Постанова

від 02.10.2013 по справі 820/4189/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2013 р. Справа № 820/4189/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Курило Л.В.

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В.

за участю секретаря судового засідання - Мурга С.С.,

представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Альтрон" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2013р. по справі № 820/4189/13-а

за позовом Приватного акціонерного товариства "Альтрон"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

23.05.2013 року позивач - Приватне акціонерне товариство "Альтрон" (далі по тексту - ПрАТ "Альтрон") - звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС від 14.05.2013 р. № 0001652210 та № 0001662210.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2013 року у задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "Альтрон" відмовлено у повному обсязі.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов в повному обсязі.

До суду апеляційної інстанції представником відповідача подані заперечення на апеляційну скаргу позивача, в яких відповідач просить постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Представники позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримали в повному обсязі, просили постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов.

Представники відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просили постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши представників сторін, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ПрАТ "Альтрон" зареєстроване Виконавчим комітетом Харківської міської ради 07.09.2001 р., перебуває на податковому обліку в органах державної податкової служби з 11.09.2001 р. за № 13066, зареєстроване платником податку на додану вартість згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 27.08.2012 р. № 200065699, індивідуальний податковий номер платника ПДВ - 316330320309.

В період з 05.07.2013 року по 11.04.2013 року фахівцями ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС проведена позапланова документальна виїзна перевірка ПРАТ "Альтрон" щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Елеком Сіті", їх реальності та повноти відображення в обліку за період 2012 рік, ТОВ "Дженерал Електронікс ЛТД", їх реальності та повноти відображення в обліку за період лютий - грудень 2012 року, за результатами якої складено акт №1576/2210/31633037 від 18.04.2013 р. (т. 1 а.с. 26-73).

Згідно висновків акту перевірки №1576/2210/31633037 від 18.04.2013 р. податковим органом встановлено порушення позивачем п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України підприємством ПрАТ "Альтрон", що призвело до заниження податку на додану вартість всього на 913512,00 грн., в т.ч. за січень - грудень 2012 року на 913512,00 грн.; п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п.п. 138.5.1 п. 138.5 ст.138, п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України підприємством ПрАТ "Альтрон", що призвело до заниження податку на прибуток всього на 959187,00 грн., в т.ч. за 1-4 квартал 2012 року на 959187,00 грн. (т. 1 а.с. 73).

На підставі акту перевірки 14.05.2013 р. ДПІ у Дзержинському районі винесено податкове повідомлення-рішення № 0001652210, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1438780,50 грн., з яких: 959187,00 грн. - за основним платежем, 479593,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, та податкове повідомлення-рішення № 0001662210, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 1370268,00 грн., з яких: 913512,00 грн. - за основним платежем, 456756,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (т. 1 а.с. 93, 94).

Не погодившись із податковими повідомленнями - рішеннями № 0001652210 та № 0001662210, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність ознак нереальності здійснення контрагентами позивача - ТОВ "Елеком Сіті" та ТОВ "Дженерал Електронікс ЛТД" господарської діяльності, ПрАТ "Альтрон" не надало доказів реального здійснення господарських операцій з вказаними контрагентами, не підтверджено зв'язок понесених на користь позивача витрат з їх господарською діяльністю, тому податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС від 14.05.2013 р. № 0001652210 та № 0001662210 відповідають вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, а позовні вимоги позивача щодо скасування вказаних податкових повідомлень-рішень є необґрунтованими.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугував висновок податкового органу про відсутність факту реального вчинення ПрАТ "Альтрон" господарських операцій з постачальниками - ТОВ "Елеком Сіті" та ТОВ "Дженерал Електронікс ЛТД". В основу висновку ДПІ у Дзержинському районі покладено відомості з акту ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС від 15.03.2013 р. № 518/22-317/3710713 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Елеком Сіті" щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р., якими встановлено нікчемність правочинів з контрагентами - постачальниками/покупцями, та переважно єдиним покупцем товарів ТОВ "Елеком Сіті" - ПрАТ "Альтрон". Також в основу висновку відповідача покладено відомості з акту ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС від 18.03.2013 р. за № 541/22.2/35531047 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Дженерал Електронікс ЛТД" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.02.2012 р. по 29.02.2012 р., з 01.05.2012 р. по 30.06.2012 р., з 01.07.2012 р. по 31.08.2012 р., з 01.09.2012 р. по 30.09.2012 р., з 01.10.2012 р. по 31.10.2012 р., з 01.11.2012 р. по 30.11.2012 р., по яким встановлено нікчемність правочинів з контрагентами - постачальниками/покупцями за вказані періоди; та акту ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС від 20.03.2013 р. за № 612/22.9-11/35531047 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Дженерал Електронікс ЛТД" щодо підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями за період з 01.12.2012 р. по 31.12.2012 р., яким також встановлено нікчемність правочинів з контрагентами за вказаний період. Таким чином, відповідач дійшов висновку, що правочини, укладені ПрАТ "Альтрон" з ТОВ "Елеком Сіті" та ТОВ "Дженерал Електронікс ЛТД", які виконувались у 2012 році, є нікчемними.

Як убачається із матеріалів справи, між ПрАТ "Альтрон" (Покупець) та ТОВ "Елеком Сіті" (Постачальник) 04.10.2010р. укладено договір № 04-10-10, згідно умов якого Постачальник зобов'язувався виробляти для Покупця відповідну продукцію та надавати послуги з ремонту та заміни продукції, її тестування та випробування, регламентне технічне обслуговування (т. 1 а.с. 113-117), наступної продукції: плати обробки і управління, дільники потужності, плати в зборі, корпуси багатоцільові, модулі підсилювача антенного, модулі приймача дев'ятиканального, мікрофони мініатюрні, антени, кабелі USB, аксесуари GPS та інше.

Також, між ПрАТ "Альтрон" (Покупець) та ТОВ "Елеком Сіті" (Постачальник) 02.02.2011 р. укладено договір поставки № 2-02-11 (т. 1 а.с. 111-112), згідно якого Постачальник зобов'язувався поставити продукцію: плати контролю, плати розширення, корпуси GPS, швидкісні пошукові приймачі та інше.

Крім того, між ПрАТ "Альтрон" (Покупець) та ТОВ "Елеком Сіті" (Постачальник) 17.04.2012 р. укладено договір № 17-04-12 (т. 1 а.с. 118-120), згідно якого Постачальник зобов'язувався виробляти та поставляти позивачу продукцію: плати управління, плати контролю, плати акселератора та інше.

На підтвердження реальності вчинення господарських операцій позивачем надано видаткові накладні, податкові накладні (т. 3 а.с. 68-250, т. 4 а.с.1-34), журнал довіреностей (т. 4 а.с. 35-45), виписки банку (т. 4 а.с. 46-61).

Товари за зазначеними договорами отримувалася за довіреностями відповідно до наказу Міністерства фінансів України N 99 від 16.05.96 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.06. 1996 р. за N 293/1318 «Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей» (т.4, а.с 35-45).

Між ПРАТ "Альтрон" (Замовник) та ТОВ "Дженерал Електронікс ЛТД" (Виконавець) укладені договори № 1801/12 від 18.01.2012 р. (т. 1 а.с. 157-161), № 1505/12 від 15.05.2012 р. (т. 1 а.с. 140-144), № ALT-07/079-2012 від 19.07.2012 р. (т. 1 а.с. 121-124), за якими Виконавець за відповідну грошову винагороду зобов'язується розробити конструкторську документацію та програмне забезпечення і видати Замовникові дозвіл на використання програмного забезпечення (ліцензію).

Результати роботи ТОВ «Дженерал Електронікс ЛТД» передавались каналами електронного зв'язку.

На підтвердження реальності вчинення господарських операцій позивачем надано акти здачі-прийняття та податкові накладні (т. 2 а.с. 36-250), акти надання послуг та податкові накладні ( т. 3 а.с. 26-67), виписки банку (т. 4 а.с. 46-61).

Згідно п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до пункту 198.1 та пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України (ПК України) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформленими з порушенням вимог.

За змістом п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є податкова накладна, яка видається платником податку, що здійснює операції з постачання товарів/послуг.

Таким чином, норми податкового законодавства пов'язують виникнення права платника податку на податковий кредит з наявністю податкової накладної. Між тим, наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до законодавства необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих постачальниками податкових накладних, не є безумовною підставою для обрахування податкового кредиту по податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій.

На час укладення договорів та проведення господарських операцій з контрагентами, вказані юридичні особи були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та мали статус зареєстрованого платника податку на додану вартість, що підтверджується матеріалами справи.

За змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Податкові накладні, які були виписані контрагентами позивача, не мають недоліків, які згідно з ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р. (із змінами та доповненнями), спричиняють втрату вказаними накладними юридичного статусу податкової накладної.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. У разі невиконання контрагентами покупця своїх обов'язків перед податковими органами та бюджетом, такі дії тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку, в даному випадку позивача, права на включення сплачених сум до складу податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого права та має всі документальні підтвердження їх розміру.

Водночас, якщо особа не виконує своїх зобов'язань по сплаті податку до бюджету або вчиняє будь-які інші протиправні дії, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку на додану вартість права на податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має всі документальні підтвердження його розміру. Висування будь-яких інших умов для формування податкового кредиту, ніж ті, що прямо передбачені законом, не може вважатись правомірним.

Податковим органом до суду не надано доказів, які б свідчили про відсутність реального характеру господарських операцій між позивачем та його контрагентами та підтверджували висновки акту перевірки №1576/2210/31633037 від 18.04.2013 р.

Підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 зазначеного Кодексу встановлено, що витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Статтею 44 Податкового кодексу України визначені вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності.

Так, згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України до складу інших доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Необхідною умовою для включення понесених витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат є наявність зв'язку товарів (робіт, послуг) з господарською діяльністю підприємства. Придбання таких товарів (робіт, послуг) повинно бути складовою частиною діяльності особи, що направлена на отримання доходу.

З матеріалів справи убачається, що укладені між позивачем та його контрагентами договори є чинними та не визнані в установленому порядку недійсними.

Придбання товарів (робіт, послуг) по вищезазначеним договорам з контрагентами безпосередньо пов'язано з господарською діяльністю підприємства, оскільки є складовою частиною діяльності позивача, що направлена на отримання доходу.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції що незначна кількість працівників в ТОВ «Дженерал Електронікс ЛТД» та ТОВ «Елеком Сіті» не дає фізичної можливості здійснювати господарську діяльністю з багатомільйонним оборотом, оскільки чинним законодавством України на сторону правочину, яка є платником податків, не покладено жодного обов'язку здійснювати перевірку наявності штатних працівників у своїх контрагентів, тобто платник податків не наділений контрольними функціями відносно своїх контрагентів, а чинне законодавство України не встановлює будь-яких критеріїв (вимог) щодо кількості працюючих.

На підставі доказів, що містяться в матеріалах справи, судом апеляційної інстанції не встановлено будь-яких порушень позивачем при обчисленні та формуванні податкового кредиту по господарським взаємовідносинам між позивачем та його безпосередніми контрагентами - ТОВ «Елеком Сіті» та ТОВ «Дженерал Електронікс ЛТД».

Таким чином, з врахуванням порядку відображення в податковому обліку суб'єкта підприємницької діяльності з податку на прибуток підприємств витрат на придбання товарів та робіт для використання у власній господарській діяльності, підтверджується правомірність віднесення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) по взаємовідносинам з контрагентами за перевіряємий період, на підставі первинних документів, зокрема, договорів, видаткових накладних, податкових накладних, платіжних доручень тощо.

Крім того, внаслідок господарських стосунків у апелянта (як замовника та покупця) виникла дебіторська заборгованість за отримані від ТОВ «Елеком Сіті» та ТОВ «Дженерал Електронікс ЛТД» протягом 2012-початку 2013 р.р. товари, роботи та послуги.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 01.07.2013 р. по справі №922/2484/13 стягнуто з ПрАТ «Альтрон» на користь ТОВ «Елеком Сіті» заборгованість за 2012-2013 р.р. за договором від 04.10.2010 р. № 04-10-10.

Рішенням господарського суду Харківської області від 08.07.2013 р. по справі № 922/2485/13 стягнуто з ПрАТ «Альтрон» на користь ТОВ «Дженерал Електронікс ЛТД» заборгованість за 2012-2013 р.р. за договором від 18.01.2012 р. № 1801/12.

З мотивувальних частин рішень господарського суду убачається, що господарським судом договір від 04.10.2010 р. № 04-10-10 з ТОВ «Елеком Сіті» та договір від 18.01.2012 р. № 1801/12 з ТОВ «Дженерал Електронікс ЛТД» фактично визнано дійсними, реальними, такими, що мали ділову мету і такими, що тягнуть для сторін юридичні наслідки, в т.ч. зміни у майновому стані зазначених суб'єктів господарювання у формі виникнення заборгованості.

Ці обставини відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України мають преюдиціальне значення при розгляді цієї справи.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що ПрАТ "Альтрон" правомірно віднесено до складу валових витрат вартість придбаного товару від ТОВ «Елеком Сіті» та ТОВ «Дженерал Електронікс ЛТД» та сформовано податковий кредит на підставі виписаних контрагентами податкових накладних, отриманих в ході виконання господарських операцій, підтверджених належними первинними документами, що ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України, а отже донарахування податку на прибуток та податку на додану вартість є необґрунтованим.

В зв'язку з тим, що податковий орган не мав належних підстав для збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток, то згідно положень Податкового кодексу України відповідач також не мав правових підстав для визначення ПАТ "Альтрон" штрафних (фінансових) санкцій.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку щодо скасування податкових повідомлень - рішень Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 14.05.2013 року №0001652210 та №0001662210.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 07.08.2013 року не відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Судові витрати по справі підлягають розподілу відповідно до ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, п. 3 ч.1 ст. 198, ст.ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Альтрон" задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2013р. по справі № 820/4189/13-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Приватного акціонерного товариства "Альтрон" задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 14.05.2013 року №0001652210 та №0001662210.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Альтрон" (код ЄДРПОУ 31633037) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2294, 00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири грн. 00 коп.)

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Курило Л.В. Судді (підпис) (підпис) Русанова В.Б. Присяжнюк О.В.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Курило Л.В.

Повний текст постанови виготовлений 07.10.2013 р.