cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
======================================================================
УХВАЛА
18 листопада 2013 року Справа № 915/1536/13
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Атаманюк В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк", вул. Автозаводська, буд. 54/19, м. Київ
адреса для листування: вул. В. Висоцького, 25, кв. 68, м. Одеса, 65123
до відповідача Приватного підприємства "Віланік-Сервіс", вул. Космонавтів, буд. 122 "А", кв. 4, м. Миколаїв, 54028
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватне науково-виробниче підприємство "Віланік", вул. Новозаводська, буд. 17, м. Миколаїв, 54056
про звернення стягнення на предмет іпотеки
за участю представників сторін
від позивача Хміль Тетяна Дмитрівна, довіреність № 41/2013 від 08.07.2013 року;
від позивача Білецький Владислав Феофанович, довіреність № 39/2013 від 08.07.2013 року;
від відповідача Худяков Володимир Юрійович, директор, паспорт ЕО № 146923, виданий Центральним РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області 24.05.1996 року;
від третьої особи Худяков Володимир Юрійович, директор.
від третьої особи Сіхарулідзе Дмитро Геннадійович, довіреність б/н від 15.11.2013 року.
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами до відповідача Приватного підприємства "Віланік-Сервіс" про:
- звернення стягнення на нерухоме майно: нежитлові приміщення з № 6-1 по № 6-9, загальною площею 128, 80 кв. м. цокольного поверху в літері А-9, що знаходяться за адресою: м. Миколаїв, просп. Леніна, б. 16/4, які належать Приватному підприємству «Віланік-Сервіс» на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 27.12.06 року на підставі рішення виконкому Миколаївської міської ради № 2709 від 20.12.06 року, що зареєстроване у Миколаївському міжміському бюро технічної ради № 2709 від 27.12.06 року внесено у реєстрову книгу № 25 за реєстровим № 2850;
- за рахунок коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна: нежитлових приміщень з приміщення з № 6-1 по № 6-9, загальною площею 128, 80 кв. м. цокольного поверху в літері А-9, що знаходяться за адресою: м. Миколаїв, просп. Леніна, б. 16/4, які належать Приватному підприємству «Віланік-Сервіс» задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» (р\р 29093000203333, МФО 322001) на загальну суму заборгованості за Кредитним договором № ВL10807 від 04.11.09 року у розмірі 598 817, 32 грн.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 03.09.2013 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 24.09.2013 року.
Позивача зобов'язано подати суду:
- докази направлення позовної заяви з додатками на адресу відповідача, а саме: оригінал поштового чеку та опису вкладення у цінний лист;
- оригінали всіх документів, копії яких долучено до позовної заяви для огляду у судовому засіданні;
- докази доплати судового збору у належному порядку та розмірі відповідно до вимог Закону України "Про судовий збір";
- довідку про включення відповідача в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України на час розгляду справи в суді.
Відповідача зобов'язано подати суду: відзив на позов з документальним та нормативно-правовим обґрунтуванням по суті заявлених вимог і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, докази надіслання копії відзиву позивачу; довідку про включення в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України на час розгляду справи в суді.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 24.09.2013 року розгляд справи відкладено на 15.10.2013 року у зв'язку з необхідністю витребування доказів та неявкою представників сторін, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватне науково-виробниче підприємство "Віланік" (код 13862186).
Позивача зобов'язано подати суду:
- докази направлення позовної заяви з додатками на адресу третьої особи;
- докази направлення позовної заяви з додатками на адресу відповідача, а саме: оригінал поштового чеку та опису вкладення у цінний лист;
- оригінали всіх документів, копії яких долучено до позовної заяви для огляду в судовому засіданні;
- належним чином засвідчені копії документів, долучених до позовної заяви;
- докази доплати судового збору у належному порядку та розмірі відповідно до вимог Закону України "Про судовий збір";
- довідку про включення відповідача в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України на час розгляду справи в суді;
- інформацію щодо депозитних ставок, що використовуються при розрахунку позовних вимог відповідно до п. 1.5.1 Кредитного договору;
- письмові пояснення щодо визначення мінімального платежу в розрахунку відповідно до п. 1.2.3 Кредитного договору;
- письмові пояснення щодо періодів нарахування відсотків та застосування звичайної та підвищеної відсоткової ставки;
- письмові пояснення щодо невідповідності сум, зазначених в розрахунку та виписці по особовому рахунку позичальника;
- обґрунтований розрахунок суми заборгованості за Кредитним договором, підписаний відповідальною особою та скріплений печаткою банку;
- докази видачі кредитних коштів та відповідні заяви позичальника на видачу траншу (кредитних коштів) відповідно до п. 1.3 Кредитного договору;
- докази, які підтверджують, що станом на день розгляду справи спірне майно не відчужене (п. 6.2, 6.3 Договору іпотеки);
- докази направлення боржнику повідомлення відповідно до п. 4.3 Договору іпотеки;
- докази, які підтверджують, що кошти за наказом № 16/212/10 не стягнуті;
- Свідоцтво про право власності на нерухоме майно (п. 1.1 Договору іпотеки).
Відповідача повторно зобов'язано подати суду відзив на позов та довідку про включення в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України на час розгляду справи в суді. Третю особу зобов'язано подати суду письмові пояснення по суті спору.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 15.10.2013 року розгляд справи відкладено на 31.10.2013 року у зв'язку з неподанням витребуваних доказів та неявкою представників відповідача та третьої особи. Позивача та відповідача повторно зобов'язано подати суду документи, визначені в ухвалі господарського суду Миколаївської області від 24.09.2013 року (перелік вимог суду зазначено в ухвалі). Третю особу повторно зобов'язано подати суду письмові пояснення по суті спору.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 31.10.2013 року за клопотання позивача продовжено строк розгляду справи на 15 днів, розгляд справи відкладено на 12.11.2013 року у зв'язку з неподанням витребуваних доказів та неявкою представника відповідача та третьої особи. Позивача, відповідача та третю особу втретє зобов'язано подати суду документи, визначені в ухвалах господарського суду Миколаївської області від 24.09.2013 року та від 15.10.13 року (перелік вимог суду зазначено в ухвалі).
01.11.2013 року до канцелярії господарського суду Миколаївської області факсом надійшла заява позивача про долучення до матеріалів справи документів згідно вказаного переліку, проте зазначені в переліку документи до заяви не долучено, про що канцелярією господарського суду Миколаївської області складено відповідний акт (арк. справи 69-70).
01.11.2013 року на адресу господарського суду Миколаївської області від позивача надійшли документи без супровідного листа, про що канцелярією господарського суду Миколаївської області складено відповідний акт (арк. справи 71).
Дослідивши подані суду документи, судом встановлено, що позивачем виконано вимоги ухвали суду частково. Зокрема, позивачем подано суду:
- оригінали платіжних доручень про сплату судового збору № 1780/8 та № 1780/9 від 23.10.13 року (арк. справи 136-137);
- виписка з особового рахунку (арк. справи 117-135);
- розрахунок заборгованості (арк. справи 115-116);
- роз'яснення до розрахунку заборгованості (арк. справи 108-114);
- оригінал договору іпотеки (арк. справи 106-107);
- оригінал Кредитного договору № № ВL10807 від 04.11.09 року та Додаткових угод до Кредитного договору (арк. справи 92-105);
- копії виписок з Єдиного державного реєстру станом на 08.10.09 року № 401781 та № 401783 зі строком дії 30 днів з дати видачі (арк. справи 88-91);
- копія свідоцтва про право власності на нерухоме майно та Технічний паспорт на нежитлові приміщення (арк. справи 78-87);
- заяви на видачу траншу від 09.11.09 року, від 11.11.09 року, від 17.11.09 року, від 27.11.09 року, від 01.12.09 року, від 16.03.10 року, від 17.03.10 року, від 16.12.09 року, від 11.03.10 року (арк. справи 138-146).
В зв'язку з частковим невиконанням позивачем вимог суду (неподанням витребуваних доказів) ухвалою господарського суду Миколаївської області від 12.11.2013 року розгляд справи відкладено на 18.11.2013 року. Позивача вчетверте зобов'язано подати суду:
- докази направлення позовної заяви з додатками на адресу відповідача, а саме: оригінал поштового чеку та опису вкладення у цінний лист;
- докази направлення позовної заяви з додатками на адресу третьої особи ПНВП "Віланік";
- довідку про включення відповідача в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України на час розгляду справи в суді;
- інформацію щодо депозитних ставок, що використовуються при розрахунку позовних вимог відповідно до п. 1.5.1 Кредитного договору;
- письмові пояснення щодо невідповідності сум, зазначених в розрахунку та виписці по особовому рахунку позичальника;
- докази, які підтверджують, що станом на день розгляду справи спірне майно не відчужене (п. 6.2, 6.3 Договору іпотеки);
- докази направлення боржнику повідомлення відповідно до п. 4.3 Договору іпотеки;
- докази, які підтверджують, що кошти за наказом № 16/212/10 не стягнуті.
Відповідача вчетверте зобов'язано подати суду відзив на позов та довідку про включення в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України на час розгляду справи в суді. Третю особу вчетверте зобов'язано подати суду письмові пояснення по суті спору.
18.11.2013 року до канцелярії господарського суду Миколаївської області від відповідача надійшла заява про ознайомлення з позовною заявою та додатками до неї та про відкладення розгляду справи (арк. справи 162). Справа була надана для ознайомлення представнику відповідача.
Представники відповідача та третьої особи в судовому засіданні 18.11.2013 року зазначили, що не отримували копію позовної заяви та долучених до неї матеріалів, з матеріалами справи не ознайомлені, а тому не мають можливості надати пояснення по суті спору, підготувати заперечення та перевірити правильність розрахунку заборгованості, який здійснено позивачем. Вимоги ухвал суду відповідачем та третьої особи не виконано, витребувані документи не подано.
В судовому засіданні 18.11.2013 року від представників відповідача та третьої особи надійшло усне клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване тим, що ухвали суду не отримано, копію позовної заяви з додатками також не отримано, час для підготовки до судового засідання був відсутній.
Представник позивача також в судовому засіданні 18.11.13 року заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи.
Розглянувши заявлені клопотання про відкладення розгляду справи, заслухавши пояснення учасників процесу, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу , розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.
Судом встановлено, що позивач звернувся до суду із позовною заявою 02.09.13 року, про що свідчить штамп канцелярії господарського суду Миколаївської області, тобто строк розгляду справи закінчується 02.11.13 року. Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 31.10.2013 року продовжено строк розгляду справи на 15 днів, тобто строк розгляду справи закінчується 18.11.13 року (з урахуванням того, що останній день строку 17.11.13 року припадає на вихідний день).
Тобто, 18.11.13 року останній день строку розгляду справи, а відтак, в суду відсутні правові підстави для відкладення розгляду справи. Крім того, судом враховано, що учасники процесу були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи телефонограмою від 13.11.13 року (арк. справи 151-154).
Враховуючи вищевикладене, судом відмовлено у задоволенні клопотань учасників процесу про відкладення розгляду справи.
В судовому засіданні 18.11.2013 року оголошувалась перерва для надання представникам відповідача та третьої особи можливості ознайомитися з матеріалами справи.
Під час перерви в судовому засіданні 18.11.2013 року до канцелярії господарського суду Миколаївської області від позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи документів згідно вказаного переліку, а саме:
- ксерокопії вимоги від 01.10.10 року, направлені на адресу ПП «Віланік-Сервіс», ПНВП «Віланік», Худякову М. В., Худякову В. Ю., про виконання основного зобов'язання за Кредитним договором та можливого звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання зобов'язань за Кредитним договором (арк. справи 166-170);
- ксерокопії поштових квитанцій про направлення вищевказаних вимог від 01.10.10 року (арк. справи 171);
- лист Ленінського відділу ДВС Миколаївського міського управління юстиції вих. № 47181 від 25.09.13 року (арк. справи 172-174).
Вказані документи долучено судом до матеріалів справи.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним.
04.11.09 року між Публічним акціонерним товариством "Універсал Банк" (далі - Банк, позивач) та Приватним науково-виробничим підприємством "Віланік" (далі - Позичальник) укладено Кредитний договір № ВL10807 (далі - Договір), відповідно до умов якого Банк зобов'язався встановити Позичальнику ліміт кредитної лінії: з 04.11.2009 року до 31.01.2010 року - в межах суми 300 000, 00 грн., з 01.02.2010 року і до кінця дії Договору - в межах суми 200 000, 00 грн., а Позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредитні кошти, надані в межах ліміту кредитної лінії, та сплатити плату за користування кредитної лінією в порядку та на умовах, зазначених у Договорі (п. 1.1 Договору).
Позивач вказує, що умови Договору виконані ним належним чином, що підтверджується випискою по особовому рахунку Позичальника. Проте, Позичальник належним чином умови Договору не виконував, у зв'язку з чим виникла заборгованість.
Так, станом на 24.04.2013 року Позичальником прострочено виконання зобов'язань щодо повернення нарахованих за Договором відсотків, в результаті чого Позичальнику було донараховано 598 817, 32 грн., в тому числі: заборгованість по кредиту в сумі 299 899, 39 грн., заборгованість по відсотках в сумі 104 404, 91 грн., заборгованість по підвищеним відсоткам в сумі 194 513, 02 грн.
В забезпечення виконання зобов'язань за Договором між Банком (далі - Іпотекодержатель) та Приватним підприємством "Віланік-Сервіс" (далі - відповідач, Іпотекодавець) було укладено Договір іпотеки від 06.11.2009 року, відповідно до умов якого Іпотекодавець передає в іпотеку наступне нерухоме майно (далі - Предмет іпотеки), а саме: нежитлові приміщення з № 6-1 по № 6-9, загальною площею 128, 80 кв.м. цокольного поверху в літері А-9, що знаходяться за адресою: м. Миколаїв, пр. Леніна, 16/4 та належать Іпотекодавцю на праві власності.
Позивачем зазначено, що у зв'язку з порушенням Позичальником умов Договору та виникненням заборгованості, Банк має право задовольнити свої вимоги за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки.
Із посиланням на приписи ст. 526, 549, 551, 589, 590, 611, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 345 Господарського кодексу України, Закону України "Про іпотеку" та на умови Кредитного договору та Договору іпотеки позивач просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки.
Представники відповідача та третьої особи, як вказано вище, в судовому засіданні 18.11.2013 року зазначили, що не отримували копію позовної заяви та долучених до неї матеріалів, а тому не мають можливості надати пояснення по суті спору. Вимоги ухвал суду від 12.11.2013 року відповідачем та третьою особою не виконано, витребувані документи не подано.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України неподання позивачем витребуваних судом документів без поважних причин або нез'явлення представника позивача у судове засідання на виклик суду незалежно від причин є підставами для залишення позову без розгляду.
Таким чином, наведена норма встановлює дві окремі та самодостатні підстави для залишення позову без розгляду.
Відповідно до п. 4.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" з останніми змінами від 29.05.2013 року при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов:
- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання;
- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;
- позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин. Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про неможливість розгляду даної справи за наявними матеріалами з огляду на наступне.
Ухвалами господарського суду Миколаївської області від 24.09.2013 року, 15.10.2013 року, 31.10.2013 року та від 12.11.2013 року позивача зобов'язано подати суду (з урахуванням часткового виконання вимог суду):
- докази направлення позовної заяви з додатками на адресу відповідача, а саме: оригінал поштового чеку та опису вкладення у цінний лист;
- докази направлення позовної заяви з додатками на адресу третьої особи ПНВП "Віланік";
- довідку про включення відповідача в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України на час розгляду справи в суді;
- інформацію щодо депозитних ставок, що використовуються при розрахунку позовних вимог відповідно до п. 1.5.1 Кредитного договору;
- письмові пояснення щодо невідповідності сум, зазначених в розрахунку та виписці по особовому рахунку позичальника.
- докази, які підтверджують, що станом на день розгляду справи спірне майно не відчужене (п. 6.2, 6.3 Договору іпотеки);
- докази направлення боржнику повідомлення відповідно до п. 4.3 Договору іпотеки;
- докази, які підтверджують, що кошти за наказом № 16/212/10 не стягнуті.
Вимог ухвал суду не виконано, витребувані документи суду не подано, жодної причини неможливості виконання вимог суду позивачем не наведено.
Відтак, неподання позивачем суду витребуваних згідно ухвал суду доказів, які б підтверджували викладені в позовній заяві обставини, перешкоджає розгляду справи.
Вказані докази мають істотне значення для встановлення обставин справи та їх належної правової оцінки у світлі заявлених вимог, оскільки їх відсутність позбавляє суд можливості встановити наявність порушеного права позивача.
Визначеність документів, потрібних для вирішення заявленого позову, підтверджена змістом ухвал суду. Неподання витребуваних судом доказів перешкоджає вирішенню спору по суті, враховуючи наступне.
Предметом спору у даній справі є вимога про звернення стягнення на нерухоме майно, яке належить Приватному підприємству «Віланік-Сервіс».
Відповідно до п. 1.2.3 Кредитного договору погашення грошових зобов'язань Позичальником за Договором повинно здійснюватися наступним чином: другого робочого дня кожного поточного місяця (починаючи з місяця, що слідує за місяцем встановлення ліміту кредитної лінії) Позичальником має бути сплачена сума мінімального платежу відповідно до умов Договору; не пізніше 31.10.2010 року Позичальник зобов'язується повернути всю суму кредиту, наданого в межах ліміту кредитної лінії; всі вищевказані грошові зобов'язання Позичальника сплачуються шляхом перерахування/переказу сум існуючих грошових зобов'язань Позичальника на рахунок Банку.
Відповідно до п. 1.5.1 Договору за користування кредитними коштами, наданими за Договором, Позичальник зобов'язується сплачувати проценти в порядку та на умовах, визначених Договором.
За користування кредитними коштами (всією сумою або частиною) без порушення встановлених Договором (в т.ч. графіком погашення платежів) строку/термінів погашення кредиту/його частини встановлюється звичайна процентна ставка, розмір якої визначається за наступною формулою:
"Звичайна процентна ставка" = "Депозитна ставка" плюс 5,5% річних.
За користування кредитними коштами (всією сумою або частиною) понад встановлені Договором (в т.ч. графіком погашення платежів) строк/терміни погашення кредиту/його частини встановлюється Підвищена процентна ставка, розмір якої визначається за наступною формулою:
"Підвищена процентна ставка" = подвійна "Звичайна процентна ставка".
Відповідно до п. 2 Додаткової угоди № 1 від 16.03.10 року до Кредитного договору сторони погодили, що станом на дату укладання цієї Додаткової угоди заборгованість позичальника за сумою кредиту (яка надана позичальнику та не повернута кредитору) за договором становить 186 138, 68 грн . (арк. справи 92).
В забезпечення виконання зобов'язань за Договором між Банком (далі - Іпотекодержатель) та Приватним підприємством "Віланік-Сервіс" (далі - відповідач, Іпотекодавець) було укладено Договір іпотеки від 06.11.2009 року, відповідно до умов якого Іпотекодавець передає в іпотеку наступне нерухоме майно (далі - Предмет іпотеки), а саме: нежитлові приміщення з № 6-1 по № 6-9, загальною площею 128, 80 кв.м. цокольного поверху в літері А-9, що знаходяться за адресою: м. Миколаїв, пр. Леніна, 16/4 та належать Іпотекодавцю на праві власності.
Відповідно до п. 4.1 Договору іпотеки звернення стягнення здійснюється Іпотекодержателем у випадках та на підставах, передбачених законодавством України, у разі порушення будь-якого основного зобов'язання, що забезпечено іпотекою.
Відповідно до п. 4.3 Договору іпотеки у випадках порушення Іпотекодавцем зобов'язань за цим Договором та/або Боржником будь-якого основного зобов'язання , що забезпечене іпотекою за цим Договором, Іпотекодержатель надсилає Іпотекодавцю та/або Боржнику повідомлення, оформлене відповідно до вимог Закону України «Про іпотеку».
Відповідно до ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.
Відповідно до Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з кредитних правовідносин, Верховного Суду України, вирішуючи спори цієї категорії (звернення стягнення на майно, передане в іпотеку чи в заставу), суду принципово необхідно встановити факт невиконання або неналежного виконання основного зобов'язання, лише за цієї умови суд й має право звернути стягнення на предмет іпотеки/застави.
Позивачем зазначено, що Позичальником порушено умови Кредитного договору ВL10807 від 04.11.2009 року (далі - Договір), що призвело до виникнення заборгованості в сумі 598 817, 32 грн., в тому числі: заборгованість по кредиту в сумі 299 899, 39 грн., заборгованість по відсотках в сумі 104 404, 91 грн., заборгованість по підвищеним відсоткам в сумі 194 513, 02 грн.
При цьому, судом встановлено наступне.
Позивачем не подано суду інформацію щодо депозитних ставок, що використовуються при розрахунку позовних вимог відповідно до п. 1.5.1 Кредитного договору; письмові пояснення щодо невідповідності сум, зазначених в розрахунку та виписці по особовому рахунку позичальника.
Неподання вищевказаних доказів унеможливлює здійснення судом перевірки розміру заборгованості та встановлення факту порушеного права позивача в частині виконання основного зобов'язання за Кредитним договором. З поданого суду розрахунку також не вбачається чи враховано в ньому стягнуті за наказом господарського суду Миколаївської області від 28.02.11 року по справі 16/212/10 грошові кошти (арк. справи 21). Крім того, як вказано вище, п. 2 Додаткової угоди № 1 від 16.03.10 року до Кредитного договору сторони погодили, що станом на дату укладання цієї Додаткової угоди заборгованість позичальника за сумою кредиту (яка надана позичальнику та не повернута кредитору) за договором становить 186 138, 68 грн . (арк. справи 92), що не відображено в розрахунку та додатково підтверджує неузгодженість у розрахунках позивача.
Позивачем також не подано суду докази, які підтверджують, що станом на день розгляду справи спірне майно не відчужене (п. 6.2, 6.3 Договору іпотеки).
Судом також враховано наступне.
Відповідно до п. 2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" з останніми змінами від 29.05.2013 року письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (стаття 36 ГПК). Якщо документи, які мають значення для правильного вирішення спору, і підписи на них виготовлені стороною за допомогою будь-яких технічних засобів, то такі документи повинні прийматись господарським судом як письмові докази, досліджуватись та оцінюватись за загальними правилами ГПК.
Копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 N 55, а разі якщо інструкціями з діловодства, які діють у відповідних органах, підприємствах, установах і організаціях установлено додаткові вимоги щодо оформлення копій, - також і цих вимог.
Правила нотаріального засвідчення копій документів встановлюються чинним законодавством.
У разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам вони не вважаються належними і допустимими доказами і не беруться судом до уваги у вирішенні спору .
Подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності).
Подані представником позивача згідно заяви від 18.11.13 року докази направлення боржнику повідомлення відповідно до п. 4.3 Договору іпотеки, а саме: ксерокопії вимоги від 01.10.10 року, направлені на адресу ПП «Віланік-Сервіс», ПНВП «Віланік», Худякову М. В., Худякову В. Ю., про виконання основного зобов'язання за Кредитним договором та можливого звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання зобов'язань за Кредитним договором (арк. справи 166-170) та ксерокопії поштових квитанцій про направлення вищевказаних вимог від 01.10.10 року (арк. справи 171) не можуть в розумінні ст. 36 ГПК України вважатись належними та допустимими доказами у справі та братись до уваги при вирішенні даного спору, оскільки вони не засвідчені позивачем жодним чином. Відтак, з урахуванням викладеного, в суду також відсутні правові підстави для встановлення факту порушеного права позивача та встановлення факту дотримання/недотримання позивачем вимог ст. 35 Закону України «Про іпотеку» та п. 4.3 Договору іпотеки, укладеного між сторонами.
Не засвідчені належним чином також наступні документи, подані позивачем: виписка з особового рахунку (арк. справи 117-135); заяви на видачу траншу від 16.12.09 року, від 11.03.10 року (арк. справи 145-146), виписки з Єдиного державного реєстру станом на 08.10.09 року № 401781 та № 401783 зі строком дії 30 днів з дати видачі (арк. справи 88-91).
Оригіналів вищевказаних документів суду пред'явлено не було.
Судом також враховано, що позивачем не виконано вимог ухвал суду те не подано суду доказів направлення позовної заяви з додатками на адресу відповідача, а саме: оригінал поштового чеку та опису вкладення у цінний лист, а також доказів направлення позовної заяви з додатками на адресу третьої особи ПНВП "Віланік".
З огляду на визначені статтями 4 2 і 4 3 ГПК засади рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності судового процесу, господарський суд зобов'язав позивача надіслати відповідні копії цим учасникам судового процессу (відповідачу та третій особі) і подати суду докази такого надіслання у визначений ним термін. Невиконання вимог позивачем є порушенням прав інших учасників процесу на справедливий розгляд справи та порушення основних засад судочинства таких як законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ст. 129 Конституції України).
За таких обставин, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій з метою отримання доказів, необхідних для вирішення спору.
Вимоги ухвал суду не виконано, причини невиконання суду не повідомлені. Крім того, судом враховано, що у позивача було достатньо часу для надання суду витребуваних доказів (з дня порушення провадження у справі 03.09.2013 року по день розгляду справи 18.11.2013 року (більше двох місяців) з урахуванням продовження строку розгляду справи). Судом також враховано обмежений ст. 69 ГПК України двомісячний строк розгляду справи та можливість продовження строку розгляду справи лише на 15 днів. Отже, невиконання позивачем без поважних причин вимог суду, достатність наданого позивачу часу для виконання вимог суду, закінчення строку розгляду справи унеможливлює розгляд даної справи по суті.
Враховуючи неможливість встановлення відповідних обставин за допомогою інших засобів доказування, заявлений позов підлягає залишенню без розгляду у зв'язку із наявністю всіх умов, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 81 ГПК України про залишення позову без розгляду виноситься ухвала, в якій можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Стаття 7 Закону України "Про судовий збір" встановлює випадки повернення судового збору. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 7 Закону сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням); 5) закриття провадження у справі.
У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
Пунктом 4.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" з останніми змінами та доповненнями від 29.05.2013 року встановлено, що у вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що за змістом пунктів 4 і 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" і залишення позову без розгляду тягне за собою повернення сплачених сум судового збору (за винятком випадку, коли позов залишено без розгляду в зв'язку з повторною неявкою представника позивача на виклик у засідання господарського суду, якщо таке нез'явлення перешкоджало вирішенню спору).
Відповідно до п. 5-5.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 року статтею 7 Закону врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, які визначено цією статтею і перелік яких є вичерпним.
Як вбачається з поданих суду платіжних доручень № 1780/11 від 13.08.2013 року на суму 3 441, 00 грн., № 1780/8 від 23.10.2013 року на суму 1 173, 53 грн., № 1780/9 від 23.10.2013 року на суму 8 535, 35 грн. (арк. справи 5, 136, 137) позивачем сплачено судовий збір в сумі 13 149, 88 грн.
Оскільки підставою для залишення позову без розгляду в спірному випадку є неподання позивачем витребуваних господарським судом доказів, необхідних для вирішення спору, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позивачу Публічному акціонерному товариству "Універсал Банк" з Державного бюджету України 13 149, 88 грн. - витрат по сплаті судового збору.
Суд вважає за необхідне зазначити, що згідно ч. 4 ст. 81 ГПК України після усунення обставин, які зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.
Керуючись ст. 124, 129 Конституції України, Законом України "Про судовий збір", ст. 44, п. 5 ч. 1 ст. 81, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
залишити без розгляду позов Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" (код ЄДРПОУ 21133352) до відповідача Приватного підприємства "Віланік-Сервіс" (код ЄДРПОУ 230088204) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватного науково-виробничого підприємства "Віланік" (код ЄДРПОУ 13862186) про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Повернути позивачу Публічному акціонерному товариству "Універсал Банк", вул. Автозаводська, буд. 54/19, м. Київ, 54055, адреса для листування: вул. В. Висоцького, 25, кв. 68, м. Одеса, 65123 (код ЄДРПОУ 21133352) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 13 149, 88 грн. (тринадцять тисяч сто сорок дев'ять грн. 88 коп.), сплачений згідно платіжних доручень № 1780/11 від 13.08.2013 року на суму 3 441, 00 грн., № 1780/8 від 23.10.2013 року на суму 1 173, 53 грн., № 1780/9 від 23.10.2013 року на суму 8 535, 35 грн., у зв'язку із залишенням позову без розгляду, про що видати ухвалу про повернення судового збору після набрання даною ухвалою законної сили.
Після усунення обставин, які зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.
Ухвала може бути оскаржена відповідно до ст. 93-95, 106 ГПК України.
Суддя Е.М. Олейняш
Суд | Господарський суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 18.11.2013 |
Оприлюднено | 22.11.2013 |
Номер документу | 35406262 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Миколаївської області
Олейняш Е.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні