Постанова

від 21.10.2013 по справі 826/13060/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 жовтня 2013 року 09 год. 15 хв. № 826/13060/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перемога-1» доДержавної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про скасування податкових повідомлень-рішень від 06 березня 2013 року № 83/15-109 і № 91/15-409, зобов'язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В:

Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Перемога-1» (далі - ОСББ «Перемога-1», позивач) заявлені позовні вимоги до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у місті Києві, відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 06 березня 2013 року № 83/15-109 і № 91/15-409, зобов'язання зняти з обліку платників земельного податку.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що у ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС, правонаступником якої є ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у місті Києві, не було правових підстав для обрахунку на власний розсуд суми земельного податку в розмірі 1 196, 65 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій до ОСББ «Перемога-1» за неподання податкової декларації з плати за землю за звітний 2012 рік, спірними податковими повідомленнями-рішеннями від 06.03.2013р. Як основний аргумент обґрунтованості своїх позовних вимог позивач приводить те, що ОСББ «Перемога-1» протягом 2011 - 2012 років не являлося власником та/або користувачем будь-яких земельних ділянок та інших об'єктів нерухомості, що підтверджується належними доказами - офіційними відомостями Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, Головного управління Держземагентства у м. Києві та Реєстраційної служби Головного управління юстиції в м. Києві. Таким чином, в силу норм ст.ст. 14, 269, 270, п. 287.6 ст. 287 Податкового кодексу України та ст. 125 Земельного кодексу України, ОСББ «Перемога-1» не є суб'єктом сплати земельного податку, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 06.03.2013р. № 83/15-109 і № 91/15-409 підлягають скасуванню.

В судових засіданнях по справі представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в призначені судові засідання по даній справі не з'явився, належним чином повідомлений про дати, час і місце судових засідань, жодних документів, пояснень та письмових заперечень проти позову до суду не подав.

16 жовтня 2013 року в судовому засіданні судом було ухвалено перейти до письмового провадження на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що 20 січня 2011 року ОСББ «Перемога-1» (ідентифікаційний код 32425002) подало до ДПІ у Святошинському районі м. Києва податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік (далі - Податкова декларація), в якій задекларувало суму податкового зобов'язання по земельному податку, що підлягає сплаті, у розмірі 503, 43 грн. за рік (в т.ч. 41, 95 грн. - щомісячно).

Згідно додатку 1 «Відомості про наявні земельні ділянки» в користуванні ОСББ «Перемога-1» на підставі Рішення Святошинської районної державної адміністрації у м. Києві від 24.06.2003р. та Акта приймання-передачі від 17.07.2003р. знаходиться земельна ділянка (кадастровий № 75:230:008) площею 3 650,81 м 2 , що розташована за адресою: м. Київ, вул. Перемоги, 1, - категорія земель, на яких розташована земельна ділянка та її цільове призначення - для житлової забудови, нормативна грошова оцінка одиниці площі земельної ділянки з коефіцієнтом індексації - 1 678 095, 27 грн.

В подальшому в березні та червні 2011 року позивач подав до податкової інспекції Уточнюючі податкові декларації з плати за землю, в яких відкоригував суми податкового зобов'язання по земельному податку до 0,0, та пояснювальні записки від 29.03.2011р. № 29/03 та від 01.06.2011р. № 01/06, в яких зазначив, що ОСББ «Перемога-1» не є платником плати за землю, оскільки немає державних актів на право власності або користування землею, договорів оренди земельної ділянки не укладало.

Також, 20 червня 2011 року ОСББ «Перемога-1» звернулося до ДПІ у Святошинському районі м. Києва з письмовою заявою про зарахування помилково перерахованих коштів в сумі 42, 00 грн. на оплату земельного податку згідно платіжного доручення від 24.02.2011р. № 14 в рахунок сплати податку з доходів фізичних осіб (лист від 20.06.2011р. № 06/06).

18 лютого 2013 року працівником ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС були проведенні камеральні перевірки податкової звітності ОСББ «Перемога-1» (ідентифікаційний код 32425002) по орендній платі за землю та з плати за землю за 2011 - 2012 роки, за результатами яких складені Акти від 18.02.2013р. за № 90/15-409 і № 91/15-409.

В ході проведення вказаних камеральних перевірок працівником відповідача встановлено наступне:

- відповідно до витягу державного земельного кадастру станом на 19.12.2012р. за ОСББ «Перемога-1» на території Святошинського району м. Києва значиться земельна ділянка за адресою: м. Київ, вул. Перемоги, 1, загальною площею 3650,81 м 2 , кадастровий № 75:230:008. Згідно витягу з технічної документації № Ю-29567/2010 від 21.06.2010р. нормативна грошова оцінка частини земельної ділянки становить 1 678 095, 27 грн., річна сума земельного податку становить 503, 43 грн. На підставі вищенаведеного та з урахуванням норм п. 286.1 і п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України в Акті камеральної перевірки від 18.02.2013р. № 90/15-409 перевіряючим зроблений висновок про заниження ОСББ «Перемога-1» суми податкового зобов'язання по земельному податку за 2011 - 2012 роки на загальну суму 1 006, 86 грн. (в т.ч. по 503, 43 грн. за кожен рік);

- перевіркою (Акт камеральної перевірки від 18.02.2013р. № 91/15-409) встановлено неподання ОСББ «Перемога-1» податкової декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік (граничний строк подання 20.02.2012р.), чим порушено вимоги п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України.

Не погоджуючись з висновками Актів камеральних перевірок позивач подав до канцелярії ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС письмові заперечення від 26.02.2013р. № 03/13 на висновки таких Актів перевірки з обґрунтуванням своєї позиції.

Своїм листом від 05.03.2013р. № 2485/10/15-4.40 відповідач залишив дані письмові заперечення позивача без розгляду.

06 березня 2013 року ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС на підставі вказаних Актів камеральних перевірок та згідно розрахунку штрафних (фінансових) санкцій до Акта камеральної перевірки від 18.02.2013р. № 90/15-409 прийняла наступні спірні податкові повідомлення-рішення (форми «Р»):

- за № 91/15-409, яким згідно з підпунктом 54.3.1 п. 54.3.ст. 54 Податкового кодексу України, за порушення вимог пп. 286.2 ст. 286 цього Кодексу, визначила ОСББ «Перемога-1» суму грошового зобов'язання за платежем «земельний податок з юридичних осіб» в розмір 1 196, 65 грн., в тому числі 1 006, 86 грн. - основного платежу, 189, 79 грн. - штрафних (фінансових) санкцій;

- за № 83/15-109, яким з підпунктом 54.3.1 п. 54.3.ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 120.1 ст. 120 цього Кодексу, ОСББ «Перемога-1» нарахована сума штрафних (фінансових) санкцій по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 170, 00 грн.

Згідно рішень ДПС у м. Києві від 24.05.2013р. № 425/10/12-3-03 та Міністерства доходів і зборів України від 01.08.2013р. № 8029/6/99-99-10-01-15 первинна та повторна скарги ОСББ «Перемога-1» на податкові повідомлення-рішення від 06.03.2013р. № 83/15-109 і № 91/15-409 були залишені без задоволення, а такі спірні податкові повідомлення-рішення - без змін.

При вирішення даного спору суд виходить з наступного.

Починаючи з 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, яким регулюються правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів (в т.ч. земельного податку), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

В розумінні норми пп. 14.1.72. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) «земельним податком» являється обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

У відповідності до п. 269.1 ст. 269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) і землекористувачі.

Згідно п. 270.1 ст. 270 цього Кодексу об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Пунктом 286.1 ст. 286 ПК України визначено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (п. 286.2 ст. 286 цього Кодексу).

Відповідно до п. 286.6 ст. 286 ПК України за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб: 1) у рівних частинах - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом; 2) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній частковій власності; 3) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України).

При цьому в пп. 14.1.42 і пп. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 зазначеного Кодексу встановлено містяться наступні визначення «даних державного земельного кадастру» як сукупності відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону; та «землекористувача» як юридичної та фізичної особи (резидента і нерезидента), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

З наведених вище норм ПК України вбачається, що для цілей оподаткування земельним податком особа повинна мати статус землевласника/землекористувача, набутого у встановленому чинним законодавством порядку, а саме - Земельним кодексом України.

Так, згідно норм ст. 42 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. У разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування об'єднанню власників. Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками. Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі проектів розподілу території кварталу, мікрорайону та відповідної землевпорядної документації.

Одночасно нормою ст. 125 ЗК України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Також, у відповідності до ст. 202 цього Кодексу (в редакції чинній до 1 січня 2013 року) державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель. Державний реєстр земель складається з двох частин: а) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок; б) поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

Згідно ст. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Разом з тим відповідачем не було надано суду жодних доказів того, що позивач набув статус власника або землекористувача щодо земельної ділянки загальною площею 3 650,81 м 2 , яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Перемоги, 1, та фактично являється власником або користувачем такої земельної ділянки.

Натомість в матеріалах даної справи наявні копії листів Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації від 15.03.2013р. № 057028-5009 та від 19.06.2013р. № 057028-12745, рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Славінського А.О. від 11.07.2013р. 3 3886388, Головного управління Держземагентства у м. Києві від 17.07.2013р. № 2529, надані позивачу на його запити, та копії витягу з бази даних державного земельного кадастру від 01.08.2012р., зі змісту яких вбачається, що право власності або користування спірною земельною ділянкою за позивачем не реєструвалися.

Також, відповідно до постанови слідчого в особливо важливих справах Слідчого відділу Прокуратури м. Києва Підлісного О.А. про визнання речовими доказами, приєднання їх до кримінальної справи та про накладення арешту від 22.10.2012р. (кримінальна справа № 50-6217) та листа Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації від 09.06.2011р. № 07-387/16004, наданого у відповідь на запит ОСББ «Перемога-1» від 05.05.2011р. № 01/05, земельна ділянка, розташована за адресою: м. Київ, Перемоги, 1, визнано речовим доказом у кримінальній справі та накладено на неї арешт (заборона відчуження).

Крім того, згідно із пп. 271.1.1 п. 271.1 ст.271 ПК України, базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п.286.1 ст.286 ПК України).

Як вже зазначалось, пунктом 286.5 статті 286 ПК України встановлено, що нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Статтею 20 Закону України «Про оцінку земель» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено, що за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до ст.23 того ж Закону, технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин є Державне агентство земельних ресурсів України (Держземагентство України), відповідно до п.1 Положення про зазначений орган, затвердженого Указом Президента України від 8 квітня 2011 року № 445.

Таким чином, належним джерелом даних про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, який видається відповідним територіальним органом Держземагентства України.

В ході розгляду даної справи відповідач не надав суду документального підтвердження наявності у податкової інспекції, передбачених Податковим кодексом України підстав для визначення позивачу податкового зобов'язання по земельному податку (в т.ч. документів, на які наявні посилання в Акті камеральної перевірки від 18.02.2013р. № 90/15-409).

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що відповідачем не було доведено те, що позивач є платником земельного податку, який має обов'язок подавати декларації з земельного податку та сплачувати вказаний податок, у зв'язку з чим донарахування суми грошового зобов'язання із земельного податку та застосування штрафних (фінансових) санкцій спірними податковими повідомленнями - рішеннями є таким, що суперечить вимогам чинного законодавства.

В задоволенні решти позовних вимог суд вважає за необхідне відмовити з огляду на те, що позивачем не надано доказів поставлення відповідачем його на облік як платника земельного податку.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про необхідність визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень - рішень.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перемога-1» задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби, правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, від 06 березня 2013 року № 83/15-109 і № 91/15-409.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова