, складеного за результатами проведення експертизи, зазначено, підпис розміщений у розділі «Сторона 3. Поручитель ТОВ «Акваторія» у графі «Директор

---

О.М. Рамік» у місці розташування відтиску печатки ТОВ «Акваторія» у Додатковій угоді № 1 від 01.07.08 до Договору поруки № 02-038/16 від 16.01.08, виконаний директором ТОВ «Акваторія» Раміком Віталієм Вікторовичем. Щодо нанесеного відтиску печатки експерти зазначили, що відтиск печатки ТОВ «Акваторія» у Додатковій угоді № 1 від 01.07.08 до Договору поруки № 02-38/16 від 16.01.08 та експериментальних зразках нанесені однією і тією ж печаткою.

Одночасно, Товариство з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Інтерсофт» у якості заперечення проти позову про солідарне стягнення з нього суми заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії зазначає, що ПАТ «Укрсоцбанк» має право задовольнити свої вимоги за рахунок переданого в іпотеку ТОВ «РБ-Резерв» шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, укладеного як забезпечення виконання зобов'язання за Договором відновлювальної кредитної лінії № 24-11/1.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, положення яких кореспондуються із нормами статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Нормами статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч.1 ст. 611 ЦК України).

З наданих позивачем доказів - банківської виписки про рух коштів по позичковому рахунку - вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, перерахувавши Товариству з обмеженою відповідальністю «РБ-Резерв» за Договором відновлювальної кредитної лінії № 24-11/1 від 16.01.08 кредитні кошти, тоді як відповідач 1 свої зобов'язання за даним кредитним договором належним чином не виконав.

Відповідач 1 - ТОВ «РБ-Резерв» не заперечував факт отримання кредиту та. під час розгляду справи, визнав факт наявної суми заборгованості у розмірі 4034257,14 грн.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Частинами 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 541 Цивільного кодексу України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання

У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі (ч. ч. 1, 2 ст. 543 ЦК України).

Положеннями частини 1 статті 559 Цивільного кодексу України визначено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Зі змісту вище зазначеної статті, до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання без згоди поручителя, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності останнього: збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає, зокрема, у разі встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення, розширення змісту основного зобов'язання щодо дострокового повернення кредиту та плати за користування ним.

При цьому обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання.

Із системного аналізу вище наведених норм, суд вважає хибними доводи відповідача 2 та відповідача 3 щодо припинення зобов'язання за Договором поруки № 02-38/16 від 16.01.08 та договором поруки № 02-38/17 від 16.01.08 у зв'язку із збільшенням обсягу відповідальності поручителя внаслідок укладання Додаткового угоди № 1 від 01.07.08 до Договору поруки № 02-38/16 та Додаткової угоди № 1 від 01.07.08 до Договору поруки № 02-38/17 без згоди ТОВ «Акваторія» та ТОВ «Інтерсофт».

Із Додаткової угоди № 1 до Договору поруки № 02-38/16, вбачається що на зміни щодо встановлення процентної ставки у розмірі 19% відсотків річних, поручителем надана згода, що підтверджується підписом директора та печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю «Акваторія» у відповідній графі договору, що також підтверджено висновком експертів за наслідками проведення судової експертизи.

Зі змісту Додаткової угоди № 1 до Договору поруки № 02-38/17 вбачається факт погодження сторонами відсоткової ставки у розмірі 19% річних, що підтверджується наявним підписом директора та наявним відтиском печатки, у відповідній графі угоди.

Таким чином, суд дійшов висновку, про відсутність підстав вважати зобов'язання за Договорами поруки припиненими у розумінні частини 1 статті 559 Цивільного кодексу України.

Приписами ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України передбачено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Отже, оскільки строк виконання зобов'язання за Договором відновлювальної кредитної лінії № 24-11/1 від 16.01.08 встановлений до 15.01.13, а договорами поруки не встановлено строку припинення поруки, вимоги до поручителів направлені позивачем 27.03.12, тобто у межах 6 місячного строку, щодо дострокового повернення кредитних коштів, тому порука за договором поруки № 02-38/16 від 16.01.08 та договором поруки № 02-38/17 від 16.01.08 не припинена.

Пунктом 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.12 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» встановлено, право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК, статті 3 і 4 ЦПК).

Задоволення позову кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави не є перешкодою для пред'явлення позову про стягнення заборгованості з поручителя за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду справи заборгованість за кредитом не погашена. Задоволення позову кредитора про стягнення заборгованості з поручителя не є перешкодою для пред'явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави з метою погашення заборгованості за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду спору заборгованість за кредитом не погашена.

З системного аналізу вищевикладених правових норм, суд визнає хибними твердження ТОВ «Інтерсофт» щодо можливості задоволення вимог кредитора за рахунок переданого ТОВ «РБ-Резерв» в іпотеку майна, оскільки обрання способу захисту свого права у спорах щодо стягнення кредитної заборгованості, є виключним правом кредитора - ПАТ «Укрсоцбанк».

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, оскільки, поруку за Договорами поруки № 02-38/16 від 16.01.08 та Договором поруки № 02-38/17 від 16.01.08 не припинено, строк виконання зобов'язання за Договором відновлювальної кредитної лінії № 24-11/1 від 16.01.08 настав, а сума заборгованості у розмірі 4034257,14 грн. визнано позичальником - ТОВ «РБ-Резерв», тому позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» визнаються судом обґрунтованими, документально доведеними та такими, що підлягає задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідачів.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75 ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «РБ-Резерв». Товариства з обмеженою відповідальністю «Акваторія» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Інтерсофт» про солідарне стягнення 4034257,14 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «РБ-Резерв» (02094, місто Київ, вулиця Червоноткацька, будинок 84; ідентифікаційний код 35140159), Товариства з обмеженою відповідальністю «Акваторія» (02099, місто Київ, вулиця Ялтинська, будинок 5-Б; ідентифікаційний код 32705154) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Інтерсофт» (01023, місто Київ, вулиця Шота Руставелі, будинок 12-А; ідентифікаційний код 23982269) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (04119, місто київ, вулиця Білоруська, будинок 11; ідентифікаційний код 09322018) суму заборгованості за кредитом 2974716 (два мільйони дев'ятсот сімдесят чотири тисячі сімсот шістнадцять) гривень 01 копійку, суму заборгованості за відсотками 599954 (п'ятсот дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят чотири) гривні 90 копійок, розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту 195291 (сто дев'яносто п'ять тисяч двісті дев'яносто одну) гривню 80 копійок, розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків 35635 (тридцять п'ять тисяч шістсот тридцять п'ять) гривень 05 копійок, розмір інфляційних витрат за кредитом 24131 (двадцять чотири тисячі сто тридцять одну) гривню 65 копійок, розмір інфляційних витрат за відсотками 3044 (три тисячі сорок чотири) гривні 53 копійки, розмір нарахованої комісії за кредитом 201483 (двісті одну тисячу чотириста вісімдесят три) гривні 20 копійок та витрати по сплаті судового збору у розмірі 64 380 (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят) гривень 00 копійок.

Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частину у судовому засіданні 14.11.13 року.

Повний текст рішення буде складено протягом п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України, після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

складено та підписано 19.11.13 року.

Головуючий суддя К.В. Полякова

Суддя Ю.В. Картавцева

Суддя О.В. Нечай