ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 жовтня 2013 р.Справа № 814/2612/13-а
Категорія: 8.1.1 Головуючий в 1 інстанції: Желєзний І. В.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Федусика А.Г.,
Градовського Ю.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Баштанської міжрайонної Державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Розанівка» до Баштанської міжрайонної Державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби за участю третьої особи ТОВ «Саноіл-Торг» про скасування податкового повідомлення - рішення,
В С Т А Н О В И Л А :
10.06.2013р. товариство з обмеженою відповідальністю «Розанівка» (далі - ТОВ «Розанівка») звернулось з адміністративним позовом до Баштанської міжрайонної Державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби (далі - ДПІ) про скасування податкового повідомлення - рішення від 17.05.2013р. № 0000172200 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на 233 691 грн., в т.ч. за основним платежем на суму 32 233 грн. та штрафними санкціями в розмірі 201 458 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що доводи ДПІ про нереальність господарської операції з підприємством-постачальником ТОВ «Саноіл-Торг» є неправомірними, оскільки позивач отримав товар та використав його в своїй господарській діяльності.
ДПІ заперечувала проти позову та зазначала, що позивач безпідставно включив до податкового кредиту суму ПДВ по господарській операції з зазначеним контрагентом. До таких висновків ДПІ прийшла внаслідок наявності податкової інформації про відсутність реальності вчинення господарських операцій між ТОВ «Саноіл-Торг» з контрагентом ТОВ «Инфинити». Посилаючись на законність та правомірній дій органу ДПІ при складанні акту перевірки та прийнятті оскаржуваного повідомлення-рішення, представник ДПІ просив у позові відмовити.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 червня 2013 року позов задоволений повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ від 17.05.2013р. № 0000172200.
В апеляційній скарзі ДПІ ставить питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права.
В зв'язку із неявкою сторін, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно п.2 ч. 1 ст. 197 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлені та вбачаються з матеріалів справи наступні обставини.
ТОВ «Розанівка» (код ЄДРПОУ 31421562) 06.05.2001р. зареєстровано Новобузькою районною державною адміністрацією Миколаївської міської ради, взято на податковий облік в органах державної податкової служби, на момент перевірки перебуває на обліку відповідача.
В період з 11 по 17 квітня 2013р. податковим органом проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Розанівка» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Саноіл-Торг» за період з 01.01.2010 р по 01.04.2013р., за наслідками якої 24.04.2013 року складений акт № 18/22-31421562.
В ході перевірки встановлено порушення позивачем п.192.1 ст.192, п.198.1, п.198.3 ст.198, п.200.1 ст.200, ст.201, ст.209 ПК України, в результаті чого встановлено штучне формування податкового кредиту у сумі 32 233 грн. за грудень 2011р.
До таких висновків ДПІ прийшла через відсутність реальності продажу дизельного пального ТОВ «Розанівка» від ТОВ «Саноіл-Торг» у грудні 2011р., в зв'язку з тим, що угода була укладена без мети настання реальних наслідків.
За висновками акту перевірки 17.05.2013 року ДПІ винесла податкове повідомлення-рішення № 0000172200 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на 233 691 грн., в т.ч. за основним платежем на суму 32 233 грн. та штрафними санкціями в розмірі 201 458 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції не погодився з позицією ДПІ, зазначаючи, що податковим органом не надано до суду доказів, які б свідчили про відсутність реального характеру господарської операції між позивачем та ТОВ «Саноіл-Торг», або невідповідність змісту укладеного між ними договору дійсним намірам сторін.
Судова колегія погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх законними та обґрунтованими.
Порядок формування та нарахування податкового кредиту визначається ст.198 ПК України, зокрема п.198.2,п.198.3 цієї статті, про що докладно визначено судом першої інстанції.
Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (у разі не отримання податкової накладної).
В частині 2 цього ж пункту зазначено, що платник податку несе відповідальність лише в разі не підтвердження сум податку зазначеними цим пунктом документами на момент проведення перевірки податковим органом.
Під час проведення перевірки позивачем підтверджений податковий кредит
податковою накладною № 1840 від 14.12.2011р., виписаною ТОВ «Саноіл Торг» на суму ПДВ - 32 233,33 грн., що підтверджується даними акту перевірки (стор.72 акту).
ДПІ не посилається на невідповідність вимогам законодавству вищевказаного первинного документу, а також не заперечує проти того факту, що вказаний контрагент на момент проведення операцій із позивачем мав право на виписку податкових накладних, оскільки був зареєстровані як платник податку на додану вартість.
При цьому, колегія суддів враховує, що будь-які первинні документи (у тому числі договори, накладні, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
На підтвердження реальності господарської операції із ТОВ «Саноіл Торг» на поставку дизельного пального позивач надав копію договору поставки нафтопродуктів від 12.12.2011р. № ДП-94 та специфікацію до договору поставки, за яким ТОВ «Саноіл Торг» зобов'язувався передати у власність ТОВ «Розанівка» дизельне паливо у кількості 21 489л, всього на суму 193 401 грн., рахунок-фактуру від 12.12.2011р., видаткові накладні, з яких вбачається, що товар отриманий представником покупця Талах М.Г. на підставі довіреності № 1 від 03.03.2012р., товарно-транспортні накладні від 03.03.2012р., які підтверджують факт поставки товару ТОВ «Розанівка».
Доводи відповідача, що один вантажний автомобіль не міг перевезти таку кількість пального, а також те, що водій за день не міг зробити двох перевезень, спростовуються тим, що 03.03.2012р. вантажний автомобіль ВЕ 89-86 АТ разом з причепом ВЕ 48-69 ХТ здійснив одну перевозку дизельного палива зі складів постачальника до ТОВ «Розанівка».
Судова колегія вважає, що посилання відповідача на відсутність у ТТН даних про марку вантажного автомобілю, точної назви пункту розвантаження, дати і часу відвантаження, а також прибуття до вантажоодержувача, не змінюють юридичної сили цих документів, як доказу транспортування дизпалива.
В обґрунтування необхідності отримання значної кількості палива позивач зазначає, що йому, як сільськогосподарському підприємству, основною діяльністю якого є вирощування зернових культур, насіння олійних культур, воно необхідно для проведення весняних сільськогосподарських робіт (культивації, боронування, сівби). На підтвердження своїх доводів позивачем надані акти використання пального у квітні-травні 2012р., заправочні відомості, на підставі яких кожному водію сільськогосподарської техніки у квітні-травні 2012р. видана певна кількість пального.
Доводи відповідача, що водії, яким видане пальне для заправки сільськогосподарської техніки, яку позивач орендує у ПОП «Вікторія», не працюють в ТОВ «Розанівка», спростовуються наступним. 04.05.2007р. позивач уклав з ПОП «Вікторія» договір оренди сільськогосподарської техніки, який діє до сьогодні. Згідно додаткової угоди до цього договору орендодавець надає техніку в потрібній кількості зі своєю робочою силою (а.с.151). Згідно пояснень представника позивача, працівники, яким видавалось паливо, є працівниками ПОП «Вікторія».
Позивач розрахувався за поставлений товар, що підтверджено даними перевірки, а також платіжним дорученням № 3 від 14.12.2011р. У зв'язку із недопостачанням дизпалива від ТОВ «Саноіл Торг» в кількості 1 109л., кошти на суму 9 980 грн. були повернуті ТОВ «Розанівка» платіжним дорученням від 25.04.2012р. № 1063.
Оцінюючи наведені обставини в їх сукупності, судова колегія погоджується з доводами суду першої інстанції, що позивачем надані належні докази, які підтверджують реальне вчинення господарської операції позивача з ТОВ «Саноіл Торг».
Підставою для зменшення позивачу податкового кредиту ДПІ вважала достатньою наявність податкової інформації про відсутність у ТОВ «Саноіл Торг» виробничих потужностей та трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності, що підтверджується актом ДПІ у Шевченківському районі м.Києва від 22.03.2012р. № 788/22-20/37269136 про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Саноіл Торг» по взаємовідносинам із ТОВ «Инфинити».
З урахуванням закріпленої в ст.204 ЦК України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст.71 КАС України, за якою обов'язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на такого суб'єкта, ДПІ повинна була надати суду належні та достовірні докази своїх тверджень про те, що задекларовані позивачем операції з придбання товару від ТОВ «Саноіл Торг» в реальності не виконувались, а мало місце лише документування цих операцій з метою завищення валових витрат та податкового кредиту без фактичного отримання від них товарів чи послуг. Але такі дії тягнуть за собою кримінальну відповідальність за відповідними статтями Кримінального кодексу України для тих, хто їх вчиняє.
У даній справі ДПІ не посилається на факти вчинення представниками сторін по договорам таких дій, і не надає докази притягнення їх до відповідальності за такі дії.
Враховуючи дані перевірки ТОВ «Саноіл Торг», податковим органом не взято до уваги, що позивач не мав взаємовідносин із ТОВ «Инфинити», ДПІ не проведена ідентифікація товару, отриманого контрагентом позивача від ТОВ «Инфинити», та поставленого позивачу. Крім того, доводи відповідача про неможливість здійснення ТОВ «Саноіл Торг» операції з продажу паливно-мастильних матеріалів в зв'язку із відсутністю в нього такого виду господарської діяльності спростовуються даними, наданими самою ДПІ, згідно яких ТОВ «Саноіл Торг» здійснює діяльність посередника у торгівлі товарами широкого асортименту.
Крім посилань на акт ДПІ про здійснення перевірки ТОВ «Саноіл Торг», відповідач не надав достовірних доказів фіктивності задекларованих позивачем операцій з отримання робіт у цього контрагента. В той же час зазначений акт ДПІ не може бути належним доказом порушень позивачем вимог податкового законодавства.
Колегія суддів зазначає, що встановлені податковим органом будь-які факти незаконної діяльності контрагента платника податків повинні оцінюватися судом з урахуванням можливої обізнаності позивача щодо таких обставин, або наявної у позивача реальної можливості з'ясувати їх.
Докази, які б підтвердили той факт, що позивач був обізнаний або мав реальну можливість бути обізнаним про обставини діяльності свого контрагента на момент проведення з ним господарської операції, в матеріалах справи відсутні.
Аналіз наведеного дає підстав для висновку, що позиція податкового органу про нереальність господарської операції між позивачем та ТОВ «Саноіл Торг» ґрунтується на припущеннях, що є недостатнім для прийняття рішення про зменшення податкового кредиту за рахунок сум ПДВ по господарській операції позивача з цим контрагентом. Отже, винесене спірне податкове повідомлення-рішення не може вважатися законним та обґрунтованим, а тому правильно скасоване судом першої інстанції.
Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляції вважає такими, що висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 195,196,198,200,205,206,254 КАС України, судова колегія, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Баштанської міжрайонної Державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.
Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 червня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Суддя: А.Г.Федусик
Суддя: Ю.М.Градовський
Суд | Одеський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.10.2013 |
Оприлюднено | 22.11.2013 |
Номер документу | 35379671 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський апеляційний адміністративний суд
Вербицька Н. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні