ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 жовтня 2013 р.Справа № 2а-4612/12/1470
Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Зіньковський О. А.
у складі:
головуючого - Танасогло Т.М.
суддів - Бойка А.В.
- Яковлєва О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Центр «Кристал» на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Центр «Кристал» до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
В С Т А Н О В И Л А :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Центр «Кристал» (далі - позивач, або ТОВ «БЦ «Кристал») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (правонаступник - Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів, далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення 11.05.2012 року № 0047522200.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2012 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Центр «Кристал» відмовлено в повному обсязі.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить вищезазначену постанову скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. В апеляційній скарзі апелянт, зокрема, посилається на відсутність будь-яких порушень з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Центр «Кристал» положень податкового законодавства при здійсненні господарських операцій з контрагентами-постачальниками, які стали підставою для винесення контролюючим органом податкового повідомлення - рішення від 11.05.2012 року № 0047522200.
Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Центр «Кристал», перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
В період з 05.04.2012 року по 11.04.2012 року відповідачем було проведено перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ щодо відображення правових відносин з контрагентами-постачальниками ТОВ «Панлі» за липень 2011 року, ТОВ «ТД» Партія» за вересень 2011 року, ТОВ «Гарбол» за жовтень 2011 року, за результатами якої відповідачем було складено акт перевірки від 19.04.12 року № 245/22-200/33896951.
На підставі зазначеного акту перевірки, 11.05.2012 року відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0047522200, яким ТОВ «БЦ «Кристал» визначено податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 109954,00 грн. і застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 27488,50 грн..
Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання його протиправним та скасування.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для визначення позивачу грошового зобов'язання з ПДВ, спірним податковим повідомленням - рішенням, стали господарські операції з контрагентами-постачальниками ТОВ «Панлі» за липень 2011 року, ТОВ «ТД «Партія» за вересень 2011 року, ТОВ «Гарбол» за жовтень 2011 року.
Так, встановлюючи порушення позивачем вимог податкового законодавства, відповідач в акті перевірки зазначив, що згідно з актом від 16.02.2012 року №181/23-325/36143412 про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «Панлі» здійснено вихід за юридичною адресою підприємства: м. Миколаїв, вул. Спаська, буд. 10, кв. 14. За вказаною адресою знаходиться Миколаївське представництво Державного акціонерного товариства «Хліб України». У відділі адміністрування орендарів повідомили, що TOB «Панлі» ніколи не орендувало приміщення за вказаною адресою. Стосовно підприємства складено акт від 08.02.2012 року №22/23-300 про відсутність особи за юридичною адресою і направлено запит до ВПМ ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва щодо встановлення місцезнаходження платника податків. За результатами аналізу фінансово-господарської діяльності TOB «Панлі» встановлено відсутність матеріальних та людських ресурсів для здійснення операцій з купівлі - продажу товарів (робіт, послуг) у тих обсягах, що задекларовані у податковій звітності підприємства. Відповідно до інформації УДАІ УМВС та КП «ММБТІ» транспортні засоби та нерухоме майно за підприємством не зареєстровані. Основним контрагентом-постачальником TOB «Панлі» у липні 2011 року було TOB «Поштовий магазин» (код за ЄДРПОУ 36853753). При цьому, TOB «Панлі» не надано належним чином оформлені документи за правочинами, укладеними з TOB «Поштовий магазин», зокрема, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, акти приймання-передачі виконаних робіт (послуг), господарські договори (угоди), документи, які б підтверджували сплату грошових коштів, що ставить під сумнів реальність здійснення операцій з реалізації товарів і надання послуг (виконання робіт). Згідно з актом перевірки ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 12.10.2011 року № 10782/23-07/36853753 TOB «Поштовий магазин» за результатами проведеного аналізу матеріалів податкової звітності підприємства, реєстраційних та інших документів виявлено відсутність у платника податків необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг). Таким чином, перевіркою встановлено відсутність фактів реального здійснення господарських операцій між TOB «Поштовий магазин» і TOB «Панлі» у липні 2011 року та контрагентами, яким TOB «Панлі» в подальшому були реалізовані товари (роботи, послуги), умовно придбані у TOB «Поштовий магазин», у тому числі TOB «Бізнес Центр «Кристал».
Крім того, роблячи такий висновок перевіряючі послались на наявну податкову інформацію щодо ТОВ «ТД «Партія» та ТОВ «Гарбол», зокрема, податку звітність та дані ЄДР, відповідно до якої у ТОВ «ТД «Партія» та ТОВ «Гарбол» відсутні основні фонди, складські приміщення, трудові резерви, а також зазначені суб'єкти господарювання не знаходяться за місцезнаходженням.
У зв'язку з зазначеним, податковий орган дійшов висновку, що правочини, здійсненні ТОВ «БЦ «Кристал» з контрагентами-постачальниками ТОВ «Панлі» за липень 2011 року, ТОВ «ТД «Партія» за вересень 2011 року, ТОВ «Гарбол» за жовтень 2011 року на загальну суму ПДВ 109954,00 грн., не спрямовані на реальне настання правових наслідків та суперечать інтересам держави.
Вирішуючи спірне питання та відмовляючи в задоволенні позовних вимог ТОВ «БЦ «Кристал», суд першої інстанції повністю погодився із висновками податкового органу, зазначивши, що на підтвердження реальності господарських операцій позивачем надано суду копії первинних документів (копії податкових накладних, акти здачі - прийняття робіт (надання послуг), копії відповідних договорів). В той же час, перевіркою позивача встановлено, що діяльність контрагентів позивача була направлена не на одержання економічного ефекту в результаті підприємницької або іншої економічної (господарської) діяльності, а виключно на отримання податкової вигоди за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності (в даному випадку для позивача). На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що податкове повідомлення - рішення від 11.05.2012 року № 0047522200 прийнято відповідачем у відповідності до вимог чинного законодавства.
Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.
Згідно ст. 102 Податкового кодексу України строк давності визначений як період не пізніше 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була подана пізніше, за днем їх фактичного подання.
Відповідно до розділу IX Наказу Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року № 1492 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» у графі 4 відображаються відповідні показники декларації звітного періоду, який виправляється. У разі якщо до декларації за цей звітний період раніше вносилися зміни, у графі 4 відображаються відповідні показники графи 5 останнього уточнюючого розрахунку, який подавався до декларації звітного (податкового) періоду, що виправляється.
У графі 5 уточнюючого розрахунку відображаються відповідні показники з урахуванням виправлення.
У графі 6 відображається сума помилки (абсолютне значення).
У разі виправлення значення рядка 24 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 25 чи рядка 23 (23.1 чи 23.2), уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. На значення графи 6 рядка 24 уточнюючого розрахунку зменшується значення рядка 24 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок.
У разі виправлення значення рядка 24 декларації, яке у майбутніх звітних періодах впливало на значення рядка 25 чи рядка 23, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 24 декларації впливало на значення рядка 25 чи рядка 23.
Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний сплатити штраф, нарахований відповідно до пункту 50.1 статті 50 розділу II Податкового кодексу України. Сума нарахованого штрафу відображається у графі 6 рядка 26.
У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було подано до відповідача, засобами електронної пошти, уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2011 року (вх. № 9018883312 від 13.04.2012 року), за жовтень 2011 року (вх. №9018883369 від 13.04.2012 року) та додатки № 5 до них за вересень 2011 року та за жовтень 2011 року згідно з якими: за вересень 2011 року зменшено податковий кредит на суму 38379,00 грн. по TOB «ТД «Партія» та задекларовано податковий кредит по постачальнику TOB «Компанія «Бітіком» (код за ЄДРПОУ 36698188) у сумі 38379,00 грн.; за жовтень 2011 року зменшено податковий кредит на суму 31425,00 грн. по TOB «Гарбол» та задекларовано податковий кредит по постачальнику TOB «Компанія «Бітіком» у сумі 31425,00 грн..
Тобто, станом на 13.04.2012 року, позивачем було виключено зі складу податкового кредиту суми ПДВ по господарським операціям з TOB «ТД «Партія» та TOB «Гарбол».
Таким чином, оскільки позивач самостійно виправив виявлені помилки та зменшив податковий кредит на суму 38379,00 грн. по TOB «ТД «Партія» і на суму 31425,00 грн. по TOB «Гарбол», колегія суддів вважає, що висновки податкового органу стосовно того, що правочини, здійсненні ТОВ «БЦ «Кристал» з контрагентами-постачальниками ТОВ «ТД «Партія» за вересень 2011 року та ТОВ «Гарбол» за жовтень 2011 року не спрямовані на реальне настання правових наслідків та суперечать інтересам держави не можуть прийняті судом до уваги та відповідно не можуть бути підставою для донарахування ТОВ «БЦ «Кристал» податкових зобов'язань, спірним податковим повідомленням - рішенням.
Щодо господарських операцій ТОВ «БЦ «Кристал» з ТОВ «Панлі» та TOB «Компанія «Бітіком», за якими позивач відніс спірні суми до складу податкового кредиту, колегія суддів зазначає, що, як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування фактичності здійснення вказаних господарських операцій останнім до суду надано відповідні Договори та складені до них специфікації, акти здачі - прийняття робіт, податкові накладні.
Під час проведення спірної перевірки до наявної у позивача первинної документації, на підставі якої останнім був сформований податковий кредит по операціям з ТОВ «Панлі» та TOB «Компанія «Бітіком», у податкового органу не виникло жодних претензій, як і до правильності її оформлення, так і до відображення у бухгалтерському та податковому обліку.
Зі змісту наявних в матеріалах справи заперечень відповідача на адміністративний позов ТОВ «БЦ «Кристал», також, вбачається, що відповідач не заперечує щодо наявності у позивача первинної документації по операціям з ТОВ «Панлі» та TOB «Компанія «Бітіком» та не зазначає про будь-які недоліки її оформлення.
Поряд з цим, як зазначено у вказаних запереченнях відповідача, що, також, відображено в акті спірної перевірки, висновки щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства були здійснені податковим органом лише виходячи зі змісту акту від 16.02.2012 року №181/23-325/36143412 про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «Панлі» та акту перевірки TOB «Компанія «Бітіком» від 02.04.2012 року № 75/22-6/36698188.
Водночас, колегія суддів вважає недостатніми для висновків акту перевірки про порушення позивачем податкового законодавства, посилання в ньому лише на акти зустрічних звірок/перевірок, складених органом державної податкової служби відносно контрагентів позивача, оскільки без визначення в акті перевірки і дослідження договорів позивача з його контрагентами, які на думку перевіряючих не відповідають закону, поставок та інших господарських операцій, умов цих договорів, їх виконання з посиланням на первинні документи, такі висновки не ґрунтуються на законодавстві і не можуть бути підставою для прийняття рішень про донарахування податкових зобов'язань та застосування штрафних санкцій відносно позивача.
На думку колегії суддів, такого роду обґрунтування, взагалі не припустимі в офіційних документах суб'єктів владних повноважень, на підставі яких приймаються акти індивідуальної дії, на зразок оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки, по-перше, приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України чітко визначено, що органи державної влади та їх посадові особи можуть діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тобто, роблячи висновок про допущення будь-яким суб'єктом правовідносин порушення діючого законодавства, орган державної влади зобов'язаний чітко встановити склад такого порушення, зазначивши, в якій саме події воно полягає та якими саме фактичними даними (доказами) це підтверджується, та жодним чином не викладати припущення щодо порушення законодавства за відсутності належних доказів на підтвердження їх вчинення. По-друге, суб'єкт владних повноважень повинен бути здатним підтвердити правомірність зроблених ним висновків у законодавчо визначеному порядку.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що як вбачається зі змісту акту спірної перевірки під час проведення зустрічної звірки TOB «Панлі» правовідносини, що виникли між позивачем та TOB «Панлі» не досліджувались перевіряючими. Висновки акту спірної перевірки, на підставі яких винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення, ґрунтуються виключно на тому, що в ланцюгах постачальників TOB «Панлі» маються підприємства з ознаками фіктивності.
Однак, колегія суддів не погоджується з вказаним висновками податкового органу та вважає їх безпідставними, оскільки Податковий кодекс України не ставить право на податковий кредит в залежність від обов'язкового підтвердження декларування відповідної суми податкових зобов'язань контрагентом. Податок на додану вартість є непрямим податком і сплачується при придбанні товару (послуги) не безпосередньо до бюджету, а постачальнику товарів (послуг). І лише у такого постачальника товарів (послуг), який у складі вартості проданого товару (послуги) отримав податок на додану вартість, виникають зобов'язання стосовно сплати податку до бюджету. При цьому, покупець товарів (послуг) не може нести відповідальність за постачальника. Відповідно, несплата податку на додану вартість постачальником сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту зазначеного податку товариству, яке віднесло до податкового кредиту суму податку на додану вартість, сплачену в ціні товару.
Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку, оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.
Можливі ж порушення податкового законодавства з боку контрагентів позивача при здійсненні господарських операцій в ланцюзі постачання з третіми особами для зниження об'єкту оподаткування, доказів чого податковим органом до суду надано не було, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про відсутність фактичного здійснення господарських операцій для ТОВ «БЦ «Кристал» та відсутність у позивача, як покупця товару/послуг, права на податковий кредит з ПДВ, а тому не можуть бути підставою для позбавлення позивача права формувати податковий кредит по господарських операціях з цими контрагентами.
Крім того, колегія суддів вважає, також, за необхідне зазначити, що діючим законодавством, не передбачено і не визначено обов'язку підприємства встановлювати ланцюг суб'єктів підприємницької діяльності, з якими контрагенти такого підприємства мали договірні відносини, а також підприємству не надано право вимагати від його контрагентів такої інформації.
Це відповідає практиці Верховного Суду України у подібних правовідносинах. Так, у постанові від 11 грудня 2007 року (справа № 21-1376во06) Верховний Суд України дійшов висновку, що у разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Така позиція, також, узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.
Крім того, для того, щоб стверджувати про відсутність поставок в ланцюгу TOB «Поштовий магазин» - TOB «Панлі» - позивач, податкова інспекція, в першу чергу, повинна була встановити тотожність товару, який переміщувався за цим ланцюгом, але акт перевірки таких даних не містять. Більш того, податковий орган взагалі не звернув увагу на ту обставину, що TOB «Панлі» надавала ТОВ «БЦ «Кристал» послуги з технічного обслуговування, а не поставляла товар.
Також, колегія суддів зазначає, що у разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями та їх постачальниками, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.
Як вбачається з матеріалів справи, і позивач, і його контрагенти на час укладання спірних правочинів, були зареєстровані як платники податку на додану вартість, що не заперечувалось відповідачем та не спростовується судом першої інстанції.
Щодо посилань відповідача та суду першої інстанції стосовно відсутності у контрагентів позивача основних фондів, складських приміщень, трудових резервів, що, на думку податкового органу, унеможливлює здійснення ними будь-якої господарської діяльності, колегія суддів зазначає, що позивач за законом не зобов'язаний був отримувати у контрагентів документи з метою доведення ким саме безпосередньо виконувались роботи за укладеними договорами або перевіряти кількість працюючих осіб контрагентів. Чинним законодавством чітко не регламентована обов'язкова кількість необхідних ресурсів для здійснення тої чи іншої діяльності. Представник відповідача, також, не зміг надати пояснення стосовно того, яка кількість працюючих осіб достатня для такого виду діяльності, за яким було здійснено господарські операції між позивачем та його контрагентами. При цьому, колегія суддів наголошує, що в залежності від специфіки виду діяльності підприємство у разі виникнення такої потреби може залучити до виконання роботи інших осіб з наявними ресурсами визначеного обсягу і структури.
Враховуючи викладене, посилання відповідача в Акті перевірки, а так само в запереченнях на заявлений адміністративний позов, на той факт, що у ТОВ «Панлі» та TOB «Компанія «Бітіком» для здійснення відповідних господарських операцій із позивачем були відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, а також те, що це підприємство не знаходиться за юридичною адресою, судом не приймаються до уваги з мотивів безпідставності та недоведеності.
Таким чином, оскільки позивач самостійно виправив виявлені помилки та зменшив податковий кредит на суму 38379,00 грн. по TOB «ТД «Партія» і на суму 31425,00 грн. по TOB «Гарбол», як під час розгляду справи в суді першої інстанції, а так само під час апеляційного розгляду справи, представником відповідача не надано доказів, які б спростовували або ставили під сумнів надані представником позивача первинні документи бухгалтерського та податкового обліку щодо господарських операцій з ТОВ «Панлі» та TOB «Компанія «Бітіком», за якими позивач відніс спірні суми до складу податкового кредиту, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено правомірність винесення податкового повідомлення - рішення від 11.05.2012 року № 0047522200, яким ТОВ «БЦ «Кристал» визначено податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 109954,00 грн. і застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 27488,50 грн., тому позовні вимоги ТОВ «БЦ «Кристал» підлягають задоволенню.
З огляду на викладене, враховуючи, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судова колегія, керуючись п.п.3, 4 ч.1 ст. 202 КАС України, вважає необхідним, скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Центр «Кристал» задовольнити в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Центр «Кристал» задовольнити.
Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2012 року скасувати.
Прийняти нове рішення, яким адміністративний позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Центр «Кристал» до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 11.05.2012 року № 0047522200 задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби від 11 травня 2012 року № 0047522200, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Бізнес Центр «Кристал» збільшену суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у загальному розмірі 137442,50 грн., з яких за основним платежем 109954,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 27488,50 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Танасогло Т.М.
Суддя: Бойко А.В.
Суддя: Яковлєв О.В.
Суд | Одеський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.10.2013 |
Оприлюднено | 22.11.2013 |
Номер документу | 35376483 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський апеляційний адміністративний суд
Танасогло Т.М.
Адміністративне
Миколаївський окружний адміністративний суд
Зіньковський О. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні