Рішення

від 26.12.2006 по справі 51/257-05

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

51/257-05

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" грудня 2006 р.                                                            Справа № 51/257-05

вх. № 9759/6-51

Колегія суддів господарського суду в складі:

Головуючий суддя   Шарко Л.В. 

суддя                         Хотенець П.В.

суддя                         Доленчук Д. О.

при секретарі судового засідання Мартинова В.Г.

за участю представників сторін:

позивача - Купчанко М.Л. (довіреність № 85С/616-Д/1 від 16.06.2006р.);  відповідача - Шмалько Ю. А. (довіреність № 11 від 19.01.2004р.) - до перерви; КичунВ.І. (довіреність № 54 від 11.12.2006р.) - після перерви);

3-й особи - Основіна К. Л. (довіреність № 72 від 26.07.2006р.); Іванова Т. В. (довіреність № 102 від 16.11.2006р.); Рубаненко Л.В.(дов.№ 101 від 14.11.2006р.) - до перерви, після перерви - не з"явився; Суворова І.А. (дов.№ 113 від 06.12.2006р.) - до перерви, після перерви - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе", м.Харків  

до  Корпорації "Науково-виробнича інвестиційна група "Інтерпайп",                           м. Дніпропетровськ

3-я особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Акціонерне товариство "Харківська перспектива", м.Харків

про визнання недійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про визнання недійсним договору купівлі-продажу № П386/2004, укладеного між позивачем та відповідачем 24.03.2004р., як такий, що був укладений внаслідок помилки та визнання за позивачем права власності на майно – масиву шлакових відвалів, розташованих на території місця видалення відходів шихтового виробництва. Також у позовній заяві позивач звертається до суду з клопотанням про проведення судової експертизи з метою визначення справедливої вартості майна.

02.09.05р. до суду через канцелярію надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити в позові, вказує, що говорити про підписання угоди у результаті помилки абсолютно безглуздо з правової точки зору. Відповідач вважає юридично нікчемним посилання позивача на те, що у паспорті місця видалення відходів (МВВ) від 10.06.2003р. вказано, що обсяг видалених відходів з початку експлуатації складає 5 млн. тн. станом на 12.12.2002р. Відповідач вважає, що відповідно до ст.229 ЦК України, підстав для визнання недійсним договору, укладеного між позивачем та відповідачем, немає. Також зазначає, що, відповідно і до інших норм діючого законодавства, законних підстав для задоволення позову не вбачається. Щодо призначення експертизи, то відповідач звернув увагу на те, що оціночна вартість не має жодного значення для вирішення спору, отже це питання не стосується справи та суд не має призначати експертизу для його вирішення.

06.10.2005р. до господарського суду Харківської області надійшли пояснення представника відповідача, у яких зазначено, що переробка масиву шлакових відвалів покупцем відповідно до договору купівлі - продажу  № П386/2004 віл 24.03.2004р. не проводилася і не проводиться.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 6 жовтня 2005р. було задоволено клопотання позивача про призначення судової товарознавчої експертизи, зупинено провадження у справі та призначено судову експертизу, проведення якої було доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.05.2006р. провадження у справі № 51/257-05 було поновлено у зв"язку з тим, що матеріали справи було повернуто до господарського суду із повідомленням № 1899 від 24.10.2005р. експерта Посохова А.С. про неможливість проведення експертизи по даній справі.

Ухвалою від 14.07.2006р. суд задовольнив клопотання позивача про призначення судової товарознавчої експертизи та зупинив провадження у справі.

Додатковою ухвалою господарського суду Харківської області від 21.07.2006р. до ухвали  від 14.07.2006р. було задоволено клопотання відповідача від 15.12.2005р. та залучено до участі у справі Акціонерне товариство “Харківська перспектива” в якості 3-ї особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.11.2006р. провадження у справі № 51/257-05 було поновлено у зв"язку з тим, що матеріали справи                       були повернуті Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз імені Засл. проф. М. С. Бокаріуса до суду з повідомленням  від 29 вересня 2006 року про неможливість виконання дослідження № 6762.

Позивачем через канцелярію суду 20.12.2005р. були надані наступні документи: Експертний висновок, розроблений Науково-виробничім підприємством "Промсистемпроект", а також Експертний висновок ВЦ “УкрНДІМет” УкрГНТЦ “Енергосталь”  №89 від 19.12.2005р. щодо визначення хімічного складу матеріалу шихтових відвалів ливарного виробництва ВАТ “ХТЗ”. Згідно наданих документів матеріал масиву шлакових вілвалів відповідає наступним характеристикам: об"єм відходів ливарного виробництва ВАТ “ХТЗ” складає близько 4,0 млн. м.куб., відвали містять металеву частку – 9,5%, серед яких чугун – 8,55%, сталь – 0,70%, алюмінієві сплави – 0,25% від загальної маси. Вищевказані дані відрізняються від тих, з яких виходили сторони при укладанні договору.

06.07.2006р. через канцелярію суду надійшли доповнення до відзиву на позовну заяву від представника відповідача, у яких, зокрема, зазначається, що оціночна вартість цього майна не має жодного значення для вирішення спору, тому що сторони визначали ціну майна у договорі да домовленістю.

У судових засіданнях з 05.10.2005р. по 06.10.2005р. до 09:15; з 14.06.2006р. по 19.06.2006р. до 14:30 та з 20.12.2006р. до 26.12.2006р. до 10:00 год. оголошувалися перерви.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, суд встановив наступне.

Між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу №П386/2004 від 24 березня 2004р., згідно з умовами якого (п.1.1.) позивач (продавець) зобов'язався передати у власність відповідача (покупця), а відповідач (покупець) прийняти та оплатити масив шлакових відвалів  в об"ємі 2 138 000 м.куб., розташованих на площі 21,7545 гектарів.

Відповідно до п.1.3. вищезазначеного договору загальна сума  без врахування ПДВ складає 17 767 000,00 (сімнадцять мільйонів сімсот шістдесят сім тисяч гривень 00 коп.),  а з врахуванням ПДВ 21 320 000,00 грн. ( двадцять один мільйон триста двадцять тисяч  грнивень 00 коп.).

Місце видалення відходів використовувалося з метою збирання та накопичення твердих відходів ливарного виробництва позивача, станом на 24.03.2004р. земельна ділянка, на якій розташовано назване місце видалення відходів, знаходилась в постійному користуванні позивача на підставі акту №740, виданого відповідно до рішення №133 виконкому Харківської міської ради народних депутатів від 09.02.2000р.

Між позивачем та АТ “Харківська перспектива" (3-тя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору) було укладено договір №189 від 11.12.2003р. на проведення експертної оцінки та додаткові угоди до названого договору №1 від 11.12.2003р., №2 від 22.03.2004р. з метою визначення ринкової вартості масиву шлакових відвалів та для його відображення у бухгалтерському обліку з метою продажу.

Позивач та АТ “Харківська перспектива" підписали акт виконаних робіт від 16.01.2004р. ; 17.05.2004р.; акти сдачі-прийому технічної документації від 08 квітня 2004 року; від 30.12.2003р.

На виконання договору №189 та додаткових угод до нього АТ “Харківська перспектива" надала позивачу звіт про оцінку майна-відходів шихтового виробництва у відвалах ВАТ “ХТЗ ім. С. Орджонікідзе” дата оцінки: 01.12.2003р.” (далі – Звіт 1) та звіт про оцінку майна відходів шихтового виробництва у відвалах ВАТ “ХТЗ ім. С. Орджонікідзе”, дата оцінки: 24.03.2004р.(далі – Звіт 2).

Згідно вищевказаних звітів, майно, що було передано за спірним договором, характеризується наступним чином: об'єм відвалів – 2132073(м. куб.); об'єм  відвалів –3517920,45 (т), ринкова вартість зазначеного майна складає 21320000грн. (двадцять один мільйон триста двадцять тисяч) гривень 00 коп., враховуючи ПДВ., що без врахування ПДВ дорівнює 17766666,67 грн. (сімнадцять мільйонів сімсот шістдесят шість тисяч шістсот шістдесят шість) гривень 67 коп.; відвали містять металеву частку, яка дорівнює 5,5 % від загальної маси. Саме з цих даних, вказаних у Звіті 1 та Звіті 2 позивач виходив при укладанні спірного договору.

Як зазначено у Звіті 1, Звіті 2, об'єм відпрацьованих формовочних сумішей розрахований на підставі натурного обстеження та геодезичних вишукувань, виконаних СПД – ФО Гук Н.В. (Ліцензія Міністерства екології та природних ресурсів на виконання топографо-геодезичних та картографічних робіт №03-10-3 від 17.10.2003р.).

30.06.2004р. сторони підписали акт прийому-передачі масиву шлакових відвалів за Договором купівлі-продажу №П386/2004 від 24 березня 2004р., яким позивач передав, а відповідач прийняв масив шлакових відвалів обсягом 2132073  (м. куб.), розташованих на площі 21,7545 гектарів, тобто усіх відвалів, розташованих на вказаній території.

Позивач надав 20.12.2005р. експертний висновок №89 від 19.12.2005р. згідно якого об"єм відходів ливарного виробництва ВАТ “ХТЗ” складає близько 4,0 млн. м.куб., відвали містять металеву частку – 9,5%, серед яких чугун – 8,55%, сталь – 0,70%, алюмінієві сплави – 0,25% від загальної маси.

Таким чином, в матеріалах справи знаходяться документи, які містять суперечливі дані щодо об'єму масиву шлакових відвалів, які було передано за спірним договором.

Згідно ст.229 Цивільного кодексу України, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов"язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.

Як роз"яснив Пленум Верховного Суду України ( п.11. Постанови Пленуму Верховного суду “Про судову  практику в справах про визнання недійсними угод” №3 від 28.04.1978 року) угода може бути визнана судом недійсною як укладена внаслідок помилки, що має істотне значення, тільки за позовом сторони (громадянина чи організації),  що діяла під впливом помилки. Під помилкою у даному випадку слід розуміти таке неправильне сприйняття стороною суб'єкта, предмета чи інших істотних умов правочину, яке вплинуло на її волевиявлення і за відсутності якої за обставинами справи можна вважати, що правочин не був би укладений.

Проаналізувавши вищевикладене, колегія суду дійшла висновку, що під час укладання спірного договору позивач неправильно сприймав характеристики предмету договору, що вплинуло на його волевиявлення під час укладання договору. Якщо би позивач не помилявся щодо характеристики предмету договору та його ринкової вартості- спірного договору укладено б не було, що вказує на недійсність оспорюваного договору на підставі ст.229 ЦК України.

Крім того, в матеріалах справи відсутні правовстановлюючі документи на предмет спірного договору, отже відсутні докази того, що позивач мав право на укладання спірної угоди, що також вказує на її недійсність.

Згідно ст.328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, не заборонених законом, зокрема на підставі угод. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону чи незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частиною 1 статті 334 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності у набувача майна за договором виникає з момента передачі майна, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Згідно ч.1 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.  При недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути іншій стороні в натурі все, що вона отримала при виконанні цього правочину.

Згідно статті 1 Закону України “Про відходи”, відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення; виробник відходів - фізична або юридична особа, діяльність якої призводить до утворення відходів; спеціально відведені місця чи об'єкти - місця чи об'єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами.

Як передбачено ч.1 ст.8 Закону України “Про відходи”, відходи є об'єктом права власності. Згідно ст.25 Закону України “Про власність”, об'єктом права власності акціонерного товариства є майно, яке отримано в результаті його господарської діяльності.

Масив шлакових відвалів утворився в результаті виробничої діяльності ВАТ “Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе”. Він розташований на земельній ділянці площею 21,7545 га. Вказану земельну ділянку було передано для розміщення місця видалення відходів в постійне землекористування, згідно акту №740, виданого відповідно до рішення №133 виконкому Харківської міської ради народних депутатів від 09.02.2000р.

Відповідно до паспорту місця видалення відходів (МВВ) від 10.06.2003 року        (який погоджений начальником Держуправління екології природних ресурсів в Харківській області 12.12.2003р., начальником територіального управління Держнаглядохоронпраці в Харківській області 05.12.2003р.; головним Державним санітарним лікарем в Орджонікідзевському районі 11.06.2003р.; начальником Харківського регіонального управління водних ресурсів 07.08.03р.; керівником організації (підприємства) сфери управління Держкомгеології в Харківській області 18.08.2003 року та затверджений головою Орджонікідзевської районної ради 25.12.2003р.) - назва МВВ- відвали канатної дороги та власник МВВ- ВАТ "ХТЗ ім. С.Орджонікідзе".

Відповідно до розпорядження від 09.12.2003 року №4 відходи шихтового виробництва у відвалах знаходилися на балансі позивача.

Відповідно до державного акту на право постійного користування землею ІІ-ХР №002048, землю (21,7545 гектарів) надано у постійне користування для експлуатації відвалів канатної дороги. відповідно до рішення виконкому Харківської міської Ради народних депутатів від 09.02.2000р. №133.

Таким чином, позовні вимоги є законними, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 49 ГПК України , якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідно до ч.5 ст.49 ГПУ України, витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються при задоволенні позову на відповідача.

Керуючись  ст.ст. 33, 36, 44 - 49, 82 - 85 ГПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу № П386/2004 від 24.03.2004р., укладений між Корпорацією “Науково-виробнича інвестиційна група “Інтерпайп” (м.Дніпропетровськ) та Відкритим акціонерним товариством “Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе” (м. Харків)  недійсним.

Зобов"язати Корпорацію "Науково-виробнича інвестиційна група "Інтерпайп" повернути Відкритому акціонерному товариству "Харківський тракторний завод ім.с.Орджонікідзе" масив шлакових відвалів в об"ємі 2138000 м.куб., розташований в місці видалення відходів за адресою: м.Харків, вул. Лодзинська,7 на земельній ділянці загальною площею 21,7545 гектарів.

Зобов"язати Відкрите акціонерне товариство "Харківський тракторний завод ім.с.Орджонікідзе" повернути Корпорації "Науково- виробнича інвестиційна група "Інтерпайп" сплачені кошти за масив шлакових відвалів у сумі 17 767 000,00 грн.

Визнати право власності за Відкритим акціонерним товариством “Харківський тракторний завод ім.С.Орджонікідзе” на майно – масив шлакових відвалів в об"ємі 2138000 м.куб., розташований у місці видалення відходів за адресою: м.Харків, вул. Лодзинська, 7, на земельній ділянці загальною площею  21,7545 гектарів.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім.С.Орджонікідзе" (61007, м.Харків, пр.Московський, 275, код 05750295, ІПН 057502920393, р/р 26000262530001 в ХФ АКІБ "Укрсиббанк" "ХРУ" м.Харків, МФО 351641, код ЄДРПОУ: 05750295, ІПН 057502920393) на користь держбюджету  (рахунок № 31113095600002, одержувач – управління Державного казначейства у м.Харкові Головного управління Державного казначейства України у Харківській області, код ЄДРПОУ: 24134490, банк одержувача – Головне управління Державного казначейства України у Харківській області, МФО 851011) 25 500,00 грн. держмита.

Стягнути з Корпорації "Науково-виробнича інвестиційна група "Інтертайп" (49600, м.Дніпропетровськ, вул.Писаржевського, 1-а, р/р 2600830040801 в АБ "Кредит-Дніпро", м.Дніпропетровськ, МФО 305749, код: 14328566, ІПН 239418304025) на користь Відкритого акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім.С.Орджонікідзе" (61007, м.Харків, пр.Московський, 275, код 05750295, ІПН 057502920393, р/р 26000262530001 в ХФ АКІБ "Укрсиббанк" "ХРУ" м.Харків, МФО 351641, код ЄДРПОУ: 05750295, ІПН 057502920393) 85 грн. витрат на держмито та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Головуючий суддя                                                                     Шарко Л.В. 

суддя                                                                                            Хотенець П.В.

суддя                                                                                            Доленчук Д. О.