cpg1251
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 листопада 2013 року м. Київ К/9991/73806/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого Степашка О.І.
суддів: Шипуліної Т.М.
Федорова М.О.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська
на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04.08.2011
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.09.2011
у справі № 2а-6013/11/1270
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Стен»
до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська
про визнання протиправними дій та зобов'язання прийняти податкову звітність
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Стен» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Фірма «Стен») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська (далі по тексту - відповідач, ДПІ в Артемівському районі м. Луганська) про визнання протиправними дій та зобов'язання прийняти податкову звітність.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04.08.2011, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.09.2011, позов задоволено.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що уточнюючим розрахункам за березень 2011 року та квітень 2011 року, які були направлені позивачем до органів державної податкової служби засобами електронного зв'язку, було надано статус «Не визнано як податкову звітність» через анулювання реєстрації позивача як платника ПДВ 17.06.2011 рішенням №1142.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступних обставин, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Відповідно до пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 №2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі по тексту - Закон №2181-III) прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.
Абзацом 5 пп. 4.1.2 пп. 4.1 ст. 4 Закону №2181-III встановлено, що податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, доказів на підтвердження законних підстав для не прийняття документів податкової звітності позивача, відповідачем не надано.
За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська відхилити.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04.08.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.09.2011 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий (підпис)О.І. Степашко Судді (підпис)Т.М. Шипуліна (підпис)М.О. Федоров
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 14.11.2013 |
Оприлюднено | 25.11.2013 |
Номер документу | 35425501 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Васильєва Ірина Анатоліївна
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Васильєва Ірина Анатоліївна
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Степашко О.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні