Ухвала

від 07.11.2013 по справі 2а-12312/09/5/0170

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2013 року м. Київ К/9991/32637/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Бившевої Л.І.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Керчі Автономної Республіки Крим

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.04.2010

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2011

у справі № 2а-12312/09/5/0170

за позовом Фірми «Милон» (Товариства з обмеженою відповідальністю)

до Державної податкової інспекції в м. Керчі Автономної Республіки Крим

про визнання протиправним та скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

Фірма «Милон» (Товариство з обмеженою відповідальністю) (далі по тексту - позивач, Фірма «Милон») звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Керчі Автономної Республіки Крим (далі по тексту - відповідач, ДПІ в м. Керчі АРК) про визнання протиправним та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 13.05.2009 №0000922303 в сумі 82506,00 грн. та №0000932303 в сумі 10,67 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.04.2010, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2011, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28.04.2009 ДПІ в м. Керчі АРК проведена перевірка господарської одиниці позивача - АЗС складського типу, з питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

В результаті перевірки було встановлено порушення позивачем вимог пунктів 1, 2, 12 статті 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі по тексту - Закон №265/95-ВР), що виразилося у проведенні розрахункової операції на суму 15130,00 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій та неведенні у порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації. Також, було встановлено порушення позивачем вимог статті 3 Закону України від 23.03.1996 №98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» (далі по тексту - Закон №98/96-ВР), що виразилося у здійсненні торговельної діяльності без придбання торгового патенту за період з 28.04.2009 по 28.04.2009.

За наслідками перевірки прийняті спірні рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступних обставин, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Закону №98/96-ВР патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів. Під торговельною діяльністю у цьому Законі слід розуміти роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.

Згідно із пунктом 1 частини 3 статті 8 Закону №98/96-ВР за здійснення операцій, передбачених цим Законом, без одержання відповідних торгових патентів суб'єкти підприємницької діяльності сплачують штраф у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності суб'єктів підприємницької діяльності із зазначеним порушенням.

Відповідно до пунктів 1, 2, 12 статті 3 Закону №265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Згідно із пунктом 1 статті 17 Закону №265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих -послуг), у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Відповідно до статті 21 Закону №265/95-ВР до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із частинами 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судами попередніх інстанцій було встановлено відсутність факту порушення позивачем положень пунктів 1, 2, 12 статті 3 Закону №265/95-ВР та статті 3 Закону №98/96-ВР, що підтверджується матеріалами справи. Належних та допустимих доказів на підтвердження наявності в діях позивача вказаних порушень відповідачем не надано.

За таких обставин та з урахуванням вимог частини 3 статті 2, частини 2 статті 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Керчі Автономної Республіки Крим відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.04.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис)О.І. Степашко Судді (підпис)Л.І. Бившева (підпис)М.О. Федоров