Постанова

від 22.11.2007 по справі 1-8/07

МОНАСТИРИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-8/07

Справа № 1-8/07

ПОСТАНОВА

про направлення справи на додаткове

розслідування

22 листопада

2007 року

Монастирищенський

районний суд  Черкаської області

в складі: головуючої судді:      Мазай Н.В,

при секретарі:                                 Возній В.В.

з участю прокурора:    Бебешка М.М.

адвоката: Синиці Г.Г.

розглянувши у

відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Монастирище кримінальну

справу про обвинувачення :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця АДРЕСА_1

українця, громадянина України, з середньо-технічною освітою, розлученого, не

працюючого, раніше не судимого, притягуваного до кримінальної відповідальності 28.04.1994 року Уманським міжрайонним судом

за ч. 2 ст. 215, ч. 1 ст. Ill KK України

на строк 6 років позбавлення волі з позбавлення права керувати транспортним засобом

на 3 роки; 30.09.1994 року звільнений

від відбуття покарання в зв'язку з Актом амністії від 18.08.1994 року за ст. 1 п. „З"; жителя вул. АДРЕСА_2;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2року народження, уродженця

АДРЕСА_3, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою,

пенсіонера, не одруженого, раніше не судимого, проживаючого по вул. АДРЕСА_4

у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

-

встановив:

Органами

досудового слідства ОСОБА_1обвинувачується в

тому, що

він 11 серпня 2006 року біля 23 години за попередньою змовою з ОСОБА_2

ОСОБА_2,

з метою крадіжки чужого майна та використання його в

особистих

цілях, умисно, шляхом зривання навісного замка на вхідних дверях, таємно

проник в

приміщення майстерні, яка розташована на території ТОВ „Райагробуд", що по

вул.

АДРЕСА_3АДРЕСА_1 яке належить приватному

підприємцю

ОСОБА_3, звідки таємно викрали електричну фрезу

марки DWT моделі WS-230SL

вартістю 304 гривні, електричну фрезу марки DWT моделі

WS-130SL

вартістю 288 грн., електричну фрезу марки STERN моделі ER-850

вартістю

220 грн.

80 коп., після чого з місця вчинення злочину зникли, спричинивши потерпілому

ОСОБА_3матеріальні

збитки на загальну суму 812 гривень 80 копійок.

          В ході судового розгляду справи з

показів підсудного ОСОБА_2та інших матеріалів справи встановлено, що

останній   мав черепно-мозкову травму з

хірургічним втручанням, на підставі чого

отримав 2-гу групу інвалідності ( посвідчення серії АВ № НОМЕР_1, а.с. 78).

Судом   11.01.2007  

року   винесена   постанова  

про   призначення   судово-психіатричної експертизи ОСОБА_2

Згідно з актом №

70 амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 24.01.2007 року вирішити

поставлені перед експертизою питання не представилось можливим в межах одномоментного амбулаторного обстеження. Постановою суду від 12.04.2007

року дано окреме доручення органу досудового слідства з приводу перевірки

та уточнення матеріалів кримінальної справи, які характеризують особу

підсудного ОСОБА_2на предмет психічного захворювання та отримання групи

інвалідності.

Постановою суду

від 27.04.2007 року у справі призначено додаткову судово-психіатричну

експертизу.

2

Згідно з

актом № 614 амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 04.10.2007 року на

період часу до якого відноситься інкріміновані дії ОСОБА_2, тобто на 11.08.2006

року та на теперішній час останній виявляв

та виявляє ознаки органічного психічного розладу, змішаного посттравматичного та інтоксикаційного генезу, з повільно

прогредіентним типом перебігу, з легкими компенсованими

когнітивними, помірними субкомпенсованими особистісними змінами та рідкими ( 1-2 рази на місяць) судомними

приступами, що враховуючи наявні у підекспертного

ознаки інертності, деякої запальності та опозиційносте в межах

особистостних порушень), що поєднуються з недостатністю критичних та прогностичних функцій, враховуючи відсутність у

підекспертного на період інкримінованих йому дій та на теперішній час ознак будь-яких психотичних порушень у

вигляді розладів свідомості, марення

чи галюцинацій, враховуючи не перебування підекспертного в період часу до якого відноситься споєння інкримінованих йому

дій у будь-якому тимчасовому розладі психічної

діяльності, в тому числі і у пароксизмальному. Судомному приступі, обмежувало здатність ОСОБА_2повною мірою усвідомлювати свої

дії та керувати ними, як на період часу

до якого відноситься споєння інкримінованих йому дій так і на теперішній час. Перенесена ОСОБА_2 ОСОБА_2черепно-мозкова травма

( 1996 рік) є одним з причинних факторів виникнення у нього вищевказаного органічного психічного розладу. Наявність

у ОСОБА_2вищевказаного органічного

психічного розладу змішаного та посттравматичного та інтоксикаційного генезу з повільно прогредіентним

типом перебігу, з легкими компенсованими когнітивними, помірними

субкомпенсованими особистісними змінами та рідкими ( 1-2 рази на місяць) судомними нападами обмежує його здатність

повною мірою самостійно реалізувати свої

процесуальні права. За своїм психічним станом на теперішній час

ОСОБА_2ОСОБА_2потребує застосування

відносно нього примусових заходів медичного характеру передбачених ст.. 94 КК України, а саме потребує надання

амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку за

місцем свого подальшого перебування.

Адвокат підсудного ОСОБА_2Синиця Г.Г. заявила клопотання про направлення справи на додаткове розслідування в зв'язку з тим, що на

досудовому слідстві за таких обставин порушені

права підсудного на захист, оскільки адвокат йому був призначений тільки на

стадії судового розгляду. Вказані

порушення не можуть бути усунені в судовому розгляді, а тому справа

підлягає поверненню на додаткове розслідування.

Підсудний ОСОБА_2ОСОБА_2у вирішенні

клопотання покладається на думку суду.

Підсудний ОСОБА_1у вирішенні

клопотання покладається на думку суду.

Прокурор заперечує проти

направлення справи на додаткове розслідування.

Потерпілий ОСОБА_3ОСОБА_2в судове засідання не з'явився. Про день, час та

місце розгляду справи повідомлений у встановленому

законом порядку про що свідчить розписка про отримання повістки № 60330 від 13.11.2007 року. Суд вважає за можливе розглянути

справу у відсутності потерпілого, оскільки

останній двічі не з'явився на розгляд справи. Про причини поважності своєї

неявки суд не повідомив.

Вивчивши матеріали справи, висновок експерта, заслухавши думку прокурора, підсудних суд приходить до висновку, що клопотання

адвоката про направлення справи на додаткове

розслідування в зв'язку з порушенням права підсудного на захист підлягає до задоволення

виходячи з наступного :

Судом, в ході розгляду кримінальної справи встановлено, що згідно з

матеріалами справи (а.с. 78) органом досудового

слідства достовірно встановлено, що ОСОБА_2ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2року народження є інвалідом 2 групи. Однак, орган досудового

слідства в порушення вимог ст. 22 КПК України

про всебічне, повне та об'єктивне дослідження обставин справи не з'ясував фактичну підставу отримання ОСОБА_2 ОСОБА_22 групи

інвалідності, не перевірив наявність якого саме захворювання призвело до

отримання групи інвалідності, натомість обмежившись тільки довідкою з

Монастирищенської ЦРЛ № 3704 від 16.10.2006 року про те, що ОСОБА_2М.Д., ІНФОРМАЦІЯ_2року народження, житель м.

Монастирище на диспансерному обліку в

психоневрологічному кабінету не перебуває ( а.с. 82).

Порушення органом досудового слідства вимог ст. 22 КПК України призвело до невиконання ч. 3 ст. 76 КПК України згідно з якою -

експертиза призначається обов'язково для визначення

психічного стану підозрюваного або обвинуваченого при наявності в справі даних,

які викликають сумнів щодо його осудності, що в свою чергу і призвело до

порушення вимог ч. 2 ст. 45 КПК України згідно з

якою  участь захисника при провадженні

дізнання, досудового

3

слідства і в розгляді кримінальної

справи в суді першої інстанції є обов'язковою у справах про злочини осіб, які через свої фізичні або психічні вади не

можуть самі реалізувати своє право на захист - з

моменту затримання особи чи пред'явлення їй обвинувачення або з моменту встановлення цих вад. Суд вважає, що орган досудового

слідства об'єктивно міг на досудовому слідстві за наявних даних в

матеріалах справи про встановлення підозрюваному, обвинуваченому групи інвалідності з тих чи інших підстав, встановити

певні психічні вади чи їх

відсутність, і в залежності від встановленого вирішити питання про участь на

досудовому слідстві захисника у

встановленому законом порядку, що органом досудового слідства зроблено

не було.

При розгляді справи суддя зобов'язаний перевірити, чи забезпечили органи

досудового слідства реалізацію права обвинуваченого на захист. Встановивши, що

право на захист було порушено і що це унеможливлює

подальше провадження у справі, суддя має повернути її на додаткове

розслідування.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що орган досудового слідства порушив

право підсудного ОСОБА_2на захист позбавивши його можливості захищатися

встановленими законом способами, а також те, що

дані порушення не можуть бути усунені в судовому засіданні, без усунення даних порушень по справі не може бути прийнято

рішення, а тому кримінальна справа підлягає

поверненню на додаткове розслідування в зв'язку з неповнотою досудового слідства, а саме в зв'язку з тим, що органом

досудового слідства були поверхнево, однобічно

досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення

справи, не були з'ясовані з достатньою повнотою дані про особу обвинуваченого,

що в подальшому спричинило порушення його права на

захист у встановленому законом порядку.

Підстав для зміни міри запобіжного заходу підсудним ОСОБА_2, ОСОБА_1 суд не

вбачає.

Керуючись ст. ст. 22,45, 76, 273,

281 КПК України, суд, -

постановив:

Кримінальну справу про обвинувачення

:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця АДРЕСА_1 українця, громадянина України, з середньо-технічною освітою,

розлученого, не працюючого, раніше не судимого, притягуваного до кримінальної

відповідальності 28.04.1994 року Уманським міжрайонним судом за ч. 2 ст. 215,

ч. 1 ст. Ill KK України

на строк 6 років позбавлення волі з позбавлення права керувати транспортним

засобом на 3 роки; 30.09.1994 року

звільнений від відбуття покарання в зв'язку з Актом амністії від 18.08.1994 року за ст. 1 п. „З"; жителя

вул.АДРЕСА_1АДРЕСА_1

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2року народження, уродженця

АДРЕСА_3, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою,

пенсіонера, не одруженого, раніше не судимого, проживаючого по вул.АДРЕСА_1

АДРЕСА_1

у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, направити для

проведення додаткового розслідування, в ході якого усунути допущенні порушення

на досудовому слідстві в частині забезпечення права на захист ОСОБА_2та

провести інші слідчі дії для належної повноти досудового слідства та

встановлення істини у справі.

Міру запобіжного заходу підсудним ОСОБА_1, ОСОБА_2залишити

попередню - підписку про невиїзд.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області протягом 7 діб з дня проголошення,

через районний суд.