Постанова
від 13.11.2013 по справі 805/13513/13-а
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2013 р. Справа № 805/13513/13-а

час прийняття постанови: 16 год. 50 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі трьох суддів:

головуючого судді Лазарєва В.В.,

суддів: Тарасенка І.М., Старосуд І.М.,

за участю секретаря судового засідання Кан О.А.,

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Леонова В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку адміністративну справу за позовом арбітражного керуючого ОСОБА_3 до Головного управління юстиції в Донецькій області, Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування висновків акту планової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 05 вересня 2013 року,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2013 року арбітражний керуючий ОСОБА_3, звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління юстиції в Донецькій області, Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування висновків акту планової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 05 вересня 2013 року.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що акт планової перевірки діяльності арбітражного керуючого № 22 від 05.09.2013р., складено відповідачем у протиріч чинному законодавству України, без жодних правових підстав та належних доказів із довільним викладанням або трактування вимог нормативно-правових актів. З посиланням на приписи Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих, позивач, з урахуванням уточнень позовних вимог, просив визнати протиправними та скасувати висновки акту планової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 05.09.2013 року № 22, в частині: 1) пунктів 1-3, 5-13 порушень, які підлягають включенню до припису про недопущення повторних порушень; 2) пунктів 1-7, 10, 13-15, 21-26, 28 порушень, які підлягають включенню до розпорядження про усунення порушень; 3) пунктів порушень, які є підставою для застосування до арбітражного керуючого дисциплінарних стягнень.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, просив задовольнити позов в повному обсязі.

Представники відповідачів у судовому засіданні позов не визнали в повному обсязі. Пояснили, що висновки акту планової перевірки діяльності арбітражного керуючого № 22 від 05.09.2013р. повністю ґрунтуються на вимогам чинного законодавства. Також, представник відповідача зазначив, що даний позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства за нормами КАС України, а також те, що відповідні висновки не впливають на обсяг прав та обов'язків позивача, просили відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, дослідивши та оцінивши докази, які маються в матеріалах справи, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_3 є арбітражним керуючим, про що свідчить відповідне свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого НОМЕР_1, видане 18.03.2013 на підставі наказу Міністерства юстиції України від 05 березня 2013 року № 371/5 (а.с. 81).

15-27 серпня 2013 року посадовими особами відповідача, на підставі наказу Міністерства юстиції України від 25.06.2013 № 1248/5, була проведена планова виїзна перевірка діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_3, про що був складений акт планової перевірки від 5 вересня 2013 року № 22 (т.2, а.с. 3-40).

За висновками акту № 22 арбітражним керуючим ОСОБА_3 допущені наступні порушення:

- порушення які підлягають включенню до припису про недопущення повторних порушень:

1. абзацу третього частини першої статті 25 Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції Закону № 784-XIV від 30.06.99 зі змінами та доповненнями, які діяли до 19.01.2013 (надалі - Закон № 2343 у редакції Закону 784), не здійснювався аналіз фінансового становища ТОВ «Коксохімтепломонтаж»;

2. частини шістнадцятої статті 3-1, частини восьмої статті 30, статті 31 Закону № 2343 у редакції Закону 784, здійснено оплату послуг арбітражного керуючого ОСОБА_1 у розмірі 3000 грн. та отримано особисто 11168,59 грн. у якості оплати послуг арбітражних керуючих без затвердження розміру оплати послуг та без затвердження звіту про оплату послуг та витрат пов'язаних з ліквідаційною процедурою ухвалою господарського суду Донецької області.

3. абзацу сьомого частини першої статті 25 Закону № 2343 у редакції Закону 784, не вживались заходи щодо формування ліквідаційної маси ТОВ «Коксохімтепломонтаж»;

4. абзацу тринадцятого частини першої статті 25 Закону № 2343 у редакції Закону 784, не вживались заходи, спрямовані на пошук майна ТОВ «Коксохімтепломонтаж», а саме не направлено запитів щодо наявності реєстрації прав на майно до: 1) Державної інспекції сільського господарства України у Донецької області; 2) Національної комісії з цінних паперів та фондовому ринку;

5. частини одинадцятої статті 30 Закону № 2343 у редакції Закону 784, не надавались комітетові кредиторів ОП «Азовське морське пароплавство» звіти про свою діяльність, інформація про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника у грудні 2012 року, лютому, квітні, травні, червні 2013 року;

6. абзацу тринадцятого частини першої статті 25 Закону № 2343 у редакції Закону 784, арбітражним керуючим ОСОБА_3 не вжити в повному обсязі заходи щодо пошуку та повернення майна, що належить банкруту ТОВ «Лазурь», а саме: не направлені звернення до правоохоронних органів про проведення оперативно-розшукових дій з метою виявлення та повернення майна банкрута - автотранспортних засобів: Фотон, д/н АН5472ВВ, Фотон, д/н АН1145АМ; не направлені запити до Національної комісії з цінних паперів та фондовому ринку щодо власності значними пакетами акцій емітентів ТОВ «Лазурь».

7. абзацу четвертого частини першої статті 25 Закону № 2343 у редакції Закону 784, не здійснено інвентаризації майна ТОВ «Тофіс-Сервіс» у встановленому законодавством порядку;

8. абзацу сьомого частини першої статті 25 Закону № 2343 у редакції Закону 784, не сформовано ліквідаційну масу ТОВ «Тофіс-Сервіс»;

9. абзацу п'ятого частини першої статті 25 Закону № 2343 у редакції Закону 784, арбітражним керуючим не вжити заходи щодо аналізу фінансового становища ВАТ «Азовметалургремонт»;

10. абзацу другого частини першої статті 23 Закону № 2343 у редакції Закону 784, не завершено підприємницьку діяльність ВАТ «Азовметалургремонт»;

11. частини восьмої статті 30 та статті 31 Закону № 2343 у редакції Закону 784, у справі про банкрутство ВАТ «Азовметалургремонт» здійснено погашення вимог кредиторів наступної черги без погашення вимог ФССВНВНВ у м. Маріуполі, вимоги якого віднесено до другої черги;

12. частин чотирнадцятої, шістнадцятої статті 3-1 Закону № 2343 у редакції Закону 784, здійснено виплату у розмірі 56589,76 грн. як відшкодування витрат пов'язаних з ліквідаційної процедурою ТОВ «Тофіс-Сервіс»;

13. частин першої, третьої статті 100 Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції Закону № 4212-VI від 22.12.11 зі змінами та доповненнями (надалі - Закон № 2343 у редакції Закону № 4212), використовує працю помічника - ОСОБА_1, без укладання трудового договору та без перевірки на відповідність вимогам статті 100 Закону № 2343 у редакції Закону № 4212;

14. абзацу сьомого частини другої статті 98, частини другої статті 116 Закону № 2343 у редакції Закону № 4212, пункту 2.2 Розділу ІІ Порядку подання інформації, форму 8 «Повідомлення про арбітражного керуючого» подав до Головного управління юстиції у Донецькій області з порушенням строку, встановленого додатком до Порядку подання інформації;

15. абзацу сьомого частини другої статті 98, частини другого статті 116 Закону № 2343 у редакції Закону № 4212, пунктів 2.2, 2.3 Розділу ІІ Порядку подання інформації, інформація подавалась з порушенням встановлених термінів відносно: 1) ПП «АЗОВМЕХ», за формами №№ 1.1, 5, 5.1, 5.2 після призначення ліквідатором; 2) ТОВ «Ілот», за формами №№ 1.1, 5, 5.1, 5.2 після призначення ліквідатором; 3) ДП «Будівельно-монтажна механізована колона-220» ЗАТ ордена Трудового Червоного Прапору «Будівельно-монтажная фірма «Донбасмеханомонтаж», за формами №№ 1.1, 5, 5.1, 5.2 після призначення ліквідатором; 4) ВАТ «Укрцинк» за формами №№ 1.1, 5, 5.1, 5.2 після призначення розпорядником майна; 5) Орендного підприємства «Азовське морське пароплавство», ВАТ «Азовметалургремонт», ВАТ «Приазовський багатопрофільний завод», ТОВ «Кверкус», ТОВ «Лікувально-діагностичний центр», ПП «Корд-Люкс», ПП «Албір», ДП «Спеціалізоване управління «Механомонтаж» №219» ТОВ «Корпорація Донбасмонтажспецстрой», ТОВ «Ілот» інформація за формами №№ 2, 3, 4 за лютий та квітень 2013р.; 6) ТОВ «Тофі-Сервис» за формами №№ 2, 3, 4 5, 5.1, 5.2, 6 після припиненняпровадження у справі; 7) ВАТ «Азовметалургремонт», за формами №№ 2, 3, 4, 5, 5.1, 5.2, 6 після припинення провадження у справі.

- порушення які підлягають включенню до розпорядження про усунення порушень:

1. абзацу другого частини першої статті 25 Закону № 2343 у редакції Закону 784, не вжито заходів щодо притягнення попереднього ліквідатора до відповідальності, відповідно до законодавства, за не передання матеріальних цінностей ОП «Азовське морське пароплавство»;

2. абзацу другого частини першої статті 25 Закону № 2343 у редакції Закону 784 не вжито заходів щодо забезпечення збереження майна ОП «Азовське морське пароплавство»;

3. абзацу четвертого частини першої статті 25 Закону № 2343 у редакції Закону 784, не здійснено інвентаризацію майна ОП «Азовське морське пароплавство»;

4. абзацу п'ятого частини першої статті 25 Закону № 2343 у редакції Закону 784, не здійснюється аналіз фінансового становища ОП «Азовське морське пароплавство»;

5. абзацу сьомого частини першої статті 25 Закону № 2343 у редакції Закону 784, не сформовано ліквідаційну масу ОП «Азовське морське пароплавство»;

6. абзацу тринадцятого частини першої статті 25 Закону № 2343 у редакції Закону 784, не вжито заходів щодо пошуку 4 автонавантажувачів які належать ОП «Азовське морське пароплавство», а семе: РЕКОРД д/н Т3351ДК, 4081 д/н Т3352ДК, Valment д/н Т3355, Caterpillar д/н Т3356) та автотранспортних засобів ОП «Азовське морське пароплавство» перелік яких наведено у додатках (на 3 арк.) до відповіді ВРЕР ДАІ з обслуговування м.Маріуполя та Новоазовському районі №2 при УДАІ ГУМВС України у Донецькій області від 01.02.13 № 9/5-197;

7. частини першої статті 26 Закону № 2343, у редакції Закону 784, не передано до комунальної власності відповідних територіальних громад квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОП «Азовське морське пароплавство»;

8. абзацу шостого частини першої статті 25 Закону, у редакції Закону № 784, пункту 1.3 Наказу № 129/5, статті 11 Закону 996-XIV, пункту 5 Порядку подання фінансової звітності, затверджений постановою Кабінету Міністрів країни від 28 лютого 2000 р. № 419, пункту 46.2 статті 46, пункту 49.18 статті 49.18, підпункту 133.1.1 пункту 133.1 статті 133 Податкового кодексу України не надано відносно ОП «Азовське морське пароплавство»: 1) до територіального органу Державної податкової служби України та до територіального органу Міністерства доходів і зборів - декларації з податку на прибуток підприємств за 2012 рік; 2) до органів статистики - Балансу (Форма №1), Звіту про фінансові результати (Форма №2), Фінансового звіту СМП (Форми №1-м, 2-м), Звіт з праці (Форма №1-ПВ) за 2012 рік, І квартал 2013 року, а також Балансу (Форма №1), Звіту про фінансові результати (Форма №2), Фінансового звіту СМП (Форми №1-м, 2-м) за ІІ квартал 2013 року;

9. частини сьомої статті 30 Закону № 2343 у редакції Закону 784, не вжито заходів щодо перерахування залишку коштів з розрахункових рахунків ОП «Азовське морське пароплавство»: №№ 26009501692000 (долар США 840) залишок коштів 0,24долар США; 26009900177126 (гривня) залишок коштів 128,51грн. на рахунок який використовується для ведення ліквідаційної процедури № 26003962493575 відкритий у ПАТ «ПУМБ»;

10. частини першої статті 34 Закону № 2343 у редакції Закону 784, не забезпечено належного оформлення, упорядкування та зберігання всіх, в тому числі фінансово-господарських, документів ОП «Азовське морське пароплавство» протягом ліквідаційної процедури.

12. частини другої статті 25 Закону № 2343 у редакції Закону 784, арбітражним керуючим не вжити достатньо заходів щодо притягнення голови ліквідаційної комісії ПП «Альбір» ОСОБА_6 до відповідальності, відповідно до законодавства;

13. абзацу тринадцятого частини першої статті 25 Закону № 2343 у редакції Закону 784, арбітражним керуючим не вжити в повному обсязі заходи щодо пошуку майна, що належить банкруту ПП «Альбір», а саме не направлені запити: до Національної комісії з цінних паперів та фондовому ринку, щодо власності значними пакетами акцій емітентів;

14. частини восьмої статті 30 та статті 31 Закону № 2343 у редакції Закону 784, не розподілено кошти ПП «Альбір» у розмірі 320,36 грн.;

15. частини першої статті 32 Закону № 2343 у редакції Закону 784, до господарського суду не подано ліквідаційного балансу ПП «Альбір».

16. абзацу тринадцятого частини першої статті 25 Закону № 2343 у редакції Закону 784, арбітражним керуючим ОСОБА_3 не вжити в повному обсязі заходи щодо пошуку майна, що належить банкруту ПП «Корд-Люкс», а саме не направлені запит до Національної комісії з цінних паперів та фондовому ринку, щодо власності ПП «Корд-Люкс» значними пакетами акцій емітентів ;

17. частини другої статті 25 Закону № 2343 у редакції Закону 784, не вжито заходів щодо притягнення директора ТОВ «Ілот» ОСОБА_7 до відповідальності, відповідно до законодавства, у зв'язку з не переданням бухгалтерської, фінансової та податкової документації, печаток, штампів, матеріальних та інших цінностей;

18. частини сьомої статті 30 Закону № 2343 у редакції Закону 784, не вжито заходів, щодо закриття рахунку ТОВ «Ілот» № 26004054001690 відкритого в Маріупольській філії ПАТ КБ «Приватбанк»;

19. абзацу тринадцятого частини першої статті 25 Закону № 2343 у редакції Закону 784, арбітражним керуючим ОСОБА_3 не вжито в повному обсязі заходи щодо пошуку майна, що належить банкруту ТОВ «Ілот», а саме значних пакетів акцій.

20. частини другої статті 25 Закону № 2343 у редакції Закону 784, не вжито заходів щодо притягнення директора ПП «АЗОВМЕХ» ОСОБА_8 до відповідальності, відповідно до законодавства, у зв'язку з не переданням бухгалтерської та іншої документації, печаток та штампів, матеріальних цінностей ПП «АЗОВМЕХ»;

21. абзацу другого частини першої статті 25 Закону № 2343 у редакції Закону 784, не вжито заходів збереження майна ПП «АЗОВМЕХ»;

22. абзацу четвертого частини першої статті 25 Закону № 2343 у редакції Закону 784 не проведено інвентаризацію майна ПП «АЗОВМЕХ»;

23. абзацу п'ятого частини першої статті 25 Закону № 2343 у редакції Закону 784, не здійснювався аналіз фінансового становища ПП «АЗОВМЕХ»;

24. абзацу сьомого частини першої статті 25 Закону № 2343 у редакції Закону 784, не сформовано ліквідаційної маси ПП «АЗОВМЕХ»;

25. абзацу тринадцятого частини першої статті 25 Закону № 2343 у редакції Закону 784, не вжито заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, яке перебуває у володінні третіх осіб, а саме не направлено до Національної комісії з цінних паперів та фондовому ринку, запиту щодо власності ПП «АЗОВМЕХ»значними пакетами акцій емітентів;

26. частини сьомої статті 30 Закону № 2343 у редакції Закону 784, не закрито рахункові рахунки ПП «АЗОВМЕХ», виявлені при проведенні ліквідаційної процедури, окрім одного який використовується для здійснення ліквідаційної процедури;

27. пункту 1.1 Розділу II Порядку скасування реєстрації випусків акцій, відносно ВАТ «Азовметалургремонт» не подано до реєструвального органу документів, передбачених цим пунктом 1.1 Порядку скасування реєстрації випусків акцій;

28. пункту 2.11 Розділу V Правил діловодства до матеріалів справ ТОВ «Коксохімтепломонтаж», ОП «Азовське морське пароплавство», ПП «Корд-Люкс», ПП «АЗОВМЕХ», ТОВ «Азовметалургремонт», ТОВ «Тофіс-Сервіс» не долучено копій заяв арбітражного керуючого поданих до суду на виконання приписів частини третьої статті 3-1 Закону № 2343 у редакції Закону № 784, до свого призначення ліквідатором;

29. пунктів 1.1 та 1.2 Розділу IV Правил діловодства не подано номенклатуру справ арбітражного керуючого на схвалення ЕК та погодження з ЕПК.

- порушення, які є підставою для внесення державним органом з питань банкрутства до Дисциплінарної комісії подання щодо застосування до арбітражного керуючого дисциплінарних стягнень:

1.1 частини восьмої статті 30 та статті 31 Закону № 2343 у редакції Закону 784, у справі про банкрутство ВАТ «Азовметалургремонт» здійснено погашення вимог кредиторів наступної черги без погашення вимог ФССВНВНВ у м. Маріуполі, вимоги якого віднесено до другої черги;

1.2 частини шістнадцятої статті 3-1, частини восьмої статті 30, статті 31 Закону № 2343 у редакції Закону 784, у справі про банкрутство ТОВ «Коксохімтепломонтаж» здійснено оплату послуг арбітражного керуючого ОСОБА_1 у розмірі 3000 грн. та отримано особисто 11168,59 грн. у якості оплати послуг арбітражних керуючих без затвердження розміру оплати послуг та без затвердження звіту про оплату послуг та витрат пов'язаних з ліквідаційною процедурою ухвалою господарського суду Донецької області;

1.3 частин чотирнадцятої, шістнадцятої статті 3-1 Закону № 2343 у редакції Закону 784, здійснено виплату у розмірі 56589,76 грн. як відшкодування витрат пов'язаних з ліквідаційної процедурою ТОВ «Тофіс-Сервіс», без затвердження ухвалою господарського суду.

24 вересня 2013 року Міністерством юстиції України видрано наказ № 926/7 «Про зупинення діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_3» (т.2, а.с. 52).

Позивач оскаржує відповідні висновки відповідача в частині: 1) пунктів 1-3, 5-13 порушень, які підлягають включенню до припису про недопущення повторних порушень; 2) пунктів 1-7, 10, 13-15, 21-26, 28 порушень, які підлягають включенню до розпорядження про усунення порушень; 3) пунктів порушень, які є підставою для застосування до арбітражного керуючого дисциплінарних стягнень, як такі, що порушують його права та зроблені без урахування вимог діючого законодавства.

Діяльність арбітражного керуючого, порядок проведення ліквідаційної процедури, функції та повноваження арбітражних керуючих визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до п. 2, 3 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Указом Президента України № 395/2011 від 06.04.2011 року, Мін'юст України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України.

Відповідно до п. 4 цього Положення Мін'юст України відповідно до покладених на нього завдань здійснює ліцензування діяльності фізичних осіб - підприємців, які провадять діяльність як арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори), видає, переоформлює та анулює ліцензії, видає копії та дублікати ліцензій на провадження діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), приймає рішення про визнання таких ліцензій недійсними; затверджує ліцензійні умови провадження діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) та порядок контролю за їх додержанням; здійснює у межах повноважень контроль за додержанням арбітражними керуючими (розпорядниками майна, керуючими санацією, ліквідаторами) ліцензійних умов.

Контроль за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) здійснюють Міністерство юстиції України як державний орган з питань банкрутства та за дорученням Мін'юсту України головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі як територіальні органи з питань банкрутства (далі - орган контролю) на підставі Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2013 № 1284/5 (надалі - Порядок).

Цей Порядок встановлює: процедуру організації та проведення перевірок діяльності арбітражних керуючих; повноваження осіб, які здійснюють перевірки; права й обов'язки арбітражних керуючих; порядок оформлення результатів перевірки; порядок підготовки за результатами перевірки подання на Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) (далі - Дисциплінарна комісія) про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення.

Відповідно до п.2.2, 2.11 Порядку, контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється на предмет дотримання ними вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Закону, іншого законодавства з питань банкрутства та законодавства про оплату праці.

Предметом планової перевірки є відповідність арбітражного керуючого вимогам, визначеним у Законі, а також додержання арбітражним керуючим вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Закону, іншого законодавства з питань банкрутства та законодавства про оплату праці, під час здійснення повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора у справах про банкрутство за період, що підлягає плановій перевірці.

Пунктами 2.3, 2.17 Порядку визначено, що здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих складається з таких етапів: проведення перевірки, складання довідки про результати перевірки діяльності арбітражного керуючого (далі - Довідка); надання арбітражним керуючим комісії заперечень щодо Довідки та (або) усунення зазначених у Довідці порушень; складення акта перевірки з урахуванням Довідки, заперечень та усунутих арбітражним керуючим порушень.

Згідно п. 6.4.3. Порядку у разі виявлення за результатами перевірки порушень у резолютивній частині акта перевірки зазначаються всі порушення з посиланням на конкретні структурні одиниці нормативно-правових актів. Довільне викладення або трактування вимог нормативно-правових актів не допускається. Порушення, усунені арбітражним керуючим до моменту складання акта перевірки, вважаються такими, що не вчинені, та в резолютивній частині акта перевірки не вказуються.

При прийнятті постанови суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Так, стосовно порушень, які викладені у акті № 22 та підлягають включенню до припису про недопущення повторних порушень.

Згідно п. 1 вказаного розділу акту, відповідачем встановлено, що позивачем не здійснювався аналіз фінансового становища ТОВ «Коксохімтепломонтаж», що є порушенням абзацу 3 частини 1 статті 25 Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції Закону № 784-XIV від 30.06.99 зі змінами та доповненнями, які діяли до 19.01.2013.

Судом встановлено, що такий аналіз фінансового становища ТОВ «Коксохімтепломонтаж» було проведено попереднім ліквідатором банкрута у листопаді 2010 року, про що свідчить відповідний висновок фінансового стану вказаного підприємства (т. 1, а.с. 112-115).

Про проведення такого аналізу були проінформовані комітет кредиторів і господарський суд Донецької області.

Крім того, ухвалою Господарського суду Донецької області від 19.12.12 у справі про банкрутство № 45/155б було затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційну баланс ТОВ «Коксохімтепломонтаж». Ліквідовано вказану юридичну особа та припинено провадження по справі про банкрутство ( т.1., а.с.155-156).

З урахуванням наведеного, а також того, що приписами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» № 2343 у редакції Закону 784 не передбачено обов'язку проведення багатократного аналізу фінансового становища підприємств банкрутів, суд вважає, що в цій частині порушення вимог закону з боку арбітражного керуючого ОСОБА_3 відсутні.

У пункті 2 акту перевірки (п. 1.2. акту, щодо порушень, які є підставою для застосування до арбітражного керуючого дисциплінарних стягнень) відповідачем встановлено, що у супереч ч. 16 ст. 3-1, ч. 8 ст. 30, ст. 31 Закону № 2343 у редакції Закону № 784, позивачем здійснено оплату послуг арбітражного керуючого ОСОБА_1 у розмірі 3000,00 грн. та отримано особисто 11168,59 грн. у якості оплати послуг арбітражного керуючого без затвердження розміру оплати послуг та витрат пов'язаних з ліквідаційною процедурою ухвалою господарського суду Донецької області.

Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що оплата послуг арбітражного керуючого ОСОБА_1 у розмірі 3000 грн. щомісячно була встановлена протокольним рішенням комітету кредиторів ТОВ «Коксохімтепломонтаж» від 17.01.2011 р. Протоколом зборів комітету кредиторів від 19.01.2012 р.

При завершенні ліквідаційної процедури ТОВ «Коксохімтепломонтаж» до господарського суду Донецької області було подано відповідний звіт ліквідатора (т.1, а.с. 134-142).

У вказаному звіті ліквідатора, окрім іншого, було вказано, що за весь період ліквідаційної процедури було понесено витрати на загальну суму 175 607, 35 грн. Також ліквідатор звітував, що за весь період ліквідаційної процедури була здійснена оплата послуг ліквідаторів на загальну суму у розмірі 71168,59 грн.

Звіт ліквідатора у повному обсязі був затверджений ухвалою господарського суду Донецької області по справі № 45/155б від 19.12.2012 р. ( т.1., а.с.155-156).

Таким чином, вказаною ухвалою суду було затверджено звіт ліквідатора ТОВ «Коксохімтепломонтаж», у тому числі про витрати та про оплату послуг арбітражних керуючих (ліквідаторів).

Суд звертає увагу на те, що у відповідності до законодавства, яке встановлює умови та порядок ліквідаційної процедури, саме на господарський суд в покладено обов'язок здійснювати призначення ліквідатора (арбітражного керуючого), членів ліквідаційної комісії, розглядати скарги на дії (бездіяльність) учасників ліквідаційної процедури та здійснення інших повноважень, передбачених законом.

Частиною 1 статті 46 Закону № 4212 (ст. 32 у редакції Закону України № 784) встановлено, що ліквідатор подає до господарського суду звіт, ліквідаційний баланс та інші документи в додатку які підтверджують проведення ліквідаційної процедури після завершення всіх розрахунків з кредиторами. А на господарський суд покладено обов'язок після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів винести ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Отже, проаналізувавши Закон можливо зробити висновок, що саме на господарський суд покладено обов'язок розглядати, вирішувати, аналізувати та інше, що стосується всіх учасників ліквідаційної процедури.

Окрім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що перерахування 3000,00 грн. на користь арбітражного керуючого ОСОБА_1 в якості плати послуг на підставі протоколу б/н від 17.01.2011 р. було здійснено арбітражним керуючим ОСОБА_3 18.04.2012 р. Перерахування коштів на користь ОСОБА_3 в якості оплати послуг здійснювалось 21.06.2012 р. у розмірі 6000,00 грн.; 16.07.2012 р. у розмірі 3000,00 грн.; 01.08.2012 р. у розмірі 2168,59 грн. (т. 1, а.с. 154).

Відповідно до п. 2.1. Порядку контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється шляхом проведення планових і позапланових перевірок.

Згідно п. 2.5. Порядку Планова перевірка діяльності арбітражного керуючого здійснюється за календарний рік, що передує перевірці, та не частіше одного разу на два роки.

Відповідно до п. 2.11 Порядку предметом планової перевірки є відповідність арбітражного керуючого вимогам, визначеним у Законі, а також додержання арбітражним керуючим вимог Конституції України, господарського процесуального кодексу України, Закону, іншого законодавства з питань банкрутства та законодавства про оплату праці, під час здійснення повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора у справах про банкрутство за період, що підлягає плановій перевірці.

Тобто, Головне управління юстиції у Донецькій області Міністерства юстиції України, при проведенні планової виїзної перевірки арбітражного керуючого ОСОБА_3 було уповноважено здійснювати перевірку відповідності вимогам законодавства під час здійснення повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора у справах про банкрутство за календарний рік, що передував перевірці, а саме за період з 14.08.2012 р. по 14.08.2013 р.

Таким чином, проведення перевірки за цими фактами, та внесення таких відомостей до акту перевірки здійснені із перевищенням повноважень відповідача - Головного управління юстиції у Донецькій області, оскільки вона здійснена за межами періоду перевірки.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає відсутніми порушення вимог законодавства з боку позивача в цій частині.

У пункті 3 акту перевірки відповідачем встановлено порушення абзацу 7 частини 1 статті 25 Закону № 2343 у редакції Закону 784, позивачем не вживались заходи щодо формування ліквідаційної маси ТОВ «Коксохімтепломонтаж».

Судом встановлено та не заперечуються відповідачем, що арбітражний керуючий ОСОБА_3 був призначений ліквідатором вказаного підприємства 27.03.12.

З матеріалів справи вбачається, що попереднім ліквідатором - арбітражним керуючим ОСОБА_1 була проведена повна інвентаризація майна ТОВ «Коксохімтепломонтаж» та сформована ліквідаційна маса, яка була затверджена протокольним рішенням комітету кредиторів на зборах, що відбулися 26.04.2011 р. (т.1, а.с.127-132).

Також суд звертає увагу не те, що приписами Закону № 2344 у редакції Закону № 784 не передбачено повторного (багаторазового) формування ліквідаційної маси підприємств-банкрутів.

Крім того, ухвалою Господарського суду Донецької області від 19.12.12 у справі про банкрутство № 45/155б було затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційну баланс ТОВ «Коксохімтепломонтаж», в яких позивач описував всі ці факти, та долучав до звіту копії як інвентаризаційного опису так і ліквідаційної маси банкрута.

З урахуванням встановленого, суд вважає відсутніми порушення вимог законодавства з боку позивача в цій частині.

У пункті 5 акту перевірки відповідачем встановлено порушення частини 11 статті 30 Закону № 2343 у редакції Закону 784, позивачем не надавались комітетові кредиторів ОП «Азовське морське пароплавство» звіти про свою діяльність, інформація про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника у грудні 2012 року, лютому, квітні, травні, червні 2013 року.

Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що ОСОБА_3 був призначений ліквідатором ОП «Азовське морське пароплавство» 29.11.2012 р. одночасно продовжено строк ліквідаційної процедури банкрута та встановлено повноваження ліквідатора до 01.04.2013 р. (ухвала господарського суду (т.2, а.с.154)).

У ході ліквідаційної процедури ліквідатор звітував перед комітетом кредиторів за січень 2013 р. звітом від 28.01.2013 р., за лютий 2013 р. звітом від 07.03.2013 р., за березень 2013р. звітом від 22.03.2013 р. У зв'язку з тим що з 01.04.2013 р. строк повноважень ліквідатора та ліквідаційної процедури витік, ліквідатор не надавав звітів про свою діяльність, адже не мав повноважень ліквідатора.

Ухвалою Господарського суду від 28.05.2013 р. продовжено строк ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора до 01.10.2013 р. Після продовження повноважень ліквідатор звітував перед комітетом кредиторів за червень 2013 р. звітом від 02.07.2013 р.

З урахуванням відсутності у позивача повноважень ліквідатора ОП «АМП», у квітні та травні 2013 року, суд прийшов до висновку, що ці обставини обґрунтовують ненадання ним комітету кредиторів ОП «АМП» звітів про свою діяльність як ліквідатора банкрута у відповідних місяцях, адже у вказаний період повноваження він не виконував, отже і не мав про що звітувати.

Отже, суд вважає висновок відповідача про вказане порушення таким, що суперечить вимог законодавства.

У пункті 6 акту перевірки відповідачем встановлено порушення абзацу 13 частини 1 статті 25 Закону № 2343 у редакції Закону 784, арбітражним керуючим ОСОБА_3 не вжити в повному обсязі заходи щодо пошуку та повернення майна, що належить банкруту ТОВ «Лазурь», а саме: не направлені звернення до правоохоронних органів про проведення оперативно-розшукових дій з метою виявлення та повернення майна банкрута - автотранспортних засобів: Фотон, д/н АН5472ВВ, Фотон, д/н АН1145АМ; не направлені запити до Національної комісії з цінних паперів та фондовому ринку щодо власності значними пакетами акцій емітентів ТОВ «Лазурь».

З матеріалів справи вбачається, що позивачем, як ліквідатором була направлена заява до Жовтневого РВ Маріупольського ГУ УМВС України в Донецькій області від 20.03.2012 р. за № 94 (т.1, а.с. 160) про проведення оперативно-розшукових дій з метою виявлення та повернення майна банкрута - автотранспортних засобів Фотон, д/н АН5472ВВ, Фотон, д/н АН1145АМ, та надання інформації стосовно місцезнаходження автотранспортних засобів, та забезпечення можливості доступу до автотранспортних засобів ліквідатору боржника, та можливості вилучення цих автотранспортних засобів, для вживання заходів щодо його інвентаризації, оцінки та реалізації згідно приписів законодавства для задоволення вимог кредиторів.

Згідно відповіді Жовтневого РВ ММУ ГУ МВС України в Донецькій області вих. № 2/1958 від 26.07.2012 р., у ході проведених дій встановити місцезнаходження вказаних автотранспортних засобів не є можливим. Копія відповіді Жовтневого РВ ММУ ГУ МВС України в Донецькій області вих. № 2/1958 від 26.07.2012 р. була надана у листі від 14.08.2012 р. за № 350 до 2 ВРЕР м. Маріуполя при ГУМВС України у донецькій області при зняття зазначених автотранспортних засобів з обліку (т. 1, а.с.161).

Вищевказані обставини були викладені у звіті ліквідатора станом на 12.10.2012 р. (т.1, а.с. 162-165), який надавався до Господарського суду Донецької області. Також, у вказано звіті було зазначено, що інших активів ТОВ «Лазурь» ліквідатором виявлено не було, майно яке належить вказаній юридичній особі відсутнє.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 12.12.12 у справі про банкрутство № 5/144б було затверджено звіт ліквідатора, ліквідаційну баланс ТОВ «Лазурь» та ліквідовано вказану юридичну особу (т.2, а.с. 207-209).

Крім того, 28.08.2012 року позивач звертався із заявою до Жовтневого РВ Маріупольського ГУ УМВС України в Донецькій області, в якій просив надати йому довідку щодо втрати майна, що належить ТОВ «Лазурь», а саме: державних номерів АН5472ВВ, АН1145АМ, свідоцтв про реєстрацію вищевказаних транспортних засобів (т. 2, а.с. 213).

Листом Жовтневого РВ Маріупольського ГУ УМВС України в Донецькій області від 07.09.2012р. № 5/7911 надано відповідь на вищевказану заяву позивача (т.2, а.с. 212), якою повідомляється, що за даним фактом проведена перевірка, за результатами якої прийнято рішення про відмову у порушенні кримінальної справи. Постанова від 31.08.2012р. наявна в матеріалах справи (т. 2, а.с. 210-211).

З урахуванням вказаних обставин, суд вважає, що з боку позивача були вжиті усі необхідні заходи для пошуку та повернення майна банкрута - ТОВ «Лазурь».

У пункті 7 акту перевірки відповідачем встановлено порушення абзацу 4 частини 1 статті 25 Закону № 2343 у редакції Закону 784, позивачем не здійснено інвентаризації майна ТОВ «Тофіс-Сервіс» у встановленому законодавством порядку.

З матеріалів справи вбачається, що інвентаризація майна банкрута - ТОВ «Тофіс-Сервіс» була проведена попереднім ліквідатором ОСОБА_1 станом на 22.11.2011 р. за участю у інвентаризаційній комісії представника ініціюючого кредитора УПФУ у Жовтневому районі м. Маріуполя та суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_9 (т.1, а.с. 207).

Згідно із абзацом 4 частини 1 статті 25 Закону № 2343 у редакції Закону 784 ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством.

Наведеною нормою закону не визначено, а ні строків, а ні кількості разів, а також періодичності проведення такої інвентаризації майна.

У відповідності до постанови Вищого господарського суду України від 13.02.2013 року (т.1, а.с. 227-231) провадження у справі про банкрутство ТОВ «Тофіс-Сервіс» припинено.

Отже, з урахуванням встановлених обставин, що свідчать про наявність інвентаризаційного опису, відсутність передбачених законом строків на проведення такої інвентаризації, а також припинення справи про банкрутство, суд вважає відсутніми порушення позивачем законодавства в цій частині.

У пункті 8 акту перевірки відповідачем встановлено порушення абзацу 7 частини 1 статті 25 Закону № 2343 у редакції Закону 784, позивачем не сформовано ліквідаційну масу ТОВ «Тофіс-Сервіс».

З матеріалів справи вбачається, що ліквідаційна маса банкрута - ТОВ «Тофіс-Сервіс» була сформована попереднім ліквідатором ОСОБА_1 (т.1, а.с. 208).

Згідно із абзацом 7 частини 1 статті 25 Закону № 2343 у редакції Закону 784 ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу.

Наведеною нормою закону не визначено, а ні строків, а ні кількості разів формування ліквідаційної маси банкрута. Також, приписами Закону № 2343 у редакції Закону 784 не передбачено повторного формування ліквідаційної маси.

Отже, з урахуванням встановлених обставин, що свідчать про наявність сформованої ліквідаційної маси, відсутність передбачених законом строків, а також припинення справи про банкрутство стосовно ТОВ «Тофіс-Сервіс», суд вважає відсутніми порушення позивачем законодавства в цій частині.

У пункті 9 акту перевірки відповідачем встановлено порушення абзацу 5 частини 1 статті 25 Закону № 2343 у редакції Закону 784, арбітражним керуючим не вжити заходи щодо аналізу фінансового становища ВАТ «Азовметалургремонт».

З матеріалів справи вбачається, що на виконання ухвали господарського суду від 08.06.2010р. у справі № 5/89б, арбітражним керуючим Косенко С.С. здійснено поглиблений аналіз фінансово-господарського стану неплатоспроможного підприємства - ВАТ «Азовметалургремонт» (а.с. т. 1, а.с. 232-233).

У відповідності до протоколу зборів комітету кредиторів від 29.08.2011 р. (т.2., а.с. 220-224), було прийнято рішення не розглядати питання про проведення аналізу фінансово-економічної діяльності ВАТ «Азовметалургремонт» у зв'язку з тим, що такий аналіз був проведений розпорядником майна Косенко С.С.

Окрім того, ухвалою господарського суду Донецької області від 04.06.13 у справі про банкрутство № 5/89б було затверджено звіт ліквідатора, ліквідаційну баланс ВАТ «Азовметалургремонт» та ліквідовано вказану юридичну особу (т.2, а.с. 216-219).

Суд звертає увагу на приписи ч. 4 ст. 32 Закону № 2343 у редакції Закону 784 згідно, якої у разі, якщо господарський суд дійшов висновку, що ліквідатор не виявив або не реалізував усі наявні майнові активи ліквідаційної маси, необхідні для повного задоволення кредиторів, він приймає ухвалу про призначення нового ліквідатора. Новий ліквідатор очолює ліквідаційну комісію і діє згідно з вимогами цього Закону.

Отже, з урахуванням встановлених обставин, що свідчать про проведення відповідного аналізу фінансового становища ВАТ «Азовметалургремонт», відсутністю передбачених законом обов'язків багатократного проведення такого аналізу, а також ліквідацію ВАТ «Азовметалургремонт» за рішенням суду, колегія суддів вважає, що в цій частині порушення з боку позивача відсутні.

У пункті 10 акту перевірки відповідачем встановлено порушення абзацу 2 частини 1 статті 23 Закону № 2343 у редакції Закону 784, позивачем не завершено підприємницьку діяльність ВАТ «Азовметалургремонт».

Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що між ТОВ «Астеліт» та ВАТ «Азовметалургремонт» було укладено договір на оренду площі на об'єктах нерухомості для розміщення обладнання для передачі телефонного зв'язку. Усі кошти, отримані ВАТ «Азовметалургремонт» від здачі в оренду були зараховані на ліквідаційний рахунок банкрута та розподілені у відповідності до вимог законодавства, про що ліквідатор звітував перед комітетом кредиторів (т.2, а.с. 220-224). Згідно укладеного договору з ТОВ «Астеліт» строк припинення дії договору був встановлений до 31.12.2012 р. та умови договору передбачали санкції для сторін за дострокове його припинення.

Отже, з огляду на наведене, та враховуючи той факт, що Законом № 2343 у редакції Закону № 784 не встановлено строків в які ліквідатор повинен припинити підприємницьку діяльність банкрута, суд вважає, що позивачем не було порушено вимог закону в цій частині.

У пункті 11 акту перевірки (п. 1.1 акту, щодо порушень, які є підставою для застосування до арбітражного керуючого дисциплінарних стягнень) відповідачем встановлено порушення частини 8 статті 30 та статті 31 Закону № 2343 у редакції Закону 784, у справі про банкрутство ВАТ «Азовметалургремонт» здійснено погашення вимог кредиторів наступної черги без погашення вимог ФССВНВНВ у м. Маріуполі, вимоги якого віднесено до другої черги.

Згідно виписки банку (т.2, а.с. 147) позивачем було здійснено перерахування коштів у розмірі 17284,78 грн. до ПФУ у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя, тобто, погашення вимоги яка віднесена до 3-ої черги. Перерахування було здійснено у зв'язку з виплатою заборгованості із заробітної плати перед колишніми працівниками ВАТ «Азовметалургремонт».

Постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 р. № 21-3 було затверджено Порядок прийняття банками на виконання розрахункових документів на виплату заробітної плати. Згідно п. 2 Порядку банки приймають від платників єдиного внеску грошові чеки, платіжні доручення та інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до Закону нараховується єдиний внесок, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання платником єдиного внеску розрахункових документів (документів на переказ готівки) про перерахування коштів для сплати сум єдиного внеску. Суми, які сплачені за цими документами, повинні складати не менше 1/3 суми коштів для виплати заробітної плати, зазначеної у грошових чеках, платіжних дорученнях та інших розрахункових документах.

Отже, здійснити виплату заробітної плати (погашення кредиторських вимог першої черги) є неможливим без здійснення виплат єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до пенсійного фонду.

Таким чином, висновки відповідача щодо порушення позивачем вимог частини 8 статті 30 та статті 31 Закону № 2343 у редакції Закону 784 є безпідставними.

У пункті 12 акту перевірки (п. 1.3. акту, щодо порушень, які є підставою для застосування до арбітражного керуючого дисциплінарних стягнень) відповідачем встановлено порушення частин 14, 16 статті 3-1 Закону № 2343 у редакції Закону 784, здійснено виплату у розмірі 56589,76 грн. як відшкодування витрат пов'язаних з ліквідаційної процедурою ТОВ «Тофіс-Сервіс».

У відповідності до ч. 5 ст. 27 Закону № 2343 у редакції Закону 784 звіт про оплату праці, винагороду, відшкодування витрат арбітражного керуючого та спеціалістів, залучених ним для забезпечення виконання своїх повноважень, затверджується ухвалою арбітражного суду, яка може бути перевірена в порядку нагляду.

Ліквідатором ТОВ «Тофіс-Сервіс» було надано до Господарського суду для затвердження звіт про витрати та оплату послуг арбітражних керуючих на загальну суму у розмірі 68501,50 грн. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 31.10.2012 р. звіт ліквідатора про витрати та оплату послуг арбітражних керуючих був задоволений частково на суму у розмірі 59481,50 грн. (т.1, а.с. 215-220).

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.11.2012 р. (т.1., а.с. 221-226) ухвалу суду першої інстанції від 31.10.2012 р. скасовано та прийнято нове рішення, яким частково затверджено звіт ліквідатора ТОВ «Тофіс-Сервіс» про витрати та оплату послуг арбітражних керуючих на загальну суму 57312,92 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.02.2013 р. (т.1, а.с. 227-231) скасовано постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.11.2012 р. та ухвалу господарського суду Донецької області від 31.10.2012 р. у справі № 27/156б, і припинено провадження у справі про банкрутство ТОВ «Тофіс-Сервіс».

З урахуванням того, що відповідні виплати були затверджені рішенням суду, колегія суддів вважає, що дії ліквідатора у межах ліквідаційної процедури банкрута не суперечать вимогам законодавства, оскільки він вчиняв дії, спрямовані на затвердження звіту про витрати та оплату послуг.

Пунктом 13 акту перевірки встановлено порушення частин 1, 3 статті 100 Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції Закону № 4212-VI від 22.12.11 зі змінами та доповненнями (надалі - Закон № 2343 у редакції Закону № 4212), щодо використання позивачем праці помічника - ОСОБА_1, без укладання трудового договору та без перевірки на відповідність вимогам статті 100 Закону № 2343 у редакції Закону № 4212.

З матеріалів справи вбачається, що 18.01.2012р. між арбітражним керуючим ОСОБА_3 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено Договір № 18/1 про надання юридичних послуг. Термін дії договору з 18.01.2012 р. по 18.01.2017 р. На підставі цього договору ОСОБА_1 приймає на себе виконання правової роботи у межах професійної діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_3

Отже, враховуючи наведене, суд вважає, що висновок відповідача про зазначене порушення зроблений без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому є протиправним.

Відносно порушень, які викладені у акті № 22 від 05 вересня 2013 року та підлягають включенню до розпорядження про усунення порушень, суд зазначає наступне.

Так, у пункту 1 вказаного розділу акту, відповідачем встановлено, що позивачем всупереч вимогам абз. 2 ч. 1 ст. 25 Закону № 2343 у редакції Закону 784 не вжито заходів щодо притягнення попереднього ліквідатора до відповідальності, відповідно до законодавства, за не передання матеріальних цінностей ОП «Азовське морське пароплавство».

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 25 Закону № 2343 у редакції Закону 784, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута.

В судовому засіданні встановлено та не заперечувалось представниками відповідача, що на час призначення позивача ліквідатором ОП «Азовське морське пароплавство» інвентаризація майна зазначеного підприємства попереднім арбітражним керуючим не проводилась.

Крім того, з акту прийому-передачі печатки, штампу, документації ОП «Азовське морське пароплавство» від 06.12.2012 року вбачається, арбітражний керуючий ОСОБА_11 передав ліквідатору підприємства-боржника ОСОБА_3 круглу печатку та документацію ОП «Азовське морське пароплавство» (т. 2 а.с. 204).

Тобто, за для того, щоб ставити питання про вжиття заходів для притягнення попереднього арбітражного керуючого до відповідальності відповідно до законів України, необхідно провести інвентаризацію майна та встановити матеріальні цінності банкрута, у разі їх наявності.

Таким чином, суд робить висновок про те, що тільки після завершення інвентаризації майна банкрута та встановлення обсягу належних банкруту матеріальних та інших цінностей, ліквідатор ставить питання перед уповноваженими органами про вжиття заходів для притягнення попереднього ліквідатора до відповідальності, але лише у разі ухилення посадової особи банкрута від виконання обов'язку щодо передачі майна банкрута.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що висновок відповідача про зазначене порушення зроблений передчасно та без урахування всіх обставин для прийняття такого рішення.

У пункті 2 зазначеного акту відповідачем встановлені порушення арбітражним керуючим ОСОБА_3 вимог абз. 2 ч. 1 ст. 25 Закону № 2343 у редакції Закону 784 щодо не вжиття заходів по забезпеченню збереження майна ОП «Азовське морське пароплавство».

З цього приводу суд зазначає.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 28.05.2013 р. справа № 5/94б продовжено строк ліквідаційної процедури у справі про банкрутство ОП «Азовське морське пароплавство» до 01.10.2013 р. (т. 2 а.с. 153).

Судом встановлено, що на час проведення перевірки інвентаризація майна ОП «Азовське морське пароплавство» завершена не була та ліквідаційна процедура тривала, тому тільки після завершення інвентаризації і виявлення наявного майна банкрута ліквідатор повинен вжити заходів по збереженню цього майна, а тому зазначене відповідачем порушення у акті перевірки є передчасним, оскільки для вжиття заходів по збереженню майна банкрута необхідно таке майно виявити.

Також, слід зазначити, що в акті перевірки не конкретизовано, які саме заходи ліквідатор повинен здійснювати, а також у відношення якого майна банкрута, враховуючи те, що попереднім ліквідатором майно передано не було, про що сам зазначає відповідач у акті перевірки.

Стосовно порушень викладених у п. 3 акту перевірки щодо не здійснення інвентаризації майна ОП «Азовське морське пароплавство».

Так, згідно абз. 4 ч. 1 ст. 25 Закону № 2343 у редакції Закону 784, під час виконання повноважень ліквідатора арбітражний керуючий з дня свого призначення зобов'язаний здійснити інвентаризацію майна банкрута.

Згідно наказу №1 від 03.07.2013 року ліквідатором ОП «Азовське морське пароплавство» було створено інвентаризаційну комісію та встановлено строки проведення інвентаризації майна банкрута з 01.08.2013 р. по 15.08.2013 року (т.2 а.с. 121).

З наказу ліквідатора від 15.08.2013 року № 1/1 вбачається, що строки проведення інвентаризації продовжено по 30.08.2013 року, у зв'язку з тим, що останній день проведення інвентаризації співпадав з першим днем перевірки діяльності Позивача Головним управлінням юстиції у Донецькій області (т.2 а.с. 122).

До матеріалів справи судом долучено копію інвентаризаційного опису, за результатами проведеної інвентаризації ліквідатором, станом на 31.07.2013 року товарно - матеріальних цінностей та нематеріальних активів, що знаходяться на балансі ОП «Азовське морське пароплавство» на відповідальному зберіганні у ліквідатора ОСОБА_3 (т. 2 а.с. 123-135).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що надані представником позивача докази спростовують посилання відповідача про не проведення інвентаризації майна банкрута, що також підтверджується протоколом № 36 засідання комітету кредиторів по справі № 5/94Б про банкрутство ОП «Азовське морське пароплавство» стосовно проведеної інвентаризації та виявленого майна банкрута (т. 2 а.с. 136-137).

Таким чином, висновок відповідача щодо зазначеного порушення є протиправним, оскільки зроблений без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Щодо порушення зазначеного у п. 4 акту перевірки відносно не здійснення позивачем аналізу фінансового становища ОП «Азовське морське пароплавство».

Так, відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 25 Закону № 2343 у редакції Закону 784, під час виконання повноважень ліквідатора арбітражний керуючий зобов'язаний здійснювати аналіз фінансового становища банкрута.

В судовому засіданні встановлено та не заперечувалось представниками відповідачів, що на час проведення перевірки на ліквідаційному рахунку ОП «Азовське морське пароплавство» недостатньо коштів на оплату проведення аналізу фінансового становища банкрута.

Також, як пояснив в судовому засіданні представник позивача, ліквідатор не отримує коштів на оплату послуг арбітражного керуючого з самого моменту призначення, провадити аналіз фінансового становища за власний рахунок не має можливості, бо така послуга є платною, та надається спеціалізованими організаціями за замовленням.

З цього приводу суд зазначає, що висновки відповідача щодо порушення позивачем абз.5 ч. 1 ст. 25 Закону № 2343 у редакції Закону 784 є передчасними та прийняті без врахування того факту, що на рахунку підприємства-банкрута відсутні кошти для проведення такого аналізу.

Крім того, необхідно зазначити, що Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не встановлено конкретних строків, в які повинен бути здійснений аналіз фінансового становища підприємства-банкрута.

У пункті 5 акту перевірки відповідачем встановлено порушення абз. 7 ч. 1 ст. 25 Закону № 2343 у редакції Закону 784, а саме: не сформовано ліквідаційну масу ОП «Азовське морське пароплавство».

З цього приводу суд зазначає наступне.

Абзацом 1 частини 1 статті 26 Закону № 2343 у редакції Закону 784 встановлено, що до ліквідаційної маси банкрута включаються усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури.

Як раніше було зазначено судом, на час проведення перевірки інвентаризація майна ОП «Азовське морське пароплавство» проведена не була, тому сформувати ліквідаційну масу можливо лише після виявлення усього майна що належить підприємству-банкруту.

Таким чином, суд вважає безпідставними посилання відповідача, зазначені в акті перевірки, що перешкод для формування ліквідаційної маси без оформлення результатів інвентаризації не існує, оскільки такі висновки суперечать нормам законодавства, а тому є протиправними.

Щодо порушень вказаних у пункті 6 акту перевірки, а саме: абз. 13 ч. 1 ст. 25 Закону № 2343 у редакції Закону 784, відносно не вжиття заходів щодо пошуку 4 автонавантажувачів які належать ОП «Азовське морське пароплавство» згідно відповіді ВРЕР ДАІ з обслуговування м. Маріуполя та Новоазовського району № 2 при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області.

Згідно абз. 13 ч. 1 ст. 25 Закону № 2343 у редакції Закону 784, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Як вже раніше зазначалось судом на момент проведення перевірки інвентаризація майна ОП «Азовське морське пароплавство» проведена не була, тому встановити факт наявності майна банкрута можливо лише після проведення інвентаризації.

Також, суд зазначає, що Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не встановлено чітких строків у межах яких ліквідатор повинен вживати заходи щодо пошуку майна підприємства-банкрута.

Суд відмічає, що на час розгляду справи представником позивача надані належні докази щодо вжиття заходів пошуку транспортних засобів ОП «Азовське морське пароплавство» шляхом надіслання відповідних заяв на адресу Приморського районного відділу Маріупольського міського управління ГУМВС України в Донецькій області (т. 2 а.с. 101-105).

Отже, висновок відповідача щодо зазначеного порушення є протиправним, адже він зроблений без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Щодо порушень зазначених у п. 7 акту перевірки стосовно не передання до комунальної власності відповідної територіальної громади квартири АДРЕСА_1, яка належить ОП «Азовське морське пароплавство».

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що для передання до комунальної власності квартири АДРЕСА_1, яка належить ОП «Азовське морське пароплавство» ліквідатором здійснювались відповідні заходи.

Так, з матеріалів справи вбачається, що за зверненням позивача до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14.01.2013 року №26 на адресу ліквідатора надіслано копію ухвали від 16.11.2012 року, постановленої у справі за позовом ОП «Азовське морське пароплавство» до ОСОБА_12, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ПАТ КБ «ПриватБанк», про витребування майна у добросовісного набувача (т.2 а.с. 107).

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що 27.02.2012 року ліквідатор звернувся до Приморського районного суду м. Одеси для роз'яснення судового рішення, оскільки при виконанні рішення суду працівниками Одеського міського управління юстиції повідомлено, що рішення суду про витребування майна у добросовісного набувача не є підставою для скасування реєстрації права власності ОСОБА_13 на зазначену квартиру та реєстрацію права власності за ОП «Азовське морське пароплавство».

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Приморського районного суду від 11.03.2013 року роз'яснено рішення суду від 01.04.2011 року, а саме вказано, що зазначене рішення суду є підставою для припинення реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_13 та ОСОБА_12 та поновлення державної реєстрації права власності у державної реєстрації за ОП «Азовське морське пароплавство» (т. 2 а.с. 109-110).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що рішенням Державного реєстратора прав на нерухоме майно № 2060777 від 29.04.2013 року ОП «Азовське морське пароплавство» відмовлено у державній реєстрації права на вищезазначену квартиру (т. 2 а.с. 111-112).

З матеріалів справи вбачається, що 20.06.2013 року позивач звернувся до Приморського райсуду м. Одеси з заявою про роз'яснення судового рішення (т. 2 а.с. 114-115).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 16.07.2013 року заяву позивача задоволено та вказано, що виконання зазначеного рішення суду полягає у державній реєстрації права власності в державному реєстрі прав на нерухоме майно за ОП «Азовське морське пароплавство» на вищезазначену квартиру (т. 2 а.с. 116-117).

06.09.2013 року позивач знов звернувся до Приморського районного суду з заявою про роз'яснення рішення суду від 01.04.2011 року (т. 2 а.с. 118-119).

З вищенаведеного вбачається, що позивачем здійснюються всі заходи, щодо реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОП «Азовське морське пароплавство» для передачі даної квартири у комунальну власність, оскільки право власності на нерухоме майно згідно діючого законодавства виникає у особи з моменту реєстрації цього права

Отже, суд вважає, що висновок відповідача щодо зазначеного порушення є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Що стосується порушень зазначених в акті перевірки відносно не забезпечення належного оформлення, упорядкування та зберігання всіх, в тому числі фінансово-господарських, документів ОП «Азовське морське пароплавство» протягом ліквідаційної процедури, суд зазначає наступне (п. 10 акту перевірки цього розділу).

Як вже було зазначено судом раніше, ухвалою Господарського суду Донецької області від 28.05.2013 р. справа № 5/94б продовжено строк ліквідаційної процедури у справі про банкрутство ОП «Азовське морське пароплавство» до 01.10.2013 р. (т. 2 а.с. 153).

Таким чином, суд зауважує, що оскільки продовжено строк ліквідаційної процедури то всі фінансово-господарські документи по ОП «Азовське морське пароплавство» зберігалися у арбітражного керуючого ОСОБА_3 до закінчення ліквідаційної процедури.

У зв'язку з цим, відповідач дійшов передчасного висновку щодо вказаного порушення вказаного в акті перевірки.

Щодо порушення не вжиття в повному обсязі заходів щодо пошуку майна, що належить банкруту ПП «Альбір», а саме не направлені запити: до Національної комісії з цінних паперів та фондовому ринку, щодо власності значними пакетами акцій емітентів (п. 13 акту перевірки цього розділу), суд зазначає наступне.

Відповідно до абз. 13 ч. 1 ст. 25 Закону України № 2343 у редакції Закону 784, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Як встановлено в судовому засіданні та не спростовано позивачем, що впродовж ліквідаційної процедури арбітражним керуючим були здійснені всі необхідні заходи щодо пошуку, виявлення та повернення майна банкрута.

Крім того, суд вважає за необхідним звернути увагу відповідача на те, що законодавцем чітко передбачено норму закону, яка полягає саме в пошуку, виявлення та поверненню майна банкрута та не містить посилання на обов'язковість направлення запитів до Національної комісії з цінних паперів та фондовому ринку, щодо власності значним пакетом акцій емітентів та в який саме передбачений законом термін.

Разом з тим, на теперішній час процедура ліквідації ПП «Альбір» ще триває, а тому арбітражний керуючий, виконуючи свої повноваження щодо здійснення заходів в частині пошуку, виявлення та повернення майна банкрута не до кінця виконав свої повноваження щодо розшуку майна банкрута.

Стосовно п. 14 акту щодо порушення ч. 8 ст. 30 та ст. 31 Закону №2343 у редакції Закону 784 не розподілено кошти ПП «Альбір» у розмірі 320,36 грн., суд зазначає наступне.

У відповідності до ч. 8 ст. 30 Закону 784 кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника. З основного рахунку здійснюються виплати кредиторам у порядку, передбаченому статтею 31 цього Закону.

Приписами статті 31 Закону 784 передбачено, що кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у порядку, встановленому цією статтею.

Як встановлено в судовому засіданні та не заперечувалося сторонами постановою Господарського суду від 24.12.12 року ПП «Альбір» визнаний банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура строком на 6 місяців до 24.06.2013 року.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 04.07.2013 року у справі №5006/27/150б/2012 продовжено строк ліквідаційної процедури про банкрутство ПП «Альбір» м. Маріуполь та повноважень ліквідатора - арбітражного керуючого ОСОБА_3 до 24.12.2013 року (т. 2, а.с. 99-100).

У зв'язку з тим, що ліквідаційна процедура продовжена ухвалою господарського суду Донецької області від 04.07.2013 року, то комісія при проведенні даної перевірки дійшла передчасного висновку щодо не вжиття заходів з боку арбітражного керуючого щодо завершення ліквідаційної процедури, у тому числі розподілу коштів.

В судовому засіданні представник позивача наголошував на тому, що ліквідаційна процедура ПП «Альбір» ще триває, а тому ліквідатором провадяться дії щодо розшуку майнових активів банкрута, та розподіл коштів не було проведено.

Крім того, суд вважає за необхідним зазначити, що відповідач посилаючись на порушення арбітражним керуючим ч. 8 ст. 30 та ст. 31 Закону 784 не вказав від чого саме були зараховані кошти у розмірі 320,36 грн. та в порядку якої черговості спрямовуються ці кошти на задоволення вимог кредиторів.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що висновок відповідача щодо зазначеного порушення є передчасним, а тому підлягає скасуванню.

Щодо порушення ч. 1 ст. 32 Закону №2343 в редакції Закону 784, до господарського суду не подано ліквідаційного балансу ПП «Альбір» (п. 15 акту перевірки цього розділу), суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 32 Закону 784 після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до арбітражного суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання - передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів. Арбітражний суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Ліквідатор повідомляє державний орган з питань банкрутства про завершення ліквідаційної процедури.

Аналізуючи дану норму, суд зазначає, що ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора подаються до господарського суду ліквідатором після завершення усіх розрахунків з кредиторами.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено позивачем ліквідаційна процедура триває, у зв'язку з чим розрахунки ліквідатором ще не проводились, таким чином, ліквідаційного балансу ліквідатором до суду не направлялося.

Таким чином, суд вважає, що відповідач дійшов передчасного висновку щодо вказаного порушення вказаного в акті перевірки.

Стосовно порушення, викладеного у п. 21 акту, а саме того, що арбітражним керуючим абз. 2 ч. 1 ст. 25 Закону 2343 в редакції Закону №784, стосовно не вжиття заходів збереження майна ПП «Азовмех», суд зазначає наступне.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 25 Закону №784 ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження.

В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що арбітражний керуючий ОСОБА_3 не вжив заходів по забезпеченню майна боржника, в часині нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Маріуполь, пр. Нахімова, буд. 154, прим. 61.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено представником позивача, що 18.07.2013 року ліквідатор звернувся до Господарського суду Донецької області з клопотанням про направлення до Реєстраційної служби Маріупольського МУЮ Донецької області запиту отримання інформаційної довідки про наявність зареєстрованих прав на нерухоме майно за боржником - ПП «Азовмех».

З витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна станом на 24.02.2011 року вбачається про внесення запису 11.04.2008 року за №7006370 про заборону на нерухоме майно наступного змісту: «Підстави обтяження: договір іпотеки №659, 11.04.2008 року, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_15, Об'єкт обтяження: нежиле приміщення, нежитлове приміщення: підвал А/п частина приміщення №61. А саме кімнати 8, 9, 10, 11 загальною площею 69,8 кв.м., номер за РПВН: 22733449, Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Нахімова, буд. 154, прим. 61. Власник: Приватне підприємство «Азовмех», код 30506592; Заявник: ТОВ КБ «АРМА», код 26379729, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 41-а» (т.2, а.с. 87-88).

Виходячи з зазначеного, суд вважає, що арбітражним керуючим були здійснені заходи передбачені абз. 13 ч. 1 ст. 25 Закону України № 2343 у редакції Закону 784, а саме вжив заходи, спрямовані на пошук майна, яке належить боржнику - ПП «Азовмех».

Крім того, в судовому засіданні представник позивач пояснив, що арбітражним керуючим проводиться робота з відновлення правовстановлюючих документів на приміщення.

Також, представником позивача в підтвердження проведених заходів щодо відновлення правовстановлюючих документів на приміщення надано суду дублікат договору купівлі-продажу нежитлового приміщення літ. А/п, розташованого за адресою: 87525, м. Маріуполь, пр. Нахімова, 154 від 31.10.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_16

Щодо порушень арбітражним керуючим абз. 4, 5, 7, ч. 1 ст. 25 Закону № 2343 у редакції Закону №784, в частині не проведення інвентаризації майна, не здійснення аналізу фінансового становища та не сформування ліквідаційної маси ПП «Азовмех» (п.п. 22-24 акту перевірки цього розділу), суд зазначає наступне.

Згідно абз. 4 ч. 1 ст. 25 Закону № 2343 у редакції Закону 784, під час виконання повноважень ліквідатора арбітражний керуючий з дня свого призначення зобов'язаний здійснити інвентаризацію майна банкрута.

В судовому засіданні встановлено та не заперечувалося представником відповідача, що станом на теперішній час ліквідаційна процедура ПП «Азовмех» що триває, у зв'язку з чим, арбітражним керуючим не було проведено інвентаризацію майна боржника.

Крім того, в судовому засідання представником позивача надані пояснення стосовно того, що арбітражним керуючим вчиняються дії направлені на виявлення всього майна яке належить боржнику ПП «Азовмех».

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскільки станом на момент розгляду даної справи ліквідаційна процедура ПП «Азовмех» триває, та арбітражним керуючим спрямовані заходи на виявлення майна боржника, то інвентаризація майна буде поведена за результатами отримання всієї інформації стосовно майна ПП «Азовмех».

У відповідності до вищезазначеного, суд дійшов висновку про те, що висновок відповідача щодо зазначеного порушення є передчасним, а тому підлягає скасуванню.

В судовому засіданні встановлено та не заперечувалось представниками відповідачів, що на час проведення перевірки на ліквідаційному рахунку ПП «Азовмех» недостатньо коштів на оплату проведення аналізу фінансового становища банкрута.

Крім того, необхідно зазначити, що здійснення аналізу фінансового становища ПП «Азовмех» було проведено попереднім ліквідатором банкрута ще 22 грудня 2010 року.

Також, необхідно зазначити, що Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не встановлено конкретних строків, в які повинен бути здійснений аналіз фінансового становища підприємства-банкрута.

А також проведення повторного аналізу фінансового становища Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не передбачено.

Абзацом 7 ч. 1 ст. 25 Закону № 2343 у редакції Закону 784, передбачено, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу.

З цього приводу суд зазначає.

Як раніше було зазначено судом, на час проведення перевірки інвентаризація майна ПП «Азовмех» проведена не була, тому сформувати ліквідаційну масу можливо лише після виявлення усього майна що належить підприємству-банкруту.

Щодо висновків, викладених у п. 25 акту перевірки, стосовно порушення позивачем абз. 13 ч. 1 ст. 25 Закону № 2343 у редакції Закону 784, не вжито заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, яке перебуває у володінні третіх осіб, а саме не направлено до Національної комісії з цінних паперів та фондовому ринку, запиту щодо власності ПП «АЗОВМЕХ» значними пакетами акцій емітентів.

З ухвали господарського суду Донецької області від 23.09.2013 р. у справі № 42/109б (т.2 а.с. 82-86) вбачається, що позивача призначено ліквідатором ПП «АЗОВМЕХ» з 20.06.2013 року. Тією ж ухвалою подовжено строк ліквідаційної процедури вказаного підприємства на 6 місяців до 20.12.2013 року.

Отже, на час проведення перевірки, а так само і на час розгляду справи, ліквідаційна процедура ПП «АЗОВМЕХ» триває.

Як вже було зазначено вище Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не встановлено чітких строків у межах яких ліквідатор повинен вживати заходи щодо пошуку майна підприємства-банкрута.

Таким чином, з урахуванням того, що позивача призначено ліквідатором ПП «АЗОВМЕХ» з 20.06.2013 року, процедура ліквідації тримає по теперішній час та відсутністю будь-яких визначених строків для вжиття заходів щодо пошуку майна банкрута, суд вважає, що позивачем не допущено порушень вимог закону в цій частині.

Разом з тим, суд відмічає, що на час розгляду справи представником позивача надані належні докази щодо вжиття заходів пошуку майна банкрута, а саме направлено до Національної комісії з цінних паперів та фондовому ринку, запиту щодо інформації про цінні папери емітентом яких є ПП «АЗОВМЕХ» (т. 2 а.с. 67).

Отже, висновки відповідача щодо зазначеного порушення є протиправними, адже вони зроблений без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Щодо висновків, викладених у п. 26 акту перевірки, стосовно порушення позивачем ч. 7 ст. 30 Закону № 2343 у редакції Закону 784, стосовно не закриття рахунків ПП «АЗОВМЕХ», виявлені при проведенні ліквідаційної процедури, окрім одного який використовується для здійснення ліквідаційної процедури, суд зазначає наступне.

Так відповідно із вказаною нормою закону ліквідатор зобов'язаний використовувати при проведенні ліквідаційної процедури тільки один рахунок боржника в банківській установі. Інші рахунки, виявлені при проведенні ліквідаційної процедури, підлягають закриттю ліквідатором. Залишки коштів на цих рахунках перераховуються на основний рахунок боржника.

Отже, з наведеної норми закону вбачається, що ліквідатор, при проведенні ліквідаційної процедури, повинен залишити один рахунок боржника в банківській установі з обов'язковим перерахуванням залишків коштів з інших рахунків на основний.

Як вже було зазначено вище, ухвалою господарського суду Донецької області від 23.09.2013 р. у справі № 42/109б (т.2 а.с. 82-86) позивача призначено ліквідатором ПП «АЗОВМЕХ» з 20.06.2013 року. Тією ж ухвалою подовжено строк ліквідаційної процедури вказаного підприємства на 6 місяців до 20.12.2013 року.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання вказаної норми закону було зроблено запит № 250 від 03.07.2013 року до Орджонікідзевської МДПІ м. Маріуполя задля встановлення наявності рахунків ПП «АЗОВМЕХ» в банківських установах (т.2 а.с. 160).

Згідно отриманої відповіді від 22.07.2013 року (т.2 а.с. 161) арбітражним керуючим було з'ясовано, що за підприємством-банкрутом обліковується 18 відкритих банківських рахунків (т.2 а.с. 162-163).

Після чого у серпні-вересні 2013 року позивачем були направлені відповідні запити до банківських установ задля з'ясування залишків коштів, що на них залишилися (т.2 а.с.171, 172, 173, 174, 176, 177, 180, 181, 182, 183, 184, 185). Відтак, лише після отримання відповідей щодо залишків коштів позивач буде в змозі здійснити їх перерахування на один ліквідаційний рахунок та закрити решту.

Таким чином, з урахуванням вказаних обставин, що свідчать про незавершену ліквідаційну процедуру та здійснення відповідачем, з дня свого призначення, відповідних заходів спрямованих на закриття рахунків ПП «АЗОВМЕХ», суд вважає, що з боку позивача відсутні порушення ч. 7 ст. 30 Закону № 2343 у редакції Закону 784, а відтак висновки відповідача щодо зазначеного порушення є протиправним.

Щодо висновків, викладених у п. 28 акту перевірки, стосовно порушення позивачем пункту 2.11 Розділу V Правил діловодства, стосовно не долучення до матеріалів справ ТОВ «Коксохімтепломонтаж», ОП «Азовське морське пароплавство», ПП «Корд-Люкс», ПП «АЗОВМЕХ», ТОВ «Азовметалургремонт», ТОВ «Тофіс-Сервіс» копій заяв арбітражного керуючого поданих до суду на виконання приписів ч. 3 статті 3-1 Закону № 2343 у редакції Закону № 784, до свого призначення ліквідатором, суд зазначає наступне.

У відповідності до ч. 3 ст. 3-1 Закону № 2343 у редакції Закону № 784 арбітражними керуючими не можуть бути призначені: 1) особи, які згідно з цим Законом вважаються заінтересованими; 2) особи, які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення цієї особи від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років, якщо інше не встановлено цим Законом; 3) особи, яким заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади; 4) особи, які мають судимість за вчинення корисливих злочинів.

До призначення арбітражним керуючим особа має подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії вищезазначених осіб.

Згідно із п. 2.11 Розділу IV Правил організації діловодства та архіву арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), затверджених наказом Міністерства юстиції України від 15.03.2013 № 447/5, арбітражний керуючий, який виконує повноваження розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора у справі про банкрутство, зобов'язаний вести справу щодо кожного боржника (банкрута), до якої долучаються документи та витяги з них або їх копії, що пов'язані з виконанням арбітражним керуючим покладених на нього обов'язків, зокрема: копії заяв, позовних заяв та клопотань, що подаються арбітражним керуючим до суду, щодо забезпечення ним виконання покладених обов'язків.

Як вбачається із змісту вищевказаного наказу Правила прийняті у відповідності до ч. 1 ст. 116 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» № 2343 у редакції Закону № 4212-VI, яка набрала чинність 19.01.2013 року. Сам наказ Міністерства юстиції України від 15.03.2013 № 447/5 набрав чинності 02.04.2013 року.

Норма закону, а саме ст. 3-1 Закону № 2343 у редакції Закону № 784, на яку посилається відповідач, втратила чинність із прийняттям Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» № 2343 у редакції Закону № 4212-VI, тобто 19.01.2013 року.

Отже, приймаючи до уваги, що на час набрання чинності наказу Міністерства юстиції України від 15.03.2013 № 447/5, яким затверджено Правила діловодства, Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вже був викладений у новій редакції із виключенням з неї ст. 3-1, суд вважає посилання відповідача на неї, в контексті порушення позивачем п. 2.11 Розділу IV Правил діловодства, безпідставними.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що висновки відповідача щодо зазначеного порушення є протиправними.

Вважаємо таки висновок комісії щодо порушення необґрунтованим. По-перше, п. 2.11 Розділу V Правил діловодства, на який посилається Відповідач, не містить вимог щодо долучення до матеріалів справи копій заяв арбітражного керуючого про призначення ліквідатором. По-друге Позивачем було надано представникам Відповідача копії таких заяв, але вони прийняті до уваги не були з тих підстав, що не містять відмітки про отримання господарського суду або доказів відправки. вважаємо, що такі дії представників відповідача протиправними, адже не містять під собою законного обґрунтування.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку про невідповідність вищевказаних висновків акту перевірки вимогам законодавства.

У відповідності до п. 7.7. Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2013 № 1284/5, у разі якщо Дисциплінарною комісією встановлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства, Дисциплінарна комісія має право скасувати такі висновки та скерувати відповідні матеріали Мін'юсту для проведення додаткового контролю.

Аналізуючи вищенаведені норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що у разі невідповідності висновків акту перевірки вимогам законодавства такі висновки підлягають скасуванню.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин, що свідчать про невідповідність висновків акту від 05 вересня 2013 року № 22 вимогам законодавства, суд приходить до висновку про необхідність їх скасування.

Стосовно посилання відповідача, як на ознаку необґрунтованості позовних вимог, на те, що зазначений позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства за нормами КАС України, а також вказані висновки не порушують прав позивача, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Стаття 17 КАС України встановлює категорії спорів, на які поширюється компетенція адміністративних судів, щодо вирішення адміністративних справ.

Відповідно до статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

У всіх наведених категоріях спорів передбачено, що хоча б однією із сторін такого спору повинен бути суб'єкт владних повноважень.

В пункті 7 статті 3 КАС України зазначено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, необхідною та єдиною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватись суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Як вбачається з матеріалів справи предметом спору є безпосередньо оскарження дій Головного управління юстиції у Донецькій області щодо внесення висновків до акту перевірки від 05 вересня 2013 року № 22.

Відповідно до пункту 7.1 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), однією з підстав для притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності є грубе порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута) та відповідно до статті 109 Закону України «Про банкрутство» одним з видів дисциплінарного стягнення є позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Таким чином, висновки у акті перевірки є результатом дій відповідача, вчинених ним на реалізацію своїх повноважень, передбачених чинним законодавством. Наслідком таких висновків може бути притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності, винесення розпорядження, складання припису, тобто, зазначені висновки акту можуть бути підставою для вжиття щодо позивача відповідних заходів, в тому числі дисциплінарного стягнення. Відтак, зазначені висновки акту є такими, що мають правове значення, оскільки впливають на обсяг прав та інтересів позивача, а отже, можуть бути предметом компетенції адміністративних судів у розумінні пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України.

Відповідна правова позиція збігається з позицією Донецького апеляційного адміністративного суду, про що свідчать наступні рішення: від 08 лютого 2013 року у справі №2а/0570/16116/2012; від 01 жовтня 2013 року у справі №805/10680/13-а; від 10 липня 2013 року у справі №805/4995/13-а; від 29 жовтня 2013 року у справі №805/10277/13-а; від 11 вересня 2013 року у справі №805/10278/13-а; від 30 жовтня 2013 року у справі №805/11091/13-а; від 19 грудня 2011 року у справі № 2а/0570/17851/2011.

Приймаючи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги арбітражного керуючого ОСОБА_3 до Головного управління юстиції в Донецькій області, Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування висновків акту планової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 05 вересня 2013 року, підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 8-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-164, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов арбітражного керуючого ОСОБА_3 до Головного управління юстиції в Донецькій області, Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування висновків акту планової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 05 вересня 2013 року - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати висновки акту планової перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_3 від 05 вересня 2013 року № 22 щодо встановлених порушень, які підлягають включенню до припису про недопущення повторних порушень в частині пунктів: 1-3, 5-13.

Визнати протиправним та скасувати висновки акту планової перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_3 від 05 вересня 2013 року № 22 щодо встановлених порушень, які підлягають включенню до розпорядження про усунення в частині пунктів: 1-7, 10, 13-15, 21-26, 28.

Визнати протиправним та скасувати висновки акту планової перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_3 від 05 вересня 2013 року № 22 щодо встановлених порушень, які є підставою для застосування до арбітражного керуючого дисциплінарних стягнень.

Стягнути з Державного бюджету України на користь арбітражного керуючого ОСОБА_3 понесені судові витрати у розмірі 34 (тридцять чотири) грн. 41 коп.

Постанова виготовлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 13 листопада 2013 року.

Постанова виготовлена у повному обсязі 18 листопада 2013 року.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Лазарєв В.В.

Судді Тарсенко І.М.

Старосуд І.М.


Суд	Донецький окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	13.11.2013
Оприлюднено	22.11.2013
Номер документу	35370255
Судочинство	Адміністративне

Лазарєв В.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 13.11.2013 по справі 805/13513/13-аДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —805/13513/13-а

Постанова від 13.11.2013

Постанова
від 13.11.2013 по справі 805/13513/13-а
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД