Ухвала

від 14.11.2013 по справі 810/3490/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

?

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2013 року Справа № 810/3490/13-а

м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2013 року адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Чіпси Люкс» до державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Чіпси Люкс» (надалі за текстом - «ТОВ «Чіпси Люкс») звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002122205 від 04.07.2013 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на прибуток на 1 285 197 грн. та податкового повідомлення-рішення № 0002112205 від 04.07.2013 р., яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість в розмірі на 930 364 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2013 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі державна податкова інспекція у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби (надалі за текстом - «ДПІ у Вишгородському районі»), посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 31.05.2013 р. по 05.06.2013 р. посадовцями ДПІ у Вишгородському районі проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Чіпси Люкс» дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства з питань, які стали причиною розгляду заперечення на акт перевірки від 13.05.2013 р. № 442/22-00/36832644.

Результати перевірки оформлено актом № 596/22-00/36832644 від 12.06.2013 р.

Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги ст.ст. 138, 139, 188, 200 Податкового кодексу України внаслідок реалізації продукції за ціною нижчою, ніж ціна придбання, віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту витрат з оплати товарів та робіт за договорами, укладеними з ТОВ «Київ Інвест-Буд», АТЗТ «Темпо», ТОВ «ТД «Нові Перспективи», ТОВ «БК «ТОТ».

Такий висновок податкового органу вмотивовано наступним.

У 2011 р. ТОВ «Чіпси-Люкс» здійснило реалізацію власної насіннєвої картоплі за ціною, що на 444 548 грн. менша за її собівартість.

Протягом квітня-липня 2012 р. ТОВ «Чіпси Люкс» здійснювало реалізацію промислової картоплі за ціною, нижчою ніж ціна придбання.

13.04.2011 р. між ТОВ «Чіпси Люкс» та ТОВ «Київ Інвест-Буд» укладено договір № ВО 1104-0451 за умовами якого останнє зобов'язалось виконати роботи з влаштування перекидання трубопроводу скиду стічних вод.

За цим договором було видано податкову накладну, позивач здійснив розрахунки шляхом безготівкового перерахунку коштів, а сплачені суми відніс до валових витрат та податкового кредиту, відповідно, у розмірі 730 531 грн. 98 коп. та 121 755 грн. 33 коп.

Відповідно до договору № 1004-1580 від 09.04.2010 р. АТЗТ «Темпо» зобов'язалось поставити ЗАТ «Крафт Фудз Україна» домішки виробництва компанії Givaudan та Semrise.

На підставі цього договору ТОВ «Чіпси Люкс», що стало стороною за договором, отримало податкові накладні на загальну суму 770 376 грн., у тому числі 128 396 грн. ПДВ.

Позивач перерахував кошти постачальнику із свого поточного рахунку, а сплачені суми включив до складу валових витрат та податкового кредиту.

Згідно договору № СМ 1104-3116 від 13.04.2011 р. ТОВ «ТД «Нові Перспективи» взяло на себе зобов'язання з поставки ТОВ «Чіпси Люкс» домішок виробництва компанії Semrise.

Відповідно до податкових накладних загальна вартість поставки за договором становить 1 045 591 грн., у т.ч. 174 265 грн. 20 коп.

У рахунок оплати товару позивач перерахував кошти та включив сплачені суми до валових витрат і податкового кредиту.

За умовами договору № ВР 1108-0588 від 19.08.2011 р. ТОВ «БК «ТОТ» зобов'язалось здійснити роботи по модернізації (монтаж труб із нержавіючої сталі, монтаж труб із ПВХ, монтаж теплоізоляції трубопроводів, улаштування захисту теплоізоляції, модернізацію камери переключення, ремонт підтікання трубопроводів, гідравлічні випробування, вантажні роботи) на фабриці ТОВ «Чіпси Люкс».

Згідно податкової накладної загальна вартість робіт склала 168 046 грн. 80 коп., у т.ч. 28 007 грн. 80 коп. ПДВ.

Позивач здійснив розрахунки безготівковим шляхом та відніс сплачені суми до валових витрат і податкового кредиту.

Разом з тим, від ВПМ ДПІ у Вишгородському районі надійшла службова записка № 425/7/26-31 згідно якої підписи в графі «директор» у договорі № ВО 1104-0451 від 13.04.2011 р., акті приймання виконаних робіт за цим договором, довідці про вартість виконаних робіт та податковій накладній виконані не директором ТОВ «Київ Інвест-Буд» ОСОБА_1

В провадженні відділу податкової міліції ДПА у Львівській області перебувала кримінальна справа № 140-0011, з якої виділено в окреме провадження кримінальну справу по факту умисного ухилення від сплати податків службовими особами АТЗТ «Темпо».

За даними акту ДПІ у Городоцькому районі м. Львова від 12.07.2012 р. ТОВ «ТД «Нові Перспективи» формувало податковий кредит за рахунок підприємств-«транзитерів». При цьому у товариства відсутні власні або орендовані складські, торгівельні чи виробничі приміщення.

Відповідно до акту ДПІ у Печерському районі м. Києва від 06.12.2012 р. ТОВ «БК «ТОТ» відсутнє за місцезнаходженням. Цією ж перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях товариства з контрагентами.

На думку органу Державної податкової служби наведене призвело до , що призвело до завищення собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) на загальну суму 3 545 757 грн., завищення валових витрат та податкового кредиту з угодами, які не створюють юридичних наслідків.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки ДПІ у Вишгородському районі прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002122205 від 04.07.2013 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на прибуток на 1 285 197 грн., у тому числі 1 118 452 грн. за основним платежем та 166 745 грн. за штрафними санкціями та податкове повідомлення-рішення № 0002112205 від 04.07.2013 р., яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість в розмірі на 930 364 грн., у тому числі 620 242 грн. за основним платежем та 310 122 грн. за штрафними санкціями.

Питання, пов'язані з формуванням платником податку на прибуток і податку на додану вартість валових витрат та податкового кредиту врегульовано статтями 138, 139, 198 Податкового кодексу України (надалі за текстом - «ПК України»).

Згідно з пунктом 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті.

За змістом підпункту 138.1.1 пункту 138.1 названої статті ПК України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Підпункт 14.1.228 пункту 14.1 статті 14 визначає собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу, як витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

Відповідно до пункту 138.6 статті 138 ПК України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що сама по собі реалізація товарів за ціною, нижчою від ціни придбання не є підставою зменшення валових витрат, у разі якщо така господарська операція не вчинена з метою заниження податкових зобов'язань.

В ході перевірки ДПІ у Вишгородському районі встановлено, що згідно наказу ТОВ «Чіпси Люкс» від 04.04.2012 р. № 34 «Про продаж картоплі» з метою мінімізації втрат що спричинені стрімким падінням об'ємів виробництва чіпсів у порівнянні з плановими об'ємами й виникненням надлишку картоплі, а як наслідок - виникнення ризиків втрати чіпсових властивостей картоплі та неможливістю її подальшої переробки на чіпси змінено напрямок використання 5 000 000 кг. картоплі - не для подальшої переробки, а для оперативної реалізації.

Перевіркою також встановлено, що названий наказ було видано на підставі відповідних економічних обґрунтувань.

Приймаючи до уваги специфіку виробництва чіпсів, для виготовлення яких використовуються лише спеціальні сорти картоплі, та враховуючи можливість втрати товаром своїх корисних властивостей внаслідок тривалого зберігання, слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції, що реалізація чіпсових сортів картоплі за ціною столових сортів була спричинена намаганнями платника податку уникнути ще більших збитків, а відтак і про необґрунтованість висновків відповідача про завищення собівартості придбаного товару.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За приписами підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За змістом наведених правових норм витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактичні здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

У розгляді цієї справи суд першої інстанції за наслідками дослідження первинних документів (складених за результатами здійснення господарських операцій) дійшов висновку про реальність поставки товарів та виконання робіт ТОВ «Київ Інвест-Буд», АТЗТ «Темпо», ТОВ «ТД «Нові Перспективи», ТОВ «БК «ТОТ».

Судова колегія знаходить наведений висновок окружного адміністративного суду обґрунтованим та таким, що підтверджується зібраними у справі доказами.

Зокрема, позивачем було надано копії: договору № ВО 1108-0588 від 19.08.2011 р. з ТОВ «БК «ТОТ», додатків до нього, акту приймання виконаних робіт, рахунку-фактури, податкової накладної, платіжного доручення.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що зобов'язання за договором між позивачем та його контрагентом виконувались сторонами у повному обсязі.

Аналіз наданих ТОВ «Чіпси Люкс» первинних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по операціям з ТОВ «БК «ТОТ», які були предметом перевірки.

Суд першої інстанції вірно не взяв до уваги посилання відповідача на те, що ТОВ «БК «ТОТ» відсутнє за місцем реєстрації, оскільки ця обставина не може бути підставою для позбавлення покупця права на формування валових витрат та на податковий кредит.

Що стосується правильності формування ТОВ «Чіпси Люкс» валових витрат та податкового кредиту на підставі господарських операцій з ТОВ «ТД «Нові Перспективи», АТЗТ «Темпо», ТОВ «Київ Інвест-Буд», то це питання вже було предметом перевірок за результатами яких ДПІ у Вишгородському районі приймались податкові повідомлення-рішення.

Постановами Київського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2012 р., від 10 жовтня 2012 р., від 11 вересня 2012 р., залишеними без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2012 р., від 17 січня 2013 р., від 13 березня 2013 р. задоволено позовні вимоги ТОВ «Чіпси Люкс», встановлено реальність господарських операцій та скасовано податкові повідомлення-рішення відповідача.

При цьому, будь-яких додаткових доказів на підтвердження правомірності спірних податкових повідомлень-рішень відповідач не надав.

З огляду на викладене, судова колегія доходить висновку про правильне застосування судом попередньої інстанції норм матеріального та процесуального права, та не вбачає підстав для скасування постанови з мотивів наведених у апеляційній скарзі.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.Е.Мацедонська

Ухвала складена в повному обсязі 19 листопада 2013 р.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.