Рішення

від 13.11.2013 по справі 910/16992/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16992/13 13.11.13

За позовом Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк"

до 1) Відкритого акціонерного товариства "Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу";

2) Дочірнього підприємства "Торговий дім "Тодак"

про стягнення заборгованості за договором про надання кредитної лінії №CL 07- 141/28-2 від 27.03.2007 року в розмірі 4817241,27 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача: Храновський В.М. (дов.)

Від відповідача 1: не з'явився

Від відповідача 2: не з'явився

У судовому засіданні 13.11.13 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою до відповідача 1 - Відкритого акціонерного товариства "Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу" та відповідача 2 - Дочірнього підприємства "Торговий дім "Тодак" про стягнення заборгованості за договором про надання кредитної лінії №CL 07-141/28-2 від 27.03.2007 року в розмірі 4817241,27 грн., з яких: 4 000 000,00 грн. - основна заборгованість, 636 082,21 грн. - сума простроченої заборгованості, 181 159,06 грн. - сума заборгованості по штрафним санкціям.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2013 р. порушено провадження у справі №910/16992/13 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 24.09.2013р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2013р. відкладено розгляд справи № 910/16992/13 на 22.10.2013р.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 22.10.2013р. від позивача надійшло клопотання про продовження строку розгляду справи.

Представник позивача - Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" в судовому засіданні 22.10.2013р. надав пояснення по суті позовних вимог.

Представники відповідача 1 - Відкритого акціонерного товариства "Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу" та відповідача 2 - Дочірнього підприємства "Торговий дім "Тодак" у судове засідання 22.10.2013р. не з'явились, вимог ухвали Господарського суду м. Києва № 910/16992/13 від 05.09.2013р. не виконали, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2013р. продовжено строк вирішення спору у справі № 910/16992/13 на 15 (п'ятнадцять) днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2013р. відкладено розгляд справи № 910/16992/13 на 13.11.2013р.

13.11.2013р. через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача - Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" надійшли документи по справі.

Представник позивача - Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" в судовому засіданні 13.11.2013р. позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представники відповідача 1 - Відкритого акціонерного товариства "Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу" та відповідача 2 - Дочірнього підприємства "Торговий дім "Тодак" у судове засідання 13.11.2013р. не з'явились, вимог ухвали Господарського суду м. Києва № 910/16992/13 від 05.09.2013р. не виконали, про причини неявки суд не повідомили. Відповідачі належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення №01030 26593704 та № 01030 26593690.

Згідно із п. 3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, неявка представників відповідачів в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, в судовому засіданні 13.11.2013р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

28.03.2007р. між Закритим акціонерним товариством "ОТП Банк", змінено найменування на Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" (банк, позивач) та Відкритим акціонерним товариством "Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу" (позичальник, відповідач) укладено Договір про надання кредитної лінії №CL 07-141/28-2 (Кредитний договір), відповідно до умов якого, банк надає позичальнику кредитну лінію, в рамках якої банк надає позичальнику кредит в розмірі, що не перевищує ліміт фінансування, а позичальник приймає, зобов'язується належним чином використати та повернути банку кредит, а також сплатити проценти та виконати інші зобов'язання, встановлені у цьому Договорі.

В подальшому між Закритим акціонерним товариством "ОТП Банк" та Відкритим акціонерним товариством "Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу" було внесено зміни та доповнення до Договору про надання кредитної лінії №CL 07-141/28-2 від 28.03.2007р., шляхом укладення Додаткової угоди № 1 від 15.10.2007 року, Договору № 2 про зміну договору про надання кредитної лінії від 17.07.2008 року, Договору № 3 про зміну договору про надання кредитної лінії від 12.08.2008 року, Договору № 4 про зміну договору про надання кредитної лінії від 25.04.2012 року, Договору № 5 про зміну договору про надання кредитної лінії від 28.05.2009 року, Договору № 6 про зміну договору про надання кредитної лінії від 31.08.2009 року, Договору № 7 про зміну договору про надання кредитної лінії від 20.10.2009 року, Договору № 8 про зміну договору про надання кредитної лінії від 30.10.2009 року, Договору № 9 про зміну договору про надання кредитної лінії від 25.03.2010 року, Договору № 10 про зміну договору про надання кредитної лінії від 26.08.2010 року, Договору № 11 про зміну договору про надання кредитної лінії від 31.03.2011 року, Договору № 12 про зміну договору про надання кредитної лінії від 22.04.2011 року, Договору № 13 про зміну договору про надання кредитної лінії від 31.01.2012 року, Договору № 14 про зміну договору про надання кредитної лінії від 29.02.2012 року, Договору № 15 про зміну договору про надання кредитної лінії від 29.03.2012 року, Договору № 16 про зміну договору про надання кредитної лінії від 25.04.2013 року, Договору № 17 про зміну договору про надання кредитної лінії від 31.10.2012 року, Договору № 18 про зміну договору про надання кредитної лінії від 31.10.2012 року, Договору № 19 про зміну договору про надання кредитної лінії від 31.01.2013 року, Договору № 20 про зміну договору про надання кредитної лінії від 29.03.2013 року.

У розділі "Визначення термінів" Договору про надання кредитної лінії №CL 07-141/28-2 від 28.03.2007р., ліміт фінансування - це максимально дозволена сума заборгованості позичальника за кредитом. Ліміт фінансування складає 6 000 000,00 грн. або еквівалент цієї суми в іншій(их) валюті(ах).

В період з 27.03.2007р. по 28.10.2010р. ВАТ "Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу" надало позивачу заявки на надання кредиту.

Відповідно до п. 1.2. Договору про надання кредитної лінії №CL 07-141/28-2 від 28.03.2007р., позичальник зобов'язаний використовувати кредит на: а) поповнення обігових коштів; б) виконання зобов'язань позичальника, встановлених у п. 1.9. Договору про надання гарантій та у п. 3.4. Договору про надання акредитивів.

Позивач, на виконання умов договору та згідно наданих відповідачем 1 кредитних заявок надав ВАТ "Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу" кредит в загальну розмірі 4 000 000,00 грн., що не перевищує ліміту фінансування.

Відповідно до Договору № 19 про зміну договору про надання кредитної лінії від 31.01.2013 року до Договору про надання кредитної №CL 07-141/28-2 від 28.03.2007р. сторони виклали п. 1.6. Договору про надання кредитної №CL 07-141/28-2 від 28.03.2007р. в наступній редакції:

"п. 1.6. Позичальник зобов'язаний виконати боргові зобов'язання в повному в строк до 26.04.2013 року включно.

п. 1.6.1. Сторони наступним прийшли до згоди, що в будь - якому випадку повернення кредиту (наданого банком позичальнику відповідно до положень Договору та заборгованість за яким існує станом на дату укладання договору № 19 про змін до договору) повинно здійснюватися позичальником банку у відповідності до наступного графіку: до 29 березня 2013 року (включно) - вся фактична заборгованість позичальника за кредитом в розмірі, що перевищує 3 400 000, 00 гривень; до 26 квітня 2013 року (включно) - вся фактична заборгованість позичальника за Кредитом до 26.04.2013 року".

Згідно Договору № 20 про зміну Договору про надання кредитної № CL 07-141/28-2 від 28.03.2007 року сторони дійшли згоди щодо наступного ліміту фінансування: з 01 червня 2012 року по 26 квітня 2013 року - в розмірі 4 000 000, 00 грн.

Відповідно до Договору № 20 від 29.03.2013р. про зміну Договору про надання кредитної лінії від №CL 07-141/28-2 від 28.03.2007 року сторони виклали п. 1.6. Договору про надання кредитної №CL 07-141/28-2 від 28.03.2007р. в наступній редакції:

"п.1.6. Позичальник зобов'язаний виконати боргові зобов'язання (повернення кредиту (наданого банком позичальнику відповідно до положень Договору та заборгованість за яким існує станом на дату укладення Договору № 20 про зміну Договору) в повному обсязі в строк до 26.04.2013 року включно".

Відповідно до п. 2.3.1. Договору про надання кредитної лінії від №CL 07-141/28-2 від 28.03.2007 року (в редакції Договору №16 від 25.04.2012р. про зміну Кредитного договору) сторони погодили, що виконання боргових зобов'язань повинно бути здійснене позичальником протягом 7 (семи) банківських днів з дати пред'явлення банком позичальнику відповідної письмової вимоги про це.

Позивач, 07.08.2013р. звернувся до відповідача 1 - Відкритого акціонерного товариства "Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу" надіслало досудову вимогу № 07-06-12-4-10/9128, якою вимагав протягом 7 (семи) банківських днів з дати пред'явлення банком позичальнику відповідної письмової вимоги погасити наявну заборгованість за Договором про надання кредитної лінії №CL 07-141/28-2 від 28.03.2007 року, а саме: 4 000 000,00 грн. - основної заборгованості, 636 082,21 грн. - суми простроченої заборгованості, 181 159,06 грн. - суми заборгованості по штрафним санкціям.

Проте, відповідач у встановлений договором термін, заборгованість за Кредитним договором позичальником не погасив.

З метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов'язань - способи або види забезпечення виконання зобов'язань.

Нормами статті 546 Цивільного кодексу України, визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Так, у забезпечення виконання кредитних зобов'язань за Договором про надання кредитної лінії №CL 07-141/28-2 від 28.03.2007 року, між Дочірнім підприємством "Торговий дім "Тодак" (поручитель) та Публічним акціонерним товариством "ОТП Банк" (банк) укладено Договір поруки № 12 - 061/28-2 від 25.04.2012 року (далі - Договір поруки), відповідно до якого, поручитель поручається перед банком за виконання відповідачем 1 - ВАТ "Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу" боргових зобов'язань.

Відповідно до п. 3 Договору поруки, поручитель відповідає перед банком за порушення (невиконання та/або неналежне виконання боргових зобов'язань) відповідачем 1. Порукою забезпечується виконання боргових зобов'язань у повному обсязі. Порука та солідарний обов'язок поручителя перед банком виникають з моменту укладення Договору поруки та є чинними протягом всього строку (терміну) дії боргових зобов'язань.

Згідно з п. 4 Договору поруки, поручитель та відповідач 1 - ВАТ "Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу" відповідають як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед банком в тому ж обсязі, що і відповідач 1, в таких же порядку та строках. Банк має право вимагати виконання боргових зобов'язань частково або в повному обсязі як від відповідача 1 та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо. У разі одержання виконання боргових зобов'язань відповідачем 1 та/або поручителем не в повному обсязі, банк має право вимагати/отримати неодержані/невиконані боргові зобов'язання від відповідача 1 та/або від поручителя.

Позивач, 07.08.2013р. звернувся до відповідача 2 - Дочірнього підприємства "Торговий дім "Тодак" з повідомленням про порушення № 07-06-12-4-10/9127, в якому вимагав від поручителя виконати зобов'язання за Договором поруки в наступному розмірі: 4 000 000,00 грн. - основна заборгованість, 636 082,21 грн. - сума простроченої заборгованості, 181 159,06 грн. - сума заборгованості по штрафним санкціям.

Враховуючи вищевикладені обставини, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 1 - Відкритого акціонерного товариства "Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу" та відповідача 2 - Дочірнього підприємства "Торговий дім "Тодак" про стягнення заборгованості за Договором про надання кредитної лінії №CL 07-141/28-2 від 27.03.2007 року в розмірі 4817241,27 грн., з яких: 4 000 000,00 грн. - основна заборгованість, 636 082,21 грн. - сума простроченої заборгованості, 181 159,06 грн. - сума заборгованості по штрафним санкціям.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З системного аналізу вищевикладених положень, суд дійшов висновку, що між сторонами склалися кредитні відносини, які регулюються нормами параграфу 2 Розділу ІІІ Книги п'ять Цивільного кодексу України.

В силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

Відповідачем 1 - ВАТ "Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу" були порушені договірні зобов'язання в частині своєчасного повернення грошових коштів за Договором про надання кредитної лінії №CL 07-141/28-2 від 27.03.2007 року в розмірі 4 000 000,00 грн. - основна заборгованість, у зв'язку з чим, у відповідача виникла заборгованість по кредиту в розмірі 4 000 000,00 грн., що підтверджується, банківськими виписками по особовому рахунку позичальника.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги в частині стягнення простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 4 000 000,00 грн., визнаються судом обґрунтованими.

Відповідачем, також були порушені умови Кредитного договору щодо сплати нарахованих відсотків в розмірі 636082,21 грн.

Судом встановлено, що розмір заборгованості по сплаті відсотків є вірним та підлягає задоволенню.

Позивачем, також, заявлено про стягнення пені за тілом кредиту в розмірі 121534,24 грн. та пені за порушення строків сплати відсотків в розмірі 59624,82 грн.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 4.2.1. Кредитного договору, за порушення (невиконання та/або неналежного виконання) в'язких на себе зобов'язань по повернення Кредиту, та/або сплаті процентів за Кредит в обумовлені цим Договором строки, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент нарахування пені, від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожний день прострочення.

Розрахунок позивача пені за прострочення сплати кредиту та пені за порушення строків сплати процентів за Договором про надання кредитної лінії №CL 07-141/28-2 від 27.03.2007 року є арифметично вірним, у зв'язку з чим, стягненню підлягає пеня за прострочення сплати кредиту в розмірі 121 534,24 грн. та пеня за порушення строків сплати відсотків в розмірі 59 624,82 грн., в загальному розмірі 181 159,06 грн.

Як встановлено судом вище, у забезпечення виконання кредитних зобов'язань за Договором про надання кредитної лінії №CL 07-141/28-2 від 28.03.2007 року, між Дочірнім підприємством "Торговий дім "Тодак" (поручитель) та Публічним акціонерним товариством "ОТП Банк" (банк) укладено Договір поруки № 12 - 061/28-2 від 25.04.2012 року (далі - Договір поруки), відповідно до якого, ДП "Торговий дім "Тодак" поручився перед банком за виконання відповідачем 1 - ВАТ "Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу" боргових зобов'язань.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Частинами 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 541 Цивільного кодексу України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі (ч.ч. 1, 2 ст. 543 ЦК України).

У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи те, що розмір невиконаного зобов'язання за Договором про надання кредитної лінії №CL 07-141/28-2 від 27.03.2007 року, виконання якого забезпечене порукою, підтверджується матеріалами справи, вимоги позивача про стягнення солідарно з відповідача 1 - Відкритого акціонерного товариства "Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу" та відповідача 2 - Дочірнього підприємства "Торговий дім "Тодак" заборгованості в розмірі 4817241,27 грн., з яких: 4 000 000,00 грн. - основна заборгованість, 636 082,21 грн. - сума простроченої заборгованості, 181 159,06 грн. - пеня, підлягають задоволенню.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Відкритого акціонерного товариства "Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу" (юридична адреса: 04073, м. Київ, вул. Куренівська, 5/7, код ЄДРПОУ 14307340) та Дочірнього підприємства "Торговий дім "Тодак" (04073, м. Київ, вул. Куренівська, 5/7, код ЄДРПОУ 32571396) на користь Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" (юридична адреса: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43; код ЄДРПОУ 21685166) 4817241 (чотири мільйони вісімсот сімнадцять тисяч двісті сорок одну) грн. 27 коп., з яких: 4 000 000 (чотири мільйони) грн. 00 коп. - основна заборгованість, 636 082 (шістсот тридцять шість тисяч вісімдесят дві) грн. 21 коп. - сума простроченої заборгованості, 181 159 (сто вісімдесят одну тисячу сто п'ятдесят дев'ять) грн. 06 коп. - пеня, витрати по сплаті судового збору в розмірі 68820 (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 14.11.2013р.

Суддя О.В. Гулевець