Рішення

від 11.11.2013 по справі 907/891/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.11.2013 Справа № 907/891/13

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Карла Україна", м. Перечин

до відповідача фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, смт. Нижнє Селище Хустський район

про стягнення 272 481,42 грн.

Суддя Бобрик Г. Й.

За участю представників:

від позивача - Гриньо Д. Д. - представник

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: товариство з обмеженою відповідальністю "Карла Україна", м. Перечин звернулося до господарського суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, смт. Нижнє Селище Хустський район суму 272 481,42 грн., в т. ч. 230 554,57 грн. борг за поставлену згідно угоди від 01.06.2010 року продукцію, 21 233,79 грн. інфляційних витрат та 20 693,06 грн. 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Представник позивача позовні вимоги підтримує в сумі 272 481,42 грн. Просить суд задоволити позов повністю.

Відповідач письмового відзиву на позов не подала.

Представник відповідача у судовому засіданні заявила клопотання про відкладення розгляду справи для надання письмових пояснень по суті спору.

У судових засіданнях, відповідно до ст. 77 ГПК України, за згодою сторін, з метою добровільного врегулювання спору та надання відповідачем письмових пояснень по суті спору, оголошувались перерви з 09.10.2013 року до 24.10.2013 року до 12 години та з 24.10.2013 року до 11.11.2013 року до 14 години 20 хвилин.

Після оголошення перерви 11.11.2013 року представник відповідача не з'явився, письмових пояснень суду не надав, як і не надав доказів повної оплати вартості отриманої продукції.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Сторони по справі - ТзОВ "Карла Україна" та ФОП ОСОБА_1 - уклали договір б/н від 01.06.2010 року, за умовами якого позивач (постачальник) зобов'язався поставляти відповідачеві (вироби з чорного металу), а останній зобов'язався її оплачувати в сумі, що вказана у рахунках та накладних.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, на виконання умов Договору поставив відповідачеві вироби з чорного металу згідно видаткової накладної № Е-00000015 від 30.06.2010 року та рахунку - фактури № Е-00000017 від 30.06.2010 року, видаткової накладної № Е-00000019 від 30.072010 року та рахунку - фактури № Е-00000021 від 30.07.2010 року, видаткової накладної № Е-00000026 від 30.08.2010 року та рахунку - фактури № Е-00000028 від 30.08.2010 року. Отже, поставка продукції підтверджується видатковими накладними; податковими накладними; картками рахунками; розрахунками, наявними в матеріалах справи, на загальну суму - 1 314 693,18 грн.

Відповідач вартість отриманої продукції оплатив частково, сплативши суму 1 084 138,61 грн. що підтверджується виписками з особового рахунку товариства від 03.08.2010 року, від 25.08.2010 року, від 23.11.2010 року, від 25.02.2011 року, від 24.05.2011 року та від 02.10.2012 року, які містяться в матеріалах справи.

Незважаючи на те, що остання поставка з спірної партії продукції мала місце згідно видаткової накладної № Е-00000026 від 30.08.2010 року, проте повну оплату відповідач станом на серпень місяць 2013 року не здійснив.

Різниця між вартістю поставленої позивачем продукції та сумою сплаченою відповідачем складає 230 554,57 грн. боргу, який не спростовано відповідачем.

Відповідно до ч.1 ст. 222 ГПК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензій, чи звернення до суду.

Водночас, позивач направив відповідачеві претензію від 23.05.2012 року на суму 291 893,18 грн. боргу, яку просив відповідача перерахувати йому. Заявлену претензію останній залишив без розгляду та задоволення. Проте, 02.10.2012 року на рахунок позивача надійшла сума 61 300 грн. в рахунок погашення заборгованості. Таким чином, сума боргу відповідача перед позивачем, на день звернення з позовом в суд, склала 230 554,57 грн., про стягнення якої позивач звернувся до суду.

Відповідно до матеріалів справи дії сторін, зокрема, передача ТзОВ "Карла Україна" товару відповідачу за видатковими накладними, прийняття товару відповідачем, свідчать про виникнення між ними правовідносин поставки.

Згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України по договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отже, загальні положення ч. 2 ст. 530 даного Кодексу не можуть бути застосовані до спірних правовідносин сторін, оскільки термін виконання зобов'язання, що випливає з правовідносин поставки (купівлі - продажу), чітко встановлений зазначеною спеціальною нормою права - покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів до нього.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Тобто, наявність зобов'язання у відповідача щодо проведення платежів за отриманий товар випливає безпосередньо зі змісту ч. 1 ст. 692 ЦК України, а не ставиться в залежність від звернення до нього з окремою вимогою в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних від суми боргу, що за розрахунками позивача складає суму 20 693,06 грн. за період прострочення з 01.09.2010 року по 27.08.2013 року та інфляційних витрат в сумі 21 233,79 грн. за період з 01.09.2010 року по 27.08.2013 року року (розрахунки міститься в матеріалах справи - а. с.12, 13).

За розрахунками суду, враховуючи пред'явлення позивачем вимоги 23.05.2012 року, стягненню підлягають інфляційні витрати за період прострочення з червня 2012 року по 27.08.2013 року в сумі 2 759,72 грн. та 3% річних за період прострочення з червня 2012 року по 27.08.2013 року в сумі 8 584,21 грн.

За таких обставин, факт отримання товару відповідачем і видаткові накладні, надані позивачем на підтвердження своїх вимог, є самостійними підставами для виникнення обов'язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар.

З огляду на наведене, приймаючи до уваги факт постачання позивачем продукції та отримання її відповідачем, відсутність у матеріалах справи доказів сплати боргу в повному обсязі, відсутність відповіді на претензію та відсутність письмових позицій по суті позовних вимог, часткову сплату відповідача, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача 230 554,57 грн. основного боргу, 2 759,72 грн. інфляційних витрат та 8 584,21 грн. 3% річних за прострочення грошового зобов'язання.

Згідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає судовий збір на відповідача повністю по вині якого доведено спір до вирішення у суді.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 35, 44-49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Карла Україна" (89200, Закарпатська область, м. Перечин, вул. Промислова, 7а; код ЄДРПОУ 33436345) суму 241 898,50 грн. боргу, з яких: 230 554,57 грн. боргу, 2 759,72 грн. інфляційних витрат, 8 584,21 грн. 3% річних та 5 449,64 грн. (п'ять тисяч чотириста сорок десять гривень 64 коп.) на відшкодування судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду.

Вступна та резолютивна частини рішення проголошена 11.11.2013р.

Рішення складено 21.11.2013р.

Суддя Бобрик Г. Й.