Вирок

від 23.01.2007 по справі 1-8/07

СТАВИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-8, 2007 року

Справа № 1-8, 2007 року.

ВИРОК

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

       23 січня 2007  року                     Ставищенський районний суд Київської області

в складі:

                    головуючого:                    Галича Ю.М.,

                    при секретарі:                   Данилюк Н.П.

        за участю прокурора:                  Саєнка С.В.,

                            адвоката:                   ОСОБА_2,

законних представників:

                        підсудного:                    ОСОБА_1,

                       потерпілого:                  

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в

залі суду смт. Ставище справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця смт. Ставище

Київської області, проживаючого в АДРЕСА_1, українця, громадянина України, учня

8-б класу Ставищенського  навчально -

виховного комплексу № 2, не одруженого, в силу ст. 89 КК України раніше не

судимого, в скоєнні злочинів  передбачених

ст. 185 ч. 1 КК України,

в с т а

н о в и в :

28.01.2008 року, близько 14 години 40 хвилин, ОСОБА_1 перебуваючи на уроці

в кабінеті ОЗВ (основи захисту Вітчизни) Ставищенського НВК № 2, що знаходиться

АДРЕСА_2, побачив у шухляді парти мобільний телефон марки „NOKIA - 5200”, який

був тимчасово залишений там неповнолітньою ОСОБА_3 Тоді в ОСОБА_1 виник

злочинний умисел вчинити крадіжку вищевказаного телефону. З метою виконання

свого злочинного умислу та розуміючи, що мобільний телефон у парті був залишений

власником, він взяв даний телефон та поклав його у кишеню своїх штанів. Після

цього, остерігаючись викриття, якщо телефон задзвонить, ОСОБА_1 переховав його

до шухляди сусідньої парти. При цьому, продовжуючи злочинні дії, спрямовані на

утримання у своїй власності викраденого майна, ОСОБА_1 не повідомив про

місцезнаходження телефону ОСОБА_3, яка його розшукувала. Після закінчення

уроку, будучи черговим та користуючись відсутністю у класній кімнаті сторонніх

осіб, ОСОБА_1 забрав із схованки мобільний телефон марки „NOKIA - 5200” та

поклав його до кишені своїх штанів, а по закінченню чергування направився

додому. Таким чином ОСОБА_1 з метою звернення на свою користь та особистого

збагачення таємно викрав мобільний телефон марки „NOKIA - 5200”, вартістю 760 грн., з

карткою розширення пам'яті ємністю 1 Гб вартістю 90 грн. та стартовим пакетом „DJUICE” вартістю 40

грн., на рахунку якого знаходилось 2 грн., а всього викрав майна, що належать

ОСОБА_4 на загальну суму 892 грн., визначену на час вчинення злочину. Викраденим

майном він розпорядився на свою користь, викинувши стартовий пакет, а мобільний

телефон передавши в користування своєму братові ОСОБА_5

В

судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 свою вину злочинах, передбачених ст.ст.

357 ч. 1, 190 ч. 1,  309 ч. 1 КК

України визнав повністю, суду показав, що в кінці лютого 2006 року дізнався, що

в деяких вихованців дитячого будинку „Світанок” с. Красилівка Ставищенського

району Київської області є ощадні книжки, на рахунки яких надходять грошові

кошти. Також дізнався, що ощадні книжки знаходяться в особових справах, які

зберігаються в кабінеті директора дитячого будинку. При цьому вирішив викрасти

одну з ощадних книжок вихованців дитячого будинку, щоб потім з рахунку ощадної

книжки знімати грошові надходження, та з того часу став постійно  слідкувати за кабінетом директора.

      На початку березня 2006 року,

прослідкувавши, що двері кабінету директора були прочинені та в кабінеті нікого

не було, зайшов в  кабінет, щоб викрасти

одну з ощадних книжок вихованців дитячого будинку. В кабінеті директора на

столі побачив папки з особовими справами . Підійшовши  до стола директора, з особової справи, яка

лежала другою з верху, викрав ощадну книжку на ім'я ОСОБА_7.

       Викрадену ощадну книжку зберігав при

собі та з того часу, близько двох неділь, став цікавитися інформацією як

знімаються гроші з ощадної книжки, збирати відомості про ОСОБА_7 та  його близьких родичів, а також подивився як

пише і підписується ОСОБА_7, та  став

тренуватися писати таким почерком як ОСОБА_7 і підробляти його підпис.

       Коли побачив, що почерк і підпис ОСОБА_7

вдається підробити, то вирішив з ощадної книжки останнього зняти гроші. З цією

метою 16 березня 2006 року, близько 10 години 20 хвилин, прослідував до

Тетіївського відділення 2885/041 ВАТ „Державний ощадний банк України”,

розташованого в смт. Ставище Київської області, де працівникам банку пред'явив

ощадну книжку  на ім'я ОСОБА_7 та сказав,

що хоче зняти з рахунку 1500 гривень. Саме таку суму назвав, так як знав, що на

рахунку в ОСОБА_7 знаходиться близько 3000 гривень, і щоб не викликати підозру

в працівників банку, то рішив гроші з рахунку знімати частинами. Потім

працівники банку видали заяву на видачу готівки, де написав „ОСОБА_7” та

підробив підпис ОСОБА_7. Повіривши, працівники банку видали 1500 гривень та

повернули ощадну книжку на ім'я ОСОБА_7 Потім таким чином і ще три рази знімав

гроші з рахунку ощадної книжки ОСОБА_7: 27 червня 2006 року, близько 10 години

20 хвилин, зняв 1000 гривень; 07 серпня 2006 року, близько 14 години 30 хвилин,

зняв 800 гривень та 10 серпня 2006 року, близько 11 години 30 хвилин, зняв 120

гривень.

     З рахунку ощадної книжки на ім'я ОСОБА_7

знімав гроші чотири рази та всього зняв грошей на загальну суму 3 420 гривень,

які потратив на особисті потреби. Більше із вказаної ощадної книжки грошей не

знімав, так як боявся, що викриють в скоєних злочинах, і 10 серпня 2006 року

поїхав по місцю проживання своєї матері ОСОБА_8, яка проживала у вагончику на

ставку в с. Сухий Яр, та заховав ощадну книжку у вагончику на полиці між

книжками. Коли затримали працівники міліції, то ощадну книжку в присутності

понятих видав працівникам міліції. Про це був складений протокол, зміст якого

завірив своїм підписом.

    Також пояснив, що в заявах на видачу

готівки № 23 від 16 березня 2006 року; № 29 від 27 червня 2006 року; № 28 від

07 серпня 2006 року і № 17 від 10 серпня 2006 року напис „ОСОБА_7” та підпис

ОСОБА_7 виконані ним.

      Крім цього, 02 вересня 2006 року, близько

13 години, гуляючи по приміщеннях недобудованої споруди спортивного комплексу,

розташованого АДРЕСА_3, в одній з кімнат, між цеглинами, в паперовому  згортку знайшов суху подрібнену речовину

рослинного походження зеленого кольору, якою, як зрозумів, це була наркотична

речовина - канабіс. Наркотичну речовину рішив залишити в себе, щоб потім

попробувати її покурити.

     Раніше, близько за 3-4 дні до цього, в

приміщенні  вказаної недобудови знайшов

пристрій  для куріння канабісу у вигляді

коркової пробки з отвором в середині та металевим наперстком. Пристрій для  куріння канабісу також забрав собі, щоб

попробувати з нього курити, та зберігав його разом з канабісом при собі в

задній правій  кишені штанів.

      02 вересня 2006 року, близько 15 години,

коли проходив АДРЕСА_3, біля приміщення сільської ради, зупинили працівники

міліції та при поверхневому огляді в присутності понятих в задній правій кишені

штанів виявили та  вилучили паперовий

згорток з канабісом і пристрій для куріння, які помістили в поліетиленовий

пакет та опечатали. Про це був складений протокол, зміст якого він та поняті

завірили підписами.

      Більше ніяких інших злочинів не скоював

та в скоєному розкаюється.

      Раніше наркотичних засобів не вживав і

попробувати покурити канабіс вирішив перший раз, однак був затриманий

працівниками міліції та не встиг цього зробити.

У

вчиненому підсудний щиро  каються просить

суворо не карати.

Крім повного визнання своєї вини підсудним, в

скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 357 ч. 1, 190 ч. 1,  309 ч. 1 КК України, винність його в судовому засіданні також підтверджується:

-

показами потерпілого ОСОБА_7, який суду показав, що він є інвалідом дитинства і

в зв'язку з інвалідністю отримує пенсію. В 2004 році, коли був вихованцем

дитячого будинку „Світанок” с. Красилівка Ставищенського району Київської

області, то разом з директором вказаного дитячого будинку ОСОБА_9 відкрив

рахунок у ВАТ „Державний ощадний банк України” на своє ім'я, щоб з нього

отримувати пенсійне забезпечення. Під час відкриття рахунку йому видали ощадну

книжку, яку він віддав на зберігання ОСОБА_9. Ощадна книжка постійно

знаходилась в його особовій справі, яка зберігалась в кабінеті директора

дитячого будинку. Він та його близькі родичі ніколи з рахунку вказаної ощадної

книжки готівку не знімали, та які  суми

грошей надходили на рахунок, йому не відомо.

 31 серпня 2006 року, коли він повернувся з

дитячого будинку  додому, директор з

особової справи всі його документи передав його матері - ОСОБА_10. Серед

отриманих документів ощадної книжки не виявилося,  і як 

з'ясувалося, вона зникла.

У вересні

2006 року він  разом з своєю матір'ю

пішов до Тетіївського  відділення

2885/041 ВАТ „Державний ощадний банк України”, розташованого в смт. Ставище  Київської області, щоб зняти з свого рахунку

частину готівки, але гроші йому не дали, пояснивши, щоб він приходив з ощадною

книжкою.

 Потім від працівників міліції він дізнався, що

його ощадну книжку з кабінету директора в дитячому будинку викрав ОСОБА_6 та

знімав з його рахунку гроші. Як з'ясувалося, що ОСОБА_6 з рахунку ощадної

книжки на його ім'я зняв готівку на загальну суму 3 420 гривень, чим заподіяв

йому матеріальну шкоду..

-

показами свідка ОСОБА_10, яка суду показала, що її син ОСОБА_7 є інвалідом

дитинства та отримує пенсійне забезпечення. 

Для цього син  у ВАТ „Державний

ощадний банк України” відкрив рахунок та йому була видана ощадна книжка. Так як

на час відкриття рахунку син був вихованцем дитячого будинку „Світанок” с.

Красилівка Ставищенського району Київської області, то ощадну книжку він

передав на зберігання директору дитячого будинку - ОСОБА_9 З  рахунку ощадної книжки нею та сином гроші

ніколи не знімались.

     31 серпня 2006 року вона забрала сина з

дитячого будинку, та директор передав їй 

документи сина, серед яких ощадна 

книжка була відсутня.

     Близько 15 вересня 2006  року вона разом з сином пішли в

Тетіївське  відділенні 2885/041 ВАТ

„Державний ощадний банк України”, в смт. Ставище Київської області, щоб він з

рахунку зняв частину грошей, але гроші синові 

зняти не дозволили, пояснивши, щоб він приходив з ощадною книжкою.

 Потім від працівників міліції вона дізналася,

що ощадну книжку сина з кабінету директора в дитячому будинку викрав ОСОБА_6 та

знімав з рахунку гроші. Як з'ясувалося, що ОСОБА_6 з рахунку ощадної книжки на

ім'я її сина зняв готівку на загальну суму 3 420 гривень, чим заподіяв синові

матеріальну шкоду.

- показами свідка ОСОБА_9, який суду показав, що він працює на посаді

директора  дитячого будинку „Світонок” в

с. Красилівка Ставищенського району Київської області.

  ОСОБА_7 був вихованцем дитячого

будинку, і так як він є інвалідом дитинства 

та отримує пенсійне забезпечення, то ОСОБА_7 відкрив рахунок у ВАТ

„Державний ощадний банк України” для вкладення пенсійного заощадження.  При цьому ОСОБА_7 на його ім'я була видана

ощадна книжка, яку він передав йому  на

зберігання, та яка зберігалася в кабінеті директора дитячого будинку разом з

іншими  документами ОСОБА_7

При передачі документів ОСОБА_7 його матері - ОСОБА_10, так як останній був

повернутий їй знову на  виховання, він

виявив, що ощадна книжка  ОСОБА_7 зникла.

 25 вересня 2006 року в  ході розмови з працівником банку ОСОБА_11

йому стало відомо, що у вересні 2006 року в банк приходила ОСОБА_10 разом з

сином, щоб зняти гроші з рахунку ощадної книжки, і тоді вона зрозуміла, що

працівники банку, в тому числі і вона, з березня 2006 року видавали гроші, що

знаходилися на рахунку ощадної книжки ОСОБА_7, іншому хлопцеві, який пред'являв

ощадну книжку на ім'я ОСОБА_7 Також ОСОБА_11 пояснила, що про даний факт їй

стало відомо тоді, коли вона побачила самого 

ОСОБА_7 та переконалася в дійсності його особи.

  Потім працівникам банку він

пред'явив фотокартку ОСОБА_6, і вони впізнали ОСОБА_6 як того хлопця, який

знімав гроші з рахунку ОСОБА_7, пред'являючи ощадну книжку на ім'я ОСОБА_7, та

пояснили, що ОСОБА_6 з рахунку ОСОБА_7 знімав готівку чотири рази:  16 березня 2006  року - 1500 гривень; 27 червня 2006 року -

1000 гривень; 07 серпня 2006 року - 800 гривень та 10 серпня 2006 року - 120

гривень. Також працівники банку пояснили, що, пред'являючи ощадну книжку на

ім'я ОСОБА_7, ОСОБА_6 представлявся ОСОБА_7 та при отриманні готівки в заявах

на видачу готівки ставив підпис, який був ідентичний підпису ОСОБА_7

- показами свідка ОСОБА_12, яка суду показала, що 16 березня 2006 року, що

коли вона працювала на посаді старшого 

контролера-касира Тетіївського 

відділення 2885/041 ВАТ „Державний ощадний банк України”, до неї

підійшов раніше незнайомий їй хлопець, який пред'явив ощадну книжку на ім'я

ОСОБА_7 та  пояснив, що з рахунку ощадної

книжки хоче зняти готівку в сумі 1500 гривень. Після цього на комп'ютері   вона вибила заяву на видачу готівки на суму

1500 гривень на ім'я ОСОБА_7 та дала заяву на видачу готівки для підпису

хлопцеві. У заяві про видачу  готівки

хлопець написав  „ОСОБА_7” та розписався.

Звіривши поставлений хлопцем підпис на заяві з підписом на особовому рахунку

ОСОБА_7, вона переконалася, що 

підписи  ідентичні. Після цього

заяву на видачу готівки з ощадною книжкою вона передала касиру для видачі

готівки. Не підозрюючи, що хлопцем є інша особа, а не  ОСОБА_7, останньому була видана готівка в

сумі 1500 гривень.

Потім їй стало відомо, що  готівку

отримував не ОСОБА_7, а інший хлопець - ОСОБА_6.

- показами свідка Марченко Н.Б., яка суду показала, що вона працює на

посаді старшого контролера-касира Тетіївського 

відділення 2885/041 ВАТ „Державний ощадний банк України”.

   27 червня 2006 року, коли вона

знаходилася на робочому місці, то до неї підійшов незнайомий раніше хлопець,

пред'явив ощадну книжку на ім'я  ОСОБА_7

та повідомив, що хоче отримати з рахунку ощадної книжки гроші в  сумі 1000 гривень. Після цього на комп'ютері

вона вибила заяву на видачу готівки на суму 1000  гривень, де хлопець написав „ОСОБА_7” і

поставив підпис.  Звіривши поставлений

хлопцем підпис на заяві з підписом на особовому рахунку ОСОБА_7, вона переконалася,

що  підписи  ідентичні. 

Так як в неї не було сумніву в тому, що хлопцем був ОСОБА_7, то

останньому була видана готівка в сумі 1000 гривень.

 В кінці вересня 2006 року у

відділення банку прийшов  ОСОБА_7 та

заходів зняти з свого рахунку  готівку, і

тоді  стало відомо, що гроші з рахунку

ОСОБА_7 видавалися не йому,  а  іншій особі.

Потім прийшов директор дитячого будинку „ Світанок” с. Красилівка ОСОБА_9

та пред'явив фотокартку, на якій  вона й

інші працівники банку впізнали хлопця, якому видавалися  гроші з рахунку ОСОБА_7 Як з'ясувалося, що

хлопцем на фотокартці був ОСОБА_6

- показами свідка ОСОБА_11, яка суду показала, що вона працює на

посаді  контролера-касира

Тетіївського  відділення 2885/041 ВАТ

„Державний ощадний банк України”.

07 серпня 2006 року, коли вона знаходилася на робочому місці, то до неї

підійшов незнайомий раніше хлопець, пред'явив ощадну книжку на ім'я  ОСОБА_7 та повідомив, що хоче отримати з

рахунку ощадної книжки гроші в  сумі 800

гривень. Після цього на комп'ютері вона вибила заяву на видачу готівки на суму

800  гривень, де хлопець написав

„ОСОБА_7” і поставив підпис.  Звіривши

поставлений хлопцем підпис на заяві з підписом на особовому рахунку ОСОБА_7,

вона переконалася, що  підписи  ідентичні. 

Так як в неї не було сумніву в тому, що хлопцем був ОСОБА_7, то

останньому була видана готівка в сумі 800 гривень.

10 серпня 2006 року таким же чином вона знову  видала вказаному хлопцеві з рахунку ОСОБА_7

готівку на суму 120 гривень, будучи впевненою, що хлопцем є ОСОБА_7

В кінці вересня 2006 року до неї підійшла ОСОБА_10 - мати ОСОБА_7, та

сказала, що хоче отримати гроші з рахунку сина. ОСОБА_10 вона відмовила та

пояснила,  щоб її син сам приходив з

ощадною книжкою за грошима.  Коли

ОСОБА_10 прийшла  з своїм сином -

ОСОБА_7, то вона зрозуміла, що видавала гроші з рахунку ОСОБА_7 іншому

хлопцеві.

Потім прийшов директор дитячого будинку „ Світанок” с. Красилівка ОСОБА_9

та пред'явив фотокартку, на якій  вона й

інші працівники банку впізнали хлопця, якому видавалися  гроші з рахунку ОСОБА_7 Як з'ясувалося, що

хлопцем на фотокартці був ОСОБА_6

- показами свідка ОСОБА_13,

який суду показав, що 02 жовтня 2006 року, близько 15 години, він разом з

ОСОБА_14 працівниками міліції були запрошені бути присутніми в якості понятих

при проведенні поверхневого огляду гр-на ОСОБА_6, який проводився біля

приміщення Красилівської сільської ради. 

При поверхневому огляді ОСОБА_6 працівниками міліції в правій задній

кишені штанів останнього було виявлено та вилучено два паперових згортки. При

огляді згортків в одному із них була 

суха подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору, по

запаху схожа на рослини коноплі, а  в

іншому згортку був корок з пробкового дерева з отвором в середині та металевим

наперстком,  і фольгою, із запахом рослин

коноплі. Як пояснив ОСОБА_6, що подрібненою речовиною є рослини коноплі, а

іншим вилученим об'єктом був пристрій для куріння рослин коноплі. Також ОСОБА_6

пояснив, що вказані речі він знайшов на території недобудованого спортивного

комплексу в с. Красилівка та зберігав при собі для вживання рослин коноплі

шляхом куріння. Після цього вилучені об'єкти були поміщені в поліетиленовий

пакет який опечатали печаткою „Для довідок” Ставищенського РВ. Про це був

також  складений протокол зміст якого

він, ОСОБА_14 та ОСОБА_6 завірили своїми підписами.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_14

дала свідчення аналогічні показам свідка ОСОБА_13.

-

показами свідка ОСОБА_15, який суду показав, що 02 жовтня 2006 року, близько 15

години, ним спільно з ДІМ Ставищенського РВ ОСОБА_16 та слідчим СВ

Ставищенського РВ ОСОБА_17 для перевірки на причетність до скоєння злочину біля

приміщення сільської ради в с. Красилівка Ставищенського району Київської

області був зупинений ОСОБА_6. При поверхневому огляді ними в присутності сільського

голови с. Красилівка  ОСОБА_13 та ще

однієї цивільної особи, які були понятими, в правій задній кишені  штанів ОСОБА_6 було виявлено та вилучено два

паперових згортки. При огляді згортків в одному із них була  суха подрібнена речовина рослинного походження

зеленого кольору, по запаху схожа на рослини коноплі, а  в іншому згортку був корок з пробкового

дерева з отвором в середині та металевим наперстком,  і фольгою, із запахом рослин коноплі. Як

пояснив ОСОБА_6, що подрібненою речовиною є рослини коноплі, а іншим вилученим

об'єктом - пристрій для куріння рослин коноплі. Також ОСОБА_6 пояснив, що

вказані речі він знайшов на території недобудованого спортивного комплексу в с.

Красилівка та зберігав при собі для вживання рослин коноплі шляхом куріння. Після

цього вилучені об'єкти були поміщені в поліетиленовий пакет який опечатали

печаткою „Для довідок” Ставищенського РВ. Про це був також  складений протокол зміст якого поняті та

ОСОБА_6 завірили своїми підписами.

Допитаний

в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 дав свідчення аналогічні показам свідка

ОСОБА_15.

-   Окрім цього вина підсудного

підтверджується: заявою директора дитячого будинку „Світанок” с. Крассилівка

ОСОБА_9 від 02.10.2006 року про те, що 

вихованцем дитячого будинку ОСОБА_6 на протязі березня 2006 року  з кабінету директора дитячого будинку було

викрадено ощадну книжку на ім'я вихованця дитячого будинку ОСОБА_7 (а.с.- 6);

заявою громадянки ОСОБА_10 від 09.10.2006 року про те, що без її відома та

відома її неповнолітнього сина ОСОБА_7 з ощадної книжки на ім'я ОСОБА_7  було знято грошові вкладення, чим заподіяно

ОСОБА_7 матеріальну шкоду (а.с.- 7); протоколом добровільної видачі від  02.10.2006 року, згідно якого ОСОБА_6

добровільно видав ощадну книжку на ім'я ОСОБА_7, яку він в  березні 2006 року викрав з кабінету директора

дитячого будинку „Світанок” с. 

Красилівка Ставищенського району Київської області, та з рахунку ОСОБА_7

по ній знімав гроші (а.с.- 19); протоколом виїмки від 27.11.2006 року, згідно

якого в Тетіївському відділенні 2885 ВАТ „Державний ощадний банк України” було

вилучено заяву на видачу  готівки № 23

від 16.03.2006 року, від імені ОСОБА_7 на суму 1500 гривень, заяву на

видачу  готівки № 29 від 27.06.2006 року,

від імені ОСОБА_7 на  суму 1000 гривень

заяву на видачу  готівки № 28 від

07.08.2006 року, від імені ОСОБА_7 на суму 800 гривень, заяву на видачу  готівки № 17 від 10.08.2006 року, від імені

ОСОБА_7 на суму 120 гривень (а.с.- 109); протоколом огляду місця події від

02.10.2006 року, згідно якого при поверхневому огляді в задній правій кишені

штанів ОСОБА_6 було вилучено паперовий згорток з речовиною рослинного

походження зеленого кольору (а.с.- 25); висновком судово-хімічної експертизи №

2650 від 24.10.2006 року, згідно якого встановлено, що речовина рослинного

походження зеленого кольору, вилучена в ОСОБА_6, є особливо  небезпечним наркотичним засобом, оббіг яких

заборонено - висушеним канабісом. Маса наркотичного засобу становить - 8

г. (а.с.- 97-100); протоколом огляду речових доказів від 15.11.2006 року (а.с.-

110); протоколом огляду речових доказів від 30.11.2006 року (а.с.- 111-112).

Таким чином, аналізуючи та оцінюючи в сукупності установлені і перевірені в

судовому засіданні докази, суд вважає, що вина підсудного доведена і його дії

кваліфікує:

-     за

ст. 357 ч. 1 КК України, як викрадення офіційного документу з корисливих

мотивів.

-     за ст. 190 ч.

1 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

-     за ст. 309 ч.

1 КК України, як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети

збуту.  

Вирішуючи питання про міру покарання підсудному ОСОБА_6, суд враховує

ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, дані про особу винного, який в силу ст.

89 КК України раніше не судимий, негативно характеризується за місцем  проживання та навчання.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудному

ОСОБА_18, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів,

вчинення злочинів неповнолітнім, а також відшкодування завданої шкоди.

Обставинами, що обтяжують покарання підсудного суд визнає

вчинення злочину щодо малолітнього.

Обираючи міру покарання підсудному ОСОБА_6, суд враховуючи вищевикладене та

беручи до уваги, що підсудний не вперше притягується до кримінальної

відповідальності, негативно характеризується за місцем навчання, міру покарання

йому слід обрати в межах санкції статтей, за якими його визнано винним,

застосувавши до нього вимоги ст. 75 КК України звільнивши його від

відбування  покарання з випробуванням та

покласти на нього обов'язки відповідно до п.п. 2), 3), 4) ч. 1 ст. 76 КК

України бо саме така міра покарання є необхідною й достатньою для його

виправлення та попередження нових злочинів.

Суд

обговорив питання  відносно застосування

до підсудного вимог ст. 69 КК України проте 

не вбачає підстав для їх застосування.

Керуючись

ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

                                                                          з а с у д и в :

ОСОБА_6 визнати

винним і призначити покарання

- за ст. ст. 357 ч. 1 КК України у

вигляді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

- за ст. 190 ч. 1 КК України у

вигляді 2 (двох) років обмеження волі.

- за ст. 309 ч. 1 КК України у

вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

Остаточну

міру покарання ОСОБА_6 визначити, із застосуванням умов ч. 1 ст. 70 КК України,

шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, і призначити покарання

у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

Застосувати

до ОСОБА_6 вимоги ст. 75 КК України, звільнивши

його від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, встановивши

іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік та зобов'язати його, відповідно до п.п.

2), 3), 4) ч. 1 ст. 76 КК України, не виїзджати за межі України без дозволу

органу кримінально - виконавчої системи, повідомляти органи кримінально -

виконавчої системи про зміну місця проживання та періодично з'являтися для

реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи.

Міру

запобіжного заходу ОСОБА_6 підписку про невиїзд не змінювати до вступу вироку в

законну силу.

Речові

докази по справі - суху речовину рослинного походження

зеленого кольору, яка є наркотичним засобом - висушеним канабісом - знищити,

ощадну книжку на ім'я ОСОБА_7 та чотири заяви на видачу готівки від імені

ОСОБА_7 залишити для зберігання при матеріалах кримінальної справи.

Вирок

може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області, через Ставищенський

районний суд Київської області, протягом 15 (п'ятнадцяти) діб з моменту його

оголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту

вручення йому копії вироку.

Суддя                                                                                     Ю.М.Галич