Постанова

від 21.11.2013 по справі 913/2335/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

19.11.2013 р. справа №913/2335/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Діброви Г.І. суддівБойченка К.І, Стойка О.В. при секретарі Довгалюк К.Г. від позивача:Каргаєв Д.М. - за дов. №859 від 11.09.2013р. від відповідача:не з»явився Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «ФІТІНГ», м. Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 17.10.2013 року у справі№ 913/2335/13 (суддя Лісовицький Є.А.) за позовомКомунального підприємства «Луганска обласна «ФАРМАЦІЯ», м. Луганськ до відповідачаПриватного підприємства «ФІТІНГ», м. Луганськ простягнення 75 979 грн. 79 коп. ВСТАНОВИВ:

У 2013 році Комунальне підприємство «Луганска обласна «ФАРМАЦІЯ», м. Луганськ звернулося до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Приватного підприємства «ФІТІНГ», м. Луганськ про стягнення 75 979 грн. 79 коп.

Рішенням господарського суду Луганської області від 17.10.2013 р. позовні вимоги Комунального підприємства «Луганска обласна «ФАРМАЦІЯ», м. Луганськ були задоволені частково. Стягнуто з Приватного підприємства «ФІТІНГ», м. Луганськ на користь Комунального підприємства «Луганска обласна «ФАРМАЦІЯ», м. Луганськ збитки у розмірі 75 839 грн. 80 коп. В іншій частині позову відмовлено.

Відповідач, Приватне підприємство «ФІТІНГ», м. Луганськ, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, якою просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Луганської області від 17.10.2013 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Комунального підприємства «Луганска обласна «ФАРМАЦІЯ», м. Луганськ відмовити у повному обсязі.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, яким просив суд залишити рішення господарського суду без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні представник позивача підтримав свої заперечення щодо апеляційної скарги.

В судове засідання представник відповідача не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення 11.11.13р. уповноваженій особі підприємства ухвали суду про порушення апеляційного провадження від 08.11.13р., своїми процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надав, явка сторін ухвалою суду від 08.11.13р. не була визнана обов'язковою, неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється сторонам по справі в установленому порядку.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 913/2335/13 та наданих представником позивача пояснень.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду не відповідає вимогам чинного законодавства України та підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.06.2010 року між Комунальним підприємством «Луганська обласна «ФАРМАЦІЯ» (замовник) та Приватним підприємством «ФІТІНГ» (виконавець) було укладено договір на виконання робіт № 01/01-11, відповідно до умов якого виконавець прийняв на себе зобов'язання виконати по завданню замовника роботи, а замовник зобов»язався прийняти та оплатити їх.

Відповідно до п.1.3 договору, найменування робіт, адрес об'єкта, строки і вартість робіт узгоджуються сторонами у доповненнях до договору та кошторисній документації, що є невід»ємною частиною договору.

На виконання умов договору Приватним підприємством «ФІТІНГ» були виконані роботи на об'єктах позивача за адресами: м. Луганськ, вул. Советська, 68; м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 6; м. Луганськ, кв. Южний, 1 а; м. Луганськ, вул. Сєрова, 164.

Відповідач роботи, передбачені умовами договору, виконав, а позивач прийняв їх, в добровільному порядку, без заперечень та зауважень, що підтверджено актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за вересень 2010р., листопад 2011р. та актом приймання виконаних робіт №412 за 2010 рік.

Як посилається позивач в своїй позовній заяві, він повністю виконав свої договірні зобов»язання з оплати виконаних робіт.

В період з 29.03.2013 р. по 21.06.2013 р. Державною фінансовою інспекцією в Луганській області була проведена ревізія фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства «Луганська обласна «ФАРМАЦІЯ» за період з 01.01.10 р. по 01.03.13 р. та складено акт № 06-21/006 від 21.06.13 р.

Актом ревізії Державної фінансової інспекції в Луганській області були зафіксовані порушення чинного законодавства, зокрема не підтверджено фактичні витрати на списання: по акту форми №КБ-2в за листопад 2011 року на суму 333200 грн. 39 коп., по акту форми №КБ-2в за вересень 2010 року на суму 78000 грн. 00 грн. не підтверджено витрати на загальну суму 25410 грн. 92 коп.

Крім того, згідно довідки Державної фінансової інспекції в Луганській області зустрічної звірки в Приватному підприємстві «ФІТІНГ» з метою документального підтвердження реальності та повноти відображення в обліку виду, обсягу операцій та розрахунків з Комунальним підприємством «Луганська обласна «ФАРМАЦІЯ» №06-21/077з від 08.05.2013р. встановлено, що не підтверджено фактичні витрати на списання по: акту форми №КБ-2в за листопад 2011 року на суму 333200 грн. 39 коп., по акту форми КБ-2в за листопад 2011 року на загальну суму 3420 грн., по акту форми КБ-2в за вересень 2010 року на суму 78 000 грн., по акту форми КБ-2в за жовтень 2010 року на суму 16877 грн. 40 коп. Також за актом приймання - виконання робіт за 2010 рік без дати № 412 розбіжність суми фактичних витрат на врізання газопроводу та витрат врахованих у акті форми КБ-2в склала 188 грн. 90 коп. Відсутні документи щодо підтвердження вартості проектних робіт на суму 7357 грн. 20 коп.

Дані порушення призвели до зайвої сплати Комунальним підприємством «Луганська обласна «ФАРМАЦІЯ» на розрахунковий рахунок відповідача суми у розмірі 75 979 грн. 79 коп.

18.07.2013 року позивач направив на адресу відповідача претензію №683 з вимогою повернути зайво сплачену суму внаслідок завищення витрат товарно - матеріальних цінностей, врахованих у підсумкових відомостях ресурсів актів форми КБ-2в, проте вказана претензія відповідачем залишена без відповіді і виконання.

Оскільки було виявлено завищення вартості будівельних робіт у актах прийомки виконаних підрядних робіт ф. КБ-2в на суму у розмірі 75 979 грн. 79 коп., що нібито призвело до понесення позивачем збитків, позивач звернувся із позовом до господарського суду Луганської області про стягнення з Приватного підприємства «ФІТІНГ», м. Луганськ збитків у розмірі 75 979 грн. 79 коп.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Пунктом 2 ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що збитками визначаються втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Підставою для відшкодування збитків є склад правопорушення, який включає наступні фактори:

- наявність реальних збитків;

- вина заподіювача збитків;

- причинний зв'язок між діями або бездіяльністю винної особи та збитками.

Збитки - це витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною у відповідності до ст. 224 Господарського кодексу України.

Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Проте, позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов'язань та причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов'язань для підприємства. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.

Позивач при зверненні до суду із позовом зазначав, що нібито поніс збитки через завищення відповідачем вартості робіт на загальну суму 75 979 грн. 79 коп. за договором на виконання робіт № 01/01-11 від 01.06.2010 року.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши всі надані позивачем докази (а саме, тільки акт ревізії та довідка Держфінінспекції), що судом першої інстанції помилково зроблено висновок, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків є нібито обгрунтованими та документально доведеними. Зокрема, заявлені позивачем до стягнення витрати не є збитками у розумінні вищезазначених статей, оскільки відповідач зобов»язання перед позивачем виконав належним чином та в строки, встановлені договором, а позивач прийняв виконані роботи без заперечень та зауважень, в добровільному порядку та оплатив їх у розмірі, встановленому договором.

Крім того, згідно приписів ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування. Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені. Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору. Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку. В даному випадку в матеріалах справи відсутні такі вирок або рішення суду загальної юрисдикції, якими був би встановлений факт винних дій будь-яких посадових осіб, що мають відношення або до відповідача, або до позивача, та факт спричинення збитків підприємству саме в зв»язку з неналежними виконанням сторонами їх договірних зобов»язань за підрядними правовідносинами.

Отже судова колегія вважає, що акт Державної фінансової інспекції в Луганській області № 06-21/006 від 21.06.13 р. та зазначені в ньому відомості, за своєю правовою природою не може бути безумовним доказом наявності фактів, які в силу норми ст. 35 Господарського процесуального кодексу України не потребують доказування. Вищевказаний акт не змінює, не припиняє частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт, оскільки виявлення будь-яких порушень в діяльності позивача за спірний період не свідчить про зміну правовідносин між ним та відповідачем, що виникли саме на підставі укладеного та виконаного договору. Крім того, позивач не надав ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції належних та допустимих доказів притягнення відповідача до кримінальної або будь - якої іншої відповідальності в установленому законом порядку, що могли би бути безумовними доказами відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому позивач при зверненні до суду із позовом не довів ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції наявність об»єктивної та суб»єктивної сторони спричинених відповідачем збитків, зокрема, причинно-наслідковий зв»язок між неналежним виконанням саме відповідачем договірних зобов'язань за договором виконання робіт №01/01-11 від 01.06.2010 року та спричиненими позивачу збитків саме у розмірі 75 979 грн. 79 грн., тоді як відповідачем доведено відсутність його вини.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи та судом порушені і неправильно застосовані норми матеріального права України, тому рішення господарського суду Луганської області від 17.10.2013 р. у справі № 913/2335/13 підлягає скасуванню, апеляційна скарга - задоволенню, а у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача збитків у розмірі 75 979 грн. 79 коп. слід відмовити в зв»язку з недоведеністю.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105, 117, 122 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «ФІТІНГ», м. Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 17.10.2013 року у справі № 913/2335/13 - задовольнити.

Рішення господарського суду Луганської області від 17.10.2013 року у справі № 913/2335/13 -скасувати.

Відмовити у задоволенні позовних вимог Комунального підприємства «Луганска обласна «ФАРМАЦІЯ», м. Луганськ до Приватного підприємства «ФІТІНГ», м. Луганськ про стягнення 75 979 грн. 79 коп.

Стягнути з Комунального підприємства «Луганска обласна «ФАРМАЦІЯ», 91055, м. Луганськ, вул. Леніна, 1, ЗКПО 01975442 на користь Приватного підприємства «ФІТІНГ», 91038, м. Луганськ, вул. Карла Лібкнехта, 51, прим. 2, ЗКПО 31784146 витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 860 грн. 25 коп.

Доручити господарському суду Луганської області видати наказ.

У разі дотримання сторонами вимог ст. 122 Господарського процесуального кодексу України, господарському суду Луганської області видати поворотний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий Г.І. Діброва

Судді К.І. Бойченко

О.В. Стойка

Надр. 6 прим:

1 - у справу;

2 - позивачу;

3,4- відповідачу;

5 - ДАГС;

6- ГС Луг. обл.

Довгалюк К.Г.