Рішення

від 18.11.2013 по справі 920/1481/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.11.2013 Справа № 920/1481/13

Господарський суд Сумської області у складі головуючого судді Лугової Н.П., суддів: Котельницької В.Л., Моїсеєнко В.М., за участю секретаря судового засідання Кириченко-Шелест А.Г., розглянувши матеріали справи № 920/1481/13:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільна компанія "Автолюкс", м. Суми

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Водолій-Авто", м. Суми

про стягнення 8631 грн. 58 коп.

Представники:

від позивача - Селяніна Ю.О., довіреність б/н від 20.08.2013 року

від відповідача - Авдєєв Є.М., довіреність № 51 від 12.09.2013 року

У судовому засіданні 12.09.2013 року було оголошено перерву до 30.09.2013 року.

У судовому засіданні 30.09.2013 року було оголошено перерву до 07.10.2013 року.

Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за здійснений на підставі наряду-замовлення № 2787 від 04.12.20212 року ремонт автомобіля в розмірі 8631 грн. 58 коп., в тому числі: 8532 грн. 00 коп. основного боргу, 99 грн. 58 коп. - 3% річних нарахованих на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України. Витрати по сплаті судового збору в розмірі 1720 грн. 50 коп. позивач просить покласти на відповідача.

Вказаний позов обґрунтований тим, що позивач на підставі наряду-замовлення № 2787 від 04.12.2012 року здійснив ремонт автомобіля відповідача марки «MAN 19406», 2003 року випуску, державний реєстраційний номер ВМ2836АР, а відповідач лише частково оплатив виконані роботи.

У клопотанні, наданому до суду 12.09.2013 року, відповідач зазначив, що не є власником автомобіля марки «MAN 19406», 2003 року випуску, державний реєстраційний номер ВМ2836АР та не замовляв здійснення його ремонту.

26.09.2013 року позивачем було подано до суду заяву, в якій він зазначив, що помилково вказав у позові автомобіль марки «MAN 19406», 2003 року випуску, державний реєстраційний номер ВМ2836АР; просив суд врахувати даний факт та конкретизував, що на підставі наряду-замовлення № 2787 від 04.12.2012 року фактично було здійснено ремонт автомобіля RENAULT, державний реєстраційний номер ВМ3243АО, який належав відповідачу.

У клопотанні від 04.11.2013 року відповідач вважає подану позивачем заяву зміною підстави позову, а тому просить суд застосувати відповідні наслідки, передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

В даному випадку є позов про стягнення (присудження) коштів відповідно до якого відповідач, на вимогу позивача, повинен здійснити оплату за виконаний ремонт автомобіля. Тобто має місце матеріально-правова вимога (отримання коштів). В даному випадку, в клопотанні позивачем здійснена конкретизація формулювання вимог, залишивши предмет позову незмінним - стягнення заборгованості., а також, незмінними є підстави позову, тобто обставини, на яких грунтується вимога позивача, щодо виконаних ремонтних робіт автомобіля.

Оскільки, у відповідності до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України та абз. 4, 5 п. 3.12. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», виправлення помилки, в даному випадку марки автомобіля не змінює підстави та предмету позову, судом було прийнято до розгляду в судовому засіданні подану представником позивача заяву про конкретизацію марки автомобіля від 26.09.2013 року.

07.11.2013 року до суду надійшов лист Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області № 10/5338 від 28.10.2013 року, яким повідомлено суд, що згідно облікових даних АІПС "Автомобіль", станом на 23.10.2013 року автомобіль RENAULT Magnum AE430ti, номерний знак ВМ3243АО, зареєстрований за громадянкою Сибірцевою Ольгою Михайлівною, яка проживає за адресою: вул. Інтернаціоналістів, 6/20, м. Суми.

При цьому, представник позивача зазначив (про що не заперечував представник відповідача), що директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Водолій-Авто" є Сибірцев С.І., чоловік Сибірцевої О.М.

Також у листі Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області повідомлено, що 07.09.2010 року, саме товариству з обмеженою відповідальністю "Водолій-Авто", адреса: вул. Менжинського, 15, м. Суми, було видано тимчасовий талон на право керування вказаним автомобілем серії ДАП № 487679.

18.11.2013 року представником позивача надано до суду додаткові пояснення.

Подані документи прийняті судом та долучені до матеріалів справи.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4 3 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, із врахуванням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, відповідно до приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, заслухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

04.12.2013 року відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Водолій-Авто" звернувся до позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільна компанія "Автолюкс" для отримання послуг щодо ремонту автомобіля марки «MAN 19406», 2003 року випуску, державний реєстраційний номер ВМ2836АР.

Відповідно до наряду-замовлення № 2787 від 04.12.2012 року було визначено перелік робіт по ремонту вказаного автомобіля, а саме: ремонт ТНВД; ремонт форсунок; монтаж форсунок; монтажні роботи, на загальну суму 3240 грн. 00 коп. Також визначено необхідні для ремонту запасні частини, вузли та матеріали на суму 7292 грн. 00 коп.. Всього на суму 10532 грн. 00 коп.

Вказаний наряд-замовлення був узгоджений з представником відповідача, про що свідчить підпис у документі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав ремонт автомобіля відповідача, згідно наряду-замовлення, про що було складено відповідний акт виконаних робіт № 2787, який підписано представником відповідача та скріплено печаткою відповідача.

Таким чином, послуги з ремонту автомобіля позивачем здійснено в повному обсязі. Як зазначив позивач, претензій щодо надання послуг від відповідача не надходило.

Відповідно до рахунку-фактури № АК-0000859 від 04.12.2012 року, сума до сплати складала 10532 грн. 00 коп., яка відповідачем була сплаченачастково в розмірі 2000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями: № 1139 від 17.12.2012 року на суму 1000 грн. 00 коп., № 1148 від 20.12.2012 року на суму 500 грн. 00 коп., № 1164 від 28.12.2012 року на суму 500 грн. 00 коп. Слід зазначити, що відповідач при перерахуванні грошових коштів в платіжних дорученнях як підставу оплати здійснив посилання саме на рахунок № 0000859 від 04.12.2012 року.

Залишок несплаченої суми за надані послуги по ремонту автомобіля та використані запчастини становить 8532 грн. 00 коп.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що надання Товариству з обмеженою відповідальністю Автомобільній компанії "Автолюкс" послуг з ремонту автомобілів, що належать відповідачу мали постійний характер, про що також свідчить наданий до матеріалів справи Договір про надання послуг від 2011 року..

Зазначений факт не спростовував і представник відповідача.

Згідно зі ст. 30 Господарського процесуального кодексу України в судовому процесі можуть брати участь працівники підприємств, коли їх викликано для дачі пояснень, що виникають під час розгляду справи.

На вимогу клопотання позивача, суд у відповідності до ст. 30 Господарського процесуального кодексу України викликав працівника Товариства з обмеженою відповідальністю Автомобільна компанія "Автолюкс" Рудька А.А., що здійснював ремонт автомобіля, для дачі пояснень. Зокрема, Рудько А.А. зазначив, що він здійснював ремонт автомобіля марки RENAULT Magnum AE430ti, що належить саме, відповідачу. При цьому, вказав на те, що з приводу визначення переліку робіт та кількості запчастин для ремонту вищезазначеного автомобіля до дизельного цеху приїздив директор відповідача Сибірцев С.І.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено правило, згідно якого суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, позивач 21.03.2013 року направив відповідачу претензію-вимогу про сплату заборгованості, яка отримана останнім 30.03.2013 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. Вказана претензія відповідачем не виконана та залишена без відповіді.

Таким чином, враховуючи документи, надані до суду, а також пояснення представників позивача та відповідача, судом встановлено, що заборгованість відповідача підтверджується матеріалами справи, зокрема нарядом-замовлення, актом виконаних робіт, платіжним дорученням. Позовна вимога щодо стягнення з відповідача боргу за надані послуги в розмірі 8532 грн. 00 коп. є правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 3% річних за період з 08.04.2013 року по 27.08.2013 року в сумі 99 грн. 58 коп.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити 3% річних від простроченої суми, якщо інше не встановлено договором.

Враховуючи порушення відповідачем строків виконання зобов'язання, суд вважає, що вимога позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 99 грн. 58 коп., є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно Закону України "Про судовий збір", ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по судовому збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Водолій-Авто" (40007, м. Суми, вул. Черкаська, 7; код 37052913) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільна компанія "Автолюкс" (40021, м. Суми, вул. Кірова, 162; код 37283175) 8532 грн. 00 коп. боргу, 99 грн. 58 коп. 3% річних, 1720 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22.11.2013 року.

Головуючий суддя Н.П.Лугова

Судді В.Л. Котельницька

В.М.Моїсеєнко