Постанова

від 30.10.2013 по справі 808/6506/13-а

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2013 року (14 год. 40 хв.)Справа № 808/6506/13-а м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Артоуз О.О.

при секретарі судового засідання Філоненко Ю.М.

за участю представників:

позивача: Благодіра Р.В.

відповідача: Крючек К.В., Отрубухова А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний

комбінат «Запоріжсталь»

до: Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування

великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального

головного управління Міндоходів

про: визнання протиправними та скасування

податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

24 липня 2013 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.07.2013 №0000013020, №0000023020, №0000033020, №0000043020.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що при проведенні перевірки СДПІ з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального ГУ Міндоходів не встановила факту використання придбаних товарів (робіт) у неоподатковуваних операціях, або не у господарській діяльності підприємства. Також перевіркою не було виявлено фактів відсутності належно оформлених податкових накладних та видаткових накладних. Вважає, що при прийнятті податкових повідомлень-рішень податковий орган здійснив неправильне застосування положень: п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, ст. 185, ст.188-189, п.198.3 п.198.6 ст.198, п.200.1-200.4, ст.200, 201.1-201.6, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України.

Висновки податкового органу про заниження податку на прибуток за період з 01.01.2010 по 31.12.2010 у сумі 1 167 грн., завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за період з 01.04.2011 по 31.12.2012 у сумі 409 514 грн., завищення суми податкового кредиту та від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01.11.2010 по 31.12.2012 на загальну суму 181 324 грн. та завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за період з 01.10.2011 по 31.01.2013 на суму 181 324 грн. спростовуються наданими позивачем первинними документами та даними бухгалтерського обліку, а тому є незаконними. З урахуванням вище зазначеного вважає податкові повідомлення-рішення №0000013020, №0000023020, №0000033020, №0000043020 від 11.07.2013 протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Просить позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечує, з підстав зазначених у письмових запереченнях (вх. 36564 від 17.09.2013) зокрема зазначає, що господарські операції позивача з підприємствами ТОВ «Облік», ТОВ «ТД «Владар-Харків», ПП «НВФ «Валена», ФОП ОСОБА_4, ТОВ «Укрінспецмаш 2004», ПП «Транспромліс ДД», ТОВ «ВС Інвест», ТОВ «Діапринт», МПП «Техноком», ТОВ «Технодок» не мали реального товарного характеру, оскільки будь яких документів на підтвердження транспортування товару, сертифікатів або паспортів якості на товари до перевірки не надано. В ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено відсутність у постачальників позивача необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, прийшов до наступного висновку.

В період з 24.05.2013 по 01.07.2013 СДПІ з обслуговування ВП у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів проведено виїзну позапланову документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства при господарських взаємовідносинах із платниками податків: ПП «Рассвет Агро» (код ЄДРПОУ 36605161) за період з 01.09.2009 по 31.01.2013, ТОВ «Облік» (код ЄДРПОУ 22141882) за період з 01.07.2012 по 31.12.2012, ТОВ «ТД «Владар-Харків» (код ЄДРПОУ 32947554) за період з 01.09.2011 по 30.11.2011, ПП «НВФ «Валена» (код ЄДРПОУ 30241825) за період з 01.12.2012 по 31.12.2012, ФОП ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1) за період з 01.02.2012 по 31.08.2012, ТОВ «Дизельтранссервіс» (код ЄДРПОУ 35862353) за період з 01.08.2012 по 31.08.2012, ТОВ «Укрінспецмаш 2004» (код ЄДРПОУ 33123084) за період з 01.02.2012 по 30.06.2012, ТОВ «Інтертрейдінг Корпорейшн» (код ЄДРПОУ 31573172 за період з 01.03.2012 по 31.03.2012, ТОВ «ІТК «Сервіс» (код ЄДРПОУ 37088185) за період з 01.06.2011 по 30.06.2011, ПП «Транспромліс ДД» (код ЄДРПОУ 36320996) за період з 01.10.2011 по 31.12.2011, ТОВ «ВС Інвест» (код ЄДРПОУ 35122737) за період з 01.10.2012 по 31.10.2012, ТОВ «Діапринт» (код ЄДРПОУ 32282334) за період з 01.08.2012 по 31.08.2012, МПП «Техноком» (код ЄДРПОУ 23573916) за період з 01.11.2010 по 30.11.2010, ТОВ «Технодок» (код ЄДРПОУ 30357397) за період з 01.04.2012 по 30.04.2012.

За результатом проведеної перевірки складено акт №5/30-00/00191230 від 01.07.2013.

Висновками акту перевірки встановлено наступні порушення:

- п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого ВАТ «Запоріжсталь» занижено податок на прибуток за період з 01.01.2010 по 31.12.2010 у сумі 1 167 грн.;

- п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 144.1 ст. 144 Податкового кодексу України в результаті чого ВАТ «Запоріжсталь» завищено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за період з 01.04.2011 по 31.12.2012 у сумі 409 514 грн.;

- п. 1.3, п. 1.8 ст. 1, пп. 7.4.1 п. 7.4. пп. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», пп. 14.1.18, пп. 14.1.181, п. 14.1 ст. 14, п.198.3 п.198.6 ст.198, п.200.1-200.4, ст.200 Податкового кодексу України, п. 8 «Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних», затвердженого наказом ДПА України від 30.06.05 №244 із змінами та доповненнями, зареєстрованого в Мінюсті України 18.07.05 №770/11050, п. 5.7 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 у редакції наказу від 15.06.05 №213, зареєстрованого в Мінюсті України №702/10982, п. 10.1 «Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних», затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 №1002, зареєстрованого в Мінюсті України 29.12.2010 за №1402/18697, в результаті чого ВАТ «Запоріжсталь» завищено суму податкового кредиту та від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01.11.2010 по 31.12.2012 на загальну суму 181 324 грн. та завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за період з 01.10.2011р. по 31.01.2013р. на суму 181 324 грн.

На підставі акту перевірки №5/30-00/00191230 від 01.07.2013 винесені податкові повідомлення-рішення (отримані підприємством 15.07.2013 вх. №2050465, №2050461, №2050492, №2050463):

-№0000013020 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1167,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 291,75 грн.;

-№0000023020 зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 409 514,00 грн.;

-№0000033020 зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 181324,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 90428,75 грн.;

-№0000043020 зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 181324,00 грн.

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається зі змісту акту перевірки та з'ясовано судом під час судового розгляду справи, в періодах, що перевірялися відповідачем господарські відносини ВАТ «Запоріжсталь» та наступними контрагентами:

ФОП ОСОБА_4 згідно угод №36/2011827 від 13.02.2012, №36/2063907 від 14.08.2012, №36/2064989 від 16.08.2012 виконано поточний ремонт автотранспортних засобів, які належать ВАТ «Запоріжсталь», а саме: автобуса VOLVO B12 державний №10102 НР, автомобіля Сітроен С-25 державний №78-11 ЗПА, автомобілів Сітроен С-25 державний №78-10 ЗПА, державний №028-14 НР.

Факт реальності отримання виконаних робіт від ФОП ОСОБА_4 підтверджується договірними листами, рахунками-фактурами, актами виконаних робіт, податковими накладними, оплата підтверджується платіжними дорученнями. ФОП ОСОБА_4 є належним чином зареєстрованою фізичною особою-підприємцем, основний вид діяльності - технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів. На момент взаємовідносин з ВАТ «Запоріжсталь» мав діюче свідоцтво платника ПДВ.

Однак відповідач дійшов висновку про те, що операції по взаємовідносинах ВАТ «Запоріжсталь» з ФОП ОСОБА_4 не мали реального товарного характеру на підставі даних, які міститься у складеному ДПІ у Лененінському районі м. Запоріжжя акті про результати документальної позапланової виїзної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Дидатктика» за лютий 2012 року, ПНВП «Техніка» за серпень 2012 року, яким не підтверджується отримання товарів (робіт, послуг), а також встановлено, що товар не перевозився і не зберігався, фактично ФОП ОСОБА_4 не здійснював господарську діяльність, а лише документував операції з товаром.

В листопаді 2012 року ПП «НВФ «Валена» здійснило поточний ремонт фільтраційної установки басейну спортивного комплексу ВАТ «Запоріжсталь» за адресою м. Запоріжжя, вул. Тюленіна, 13. Реальність отримання виконаних робіт від ПП «НВФ «Валена» підтверджується рахунком-фактурою №13 від 27.11.2012, актом здачі-прийняття №ОУ-000130 від 03.12.2012, податковою накладною №1 від 03.12.2012; оплата підтверджується платіжним дорученням. ПП «НВФ «Валена» на момент здійснення господарських операцій було належним чином зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, мало діюче свідоцтво платника ПДВ. Одним із видів діяльності є монтаж водопровідних мереж.

Однак відповідач дійшов висновку про те, що операції по взаємовідносинах ВАТ «Запоріжсталь» з ПП «НВФ «Валена» не мали реального товарного характеру на підставі даних, які міститься у складеному ДПІ у Лененінському районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС акті від 20.03.2013 №380/22-12/30241825 про результати позапланової виїзної перевірки ПП «НВФ «Валена» з питань дотримання вимог діючого податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Діксі-Буд» за грудень 2012 року, яким встановлено що ТОВ «Дікісі-Буд» виконувало ПП «НВФ «Валена» субпідрядні послуги по будівництву та обслуговуванню басейнів у м. Запоріжжі на підставі договору №2011 від 20.11.2012. Згідно штатного розкладу ПП «НВФ «Валена» підприємство має у штаті відповідних фахівців, які могли виконувати вищевказані роботи по будівництву та обслуговуванню басейнів, однак службові особи підприємство чомусь користувались послугами підприємства ТОВ «Діксі-Буд». На адресу ВПМ ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ відправлено запит щодо надання пояснень та документів від службових осіб ТОВ «Діксі-Буд» по взаємовідносинам з ПП «НВФ «Валена». Відповіді на вищевказаний запит не теперішній час не отримано.

На підставі чого відповідачем було зроблено висновок, що операції по взаємовідносинам ВАТ «Запоріжсталь» з ПП «НВФ «Валена» не мали реального товарного характеру.

ТОВ «ВС Інвест» поставило на ВАТ «Запоріжсталь» тонер та комплектуючі для комп'ютерної техніки згідно договору №20/2012/1023 від 30.05.2012. Факт отримання продукції від ТОВ «ВС Інвест» та використання її у власній господарській діяльності підтверджується договором поставки, видатковими і податковими накладними, прибутковими ордерами, вимогами (заявками) на відпуск матеріалів в виробництво зі складу, записами у книзі ввозу-вивозу матеріальних цінностей ВАТ «Запоріжсталь»; оплата за отриману продукцію підтверджується платіжними дорученнями. Крім того ТОВ «ВС Інвест» належним чином зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, мало діюче свідоцтво платника ПДВ.

Однак відповідач дійшов висновку про те, що операції по взаємовідносинах ВАТ «Запоріжсталь» з ТОВ «ВС Інвест» не мали реального товарного характеру на підставі даних, які міститься у складеному ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС акті від 21.01.2013 №101/22-217/35122737 про неможливість проведення звірки ТОВ «ВС Інвест» щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ «ІСТ-Вест Торг» за період з 01.10.2012 по 31.10.2012, яким встановлено, що операції з придбання та реалізації не мали реального товарного характеру, товар не перевозився і не зберігався, перевіркою не виявлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мити) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів.

ТОВ «Технодок» поставило на ВАТ «Запоріжсталь» масловлагоотделитель МВО-100 згідно договору №20/2012/396 від 14.02.2012. Реальність поставки продукції на адресу ВАТ «Запоріжсталь» та використання у власній господарській діяльності підтверджується договором поставки, видатковою і податковою накладною, прибутковим ордером, актом на використані при ремонті матеріали, записами у книзі ввозу-вивозу матеріальних цінностей ВАТ «Запоріжсталь»; оплата за отриману продукцію підтверджується платіжними дорученнями.

ТОВ «Технодок» належним чином зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, мало діюче свідоцтво платника ПДВ.

Однак відповідач дійшов висновку про те, що операції по взаємовідносинах ВАТ «Запоріжсталь» з ТОВ «Технодок» не мали реального товарного характеру на підставі даних, які міститься у складеному ОДПІ м. Харкова Харківської області ДПС акті від 19.12.2012 №697/220/30357397 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Технодок» щодо підтвердження господарських відносин із ПП «Сітал» за лютий-квітень 2012 року, яким встановлено, що операції з придбання та реалізації не мали реального товарного характеру, товар не перевозився і не зберігався, перевіркою не виявлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мити) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів.

ПП «Транспромліс ДД» поставило на ВАТ «Запоріжсталь» шпали та брус дерев'яні згідно договору постачання №20/2011/1753 від 05.09.2011. Реальність отримання продукції від ПП «Транспромліс ДД» та використання у власній господарській діяльності підтверджується договором поставки, видатковими і податковими накладними, прибутковими ордерами, актами на використані при ремонті матеріали, вимогами (заявками) на відпуск матеріалів в виробництво зі складу, записами у книзі ввозу-вивозу матеріальних цінностей ВАТ «Запоріжсталь»; оплата за отриману продукцію підтверджується платіжними дорученнями. ПП «Транспромліс ДД» належним чином зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, мало діюче свідоцтво платника ПДВ.

Однак відповідач дійшов висновку про те, що операції по взаємовідносинах ВАТ «Запоріжсталь» з ПП «Транспромліс ДД» не мали реального товарного характеру на підставі даних, які міститься у складеному ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС акті №20/22-1421/36320996 від 06.02.2013 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Транспромліс ДД» з питань документального підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Імпульс Плюс 2010» за період травень, червень, липень 2011 року, ТОВ «Віктрейд ЛТД» за період вересень, жовтень, листопад, грудень 2010 року, ТОВ «Аркада І К» за період жовтень листопад, грудень 2011 року, їх реальності та повноти відображення в обліку, яким встановлено, що операції з придбання та реалізації не мали реального товарного характеру, товар не перевозився і не зберігався, перевіркою не виявлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мити) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів.

МПП «Техноком» поставило на ВАТ «Запоріжсталь» автодиски згідно рахунку №87 від 10.11.2010. Факт отримання продукції від МПП «Техноком» та використання у власній господарській діяльності підтверджується рахунком №87 від 10.11.2010, видатковою і податковою накладною; оплата за отриману продукцію підтверджується платіжними дорученнями.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців МПП «Техноком» є належним чином зареєстрованою юридичною особою, мало діюче свідоцтво платника ПДВ.

Однак відповідач дійшов висновку про те, що операції по взаємовідносинах ВАТ «Запоріжсталь» з МПП «Техноком» не мали реального товарного характеру на підставі даних, які міститься у складеному ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС акті від 27.12.2012 №587/22-2/23573916 про неможливість проведення зустрічної звірки МПП «Техноком» з питань взаємовідносин з ТОВ «Граньстройінвест» за серпень 2011 року - вересень 2011 року, ТОВ «Маркон Груп Ко» за липень 2011 року, з ТОВ «ТПК «Техномашпостач» за березень - червень 2011 року, ТОВ «Компанія «Вайліс» за березень 2010 року - березень 2011 року та ТОВ «Промелектро-75» за вересень та листопад 2011 року, яким встановлено, що операції з придбання та реалізації не мали реального товарного характеру, товар не перевозився і не зберігався, перевіркою не виявлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мити) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. МПП «Техноком» фактично не здійснювало господарську діяльність, а лише документувало операції з товаром.

ТОВ «Облик» поставило на ВАТ «Запоріжсталь» картриджів для очистки води згідно договору №20/2012/742 від 04.04.2012. Факт реальності отримання продукції від ТОВ «Облик» та використання у власній господарській діяльності підтверджується договором поставки, видатковими і податковими накладними, прибутковими ордерами, актами на використані при ремонті матеріали, вимогами (заявками) на відпуск матеріалів в виробництво зі складу, записами у книзі ввозу-вивозу матеріальних цінностей ВАТ «Запоріжсталь»; оплата за отриману продукцію підтверджується платіжними дорученнями.

ТОВ «Облик» належним чином зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, мало діюче свідоцтво платника ПДВ.

Однак відповідач дійшов висновку про те, що операції по взаємовідносинах ВАТ «Запоріжсталь» з ТОВ «Облик» не мали реального товарного характеру на підставі даних, які міститься у складеній ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС довідці від 23.04.2013 №364/22-1411/22141882 про результати зустрічної звірки ТОВ «Облик» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Юна Пром» за період липень, серпень, грудень 2012 року, якою встановлено, що операції з придбання та реалізації не мали реального товарного характеру, товар не перевозився і не зберігався, перевіркою не виявлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мити) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів.

ТОВ «Діапринт» поставило ВАТ «Запоріжсталь» диски діаграмні та стрічку діаграмну згідно договору №20/2011/1596 від 10.08.2011. Підтвердженням реальності отримання продукції від ТОВ «Діапринт» та використання у власні господарській діяльності є договір поставки, видаткові і податкові накладні, прибуткові ордери, вимоги (заявки) на відпуск матеріалів в виробництво зі складу, записи у книзі ввозу-вивозу матеріальних цінностей ВАТ «Запоріжсталь»; оплата за отриману продукцію підтверджується платіжними дорученнями. ТОВ «Діапринт» належним чином зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, мало діюче свідоцтво платника ПДВ.

Однак відповідач дійшов висновку про те, що операції по взаємовідносинах ВАТ «Запоріжсталь» з ТОВ «Діапринт» не мали реального товарного характеру на підставі даних, які міститься у складеному Олександрівської ДОПІ Кіровоградської області акті від 25.02.2013 №73/22-10/32282334 про результати позапланової перевірки ТОВ «Діапринт» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 01.01.2010 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2012, яким встановлено, що операції з придбання та реалізації не мали реального товарного характеру, товар не перевозився і не зберігався, перевіркою не виявлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мити) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів.

ТОВ «ТД «Владар-Харків» поставило ВАТ «Запоріжсталь» акумуляторні батареї свинцево-кислотні стартерні 32ТН-450 У2 (залита заряджена). Реальність поставки продукції ТОВ «ТД «Владар-Харків» на адресу ВАТ «Запоріжсталь» підтверджується договором поставки, видатковими і податковими накладними, прибутковими ордерами, актами на використані при ремонті матеріали, вимогами (заявками) на відпуск матеріалів в виробництво зі складу, записами у книзі ввозу-вивозу матеріальних цінностей ВАТ «Запоріжсталь»; оплата підтверджується платіжними дорученнями. ТОВ «ТД «Владар-Харків» належним чином зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, мало діюче свідоцтво платника ПДВ.

Однак відповідач дійшов висновку про те, що операції по взаємовідносинах ВАТ «Запоріжсталь» з ТОВ «ТД «Владар-Харків» не мали реального товарного характеру на підставі даних, які міститься у складеному ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова акті від 20.02.2013 №667/2210/32947554 про результати позапланової перевірки документальної невиїзної перевірки ТОВ «ТД «Владар-Харків» з питань відносин з платником податків ТОВ «Авелон-Д» за період січень-березень 2011 року, липень-жовтень 2011 року, яким встановлено, що операції з придбання та реалізації не мали реального товарного характеру, товар не перевозився і не зберігався, перевіркою не виявлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мити) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів.

ТОВ «Укрінспецмаш 2004» на виконання договору постачання №20/2012/165 від 18.01.2012 поставило ВАТ «Запоріжсталь» металеві пластини. Факт отримання продукції від ТОВ «Укрінспецмаш 2004» та використання у власній господарській діяльності підтверджується договором поставки, видатковими і податковими накладними, прибутковими ордерами, вимогами (заявками) на відпуск матеріалів в виробництво зі складу, записами у книзі ввозу-вивозу матеріальних цінностей ВАТ «Запоріжсталь»; оплата за отриману продукцію підтверджується платіжними дорученнями. Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ «Укрінспецмаш 2004» є належним чином зареєстрованою юридичною особою, мало діюче свідоцтво платника ПДВ.

Однак відповідач дійшов висновку про те, що операції по взаємовідносинах ВАТ «Запоріжсталь» з ТОВ «Укрінспецмаш 2004» не мали реального товарного характеру на підставі даних, які міститься у складеному ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС акті від 05.04.2013 №55/22-12/33123084 про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Укрінспецмаш 2004» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні господарських операцій з ПП «ТЦ «Продсервіс» за період з 01.01.2012 по 31.08.2012, яким встановлено, що операції з придбання та реалізації не мали реального товарного характеру, товар не перевозився і не зберігався, перевіркою не виявлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мити) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів.

Суд не погоджується із зазначеними висновками відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Абзацом 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) визначено, що «Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.»

Пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПКУ встановлено, що не включаються до складу витрат «витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» платника податку визначено як особу, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Пункт 1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначає, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону «Про податок на додану вартість» передбачає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Підпункт 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», передбачає, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до ст.185, ст. 188-189, ст.198, 201 ПКУ, об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів, місце надання яких знаходиться на митній території України; поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість; платник податків зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка є підставою для віднесення вказаної в ній суми податку на додану вартість до податкового кредиту Покупця.

Пунктом 198.3 ст.198 ПКУ визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 даного Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст.198 ПКУ вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.201.6 ст.201 ПКУ податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та в реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

У відповідності до приписів п.201.1, п.201.4., п.201.10, ст.201 ПКУ платник податку зобов'язаний виписати податкову накладну у двох екземплярах та надати покупцю податкову накладну, що має містити визначені за законом певні реквізити, у т. ч. ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні.

П. 198.6 ст.198 ПКУ встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

У відповідності п.п.200.1.-200.4 ст.200 ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг, а залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, відповідач фактично дійшов висновків про заниження відповідачем податкових зобов'язань у зв'язку з твердженням про фактичне нездійснення зазначених господарських операцій. В обгрунтування цього відповідач наводить витяги як з актів перевірок так і з актів про неможливість проведення перевірок контрагентів позивача, які самі по собі на думку суду не може бути достатніми та допустимими доказами нездійснення господарських операцій. Тим більш, що з назв актів про неможливість проведення перевірок вбачається, що звірку неможливо було провести, однак податковий орган фактично її провів без дослідження будь-яких первинних документів. Крім того, відповідачем не доведено суду того факту, що саме у контрагентів, наведених у таких актах перевірок та про неможливість проведення перевірок, придбавались контрагентами позивача товари (послуги), які в подальшому реалізовувались (надавались) позивачеві.

Натомість належним доказом факту проведення документування фактично не здійснених господарських операцій з метою отримання підприємством податкової вигоди, як про це зазначає відповідач у акті перевірки, на думку суду можуть бути такі, що набрали законної сили рішення суду про визнання правочину недійсним або вирок суду у кримінальній справі, доказів існування яких відповідачем суду не надано.

Також слід відмітити, що жодною нормою законодавства України, в тому числі Податковим кодексом України для платників податків (Покупців) не передбачається а ні обов'язків, а ні прав, вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей достовірності їх державної реєстрації як СПД, реєстрації платником ПДВ, стану їх «податкових взаємовідносин» з бюджетом, ведення податкового обліку, подання декларацій, повноти сплати податків за окремою операцією придбання або продажу товарів, кількості та наявності робочого персоналу, підтвердження та перевірка виробничих можливостей, визначення осіб, від яких походять дані товари і, тим паче, відомості, що стосується безпосередньо третіх осіб, які є контрагентами самого постачальника.

Крім того, невиконання контрагентом своїх обов'язків перед бюджетом не може бути підставою для неможливості формування валових витрат та податкового кредиту на підставі господарських операцій інших суб'єктів господарювання, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому до відповідальності може бути притягнутий лише порушник, яким у даному випадку позивач не є.

Отже, податковий орган безпідставно пов'язує право Позивача на формування податкового кредиту і від'ємного значення ПДВ із діями третіх осіб, які є в ланцюгах постачання товарів, що в подальшому купуються Позивачем у належного платника податків.

Згідно ст. 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, України визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 року у справі «Бульвес А.Д. проти Болгарії (заява №3991/03)» визначено, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Натомість позивачем як під час перевірки так і суду під час судового розгляду справи були надані копії первинних документів в підтвердження здійснення відповідних господарських операцій. Жодних зауважень до невідповідностей, які містяться у зазначених документах відповідачем ні у акті перевірки ані суду не було зазначено.

Згідно зі статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом встановлено, що надані до перевірки первинні бухгалтерські документи складені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та мають всі обов'язкові реквізити.

Щодо доводів відповідача про ненадання позивачем документів на підтвердження транспортування придбаних товарів суд зазначає наступне.

Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, на які посилається відповідач, не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема товарно-транспортна накладна та подорожній лист не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей. Зазначений висновок суду підтверджується численною судовою практикою, зокрема ухвалами Вищого адміністративного суду України від 26.06.2012 по справі №К-27230/10, від 19.07.2012 по справі №К-30744/10.

Також слід відмітити, що податкові повідомлення-рішення №0000023020, №0000043020 від 11.07.2013 оформленні з порушенням п. 42.1 ст. 42 Податкового кодексу України та затверджених Порядком відповідних форм податкових повідомлень-рішень.

Так, в податковому повідомленні-рішенні форми «П» №0000023020 від 11.07.2013 відсутня строчка про повідомлення із зазначенням повного найменування юридичної особи платника податків, а на податковому повідомленні-рішенні форми «В4» №0000043020 від 11.07.2013 відсутня печатка СДПІ з обслуговування ВП у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

З урахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку, що у зв'язку з недоведеністю відповідачем фактів порушень, які послугували підставою для визначення позивачу сум грошового зобов'язання за основним платежем, відсутні підстави і для нарахування на суму такого зобов'язання штрафних (фінансових) санкцій та зменшення розміру від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, від'ємного значення суми податку на додану вартість та бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Надаючи правову оцінку спірному рішенню відповідача суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1, ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи зазначене вище, суд приходить до висновку про відсутність податкового правопорушення з боку позивача, у зв'язку з чим спірні рішення є необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно із ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 11.07.2013 №0000013020.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 11.07.2013 №0000023020.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 11.07.2013 №0000033020.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 11.07.2013 №0000043020.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (код ЄДРПОУ 00191230) 6515 грн. (шість тисяч п'ятсот п'ятнадцять) 94 копійки судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.О. Артоуз