Ухвала

від 22.11.2013 по справі 361/8222/13-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/8222/13-к Головуючий у І інстанції Пошкурлат О.М. Провадження № 11-кп/780/561/13 Доповідач у 2 інстанції Димарецький Категорія 24 22.11.2013

УХВАЛА

Іменем України

21 листопада 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - Димарецького В.М.,

суддів: Капічон О.М., Ященко І.Ю.,

при секретарі Безкровному С.О., за участю прокурора Скрипки І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора, який приймав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 вересня 2013 року щодо ОСОБА_1,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 вересня 2013 року обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № 12013100010000151 по обвинуваченню ОСОБА_1 повернуто прокурору для виконання вимог ст. 291 КПК України.

В обгрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції в своїй ухвалі послався на те, що обвинувальний акт щодо ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст. 291 КПК України. Зокрема, в обвинувальному акті відсутній виклад всіх фактичних обставин кримінального правопорушення, вчиненого підозрюваним. Так, не вказано кому і на підставі яких документів належать вилучені п'ять ігрових автоматів. Не розкрито суть пред'явленої підозри за ч. 1 ст. 203-2 КК України (хто, коли (за яких обставин) отримував виручку від використання автоматів та в якому розмірі?). Крім того, відповідно до вимог ст. 12 КК України інкриміноване ОСОБА_1 правопорушення є особливо тяжким, а відповідно до ст. 52 КПК України участь захисника є обов'язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів і у цьому випадку участь захисника забезпечується з моменту набуття особою статусу підозрюваного. Відповідно до реєстру матеріалів досудового розслідування проведені в ході досудового розслідування процесуальні дії виконувались без участі захисника, чим грубо порушувалось чинне законодавство. З пояснення захисника, останній був залучений для участі в провадженні для захисту інтересів підозрюваного на стадії ознайомлення його та його підзахисного з матеріалами кримінального провадження. Як вбачається із реєстру матеріалів досудового розслідування відкриття матеріалів кримінального провадження сторонам не здійснено та не надано доступу до ознайомлення з такими. Окрім цього, в порушення вимог ст. 291 КПК України до обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування додані копії постанов про визнання речовими доказами квитанцій про отримання на зберігання речових доказів, що вказаною нормою забороняється.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що зазначені недоліки порушують права обвинуваченого ОСОБА_1 на захист, оскільки обвинувачення не конкретне і позбавляє його можливості захищатись від пред'явленої підозри, а слідчі дії проводились без участі захисника, тоді як його участь згідно ст. 52 КПК України є обов'язковою. Вказане, на думку суду, унеможливлює призначення кримінального провадження до судового розгляду.

В апеляційній скарзі прокурор вважає ухвалу суду незаконною та такою, що підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладеним у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Так, обвинувальний акт складено з дотриманням вимог ст. 291 КПК України, зокрема в ньому викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_1, вказано правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і частину статті закону України про кримінальну відповідальність, сформульовано обвинувачення. Відсутність відомостей у обвинувальному акті щодо власника ігрових автоматів та документів, що підтверджують право власності на них, не впливає на кваліфікацію кримінального правопорушення, ступінь вини обвинуваченого ОСОБА_1 Твердження суду про те, що не розкрито суті пред'явленої ОСОБА_2 підозри за ч. 1 ст. 203-2 КК України (хто, коли (за яких обставин) отримував виручку від використання автоматів та в якому розмірі?) спростовується відомостями, викладеними у обвинувальному акті, оскільки диспозиція ч. 1 ст. 203-2 КК України не містить посилання на кількісний показник заподіяної шкоди внаслідок зайняття гральним бізнесом, а тому розмір отриманої виручки від зайняття гральним бізнесом жодним чином не впливає на кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_1 Апелянт також вважає твердження в ухвалі про те, що не здійснено відкриття матеріалів кримінального провадження сторонам і грубо порушено чинне законодавство, оскільки захисник був залучений до участі в провадженні для захисту інтересів підозрюваного на стадії ознайомлення з матеріалами кримінального провадження необґрунтованими, оскільки відповідно до реєстру матеріалів досудового розслідування письмове повідомлення про підозру складено 29.08.13 року і цього ж дня залучено ОСОБА_3 в якості захисника підозрюваного ОСОБА_1, за участю якого у подальшому проведені всі слідчі та процесуальні дії, участь у яких приймав ОСОБА_1 Твердження суду щодо нездійснення відкриття матеріалів кримінального провадження є безпідставним, оскільки відповідні процесуальні рішення та процесуальні дії зазначені та відображені у реєстрі матеріалів досудового розслідування. Не відповідають дійсності і посилання суду на те, що в порушення вимог ст. 291 КПК України до обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування додані копії постанов про визначення речовими доказами копій квитанцій про отримання на зберігання речових доказів, що вказаною нормою забороняється, що підтверджується додатком до супровідного листа прокуратури від 30.08.13 року на адресу голови суду. Крім того, судом допущено порушення вимог ст.ст. 315, 372 КПК України при встановленні двадцятиденного строку для усунення виявлених недоліків з дня надходження обвинувального акту прокурору, оскільки чинним КПК України не передбачено визначення такого строку. Апелянт просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, а обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № 12013100010000151 щодо ОСОБА_1 повернути до суду першої інстанції для виконання вимог ст. ст. 314-316 КПК України.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_3 в апеляційній скарзі просить ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 вересня 2013 року щодо ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та є необґрунтованими, оскільки згідно з реєстром матеріалів досудового розслідування 29.08.2013 року його залучено в якості захисника ОСОБА_1, за його участі останьому вручено письмове повідомлення про підозру та у подальшому всі слідчі та процесуальні дії, участь у яких приймав ОСОБА_1, проводились у його присутності. Також є безпідставними твердження суду щодо нездійснення відкриття матеріалів кримінального провадження та ненадання доступу до матеріалів кримінального провадження, так як стороні захисту відкрито матеріали з дотриманням вимог ст. 290 КПК України.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення та виступ в судових дебатах прокурора, яка підтримала подані апеляційні скарги, перевіривши надані матеріали та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступного.

Вивчивши матеріали кримінального провадження №12013100010000151, підготовчого судового засідання щодо ОСОБА_1, колегія суддів приходить до висновку , що ухвала Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 вересня 2013 року підлягає скасуванню з наступних підстав.

Твердження в ухвалі про те, що в обвинувальному акті щодо ОСОБА_1 відсутній виклад всіх фактичних обставин кримінального правопорушення, вчиненого ним, не відповідає фактичним даним, викладеним в обвинувальному акті, який, як вірно зазначає прокурор в апеляційній скарзі, відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки в ньому викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_1, вказано правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і частину статті закону України про кримінальну відповідальність, сформульовано обвинувачення. Відсутність відомостей у обвинувальному акті щодо власника ігрових автоматів та документів, що підтверджують право власності на них, не впливає на кваліфікацію кримінального правопорушення, ступінь вини обвинуваченого ОСОБА_1 Твердження суду першої інстанції про те, що не розкрито суті пред'явленої ОСОБА_2 підозри за ч. 1 ст. 203-2 КК України (хто, коли (за яких обставин) отримував виручку від використання автоматів та в якому розмірі?) спростовується відомостями, викладеними у обвинувальному акті, оскільки диспозиція ч. 1 ст. 203-2 КК України не містить посилання на кількісний показник заподіяної шкоди внаслідок зайняття гральним бізнесом, а тому розмір отриманої виручки від зайняття гральним бізнесом не впливає на кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_1

Твердження суду першої інстанції щодо нездійснення відкриття матеріалів кримінального провадження та не надання доступу до ознайомлення з такими також є безпідставним, оскільки відповідні процесуальні дії, зазначені та відображені у п.31 Реєстру матеріалів досудового розслідування №12013100010000151 на а. с. 6 Т-1. Останнє також підтверджується викладеним в апеляційній скарзі захисника.

Також є слушними і доводи апелянтів щодо невідповідності тверджень суду першої інстанції в ухвалі про те, що в ході досудового розслідування процесуальні дії виконувались без участі захисника, чим грубо порушувалось чинне законодавство. Вказане твердження суду спростовується апелянтом - адвокатом адвокат ОСОБА_3, про що ним зазначено в його апеляційній скарзі, а саме, що 29.08.2013 року, тобто в день повідомлення про підозру (Т-1, а.с. 6, 70-73, 74, 83), його (ОСОБА_3.) залучено в якості захисника ОСОБА_1, за його участі останьому вручено письмове повідомлення про підозру та у подальшому всі слідчі та процесуальні дії, участь у яких приймав ОСОБА_1, проводились у його (захисника) присутності.

Не відповідають дійсності і посилання суду про те, що в порушення вимог ст. 291 КПК України до обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування додані копії постанов про визначення речовими доказами, копії квитанцій про отримання на зберігання речових доказів, що вказаною нормою забороняється, і що, як зазначив суд першої інстанції підтверджується додатком до супровідного листа прокуратури від 30.08.13 року на адресу голови суду. До такого висновку колегія суддів приходить на підставі вивчення згаданого супровідного листа на а.с. 34-35 Т-1, в якому в додатку зазначені наступні документи: 1 примірник обвинувального акту на 4 арк., 1 примірник реєстру матеріалів досудового розслідування на 6 арк., 1 розписка про отримання підозрюваним копії обвинувального акту, реєстр матеріалів досудового розслідування на 1 арк.

За таких даних апеляційні скарги підлягають задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги прокурора та захисника задовольнити.

Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 вересня 2013 року, якою обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № 12013100010000151 по обвинуваченню ОСОБА_1 повернуто прокурору для виконання вимог ст. 291 КПК України, скасувати та направити вказані матеріали кримінального провадження до суду першої інстанції для виконання вимог ст. ст. 314, 315 та 316 КПК України.

Головуючий підпис

Судді підписи

Згідно з оригіналом. Суддя В.М. Димарецький