Постанова

від 20.11.2013 по справі 908/2774/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

19.11.2013 справа №908/2774/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Марченко О.А. суддівПопков Д.О., Татенко В.М. за участю представників сторін: від позивача: не з'явився від відповідача: Шолудько В.І. - довіреність б/н від 02.03.2013р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-стар», м. Запоріжжя на рішення господарського судуЗапорізької області від 14.10.2013р. (повний текст рішення підписано 18.10.2013р.) по справі№908/2774/13 (суддя Науменко А.О.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Улліс-тур", м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-стар», м. Запоріжжя простягнення 14000,00 грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 14.10.2013р. у справі №908/2774/13 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Улліс-тур", м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-стар», м. Запоріжжя про стягнення заборгованості за договором оренди № 151 від 01.03.2012р. в розмірі 8858,05грн., з врахуванням поданої заяви про зменшення розміру заявлених позовних вимог, задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфа-стар», м. Запоріжжя подана апеляційна скарга, в якій останнє просить скасувати судове рішення та прийняти нове яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи; порушенням та неправильним застосуванням норми матеріального і процесуального права, а також тим, що висновки, викладенні у рішенні суду, не відповідають обставинам справи. Зокрема, скаржник зазначає, що не сплачена ним орендна плата є притриманням в забезпечення виконання позивачем зобов'язання за договором оренди № 151 від 01.03.2012 р. з огляду на те, що в спірний період об`єкт оренди фактично не використовувався, зважаючи на відсутність електропостачання, наявність якого передбачена умовами договору оренди та блокування позивачем доступу скаржнику до об'єкта оренди.

Позивач в судове засідання не з'явився, проте надіслав клопотання про розгляд скарги без участі його представника та відзив на позов, в якому позивач заперечує доводів апеляційної скарги та просить рішення суду залишити без змін, у задоволенні скарги відмовити.

Відповідач наполягає на задоволенні апеляційної скарги, скасуванні судового рішення та відмові у задоволенні позову.

Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів, та керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України - справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду, переглянувши в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи № 908/2774/13; розглянувши доводи апеляційної скарги та пояснень на неї; заслухавши пояснення представників сторін; перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-стар» та скасування рішення господарського суду Запорізької області від 14.10.2013р. у справі № 908/2774/13 з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і переглядає законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегією суддів апеляційного господарського суду встановлено, що 01.03.2012 р. між ТОВ "Улісс-тур" (орендодавець) та ТОВ "Альфа-стар" (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна № 151 (надалі - договір оренди).

У відповідності до ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). Об'єктом оренди може бути, зокрема, нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).

Відповідно до умов договору оренди орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування (оренду) нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північнокільцева, буд. 3 (кімнати 3, 4, 5, 11, 12), відповідно до викопіювання приміщень, яке є невід'ємною частиною договору). Об'єкт оренди передається в платне тимчасове користування для організації офісу та підсобного приміщення. Площа офісу та підсобного приміщення складає 71,8 м2 .

За приписами п. 7.1 договору оренди, даний договір набирає чинності з 01.03.2012 р. та діє до 01.03.2013 р.

Продовження терміну дії даного договору може здійснюватись тільки за згодою сторін, яка оформлюється додатковою угодою до договору. Всі зміни та доповнення к даному договору здійснюються тільки в письмовому вигляді. Одностороння відмова від виконання умов договору та внесення в нього змін не допускається. (п.п. 7.2, 7.3, 7.4 договору).

Згідно з п. 5.1 договору оренди, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за даним договором, сторони несуть відповідальність у відповідності до діючого законодавства України.

Пунктом 4.2. договору оренди передбачено, що приміщення вважається переданим орендодавцем та прийнятим орендарем (або, навпаки) з моменту підписання акта прийому-передачі. Договір вважається припиненим тільки після підписання акта прийому-передачі об'єкта оренди.

01.03.2012 р. між позивачем та відповідачем підписаний акт прийому-передачі, яким підтверджується, що позивач передав, а відповідач прийняв у користування нежитлове приміщення за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північнокільцева, буд. 3 (кімнати 3, 4, 5, 11, 12) у задовільному стані, придатне до експлуатації за цільовим призначенням. Вказаний акт підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб.

Відповідно до п/п 2.3.2. договору оренди, орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити платежі, встановлені договором, а по закінченню дії договору передати об'єкт оренди орендодавцю відповідно до акту з урахуванням стану природного зносу на момент прийняття об'єкта в тимчасове платне користування.

Згідно з п.п. 3.1, 3.2 договору оренди за користування об'єктом оренди щомісячно орендар сплачує орендодавцю орендну плату в сумі 3500 (три тисячі п'ятсот) гривень, з ПДВ без нарахування індексації. В орендну плату не входять витрати за комунальні послуги (вода, електроенергія, послуги ВРЕЖО, опалення, сигналізацію, вивіз сміття). Оплата вказаних платежів відшкодовується орендодавцю орендарем на підставі виставлених рахунків.

Орендна плата нараховується з моменту підписання акта прийому-передачі, що підтверджує передачу приміщень орендарю та закінчується в день підписання акта прийому-передачі, що підтверджує повернення приміщень орендодавцю. Подальші розрахунки по орендній платі згідно договору оплачуються орендарем до 15 числа поточного місяця на підставі договору або виставленого рахунку. А до 5 числа наступного місяця орендар надає орендодавцю документи, що підтверджують оплату орендної плати, експлуатаційних витрат (п.п. 3.4, 3.5 договору).

Для оплати відповідачем орендної плати позивачем у період з березня 2012 року по лютий 2013 року виставлені рахунки-фактури, які частково сплачені відповідачем.

Частинами 1, 5 статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму; плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, кінцевим строком сплати орендної плати відповідачем є 15 число поточного місяця.

В рахунок оплати орендної плати відповідачем сплачено позивачу 33141,95 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями виписок з банківського рахунку позивача та наданих відповідачем платіжних доручень.

Станом на час прийняття місцевим господарським судом оскаржуваного судового акта заборгованість відповідача перед позивачем по орендній платі становила 8858,05 грн.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язанням у свою чергу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Отже, враховуючи наведені норми права, колегія суддів вважає, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Улліс-тур» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-стар» про стягнення заборгованості по орендній платі за договором оренди № 151 від 01.03.2012 року в розмірі 8858,05 грн. задоволений місцевим господарським судом правомірно.

Одночасно, в апеляційній скарзі скаржник зазначає, що не сплачена ним орендна плата є притриманням в забезпечення виконання позивачем зобов'язання за договором оренди № 151 від 01.03.2012 р. з огляду на те, що в спірний період об`єкт оренди фактично не використовувався, зважаючи на відсутність електропостачання, наявність якого передбачена умовами договору оренди та блокування позивачем доступу скаржнику до об'єкта оренди.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. (ст. 32 Господарського процесуального кодексу України).

Однак, скаржником суду ні першої ні апеляційної інстанції не надано та не обґрунтовано неможливість надання належних і допустимих доказів на підтвердження укладення договору притримання, письмова форма якого є обов'язковою в силу приписів ст. 547 Цивільного кодексу України, доказів відключення об'єкта оренди від енергопостачання, як то актів енергопостачальної організацій, та доказів перешкоджання позивачем скаржнику у користуванні предметом оренди за договором оренди № 151.

Твердження скаржника про те, що підтвердженням відсутності електропостачання є гарантійний лист № 25-04/13 від 25.04.2013 року, направлений позивачем відповідачу, та лист відповідача № 48 від 19.06.2013 р., не приймається колегією суддів до уваги, оскільки вказане листування здійснювалось вже після закінчення терміну дії договору оренди - 01.03.2013 р., стягнення заборгованості за яким є предметом розгляду у даній справі. Інших доводів на підтвердження відсутності електропостачання під час дії договору оренди з 01.03.2012 р. по 01.03.2013 р. апелянтом не надано.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що господарським судом в порядку ст. 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судом першої інстанції норм законодавства при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Рішення господарського суду Запорізької області з урахуванням мотивів, зазначених апеляційним судом, відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству.

Доводи, наведені в апеляційній скарзі, не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та спростовані вищевикладеними висновками судової колегії.

Таким чином, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Запорізької області від 14.10.2013р. у справі №908/2774/13 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 Господарського процесуального кодексу України, тому апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Стар» на рішення господарського суду Запорізької області від 14.10.2013р. у справі №908/2774/13 підлягає залишенню без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 14.10.2013р. у справі №908/2774/13- залишенню без змін.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на заявника скарги по справі.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-стар», м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 14.10.2013р. у справі №908/2774/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

У судовому засіданні 19.11.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови підписано 22.11.2013р.

Головуючий О.А. Марченко

Судді: Д.О. Попков

В.М. Татенко