Постанова

від 19.11.2013 по справі 806/6044/13-а

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 806/6044/13-a

категорія 8.2

19 листопада 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Попової О. Г. ,

при секретарі - Слісарчук Б.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Детвілер Ущільнюючі Технології України" до Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.08.2013 р. №0000522200 та №0000532200,-

встановив:

Приватне акціонерне товариство "Детвілер Ущільнюючі Технології України" звернулось до суду з позовом в якому просить скасувати податкові повідомлення - рішення Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 21.08.2013 року №0000522200, №0000532200. В обгрунтування позовних вимог зазначило, що підприємством у спірних періодах правомірно віднесено до складу витрат витрати на придбання послуг у компаній: „Daetwyler Rubber", "Daetwyler Switzerland Inc.", "Datwyler IT Services AG" та від ФОП ОСОБА_1, ПП „Аудиторська фірма „Мегаполіс-Аудит", оскільки такі послуги прямо пов'язані з його господарською діяльністю, а їх придбання підтверджується відповідними бухгалтерськими документами, що відповідають вимогам, встановленим для первинних документів. Зазначило, що підприємством з дотриманням вимог Податкового кодексу України віднесено до податкового кредиту суми податку, сплаченого у зв"язку з придбанням товарів/послуг, що підтверджується належними документами.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали в повному обсязі та просили його задовольнити з підстав, зазначених в позові.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили з підстав, зазначених в письмових запереченнях щодо позову.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Малинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області проведено планову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства "Детвілер Ущільнюючі Технології України" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складений акт №7/22-10/32306009 від 09.08.2013 року (а.с.15-35 т.1).

В акті перевірки зазначені наступні порушення:

- пп. 138.10.2 пп.138.10.6 п.138.10, пп.138.1.1 п. 138.1 ст.138, пп.139.1.13 п. 139.1 ст.139, пп.140.1.2 п.140.1 ст.140 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податку на прибуток в сумі 758 603 грн., в тому числі:

за 4 квартал 2011 року в сумі 56 267 грн.

за 1 квартал 2012 року в сумі 98 872 грн.

за півріччя 2012 року в сумі 250 628 грн.

за три квартали 2012 року в сумі 192 163 грн.

за 2012 рік в сумі 702 336 грн.

- пп. 14.1.181, п.14.1 ст.14, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту та заниження суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету у сумі 3640,00 грн.

На підставі вказаного акту Малинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області винесено податкові повідомлення - рішення від 21.08.2013 року:

- №0000522200, у зв"язку з чим збільшено суму грошового зобов"язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 1137905,00 грн., в тому числі 758603 грн. - за основним платежем, 379302,00 грн. - за штрафними санкціями (а.с.12 т.1);

- №0000532200, у зв"язку з чим збільшено суму грошового зобов"язання за платежем: податок на додану вартість в сумі 4550,00 грн., в тому числі 3640 грн. - за основним платежем, 910 грн. - за штрафними санкціями (а.с.13 т.1).

Суд не погоджується з висновками податкового органу з огляду на наступне.

Щодо податкового повідомлення - рішення Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 21.08.2013 року №0000522200, то суд зазначає наступне.

В акті перевірки зазначено, що на порушення пп. 138.10.2 п. 138.10 ст.138 Податкового кодексу України ПАТ „Детвілер Ущільнюючі Технології Україна" на протязі перевіряємого періоду з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року віднесено до складу валових витрат вартість отриманих послуг з технічного обслуговування та ремонту обладнання від компанії „Daetwyler Rubber" ( Daetwyler Rubber, Unit of Daetwyler Switzerland Ins., СH 6467 Schttdorf) договір №5/09 від 01.09.2009 року (а.с.18, 19 т.1).

Судом встановлено, що між ЗАТ "Детлівер Раббер Україна" (Замовник) та компанією "DATWYLER RUBBER, підрозділ Datwyler Switzerland Ins." (Виконавець) укладено договір надання послуг з технічного обслуговування та ремонту обладнання: №5/09 від 01.09.2009 року (а.с.36-40 т.1).

Згідно умов зазначеного договору Замовник доручає, а Виконавець зобов"язується проводити технічне обслуговування та ремонт виробничого обладнання Замовника.

Також, до зазначеного договору між Замовником та Виконавцем укладено додаткові угоди: №1 від 01.06.2010 року (а.с.41- 42 т.1), №2 від 25.10.2011 року (а.с.43 т.1) та №3 від 13.12.2011 року (а.с.44-45 т.1), якими внесено зміни до договору №5/09 від 01.09.2009 року щодо назви Замовника та Виконавця. Згідно вказаних додаткових угод назва Замовника ПАТ "Детвілер Ущільнюючі Технології України", а Виконавця "Daetwyler Switzerland Inc."

Виконання зобов"язань, передбачених договором №5/09 від 01.09.2009 року, підтверджується актами виконаних робіт, згідно яких Виконавцем надані послуги з ремонту прес-форм, а Замовником оплачено вартість виконаних робіт (а.с.46-58 т.1).

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що на підприємстві дійсно функціонує внутрішня служба технічної підтримки, яка складається з двох механіків та двох електриків і яка здійснює більшість поточних та планово-профілактичних ремонтів обладнання. Проте, через недостатню кваліфікаційну підготовку, а також через брак технічного оснащення відповідними інструментами, підприємство не в змозі власними силами і в повній мірі забезпечити безперебійну роботу виробництва у випадках поломок високої складності. Особливо це стосується пошкоджень прес-форм та їх частин, за допомогою яких безпосередньо формуються готові вироби під час вулканізації. Тому підприємство змушене залучати допомогу ззовні, що не суперечить діючому законодавству України. На підтвердження зазначеного представниками позивача надано лист Daetwyler Rubber, Unit of Daetwyler Switzerland Ins. про підтвердження готовності щодо забезпечення обслуговування виробничого обладнання підприємства (а.с.103 т.2).

Згідно ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Первинні документи за спірною господарською операцією складені у повній відповідності до вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до пп. 138.10.2 п. 138.10 ст.138 Податкового кодексу України, до складу інших витрат включаються адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством в тому числі витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (оперативна оренда (у тому числі оренда легкових автомобілів), придбання пально-мастильних матеріалів, стоянка, паркування легкових автомобілів, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона);

За таких обставин, судом встановлено, що позивачем правомірно включено до складу валових витрат вартість отриманих послуг з технічного обслуговування та ремонту обладнання від компанії „Daetwyler Rubber" за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року.

Також, в акті перевірки зазначено, що позивачем віднесено до складу валових витрат вартість отриманих послуг від компанії Dr. Heinrich Schneider Messtechnik GmbH, договір № 9/11 від 01.06.2011 року, за актом виконаних робіт № 1 від 10.10.2011 р. (послуги з введення в експлуатацію вимірювальної машини РМ& 300 та її калібрування) на загальну суму 515 121 грн. (а.с.19 т.1).

Судом встановлено, що між ПАТ "Детвілер Ущільнюючі Технології України" (Замовник) та Dr. Heinrich Schneider Messtechnik GmbH (Виконавець) укладено договір надання послуг з технічного обслуговування та ремонту обладнання №9/11 від 01.06.2011 року (а.с.59-61 т.1).

Згідно умов зазначеного договору Замовник доручає, а Виконавець зобов"язується проводити технічне обслуговування та ремонт виробничого обладнання Замовника.

На підтвердження виконання робіт передбачених вказаним договором між сторонами складено акт виконаних робіт №1 від 10.10.2011 року (а.с.62 т.1.).

Згідно акту приймання - здавання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об"єктів від 10.10.2011 року, встановлено, що вартість отриманих послуг складає 51 860 грн. і в бухгалтерському обліку підприємства віднесена на збільшення вартості вимірювальної машини РМЗ 300 (а.с.69 т.1), тобто позивачем збільшено суму основних засобів.

Представник відповідача Федотов М.М., який проводив перевірку, в судовому засіданні не зміг пояснити чому в акті зазначена сума складає 515121,00 грн., а не 51860 згідно акту виконаних робіт.

Отже, позивачем до валових витрат не включалась послуги отриманні від компанії Dr. Heinrich Schneider Messtechnik GmbH щодо технічного обслуговування та ремонту вимірювальної машини РМЗ 300.

Відповідно до пп. 139.1.5. п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати на придбання, виготовлення, будівництво, реконструкцію, модернізацію та інше поліпшення основних засобів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням (виготовленням) нематеріальних активів, які підлягають амортизації згідно зі статтями 144 - 148 цього Кодексу, з урахуванням пунктів 146.11 і 146.12 статті 146 та пункту 148.5 статті 148 цього Кодексу.

За таких обставин, суд приходить до висновку про безпідставність висновків податкового органу щодо включення позивачем до складу витрат витрати з введення в експлуатацію вимірювальної машини РМЗ 300 на загальну суму 515 121,00 грн.

В акті перевірки зазначено, що на порушення пп.138.10.2 п.138.10 ст.138, пп.,139.1.13 пп. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України, ПАТ "Детлівер Ущільнюючі Технології Україна" на протязі перевіряємого періоду з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року було віднесено до складу валових витрат вартість отриманих послуг з аутсорсингу інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) від компанії "Datwyler IT Services AG", договір б/н від 14.09.2010 року (а.с.21 т.1).

Судом встановлено, що з метою оптимізації витрат на ІКТ обслуговування шляхом централізованого управління процесом між "Datwyler IT Services AG" (Постачальник) та ПАТ "Детвілер Ущільнюючі Технології України" (Користувач) укладено договір обслуговування ІКТ від 14.09.2010 року (а.с.63-67 т.1).

За умовами зазначеного договору Постачальник зобов"язується надавати Користувачу послуги у сферах, визначених в Додатку №1.

На виконання умов зазначеного договору між сторонами укладено Додаток №1 від 14.09.2010 року, згідно якого зазначено перелік послуг, які включає предмет договору обслуговування ІКТ (а.с.68-69 т.1).

Також, сторонами до зазначеного договору укладено додаток №2 та №3 від 14.09.2010 року щодо базової вартості, прибуткової націнки та списку компаній групи (користувачів послугою) до договору обслуговування ІКТ від 14.09.2010 року (а.с.70-73 т.1).

Виконання зобов"язань згідно зазначеного договору підтверджується наступними документами:

- актом виконаних робіт (перехід з існуючої ІКТ інфраструктури на обслуговування зовнішнього постачальника) №5 від 30.12.2011року (а.с.83 т.1);

- актом виконаних робіт (обслуговування інформадійно-комунікаційних технологій, координування з зовнішнім та внутрішнім постачальниками стосовно підбору комп'ютерної техніки та програмного забезпечення) №6 від 30.12. 2011 (а.с.85 т.1);

- актом виконаних робіт (забезпечення постійної роботи ІКТ інфраструктури зовнішніми постачальниками послуг (EDC, COM, EWR, UHD) №7 від 30,12.2011 (а.с.87 т.1);

- актом виконаних робіт (забезпечення постійної роботи ІКТ інфраструктури зовнішніми постачальниками послуг (ЕОС, СОМ, EWR, UHD) №8 від 28.02.2012 за період січень 2012 (а.с.90 т.1);

- актом виконаних робіт (забезпечення постійної роботи ІКТ інфраструктури зовнішніми -постачальниками послуг, обслуговування поштового сервісу, робота служби підтримки) №9 від 23.05.2012 за період квітень 2012 (а.с.92 т.1);

- актом виконаних робіт (.забезпечення постійної роботи ІКТ інфраструктури зовнішніми постачальниками послуг, обслуговування 18 електронних робочих місць) №10 від 22.06 2012 за період 01.01.201 -30.06.2012 р. (а.с.95 т.1);

- актом виконаних робіт №11 від 26.06.2012 за період травень 2012 р. (а.с.97,98 т.1);

- актом виконаних робіт №12 від 11.07.2012 за період червень 2012р. (а.с.102,103 т.1);

- актом виконаних робіт №13 від 20.08.2012 за період липень 2012р. (а.с.106,107 т.1);

- актом виконаних робіт №14 від 20.09.2012 за період серпень 2012р. (а.с.110,111 т.1);

- актом виконаних робіт №15 від 26.10.2012 за період вересень 2012р. (а.с.115,116 т.1);

- актом виконаних робіт №16 від 26.11.2012 за період жовтень 2012р. (а.с.120,121 т.1);

- актом виконаних робіт №17 від 07,12.2012 за 2012р. (ліцензування та підтримка Міcrosoft)

(а.с.125 т.1);

- актом виконаних робіт №18 від 11.12.2012 за 2012р. (Officeatwork програмне забезпечення )

(а.с.127 т.1);

- актом виконаних робіт №19 від 18.12.2012 року за період листопад 2012 року (а.с.129, 130 т.1);

- актом виконаних робіт №20 від 31.12.2012 року (а.с.134 т.1);

- актом виконаних робіт №21 від 31.12.2012 за період грудень 2012р. (а.с.136,137 т.1).

Встановлено, що первинні документи щодо зазначених господарських операцій відповідають вимогам ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Питання пов"язаності отриманих послуг з аутсорсингу ІКТ з господарською діяльністю позивача досліджувалось під час розгляду справи №0670/950/12 за позовом ПАТ "Детлівер Ущільнюючі Технології Україна" до Малинської ОДПІ про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень - рішень.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що послуги з аутсорсингу інформаційно - комунікаційних технологій пов"язані з господарською діяльністю ПАТ "Детлівер Ущільнюючі Технології Україна"(а.с.40-46 т.2).

Ухвалою суду апеляційної інстанції по справі №0670/950/12, рішення суду першої інстанції залишено без змін. Вказане рішення набрало законної сили (а.с.47-53 т.2).

Згідно пп. 138.10.2 п. 138.10 ст.138 Податкового кодексу України, до складу інших витрат включаються адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством в тому числі витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (оперативна оренда (у тому числі оренда легкових автомобілів), придбання пально-мастильних матеріалів, стоянка, паркування легкових автомобілів, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона);

Відповідно до пп.139.1.13 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, понесені (нараховані) у звітному періоді у зв'язку з придбанням у нерезидента послуг (робіт) з консалтингу, маркетингу, реклами (крім витрат, здійснених (нарахованих) на користь постійних представництв нерезидентів, які підлягають оподаткуванню згідно з пунктом 160.8 статті 160 цього Кодексу) в обсязі, що перевищує 4 відсотки доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням податку на додану вартість та акцизного податку) за рік, що передує звітному, а для банків - в обсязі, що перевищує 4 відсотки доходу від операційної діяльності (за вирахуванням податку на додану вартість) за рік, що передує звітному.

При цьому до складу витрат не включаються у повному обсязі витрати, понесені (нараховані) у звітному періоді у зв'язку з придбанням у нерезидента послуг (робіт) з консалтингу, маркетингу, реклами у випадку, якщо особа, на користь якої здійснюються відповідні платежі, є нерезидентом, що має офшорний статус з урахуванням положень пункту 161.3 статті 161 цього Кодексу;

Судом встановлено, що позивачем закуплені у нерезидента нові універсальні комп'ютери та ноутбуки однієї моделі, для обслуговування та управління підприємством з метою забезпечити повну сумісність обладнання. Також максимально уніфіковано програмне забезпечення підприємства.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, про правомірність дій позивача щодо включення до складу валових витрат послуг з аутсорсингу інформаційно-кумунікаційних технологій від контрагента "Datwyler IT Services AG".

В акті перевірки зазначено, що позивачем до складу валових витрат віднесено вартість отриманих послуг з аутсорсингу інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) від компанії „Daetwyler Rubber" (Daetwyler Rubber, Unit of Deatwyler Switzerland Inc.), договір б/н від 30.12.2010 року, а саме: послуг з консалтингу від компанії Daetwyler Switzerland Inc. договір б/н від 01.01.2012 року (а.с.22 т.1).

Судом встановлено, що між Daetwyler Switzerland Inc. (постачальник послуг) та ПАТ "Детвілер Ущільнюючі Технології України" (Компанія) укладено договір про надання послуг №б/н від 01.01.2012 року (а.с.142-153 т.1).

Предметом вказаного договору є надання Постачальником Компанії послуг з консалтингу, згідно цього Договору.

Також, між зазначеними сторонами укладено додаткову угоду №1 від 01.06.2012 року до Договору про надання послуг від 01.01.2012 року (а.с.176 т.1).

Згідно зазначеної угоди Оплата послуг здійснюється Компанією Постачальнику Послуг у відповідності з наступними правилами: Постачальник Послуг надаватиме Компанії інвойси, що міститимуть інформацію про період надання послуг і вартість сплати; оплата послуг відбуватиметься згідно актів про надання послуг, підписаних між сторонами Договору.

Виконання зобов"язань передбачених договором про надання послуг від 01.01.2012 року підтверджується інвойсами від 31.10.2012 року (а.с.178,180,182,184 т.1) та актами про надання послуг до договорів та до інвойсів (а.с.177,179,181,183 т.1).

Судом встановлено, що позивачем направлено запит до ДП "Державний інформаційно-аналітичний цент моніторингу зовнішніх товарних ринків" щодо надання акту цінової експертизи з приводу консалтингових послуг у відповідності з Договором про надання послуг від 01.01.2012 року між ПАТ "Детвілер Ущільнюючі Технології України" та "Daetwyler Switzerland Inc."

Згідно листа ДП "Державний інформаційно-аналітичний цент моніторингу зовнішніх товарних ринків" від 02.08.2013 року №1/7708 позивача повідомлено, що аналіз отриманої інформації свідчить, що вартість консалтингових послуг, відповідає тарифам Daetwyler Switzerland Inc., а отже відповідає кон"юктурі ринку (а.с.141т.1).

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що загальна сума послуг згідно договору складає 1 576 260,31 грн., Товариством до валових витрат віднесено 876 200,00 грн., при цьому в акті перевірки зазначено, що Товариством безпідставно віднесено на валові витрати 1 576 260,31 грн. Дана обставина свідчить про недостовірність висновків акту.

Отже, з урахуванням вище викладеного, суд приходить до висновку про правомірність включення позивачем до складу валових витрат вартість отриманих послуг з консалтингу.

Також, в акті перевірки зазначено про неправомірність дій позивача щодо включення до складу витрат інформаційно-консультаційних послуг за договором №2-12 від 20.04.2012 року отриманих від ФОП СПД ОСОБА_1 (а.с.22 т.1).

Судом встановлено, що між ФОП СПД ОСОБА_1 (Виконавець) та ПАТ "Детвілер Ущільнюючі Технології України" (Замовник) укладено договір про надання консультаційних послуг №1-11 від 17.10.2011 року (а.с.185-187 т.1) та додаткові угоди до нього: від 15.12.2011 року №1 (а.с.188, т.1), від 04.01.2012 року №2 (а.с.189 т.1).

За умовами вказаного Договору Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов"язання з надання передбачених цим Договором консультаційних послуг, а саме:

- формування облікової політики Замовник згідно законодавства України та контроль за її дотриманням відповідальними працівниками Замовника;

- контроль за веденням бухгалтерського та податкового обліку Замовника, правильністю відображення всіх господарських операцій Замовника та дотриманням Замовником встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку;

- участь у складанні квартальної та річної фінансової, податкової, статистичної звітностей Замовника та контроль її правильності;

- консультації та роз'яснення щодо змін у податковому законодавстві України;

- консультації керівництва Замовника з питань аудиту;

- здійснення підготовки Замовника до перевірок податкових та контролюючих органів та зовнішніх аудитів;

- супровід та представництво Замовника під час камеральних, документальних і тематичних перевірок діяльності Замовника державними податковими органами;

- супровід та представництво Замовника під час перевірок діяльності Замовника іншими державними контролюючими органами;

- супровід та представництво Замовника під час перевірок діяльності Замовника незалежними аудиторськими компаніями.

За запитом керівництва Замовника проведення внутрішнього аудиту актуального стану бухгалтерського та податкового обліку Замовника та підготовка письмових аудиторських звітів, аналітичних і доповідних записок, експертних висновків.

Виконання зобов"язань, передбачених вказаним договором, підтверджується актами приймання - здачі послуг до нього від 17.10.2011 року (а.с.190-203 т.1).

Також, між ФОП ОСОБА_1 (Виконавець) та ПАТ "Детвілер Ущільнюючі Технології України" (Замовник) укладено договір про надання інформаційно - консультаційних послуг №1-12 від 27.02.2012 року (а.с.204-205 т.1).

Пунктом 1.1. Вказаного Договору передбачено, що виконавець зобов"язується надати Замовнику наступні інформаційно-консультаційні послуги:

- надання усних або письмових рекомендацій по вдосконаленн перекладу українською мовою Ліцензійного договору на користування торговельною маркою;

- контроль за результатами впровадження рекомендацій по вдосконаленню;

- консультації з питань бухгалтерського та податкового обліку Ліцензійного договору на користування торговельною маркою;

- надає консультації та поради, як в письмовій так і усній формі (за бажанням Замовника) з питань відповідності умов договору із вітчизняним нормативним законодавством в бухгалтерському та податковому обліку, а Замовник - прийняти та оплатии їх.

Виконання зобов"язань, передбачених Договором, підтверджується актом здачі-приймання послуг від 05.04.2012 року, згідно якого Виконавець надав інформаційно-консультаційні послуги, передбачені Договором №1-12 від 27.02.2012 року, а Замовник прийняв зазначені вище послуги (а.с.206 т.1).

Також, між ФОП ОСОБА_1 (Виконавець) та ПАТ "Детвілер Ущільнюючі Технології України" (Замовник) укладено договір про надання інформаційно-консультаційних послуг №2-12 від 20.04.2012 року (а.с.207-208 т.1).

Пунктом 1.1. Вказаного Договору передбачено, що виконавець зобов"язується надати Замовнику наступні інформаційно-консультаційні послуги:

- з оформлення та подання документації на проведення реєстрації в НБУ Додаткових угод до Договору Позики від 09.12.2008 року;

- з підготовки пакету документів по судовій справі щодо позову КП "Малинтеплоенерго", а також представництву інтересів Замовника у Вищому господарському суді України;

- змінам в законодавстві з обліку відстрочення податкових різниць, нарахуванню відстрочених податкових активів та зобов"язань.

Виконання зобов"язань передбачених вказаним Договором підтверджується актами приймання-здачі послуг від 30.04.2012 року (а.с.209-212,т.1).

Факт оплати за отримані послуги згідно перелічених договорів, підтверджується платіжними дорученнями (а.с.97-101,т.2).

Також, в рішенні Вищого господарського суду України від 08.02.2012 року по справі №2/5007/93/11 за позовом КП "Малинтеплоенерго" до ПАТ "Детвілер Ущільнюючі Технології України" про стягнення боргу зазначено, що ОСОБА_1 приймала участь у розгляді даної справи.

Судом встановлено, що перевіркою повністю знімаються з витрат інформаційно-консультаційні послуги, надані ФОП ОСОБА_1 в сумі 263 750 грн., посилаючись на договір № 2-12 від 20.04.2012 року. Однак, це не відповідає дійсності, оскільки згідно договору № 2-12 від 20.04.2012р було надано консультаційно-інформаційних послуг на суму 14 650 грн. Решту послуг на суму 207 100 грн. було надано згідно договору № 1-11 від 17.10.2011 року, яким, фактично, обумовлено надання підприємству ФОП ОСОБА_1 послуг головного бухгалтера (посада головного бухгалтера штатним розписом не передбачено). Слід окремо зауважити, що з валових витрат перевіркою знімаються також і витрати, понесені в 2011 році, в сумі 42 000 грн., які згідно діючого на той час податкового законодавства, не мали права бути включеними до Декларації, і не включалися.

Відповідно до пп.138.10.2 п.138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, до складу інших витрат включаються винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності.

Надання консультаційно-інформаційних послуг ОСОБА_1, пов"язано з господарською діяльність позивача, оскільки останні використовувались підприємством в ході здійснення господарської діяльності. Крім того, в акті перевірки зазначено, що на підприємстві відсутня посада головного бухгалтера (а.с.15 т1).

За таких обставин, судом встановлено, що позивачем правомірно включено до складу витрат інформаційно-консультаційні послуги по бухгалтерському обслуговуванню господарської діяльності підприємства за період з 17.10.2011 року по 31.12.2012 року.

Щодо зазначеного в акті перевірки, що позивачем неправомірно віднесено до складу витрат вартість послуги з Ресертифікуючого Аудиту на І80/Т5.1694962009 № 9/12 від 01.03.2012 року, то суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що між ПАТ "Детвілер Ущільнюючі Технології України" (Замовник) та Компанією Schweizerische Vereining fur Qualitats-und Manegment-Systeme (Виконавець) укладено договір надання послуг з ресертифікуючого аудиту на ISO/TS 16949:2009 №9/12 від 01.03.2012 року (а.с.213-215 т1).

За умовами вказаного договору Замовник доручає, а Виконавець зобов"язується провести ресертифікуючий аудит на території Замовника.

Пунктом 2.1 зазначеного Договору передбачено, що вартість робіт визначається на підставі акту виконаних робіт, послуг та вказується в інвойсі.

Пунктом 2.4 Договору передбачено, що Замовник зобов"язаний впродовж 15 календарних днів з дати акту виконаних робіт перерахувати 100% від вартості виконаних робіт, зазначених у рахунку, на поточний рахунок Виконавця.

На виконання умов зазначеного договору між сторонами складено акти виконаних робіт, а саме: №1 від 28.04.2012 року (а.с.216 т.1), №3 від 02.05.2012 року (а.с.220 т.1).

Виконання зобов"язань передбачених Договором підтверджується в тому числі інвойсами на оплату (а.с.217-219 т.1).

Факт оплати за отримані послуги передбачені умовами зазначеного Договору підтверджується рахунком 371415, згідно якого позивачем здійснено оплату за річну реєстрацію сертифіката на ISO/TS 16949:2009 (а.с.222 т.1).

Встановлено, що згідно отриманих послуг підприємство пройшло сертифікацію на відповідність стандарту згідно норм ISO/TS 16949.

Первинні документи за спірною господарською операцією складені у повній відповідності до вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

За таких обставин, судом встановлено, що позивачем правомірно віднесено до складу витрат витрати на послуги отримані від компанії Schweizerische Vereining fur Qualitats-und Manegment-Systeme.

Щодо зазначеного в акті перевірки, про неправомірність включення позивачем до складу витрат послуги з аудиту корпоративної фінансової звітності додаткова угода від 03.09.2010р. отриманих від ПП „Аудиторська фірма „Мегаполіс-Аудит", то суд зазначає наступне (а.с.22 т. 1).

Судом встановлено, що між ПП Аудиторська фірма "Мегаполис-аудит" (Виконавець) та ЗАТ "ДЕТЛІВЕР РАББЕР УКРАЇНА" (Замовник) укладено договір на надання аудиторських послуг від 01.06.2007 року (а.с.223-229,т.1).

Також, між Виконавцем та Замовником укладена додаткова угода від 03.09.2010 року до договору про надання аудиторських послуг від 01.06.2007 року (а.с.230-232) та додаток №1 від 30.12.2011 року до неї (а.с.233,т.1).

Виконання зобов"язань передбачених додатковою угодою від 03.09.2010 року підтверджується актами приймання - здачі послуг від 27.02.2012 року №27-02/1, №27-02/1 (а.с.234,235,т.1), згідно яких Виконавець надав Замовнику аудиторські послуги згідно п.1 Додаткової угоди, а саме: аудит пакету річної корпоративної фінансової звітності за 2011 рік, підготовленої у відповідності до стандартів.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що аудиторський висновок, наданий для подання до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Встановлено, що під час проведення перевірки аудитор керувався Міжнародним стандартом аудиту №700 „Аудиторський висновок про фінансову звітність" та вимогами, які зареєстровані Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1528 від 19.12.2006 року „Про затвердження Положення щодо підготовки аудиторських висновків, які подаються до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку при розкритті інформації емітентами та професійними учасниками фондового ринку", яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України від 23.01.2007 р. за №53/13320 (із змінами та доповненнями).

Судом встановлено, що отримані послуги з аудиту корпоративної фінансової звітності від ПП „Аудиторська фірма „Мегаполіс-Аудит" використовувались позивачем в своїй господарській діяльності.

За таких обставин, судом встановлено, що підприємством отримані послуги з аудиту корпоративної фінансової звітності, правомірно включені до складу витрат у спірному періоді.

В акті перевірки зазначено, що на порушення пп. 138.10.2 п.138.10 ст.138, пп.140.1.2 п. 140.1 ст.140 Податкової кодексу України ПАТ "Детвілер Ущільнюючі Технології України" на протязі перевіряємого періоду з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року віднесено до складу валових витрат вартість отримання винагороди за надання ліцензії на користування торговельною Маркою, ліцензійна плата (Роялті) від компанії Daetwyler Switzerland Inc. (Ліцензійний договір на Користування Торговельною Маркою б/н від 01.01.2012 р.), а саме: від 30.09.2012 р. акт про надання послуг №1 до Ліцензійного договору на користування Торговельною Маркою від 01.01.2012 р. на загальну суму 62 958 грн., в тому числі: за три квартали 2012 року в сумі 60586 грн, за 2012 рік в сумі 62958 грн.(а.с.24,т.1).

Судом встановлено, що між Daetwyler Switzerland Inc. (Ліцензіар) та ПАТ "Детвілер Ущільнюючі Технології України" (Ліцензіат) укладено договір на користування Торговельною Маркою №б/н від 01.01.2012 року (а.с.1-20 т.2).

За умовами вказаного Договору Ліцензіар надає Ліцензіату невиключне право, ліцензію та привілеї використовувати Торговельну Марку по відношенню до Продукції.

Також до вказаного договору укладено додаткові угоди: №1 від 01.06.2012 року та №2 від 31.12.2012 року (а.с.21-22 т.2).

Згідно додаткової угоди №1 від 01.06.2012 року сплата роялті Ліцензіатом Ліцензіару відбувається відповідно до наступних умов: Ліцензіар надаватиме Ліцензіату інвойси, що міститимуть інформацію про період надання послуг і вартість до сплати; Сплата роялті відбуватиметься згідно актів про надання послуг, підписаних між Ліцензіаром та Ліцензіатом.

Згідно додаткової угоди №2 від 31.12.2012 року сторони спільно погодились про наступне: у зв"язку з підбиттям підсумків роботи Ліцензіата у 2012 році проведено перерахунок витрат на користування Торговельною Маркою в січні - листопаді 2012 року, а тому Ліцензіар зменшує Ліцензіату оплату роялі за даний період в сумі 1059,70 євро.

Виконання зобов"язань, передбачених договором, на користування Торговельною Маркою підтверджується інвойсам (а.с.23,25,27,29 т.2) та актами про надання послуг (а.с.24,26,28 т.2).

Відповідно до пп140.1.2 п.140.1 ст.140 Податкового кодексу України, при визначенні об'єкта оподаткування враховуються такі витрати подвійного призначення: витрати (крім тих, що підлягають амортизації), пов'язані з науково-технічним забезпеченням господарської діяльності, на винахідництво і раціоналізацію господарських процесів, проведення дослідно-експериментальних та конструкторських робіт, виготовлення та дослідження моделей і зразків, пов'язаних з основною діяльністю платника податку, витрати з нарахування роялті та придбання нематеріальних активів (крім тих, що підлягають амортизації) для їх використання в господарській діяльності платника податку.

За таких обставин судом встановлено, що позивачем правомірно включено до складу витрат вартість винагороди за користування торговельною маркою.

Згідно з п.п. 14.1.27. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України під витратами розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Підпунктом 14.1.36. пункту 14.1. ст. 14 ПК України встановлено, що господарською діяльністю є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п. 138.2. ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку в силу пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У частині другій ст. 3 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зокрема, зазначено, що податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Стаття 1 зазначеного Закону визначає, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Вимоги до первинного документа встановлені ст. 9 Закону: первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, первинними документами у розумінні ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є договори, платіжні документи, відповідні акти виконаних робіт та прибуткові накладні, податкові накладні, складені за результатами проведених операцій за вказаними договорами, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Наслідки в податковому обліку створюють тільки реально здійснені господарські операції, тобто ті, які пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань або власного капіталу платника податку. Не може не визнаватися право на витрати в тому випадку, якщо відповідні товари реально були придбані платником податків або витрати на таке придбання реально були понесені.

Усі господарські операції, підтверджені первинними документами у відповідності до вимог ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Окремі неточності в оформленні первинних документів не можуть слугувати підставою для неприйняття їх як доказів ведення бухгалтерського та податкового обліку.

З наведених вище підстав, суд приходить до висновку, що позивач мав право на віднесення до складу валових витрат витрати на придбання послуг у спірному періоді від компаній: „Daetwyler Rubber", "Daetwyler Switzerland Inc.", "Datwyler IT Services AG" та від ФОП ОСОБА_1, ПП „Аудиторська фірма „Мегаполіс-Аудит", а тому контролюючим органом протиправно збільшено позивачу суму грошового зобов"язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств .

З наведених вище підстав податкове повідомлення - рішення від 21.08.2013 року №0000522200 є безпідставним та підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення - рішення від 21.08.2013 року №0000532200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов"язання за платежем: податок на додану вартість в сумі 4550,00 грн., в тому числі 3640 грн. - за основним платежем, 910 грн. - за штрафними санкціями, то суд зазначає наступне.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Судом встановлено, що між ПАТ "Детвілер Ущільнюючі Технології України" (Замовник) та ТОВ „КПД-Будтехніка" (Виконавець) укладений договір ремонту системи водопостачання №6/21 від 19.12.2011 року (а.с.236-237,т.1).

За умовами вказаного договору Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе обов"язки по виконанню ремонту системи водопостачання на об"єкті Замовника.

Пунктом 3.1. даного Договору передбачено, що вартість ремонтних робіт становить 10600,00 грн. (ПДВ 2120,00 грн.)

Судом встановлено, що ТОВ „КПД-Будтехніка" на виконання наданих послуг, передбачених договором №6/21 від 19.12.2011 року, виписувались: рахунок - фактура від 20.12.2011 року (а.с.238,т.1), податкова накладна: №436 від 23.12.2011 року на загальну суму 10600,00 грн., в т.ч. ПДВ 2120,00 грн. (а.с.241, т.1).

Податкова накладна відповідає вимогам ч.2 ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV, із змінами і доповненнями, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України і в ході проведення перевірки та в судовому засіданні даний факт відповідач не спростував.

За результатами виконання робіт, передбачених зазначеним договором, сторонами складено та підписано акт приймання -передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 23.12.2011 року (а.с.239,т.1).

Факти здійснення оплати ПАТ "Детвілер Ущільнюючі Технології України" за отримані послуги підтверджуються платіжним доручення №4 від 28.12.2011 року (а.с.242, т.1).

За таких обставин, судом встановлено, що отримані послуги використовувались позивачем у власній господарській діяльності, оскільки Виконавцем надавались послуги по виконанню ремонту системи водопостачання на об"єкті Замовника.

Також, судом встановлено, що між ТОВ "Столична Торговельна Агенція" (Виконавець) та ПАТ "Детвілер Ущільнюючі Технології України" (Споживач) укладено договір про надання послуг з технічного обслуговування системи опалення № б/н від 08.05.2012 року (а.с.244-246).

Предметом Договору є забезпечення Виконавцем надання послуг з технічного обслуговування системи опалення у виробничих приміщеннях ПАТ "Детвілер Ущільнюючі Технології України" по вул. Неманихіна 2, у м. Малині Житомирської області, а саме:

- Технічне обслуговування електрокотла -10 шт.

- Технічне обслуговування фільтру шламу - 2 шт.

- Заміна теплоносія - 4 шт.

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що розмір плати за наданні послуги становить 7600,00 грн., податок на додану вартість 1520,00 грн., загальний розмір плати за надані послуги становить 9120,00 грн.

Виконання зобов"язань передбачених вказаним Договором підтверджується рахунком на оплату від 22.05.2012 року (а.с.247), актом надання послуг №1 від 24.05.2012 року (а.с.248), податковою накладною №142 від 24.05.2012 року (а.с.249), платіжним дорученням №622 від 25.05.2012 року (а.с.250).

Так, судом встановлено, що підприємством на підставі належних первинних документів по даним господарським операціям правомірно сформовано суму податкового кредиту по господарським операціям з ТОВ "Столична Торговельна Агенція".

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними.

Відповідно до п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Відповідно до п. 201.7. ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За таких обставин, невизнання конролюючим органом податкового кредиту за операціями з придбання робіт (послуг) у ТОВ „КПД-Будтехніка", ТОВ "Столична Торговельна Агенція" є безпідставним.

Щодо посилань податкового органу на акти перевірки: ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 19.09.2012 року №1393/2240/37404998 та ДПІ у Печерському районі м. Києва від 27.09.2012 року №3982/2204/37568634, якими встановлено відсутність реальності здійснення операцій ТОВ "КПД-Будтехніка" та ТОВ "Столична Торговельна Агенція" в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту, то суд зазначає наступне.

Податковим кодексом України або ж іншим нормативно-правовим актом не встановлено будь-яких обмежень, ніж наявність належним чином оформленої податкової накладної, щодо включення до податкового кредиту суми сплаченого податку, не встановлено обов'язку для позивача здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сплати податку до бюджету контрагентом.

За таких обставин добросовісний покупець не може нести відповідальність за несплату податків продавцем, якщо він виконав усі передбачені законодавством умови щодо формування податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Така ж позиція викладена в інформаційному листі ВАСУ від 20.07.2010 року №1112/11/13-10.

З наведених вище підстав податкове повідомлення - рішення від від 21.08.2013 року №0000532200 є неправомірним.

Відповідно до ч.1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч.1 ст.19 Конституції України).

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання, контролюючий орган має доводити недобросовісність платника податків. Будь-яких беззаперечних та достатніх доказів, які б могли свідчити про недобросовісність позивача при формуванні складу валових вират та сум податкового кредиту відповідачем - суб'єктом владних повноважень, суду не надано.

На підставі викладеного, з урахуванням того, що позивачем надані всі належні документи, які підтверджують правомірність формування підприємством складу валових витрат та сум податкового кредиту в спірних періодах, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача і задовольняє позов підприємства в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд,-

постановив:

Позов задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 21.08.2013 року №0000522200, №0000532200.

Стягнути з Державного бюджету України через Малинське управління Державної казначейської служби в Житомирській області шляхом безспірного списання з рахунку Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області (ЄДРПОУ 38395136) на користь Приватного акціонерного товариства "Детвілер Ущільнюючі Технології України" (ЄДРПОУ 32306009) 2408 (дві тисячі чотириста вісім) грн. 70 (сімдесят) коп. судових витрат.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя О.Г. Попова

Повний текст постанови виготовлено: 21 листопада 2013 р.