Ухвала

від 21.03.2017 по справі 910/16992/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА

21.03.2017Справа № 910/16992/13

За заявою Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк"

про заміну сторони виконавчого провадження у справі №910/16992/13

За позовом Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк"

до 1) Відкритого акціонерного товариства "Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу";

2) Дочірнього підприємства "Торговий дім "Тодак"

про стягнення заборгованості за договором про надання кредитної лінії №CL 07-141/28-2 від 27.03.2007 року в розмірі 4817241,27 грн.

Суддя: Ярмак О.М.

Представники:

Від позивача (заявника): Невмежицький В.П. - за дов.;

Від відповідача 1: Штемплюк Ю.Б. - за дов.;

Від відповідача 2: Острик В.Д. - за дов.;

Від правонаступника: Лавринович В.О. - за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

13.11.2013 Господарським судом міста Києва прийнято рішення у справі 910/16992/13, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" задоволено повністю, стягнуто солідарно з Відкритого акціонерного товариства "Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу" та Дочірнього підприємства "Торговий дім "Тодак" на користь Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" 4 817 241, 27 грн., з яких: 4 000 000,00 грн. - основна заборгованість, 636 082,21 грн. - сума простроченої заборгованості, 181 159,06 грн. - пеня, 68 820,00 грн. - витрати по сплаті судового збору.

25.11.2013 на виконання вказаного рішення було видано відповідний наказ.

02.03.2017 до Господарського суду міста Києва звернулося Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судових справ вказану заяву передано на розгляд судді Ярмак О.М.

Ухвалою від 06.03.2017 розгляд заяви призначено на 16.03.2017.

16.03.2017 через відділ діловодства суду відповідачем 2 подано клопотання про зупинення провадження по справі.

16.03.2017 через відділ діловодства суду ТОВ ФК Інтайм Фінанс подано додаткові матеріали по справі.

16.03.2017 через відділ діловодства суду відповідачем 2 подано заперечення на заяву про заміну сторони виконавчого провадження.

В судовому засіданні 16.03.2017 на підставі ст.77 ГПК України оголошено перерву до 21.03.2017.

20.03.2017 через відділ діловодства суду заявником подано заперечення на клопотання про зупинення провадження по справі, заяву про уточнення вимог заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні, пояснення на заперечення.

20.03.2017 через відділ діловодства суду ТОВ ФК Інтайм Фінанс подано пояснення на заперечення, подано заперечення на клопотання про зупинення провадження по справі

21.03.2017 через відділ діловодства суду відповідачем 2 подано додаткові матеріали по справі.

21.03.2017 через відділ діловодства суд позивачем подано додаткові матеріали по справі

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи № 910/16992/13, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" про заміну сторони виконавчого провадження правонаступником з огляду на наступне.

02.02.2016 між публічним акціонерним товариством ОТП Банк , як первісним кредитором та товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інтайм Фінанс (надалі - ТОВ ФК Інтайм Фінанс ), як новим кредитором, було укладено Договір про відступлення права вимоги за Договором про надання кредитної лінії №CL 07-141/28-2 від 28.03.2007 (надалі - Договір відступлення права вимоги ).

Відповідно до п. 2.1. Договору про відступлення права вимоги, первісний кредитор передає у повному обсязі, а новий кредитор приймає на себе у повному обсязі право вимоги, що належить первісному кредитору за Договором про надання кредитної лінії №CL 07-141/28-2 від 28.03.2007 із наступними змінами та доповненнями, а саме: первісний кредитор передає новому кредитору право вимоги виконання боржником боргових зобов'язань за Кредитним договором в розмірі 5 127 828,93 (п'ять мільйонів сто двадцять сім тисяч вісімсот двадцять вісім гривень 93 копійки), яка складається з 4 000 000,00 гривень заборгованості за кредитом та 1 127 828,93 гривень заборгованості за відсотками.

Згідно з п. 8.1. Договору відступлення права вимоги цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами, скріплення їх печатками і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.

Згідно п. 2.2. Договору про відступлення права вимоги, новий кредитор займає місце первісного кредитора в зобов'язаннях, що виникли з Кредитного договору в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення цього Договору.

Відповідно до пункту 2.4. вказаного Договору уступки, датою відступлення прав за Договором про надання кредитної лінії № CL 07-141/28-2 від 28.03.2007 є дата зарахування на рахунок Позивача суми, що зазначена в п. 3.1. цього Договору уступки. Вказана сума отримана публічним акціонерним товариством ОТП Банк 02 лютого 2016 року в повному обсязі, відтак з 02 лютого 2016 року ТОВ ФК Інтайм Фінанс є кредитором ПАТ Тодак за Договором про надання кредитної лінії № CL 07-141/28- 2 від 28.03.2007 зі змінами та доповненнями та має право вимагати від ПАТ Тодак сплати заборгованості за Кредитним договором в розмірі 5 127 828,93 (п'ять мільйонів сто двадцять сім тисяч вісімсот двадцять вісім гривень 93 копійки), яка складається з 4 000 000,00 гривень заборгованості за кредитом та 1 127 828,93 гривень заборгованості за відсотками.

Крім того, права за Договором іпотеки №PL 07-158/28-2, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рвач Ж.В., зареєстровано в реєстрі №1367 відступлені Позивачем на користь ТОВ Фінансова компанія Інтайм Фінанс .

02.02.2016 між публічним акціонерним товариством ОТП Банк , як первісним іпотекодержателем, та товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інтайм Фінанс , як новим іпотекодержателем, було укладено Договір про відступлення прав за Договором іпотеки №PL 07-158/28-2 від 28.03.2007, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рвач Ж.В., зареєстровано в реєстрі №1367, який, в свою чергу, посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченком А.В. зареєстровано в реєстрі за № 150 (надалі - Договір відступлення прав за Договором іпотеки ).

Згідно пунктів 1.2. та 1.3. Договору відступлення прав за Договором іпотеки, первісний іпотекодержатель передає та відступає новому іпотекодержателю сукупність прав, належних первісному іпотекодержателю за Договором забезпечення, включаючи, але не обмежуючись, право звернути стягнення на предмет іпотеки. За цим договором новому іпотекодержателю переходять всі права первісного іпотекодержателя як стороні за Договором забезпечення в обсягах та на умовах, що існують на момент набрання цим договором та відповідно до норм чинного законодавства.

Відповідно до пункту 2.3. вказаного Договору уступки, права за Договором іпотеки №PL 07- 158/28-2, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рвач Ж.В., зареєстровано в реєстрі №1367, вважаються уступленими з моменту укладення відповідного Договору уступки та його нотаріального посвідчення. В свою чергу згідно із пунктом 4.5 Договору уступки, цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх печатками, та нотаріального посвідчення, тобто в дату 02.03.2016.

Права за Договором поруки №SR 12-061/28-2 від 25.04.2012 відступлені позивачем на користь ТОВ Фінансова компанія Інтайм Фінанс .

25.04.2012 між позивачем та дочірнім підприємством Торговий дім Тодак було укладено договір поруки №SR 12-061/28-2 відповідно до якого поручитель поручився за виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором про надання кредитної лінії № CL 07-141/28-2 від 28.03.2007.

02.02.2016 між позивачем, як первісним кредитором, та ТОВ ФК Інтайм Фінанс , як новим кредитором, було укладено Договір про заміну кредитора за Договором поруки №SR 12-061/28- 2 від 25.04.2012.

Відповідно до п.п. 1.2., 1.3. Договору про заміну кредитора за Договором поруки №SR 12-061/28-2 від 25.04.2012, первісний кредитор передає та відступає новому кредитору сукупність прав, належних первісному кредитору за Договором забезпечення. За цим договором новому кредитору переходять всі права первісного кредитора як сторони за Договором забезпечення в обсягах та на умовах, що існують на момент набрання чинності цим Договором та відповідно до норм чинного законодавства.

У запереченнях на подану заяву Відповідач-1 вважає, що Договір про відступлення права вимоги від 02.02.2016 р. за Договором про надання кредитної лінії №СL07-141/28-2 від 28.03.2007 р. (надалі - Договір про відступлення права вимоги ) є за своїм змістом договором факторингу, а ТОВ ФК Інтайм Фінанс станом на день укладення цього договору не мало ліцензії на здійснення фінансової операції факторингу.

Проте, на момент укладення Договору про відступлення права вимоги від 02.02.2016 р. законодавством не було передбачено отримання ліцензії на здійснення фінансовою установою факторингових операцій.

Крім того, не існує жодного рішення суду, яким би було визнано Договір про відступлення права вимоги договором факторингу.

Відповідно до ст. 34 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг у редакції чинній на момент укладення Договору про відступлення права вимоги (редакція статті не змінювалась з моменту прийняття закону), Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції видає ліцензії для здійснення фінансовими установами: страхової діяльності; діяльності з надання послуг накопичувального пенсійного забезпечення; надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів; діяльності з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб.

Отже, Законом передбачено вичерпний перелік фінансових послуг для здійснення яких фінансовій установі необхідно було отримати ліцензію.

Частиною 5 статті 5 цього ж закону в редакції чинній на момент укладення Договору про відступлення права вимоги передбачено, що фінансові установи мають право надавати послуги з факторингу з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та цього Закону, тобто без отримання ліцензії.

Відповідно до пунктів 6-8 Положення про Державний реєстр фінансових установ, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг від 28.08.03 р. № 41, юридична особа набуває статусу фінансової установи з дати внесення відповідного запису про неї до Реєстру. Датою внесення відповідного запису до Реєстру для набуття юридичною особою статусу фінансової установи є дата прийняття Нацкомфінпослуг рішення про внесення фінансової установи до Реєстру. Документом, що підтверджує статус фінансової установи, є Свідоцтво. Фінансова установа має право надавати фінансові послуги після внесення її до Реєстру та отримання Свідоцтва.

Водночас, відповідно до п. 2 та 3 розділу XI Положення Особливості внесення інформації про фінансову компанію до Реєстру зазначено, що у разі внесення фінансової компанії до Реєстру Нацкомфінпослуг оформлює та видає заявнику додаток до Свідоцтва встановленої форми згідно з додатком 2 до цього Положення. У додаток до Свідоцтва відповідно до встановлених законодавством обмежень на суміщення діяльності з надання певних видів фінансових послуг Нацкомфінпослуг вносить такі види послуг: надання фінансових кредитів за рахунок власних коштів; фінансовий лізинг; факторинг; надання поручительств; надання гарантій; надання позик; залучення фінансових активів юридичних осіб із зобов'язанням щодо наступного їх повернення; операції з іпотечними активами з метою емісії іпотечних цінних паперів.

В матеріалах справи наявне Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи ФК № 575 від 21.05.2015 р. Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інтайм Фінанс , яке видане Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг відповідно до розпорядження про видачу свідоцтва № 1055 від 21.05.2015 р.

У Додатку до Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи (який є невід'ємною частиною Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи) № 575 серії ФК зазначені види фінансових послуг, які має право здійснювати фінансова компанія без отримання ліцензій та/або дозволів відповідно до законодавства: надання гарантій; надання поручительств; надання позик; факторинг; фінансовий лізинг; надання фінансових кредитів за рахунок власних коштів; залучення фінансових активів юридичних осіб із зобов'язанням щодо наступного їх повернення.

Таким чином, на момент укладення Договору про відступлення права вимоги 02.02.2016 р. ТОВ Фінансова компанія Інтайм Фінанс була зареєстрована як фінансова установа та мала право здійснювати фінансові операції з факторингу відповідно до чинного законодавства. Крім того, отримання ліцензії на здійснення фінансовою компанією фінансових операцій з факторингу законодавством не передбачалось.

Оскільки, як наведено вище, на момент укладення Договору про відступлення права вимоги ТОВ Фінансова компанія Інтайм Фінанс була зареєстрована в установленому законом порядку як фінансова установа і відповідно до Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг мала право надавати фінансові послуги у формі факторингу.

Висновки Верховного Суду України на які посилається Відповідач-1 застосуванню до спірних правовідносин у справі, що розглядається не підлягають.

У постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України №910/6714/15-г (3-238гс16) від 13.04.2016 року суд зробив висновок, що як свідчить аналіз змісту Договору, він містить ознаки договору факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги)

Однак, при цьому, Верховний Суд України у справі №910/6714/15-г не зробив однозначного висновку, що спірний договір є саме договором факторингу, чітко не визначив, що є платою клієнта фактору у цих справах та чи є здійснення такої плати обов'язковою для договору факторингу. Верховний Суд України передав справу на новий розгляд, оскільки виходив із неможливості прийняття остаточного рішення та вирішення спору по суті у зв'язку з необхідністю встановити фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення спору та з'ясування правової природи оспорюваного правочину.

Таким чином, висновок Верховного Суду України у цій частині не може бути прикладом судового рішення, в якому аналогічно застосовано норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, оскільки суд направив справу на новий розгляд для дослідження положень іншого конкретно визначеного оспорюваного правочину, а предмет судових справ є різним.

Серед іншого, Верховний Суд України під час розгляду справи №910/6714/15-г з'ясував, що суди усіх інстанцій не дослідили, чи ТОВ Енерготехпром є фінансовою установою у розумінні Закону, яка може надавати фінансові послуги у формі факторингу.

У постанові Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2016 р. у справі №910/6714/15-г вже після нового розгляду було встановлено, що за результатом розгляду даної справи та на виконання вказівок Верховного Суду України, викладених у постанові від 13.04.2016 у цій справі, апеляційним судом встановлено, що оспорюваний договір укладено з боку ТОВ Енерготехпром з порушенням вимог Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг , оскільки ТОВ Енерготехпром не є фінансовою установою в розумінні названого Закону України... . Отже, Постанова Верховного Суду України у справі №910/6714/15-г від 13.04.2016 року прийнята внаслідок інших фактичних обставин справи, встановлених судом, аніж у даній справі, оскільки умови Договору про відступлення права вимоги від 02.02.2016 р. є відмінними від умов правочину у справі №910/6714/15-г і ТОВ Фінансова компанія Інтайм Фінанс є фінансовою установою.

Постановою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 25.05.16р.

р. у справі №908/5508/14 (3-477г16), на яку також посилається Відповідач-1, встановлено, що суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили положення договорів, не з 'ясували їх правової природи, а також відповідності їх умов вимогам чинного законодавства, а відтак дійшли передчасного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та передано справу на розгляд до суду першої інстанції.

Зазначене судове рішення не містить правових висновків в яких аналогічно застосовано норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини й у даній справі. Враховуючи, що суд направив справу на новий розгляд, в тому числі й для дослідження умов та положень інших правочинів, це рішення Верховного Суду України не може братись до уваги під час вирішення спору у даній справі.

Безпідставність використання Відповідачем-1 даного судового рішення Верховного Суду України у справі №908/5508/14 в якості підтвердження своїх доводів про необхідність отримання фінансовою компанією ліцензії (фактично, Відповідач процитував вирвані з контексту норми законодавства, а не висновки Верховного Суду України) на здійснення послуг з факторингу, спростовується як змістом названого судового рішення, так і положеннями чинного законодавства у сфері надання фінансових послуг про які детально було викладено вище.

В подальшому, обставини у справі були встановлені Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2016 р. у справі №908/1977/16, де розглядався спір про визнання недійсним договору про відступлення прав між сторонами у справі №908/5508/14 (яка була зупинена до розгляду справи №908/1977/16).

Враховуючи вказівки Верховного Суду України від 25.05.2016 р. у справі №908/5508/14 (3- 477г16), суд дійшов висновку, що особа, яка набула права вимоги не може виступати Фактором в розумінні ч. 3 ст. 1079 Цивільного кодексу України , тобто не є фінансовою установою.

Отже, зазначена Постанова Верховного Суду України прийнята внаслідок інших фактичних обставин справи, встановлених судом, аніж у даній справі і не підлягає застосуванню.

Частиною першою ст. 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь- який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Із наведеної норми права визначення договору факторингу можна виділити наступні його ознаки: фактор (новий кредитор) надає послуги по фінансуванню діяльності клієнта (первісний кредитор) шляхом надання в його розпорядження коштів; такі послуги надаються за винагороду у вигляді здійснення клієнтом (первісний кредитор) відповідної плати послуг фактора (новий кредитор); грошові кошти передаються в рахунок грошової вимоги клієнта (первісного кредитора) до третьої особи (боржника).

Отже, обов'язковою умовою договору факторингу є оплата, яку має здійснити первісний кредитор (клієнт) новому кредитору (фактору) за надання в його розпорядження коштів під відступлення права вимоги. При цьому, таку плату здійснює саме клієнт (первісний кредитор), а не навпаки.

Відповідно, здійснення фінансування первісного кредитора шляхом купівлі у нього новим кредитором права грошової вимоги, що, зокрема, допускається за договором факторингу (ч. 1 ст.

1084 ЦК України), за відсутності обов'язку у первісного кредитора сплачувати новому кредитору винагороду за надання таких послуг не є підставою для кваліфікації договору факторингу. В такому випадку (відсутність плати первісного кредитора за надані йому послуги) між сторонами виникають правовідносини з договору купівлі-продажу права вимоги, до яких застосовуються положення про відступлення права вимоги (ч. 3 ст. 653 ЦК України).

Отже, відповідно до ст. 1077 ЦК України сплата новим кредитором первісному кредитору грошових коштів у розмірі відступленої грошової вимоги не є кваліфікуючою ознакою договору факторингу. Керуючись ч. 2 ст. 6, ст. 627 ЦК України, у яких закріплений принцип свободи договору, що, зокрема, передбачає право сторін врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами, сторони договору цесії (відступлення права вимог) можуть передбачити обов'язок нового кредитора надати (виплатити) первісному кредитору якесь майнове надання замість отриманого права вимоги.

Сторони передбачили в п. 3.1 Договору відступлення права вимоги, що в день його підписання новий кредитор зобов'язується сплатити первісному кредитору за відступлення права вимогу суму у розмірі 4' 500' 000,00 грн., що і є майновим наданням замість отриманого права вимоги.

Положенням Договору про відступлення права вимоги не передбачено здійснення первісним кредитором плати за отримані у розпорядження кошти від нового кредитора, а відтак відсутня кваліфікуюча ознака договору факторингу.

В преамбулі Договору про відступлення права вимоги від 02.02.2016 р. його сторони підтвердили своє волевиявлення на укладення саме договору про відступлення права вимоги посиланням на ст.ст. 512-519 Цивільного кодексу України, а не ст. 1077 Цивільного кодексу України.

Таким чином, укладений між ПАТ ОТП Банк та ТОВ ФК Інтайм Фінанс Договір про відступлення права вимоги є за своєю правою природою договором купівлі-продажу права вимоги, до якого відповідно до ч. З ст. 656 ЦК України застосовуються положення про відступлення права вимоги (ст.ст. 512-519 ЦК України). Твердження Відповідача-1 про те, що цей договір є за своїм змістом договором факторингу ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права (глави 73 ЦК України) та висновків Верховного Суду України про що зазначено вище.

Щодо необґрунтованості заперечень Відповідача-1 стосовно розміру заборгованості за Кредитним договором.

Пунктом 2.1 Договору про відступлення права вимоги від 02.02.2016 р. передбачено, що первісний кредитор передає у повному обсязі, а новий кредитор приймає на себе у повному обсязі право вимоги, що належать первісному кредитору за Договором про надання кредитної лінії №CL- 141/28-2 від 28.03.2007 із наступними змінами та доповненнями, а саме: первісний кредитор передає новому кредитору право вимоги виконання боржником боргових зобов'язань за Кредитним договором в розмірі 5 127 828,93 гривень, яка складається з 4 000 000,00 гривень заборгованості за кредитом та 1 127 828,93 гривень заборгованості за відсотками.

Відповідач-1 стверджує, що наведена вище заборгованість не відповідає дійсності та є завищеною, оскільки, на думку Відповідача-1, при визначенні заборгованості не були враховані часткові погашення здійснені поручителем боржника - ДП Торговий дім ТОДАК .

Відповідач-1, посилаючись на банківські виписки з особового рахунку ДП Торговий дім ТОДАК , зазначає, що останнім 27.09.2013, 23.12.2013, 27.01.2014 здійснені платежі в загальній сумі 4 910,81 грн. в рахунок погашення заборгованості боржника за Кредитним договором. Таким чином, Відповідач-1 вважає, що дійсна сума заборгованості за кредитом складає не 4 000 000,00 грн., а 3 995 089,19 гривень.

Такі висновки Відповідача-1 є необгрунтованими та спростовуються наступним.

Сплачені 27.09.2013 р. сума в розмірі 267,77 грн. з боку ПАТ ТОДАК та сума в розмірі 757,85 грн. з боку ДП Торговий дім ТОДАК , в загальній сумі 1 025,62 грн. - спрямовані банком

на погашення відсотків по кредиту, що підтверджується випискою з особового рахунку ПАТ ТОДАК ;

Сплачена 23.12.2013 р. сума в розмірі 1' 845,00 грн. з боку ДП Торговий дім ТОДАК - спрямована банком на погашення відсотків по кредиту, що підтверджується випискою з особового рахунку ПАТ ТОДАК ;

Сплачена 27.01.2014 р. сума в розмірі 2' 040,19 грн. з боку ДП Торговий дім ТОДАК - спрямована банком на погашення відсотків по кредиту, що підтверджується випискою з особового рахунку ПАТ ТОДАК .

Таким чином, зазначені Відповідачем-1 платежі були враховані ПАТ ОТП Банк та були зараховані на погашення відсотків по кредиту, що повністю узгоджується із п. 1.5 Кредитного договору Порядок виконання Боргових зобов'язань , за умовами якого при надходженні Банку коштів для виконання Боргових зобов'язань, Банк спрямовує такі кошти на погашення Боргових зобов'язань в наступній черговості: прострочені до сплати проценти; проценти, нараховані на прострочену до сплати суму Кредиту; прострочена до повернення сума Кредиту; пеня за прострочення до сплати процентів; пеня за прострочення до сплати суму Кредиту; проценти за користування Кредитом; штраф за нецільове використання Кредиту; сума Кредиту.

Отже, доводи Відповідача-1 про завищення банком розміру заборгованості по кредиту є безпідставними та спростовуються виписками з банківських рахунків, копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідач-1 вважає, що під час укладення Договору про відступлення права вимоги банком передано не всю суму боргу, що була стягнута за рішенням Господарського суду міста Києва від

р. у справі №910/16992/13. Зокрема, не передано пеню в сумі 181 159,06 грн. і це унеможливлює задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

Як стверджує позивач 19.01.2016 р. було вирішено списати пеню та інші штрафні санкції за Договором про надання кредитної лінії №СL 07-141/28-2 від 28.03.2007 р. в повному обсязі, в тому числі й пеню в сумі 181 159,06 грн., яку було стягнуто за рішенням Господарського суду м. Києва у справі №910/16992/13. Списання пені та штрафних санкцій є правом кредитора і його реалізація не залежить від волевиявлення боржника.

Станом на день укладення Договору про відступлення права вимоги 02 лютого 2016 р., пеня в сумі 181 159,06 на жодних рахунках в ПАТ ОТП Банк не обліковувалась у зв'язку із чим не могла бути предметом відступлення.

Таким чином, ТОВ ФК Інтайм Фінанс , внаслідок укладення зазначених вище договорів, набуло прав кредитора замість Позивача за Договором про відступлення права вимоги за Договором про надання кредитної лінії №CL 07-141/28-2 від 28.03.2007, Договором іпотеки №PL 07-158/28-2, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рвач Ж.В., зареєстровано в реєстрі №1367 та Договором поруки №SR 12-061/28-2 від 25.04.2012.

Згідно ст. 25 ГПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

Відповідно до п. 1.4. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції роз'яснено, що під час застосування ст. 25 ГПК України слід мати на увазі таке:

Зазначеною статтею ГПК передбачено процесуальне правонаступництво у зв'язку не лише зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, інших передбачених законом випадках, у тому числі заміни кредитора або боржника у зобов'язанні (статті відповідно 512 і 520 Цивільного кодексу України). У разі заміни кредитора в зобов'язанні не в повному обсязі (у подільному зобов'язанні; в разі передачі новому кредитору права на стягнення неустойки окремо від передачі прав вимоги за основним зобов'язанням тощо) новий кредитор є правонаступником первісного кредитора лише в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу відповідних прав якщо інше не встановлено договором або за законом (стаття 514 Цивільного кодексу України); при цьому якщо правонаступником заявляються відповідні вимоги, то вважається, що позов подано кількома позивачами (стаття 23 ГПК). Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 25 ГПК допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення, і здійснюється господарським судом без виклику сторін у справі, якщо їх явка не зумовлена необхідністю з 'ясування судом певних обставин, але з повідомленням сторін, оскільки інше суперечило б приписам частини другої статті 22 ГПК стосовно прав сторін у судовому процесі. .

Пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За приписами статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стосовно клопотання відовідача 2 про зупинення провадження по справі. Слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Відповідно до п. 3.16 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції № 18 від 26.12.2011р., під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі. - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається даним судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

В даній справі вирішується заява Позивача про заміну сторони виконавчого провадження, оскільки справа №910/16992/13 знаходиться на стадії виконання судового рішення. Відповідно до ст. 1214 ГПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за заявою державного виконавця, приватного виконавця або за заявою сторони господарський суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Розгляд заяви сторони виконавчого провадження в порядку ст. 121-4 ГПК України не є розглядом спору по суті. Суд повинен встановити обставини вибуття однієї із сторін виконавчого провадження і за наявності для того підстав - замінити її правонаступником.

На момент розгляду даної справи Договір про відступлення права вимоги від 02.02.2016 р. за Договором про надання кредитної лінії №CL07-141/28-2 від 28.03.2007 р. є дійсним та чинним і саме ця обставина має значення для розгляду заяви в порядку ст. 121-4 ГПК України. Встановлення інших суттєвих обставин у даній справі (момент переходу права вимоги, стан виконавчого провадження, встановлення сторони правонаступника тощо) не залежить від розгляду справи №910/3371/17.

Крім того, підстави для зупинення провадження у справі, наведені Відповідачем-2 у своєму клопотанні є аналогічними тим, які він наводить у своїх запереченнях проти заяви Позивача у даній справі. Позивачем надані ґрунтовні письмові пояснення, спростування та відповідні докази проти заперечень Відповідача-2 і суд має можливість надати їм оцінку в межах даної справи.

Право вимоги передано не в повному обсязі, без врахування вимог щодо пені: проте пеню в повному розмірі було списано ПАТ ОТП Банк до підписання Договору про відступлення права вимоги і це є безумовним правом Позивача.

Таким чином, розгляд Господарським судом міста Києва справи № 910/3371/17 не є перешкодою для встановлення, відповідно до ст. 43 ГПК України, усіх істотних обставин у

даній справі, а конкретні обставини даної справи надають можливість розглянути даний спір без очікування результатів справи № 910/3371/17.

Отже, у даному випадку відсутня така умова зупинення провадження у справі як неможливість розгляду, у зв'язку з чим слід дійти висновку про необґрунтованість заяви Відповідача-2 про зупинення провадження у справі.

Крім того, слід звернути увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 122-4 ГПК України господарський суд розглядає заяву про заміну сторони виконавчого провадження у десятиденний строк і неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Враховуючи вищенаведене, суд задовольняє заяву про заміну позивача - ПАТ ОТП Банк його правонаступником - товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інтайм Фінанс згідно Договору від 02.02.2016 про відступлення права вимоги за Договором про надання кредитної лінії №CL 07-141/28-2 від 28.03.2007.

Керуючись ст. ст. 25, 86, 122-4 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

У Х В А Л И В:

1. Заяву Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" про заміну сторони у виконавчому провадженні, задовольнити.

2. Замінити строну виконавчого провадження № ВП 43672950 з виконання наказу Господарського суду міста Києва у справі №910/16992/13 - публічне акціонерне товариство ОТП Банк на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інтайм Фінанс (04053, м. Київ, пров. Бехтерівський, будинок 4, нежиле приміщення № 19, ідентифікаційний код - 39692262) згідно Договору від 02.02.2016 про відступлення права вимоги за Договором про надання кредитної лінії №CL 07-141/28-2 від 28.03.2007.

Суддя Ярмак О.М.