Постанова

від 07.11.2013 по справі 2а-9209/10/6/0170

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Сімферополь

07 листопада 2013 р. 11:38 Справа №2а-9209/10/6/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Латиніна Ю.А., при секретарі Захаровій М.В., за участю представника позивача Потапенко Бориса Петровича, представника відповідача Бабаян Артема Юрійовича,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Командитного товариства "ТОВ "Семисотка" і Компанія"

до Керченської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим

про спонукання до виконання певних дій,

Суть спору: Командитне товариство "ТОВ "Семисотка" і Компанія" (далі-позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом (з урахуванням уточнень) до Керченської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим (далі-відповідач) у якому просить визнати протиправним дії податкової служби України щодо відсутності повноваження на залік сум податку з доходів фізичних осіб, що перераховуються податковим агентам до бюджету від імені та в рахунок однієї фізичної особи в рахунок погашення заборгованості на не вчасно перерахований до бюджету податок за іншу фізичну особу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем за період з 01.07.2005 по 30.06.2008 р була перерахована сума до бюджету у розмірі 339 382,48 грн. для сплати поточної заборгованості, частина якої у розмірі 198521,53 грн. органами ДПІ зарахована на погашення раніше утвореної заборгованості КТ "ТОВ "Семисотка" і Компанія", необґрунтованість вказаного заліку полягає в тому, що ДПІ не врахувала «призначення платежу», яке вказано у кожному платіжному документі, так як самостійне зарахування податковим органом сплачених платника податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платників податків грошей до бюджету, є не правомірним та таким що не відповідає нормам чинного законодавства.

Ухвалою суду від 26.11.2010 року призначено по справі судово-економічну експертизу та зупинено провадження у справі.

Ухвалою від 19.10.2011 року поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 12.01.2012 була призначена додаткова судова економічна експертиза.

Ухвалою від 27.08.2013 року поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 09.09.2013 року було уточнено назву позивача на Командитне товариство "ТОВ "Семисотка" і Компанія".

Ухвалою від 09.09.13 було замінено відповідача Державну податкову інспекцію в Ленінському районі АР Крим ДПС її правонаступником Керченською об'єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів в АР Крим

У судовому засіданні представник позивача на позовних вимогах наполягав з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечує, просить у задоволенні позову відмовити. Правова позиція викладена відповідачем у письмових запереченнях на адміністративний позов.

Розглянув матеріали справи, дослідив зібрані докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Командитне товариство "ТОВ "Семисотка" і Компанія"., код ЄДРПОУ 30985179, зареєстрований у якості юридичної особи рішенням Ленінської РДА від 28.04.2000р. №251 за адресою: 98214, АР Крим, Ленінський район, с. Семисотка, пров. Шкільний, 3, що підтверджується довідкою з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Командитне товариство "ТОВ "Семисотка" і Компанія" є платником податків та зборів, передбачених Законом України "Про систему оподаткування", та знаходиться на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Ленінському районі АР Крим як платник податків, зборів (обов'язкових платежів).

Ленінським відділенням керченської міжрайонної ДПІ була проведена планова виїзна документальна перевірка, за результатами якої складено акт № 324/23-0/30985179.

Згідно з даним актом, станом на 01.07.2005 заборгованість позивача з податку на прибуток фізичних осіб складала 249 016,28 грн.

Також, відповідачем, на підставі направлення від 06.10.08р. №65/23-1, 03.11.08р. проведена планова виїзна документальна перевірка КТ "ТОВ "Семисотка" і Компанія" з питання правильності утримання, повноти та своєчасності внесення до бюджету податку з доходів фізичних осіб, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за період з 01.07.05р. по 30.06.08р.

За результатами вищенаведеної перевірки складена довідка від 01.09.2008р. № 2177-17-1-22268401, якою встановлено порушення правильності нарахування та своєчасності перерахування сум податку з громадян (податку з доходів фізичних осіб), які виразились у неперерахуванні до бюджету утриманого податку з доходів фізичних осіб станом на 30.06.2008р. у сумі 285560,31грн.

Відповідно до довідка складеною відповідачем за № 2464-17-1-30985179, встановлено що сальдо з податку на доходи фізичних осіб станом на 01.07.2005 становило 249 016,28 грн., за період з 01.07.2005 по 30.06.2008 було нараховане 375925,51 грн., перераховано до бюджету 339382,48 грн. Сальдо за станом на 30.06.2008 р. становило 285560, 31 грн.

Так, позивач за іншою адміністративною справою звернувся до адміністративного суду АР Крим з позовом до ДПІ у Ленінському районі АР Крим про списання заборгованості з ПДФО в сумі 249 016,28 (що обліковувалась станом на 01.07.05 р.) як безнадійної у зв'язку зі спливом строку податкової давності (1095 днів).

Однак у ході розгляду вказаної адміністративної справи № 2А-2831/10/12/0170 відповідач (ДПІ у Ленінському районі АР Крим) пояснив, що вказана заборгованість в розмір 249 016,28 грн. була погашена за рахунок коштів, що надійшли від КТ "ТОВ "Семисотка" і Компанія" в погашення ПДФО за період з 01.07.05 р. по 30.06.08 р.

В свою чергу, КТ "ТОВ "Семисотка" і Компанія" вказує, що за період з 01.07.05 р. по 30.06.08 р. сплачувалися грошові кошти лише в погашення поточних зобов'язань з ПДФО, а не заборгованості, яка виникла до 01.07.05 р.

Відтак, за думкою КТ "ТОВ "Семисотка" і Компанія", ДПІ необґрунтовано зарахувала поточні платежі з ПДФО за липень 2005 р. - червень 2008 р. в погашення заборгованості, що виникла до 01.07.05 р.

Необґрунтованість вказаного заліку полягає, за думкою КТ "ТОВ "Семисотка" і Компанія", у тому, що ДПІ не врахувала «призначення платежу», яке вказано у кожному платіжному документі та зарахувало суму у розмірі 198521,53 грн. в рахунок заборгованості яка утворилася до 01.07.2005р. замість поточної заборгованості за період з 01.07.2005 по 30.06.2008

Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 4 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно зі статтею 4 Закону України "Про систему оподаткування", платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких відповідно до Законів України покладений обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Згідно п. 3 ст. 9 Закону України „Про систему оподаткування" платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно з частиною 1 статті 20 Закону України "Про систему оподаткування" контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами в межах повноважень, визначених законами.

Відповідно до п. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Частиною 1, 3 статті 4 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до підпункту 2.1.4 п. 2.1. статті 2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року податкові органи визнані контролюючими органами стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Отже, вони наділені компетенцією, визначеною підпунктом 2.2.1 пункту 2.2. статті 2 Закону здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати зазначених податків.

Відповідно до підпункту 3.2.1 пункту 3.2 статті 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" у випадках, якщо платник податків згідно законам з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, яким обкладається інша особа, зокрема податки на доходи фізичних осіб, а також будь-які інші податки, утримувані з джерела виплати, сума таких податків вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді і який створюється від їх імені.

Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року N 2181-III (із змінами та доповненнями) є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Таким чином, якщо податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб не сплачене в установлені строки, таке зобов'язання визнається судом податковим боргом.

Відповідно до пункту 4 статті 14 Закону України "Про систему оподаткування" податок на доходи фізичних осіб віднесений до складу загальнодержавних податків.

Для узагальнення інформації про розрахунки підприємства за усіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства, та за фінансовими санкціями, що справляються в дохід бюджету, призначений бухгалтерський рахунок 64 "Розрахунки за податками й платежами" .

За кредитом рахунку 64 "Розрахунки за податками й платежами" -відображаються нараховані платежі до бюджету, за дебетом - належні до відшкодування з бюджету податки, їх сплата, списання тощо.

Аналітичний облік податків, які нараховуються та сплачуються відповідно до чинного законодавства (у т.ч. податку на доходи фізичних осіб), здійснюється в бухгалтерському обліку на субрахунку 641 "Розрахунки за податками" .

Порядок справляння податку на доходи фізичних осіб (далі ПДФО) регулюється Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" № 889-ІV від 22.05.2003 р.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб визначається Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" № 889-ІV від 22.05.2003 р. (із змінами та доповненнями).

Відповідно до п.1.8. ст. 1 Закону № 889 наймана особа - це фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію виключно за дорученням або наказом працедавця згідно з умовами укладеного з ним трудового договору (контракту) відповідно до закону. При цьому усі вигоди від виконання такої трудової функції (крім заробітної плати такої найманої особи, інших виплат чи винагород на її користь, передбачених законодавством), а також усі ризики, пов'язані з таким виконанням або невиконанням, отримуються (несуться) працедавцем.

Відповідно до п.1.15. ст. 1 Закону № 889 податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Відповідно до п.3.1. ст. 3 Закону № 889 об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний оподатковуваний дохід; чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року; доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті; іноземні доходи.

Відповідно до п.4.1. ст. 4 Закону № 889 загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року.

Відповідно до п. 4.2.1. ст. 4 Закону № 889 до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

Відповідно до п. 8.1.1. ст. 8 Закону № 889 податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Відповідно до п. 8.1.2. ст. 8 Закону № 889 податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Відповідно до п. 19.2 ст. 19 Закону № 889 особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Зокрема, у разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу (пп. 20.3.2 п. 20.3 ст. 20 Закону).

Судом встановлено, що за даними журналів-ордерів та відомостей бухгалтерського обліку КТ "ТОВ "Семисотка" і Компанія", облік розрахунків з бюджетом за ПДФО здійснювався в 2005-2008 рр. за субрахунком №641 «Розрахунки за податками».

Сальдо заборгованості СВК «Семисотка» перед бюджетом з ПДФО станом на 01.07.2005 р. складає 249 016,30 грн. та обліковане за кредитом субрахунку №641 у розрізі ПДФО.

За період липень 2005 - червень 2008 р. в бухгалтерському обліку позивача за кредитом субрахунку №641 відображено нарахування податкових зобов'язань з ПДФО в сумі 385 624,72 грн., у т.ч.:

- 258 981,60 грн. ПДФО нараховано із заробітної плати робітників;

- 10 090,46 грн. нараховано ПДФО з інших виплат фізичним особам;

- 114 506,36 грн. нараховано ПДФО з орендної плати за землю фізичних осіб;

- 2 046,30 грн. нараховано штрафних санкцій та пені з ПДФО за актом ДПІ.

За період липень 2005 р. - червень 2008 р. в бухгалтерському обліку КТ "ТОВ "Семисотка" і Компанія" за дебетом субрахунку №641 відображено зменшення (оплата, тощо) податкових зобов'язань з ПДФО в сумі 349 080,71 грн.

Дані бухгалтерського обліку КТ "ТОВ "Семисотка" і Компанія" щодо зменшення податкових зобов'язань з ПДФО в сумі 349 080,71 грн. за період липень 2005 р. - червень 2008 р. підтверджуються платіжними дорученнями, виписками банку та бухгалтерською довідкою.

Сальдо заборгованості КТ "ТОВ "Семисотка" і Компанія" перед бюджетом з ПДФО станом на 30.06.2008 р. складає 285 560,31 грн. та обліковане за кредитом субрахунку №641 у розрізі ПДФО.

Вірність визначення сальдо кредиторської заборгованості КТ "ТОВ "Семисотка" і Компанія" з ПДФО перед бюджетом в сумі 285 560,31 грн. станом на 30.06.2008 р. підтверджується розрахунком: 249 016,30+385 624,72 - 349 080,71=285 560,31 грн., де:

249 016,30 - сальдо кредиторської заборгованості перед бюджетом з ПДФО, що обліковане по кредиту субрахунку №641 станом на 01.07.2005 р.;

385 624,72 - податкові зобов'язання з ПДФО, що нараховані в бухгалтерському обліку по кредиту субрахунку №641 за липень 2005 р. - червень 2008 р. (додаток №1);

349 080,71 - сума, на яку в бухгалтерському обліку за дебетом субрахунку №641 відображено зменшення податкових зобов'язань з ПДФО за період липень 2005 р. - червень 2008 р.

Таким чином, в бухгалтерському обліку КТ "ТОВ "Семисотка" і Компанія" станом на 30.06.2008 за кредитом субрахунку №641 «Розрахунки за податками» (у розрізі розрахунків з ПДФО) відображена заборгованість перед бюджетом зі сплати ПДФО в сумі 285 560,31 грн.

В результаті дослідження за наданими документами судом встановлено наступне.

Заборгованість позивача перед бюджетом зі сплати ПДФО в сумі 560,31 грн., що обліковується за кредитом субрахунку №641 у розрізі розрахунків ПДФО станом на 30.06.2008 р., утворена за наступні періоди (помісячне розподілення в додатку №8):

в сумі 198 521,53 грн. за період до 01.07.2005 р.;

в сумі 87 038,78 грн. за період з липня 2005 р. по червень 2008 р., у т.ч.:

- 40 770,96 грн. заборгованість з ПДФО, що нарахований за період з липня 2005 р. по червень 2008 р. на заробітну плату робітників;

- 37 252,35 грн. заборгованість з ПДФО, що нарахований за період з липня 2005 р. по червень 2008 р. на орендну плату за землю фізичних осіб ;

- 9 015,47 грн. заборгованість з ПДФО, що нарахований за період з липня 2005 р. по червень 2008 р. на інші виплати фізичним особам.

Так, при визначенні вказаної суми заборгованості з ПДФО (285 560,31 грн.) по періодах її виникнення судом враховувались дані субрахунку №641: щодо періодів нарахування ПДФО та дані платіжних доручень, виписок банку та бухгалтерської довідки щодо періодів, за які зменшується вказана заборгованість.

При розподіленні сум платежів за платіжними дорученнями (виписками банку) судом враховувався реквізит «Призначення платежу», що є -і обов'язковим до заповнення відповідно до п.3.8. Постанови №22 Національного банку України.

Крім того, суд зазначає що реквізит платіжного доручення «Призначення платежу» відображається також і у виписці банку в день проведення платежу.

Розподілення податкових платежів з урахуванням реквізиту «Призначення платежу» є вірним та обґрунтованим, виходячи з наступного:

Відповідно до пп.7.1.1. п.7.1. ст.7 Закону №2181, джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти.

Грошові кошти є складовою частиною майна суб'єкта господарювання (п.5. ст.39 ГКУ).

Згідно з п.1ст. 134 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Статтею 1087 Цивільного кодексу України передбачено, що при розпорядженні грошовими коштами задля розрахунків, у т.ч. по податкових зобов'язаннях, платник може використовувати готівкову та безготівкову форму розрахунків.

Безготівкова форма розрахунків може здійснюватись з використанням платіжних доручень, за якими банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) - п.1 ст.1088, п.1 ст.1089 ЦКУ. Платіжні доручення є розрахунковим документом (п.22.1. ст.22 Закону №2346) повинні містити реквізити, встановлені НБУ (п.24.2. ст.24 Закону №2346).

Одним із обов'язкових реквізитів платіжного доручення відповідно до п. 2.1. та додатку №8 до Постанови НБУ №22 є «Призначення платежу».

Реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України (п.3.8. Постанови НБУ №22). Таким чином:

1. Розрахунок з бюджетом є юридичною дією платника щодо розпорядження власними коштами.

2. Саме платник (власник коштів) визначає спрямованість платежу.

3. Воля платника відображується в реквізиті платіжного доручення «призначення платежу».

Крім того, аналогічної позиції дотримується також Верховний суд України, у рішеннях від 17.10.2011 р. по справі №21-184а11, від 20.06.2011 р. по справі №21-80а11 та ВАСУ в листі №1112/11/13-10 від 20.07.2010 р.

Таким чином, заборгованість позивача перед бюджетом з ПДФО станом на 01.07.2005 р. складає 249 016,30 грн. та обліковане за кредитом субрахунку №641 у розрізі ПДФО.

За період з 01.07.2005 р. по 30.06.2008 р. КТ "ТОВ "Семисотка" і Компанія" на 50 494,77 грн. зменшило заборгованість з ПДФО, що утворилась до 01.07.05 р., у т.ч.: на 390,00 грн. шляхом коригування за бухгалтерською довідкою; на 50 104,77 грн. шляхом сплати за платіжними дорученнями.

Платежі в сумі 50 104,77 грн. розподілені на погашення заборгованості з ПДФО з урахуванням реквізиту платіжних доручень «Призначення платежу».

Якщо в реквізиті «Призначення платежу» платіжних доручень не вказаний період за який погашається заборгованість з ПДФО, то платіж розподілявся в хронологічному порядку: на погашення заборгованості, що утворилася раніше.

Якщо при розподіленні платежів з урахуванням реквізиту «Призначення платежу» за поточний період виникала переплата, то сума такої переплати розподілялась в хронологічному порядку: на погашення заборгованості, що уторилась раніше.

Хронологічний порядок погашення податкових зобов'язань передбачений п.7.7. Закону №2181, але вказаний порядок не має перевагу над призначенням платежу, що визначено платником, тому застосовується у тих випадках, коли не можливо розподілити платіж за «призначенням».

Так, у постанові Верховного суду України від 17.10.2011 р. по справі №21-184а11 пунктом 7.7 статті 7 Закону N 2181-ІІІ визначено принцип рівності бюджетних інтересів та встановлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Зазначена норма не позбавляє платника права самостійно визначити джерела погашення узгоджених податкових зобов'язань відповідно до пункту 7.1 статті 7 Закону N 2181-ІІІ та від обов'язку самостійно сплатити суму податкового зобов'язання відповідно до пункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 цього ж Закону.

Право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику, суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту І пункту 16.5 статті 16 Закону N 2181-ІІІ слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Відповідно, Законом N 2181-ІІІ не визначено серед заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення - платниками податків податкового боргу, зміну призначення платежу, самостійно визначеного платником податків».

З урахуванням сум, погашених (відкоригованих) за липень 2005 р. - червень2008р.., заборгованість КТ "ТОВ "Семисотка" і Компанія" зі сплати до бюджету ПДФО, що утворена до 01.07.05 р., складає станом на 30.06.2008 р. 198 521,53 грн.: 249 016,30-50 104,77 -390,00=198 521,53 грн., з яких:

249 016,30 - сальдо кредиторської заборгованості КТ "ТОВ "Семисотка" і Компанія" перед бюджетом з ПДФО, що обліковане по кредиту субрахунку №641 станом на 01.07.2005 р.,

50 104,77 - сума платежів яка розподілена в погашення заборгованості з ПДФО, що утворилась до 01.07.05 р.; 390,00 - сума коригування заборгованості з ПДФО, що утворилась до 01.07.05 р.

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що відповідачем без урахування наданого позивачем реквізиту «Призначення платежу», з порушенням вимог Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та Закону України "Про систему оподаткування", не правомірно була зарахована сума у розмірі 198 521,53 грн. в рахунок погашення заборгованості яка утворилася до 01.07.2005р. замість поточної заборгованості за період з 01.07.2005 по 30.06.2008 р.

Зазначене також підтверджується висновком експерта № 26/12 від 12.08.2013 року. Суд знаходить висновок експерта обґрунтованим та підтвердженим у ході судового розгляду справи, приймає його як належний доказ, в доведеності якого сумнів не виникає.

В свою чергу, ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням належного обґрунтування позивачем під час розгляду справи дійсності та реальності виниклих обставин, дії відповідача стосовно зарахування 198 521,53 грн. за період, який не був визначений підприємством у реквізиті «Призначення платежу» є безпідставними.

Таким чином, судові витрати, сплачені позивачем при зверненні до суду де відповідачем є суб'єкти владних повноважень, стягуються з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунків останнього.

На підставі наведеного суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог до Керченської об'єднаної ДПІ Головного управління Міндоходів в АР Крим, як правонаступника Державної податкової інспекції в Ленінському районі АР Крим ДПС стосовно визнання неправомірними дії ДПІ в Ленінському районі АР Крим ДПС щодо зарахування в рахунок утвореної заборгованості з ПДФО до 01.07.2005 суми у розмірі 198521,53 грн. перерахованої КТ "ТОВ "Семисотка" і Компанія" за період з 01.07.2005 по 30.06.2008р.р. в рахунок поточної заборгованості.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

З матеріалів справи вбачається, що згідно платіжних доручень №276 від 23.07.2013 року та № 525 від 12.09.12 за проведення судово-економічної експертизи по ухвалі Окружного адміністративного суду АР Крим від 12.01.12 по справі № 2а-9209/10/6/0170 позивачем сплачено 12 000 грн.

Зазначений розмір судових витрат не перевищує граничних розмірів, встановлених ст. ст. 87, 92 КАС України, з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року №590 і Інструкції про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним науково-дослідним установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів, яку затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 1996 року №710.

Тому суд вважає можливим стягнути на користь позивача суму витрат на проведення судової експертизи у розмірі 12000 грн., що підтверджено документально.

Отже, судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду у розмірі 3,40 грн. та 12 000 грн. з проведення судової експертизи підлягають поверненню на його користь з Державного бюджету України

Під час судового засідання, яке відбулось 11.07.2013 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено 17.07.2013 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 160-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправним дії Державної податкової інспекції в Ленінському районі АР Крим ДПС щодо зарахування в рахунок утвореної заборгованості з податку на доходи фізичних осіб до 01.07.2005 суми у розмірі 198521,53 грн. перерахованої Командитним товариством "ТОВ "Семисотка" і Компанія" за період з 01.07.2005 по 30.06.2008р.р. в рахунок поточної заборгованості.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Командитного товариства "ТОВ "Семисотка" і Компанія" (ЄДРПОУ 30985179) 12 003,40 грн. судових витрат, з яких сплата за судовій збір у розмірі 3,40 грн. та з проведення судової експертизи у розмірі 12 000 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Латинін Ю.А.