Ухвала

від 18.12.2013 по справі 806/6044/13-а

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Попова О.Г.

Суддя-доповідач:Жизневська А.В.

УХВАЛА

іменем України

"18" грудня 2013 р. Справа № 806/6044/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Жизневської А.В.

суддів: Котік Т.С.

Малахової Н.М.,

при секретарі Хаюк Т.В. ,

за участю представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "19" листопада 2013 р. у справі за позовом приватного акціонерного товариства "Детвілер Ущільнюючі Технології Україна" до Малинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирської області визнання нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень,- ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2013 року позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення - рішення Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 21.08.2013 року №0000522200, №0000532200. Стягнуто з Державного бюджету України через Малинське управління Державної казначейської служби в Житомирській області шляхом безспірного списання з рахунку Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області (ЄДРПОУ 38395136) на користь приватного акціонерного товариства "Детвілер Ущільнюючі Технології України" 2408,70 грн. судових витрат.

Апелянт в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нову про відмову у задоволені позову.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами проведеної Малинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області (далі-ОДПІ) планової виїзної перевірки питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства приватним акціонерним товариством "Детвілер Ущільнюючі Технології України" (далі-Товариство) за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року та на підставі акту перевірки №7/22-10/32306009 від 09.08.2013 року прийнято податкові повідомлення - рішення від 21.08.2013 року №0000522200, за яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 1137905 грн., в тому числі, 758603 грн. - за основним платежем, 379302 грн. - за штрафними санкціями; №0000532200, за яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 4550 грн., в тому числі, 3640 грн. - за основним платежем, 910 грн. - за штрафними санкціями.

За висновками вказаних документів Товариство порушило пп.138.10.2 пп.138.10.6 п.138.10, пп.138.1.1 п. 138.1 ст.138, пп.139.1.13 п. 139.1 ст.139, пп.140.1.2 п.140.1 ст.140 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податку на прибуток в сумі 758 603 грн., в тому числі: за 4 квартал 2011 року в сумі 56 267 грн., за 1 квартал 2012 року в сумі 98 872 грн., за півріччя 2012 року в сумі 250 628 грн., за три квартали 2012 року в сумі 192 163 грн., за 2012 рік в сумі 702 336 грн.; пп.14.1.181, п.14.1 ст.14, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту та заниження суми податку на додану вартість, який підлягає відшкодуванню з державного бюджету у сумі 3640 грн.

Судом встановлено, що згідно акту перевірки в порушення пп.138.10.2 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України Товариство на протязі перевіряємого періоду з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року віднесло до складу валових витрат вартість отриманих послуг з технічного обслуговування та ремонту обладнання від компанії „Daetwyler Rubber" (Daetwyler Rubber, Unit of Daetwyler Switzerland Ins., СH 6467 Schttdorf) за договором №5/09 від 01.09.2009 року (а.с.18,19 т.1, а.с.36-40 т.1). Також, до зазначеного договору між Замовником та Виконавцем укладено додаткові угоди: №1 від 01.06.2010 року (а.с.41- 42 т.1), №2 від 25.10.2011 року (а.с.43 т.1) та №3 від 13.12.2011 року (а.с.44-45 т.1), якими внесено зміни до договору №5/09 від 01.09.2009 року щодо назви Замовника та Виконавця.

Виконання зобов'язань, передбачених договором №5/09 від 01.09.2009 року, підтверджено актами виконаних робіт, згідно яких Виконавцем надано послуги з ремонту прес-форм, а Замовником оплачено вартість виконаних робіт (а.с.46-58 т.1). Суд з'ясував, що первинні документи за спірною господарською операцією складені у повній відповідності до вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Підпунктом 138.10.2 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України визначено, що до складу інших витрат включаються адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством в тому числі витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (оперативна оренда (у тому числі оренда легкових автомобілів), придбання пально-мастильних матеріалів, стоянка, паркування легкових автомобілів, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона).

Відтак, позивач правомірно включив до складу валових витрат вартість отриманих послуг з технічного обслуговування та ремонту обладнання від компанії „Daetwyler Rubber" за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року.

У акті перевірки зазначено і про віднесення до складу валових витрат вартості отриманих послуг від компанії Dr. Heinrich Schneider Messtechnik GmbH, договір № 9/11 від 01.06.2011 року, за актом виконаних робіт № 1 від 10.10.2011 р. (послуги з введення в експлуатацію вимірювальної машини РМ& 300 та її калібрування) на загальну суму 515 121 грн. (а.с.19 т.1).

З цього приводу суд з'ясував, що між ПАТ "Детвілер Ущільнюючі Технології України" (Замовник) та Dr. Heinrich Schneider Messtechnik GmbH (Виконавець) укладено договір надання послуг з технічного обслуговування та ремонту обладнання №9/11 від 01.06.2011 року (а.с.59-61 т.1). За умовами зазначеного договору Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується проводити технічне обслуговування та ремонт виробничого обладнання Замовника.

При розгляді справи встановлено, що на підтвердження виконання робіт передбачених вказаним договором між сторонами складено акт виконаних робіт №1 від 10.10.2011 року (а.с.62 т.1.). Згідно акту приймання - здавання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів від 10.10.2011 року, встановлено, що вартість отриманих послуг складає 51 860 грн. і в бухгалтерському обліку Товариства віднесена на збільшення вартості вимірювальної машини РМЗ 300 (а.с.69 т.1), тобто ним збільшено суму основних засобів. А послуги, отриманні від компанії Dr. Heinrich Schneider Messtechnik GmbH, щодо технічного обслуговування та ремонту вимірювальної машини РМЗ 300 Товариством до валових витрат не включалися.

Приписами пп.139.1.5. п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України визначено, що не включаються до складу витрат витрати на придбання, виготовлення, будівництво, реконструкцію, модернізацію та інше поліпшення основних засобів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням (виготовленням) нематеріальних активів, які підлягають амортизації згідно зі статтями 144 - 148 цього Кодексу, з урахуванням пунктів 146.11 і 146.12 статті 146 та пункту 148.5 статті 148 цього Кодексу.

Суд дійшов вірного висновку про безпідставність висновків податкового органу щодо включення позивачем до складу витрат витрати з введення в експлуатацію вимірювальної машини РМЗ 300 на загальну суму 515 121 грн.

Щодо віднесення до складу валових витрат вартості отриманих послуг з аутсорсингу інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) від компанії "Datwyler IT Services AG", договір б/н від 14.09.2010 року, то суд з'ясував, що з метою оптимізації витрат на ІКТ обслуговування шляхом централізованого управління процесом між "Datwyler IT Services AG" (Постачальник) та ПАТ "Детвілер Ущільнюючі Технології України" (Користувач) укладено договір обслуговування ІКТ від 14.09.2010 року (а.с.63-67 т.1).

На виконання умов зазначеного договору між сторонами укладено Додаток №1 від 14.09.2010 року, згідно якого зазначено перелік послуг, які включає предмет договору обслуговування ІКТ (а.с.68-69 т.1). Також, сторонами до зазначеного договору укладено додаток №2 та №3 від 14.09.2010 року щодо базової вартості, прибуткової націнки та списку компаній групи (користувачів послугою) до договору обслуговування ІКТ від 14.09.2010 року (а.с.70-73 т.1).

В ході розгляду справи встановлено, що виконання зобов'язань згідно зазначеного договору підтверджено актом виконаних робіт (перехід з існуючої ІКТ інфраструктури на обслуговування зовнішнього постачальника) №5 від 30.12.2011року (а.с.83 т.1); актом виконаних робіт (обслуговування інформаційно-комунікаційних технологій, координування з зовнішнім та внутрішнім постачальниками стосовно підбору комп'ютерної техніки та програмного забезпечення) №6 від 30.12.2011 р. (а.с.85 т.1); актом виконаних робіт (забезпечення постійної роботи ІКТ інфраструктури зовнішніми постачальниками послуг (EDC, COM, EWR, UHD) №7 від 30,12.2011 (а.с.87 т.1); актом виконаних робіт (забезпечення постійної роботи ІКТ інфраструктури зовнішніми постачальниками послуг (ЕОС, СОМ, EWR, UHD) №8 від 28.02.2012 за період січень 2012 р. (а.с.90 т.1); актом виконаних робіт (забезпечення постійної роботи ІКТ інфраструктури зовнішніми постачальниками послуг, обслуговування поштового сервісу, робота служби підтримки) №9 від 23.05.2012 за період квітень 2012 р. (а.с.92 т.1); актом виконаних робіт (забезпечення постійної роботи ІКТ інфраструктури зовнішніми постачальниками послуг, обслуговування 18 електронних робочих місць) №10 від 22.06 2012 р. за період 01.01.2012 -30.06.2012 р. (а.с.95 т.1); актом виконаних робіт №11 від 26.06.2012 за період травень 2012 р. (а.с.97,98 т.1); актом виконаних робіт №12 від 11.07.2012 за період червень 2012 р. (а.с.102,103 т.1); актом виконаних робіт №13 від 20.08.2012 р. за період липень 2012 р. (а.с.106,107 т.1); актом виконаних робіт №14 від 20.09.2012 р. за період серпень 2012 р. (а.с.110,111 т.1); актом виконаних робіт №15 від 26.10.2012 р. за період вересень 2012 р. (а.с.115,116 т.1); актом виконаних робіт №16 від 26.11.2012 р. за період жовтень 2012 р. (а.с.120,121 т.1); актом виконаних робіт №17 від 07.12.2012 р. за 2012 р. (ліцензування та підтримка Міcrosoft) (а.с.125 т.1); актом виконаних робіт №18 від 11.12.2012 р. за 2012 р. (Officeatwork програмне забезпечення ) (а.с.127 т.1); актом виконаних робіт №19 від 18.12.2012 року за період листопад 2012 року (а.с.129, 130 т.1); актом виконаних робіт №20 від 31.12.2012 року (а.с.134 т.1); актом виконаних робіт №21 від 31.12.2012 за період грудень 2012р. (а.с.136,137 т.1). Первинні документи щодо зазначених господарських операцій відповідають вимогам ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відносно зв'язку між отриманими послугами з аутсорсингу ІКТ з господарською діяльністю Товариства, то суд встановив, що це питання досліджувалося під час розгляду іншої адміністративної справи №0670/950/12 (а.с.40-46 т.2), рішення набрало законної сили (а.с.47-53 т.2).

Судом встановлено, що позивачем закуплені у нерезидента нові універсальні комп'ютери та ноутбуки однієї моделі, для обслуговування та управління підприємством з метою забезпечити повну сумісність обладнання. Також максимально уніфіковано програмне забезпечення підприємства.

З огляду на викладене, з врахуванням приписів пп.138.10.2 п. 138.10 ст.138, пп.139.1.13 п.139.1 ст.139, п.161.3 ст.161 Податкового кодексу України судом зроблено вірний висновок про правомірність дій Товариства щодо включення до складу валових витрат послуг з аутсорсингу інформаційно-кумунікаційних технологій від контрагента "Datwyler IT Services AG".

За змістом акту позивач до складу валових витрат відніс вартість отриманих послуг з аутсорсингу інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) від компанії „Daetwyler Rubber" (Daetwyler Rubber, Unit of Deatwyler Switzerland Inc.), договір б/н від 30.12.2010 року, а саме: послуг з консалтингу від компанії Daetwyler Switzerland Inc. договір б/н від 01.01.2012 року (а.с.22 т.1).

При розгляді справи з'ясовано, що між Daetwyler Switzerland Inc. (Постачальник) та ПАТ "Детвілер Ущільнюючі Технології України" (Компанія) укладено договір про надання послуг №б/н від 01.01.2012 року (а.с.142-153 т.1). Предметом вказаного договору є надання Постачальником Компанії послуг з консалтингу, згідно цього договору. Укладено додаткову угоду №1 від 01.06.2012 року до Договору про надання послуг від 01.01.2012 року (а.с.176 т.1). Згідно зазначеної угоди оплата послуг здійснюється Компанією Постачальнику відповідності з наступними правилами: Постачальник надаватиме Компанії інвойси, що міститимуть інформацію про період надання послуг і вартість сплати. Оплата послуг відбуватиметься згідно актів про надання послуг, підписаних між сторонами Договору.

Виконання зобов'язань, передбачених договором про надання послуг від 01.01.2012 року, підтверджується інвойсами від 31.10.2012 року (а.с.178,180,182,184 т.1) та актами про надання послуг до договорів та інвойсів (а.с.177,179,181,183 т.1).

Судом також встановлено, що Товариством направлено запит до ДП "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" щодо надання акту цінової експертизи з приводу консалтингових послуг у відповідності з Договором про надання послуг від 01.01.2012 року між ПАТ "Детвілер Ущільнюючі Технології України" та "Daetwyler Switzerland Inc."

За повідомленням ДП "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" від 02.08.2013 року №1/7708 аналіз отриманої інформації свідчить, що вартість консалтингових послуг, відповідає тарифам Daetwyler Switzerland Inc., а отже відповідає кон'юктурі ринку (а.с.141т.1).

Слід зазначити, що загальна сума послуг згідно договору складає 1576260,31 грн., Товариством до валових витрат віднесено 876200 грн., при цьому, в акті перевірки зазначено, що Товариством безпідставно віднесено на валові витрати 1 576 260,31 грн. Дана обставина свідчить про невідповідність висновків акту. Товариством правомірно включено до складу валових витрат вартість отриманих послуг з консалтингу.

Щодо включення до складу витрат інформаційно-консультаційних послуг за договором №2-12 від 20.04.2012 року, отриманих від ФОП СПД ОСОБА_3 (а.с.22 т.1), то суд встановив, що між ФОП СПД ОСОБА_3 (Виконавець) та ПАТ "Детвілер Ущільнюючі Технології України" (Замовник) укладено договір про надання консультаційних послуг №1-11 від 17.10.2011 року (а.с.185-187 т.1) та додаткові угоди до нього: від 15.12.2011 року №1 (а.с.188, т.1), від 04.01.2012 року №2 (а.с.189 т.1). За умовами вказаного Договору Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання з надання передбачених цим договором консультаційних послуг, а саме: формування облікової політики згідно законодавства України та контроль за її дотриманням відповідальними працівниками Замовника; контроль за веденням бухгалтерського та податкового обліку Замовника, правильністю відображення всіх господарських операцій Замовника та дотриманням Замовником встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку; участь у складанні квартальної та річної фінансової, податкової, статистичної звітностей Замовника та контроль її правильності; консультації та роз'яснення щодо змін у податковому законодавстві України; консультації керівництва Замовника з питань аудиту; здійснення підготовки Замовника до перевірок податкових та контролюючих органів та зовнішніх аудитів; супровід та представництво Замовника під час камеральних, документальних і тематичних перевірок діяльності Замовника державними податковими органами; супровід та представництво Замовника під час перевірок діяльності Замовника іншими державними контролюючими органами; супровід та представництво Замовника під час перевірок діяльності Замовника незалежними аудиторськими компаніями.

Виконання зобов'язань, передбачених вказаним договором, підтверджено актами приймання - здачі послуг від 17.10.2011 року (а.с.190-203 т.1).

Також, між ФОП ОСОБА_3 (Виконавець) та ПАТ "Детвілер Ущільнюючі Технології України" (Замовник) укладено договір про надання інформаційно - консультаційних послуг №1-12 від 27.02.2012 року (а.с.204-205 т.1).

Пунктом 1.1. вказаного договору передбачено, що виконавець зобов'язується надати Замовнику наступні інформаційно-консультаційні послуги: надання усних або письмових рекомендацій по вдосконаленню перекладу українською мовою Ліцензійного договору на користування торгівельною маркою; контроль за результатами впровадження рекомендацій по вдосконаленню; консультації з питань бухгалтерського та податкового обліку Ліцензійного договору на користування торгівельною маркою; надає консультації та поради, як в письмовій так і усній формі (за бажанням Замовника) з питань відповідності умов договору із вітчизняним нормативним законодавством в бухгалтерському та податковому обліку, а Замовник - прийняти та оплатити їх.

Виконання зобов'язань, передбачених договором, підтверджено актом здачі-приймання послуг від 05.04.2012 року, згідно якого Виконавець надав інформаційно-консультаційні послуги, передбачені Договором №1-12 від 27.02.2012 року, а Замовник прийняв зазначені вище послуги (а.с.206 т.1).

Також, між ФОП ОСОБА_3 (Виконавець) та ПАТ "Детвілер Ущільнюючі Технології України" (Замовник) укладено договір про надання інформаційно-консультаційних послуг №2-12 від 20.04.2012 року (а.с.207-208 т.1).

Пунктом 1.1. вказаного договору передбачено, що виконавець зобов'язується надати Замовнику наступні інформаційно-консультаційні послуги: з оформлення та подання документації на проведення реєстрації в НБУ додаткових угод до договору позики від 09.12.2008 року; з підготовки пакету документів по судовій справі щодо позову КП "Малинтеплоенерго", а також представництву інтересів Замовника у Вищому господарському суді України; змінам в законодавстві з обліку відстрочення податкових різниць, нарахуванню відстрочених податкових активів та зобов'язань.

Виконання зобов'язань передбачених вказаним Договором підтверджується актами приймання-здачі послуг від 30.04.2012 року (а.с.209-212,т.1). Факт оплати за отримані послуги згідно перелічених договорів, підтверджується платіжними дорученнями (а.с.97-101,т.2).

Також, в рішенні Вищого господарського суду України від 08.02.2012 року по справі №2/5007/93/11 за позовом КП "Малинтеплоенерго" до ПАТ "Детвілер Ущільнюючі Технології України" про стягнення боргу зазначено, що ОСОБА_3 приймала участь у розгляді даної справи.

Судом встановлено, що перевіркою повністю знімаються з витрат інформаційно-консультаційні послуги, надані ФОП ОСОБА_3 в сумі 263 750 грн., посилаючись на договір № 2-12 від 20.04.2012 року. Однак, суд з'ясував, що це не відповідає дійсності, оскільки згідно договору № 2-12 від 20.04.2012р було надано консультаційно-інформаційних послуг на суму 14 650 грн. Решту послуг на суму 207 100 грн. було надано згідно договору № 1-11 від 17.10.2011 року, яким, фактично, обумовлено надання підприємству ФОП ОСОБА_3 послуг головного бухгалтера (посада головного бухгалтера штатним розписом не передбачено і в акті перевірки зазначено, що на підприємстві відсутня посада головного бухгалтера (а.с.15 т1). Окрім того, з валових витрат перевіркою знімаються також і витрати, понесені в 2011 році, в сумі 42 000 грн., які згідно діючого на той час податкового законодавства, не мали права бути включеними до Декларації, і не включалися.

Відповідно до пп.138.10.2 п.138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, до складу інших витрат включаються винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності.

В ході розгляду справи з'ясовано, що надання консультаційно-інформаційних послуг ОСОБА_3, пов'язано з господарською діяльністю Товариства, оскільки були реально використані і мали місце реальні результати.

За таких обставин, суд зробив вірний висновок, що позивачем правомірно включено до складу витрат інформаційно-консультаційні послуги по бухгалтерському обслуговуванню господарської діяльності підприємства за період з 17.10.2011 року по 31.12.2012 року.

Щодо неправомірного віднесення до складу витрат вартості послуги з ресертифікуючого аудиту на І80/Т5.1694962009 № 9/12 від 01.03.2012 року, то суд з'ясував, що між ПАТ "Детвілер Ущільнюючі Технології України" (Замовник) та Компанією Schweizerische Vereining fur Qualitats-und Manegment-Systeme (Виконавець) укладено договір надання послуг з ресертифікуючого аудиту на ISO/TS 16949:2009 №9/12 від 01.03.2012 року (а.с.213-215 т.1).

За умовами вказаного договору Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується провести ресертифікуючий аудит на території Замовника.

Пунктом 2.1 зазначеного Договору передбачено, що вартість робіт визначається на підставі акту виконаних робіт, послуг та вказується в інвойсі. Пунктом 2.4 Договору передбачено, що Замовник зобов'язаний впродовж 15 календарних днів з дати акту виконаних робіт перерахувати 100% від вартості виконаних робіт, зазначених у рахунку, на поточний рахунок Виконавця.

На виконання умов зазначеного договору між сторонами складено акти виконаних робіт, а саме: №1 від 28.04.2012 року (а.с.216 т.1), №3 від 02.05.2012 року (а.с.220 т.1). Виконання зобов'язань, передбачених Договором підтверджується в тому числі інвойсами на оплату (а.с.217-219 т.1). Факт оплати за отримані послуги передбачені умовами зазначеного Договору підтверджується рахунком 371415, згідно якого позивачем здійснено оплату за річну реєстрацію сертифіката на ISO/TS 16949:2009 (а.с.222 т.1).

При розгляді справи встановлено, що згідно отриманих послуг підприємство пройшло сертифікацію на відповідність стандарту згідно норм ISO/TS 16949.

Первинні документи відповідають вимогам ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Позивачем правомірно віднесено до складу витрат витрати на послуги отримані від компанії Schweizerische Vereining fur Qualitats-und Manegment-Systeme.

Неправомірність включення Товариством до складу витрат послуг з аудиту корпоративної фінансової звітності за додатковою угодою від 03.09.2010 р., отриманих від ПП „Аудиторська фірма „Мегаполіс-Аудит", не знайшло свого підтвердження при розгляді справи.

Суд встановив, що між ПП Аудиторська фірма "Мегаполис-аудит" (Виконавець) та ЗАТ "Детлівер Раббер Україна" (Замовник) укладено договір на надання аудиторських послуг від 01.06.2007 року (а.с.223-229, т.1). Також, між Виконавцем та Замовником укладена додаткова угода від 03.09.2010 року до договору про надання аудиторських послуг від 01.06.2007 року (а.с.230-232) та додаток №1 від 30.12.2011 року до неї (а.с.233,т.1).

Виконання зобов'язань, передбачених додатковою угодою від 03.09.2010 року підтверджується актами приймання - здачі послуг від 27.02.2012 року №27-02/1, №27-02/1 (а.с.234,235,т.1), згідно яких Виконавець надав Замовнику аудиторські послуги згідно п.1 Додаткової угоди, а саме: аудит пакету річної корпоративної фінансової звітності за 2011 рік, підготовленої у відповідності до стандартів. Суд з'ясував, що аудиторський висновок, надано для подання до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Встановлено, що під час проведення перевірки аудитор керувався Міжнародним стандартом аудиту №700 „Аудиторський висновок про фінансову звітність" та вимогами, які зареєстровані рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1528 від 19.12.2006 року „Про затвердження Положення щодо підготовки аудиторських висновків, які подаються до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку при розкритті інформації емітентами та професійними учасниками фондового ринку", яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України від 23.01.2007 р. за №53/13320 (із змінами та доповненнями).

При розгляді справи встановлено, що отримані послуги з аудиту корпоративної фінансової звітності від ПП „Аудиторська фірма „Мегаполіс-Аудит" використовувалися Товариством в господарській діяльності, а, відтак, правомірно включені до складу витрат у спірному періоді.

В акті перевірки зазначено, що на порушення пп. 138.10.2 п.138.10 ст.138, пп.140.1.2 п. 140.1 ст.140 Податкової кодексу України ПАТ "Детвілер Ущільнюючі Технології України" на протязі перевіряємого періоду з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року віднесено до складу валових витрат вартість отримання винагороди за надання ліцензії на користування торговельною Маркою, ліцензійна плата (Роялті) від компанії Daetwyler Switzerland Inc. (Ліцензійний договір на Користування Торговельною Маркою б/н від 01.01.2012 р.), а саме: від 30.09.2012 р. акт про надання послуг №1 до Ліцензійного договору на користування Торговельною Маркою від 01.01.2012 р. на загальну суму 62 958 грн., в тому числі: за три квартали 2012 року в сумі 60586 грн., за 2012 рік в сумі 62958 грн.(а.с.24,т.1).

Судом встановлено, що між Daetwyler Switzerland Inc. (Ліцензіар) та ПАТ "Детвілер Ущільнюючі Технології України" (Ліцензіат) укладено договір на користування Торговельною Маркою №б/н від 01.01.2012 року (а.с.1-20 т.2), за умовами якого Ліцензіар надає Ліцензіату невиключне право, ліцензію та привілеї використовувати Торгівельну Марку по відношенню до Продукції.

Також до вказаного договору укладено додаткові угоди: №1 від 01.06.2012 року та №2 від 31.12.2012 року (а.с.21-22 т.2). Згідно додаткової угоди №1 від 01.06.2012 року сплата роялті Ліцензіатом Ліцензіару відбувається відповідно до наступних умов: Ліцензіар надаватиме Ліцензіату інвойси, що міститимуть інформацію про період надання послуг і вартість до сплати, сплата роялті відбуватиметься згідно актів про надання послуг, підписаних між Ліцензіаром та Ліцензіатом. Згідно додаткової угоди №2 від 31.12.2012 року сторони спільно погодились про наступне: у зв'язку з підбиттям підсумків роботи Ліцензіата у 2012 році проведено перерахунок витрат на користування Торговельною Маркою в січні - листопаді 2012 року, а тому Ліцензіар зменшує Ліцензіату оплату роялі за даний період в сумі 1059,70 євро.

Виконання зобов'язань, передбачених договором, на користування Торговельною Маркою підтверджується інвойсами (а.с.23,25,27,29 т.2) та актами про надання послуг (а.с.24,26,28 т.2).

Відповідно до пп.140.1.2 п.140.1 ст.140 Податкового кодексу України, при визначенні об'єкта оподаткування враховуються такі витрати подвійного призначення: витрати (крім тих, що підлягають амортизації), пов'язані з науково-технічним забезпеченням господарської діяльності, на винахідництво і раціоналізацію господарських процесів, проведення дослідно-експериментальних та конструкторських робіт, виготовлення та дослідження моделей і зразків, пов'язаних з основною діяльністю платника податку, витрати з нарахування роялті та придбання нематеріальних активів (крім тих, що підлягають амортизації) для їх використання в господарській діяльності платника податку.

Отже, позивачем правомірно включено до складу витрат вартість винагороди за користування торговельною маркою.

Дослідивши представлені докази, надавши їм правову оцінку, виходячи з положень п.п.14.1.27., 14.1.36. п.14.1. ст.14, п.138.2. ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, ст.ст.1,3,9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", суд зробив вірний висновок, що наслідки в податковому обліку створюють тільки реально здійснені господарські операції, тобто ті, які пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань або власного капіталу платника податку. Не може не визнаватися право на витрати в тому випадку, якщо відповідні товари реально були придбані платником податків або витрати на таке придбання реально були понесені. Усі господарські операції, підтверджені первинними документами у відповідності до вимог ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Окремі неточності в оформленні первинних документів не можуть слугувати підставою для неприйняття їх як доказів ведення бухгалтерського та податкового обліку.

З наведених вище підстав, суд правильно визначився, що позивач мав право на віднесення до складу валових витрат витрати на придбання послуг у спірному періоді від компаній: „Daetwyler Rubber", "Daetwyler Switzerland Inc.", "Datwyler IT Services AG" та від ФОП ОСОБА_3, ПП „Аудиторська фірма „Мегаполіс-Аудит", а тому контролюючим органом протиправно збільшено позивачу суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств. Відтак, податкове повідомлення - рішення від 21.08.2013 року №0000522200 є безпідставним та підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення - рішення від 21.08.2013 року №0000532200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в сумі 4550 грн., в тому числі 3640 грн. - за основним платежем, 910 грн. - за штрафними санкціями, то суд зазначає наступне.

У відповідності до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Судом встановлено, що між ПАТ "Детвілер Ущільнюючі Технології України" (Замовник) та ТОВ „КПД-Будтехніка" (Виконавець) укладено договір ремонту системи водопостачання №6/21 від 19.12.2011 року (а.с.236-237,т.1), за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе обов'язки по виконанню ремонту системи водопостачання на об'єкті Замовника.

Пунктом 3.1. даного Договору передбачено, що вартість ремонтних робіт становить 10600 грн. (ПДВ 2120 грн.). На виконання наданих послуг, передбачених договором №6/21 від 19.12.2011 року, виписано: рахунок - фактура від 20.12.2011 року (а.с.238,т.1), податкова накладна: №436 від 23.12.2011 року на загальну суму 10600 грн., в т.ч. ПДВ 2120 грн. (а.с.241, т.1). Податкова накладна відповідає вимогам ч.2 ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV, із змінами і доповненнями, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України і в ході проведення перевірки та в судовому засіданні даний факт ОДПІ не спростувала.

За результатами виконання робіт, передбачених зазначеним договором, сторонами складено та підписано акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 23.12.2011 року (а.с.239,т.1). Факти здійснення оплати ПАТ "Детвілер Ущільнюючі Технології України" за отримані послуги підтверджуються платіжним доручення №4 від 28.12.2011 року (а.с.242, т.1).

За таких обставин, судом встановлено, що отримані послуги використовувалися позивачем у власній господарській діяльності, оскільки Виконавцем надавалися послуги по виконанню ремонту системи водопостачання на об'єкті Замовника.

Також, судом встановлено, що між ТОВ "Столична Торговельна Агенція" (Виконавець) та ПАТ "Детвілер Ущільнюючі Технології України" (Споживач) укладено договір про надання послуг з технічного обслуговування системи опалення № б/н від 08.05.2012 року (а.с.244-246). Предметом договору є забезпечення Виконавцем надання послуг з технічного обслуговування системи опалення у виробничих приміщеннях ПАТ "Детвілер Ущільнюючі Технології України" по вул. Неманихіна, 2 у м. Малині Житомирської області, а саме: технічне обслуговування електрокотла -10 шт., технічне обслуговування фільтру шламу - 2 шт., заміна теплоносія - 4 шт.

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що розмір плати за надані послуги становить 7600 грн., податок на додану вартість 1520 грн., загальний розмір плати за надані послуги становить 9120 грн.

Виконання зобов'язань передбачених вказаним Договором підтверджується рахунком на оплату від 22.05.2012 року (а.с.247), актом надання послуг №1 від 24.05.2012 року (а.с.248), податковою накладною №142 від 24.05.2012 року (а.с.249), платіжним дорученням №622 від 25.05.2012 року (а.с.250).

З огляду на викладене, суд зробив вірний висновок, що невизнання ОДПІ податкового кредиту за операціями з придбання робіт (послуг) у ТОВ „КПД-Будтехніка", ТОВ "Столична Торговельна Агенція" є безпідставним, оскільки суперечить приписам п.198.6. ст.198 п.201.1. п.201.7. п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України.

Щодо посилань податкового органу на акти перевірки: ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 19.09.2012 року №1393/2240/37404998 та ДПІ у Печерському районі м. Києва від 27.09.2012 року №3982/2204/37568634, якими встановлено відсутність реальності здійснення операцій ТОВ "КПД-Будтехніка" та ТОВ "Столична Торговельна Агенція" в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту, то суд вірно зазначив, що Податковим кодексом України або ж іншим нормативно-правовим актом не встановлено будь-яких обмежень, ніж наявність належним чином оформленої податкової накладної, щодо включення до податкового кредиту суми сплаченого податку, не встановлено обов'язку для Товариства здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сплати податку до бюджету контрагентом. Добросовісний покупець не може нести відповідальність за несплату податків продавцем, якщо він виконав усі передбачені законодавством умови щодо формування податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Податковим органом, відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, не доведено правомірності прийнятих ним рішень і не представлено доказів на спростування вищевикладеного.

Постанову судом прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "19" листопада 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.В. Жизневська

судді: Т.С. Котік

Н.М. Малахова

Повний текст cудового рішення виготовлено "18" грудня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Приватне акціонерне товариство "Детвілер Ущільнюючі Технології Україна" вул.Неманихіна,2,м.Малин,Житомирська область,11602

3- відповідачу/відповідачам: Малинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирської області пл.Соборна,10,м.Малин,Житомирська область,11603