Рішення

від 11.11.2013 по справі 910/12193/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12193/13 11.11.13

За позовом Публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі

відокремленого підрозділу Трипільської теплової електростанції

до Державного підприємства «Вугілля України»

Треті особи: без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) Державне територіальне галузеве об'єднання «Південно-Західна

залізниця»

2) Державне підприємство «Придніпровська залізниця»

3) Державне підприємство «Одеська залізниця»

4) Державне підприємство «Донецька залізниця»

5) Державне підприємство «Шахтарськантрацит»

6) Приватне акціонерне товариство «Групова збагачувальна фабрика

«Червона зірка»

про стягнення 10 636,04 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники учасників судового процесу:

від позивача: Желінська Т.М. - дов. № 465/22 від 25.12.2012 р.

від відповідача: Андрусенко Ю.С. - дов. № 24-12/44-Д від 24.12.2012 р.

від третьої особи-1: Яхнівська Г.С. - дов. № 1779-то від 17.05.12 р.

від третьої особи-2: не з'явився

від третьої особи-3: не з'явився

від третьої особи-4: не з'явився

від третьої особи-5: не з'явився

від третьої особи-6: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передано позов Публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Трипільської теплової електростанції до Державного підприємства «Вугілля України» про стягнення 10 636,04 грн., у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки вугілля № 111/2 від 29.04.11 р.

Ухвалою суду від 27.06.13 р. було порушено провадження у справі № 910/12193/13 та призначено її розгляд на 31.07.13 р., залучено до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1) Державне територіальне галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця», 2) Державне підприємство «Придніпровська залізниця», 3) Державне підприємство «Одеська залізниця», 4) Державне підприємство «Донецька залізниця», 5) Державне підприємство «Шахтарськантрацит» та 6) Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбаський збагачувальний комбінат», зобов'язано сторін та третіх осіб надати певні документи.

Через відділ діловодства суду 18.07.13 р. від позивача надійшли документи, які залучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні 31.07.13 р. представник третьої особи-1 надав суду документи на виконання вимог ухвали суду, представник третьої особи-6 надав письмові пояснення які залучені до матеріалів справи.

Крім того представник третьої особи-6, зазначив, що ПАТ «Групова збагачувальна фабрика «Червона зірка», представником якої він є, утворено в процесі приватизації на базі Цілісного майнового комплексу «Групова збагачувальна фабрика «Червона зірка» шляхом перетворення Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаський збагачувальний комбінат» на підставі рішення засновників від 12.03.12 р., оформленого протоколом установчих зборів Товариства № 1, відповідно до наказів Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області № 02099 від 31.10.11 р., у підтвердження цього надав відповідні статутні документи, які залучені до матеріалів справи.

Суд, дослідивши подані представником третьої особи-6 документи, визнав за необхідне замінити третю особу-6 у справі № 910/12193/13 Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбаський збагачувальний комбінат» його правонаступником Приватним акціонерним товариством «Групова збагачувальна фабрика «Червона зірка».

У судове засідання 31.07.13 р. представники відповідача та третіх осіб -2, 3, 4 і 5 не з'явилися, вимог ухвали суду від 27.06.13 р. не виконали, про причини неявки не повідомили, хоча про призначене судове засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень від 05.07.13 р., які підтверджують отримання відповідачем 08.07.13 р., а третіми особами 09.07.13 р. та 10.07.13 р. ухвали про порушення провадження у даній справі.

Враховуючи наведене, з метою витребування у позивача додаткових доказів у справі, а також зважаючи на нез'явлення представників відповідача та третіх осіб-2, 3, 4, 5 і 6 у призначене судове засідання, та невиконанням ними вимог ухвали суду, господарський суд ухвалою від 31.07.13 р. відклав розгляд справи на 14.08.13 р.; повторно зобов'язав позивача надати суду: оригінали доданих до позовної заяви документів; довідку-витяг державного реєстратора про включення відповідача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на день розгляду справи. Також даною ухвалою повторно зобов'язано відповідача надати суду письмовий відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 ГПК України, з поясненнями по суті заявлених вимог та докази якими вони обґрунтовуються, докази його надіслання позивачу; повторно зобов'язано третіх осіб-2, 3, 4, 5 і 6 надати письмові пояснення по суті спору.

12.08.13 р. через службу діловодства господарського суду від ПАТ «ГЗФ «Червона зірка» надійшли додаткові письмові пояснення, які залучено до матеріалів справи.

У зв`язку з перебуванням судді Гавриловської І.О. у відпустці судове засідання у справі № 910/12193/13, призначене на 14.08.13 р., не відбулося.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 14.08.13 р., у зв'язку з перебуванням судді Гавриловської І.О. у відпустці, з метою дотримання процесуальних строків, справу № 910/12193/13 передано на розгляд судді Ониськів О.М.

Ухвалою суду від 14.08.13 р. у новому складі дану справу прийнято до свого провадження та призначено її до розгляду в судовому засіданні за участю представників учасників судового процесу на 11.09.13 р.

23.08.13 р. через службу діловодства господарського суду від позивача надійшли заперечення на пояснення третьої особи, які залучено до матеріалів справи.

Розпорядженням В.о. Голови господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 11.09.13 р., у зв'язку з виходом судді Гавриловської І.О. з відпустки, з метою дотримання процесуальних строків, справу № 910/12193/13 передано на розгляд судді Гавриловській І.О., яка ухвалою від 11.09.13 р. дану справу прийняла до свого провадження.

У судовому засіданні 11.09.13 р. представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник третьої особи-1 в судовому засіданні 11.09.13 р. підтримав позицію позивача.

Представник третьої особи-6 в судовому засіданні 11.09.13 р. проти задоволення позову заперечив.

У судове засідання 11.09.13 р. представники відповідача та третіх осіб -2, 3, 4 і 5 не з'явилися, вимог ухвали суду від 14.08.13 р. не виконали, про причини неявки не повідомили, хоча про призначене судове засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень від 05.07.13 р., які підтверджують отримання відповідачем 27.08.13 р., а третіми особами 27.08.13 р. та 28.08.13 р. ухвали про призначення справи до розгляду.

Ухвалою суду від 11.09.13 р. розгляд справи відкладено та призначено на 23.09.13 р., з метою витребування у позивача та третьої особи-1 додаткових доказів у справі, а також зважаючи на нез'явлення представників відповідача та третіх осіб-2, 3, 4 і 5 у призначене судове засідання та не виконанням ними вимог ухвали суду.

У судовому засіданні 23.09.13 р. представник позивача надав суду для огляду оригінали договорів.

Представник третьої особи-1 в судовому засіданні 23.09.13 р. повідомив, що не готовий виконати вимоги ухвали суду.

У судове засідання 23.09.13 р. представники відповідача та третіх осіб -2, 3, 4, 5 і 6 не з'явилися, вимог ухвали суду від 11.09.13 р. не виконали, про причини неявки не повідомили, хоча про призначене судове засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою суду від 23.09.13 р. розгляд справи відкладено до 07.10.13 р., з метою повторного витребування у третьої особи-1 додаткових доказів у справі, а також зважаючи на нез'явлення представників відповідача та третіх осіб-2, 3, 4, 5 і 6 у призначене судове засідання та не виконанням ними вимог ухвали суду.

У судовому засіданні 07.10.13 р. представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, наддав суду оригінали документів для огляду.

Представник відповідача в судовому засіданні 07.10.13 р. проти позову заперечив у повному обсязі, письмового відзиву не надав.

У судове засідання 07.10.13 р. представники третіх осіб не з'явилися, вимог ухвали суду від 23.09.13 р. не виконали, про причини неявки не повідомили, хоча про призначене судове засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою суду від 07.10.13 р. розгляд справи відкладено на 21.10.13 р., з метою чергового витребування у третьої особи-1 додаткових доказів у справі, а також зважаючи на нез'явлення представників третіх осіб у призначене судове засідання та не виконанням ними вимог ухвали суду.

У судовому засіданні 21.10.13 р. представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 21.10.13 р. надав суду письмовий відзив на позовну заяву, який залучений до матеріалів справи, проти позову заперечив з підстав, наведених у ньому.

Представник третьої особи-1 в судовому засіданні 21.10.13 р. надав суду на виконання вимог ухвали суду оригінали актів загальної форми № 1583 та комерційних актів АА 040660/472/268 щодо затримання на станції «Нижньодніпровський вузол» вагону № 65792616 для огляду, надав усні пояснення по суті спору.

У судове засідання 21.10.13 р. представники третіх осіб-2, 3, 4, 5, і 6 не з'явилися, вимог ухвали суду від 07.10.13 р. треті особи- 2, 3, 4 і 5 не виконали, про причини неявки не повідомили, хоча про призначене судове засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою суду від 21.10.13 р. розгляд справи відкладено до 30.10.13 р., з метою витребування у відповідача додаткових доказів у справі, а також зважаючи на нез'явлення представників третіх осіб у призначене судове засідання та не виконанням ними вимог ухвали суду.

Через службу діловодства господарського суду 25.10.13 р. від третьої особи-3 надійшли письмові пояснення на виконання вимог ухвали суду та клопотання про розгляд справи з урахуванням пояснень за наявними в справі матеріалами без участі представника, які залучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні 30.10.13 р. представник позивача повторно підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 30.10.13 р. повторно проти позову заперечив.

Представник третьої особи-1 в судовому засіданні 30.10.13 р. надав суду письмові пояснення, які залучені до матеріалів справи.

У судове засідання 30.10.13 р. представники третіх осіб-2, 3, 4, 5 і 6 не з'явилися, вимог ухвали суду від 07.10.13 р. треті особи- 2, 4 і 5 не виконали, про причини неявки не повідомили, хоча про призначене судове засідання були повідомлені належним чином.

Враховуючи наведене, з метою витребування у відповідача та третіх осіб-5 і 6 додаткових доказів у справі, а також зважаючи на нез'явлення представників третіх осіб у призначене судове засідання та не виконання ними вимог ухвали суду, господарський суд ухвалою від 30.10.13 р. відклав розгляд даної справи на 11.11.2013 р.; зобов'язав відповідача надати суду: договір з перевізником Державним підприємством «Шахтарськантрацит», на який посилається відповідач у своїх поясненнях (в оригіналі для огляду та копію для залучення до матеріалів справи); додаткові угоди до договору поставки вугілля № 111/2 від 29.04.11 р. (в оригіналах для огляду та копії для залучення до матеріалів справи). Також даною ухвалою зобов'язано Державне підприємство «Шахтарськантрацит» та Приватне акціонерне товариство «Групова збагачувальна фабрика «Червона зірка» надати суду договір, стосовно поставок, які є предметом розгляду, укладений між ними (в оригіналі для огляду та копію для залучення до матеріалів справи); в черговий раз зобов'язано третіх осіб-2, 4 та 5 надати суду письмові пояснення по суті спору.

31.10.13 р. через службу діловодства господарського суду від відповідача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду, які залучено до матеріалів справи.

05.11.13 р через службу діловодства господарського суду від відповідача надійшли додаткові заперечення на позовну заяву, які залучені до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 11.11.13 р. повторно підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 11.11.13 р. проти позову повторно заперечив.

Представник третьої особи-1 в судовому засіданні 11.11.13 р. надав усні пояснення по суті спору.

Представники третіх осіб-2, 3, 4, 5 і 6 в судове засідання 11.11.13 р. повторно не з'явилися, вимог ухвали суду від 30.10.13 р. не виконали, про поважні причини неявки суду не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення третіх осіб-2, 3, 4, 5 і 6, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача про час та місце судового засідання, ненадання ними витребуваних судом документів, зважаючи на те, що представники позивача та відповідача не заперечують проти вирішення справи без участі вищезазначених представників у даному судовому засіданні, а також приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду спору по суті, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представників вищевказаних учасників судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, господарський суд міста Києва, -

Обставини справи:

29 квітня 2011 р. між Публічним акціонерним товариством «Центренерго» (покупець) та Державним підприємством «Вугілля України» (постачальник) укладено договір поставки вугілля № 111/2 (договір), згідно з яким постачальник зобов'язується поставити покупцю вугільну продукцію (вугілля) в асортименті, по реквізитах і з якісними характеристиками, приведеними в цьому договорі, а покупець зобов'язується прийняти вугілля, оплатити його вартість на умовах, встановлених даним договором. Загальна сума договору орієнтовно становить 3 653 130 000,00 грн., в т.ч. ПДВ.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частин 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п. 2.1. договору № 111/2 від 29.04.11 р., вугілля постачається рівномірно протягом періоду поставки залізничним транспортом у відкритих напіввагонах вантажною швидкістю на умовах DDP (залізнична станція призначення) згідно з міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів «Інкотермс» в редакції 2000 р., з урахуванням особливостей, передбачених даним договором та за реквізитами покупця, вказаними в додатках до договору.

Відповідно до п. 2.2. договору № 111/2 від 29.04.11 р., партія вугілля відвантажується після відбору об'єднаної проби (згідно з ДСТУ 4096-2002), що засвідчується відповідним актом (згідно з п. 6.4 ДСТУ 4083-2002). За результатами лабораторних випробувань об'єднаної проби оформляється посвідчення про якість вугілля в партії.

Згідно з п. 2.3. договору № 111/2 від 29.04.11 р., датою виконання зобов'язання по поставці вугілля є дата календарного штемпеля залізничної станції призначення на перевізному документі. Вугілля, яке не відповідає умовам цього договору та не прийняте з цього приводу покупцем, до поставки за договором не зараховується.

Пунктом 2.4. договору № 111/2 від 29.04.11 р. визначено, що право власності на вугілля від постачальника до покупця переходить після підписання між сторонами акту приймання-передачі вугілля.

Відповідно до п. 3.1.1. договору № 111/2 від 29.04.11 р., постачальник зобов'язаний поставити покупцеві на умовах цього договору вугілля в асортименті, по реквізитах та з якісними характеристиками, погодженими сторонами.

Згідно з п. 3.1.2. вищевказаного договору, постачальник зобов'язаний завантажувати вугілля однорідним шаром по всій глибині з справні, очищені від залишків попереднього вантажу, сміття, тощо, вагони.

Відповідно до п. 3.1.3. договору № 111/2 від 29.04.11 р., постачальник зобовязаний в період з 15 листопада по 15 березня проводити профілактичні міри, щодо запобігання змерзанню вугілля у дорозі (сушіння, переморожування, промаслення тощо), відповідно до ДСТУ 4083-2002

Пунктом 3.1.4. договору № 111/2 від 29.04.11 р. встановлено, що постачальник зобов'язаний надати покупцю одночасно з прибуттям кожної партії вугілля залізничні накладні, а також не пізніше 24 годин з моменту завершення відбору проб надіслати вантажоотримувачу швидкодіючими електронними засобами зв 'язку (факс, електронна пошта) копії посвідчень про якість (реєстр посвідчень) з обов'язковим підтвердженням отримання відповідно до вимог п. 6.5. ДСТУ 4083-2002.

Згідно з п. 3.1.5. зазначеного договору, постачальник зобов'язаний забезпечити наявність в графі 4 «Особливі відмітки» залізничних накладних - відмітку: «постачання у власність ВАТ «Центренерго» згідно з договором № 111/2 від 29.04.11 р., а також назву та місцезнаходження постачальника.

Відповідно до п. 3.1.6. договору № 111/2 від 29.04.11 р., постачальник зобов'язується підписати отримані від покупця акти звіряння вугілля по кількості та якості, скласти на їх основі відповідні акти приймання-передачі вугілля за договором і розрахунок знижок/надбавок його ціни, які разом з актами звіряння направити покупцеві до підписання.

Згідно з п. 3.1.7. договору № 111/2 від 29.04.11 р., постачальник зобов'язаний надати покупцеві завірені копії сертифікатів якості та технологічних властивостей, виданих на відвантажуване вугілля по кожному вантажовідправнику (згідно ДСТУ 4083-2002) , зазначеному в додатках до договору. Додатки до договору підписуються покупцем за умови наявності у нього копій сертифікатів якості та технологічних властивостей, що засвідчують якість запланованого до постачання вугілля. Копії сертифікатів якості та технологічних властивостей по кожному вантажовідправнику надаються постачальником покупцеві один раз протягом дії договору та повторно, у ви падку закінчення терміну дії попередніх.

У відповідності до п. 3.3.2. договору № 111/2 від 29.04.11 р., покупець зобов'язаний прийняти вугілля, поставлене на умовах цього договору згідно з актом приймання-передачі вугілля. Приймати вугілля партіями. Під партією сторони розуміють:

- кількість вугілля, яке вироблене і відвантажене споживачам за певний проміжок часу, середня якість якого характеризується однією об'єднаною пробою (відповідно до ДСТУ 4096-2002);

- кількість вугілля в загонах, які з технічних причин транспортувальника надійшли на залізничну станцію ТЕС вантажоотримувача окремо від іншої частини партії (не однією маршрутною відправкою) та якісні показники якого перевищують граничнодопустимі значення, визначені умовами договору.

Згідно з п. 3.3.3. договору № 111/2 від 29.04.11 р., покупець зобов'язаний допустити уповноважених представників постачальника до участі у прийманні вугілля за кількістю та якістю на ТЕС.

Відповідно до п. 3.3.4. зазначеного договору, покупець зобов'язаний вимагати від залізниці складання відповідного комерційного акту у всіх випадках, що передбачені статтею 129 Статуту Залізниць України. У випадку складання залізницею комерційних актів, покупець, разом з оригіналом комерційного акту, зобов'язаний передати вантажовідправникові вугілля право на звернення до залізниці з претензійно-позовними вимогами шляхом внесення переуступного підпису на перевізному документі.

Пунктом 3.3.5. договору № 111/2 від 29.04.11 р. визначено, що протягом 10 днів з дати поставки, але не пізніше 5 числа місяця, що слідує за місяцем поставки, скласти, підписати, завірити своєю печаткою та надати до підписання представнику постачальника акти звіряння по кількості та якості вугілля, поставленого у місяці поставки з зазначенням періоду поставки, марок вугілля, фактичного вмісту золи та вологи. Одночасно з передачею актів звіряння вугілля - підписати надані представниками постачальника реєстри залізничних накладних (із зазначенням провізної плати).

Згідно з п. 3.3.6. договору № 111/2 від 29.04.11 р., покупець зобов'язаний підписати акти приймання-передачі вугілля протягом 3 робочих днів з дати їх надходження від постачальника та у той же термін передати підписані акти постачальникові.

Розділом 4 договору № 111/2 від 29.04.11 р. встановлено, що якість вугілля, що поставляється за цим договором, повинна відповідати умовам цього договору; вугледобувні підприємства, вантажовідправники, ТЕС - вантажоотримувачі, залізничні станції відвантаження та призначення, кількість, марки, базова якість, терміни поставки, ціна та вартість вугілля визначаються в додатках до договору.

Відповідно до п. 5.1. договору № 111/2 від 29.04.11 р., на взаємовідносини сторін по постачанню та прийманню вугілля, у випадках, якщо інше прямо не передбачене договором, розповсюджуються вимоги:

- Інструкції «О порядке приемки продукции производсгвенно-технического назначения и товаров народного потребления по количеству», затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.65 р. № П-6 (Інструкція № П-6) із змінами та доповненнями;

- Інструкції «О порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по качеству», затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.66 р. № П-7 (Інструкція № П-7) із змінами та доповненнями;

- ГОСТ 1137-64 «Угли бурые, каменные, антрацит, горючие сланцы и брикети. Правила приемки по качеству»;

- ДСТУ 4083-2002 «Вугілля кам'яне та антрацит для пиловидного спалювання на теплових електростанціях. Технічні умови»;

- ДСТУ 4096-2002 «Вугілля буре, кам'яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб до лабораторного випробовування»;

- Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1998 р. № 457 та нормативно-правових актів, виданих відповідно до Статуту залізниць України.

При виникнення розбіжностей між умовами цього договору і залізничними нормативними документами перевага надається умовам договору.

Згідно з п. 5.2. договору № 111/2 від 29.04.11 р., маса вугілля в партії для розрахунків по поставках визначається на підставі даних, зазначених у перевізних документах, за якими вугілля надійшло до станції призначення, та результатів приймання у покупця.

Відповідно до п. 5.3. договору № 111/2 від 29.04.11 р., вугілля у вагоні вважається доставленим без втрат, якщо різниця між масою вугілля у вагоні, зазначеною в перевізному документі і масою, визначеною при прийманні, не перевищує норми природних втрат і граничної розбіжності при визначенні маси нетто згідно з «Правилами видачі вантажів», затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 р. № 644.

Норма нестачі (сума норми природних втрат і граничної розбіжності визначення маси нетто) для вугілля складає 1 % маси нетто, зазначеної в перевізному документі .

Надлишки вантажу з порівнянні з масою нетто, зазначеною в перевізному документі, вважаються такими, що не перевищують норму, якщо вони не виходять за межу граничної розбіжності визначення маси нетто, що складає 0,2 %.

Згідно з п. 5.4. договору № 111/2 від 29.04.11 р., покупець має право перевірити кількість вугілля шляхом зважування вагонів па тензометричних вагах, які вчасно проходять перевірки Держстандарту України. У випадку виявлення розбіжностей у кількості вугілля у вагоні між даними перевізного документу та результатами зважування вугілля на ТЕС понад норму нестачі ТЕС вантажоотримувач, протягом 24 годин з моменту виявлення розбіжностей, направляє постачальнику та вантажовідправнику телеграму про виклик їх представників для проведення спільного зважування.

Відповідно до п. 5.5. договору № 111/2 від 29.04.11 р., якість вугілля в партії для розрахунків по поставках визначається на підставі даних, зазначених у посвідченні якості, складеному на партію та результатів приймання у покупця.

Згідно з п. 5.7. договору № 111/2 від 29.04.11 р., представник постачальника/вантажовідправника зобов'язаний протягом 12 годин з моменту отримання виклику повідомити свою згоду про приймання вугілля за показниками ТЕС або прибути на спільне приймання вугілля за кількістю та якістю протягом 24 годин з моменту отримання такого виклику або в той же строк повідомити час свого прибуття, який не повинен перевищувати 48 годин з моменту отримання виклику.

У відповідності до п. 5.8. зазначеного договору, покупець не має права розвантажувати вугілля із вагонів без представників постачальника/вантажовідправника до закінчення часу, встановленого на прибуття представників, або часу, повідомленого постачальником/вантажовідправником про своє прибуття для проведення спільного приймання вугілля, окрім випадків згоди постачальника/вантажовідправника на розвантаження вагонів та приймання вугілля за показниками ТЕС, або неприбуття представників постачальника/вантажовідправника у відведений строк.

Пунктом 5.8.1. договору № 111/2 від 29.04.11 р. встановлено, що вартість користування вагонами за час простоювання вагонів в очікуванні представника постачальника покладається на постачальника у випадку коли результати спільного приймання вугілля на ТЕС будуть відрізнятися від даних постачальника на величину, що перевищує норму нестачі або допустиму похибку опробування.

Згідно з п. 5.9. зазначеного договору, телеграми вантажоотримувача вантажовідправникові/ постачальнику повинні містити:

- виклик представників вантажовідправника на спільне опробування вугілля;

- інформацію стосовно недоліків вугілля, виявлених при проведенні вхідного контролю на ТЕС;

- номерів залізничних накладних, вагонів, посвідчень якості за якими вугілля надійшло на ТЕС.

Відповідно до п. 5.10 договору № 111/2 від 29.04.11 р., у разі неприбуття у строк представника постачальника на проведення спільного приймання вугілля за кількістю і якістю та відсутності у зв'язку з цим повідомлення про час його прибуття, а також, якщо на кількість відвантаженого вугілля не було оформлено посвідчення про якість або копія посвідчення (реєстр посвідчень) про якість не надійшла вантажоотримувачу в термін, зазначений в п. 3.1.4. договору, фактичні значення показників якості/кількості вугілля в партії для розрахунків за поставками беззаперечно визначаються на підставі результатів приймання вугілля у покупця.

Пунктом 5.12. зазначеного договору встановлено, що фактична кількість та якість вугілля, що надійшло від постачальника та прийняте покупцем на умовах цього договору, відображається в актах звіряння вугілля по кількості і якості та актах прийому-передачі вугілля.

Згідно з п. 6.1. договору № 111/2 від 29.04.11 р., для здійснення безперебійного та оперативного приймання вугілля на ТЕС, покупець та постачальник вугілля мають право спільно приймати вугілля за кількістю та якістю, у зв'язку з чим зобов'язані вчиняти всі необхідні дії та підписувати відповідні документи (акти).

Відповідно до п. 6.2 № 111/2 від 29.04.11 р., у разі прийняття рішення про проведення спільного приймання вугілля, постачальник зобов'язаний забезпечити постійну присутність на ТЕС своїх представників, а покупець зобов'язаний допустити їх до участі у прийманні вугілля за кількістю та якістю.

Згідно з п. 6.3 зазначеного договору, під час спільного приймання вугілля покупець зобов'язаний протягом 6 годин з моменту надходження вугілля до ТЕС вантажоотримувача завершити його приймання за кількістю та якістю та, за умови відповідності вугілля вимогам договору, вивантажити його з загонів.

Пунктом 6.4. договору № 111/2 від 29.04.11 р., проведення спільного зважування та хіманалізу вугілля відбувається на обладнанні ТЕС вантажоотримувача, за умови вчасної його перевірки та відповідності діючим нормам та стандартам.

Відповідно до п. 6.5. договору № 111/2 від 29.04.11 р., у випадку відсутності на ТЕС представників постачальника фактичні значення показників якості/кількості вугілля в партії для розрахунків за поставками беззаперечно визначаються на підставі приймання вугілля у покупця (без врахування норми нестачі та похибки опробування).

Згідно з п. 6.6. зазначеного договору, покупець та постачальник окремою угодою до цього договору погоджують період, перелік ТЕС-вантажостримувачів, вугледобувних підприємств/вантажовідправників вугілля від яких буде прийматися на умовах розділу 6 договору.

У відповідності до п. 6.7. договору № 111/2 від 29.04.11 р., на взаємовідносини сторін по прийманню вугілля на умовах розділу 6 договору у випадках, якщо інше прямо не передбачене розділом 6, розповсюджуються вимоги:

- Інструкції «О порядке приемки продукции производственно-технического назначеная и тозаров народного потребления по количеству», затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.65 р. № П-6 (Інструкція № П-6) із змінами та доповненнями;

- Інструкції «О порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по качеству», затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.66 р. № П-7 (Інструкція № П-7) із змінами та доповненнями;

- ГОСТ 1137-64 «Угли бурне, каменные, антрацит, горючие сланцы и брикети. Правила приемки по качеству»;

- ДСТУ 4083-2002 «Вугілля кам'яне та антрацит для пиловидного спалювання на теплових електростанціях. Технічні умови»;

- ДСТУ 4096-2002 «Вугілля буре, кам'яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб до лабораторного випробування»;

- Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1998 р. № 457 та нормативно-правових актів, виданих відповідно до Статуту залізниць України.

При виникненні розбіжностей між умовами цього договору і зазначеними нормативними документами перевага надається умовам договору.

Згідно з п. 6.8. договору № 111/2 від 29.04.11 р., кількість вугілля для розрахунків по поставках визначається за результатами зважування вугілля на ТЕС спільно з представниками постачальника вугілля.

Відповідно до п. 6.9. договору № 111/2 від 29.04.11 р., вугілля у вагоні вважається доставленим без втрат, якщо різниця між масою вугілля у вагоні, зазначеною з перевізному документі і масою, визначеною при прийманні, не перевищує норми природних втрат і граничної розбіжності при визначенні маси нетто згідно з «Правилами видачі вантажів», затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000р. № 644.

Норма нестачі (сума норми природних втрат і граничної розбіжності визначення маси нетто) для вугілля складає 1 % маси нетто, зазначеної в перевізному документі.

Надлишки вантажу в порівнянні з масою нетто, зазначеною в перевізному документі, вважаються такими, що не перевищують норму, якщо вони не виходять за межу граничної розбіжності визначення маси нетто, що складає 0,2 %.

Пунктом 6.10. договору № 111/2 від 29.04.11 р. визначено, що якість вугілля в партії для розрахунків по поставках визначається за результатами опробування вугілля на ТЕС спільно з представниками постачальника (без врахування похибки випробування).

Згідно з п. 6.13. договору № 111/2 від 29.04.11 р., фактична кількість та якість вугілля, що надійшло від постачальника та прийняте покупцем на умовах цього договору, відображається в актах звіряння вугілля по кількості і якості та актах прийому-передачі вугілля.

Ціна та умови оплати за договором поставки вугілля № 111/2 від 29.04.11 р. визначені в розділі 7 даного договору.

Відповідно до п. 7.5. зазначеного договору, вартість залізничного тарифу по перевезенню вугілля залізницею оплачує постачальник. Покупець, разом з сплатою вартості вугілля, зобов'язується відшкодовувати постачальнику фактичні затрати по оплаті вартості перевезення вугілля.

Згідно з п. 8.5. договору № 111/2 від 29.04.11 р., у випадку прийняття вугілля якісні показники якого не відповідають умовам договору, постачальник несе відповідальність перед покупцем у вигляді застосування останнім до ціни вугілля прогресивних знижок, передбачених пунктом 7.2. договору та відшкодування його затрат по оплаті користування вагонами, витрат на подачу-прибирання вагонів, маневрових робіт.

Відповідно до п. 8.6. договору № 111/2 від 29.04.11 р., у випадку відмови від прийняття вугілля якісні показники якого не відповідають умовам договору, постачальник несе відповідальність перед покупцем у вигляді відшкодування його витрат пов'язаних з надходженням та поверненням вагонів з неприйнятим вугіллям, а саме - вартості залізничного тарифу, оплати за користування вагонами, їх подачу-прибирання, маневрові роботи.

Позивач пояснив суду, що під час виконання договору № 111/2 від 29.04.11 р. було допущено порушення умов договору, що призвело до необхідності здійснення зі сторони ПАТ «Центренерго» додаткових витрат.

Відповідно до умов зазначеного договору, на адресу трипільської ТЕС ПАТ «Центренерго» у 2011 р. вантажовідправником ДП «Шахтарськантрацит» за залізничною накладною № 48809321 відправлено партію вагонів, серед яких був вагон № 65792616; вантажовідправником ТОВ «Донбаський збагачувальний комбінат» за залізничною накладною № 51417517 відправлено вагони, серед яких був вагон № 68735532.

На шляху прямування, на проміжній залізничній станції «Нижньодніпровський вузол» Придніпровської залізниці та станції Знаменка Обеської залізниці було перевірено масу вантажу та виявлено:

- невідповідність фактичної маси вугілля у вагонах, масі, зазначеній вантажовідправником у залізничних накладних;

- навантаження вантажовідправником вантажу понад вантажопідйомність вагонів;

- нерівномірне завантаження вагону.

Працівниками станції «Нижньодніпровський вузол» було складено акт загальної форми № 1583 та комерційний акт АА 040660/472/268, який підтверджує, що вищезазначений вагон було затримано на станції у зв'язку з виявленням навантаження вантажу понад вантажопідйомність вагону, та перевантажено надлишок вугілля з вагону № 65792616 у вагон № 60416468, та видано досилочну накладну № 47991245.

При зважуванні вагону № 63735532 на залізничній станції Знаменка було виявлено нерівномірне завантаження вагону вантажем, чим порушено п. 3 Технічних умов навантаження та кріплення вагонів, п. 4 Правил приймання вантажу до перевезення. Факт виявлених порушень засвідчено актом загальної форми № 522а.

У відповідності до п. 6 загальних положень Статуту залізниць України, правила перевезення вантажів (Правила) - це нормативний акт, що конкретизує передбачені цим Статутом положення, які регламентують участь та обов'язки сторін у процесі перевезення вантажів; Технічні умови навантаження і кріплення вантажів - обов'язкові для дотримання всіма учасниками перевезення вимоги щодо розміщення, закріплення, способу навантаження, розвантаження вагонів, забезпечення безпеки руху, збереження залізничного рухомого складу та вантажів (далі - Технічні умови).

Пунктом 2 «Правил складання актів (стаття 129 Статуту залізниць України)», затверджених наказом Мінтрансу від 28.05.02 р. № 334 (надалі - Правила складання актів) визначено, що комерційні акти складаються для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах. Дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин.

Згідно з п. 3 Правил складання актів, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності; акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами; один примірник акта загальної форми, складеного під час перевезення, додається до перевізних документів, другий залишається на станції, яка його склала.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Дана норма кореспондується з п. 1 Правил складання актів.

Таким чином, при постачанні вищевказаної вугільної продукції відповідач порушив п. 32 Статуту залізниць України, зокрема, щодо норм:

- вантажі повинні завантажуватися без перевищення вантажопідйомності вагона (контейнера);

- в разі завантаження вагонів (контейнерів) понад їх вантажопідйомність організація, яка провадила навантаження (відправник, залізниця, порт), зобов'язана вивантажити надлишок;

- відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

Згідно з п. 4 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Мінтрансу від 21.11.00 р. № 344, відправник зобов'язаний підготувати вантаж до навантаження відповідно до вимог, які забезпечували б збереження його на всьому шляху перевезення та екологічну безпеку і захист навколишнього природного середовища згідно з законодавством. Дрібні місця штучних вантажів відправник повинен об'єднати в більші.

Відповідно до п. 1.3. Правил розрахунків за перевезення вантажів, остаточні розрахунки між залізницями і одержувачами за перевезення вантажів і надання додаткових послуг здійснюються на станціях призначення. При цьому, до оформлення видачі вантажу одержувачу, станція повинна перевірити правильність сплаченої провізної плати, отримати недобори і всі платежі, які виникли на станції відправлення, або при перевезенні, і на станції призначення.

Пунктом 2.6. вищевказаних правил передбачено, що усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість.

Позивач також пояснив, що відповідно до п. 1.3. Правил розрахунків за перевезення вантажів, з нього, як одержувача вантажу, у 2011 р. було стягнуто кошти в сумі 10 636,04 грн. за додаткові послуги по перевантаженню надлишку вантажу з вагону № 65792616 у вагон № 60416468, видано досилочну накладну № 47991245, та вирівнювання вантажу, що підтверджується документами Тех.ПД, зокрема, накопичувальними картками № 27091419, № 05121680 і переліками №№ 1109, 2709, 0512.

У відповідності до ст. 6 Статуту залізниць України, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

На думку позивача, неналежне виконання відповідачем зобов'язань по постачанню вугільної продукції за накладними № 47991245 та № 51417517 призвело до зайво сплачених додаткових витрат Трипільською ТЕС ПАТ «Центренерго» у розмірі 10 636,04 грн.

З метою врегулювання спору, керуючись п. 8.10. договору № 111/2 від 29.04.11 р., позивач направив ДП «Вугілля України» претензії № 10-6215 від 13.10.11 р. та № 10-187 від 16.01.12 р.

Однак, станом на день подання позовної заяви, зазначені претензії залишені відповідачем без відповіді та реагування.

За таких обставин ПАТ «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Трипільська ТЕС звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Державного підприємства «Вугілля України» про стягнення 10 636,04 грн. збитків, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки вугілля № 111/2 від 29.04.11 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі,

а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного

права(реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Відповідно до статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків (ч. 3 ст. 225 ГК України).

Судом враховано те, що згідно зі ст. 623 ЦК України для застосування таких правових наслідків порушення зобов'язань як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини. Відсутність хоча б одного з вищезазначених елементів, які створюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В обґрунтування протиправності дії відповідача, позивач посилається на те, що було допущено: нерівномірне завантаження вагону; невідповідність фактичної маси вугілля у вагонах, масі, зазначеній вантажовідправником у залізничних накладних; навантаження відправником вантажу понад вантажопідйомність вагонів.

Проте, з наданих матеріалів вбачається, що навантажувало вугільну продукцію ДП «Шахтарськантрацит» за залізничною накладною № 48809321 та ТОВ «Донбаський збагачувальний комбінат» за залізничною накладною № 51417517. При цьому встановлено, що у відповідності до п. 4.2. договору № 111/2 від 29.04.11 р. визначено, що вугледобувні підприємства, вантажовідправники, вантажоотримувачі, залізничні станції відвантаження та призначення тощо визначаються в додатках до цього договору. Крім того, відповідно до п. 3.2.5. договору № 111/2 від 29.04.11 р., постачальник має право доручити виконання зобов'язань по поставці вугілля за договором третій особі -вугледобувному підприємству, особу якого сторони погоджують у додатках до договору.

Таким чином, позивач надав дозвіл і узгодив на кого саме покладено обов'язок по завантаженню вугілля у вагони.

Статтею 2 Статуту залізниць України передбачено, що обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, визначає Статут залізниць України.

Відповідно до п. 6 Статуту залізниць України, вантажовідправник (відправник вантажу, вантажовласник) - це зазначена в документі на перевезення вантажу (накладній) юридична чи фізична особа, яка довіряє вантаж залізниці для його перевезення.

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними в накладній.

Статтею 124 Статуту залізниць України визначено, що вантажовідправник, вантажоодержувач, порт, підприємство (організація) зобов'язані також відшкодувати залізниці збитки, завдані внаслідок пошкодження рухомого складу, перевантаження, неправильного навантаження, застосування неякісної упаковки або неправильного кріплення вантажу.

За таких обставин, оскільки відповідач не є вантажовідправником вугілля, то він не є особою, що зобов'язана відшкодувати позивачу понесені ним збитки. Договором № 111/2 від 29.04.11 р. визначено, що відповідач є постачальником і згідно з п. 1.1. даного договору поставляє покупцю продукцію (вугілля).

Також суд зазначає, що позивач не надав залізничну накладну № 51417517, на яку посилається в позовній заяві. Натомість до матеріалів позовної заяви було додано копію залізничної накладної № 48827190.

Оскільки відповідач не є вантажовідправником вугілля, то господарський суд визнає, що позивач не довів протиправності поведінки відповідача для застосування відповідальності у вигляді стягнення збитків.

Крім того, позивачем не доведено вини відповідача щодо нерівномірного завантаження вагону; невідповідності фактичної маси вугілля у вагонах, масі, зазначеній вантажовідправником у залізничних накладних; навантаження відправником вантажу понад вантажопідйомність вагонів.

До такого висновку господарський суд дійшов, виходячи з того, що на відповідача не покладено обов'язку контролювати завантаження вугільної продукції вантажовідправником у вагони для перевезення.

Враховуючи вищевикладене, позивач не довів протиправної поведінки відповідача, а також факту спричинення йому збитків за умовами договору поставки вугілля № 111/2 від 29.04.11 р. саме з вини відповідача, оскільки Державне підприємство «Вугілля України» - відповідач у даній справі, не є вантажовідправником за спірними відправками.

Таким чином, враховуючи вимоги закону та беручи до уваги встановлені господарським судом обставини, господарський суд м. Києва дійшов висновку щодо відсутності у діях відповідача складу цивільного правопорушення, що відповідно до статей 22, 623 Цивільного кодексу України та 224 Господарського кодексу України унеможливлює задоволення позову про стягнення збитків.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України у справах № 5011-71/2636-2012 від 11.09.12 р., № 5006/23/111/2012 від 29.11.12 р. та № 58/154-26/16 від 02.10.12 р.

Дослідивши пояснення третіх осіб, господарський суд не визнає їх підставами для задоволення позову в даній справі.

Враховуючи наведене, дослідивши матеріали справи, оцінивши всі надані сторонами докази, документи та пояснення в їх сукупності, господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність вимог позивача щодо стягнення з ДП «Вугілля України» 10 636,04 грн. збитків за неналежне виконання зобов'язань за договором поставки вугілля № 111/2 від 29.04.11 р., у зв'язку з чим позовні вимоги ПАТ «Центренерго» не підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 22, 525, 526, 530, 610, 611, 623, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 224, 225 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. У позові відмовити повністю.

2. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 18.11.2013 р.

Суддя Гавриловська І.О