Постанова

від 06.11.2013 по справі 826/14277/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 листопада 2013 року 11:27 № 826/14277/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А. при секретарі судового засідання Руденко Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - Соколова О.В., Євчук Н.Р. (довіреність від 03.10.2013 р.)

від відповідача - Киричека О.О. (довіреність від 29.08.2013 р. № 1012/9/10.1-05)

від третьої особи-1 : не з'явився

від третьої особи-2 : не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сантрейд» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників третя особаПриватне підприємство «Ространсагро» третя особаТовариство з обмеженою відповідальністю «Стилторг» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Дочірнє підприємство з іноземною інвестицією «Сантрейд» з позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.06.2013 № 0000324050, відповідно до якого позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем «податок на прибуток» на 311 693 грн. за основним платежем.

Позивач зазначає, що висновки податкового органу, покладені в основу оскаржуваного рішення, ґрунтуються по суті на безтоварності операцій, проведених позивачем з його контрагентами, висновки щодо чого у свою чергу ґрунтуються на відсутності у контрагентів відповідних ресурсів, необхідних для здійснення діяльності та спірних операцій.

У той же час, як по суті зазначає позивач, за операціями з контрагентами позивач здійснював придбання кукурудзи та пшениці, а також надалі здійснював експорт продукції. Операції, як зазначає позивач, фактично проведені, їх проведення документально оформлено.

З огляду на наведене позивач вважає законним та обґрунтованим формування спірних сум податкових вигод та, відповідно, таким, що не ґрунтуються на положеннях законодавства оскаржуване повідомлення-рішення. Виходячи з наведеного позивач просить задовольнити позов.

Відповідач, надавши заперечення проти позову, просить у задоволенні позову відмовити з підстав, викладених в акті перевірки та наведених запереченнях.

Третя особа - ТОВ Ространсагро» отримало 08.10.2013 р. ухвалу суду про залучення товариства в якості третьої особи та надала пояснення щодо взаємовідносин із позивачем та матеріали на підтвердження викладених обставин, підтвердивши у цих поясненнях реальність спірних операцій.

Третя особа - ТОВ «Стилторг» ухвалу суду не отримало з незалежних від суду причин, зокрема, як зазначено поштою, поштове повідомлення не вручене «за закінченням терміну зберіганн», у зв'язку з чим та в силу вимог абз. 2 ч. 3 ст. 167, ч. 4 ст. 33, ч. 11 ст. 35 КАС України ухвала суду вважаться належним чином врученою третій особі, а третя особа вважається належним чином повідомленою про розгляд справи.

У той же час, треті особи в судове засідання не з'явилася, доказів поважності причин неприбуття не надали. Враховуючи наведене, а також відсутність підстав для відкладення розгляду справи, строки розгляду справи, те, що явка третіх осіб не визнавалася обов'язковою, розгляд справи не відкладався та справу розглянуто на підставі наявних матеріалів.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 06.11.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення представників осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Міжрегіональним Головним управлінням Міндоходів - Центральним офісом з обслуговування великих платників проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП «»Сантрейд» (код з ЄДР 25394566) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «»Ространсагро» (код з ЄДР 33429448) за період з 0108.2011 р. по 31.08.2011 р. та ТОВ «Стилторг» (код з ЄДР 37400878) за період з 01.10.2011 р. по 30.04.2012 р.

За результатами перевірки складено акт від 03.06.2013 р. № 635/40-50/25394566 (далі - Акт перевірки).

Зазначено, що відповідно до баз даних ДПС, податкової звітності та інших джерел інформації, одержаних в ході проведення перевірки, встановлено укладання цивільно-правових відносин та проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

В Акті вказується про встановлення взаємовідносин з ПП «Ространсагро» та ТОВ «Стилторг».

Вказується про надходження акту від 14.06.2012 р. № 1846/22-9/37400878 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Стилторг» в якому зазначено, що при проведенні перевірки використано висновок щодо наявності ознак фіктивності та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності та висновок спеціаліста. Не встановлено факт передачі товарів ТОВ «Стилторг» контрагентам-покупцям, у т.ч. ДП «Сантрейд», у зв'язку з відсутністю (не наданням до перевірки) договорів, актів, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

Перевіркою (відносно контрагента) встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність транспорту, устаткування, що необхідне для здійснення діяльності. Загальна чисельність працюючих на зазначеному підприємстві - 1 особа. У зв'язку з наведеним, як зазначає податковий орган, здійснення діяльності є неможливим.

Вказується, що за результатами зустрічної звірки встановлено відсутність реального здійснення операцій.

Відносно другого контрагента зазначається, що в акті від 29.01.2013 р. № 20/22/33429448 про результати позапланової невиїзної перевірки ПП «Ространсагро» за відносинами з ТОВ «Скрап-Мет», в якому зазначено про наявність результатів дослідження підписів керівника ТОВ «Скрап-Мет» на реєстраційних документах товариства та встановлено їх виконання іншими особами у зв'язку з чим порушено кримінальну справу. У той же час вказується, що ПП «Ространсагро» не надано ТТН, договору-заявки на перевезення. Зазначено, як зазначається в акті, підтверджує відсутність відвантаження, транспортування та отримання ТМЦ. Зазначається про недоведеність факту відпуску пшениці на адресу ПП «Ространсагро», що не дає можливості встановити факт переходу права власності. ПП «Ространсагро» до перевірки не надано, а перевіркою не встановлено документів, оформлених відповідно з вимогами чинного законодавства, що не дає можливості індетифікувати осіб, які брали участь у здійсненні операцій, оскільки на підприємстві відсутні будь-які акти, ТТН про передачу товару від ТОВ «Скрап-Мет». Зазначається, що цими підприємствами декларувались операції з контрагентами без мети реального настання правових наслідків, а з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, у зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини державного бюджету.

Зазначається також, що ПП «Ространсагро» не мало необхідних умов для виконання постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

З огляду на відсутність ТТН щодо перевезення товару на користь ПП «Ространсагро» податковий орган приходить до висновку про не встановлення факту реального здійснення господарських операцій.

У взаємозв'язку з наведеним в Акті перевірки зазначається, що перевіркою повноти визначення валових витрат за період, що перевірявся, встановлено їх завищення всього на 1 355 187 грн., у т.ч. за 3 кв. 2011 р. на суму 901 315 грн., за 4 кв. 2011 р. на 453 872 грн.

В контексті наведеного зазначається, що між ДП «Сантрейд» та ТОВ «Стилторг» укладено низку договорів, а саме:

- від 14.11.2011 р. № 4500599873 на поставку 64,16 т. кукурудзи по ціні без ПДВ 1730 грн. за 1 т., вартістю 110 996,80 грн. ПДВ - 0. Умови поставки - EXW (франко-зерновий склад/елеватор) Вигоднянська філія;

- від 06.12.2011 р. № 4500603186 на поставку 97 т. кукурудзи по ціні 1610 грн. без ПДВ вартістю 156 170 грн. ПДВ - 0. Умови поставки - СРТ (доставлено до) Миколаївський МТП;

- від 06.12.2011 р. № 4500603045 на поставку 31,84 т. кукурудзи по ціні 1600 грн. вартістю 50944 грн. ПДВ - 0. Умови поставки - СРТ (доставлено до) Миколаївський МТП;

- від 04.12.2011 р. № 4500602751 на поставку 36,72 т. кукурудзи по ціні 1580 грн. без ПДВ вартістю 58017,60 грн. ПДВ - 0. Умови поставки - СРТ (доставлено до) Миколаївський МТП;

- від 08.12.2011 р. № 4500603435 на поставку 48,59 т. по ціні 1600 грн. вартістю 77 744 грн. ПДВ - 0. Умови поставки - EXW (франко-зерновий склад/елеватор) Вигоднянська філія;

Перелік договорів визначений у таблиці на стор. 10 Акту перевірки.

Під час перевірки встановлено, що позивачу в період 14.11.2011 р., 06.12.2011 р., 04.12.2011 р., 08.12.2011 р. виписано податкові накладні, зазначені у таблиці на стор. 10 Акту перевірки на загальну кількість товару 278,31 т., де сума ПДВ - 0, загальна вартість товару 453 872,40 грн. Зазначається, що на ті самі дати оформлено видаткові накладні на ті самі суми.

Надалі на стор. 11 Акту перевірки зазначається, що передача та зберігання товару здійснювалось згідно з актами від 14.11.2011 р. та від 08.12.2011 р. на зерновому складі позивача (ДП «Сантрейд») у с. Вигода, Одеської обл. в кількості 64,16 т. та 48,59 т. (за першим та останнім договором). Прийнято на зберігання від ДП «Сантрейд». Загальна кількість 112,75 т.

Окрім того, встановлено, що за рахунок ТОВ «Стилторг» здійснювалось також транспортування продукції, про що станом на 02.08.2011 р., 06.12.2011 р., 04.12.2011 р. оформлено ТТН, перелік яких відображений на стор. 11 Акту перевірки. Зокрема, згідно цих ТТН замовником/вантажовідправником є ТОВ «Стилторг», вантажоодержувач - ТОВ «Трінтур-Екс»/експортер ДП «Сантрейд». Номенклатура поставки - кукурудза. Загальна кількість - 36,84 т., 32,61 т., 32,83 т., 31,93 т., 31,82 т., а загалом 166,03 т.

Під час перевірки встановлено проведення розрахунків (стор. 11 Акту перевірки).

Податковим органом визнається, що позивач є експортером продукції, яка придбана у ТОВ «Стилторг». Обсяг поставки склав 453872 грн., ПДВ - 0. До складу витрат включена сума 453 872 грн. Вказується на відображення операцій у бухгалтерському обліку.

Окрім того, на стор. 12 Акту перевірки у таблиці визначено перелік 11 договорів, укладених 02.08.2011 - 05.08.2011 р., 07.08.2011 р., 08.08.2011 р., 11.08.2011 р. між позивачем та ПП «Ространсагро» на поставку позивачу пшениці 6, 5, 3 класу по цінам від 1550 грн. за 1 т. до 1650 грн. без ПДВ за 1 т. Умови поставки - Умови поставки - СРТ (доставлено до) Миколаївський МТП.

Загалом оформлено видаткових накладних в період 02.08.2011 р. - 05.08.2011 р., 08.08.2011 р., 11.08.2011 р. на поставку 936,92 т. на суму 1 521 171 грн. ПДВ - 0. Вказується на виставлення рахунків-фактур.

Зазначається в Акті перевірки, що транспортування товару за умовами договору здійснювалось за рахунок ПП «Ространсагро» та оформлено ТТН, визначеними у таблиці на стор. 13 Акту перевірки. Згідно з цими ТТН, замовником/вантажовідправником є ПП «Ространсагро», вантажоодержувачем є ТОВ «Грінтур-Екс»/експортер ДП «Сантрейд». Загальна кількість продукції - 962,8 т.

Податковим органом вказується, що ДП «Сантрейд» є експортером сільськогосподарської продукції, у т.ч. пшениці, яка придбана у ПП Ространсагро».

Надалі також зазначається, що всього за перевіряємий період обсяг поставки від ПП «Ространагро» на ДП «Сантрейд» склав 1 521 171 грн., в т.ч. сільськогосподарська продукція - пшениця, яку отримано по ланцюгу постачання від ТОВ «Скрап-Мет» на суму постачання 901 315 грн.

Таким чином, виходячи із змісту Акту перевірки, де аналізуються спірні операції, податковий орган по суті підтверджує фактичне постачання продукції на адресу позивача його контрагентами (третіми особами) та подальший рух продукції на експорт.

У той же час, податковий орган зазначає, що враховуючи факти, викладені у розділі 3 Акту перевірки, перевіркою не встановлено реальність здійснення господарської діяльності ПП «Ространсагро» з отримання товарів від ТОВ «Скрап-Мет» у серпні 2011 року на загальну суму 3800000 грн. та подальшої реалізації на адресу покупців, у т.ч. ДП «Сантрейд». Також не встановлено руху товарів від ТОВ «Ститорг» на ДП «Сантрейд».

Виходячи з наведеного, податковий орган приходить до висновку про порушення позивачем п. 138.2., 139.1.9. ПК України про завищення витрат за операціями із зазначеними контрагентами на 1 355 187 грн., що, на думку податкового органу, призвело до заниження податку на прибуток за 3-4 кв. 2011 р. на 311 693 грн.

На підставі зазначених вище висновків Акту перевірки прийнято оскаржуване рішення.

Проаналізувавши у взаємозв'язку з вищенаведеним положення ПК України, а саме:

- п/п. 14.1.191. (щодо визначення «постачання товарів»), п/п. 14.1.202. (щодо визначення «продаж (реалізація) товарів»), п/п. 14.1.36. ПК України (щодо визначення терміну «господарська діяльність»)

- (щодо оподаткування прибутку підприємств, щодо формування витрат ), а саме: п/п. 14.1.27. (щодо визначення терміну «витрати»), п/п. 134.1.1. (щодо об'єкту оподаткування); п. 138.1. (щодо складу витрат, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування), п/п. 14.1.228. (щодо визначення поняття «собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг»), п/п. 138.2. (щодо визнання витрат на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат), п/п. 138.4. (щодо періоду визнання витрат, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг), п/п. 137.1. (дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг; дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар), п/п. 139.1.3. ПК України (не включаються до складу витрат суми попередньої (авансової) оплати товарів, робіт, послуг; п/п. 139.1.9 (щодо не включення до складу витрат тих витрат, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами),

- а також п/п. 16.1.2., 16.1.3., п. 44.1. ПК України (щодо ведення обліку та підтвердження даних обліку) та положення ч. 2. ст. 3., ч. 1 ст. 9, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суд приходить до наступних висновків.

Так, податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мають бути видані за фактично вчиненою операцією.

У той же час, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод, виникають за наявності сукупності обставин та підстав , з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість формування спірних сум податкових вигод та які є передумовою його формування.

Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: (1) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; (2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; (3) придбання товарів/послуг з метою їх використання в господарській діяльності; (4) наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій.

У той же час, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв'язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування витрат , зокрема , це: не пов'язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності), фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій, та, крім того, відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів.

У взаємозв'язку з вищенаведеним, суд, вирішуючи спір по суті, також зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача , якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому , вирішуючи з урахуванням наведених вище обставин та норм законодавства спір по суті, суд виходить також з того, що при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку, на що звертає увагу у своєму роз'ясненні ВАС України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11.

Окрім того , вирішуючи спір по суті, суд також виходить з того, що суб'єкт владних повноважень не має права , обґрунтовуючи правомірність свого рішення, посилатися на підстави, які не враховувалися ним при ухваленні оспорюваного рішення, тобто оскаржуване рішення оцінюються судом виходячи з доведеності з боку податкового органу тих обставин (фактичних підстав) і норм права (юридичних підстав), які наведені податковим органом в Акті перевірки , що забезпечує дотримання принципу правової визначеності при вирішенні спірних взаємовідносин.

В даному випадку , як приходить до висновку суд, відповідач, в порядку виконання обов'язку, визначеного ч. 2 ст. 71 КАС України, та з урахуванням приписів ч. 1 ст. 138 КАС України (щодо предмету доказування), не довів належними та допустимими доказами наявності обставин, які б свідчили про порушення позивачем податкового законодавства, наявність яких би призводила до невизнання права позивача на формування спірних сум податкових вигод, а відтак ДПІ не довела законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення.

Доводи, покладені ДПІ в основу висновків Акту перевірки та оскаржуваного рішення, є доволі гіпотетичними та неприпустимо спрощеними , висновки ДПІ по суті ґрунтуються на припущеннях та недоведених обставинах, які, до того ж, не забезпечені логічним зв'язком між собою , з огляду на що висновки Акту перевірки не можуть бути підставою для висновків про порушення позивачем податкового законодавства за відносинами із зазначеним контрагентом та підставою для прийняття спірного рішення.

Зокрема, у запереченнях на позов податковий орган посилається, крім іншого, на поставки між позивачем та контрагентами ячменю та соняшника, які, однак, не були предметом поставки за спірними операціями.

У той же час , сукупність досліджених судом під час розгляду справи первинних, платіжних, облікових та звітних документів, інших відомостей, зокрема: документів складського обліку, ТТН щодо транспортування, тобто сукупність тих відомостей та документів, які зазвичай супроводжують та підтверджують виконання операцій такого роду, не дає підстав для сумніву щодо фактичного здійснення спірних операцій, для висновку про нездійснення спірних операцій контрагентом позивача та про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум податкових вигод.

Напроти, сукупність цих та інших супроводжуючих документів, як-то: документально підтверджені відомості щодо наявності трудових ресурсів у позивача, реєстри автомобілів, прийнятих на ММТП, картки обліку експортного вантажу, ТТН, складські квитанції щодо оформлення/переоформлення продукції на позивача та документальні відомості щодо оприбуткування продукції з автотранспорту, сертифікати відповідності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки, угода з ТОВ «Грінтур-Екс» щодо перевалки, зберігання на зерновому складі вантажів на території ММТП та щодо організації експорту, угода від 05.11.2011 р. з митним брокером ТОВ «Нортроп» та первинні документи до нього, оборотні відомості складського руху товарів, перелік реєстрів прибуткових документів, реєстри накладних на прийняте зерно з визначенням якісних характеристик, документи, первинні документи щодо надання послуг з навантажувально-розвантажувальних робіт, експортний контракт від 07.11.2011 р. з митною декларацією до нього, а також розписки капітана судна, підтверджують як фактичне придбання позивачем у контрагентів продукції, так і її подальший рух.

При цьому, у тих випадках, коли продукція постачалася на умовах франко-склад, як зазначено вище та по суті визнається відповідачем, передача оформлювалась актами за участю товарного складу, що супроводжувалось оформленням складської квитанції.

Окрім того, у випадках поставки продукції на умовах СРТ, як вже зазначалося та визнається відповідачем, за рахунок ТОВ «Стилторг» здійснювалось транспортування продукції, про що оформлено ТТН. Як зазначалося, згідно цих ТТН замовником/вантажовідправником є ТОВ «Стилторг», вантажоодержувач - ТОВ «Грінтур-Екс» (експедитор)/експортер ДП «Сантрейд».

Щодо відносин з ПП «Ространсагро», як зазначалося вище та визнається податковим органом, транспортування товару здійснювалось за рахунок ПП «Ространсагро» та оформлено ТТН, згідно з якими замовником/вантажовідправником є ПП «Ространсагро», вантажоодержувачем є ТОВ «Грінтур-Екс» (експедитор)/експортер ДП «Сантрейд».

Наведені ТТН містять необхідний обсяг деталізованої інформації щодо товару та осіб, задіяних у зв'язку з перевезенням.

При цьому, загальний обсяг продукції за ТТН, виходячи у т.ч. з відомостей Акту перевірки, охоплює обсяг продукції, переданий позивачу за первинними документами.

Слід додати, що реальність операцій по суті підтверджується і самим відповідачем в Акті перевірки.

Щодо зазначених операцій слід також зазначити, що наведені операції є по суті операції з перепродажу контрагентами продукції, що загалом не заборонено законодавством, та організація наведених операцій не потребує значних організаційних ресурсів.

При цьому, під час розгляду справи ДПІ не наведено жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов'язаність операцій з господарською діяльністю позивача, фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Під час розгляду справи ДПІ не надано: рішення суду, прийнятого в порядку ст. 234 ЦК України щодо фіктивності правочину, тобто щодо вчинення правочину без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином; рішення суду про визнання правочину з контрагентом недійсним з підстав його суперечності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, як-то передбачено приписами ч. 3 ст. 228 ЦК України; рішення суду, яке б було прийнято в порядку ст. 207 ГК України щодо визнання недійсними спірних операцій з підстав їх невідповідності вимогам закону, або вчинення їх з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Судом під час розгляду справи також не встановлено обставин, які б відповідно до конкретних норм ЦК України свідчили про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами.

В контексті наведеного слід також зазначити, що під час розгляду справи не надано рішення суду, яке б набрало законної сили та яке б було прийнято в порядку ст. 55 1 ГК України («Фіктивна діяльність суб'єкта господарювання») , яким би встановлювалась реєстрація та діяльність контрагента позивача без відома засновника, його реєстрація на підроблені , втрачені документи або реєстрація на осіб, які не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження, реєстрації/ перереєстрації цього підприємства на підставних осіб.

Суд, крім іншого та в контексті наведеного наголошує також на тому, що згідно з усталеною судовою практикою вищих судових інстанцій, можливі порушення податкового законодавства з боку контрагентів позивача, чого в даному випадку не доведено ДПІ належними та допустимими доказами, за відсутності доказів протиправної змови учасників операцій з метою отримання позивачем (покупцем) необґрунтованої податкової вигоди, не є підставою для позбавлення покупця сформованих податкових вигод за фактично вчиненою операцією.

Відносно ж наданих податковим органом вже під час розгляду справи висновків спеціаліста, слід зазначити, що зазначені висновки не стосуються первинних документів за спірними операціями, а отже не спростовують їх юридичної значимості.

Відтак, відповідачем по суті не надано в порядку виконання обов'язку, передбаченого ч. 2 ст. 71 КАС України, будь-яких належних та допустимих доказів, не доведено наявності обставин та підстав, які б відповідно до вищезгаданих положень податкового законодавства та законодавства з питань бухгалтерського обліку унеможливлювали формування позивачем спірних сум витрат та податкового кредиту за вищезгаданими операціями, які б свідчили про нездійснення спірних операцій та юридичну дефектність первинних документів за спірними операціям та не доведено непереборних обставин, які б унеможливлювали надання цих документів під час розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищенаведене в сукупності , суд приходить до висновку, що в даному випадку, в порядку виконання обов'язку, передбаченого ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідачем не доведено законності та обґрунтованості спірного рішення, у зв'язку з чим та виходячи з положень п.1 ч. 2 ст. 162 та ч. 2 ст. 11 КАС України, суд приходить до висновку про задоволення позову шляхом визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.

Керуючись вимогами статей 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сантрейд» задовольнити .

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.06.2013 № 0000324050.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя О.А. Кармазін

Повний текст постанови складено та підписано 11.11.2013 р.