Рішення

від 12.11.2013 по справі 39/159

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2013 Справа № 39/159

Господарський суд Донецької області, у складі судді Огороднік Д.М. при секретарі судового засідання Коровіній І.С. розглянув матеріали:

за позовом Державного підприємства "Макіїввугілля " доВідкритого акціонерного товариства "Ясинуватський машинобудівний завод" про 15255,00грн. Представники сторін: від позивача: Ластовенко Є.В. за довіреністю; від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Державного підприємства "Макіїввугілля" до Відкритого акціонерного товариства "Ясинуватський машинобудівний завод" про стягнення 15255,00грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов договору про закупівлю №02-01/1-379 від 03.07.2008 по результатам відкритих торгів, які відбулись 13.06.2008, відповідач взяв на себе зобов'язання відносно своєчасного постачання узгодженого сторонами товару, однак у встановлений строк їх не виконав, що стало підставою для застосування господарських санкцій у вигляді штрафних санкцій у розмірі 15255,00грн.

На підтвердження вказаних обставин, позивач надав належним чином завірені копії: договору про закупівлю №02-01/1-379 від 03.07.2008; специфікації до договору №02-01/1-379 від 03.07.2008; платіжного доручення №66 від 12.08.2008; видаткової накладної №83; акту прийому-передачі від 02.10.2008; претензії №08-2/185 від 01.10.2008.

Ухвалою суду від 25.05.2009 за вказаною позовною заявою порушено провадження у справі №39/159.

Ухвалою суду від 11.08.2009 провадження у справі №39/159 зупинено до вирішення пов'язаної з нею іншої справи №30/78пд за позовом Відкритого акціонерного товариства "Ясинуватський машинобудівний завод до Державного підприємства "Макіїввугілля" про визнання недійсним договору про закупівлю №02-01/1-379 по результатам відкритих торгів, які відбулись 13.06.2008.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 16.09.2013 у зв'язку із обранням судді Морщагіної Н.С. суддею Донецького апеляційного господарського суду призначено автоматичний розподіл справи №39/159.

За результатами автоматичного розподілу справу №39/159 передано на розгляд судді Огороднік Д.М.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 08.10.2013 провадження у справі №39/159 поновлено.

В судове засідання 12.11.2013 позивач з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Позивач також надав копію рішення господарського суду Донецької області від 24.11.2010 по справі №30/78пд, яким відмовлено у задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства "Ясинуватський машинобудівний завод" до Державного підприємства "Макіїввугілля" про визнання недійсним договору про закупівлю №02-01/1-379 по результатам відкритих торгів, які відбулись 13.06.2008, а також довідку господарського суду Донецької області від 23.10.2013, в якій повідомляється про оскарження рішення суду по справі №30/78пд та про залишення рішення першої інстанції без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 24.11.2010 та постановою Вищого господарського суду України від 14.02.2011.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. За таких обставин, відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З урахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав. Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України.

Представники сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

03.07.2008 за результатами проведених тендерних торгів між Міністерством вугільної промисловості України, як замовником, Державним підприємством "Макіїввугілля", як платником (позивач) та Відкритим акціонерним товариством "Ясинуватський машинобудівний завод", як виконавцем (відповідач) укладено договір про закупівлю №02-01/1-379 по результатам відкритих торгів, які відбулись 13.06.2008 (з урахуванням додаткової специфікації до договору №02-01/1-379 від 03.07.2008) (далі - договір).

Відповідно до п. 3.1 договору виконавець зобов'язався передати у власність платнику продукцію, а саме: - Прохідницький комбайн КСП-32 (КСП-32.00.000-02) кут нахилу ±12град., напруга 660В, міцність пород до 100МПа, тип-перевантажувача - стрічковий, перевантажувач 15м. (КСП -32.27.00.000 шириною 650мм, довжина - 11,4м. З додатковою секцією довжиною 3-м.), закріплений одним кінцем до комбайну, другим - до візка, який переміщається по балкам монорейки (монорейка до комплекту поставки не входить): вид хвостового перевантажувача-поворотний, розмір виробки висотах ширина, мм: 3550:5200, в кількості та за ціною згідно специфікації (надалі за договором товар), а платник зобов'язується прийняти, здійснити оплату за товар. Найменування ціна, кількість, загальна вартість товару, умови оплати за нього викладені у специфікації. Специфікація є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно п.3.2 договору загальна вартість товару за договором складає 3 390 000,00грн., в тому числі ПДВ 20% - 565000,00грн.

Пунктом 4.1 договору визначено, що поставка товару здійснюється на умовах DDP (склад платника) у термін 40 календарних днів з моменту перерахування 50% передплати за товар (згідно правил ІНКОТЕРМС-2000 року).

Відповідно до п. 4.1.1 договору пунктом поставки товару за договором є: склад ДП "Макіївугілля ВП "Шахта В.І. Леніна".

Оплата за товар здійснюється у наступному порядку: попередня оплата за товар в розмірі 50% здійснюється після підписання договору та наявності грошових коштів на рахунку платника (п. 6.2 договору).

Остаточна оплата 50% вартості товару здійснюється протягом 10 (десяти) банківських днів з дня відвантаження товару платнику (п. 6.3 договору).

Згідно п. 12.1 договору він діє до 31.12.2008, а щодо виконання зобов'язань - до повного і належного їх виконання.

Сторони узгодили та підписали специфікацію до договору, відповідно до якої виконавець зобов'язався здійснити поставку прохідницького комбайну КСП-32 у кількості 1 одиниці за ціною 3 390 000,00грн. (з ПДВ) на суму 3 390 000,00грн. (з ПДВ).

У специфікації до договору сторони визначили умови постачання: DDP, ДП "Макіїввугілля" ВП "Шахта ім. В.І. Леніна"; вантажоодержувача: ДП "Макіїввугілля" ВП "Шахта ім. В.І. Леніна"; порядок оплати товару: 50% - передплата, 50% протягом 10 банківських днів з дня відвантаження товару; термін поставки: 40 днів з дня одержання 50%передплати.

Договір та специфікація до нього підписані сторонами, скріплені їх печатками та містяться в матеріалах справи.

На виконання умов договору та специфікації до договору, позивачем 13.08.2008 здійснено 50% попердню оплату за 1 одиницю товару в розмірі 1 695 000,00грн., що підтверджується копією платіжного доручення №66 від 12.08.2008 (кошти перераховані 13.08.2008), наданою позивачем до матеріалів справи.

Таким чином, судом встановлено, що граничний строк поставки товару згідно умов договору №02-01/1-379 становить 22.09.2008.

Однак, як свідчать матеріали справи, відповідач на виконання умов договору, здійснив поставку товару на користь позивача тільки 02.10.2008, що підтверджується видаткової накладної №83 від 02.10.2008, актом прийому-передачі б/н від 02.10.2008, копії яких надані позивачем до матеріалів справи та містяться в матеріалах.

За таких обставин, матеріалами справи підтверджені доводи позивача про порушення відповідачем строків поставки товару.

01.10.2008 позивач направив відповідачу претензію №08-82/185-а від 01.10.2008 з вимогою сплатити неустойку за прострочення постачання продукції відповідно до укладеного між сторонами договору, яка залишена без задоволення. Відповідач відповіді на претензію не надав.

Згідно з п. 9.1 договору у разі затримки поставки товару або поставки не в повному обсязі, виконавець сплачує платнику пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з якого допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів -додатково штрафу розмірі 7% вказаної вартості.

За таких обставин, позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 15255,00грн у період з 23.09.2008 до 01.10.2008.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором відносно своєчасної поставки продукції, звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Оцінивши зміст даного договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі- продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі - продажу.

Як визначено положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (тер мін).

Частинами 1, 3 ст. 538 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання; у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 Господарським кодексом України).

Підставою, яка породжує обов'язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов'язання, яке визначається ст.610 Цивільного кодексу України, відповідно до якої порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язальні правовідносини між кредитором та боржником.

У відповідності до п. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах, зокрема: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Перевіривши розрахунок пені позивача, господарський суд прийшов до висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог про стягнення пені у сумі 15255,00грн та задовольняє позовні вимоги про їх стягнення у повному обсязі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Беручи до уваги викладене суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволеннюповністю.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Ясинуватський машинобудівний завод" (вул.Лихачова, 60, м.Макіївка, Донецька область, 86108, ЄДРПОУ 00211197, з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Державного підприємства "Макіїввугілля" (пл.Радянська, 2, м.Макіївка, Донецька область, 86157 ЄДРПОУ 32442295) пеню у розмірі 15255 (п'ятнадцять тисяч двісті п'ятдесят п'ять) грн. 00коп., судові витрати: держмито у розмірі 152 (сто п'ятдесят дві)грн. 55коп., витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 312 (триста дванадцять) грн. 50коп.

3. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Д.М. Огороднік

Дата складення повного рішення 18.11.2013.