Рішення

від 11.11.2013 по справі 916/2504/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" листопада 2013 р.Справа № 916/2504/13

Господарський суд Одеської області у складі:

Суддя Зайцева Ю.О.

при секретарі судового засідання Буза К.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: Логовський В.В.(довіреність№б/н від 12.09.2013 р.); Дідівський Р.В. (довіреність №11.09.2013 р.);

Від відповідача : Легенченко О.А. (довіреність№2 від 19.10.2013 р.);

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Галіція дистилері" до відповідача Компанії «Правда» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення 2691010,65 грн.,

ВСТАНОВИВ :

Суть спору : 17.09.2013 р. Приватне підприємство " Галіція дистилері " звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Компанії «Правда» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення 2691010,65 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.09.2013 р. порушено провадження у справі № 916/2504/13 з призначенням до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Одночасно з поданням позову, 17.09.2013 р. Приватне акціонерне товариство "Галіція дистилері» звернулось із заявою про забезпечення позову (вх.27718/13), в якій просить суд вжити заходів щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в сумі 2 744 830,86 грн. (два мільйони сімсот сорок чотири тисячі вісімсот тридцять) грн. 86 коп., або еквівалентну суму коштів в іноземній валюті, що належать Компанії «Правда» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 31480717) та знаходяться, зокрема, але не виключно, на банківських рахунках Компанії «Правда» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю:1) № 26005707166315 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805, (адреса відділення: м. Київ, вул. Лєскова, 9). 2) № 260050125806 в ООДАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 328351 (адреса відділення: м. Одеса, вул. Садова, 10, Дворянська, 8). 3) № 26008001303830 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528 (адреса відділення: м. Київ, вул. Жилянська, 43), та будь-яких інших рахунках Компанії «Правда» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 31480717), які будуть виявлені державним виконавцем у процесі виконання відповідної ухвали суду про забезпечення позову.

Ухвалою господарського суду від 19.09.2013 р. заяву позивача частково задоволено, накладено арешт в межах суми позовних вимог та можливих судових витрат позивача Приватного акціонерного товариства "Галіція дистилері» на грошові кошти відповідача в розмірі 2 744 830 (два мільйони сімсот сорок чотири тисячі вісімсот тридцять) грн. 86 коп., або еквівалентну суму коштів в іноземній валюті, що належать Компанії «Правда» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (65031, Одеська область. Біяяївський р-н., сільрада Усатівська, за межами населеного пункту 462 км. плюс 900 м. автошляху Київ-Одеса р/р 26005707166315 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805, код ЄДРПОУ 31480717) та знаходяться, зокрема, але не виключно, на банківських рахунках: 1) № 26005707166315 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805, (адреса відділення: м. Київ, вул. Лєскова, 9). 2) № 260050125806 в ООДАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 328351 (адреса відділення: м. Одеса, вул. Садова, 10, Дворянська, 8).

Ухвалою від 16.10.2013 р. розгляд справи в порядку ст. 77 ГПК України відкладено до 01.11.2013 р.

В судовому засіданні 01.11.2013 р. клопотання представника позивача та представника відповідача про витребування доказів (вх. ГСОО№33338, №3337 від 01.11.2013 р.) частково задоволені.

Ухвалою від 01.11.2013 р. розгляд справи в порядку ст. 77 ГПК України відкладено до 11.11.2013 р.

В судовому засіданні 11.11.2013 р. представником позивача подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову, відповідно до змісту якого ПП «Галіція Дистилері» просить накласти арешт на товар (алкогольну продукцію) торговельних марок «Грінвіч» (в асортименті: Грінвіч3*, Грінвіч5*, Грінвіч Резерв, Грінвіч Особливий Резерв), «Бучач» (в асортименті: Ренуаж 4*, Ренуаж 5*), «Яблуківка Українська» (в асортименті: Яблуківка Українська, Яблуківка Українська особлива), «Грушовиця Українська» ( в асортименті: Грушовиця Українська), що знаходиться на складах компанії «Правда» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю.

В задоволенні вказаної заяви судом відмовлено з підстав необґрунтованості, оскільки належних та допустимих доказів ПП «Галіція Дистилері» щодо кількості, місця знаходження та належності товару не надало.

11.11.2013 року після повернення з нарадчої кімнаті, відповідно до ст. 85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частину рішення по справі №916/2330/13.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення, суд встановив:

В обґрунтування позовної заяви Приватне акціонерне товариство "Галіція дистилері» посилається на те, що 04 жовтня 2011р. між позивачем та Компанією «Правда» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю було укладено договір купівлі-продажу з наданням дилерських повноважень № 056. В порядку та на умовах, визначених договором, позивач продав, а відповідач купив партії алкогольної продукції ТМ «Грінвіч», ТМ «Бучач», ТМ «Ренуаж», ТМ «Яблуківка Українська» і «Яблуківка Українська Особлива» та ТМ «Грушовиця Українська» загальною вартістю 17692195,79 грн.

Відповідно до п. 1.2. Договору №056 від 04 жовтня 2011р. в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Продавець продає, а Покупвць-Дилер купує коньяки торгівельних марок «Грінвіч», «Три мушкетери», «Бучач», «Адмірал Нельсон», «Ренуаж» за цінами та в асортименті, що попередньо погоджується сторонами з Додатках до даного Договору,

Пунктом 4.1. Договору встановлено, що Продаж товару здійснюється Продавцем на умовах DDU - поставка до місця зазначеного в заявці Покупцем-Дилером, відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс - 2000 р.

Відповідно до умов Договору безпосередньо кожна окрема партія Товару продається на підставі заявки на продаж в оригіналі ( п. 4.2. Договору), поставка Товару Покупцю - Дилеру здійснюється у строк 5 ( п'ять) робочих днів починаючи з наступного робочого дня від дня отримання заявки Покупцем.(п. 4.3. Договору).

Відповідно до пункту 5.4 Договору, відповідач мав розрахуватися за товар протягом 30 тридцяти) календарних днів після поставки відповідної партії товару.

Пунктом 5.7. Договору встановлено обов'язок Продавця сповістити Покупця-Дилера у письмовій формі за 14 ( чотирнадцять) календарних днів про дати зміни, для чого надсилає Покупцю-Дилеру новий прайс-лист із зазначенням дати введення нових цін, завірений підписом відповідальної особи, скріпленим печаткою продавця. Ціни на прийнятий та замовлений Товар за погодженою Продавцем заявкою зміні не підлягають.

Відповідно до п. 13.1. Договору набирає чинності з моменту його підписання і скріплення печатками Сторін та діє протягом одного року.

Пунктом 13.2. визначено, що якщо жодна із сторін за 20 (двадцять) календарних днів до дати припинення дії Договору не заявить іншій стороні про свій намір розірвати або змінити цей Договір, - строк дії цього Договору вважається продовженим ( пролонгованим) на один рік на тих самих умовах, які передбачені цим Договором.

Позивач зазначає, що станом на 11 вересня 2013р. відповідач розрахувався лише за частину отриманого Товару.

В серпні 2013 року відповідачем було надано позивачу, з метою укладення, Додаткову угоду від 08 серпня 2013р. до Договору, згідно якої відповідач визнав наявність заборгованості перед позивачем в сумі 2411829,46 грн. (два мільйони чотириста одинадцять тисяч вісімсот двадцять дев'ять гривень 46 коп.) Пропозиція до укладення вказаної Додаткової угоди була відхилена Позивачем.

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, заборгованість у відповідача виникла за видатковими накладними №2546 від 08.12.12 р., №2606 від 14.12.12р., №2671 від 21.12.12 р., №2672 від 21.12.12 р., №2717 від 25.12.12 р., №102 від 31.01.13 р., №342 від 11.03.12 р.

Відповідач проти поданого позову заперечував з наведених підстав. З посиланням на п. 13.1 та 13.2 договору, відповідач вважає, що поставки від 31.01.2013 року та 11.03.2013 року не можуть вважатись такими, що здійснені в межах договору №056 від 04.10.2013 року.

Відповідач зазначає, що оскільки відповідно до умов договору безпосередньо кожна окрема партія Товару продається на підставі заявки на продаж в оригіналі ( п. 4.2. Договору), поставка Товару Покупцю - Дилеру здійснюється у строк 5 ( п'ять) робочих днів починаючи з наступного робочого дня від дня отримання заявки Покупцем (п.4.3. Договору). На підтвердження невідповідності поставок. Договору № 056 Відповідач наголошує, що у 2013 році заявок на отримання товару від Відповідача до Позивача не надходило, остання заявка на поставку товару від Відповідача датована 26.11.2012 року. Таким чином, на думку відповідача, дія положень Договору №056 не може розповсюджуватись на зазначені поставки, а відтак не є предметом розгляду даного позову.

Також відповідач як підставу свої заперечень вказує, що з наданих до суду видаткових накладних вбачається, що позивач в порушення положень договору та закону в односторонньому порядку змінив вартість Товару без погодження таких змін з Відповідачем. Зокрема, у видатковій накладній № 2606 від 14.12. 2012 року вартість Коньяку Грінвіч 5* 0,25 складає 15,3000 грн. (ціна без ПДВ), а у накладній № 2717 від 25.12.2012 року, вартість того самого Товару складає 16000 грн., (ціна без ПДВ), до того ж, на вищезазначених накладних відсутні Прізвище, ім'я та по батькові особи, яка здійснила прийняття товару, відсутня товарно-транспортна накладна (яка є обов'язковим документом відповідно до вимог Договору).

З наведених підстав Приватне акціонерне товариство "Галіція дистилері» 17.09.2013 р. звернулось до суду з позовом про стягнення заборгованості з Компанії «Правда» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно статті 20 Господарського кодексу України права та законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

У відповідності до частини другої статті 16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1. ст.179 ГПК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Згідно із ч.7 ст.179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з нормами статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання. враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач умови договору №056 купівлі-продажу з наданням дилерських повноважень від 04 жовтня 2011р. виконав належним чином, що підтверджується відповідними видатковими накладними.

Щодо посилання відповідача на невідповідність наданих до суду видаткових накладних не відповідають вимогам, оскільки не містять обов'язкових реквізитів та не дають змоги ідентифікувати осіб якими було вчинено підписи, а відтак також не можуть вважатись належними доказами по справі, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 11 вересня 2013р. відповідач розрахувався лише за частину отриманого Товару, про що свідчать банківські виписки відділення № 311 АТ «УкрСиббанк» і ПАТ «Банк Восток» по особовим рахункам ПрАТ «Галіція дистилері» на загальну суму 14773976,47 грн. (чотирнадцять мільйонів сімсот сімдесят три тисячі дев'ятсот сімдесят шість гривень 47 коп.) та документи, що зменшують заборгованість Відповідача, а саме:

1) Акт бою від 11 жовтня 2011р. (в т.ч. накладна № 2569 від 13 жовтня 2011р. до цього Акту);

2) Акт бою від 30 листопада 2012р. (в т.ч. накладна № 2562 від 10 грудня 2012р. до цього Акту);

3) Акт бою від 06 грудня 2012р. (в т.ч. накладна № 2624 від 17 грудня 2012р. до цього Акту);

4) Накладна на повернення від 27 червня 2013р., порядковий номер В1;

5) Накладна на повернення від 04 липня 2013р., порядковий номер В2,

всього на загальну суму 506389,86 грн. (п'ятсот шість тисяч триста вісімдесят дев'ять гривень 86 коп.)

За усіма накладними, що підтверджують розмір заборгованості відповідача перед позивачем, товар прийнятий ТОВ «Компанія «Правда», накладні підписані вповноваженими особами відповідача та скріплені печаткою підприємства, про що сторони не заперечували під час розгляду справи. Судом досліджено банківські виписки відділення № 311 АТ «УкрСиббанк» і ПАТ «Банк Восток» по особовим рахункам ПрАТ «Галіція дистилері», відповідно до яких вбачається, що відповідач розраховувався за поставлену за накладними продукцію, отже, визнавав наявність такого зобов'язання.

Крім того, в матеріалах справи наявний акт звірки взаємних розрахунків між ПрАТ «Галіція Дистилері» та ТОВ «Компанія «Правда» за період з 01.07.2013 р. по 20.07.2013 р., відповідно до якого сальдо станом на 20.07.2013 р. на користь ПрАТ «Галіція Дистилері» складає 2411829 грн. 46 коп.

Також, судом було встановлено, що 08.08.2013 р. відповідачем по справі ТОВ «Компанія «Правда» було складено додаткову угоду за договором №056 від 04.10.2011 р., якою позивачу запропоновано погодити графік погашення існуючої заборгованості. З пункту 1 додаткової угоди від 08.08.2013 р. вбачається, що відповідача - ТОВ «Компанія «Правда» запропонувало позивачу - ПрАТ «Галіція Дистилері» дійти до згоди, що заборгованість покупця-дилера перед продавцем за договором №056 від 04.10.2011 р. складає 2 411 829 грн. 46 коп.

Зазначена додаткова угода підписана директором ТОВ Компанія «Правда Фесенко І.М. та скріплена печаткою підприємства, а також направлена для ознайомлення та узгодження ПрАТ «Галіція Дистилері».

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення вимог позивача про стягнення суми основного боргу в розмірі 2 411 829 грн. 46 коп.

Оскільки відповідач свої зобов'язання виконав неналежним чином, розрахунок з позивачем за отриманий товар не провів, ПрАТ «Галіція Дистилері» здійснило нарахування штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Ст. 546 Цивільного кодексу України передбачає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування грошовими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом чи договором.

Право учасників господарських відносин встановлювати інші, ніж передбачено кодексом України види забезпечення виконання зобов'язань, визначено ч.2 статті 546 Цивільного кодексу України, що узгоджується із свободою договору встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в складені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв та ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Матеріали справи свідчать, що термін виконання відповідачем своїх зобов'язань по сплаті заборгованості за поставку товару минув, відповідачем зобов'язання не виконані.

Згідно з вимогами ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Також, відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму пені в розмірі 223498 грн. 21 коп. та суму, на яку підлягає збільшенню основний борг з врахуванням 3% річних в розмірі 55682 грн. 98 коп. Перевіривши наданий позивачем розрахунок сум, суд приймає його до уваги.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими і речовими доказами, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. Відповідно ст. ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 33,34,43,44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України,-

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства "Галіція дистилері" до відповідача Компанії «Правда» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення - задовольнити.

Стягнути з Компанії «Правда» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (65031 Одеська обл., пров. Біляївський район, сільрада Усатівська за межами населеного пункту 462 км. плюс 900 м. автошляху Київ-Одеса, код ЄДРПОУ 31480717) на користь Приватного акціонерного товариства "Галіція дистилері" (48400, Тернопільська область, м. Бучач, вул. Бариська 8а, код ЄДРПОУ 31274359) суму 2691010 (два мільйона шістсот дев'яносто одна тисяча десять) грн. 65 коп., що складається з суми основного боргу 2411 829 (два мільйона чотириста одинадцять тисяч вісімсот двадцять дев'ять) грн. 46 коп., суми пені в розмірі 223498 (двісті двадцять три тисячі чотириста дев'яносто вісім) грн. 21 коп., суми 3% річних в розмірі 55682 (п'ятдесят п'ять тисяч шістсот вісімдесят дві) грн. 98 коп. та суму судових витрат в розмірі 53820 (п'ятдесят три тисячі вісімсот двадцять) грн. 21 коп.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Одеської області від 19.09.2013 р.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст складено та підписано 18.11.2013 року.

Суддя Зайцев Ю.О.