Ухвала

від 22.10.2013 по справі 2а-6693/12/1470

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2013 р.Справа № 2а-6693/12/1470

Категорія: 8 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В.

у складі:

головуючого - Танасогло Т.М

суддів - Федусика А.Г.

- Яковлєва О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою до Баштанської міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства "ІНЄ" до Баштанської міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2012 року Фермерське господарство (далі ФГ) "ІНЄ" звернулося до суду з адміністративним позовом до Баштанської міжрайонної державної податкової інспекції Державної податкової служби (далі МДПІ ДПС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20 грудня 2011 року №0000432301, №0000442301, податкової вимоги №43 від 11 грудня 2012 року.

Позов обґрунтовано тим, що акт перевірки не ґрунтується на первинних бухгалтерських документах, у зв'язку з чим не може бути носієм доказової інформації; висновки позивача, зроблені в акті щодо не включення коштів, отриманих від реалізації сільськогосподарських товарів/послуг, до загальної, а не спеціальної декларації, є необґрунтованими, тому податкові повідомлення-рішенні та вимога (без вказівки узгодженої суми податкового зобов'язання), прийняті незаконно та підлягають скасуванню.

Відповідач надав письмові заперечення, в яких просив відмовити в задоволенні адміністративного позову, оскільки у позивача відсутні зареєстровані відповідно до вимог законодавства договори оренди землі, а тому він не мав права перебувати на спеціальному режимі оподаткування з пільгою щодо сплати податку на додану вартість; вимога направлена у відповідності до статті 59 Податкового кодексу України у зв'язку з наявністю пені, нарахованої за дні заниження податкового зобов'язання.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2013 року адміністративний позов - задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Баштанської МДПІ Миколаївської області ДПС №0000442301, №0000432301 від 20 грудня 2011 року.

Визнано протиправним та скасовано повністю вимогу Баштанської МДПІ Миколаївської області ДПС №43 від 11 грудня 2012 року.

Зобов'язано Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області стягнути на користь ФГ "ІНЄ" судові витрати в сумі 562,74 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Баштанської МДПІ Миколаївської області ДПС.

В апеляційній скарзі Баштанської МДПІ Миколаївської області ДПС ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Баштанської МДПІ Миколаївської області ДПС, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Актом від 16.12.2011 року № 447/23-23614489 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Фермерського господарства "ІНЄ", код за ЄДРПОУ 23614489 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.09.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.09.2011 року встановлено порушення позивачем: Закону України "Про податок на додану вартість", Податкового кодексу України, Закону України "Про оренду землі", в результаті чого донараховано ПДВ бюджетної декларації в сумі 30258 грн; Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого встановлено завищення ПДВ Декларації № 2 (скорочена), розрахунки з бюджетом по якій не проводяться в сумі 53 грн. за листопад 2008 року; Закону України "Про оренду землі", в результаті чого встановлено завищення податку на додану вартість по декларації (скороченій), розрахунки з бюджетом по якій не проводяться, - на 462960 грн.; Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок", в результаті чого господарством занижено фіксований сільськогосподарський податок по Костичівській сільській раді в сумі 23, 91 грн. за 4 квартал 2008 року; Закону України "Про податок на додану вартість", Податкового кодексу України і встановлено, що з серпня 2009 року фермерське господарство неправомірно перебувало на спеціальному режимі оподаткування податком на додану вартість; Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", в результаті допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань правильності утримання та своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся , на загальну суму 3469, 53 грн; Законів України "Про податок з доходів фізичних осіб", "Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами", Податкового кодексу України, в результаті чого за несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб в сумі 5364, 02 грн нараховано пеню в сумі 234, 17 грн.; Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів", в результаті чого донараховано податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 119, 00 грн. за 2009 рік; неправомірне використання пільги код 14010450 "Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством (суб'єкт спеціального режиму, який провадить діяльність у сфері сільського господарства) на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів у сумі 749 грн (арк. справи 40-41).

На підставі акта перевірки від 16.12.2011 року прийняті податкові повідомлення-рішення від 20.12.2011 року № 0000442301, яким збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати фіксованого сільськогосподарського податку в сумі 23, 91 грн за основним платежем та в сумі 5, 98 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); від 20.12.2011 № 0000432301, яким збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в сумі 30258 грн за основним платежем та в сумі 19139 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); від 20.12.2011 № 0008081701, яким збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на доходи фізичних осіб в сумі 3469,53 грн за основним платежем та в сумі 1377, 38 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); від 20.12.2011 № 0008091701, яким збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на транспорт в сумі 119 грн за основним платежем та в сумі 370 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (арк. справи 50-53).

Позивачу була виставлена Податкова вимога від 11.12.2012 року № 43 з вказівкою суми податкового боргу (пені) 6847, 45 грн (арк. справи 55).

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що донарахування відповідно до податкового повідомлення-рішення сум фіксованого сільськогосподарського податку та штрафних (фінансових) санкцій є необґрунтованим, а докази, на які посилається відповідач не спростовують доводи позивача, у зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до п. 301.1 ст. 301 Подадкового Кодексу України - платниками фіксованого сільськогосподарського податку з урахуванням обмежень, встановлених пунктом 301.6 цієї статті, можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Об'єктом оподаткування фіксованим сільськогосподарським податком - є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди (п. 302.1 ст. 302 вказаного Кодексу).

Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей (п.209.2 ст. 209 вказаного Кодексу).

Пунктом 308.4 ПК України передбачено, що дохід сільськогосподарського товаровиробника, отриманий від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 - 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції, включає доходи, отримані від реалізації продукції рослинництва, що вироблена (вирощена) на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, а також продукції рибництва, виловленої (зібраної), розведеної, вирощеної у внутрішніх водоймах (озерах, ставках і водосховищах), та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач зареєстрований як суб'єкт спеціального режиму оподаткування ПДВ за видом діяльності з вирощування зернових та технічних культур, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію № 100187017.

Позивачем були надані відповідні документи (договори оренди земельних ділянок), що підтверджують фактичне користування підприємством земельними ділянками: 2008 рік-180,10 га, з яких, зареєстровані в ДЗК 38,4 га; 2009 рік-180,10 га, з яких, зареєстровані в ДЗК 38,4 га; 2010 рік-180,10 га, з яких, зареєстровані в ДЗК 38,4 га;2011 рік-193,10 га, з яких, зареєстровані в ДЗК 38,4 га.

Враховуючи те, що об'єктом оподаткування фіксованим сільськогосподарським податком є площа сільськогосподарських угідь, що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана у користування, судова колегія приходить до висновку, що користування земельною ділянкою можливе на будь-яких умовах, в тому числі і на умовах оренди.

При цьому Податковим кодексом не встановлено, що відповідні права на ділянки (зокрема, право користування) мають бути певним чином оформлені та зареєстровані.

Отже, відсутність належного оформлення земельних ділянок, зокрема, відсутність державної реєстрації відповідних договорів оренди, не є підставою для звільнення платника фіксованого сільськогосподарського податку від нарахування податку з площі всіх ділянок, що перебувають у його користуванні.

Таким чином, фіксований сільськогосподарський податок сплачується з усіх земель, що фактично використовуються платником цього податку для виробництва сільськогосподарської продукції, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

За таких обставин, судова колегія не приймає до уваги доводи апелянта стосовно того, що позивачем у перевіряємому періоді безпідставно включено до податкових декларацій з ПДВ, так як ПДВ від реалізації продукції, яка вироблена на земельних ділянках, які не перебувають у власності або в оренді суб'єкта господарювання, оскільки податковою не надано належних доказів на підтвердження самовільного захоплення позивачем будь-яких земельних ділянок або вилучення у нього земельних ділянок у якості застосування адміністративних санкцій за порушення земельного законодавства.

Разом з тим, колегія суддів наголошує, що податкові органи наділені повноваженнями контролювати дотримання платниками податків норм податкового та окремих норм господарського законодавства у випадках, прямо передбачених законом. Функції контролю за дотриманням норм земельного законодавства до повноважень органів державної податкової служби не належить. Відповідно, порушення платниками норм іншого законодавства, дотримання якого не контролюється органами державної податкової служби, не можуть бути підставою для застосування відповідальності, передбаченої нормами Податкового кодексу України.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Баштанської міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Т.М. Танасогло

Суддя: А.Г. Федусик

Суддя: О.В. Яковлєв