ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 листопада 2013 р.Справа № 1570/5384/2012
Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Корой С. М.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Ступакової І.Г.
- Шевчук О.А.
- Лук’янчук О.В.
при секретарі - Дубчак Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Рапс-Ексім» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2012 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рапс-Ексім» до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень, -
В С Т А Н О В И Л А :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Рапс-Ексім» звернулося до суду з адміністративним позовом до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень №0000632280 від 27.08.2012 року, №0000642280 від 27.08.2012 року, №0000652280 від 27.08.2012 року про застосування та стягнення сум штрафних санкцій за порушення податкового законодавства до ТОВ «Рапс-Ексім» на підставі даних Акту перевірки від 09 серпня 2012 року №1101/2280/33878754.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2012 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Рапс-Ексім» до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення №0000632280 від 27.08.2012 року, податкового повідомлення - рішення №0000642280 від 27.08.2012 року, податкового повідомлення - рішення №0000652280 від 27.08.2012 року про застосування та стягнення сум штрафних санкцій за порушення податкового законодавства до ТОВ «Рапс-Ексім» на підставі даних Акту перевірки від 09 серпня 2012 року №1101/2280/33878754 - відмовлено.
В апеляційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю «Рапс-Ексім» ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Рапс-Ексім», перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що Ізмаїльською об'єднаною державною податковою інспекцією Одеської області Державної податкової служби було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Рапс-Ексім» з питання дотримання податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Центр послуг Мілленіум» за вересень 2009 року, за результатом якої складено акт перевірки від 09.08.2012 року № 1101/2280/33878754.
Вказаним актом перевірки встановлено порушення ТОВ «Рапс-Ексім» п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5. п.п. 3.1 ст. 3. п. 10.1 ст. 10 Закону України №283/97-ВР від 22.05.1997 «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до завищення валових витрат по взаємовідносинах з ПП «Центр послуг - Мілленіум» на 193 923 гривень і до заниження податку на прибуток на 48481 гривень; порушення п.п. 7.2.1 п.7.2, п.п. 7.4.1 п.7.4., п.п. 7.5.1 п.7.5., п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення від'ємного значення різниці ПДВ за вересень 2009 року на 4625 гривень і завищення значення р.22.2 «Зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду до складу податкового кредиту наступного періоду»на 4625 гривень та заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету на 5571 гривень, та завищення значення р.26 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» на 28589 гривень.
На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем було прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 27.08.2012 року: №0000632280, яким ТОВ «Рапс -Ексім» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у сумі 60601 грн., в тому числі за основним платежем - 48481 грн., та за штрафними санкціями - 12120 гривень; №0000642280, яким ТОВ «Рапс -Ексім» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 6964 грн., в тому числі за основним платежем - 5571 грн., та за штрафними санкціями - 1393 гривні; №0000652280, яким ТОВ «Рапс -Ексім» визначено завищення від'ємного значення податку на додану вартість за вересень 2009 року на суму - 4625 гривень.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні адміністративного позову, виходячи з наступного.
Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Підпунктом 7.4.5 вказаної статті встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
Зміст наведених норм свідчить про те, що наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту.
Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Відповідно до абзацу 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, для правильного вирішення спору підлягає встановленню факт реальності надання позивачу його контрагентом послуг з продажу товару із з'ясуванням, зокрема, обставин щодо умов його (товару) транспортування, умов надання послуг, даних щодо товару який перевозився та його кількості, тощо.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження факту здійснення господарських операцій між ТОВ «Рапс - Ексім» та його контрагентом ПП «Центр послуг Мілленіум» у перевіряємий період, позивачем як до матеріалів справи, так і до перевірки були надані лише податкова та видаткова накладні, рахунок - фактура.
В свою чергу, колегія суддів зазначає, що з наданих позивачем документів (податкових накладних, видаткових накладних та рахунків фактур) взагалі неможливо встановити умови виконання договору, якщо такий мав місце, умови транспортування та передачі товару, а тому надані позивачем на підтвердження вказаних операцій первині документи не можуть вважатися первинними документами для цілей податкового обліку, навіть за наявності в цих документах всіх формальних реквізитів, що передбачені чинним законодавством.
Колегія суддів звертає увагу на те, що в порушення вище наведених вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», вказані податкова та видаткова накладні, рахунок - фактура взагалі не містять данні щодо посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Крім того, згідно вироку Приморського районного суду м.Одеси від 15.11.2011 року по справі №1/1522/1829/11, який набрав законної сили 30.11.2011 року, приблизно в травні 2009 року в м.Балта Одеської області ОСОБА_3, усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи навмисно, переслідуючи свої корисні цілі, не маючи наміру здійснювати фінансово-господарську діяльність підприємства та керувати ним, дав згоду невстановленим слідством особам зареєструвати на своє ім'я суб'єкт підприємницької діяльності - ПП "Центр послуг - Мілленіум».
Продовжуючи свої протиправні дії, 27.05.2009 року разом з невстановленими слідством особами та по їх вказівці, ОСОБА_3, знаходячись в приміщенні приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4, за адресою: АДРЕСА_1, підписав раніше підготовлені невстановленими слідством особами статут ПП «Центр послуг - Мілленіум», а також рішення засновника, згідно якого він вирішив створити ПП «Центр послуг - Мілленіум», сформував його статутний капітал, затвердив його статут та призначив себе на посаду директора зазначеного підприємства.
28.05.2009 року на підставі підписаних ОСОБА_3 статутних документів, виконавчим комітетом Одеської міської ради за № 1556102000035600 був зареєстрований статут ПП «Центр послуг - Мілленіум», і в той же день підприємство було зареєстроване в єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України під № 36503733.
28.05.2009 р. ПП «Центр послуг - Мілленіум» взято на податковий облік в ДПІ в Приморському р-ні м.Одеси і 01.06.2009 року йому видано свідоцтво № 100228956 про реєстрацію платником ПДВ.
Крім того, невстановлені особи, використовуючи підписані ОСОБА_3 статутні документи, 03.06.2009 року відкрили для ПП «Центр послуг - Мілленіум» банківський рахунок №26006977301 в АКБ «Порто-франко» (МФО 328180).
Реєстрація ПП «Центр послуг - Мілленіум»в органах державної влади, одержання необхідних реквізитів: назви, юридичної адреси, дані директора підприємства і зразки його підпису, індивідуального податкового номеру платника податку на додану вартість, відкриття розрахункового рахунку в банківській установі дало можливість невстановленим особам використовувати вищезазначені реквізити даного підприємства для здійснення незаконної діяльності.
Підсудний винним себе визнав повністю. Суд кваліфікував дії підсудного за ст. 205 ч.2 КК України за ознаками: створення фіктивного суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, що причинило державі збитки в великих розмірах.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Колегія суддів вважає, що апелянтом належним чином не спростовані висновки податкового органу щодо виявлених порушень, викладених в акті перевірки, на підставі якого були прийняті оскаржувані рішення - повідомлення, правомірність яких в свою чергу відповідно до норм ст.2 КАС України була перевірена судом першої інстанції, на підставі чого прийняте обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рапс-Ексім» залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Повний текст судового рішення виготовлений 20 листопада 2013 року.
Головуючий:
Судді:
Суд | Одеський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.11.2013 |
Оприлюднено | 25.11.2013 |
Номер документу | 35411719 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський апеляційний адміністративний суд
Ступакова І.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні