Ухвала

від 13.11.2013 по справі 825/2052/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/2052/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Лобан Д.В. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

13 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Літвіної Н.М., Старової Н.Е.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чернігівської міжрайонної Державної податкової інспекції Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Північхліб» до Чернігівської Державної податкової інспекції Чернігівської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство «Північхліб» (надалі - позивач) звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Чернігівської міжрайонної Державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.05.2013 року № 0000081500.

Чернігівський окружний адміністративний суд своєю постановою від 12 червня 2013 року адміністративний позов задовольнив.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 червня 2013 року та ухвалити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

ПП «Північхліб» (код ЄДРПОУ 34654201) зареєстровано 30.10.2006 року Куликівською районною державною адміністрацією Чернігівської області та взято на податковий облік у Куликівському відділенні Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції 30.10.2006 року за № 472.

На підставі направлення № 44 Чернігівської МДПІ Чернігівської області ДПС проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «Північхліб» з питань правомірності декларування бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів за січень 2013 року.

За результатами вказаної перевірки відповідачем складено акт від 19.04.2013 року № 1/15-219/34654201, яким зафіксовано порушення позивачем:

- п. 200.4 ст. 200 та п. 200.6 ст. 200 ПК України, пп. 4.6.4, пп. 4.6.5, пп. 4.6.6, пп. 4.6.7 розділу 4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів від 25.11.2011 року № 1492, у зв'язку з чим встановлено завищення заявленої ПП «Північхліб» суми ПДВ до бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів в декларації за січень 2013 року в розмірі 88422 (вісімдесят вісім тисяч чотириста двадцять дві) грн.

На підставі зазначеного акту та викладених у ньому порушень, Чернігівською МДПІ Чернігівської області ДПС прийняте податкове повідомлення - рішення від 13.05.2013 № 0000081500, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 88420,00 та штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 44211,00 грн.

Основними видами діяльності ПП «Північхліб» є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами, неспеціалізована оптова торгівля, складське господарство.

Згідно з податковим повідомленням-рішенням від 13 травня 2013 року № 0000081500 до ПП «Північхліб» застосована штрафна (фінансова) санкція у розмірі 50 % від суми встановленого завищення зазначеної суми податку на додану вартість до бюджетного відшкодування.

З матеріалів справи вбачається, що стосовно ПП «Північхліб» протягом останніх 1095 днів податковий орган не визначав суму податкового зобовязання з цього податку та не зменшував суму бюджетного відшкодування.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Чернігівською МДПІ Чернігівської області ДПС було винесено повідомлення-рішення форми «В2» від 23.04.2013 року № 0000212200, яким було збільшено суму бюджетного відшкодування ПП «Північхліб» за жовтень 2012 року на суму 131406,00 грн., що підлягає врахуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів.

Однак, відповідачем не було враховано, що податкове повідомленням-рішенням форми «В2» від 23.04.2013 року № 0000202200 було оскаржено позивачем до суду.

04.06.2013 року дану позовну заяву було задоволено в повному обсязі (справа № 825/1781/13-а), судом визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 23.04.2013 року № 0000202200.

Відповідно п. 123.1 ст. 123 ПК України встановлено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Тобто, штрафна (фінансова) санкція у розмірі 50 % від суми встановленого завищення заявленої суми податку на додану вартість до бюджетного відшкодування може бути застосована до платника податків лише в разі, якщо стосовно такого платника податків контролюючий орган повторно протягом 1095 днів визначав суми податкового зобов'язання з цього податку чи зменшував суму бюджетного відшкодування.

При цьому, згідно п. 56.18 ст. 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Вищезазначеним спростовуються доводи Чернігівської МДПІ Чернігівської області ДПС про те, що він стосовно ПП «Північхліб» повторно протягом 1095 днів визначав суми податкового зобов'язання з цього податку чи зменшував суму бюджетного відшкодування.

Що стосується посилань відповідача на те, що ПП «Північхліб» не мало права на бюджетне відшкодування у січні і таке право в нього було лише в жовтні, то внони є необгрунтованими з огляду на наступне.

В силу положень ст. 200 Податкового кодексу України у разі, якщо різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду має позитивне значення, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що у разі, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах до Державного бюджету України.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для відмови позивачеві у бюджетному відшкодуванні стали висновки податкового органу, що попереднім податковим періодом для бюджетного відшкодування є лише місяць, що передує звітному, оскільки позивачем не надані документальні підтвердження отримання таких накладних із їх затримкою.

Разом з тим, така позиція суперечить положеннями п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в якому вжито термін «попередні податкові періоди» (а не «попередній»), а відтак, попереднім податковим періодом може бути будь-який податковий період, який передує звітному податковому періоду, а залишок від'ємного значення податку на додану вартість після бюджетного відшкодування, включений до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, підлягає бюджетному відшкодуванню у будь-який з наступних звітних періодів.

Згідно п. 4.6.7 ст. 4.6 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25 січня 2011 року № 41 (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин), визначено, що рядок 21.3 податкової декларації передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби.

Оскільки сума заниженого бюджетного відшкодування не може бути відображена ні в рядку 23.1, ні в рядку 23.2 податкової декларації з ПДВ, то відповідно на таку суму зменшується значення рядка 24, яке відображається в рядку 21.3 податкової декларації з ПДВ зі знаком «-» в податковому періоді, в якому отримано повідомлення-рішення за формою «В2». Зазначена сума заниженого бюджетного відшкодування підлягає перенесенню до картки особового рахунку платника податку і в подальшому ця сума (за умови підтвердження документальною перевіркою правомірності її декларування) приймає участь у погашенні податкових зобов'язань з ПДВ такого платника податку в порядку календарної черговості виникнення таких переплат.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідальності за недекларування суми бюджетного відшкодування податковим законодавством не передбачено, оскільки це є правом платника податку щодо заявлення чи не заявлення суми бюджетного відшкодування в податковій декларації.

Прийняття рішення про повернення (виплату) суми бюджетного відшкодування або про зарахування суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів є правом платника податків, наданим йому Податковим кодексом України, а не обов'язком, і платник податків законодавчо не обмежений строком використання такого права.

Крім того, суд звертає увагу на те, що законодавчо не встановлена можливість уточнення податкової звітності на підставі повідомлення-рішення форми «В2».

Так, відповідно до абз. п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до абз. 3 п. 50.1 ст. 50 ПК України платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Отже, законодавством визначена можливість уточнення лише податкових зобов'язань у випадку самостійного виявлення їхнього заниження платником податку. В свою чергу, віднесення Чернігівською МДПІ Чернігівської області ДПС суми 131406,00 грн. позивачу як бюджетного відшкодування, що підлягає врахуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів жодним чином не вплинуло на податкові зобов'язання позивача, а тому такі дані ніяк не могли бути уточнені позивачем.

Крім того, згідно з п. 50.2. ПК України платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Враховуючи той факт, що Чернігівська МДПІ Чернігівської області ДПС здійснювала перевірку поданих ПП «Північхліб» податкових декларацій, позивач відповідно до п. 50.2 ПК України, не мав права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що висновки Чернігівської МДПІ Чернігівської області ДПС про завищення позивачем суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за жовтень 2012 та заниження сум ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів є помилковими, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення такими, що підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Чернігівської міжрайонної Державної податкової інспекції Чернігівської області - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 червня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Літвіна Н. М.

Старова Н.Е.