Постанова

від 19.11.2013 по справі 916/478/13-г

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2013 р.Справа № 916/478/13-г Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Мацюри П.Ф.

суддів : Лисенко В.А., Разюк Г.П.

При секретарі судового засідання: Стеблиненко В.С.,

За участю представників сторін:

Від позивача - Семко Н.О., за довіреністю;

Від відповідача - ОСОБА_2, за довіреністю;

Відповідач - ОСОБА_3, паспорт;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГ-ЖК"

на рішення господарського суду Одеської області від 16 жовтня 2013 року

у справі №916/478/13-г

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " ЮГ-ЖК "

до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

про визнання договору оренди майна з правом викупу та акту приймання передачі недійсним

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮГ-ЖК" ( далі - Позивач ) звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 ( далі - Відповідач ) про визнання договору оренди майна з правом викупу від 26.06.2009р. та акту приймання - передачі від 29.06.2009р. недійсними.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що договір оренди майна з правом викупу від 26 червня 2009 року укладеного між ТОВ „ЮГ-ЖК" та СПД ФО ОСОБА_3 підписаний не директором ТОВ „ЮГ-ЖК" ОСОБА_5, а іншою особою.

Рішенням господарського суду Одеської області від 16 жовтня 2013 року в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГ-ЖК" про визнання договору оренди майна з правом викупу від 26 червня 2009 року та акту приймання-передачі до нього від 29 червня 2009 року, укладеними між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮГ-ЖК" та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) недійсними - відмовлено повністю.

Приймаючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що вказаний договір не був підписаний директором ТОВ „ЮГ-ЖК" ОСОБА_5 є підставою для визнання його недійсним з підстав абз. 2 ч.2 ст. 207 ЦК України, відповідно до якого правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Але керуючись вказівками Вищого господарського суду України викладених в п. 3.4. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, який не мав належних повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

Не погоджуючись з даним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮГ-ЖК" звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою і просить його скасувати оскільки, наявність тоарно-транспортних накладних не підтверджується.

Судом безпідставно застосовано п. 3.4 Постанови Пленуму Виищого господарського суду України від 29.05.2013р. №11 "Про деякі питання визнання правочинів недійсними" оскільки подорожній лист не є товаророзпорядчим документом, відсутнє схвалення правочину представником від її імені який мав би належні повноваження.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальність "Юг - ЖК" в позовній заяві стверджує, що про існування спірного договору дізнався лише після того, як фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 була подана позовна заява до ТОВ "Юг-ЖК" про стягнення грошових коштів за договором оренди майна із правом викупу до Господарського суду Одеської області та надав договір оренди майна із правом викупу від 26 червня 2009 року та акт приймання - передачі до нього від 29 червня 2009 року. Після винесення рішення по справі 28 грудня 2012 року був встановлений зв'язок з колишнім директором ТОВ "Юг-ЖК" ОСОБА_5, ; який обіймав цю посаду на момент підписання даного договору, а саме на 26 червня 2009 року. При ознайомленні зі змістом договору колишній директор наполягав та зазначав, що він особисто не підписував даного договору та акту приймання-передачі (копія заяви ОСОБА_5 у додатках).

Після чого в лютому 2013р. ТОВ "Юг-ЖК" звернувся до господарського суду Одеської області із позовом до ФОП ОСОБА_3 про визнання договору оренди із правом викупу та акту приймання-передачі майна недійсним, та обґрунтовує даний позов наступним.

Відповідно до розділу 5 Статуту Позивача, зареєстрованого державним реєстратором виконавчого комітету Одеської міської ради Одеської області за номером 15561020000021961 від 04.09.2006 року, який діяв на момент підписання договору, "Директор вирішує всі питання діяльності Товариства за винятком тих, які входять до компетенції загальних зборів учасників Товариства. Директор одноособово укладає договори та зовнішньоекономічні контракти. Тобто, на думку позивача, лише директор підприємства мав повноваження згідно Цивільного кодексу, Господарського кодексу та Закону України "Про господарські товариства" підписувати даний договір та засвідчувати свій підпис печаткою підприємства.

Як зазначає позивач у позові, підписи ОСОБА_5 на договорі оренди майна із правом викупу та акті приймання-передачі до нього не є його оригінальним підписом, тобто директор не був ознайомлений зі змістом цього договору та не підписував його як посадова особа підприємства та відповідно не завіряв свій підпис печаткою підприємства.

У свідоцтві про державну реєстрацію транспортного засобу зазначено, що КАМАЗ 5410 вантажний сідловий тягач, реєстраційний номер НОМЕР_2 та напівпричіп ОДАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_3 (далі-об'єкт оренди) оформлений на ОСОБА_3, тобто на фізичну особу.

На думку позивача , договір оренди майна із правом викупу від 26 червня 2009 року повинен був бути укладений з фізичною особою ОСОБА_3, а не з фізичною особою-підприємцем.

Пунктом 2 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388 (діяли на момент укладення договору) встановлено, що ці Правила є обов'язковими для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх та відповідно до п.6 Правил транспортні засоби реєструються за фізичними та юридичними особами.

Позивач у позові зазначає, що текст даного договору не містить виконання норм цивільного та господарського кодексів стосовно істотних умов договору, а саме предмету оренди-у найменуванні майна не вказано номеру шасі (кузова,рами), року випуску, кольору, тобто ідентифікаційних ознак для транспортного засобу, які зазначені у його реєстраційних документах. Текст Договору містить технічні та орфографічні помилки, зокрема у написанні індивідуального податкового номеру Відповідача, який не є вірним, п.8.1. Договору містить невідповідність у вартості майна, яке у цифровому виразі 54 600 гривень не співпадає з його визначенням прописом (п'ятдесят тисяч шістсот). Розділ "Місцезнаходження і реквізити сторін" взагалі не містить розрахункового рахунку Орендодавця.

Як випливає із змісту позову позивачем заявлені вимоги про визнання недійним договору оренди майна з правом викупу від 26 червня 2009 року укладеного між ТОВ „ЮГ-ЖК" та СПД ФО ОСОБА_3 з тих підстав, що вказаний договір підписаний не директором ТОВ „ЮГ-ЖК" ОСОБА_5, а іншою особою.

З приводу достовірності підпису під вказаним договором директора ТОВ „ЮГ-ЖК" ОСОБА_5 господарським судом ухвалою від 11.03.2013 р. правомірно призначена по даній справі судова почеркознавча експертиза.

Висновком судової експертизи, встановлено, що вказаний договір та акт приймання передачі директор ТОВ „ЮГ-ЖК" ОСОБА_5 не підписував.

Таким чином судом обґрунтовано зроблені висновки, що вказаний договір не був підписаний директором ТОВ „ЮГ-ЖК" ОСОБА_5 і це є підставою для визнання його недійсним з підстав абз. 2 ч.2 ст. 207 ЦК України, відповідно до якого правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до п. 3.4. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, який не мав належних повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

Із досліджених судом першої інстанції доказів вбачається, що товарно-транспортні накладні про перевезення вантажу з найменуванням "неопределенный брак, лом б/у" з адреси продавця/відправника TOB "Мегате 7" (м. Ізмаїл, Болградське шосе, 20) до покупця/отримувача TOB "ЮГ-ЖК" (м. Арциз, вул. Бондарева, 16, з визначенням TOB "Мегате 7"), як автопідприємство, що забезпечує перевезення вантажу "Неопределенный. Брак." до замовника та вантажоодержувача - TOB "ЮГ-ЖК" серії 01АА №045436 від 27.05.2010 р. на 1-му арк., серії 01АА №045440 від 09.06.2010 р. на 1-му арк., серії 01АА №045442 від 17.05.2010 р. на 1-му арк., серії 01АА №045435 від 27.05.2010 р. на 1-му арк., серії 01АА №045461 від 18.06.2010 р. на 1-му арк., товарно-транспортна накладна серії 01 АА №045461 від 18.07.2010 р. про перевезення вантажу з найменуванням "неопределенный брак, лом б/у" з адреси продавця/відправника TOB "ЮГ-ЖК" (м. Ізмаїл, Болградське шосе, 20) до покупця/одержувача TOB "Мегате 7" (м. Арциз, вул. Бондарева, 16), з визначенням TOB "ЮГ-ЖК", як автопідприємство, що забезпечує перевезення вантажу "Неопределенный. Брак." до замовника та вантажоодержувача - TOB "Мегате 7", на 1-му арк., договір поставки лому чорного металу №1 від 10.01.2009 р., укладеним між TOB "ЮГ-ЖК" (вже постачальник, а не отримувач) та TOB "Магате 7" (вже покупець, а не вантажовідправник) на 2-х арк.

Подорожній лист №023629 від 18.07.2009 р., виданий TOB "ЮГ-ЖК" водію ОСОБА_7 на експлуатацію автомобіля В«КАМАЗВ» , д/н НОМЕР_2 на 1-му арк.;

Подорожні листи, видані TOB "ЮГ-ЖК" знову ж таки водію ОСОБА_7 на експлуатацію автомобіля знову ж таки "КАМАЗ", д/н НОМЕР_2:

№023615 від 28.05.2010 р. на 1-му арк.;

№023605 від 27.05.2010 р. на 1-му арк.;

№023610 від 27.04.2010 р. на 1-му арк.;

№023616 від 09.06.2010 р. на 1-му арк.;

№023608 від 02.06.2010 р. на 1-му арк.;

№023619 від 17.06.2010 р. на 1-му арк.;

№023603 від 26.05.2010 р. на 1-му арк.

Таким чином, вищезазначені товарно-транспортні документи, на думку Відповідача та його представника, є беззаперечним доказом фактичного використання та експлуатації автомобіля В«КАМАЗВ» , д/н НОМЕР_2 з боку TOB "ЮГ-ЖК" і з боку його афілійованого підприємства TOB "Мегате 7". Строк користування автомобілем склав з 26.06.2009 р. - 10.11.2010 р., тобто більше 16 місяців, замість передбачених договором - 4 місяців. Як вважає відповідач, вказана обставина беззаперечно унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України).

З наданих в засіданні суду 16.10.2013 р. представником відповідача (ФОП ОСОБА_3.) вищевказаних подорожніх листів (зокрема №023629 від 18.07.2010р.) випливає, що ТОВ „ЮГ-ЖК" здійснювались перевезення на вантажному автомобілі В«КАМАЗВ» , д/н НОМЕР_2. Таким чином, вказаний договір виконувався, тобто цей договір був схвалений ТОВ „ЮГ-ЖК".

Наведені в позовній заяві підстави визнання договору оренди не дійсним в числі інших доказів спростовуються вступившим в законну силу рішенням господарського суду Одеської області від 20.12.2012р. по справі №5017/2918/2012 яким у зв'язку з невиконанням спірного договору стягнуто заборгованість і штрафні санкції (арк. справи 49-52).

Враховуючи вищенаведене, оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, та матеріали справи не спростовують вищенаведені висновки суду першої інстанції, апеляційний господарський суд вважає, що оскаржуване судове рішення прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування відсутні.

За таких обставин оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 101; 103 - 105 ГПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Одеської області від 16 жовтня 2013 року у справі №916/478/13-г залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГ-ЖК" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя П.Ф. Мацюра

Суддя Г.П. Разюк

Суддя В.А. Лисенко