Постанова

від 21.01.2014 по справі 916/478/13-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2014 року Справа № 916/478/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Коробенка Г.П. (доповідач) розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГ-ЖК" на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 19.11.2013р. у справігосподарського суду Одеської області за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "ЮГ-ЖК" дофізичної особи - підприємця ОСОБА_4 провизнання договору оренди майна з правом викупу та акту приймання передачі недійсним за участю представників сторін:

позивача: не з'явився,

відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2013р. товариство з обмеженою відповідальністю "Юг-ЖК" звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про визнання договору оренди майна з правом викупу від 26.06.2009р. та акту приймання - передачі від 29.06.2009р. недійсними.

Рішенням господарського суду Одеської області від 16.10.2013р. у справі №916/478/13-г, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.11.2013р., в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятими рішенням та постановою, ТОВ "Юг-ЖК" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, мотивуючи скаргу тим, що судами неправильно застосовано норми матеріального права та невірно тлумачено матеріали у справі на користь відповідача.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Як встановлено судом, рішенням господарського суду Одеської області від 20.12.2012р. по справі №5017/2918/2012, яке вступило в законну силу, у зв'язку з невиконанням спірного договору з ТОВ "Юг-ЖК" на користь ФОП ОСОБА_4 стягнуто заборгованість і штрафні санкції.

Натомість позивач у справі, що розглядається стверджує, що вказаний договір підписаний не директором ТОВ "Юг-ЖК" ОСОБА_5, а іншою особою.

Призначеною ухвалою від 11.03.2013р. суду першої інстанції по даній справі судовою почеркознавчою експертизою, встановлено, що вказаний договір та акт приймання передачі директор ТОВ "Юг-ЖК" ОСОБА_5 не підписував.

Згідно ст. 241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Відповідно до п. 3.4. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, який не мав належних повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (ст. 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

В матеріалах справи наявні: товарно-транспортні накладні про перевезення вантажу з найменуванням "неопределенный брак, лом б/у" з адреси продавця/відправника TOB "Мегате 7" (м. Ізмаїл, Болградське шосе, 20) до покупця/отримувача TOB "Юг-ЖК" (м. Арциз, вул. Бондарева, 16), з визначенням TOB "Мегате 7", як автопідприємство, що забезпечує перевезення вантажу "Неопределенный. Брак." до замовника та вантажоодержувача - TOB "Юг-ЖК" серії 01АА №045436 від 27.05.2010 р. на 1-му арк., серії 01АА №045440 від 09.06.2010 р. на 1-му арк., серії 01АА №045442 від 17.05.2010 р. на 1-му арк., серії 01АА №045435 від 27.05.2010 р. на 1-му арк., серії 01АА №045461 від 18.06.2010 р. на 1-му арк., товарно-транспортна накладна серії 01 АА №045461 від 18.07.2010 р. про перевезення вантажу з найменуванням "неопределенный брак, лом б/у" з адреси продавця/відправника TOB "ЮГ-ЖК" (м. Ізмаїл, Болградське шосе, 20) до покупця/одержувача TOB "Мегате 7" (м. Арциз, вул. Бондарева, 16), з визначенням TOB "ЮГ-ЖК", як автопідприємство, що забезпечує перевезення вантажу "Неопределенный. Брак." до замовника та вантажоодержувача - TOB "Мегате 7", на 1-му арк., договір поставки лому чорного металу №1 від 10.01.2009 р., укладеним між TOB "Юг-ЖК" (вже постачальник, а не отримувач) та TOB "Магате 7" (вже покупець, а не вантажовідправник) на 2-х арк.

Також в матеріалах справи наявні: подорожній лист №023629 від 18.07.2010 р., виданий TOB "Юг-ЖК" водію ОСОБА_6 на експлуатацію автомобіля "КАМАЗ", д/н НОМЕР_2 на 1-му арк.; подорожні листи, видані TOB "Юг-ЖК" знову ж таки водію ОСОБА_6 на експлуатацію автомобіля знову ж таки "КАМАЗ", д/н НОМЕР_2: №023615 від 28.05.2010 р. на 1-му арк.; №023605 від 27.05.2010 р. на 1-му арк.; №023610 від 27.04.2010 р. на 1-му арк.; №023616 від 09.06.2010 р. на 1-му арк.; №023608 від 02.06.2010 р. на 1-му арк.; №023619 від 17.06.2010 р. на 1-му арк.; №023603 від 26.05.2010 р. на 1-му арк.

Дослідивши наведені вище докази, господарський суд попередніх інстанцій дійшов висновку, що зазначені подорожні листи (зокрема №023629 від 18.07.2010р.) свідчать про те, що ТОВ "Юг-ЖК" здійснювались перевезення на вантажному автомобілі "КАМАЗ", д/н НОМЕР_2, з чого витікає, що спірний договір оренди був схвалений ТОВ "Юг-ЖК", що унеможливлює визнання цього договору недійсним.

Відповідно до вимог ст. 111 7 ГПК України касаційна інстанція, виходить з обставин, встановлених у даній справі судом апеляційної інстанції. Згідно з приписами частини 2 цієї норми до юрисдикції касаційної інстанції не відноситься повторна оцінка доказів та встановлення обставин, відхилених господарським судом при розгляді спору. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Згідно з п.1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення коли визнає, що вони прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Отже, оскільки матеріалами справи підтверджується схвалення ТОВ "Юг-ЖК" договору оренди майна з правом викупу від 26.06.2009р., висновок суду попередніх інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог колегія визнає правомірним.

З огляду на викладене, доводи касаційної скарги не спростовують висновків викладених в оскаржуваних рішенні та постанові і не можуть бути підставою для їх зміни чи скасування, оскільки вони відповідають чинному законодавству України і обставинам справи.

Керуючись ст. 111 5 , 111 7 , 111 8 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.11.2013р. у справі № 916/478/13-г залишити без змін.

Головуючий суддя : Н.Г. Ткаченко

Судді: Л.Й. Катеринчук

Г.П. Коробенко